Поверхневий антиген вірусу гепатиту В (HBsAg) – це білкова сполука, яка знаходиться на поверхні вірусу гепатиту В. Наявність цього білка в крові вказує на те, що людина хвора на гепатит В в гострій або хронічній стадії.
від 75 до 1,2*10^5 МО/мл – ДНК вірусу гепатиту В, низька віремія; від 1,2*10^5 до 1,2*10^6 МО/мл – ДНК вірусу гепатиту В, середня віремія; більше 1,2*10^6 МО / мл – ДНК вірусу гепатиту В виявлена, висока віремія; > 1*10^8 МЕ/мл – ДНК вірусу гепатиту В виявлено у концентрації вище лінійного діапазону концентрацій.
Інтерпретація результатів При діагностиці гепатиту А – дослідження крові на наявність IgG антитіл, повинен бути показник менше 1 S/CO. Відхилення від норми свідчать про підтвердження вірусу або вже перенесену хворобу. Гепатит B – у крові не повинні бути антитіла вірусу IgM, позитивну відповідь вказує на захворювання.
назва Австралійський антиген) — поверхневий антиген вірусу гепатиту B. Він вказує на зараження вірусом. HBsAg — один із найбільш ранніх маркерів вірусного гепатиту В.
Наявність HBeAg у сироватці крові вказує на реплікацію та дозволяє діагностувати реплікативну форму хронічного гепатиту В.
Основним антигеном оболонки є HBsAg – поверхневий антиген вірусу. Анти-HBs антитіла починають з'являтися в крові на 4-12 тижні після зараження, але одразу зв'язуються з HBsAg, тому визначити їх можна тільки після зникнення HBsAg.
Інфекційне захворювання, яке призводить до тяжкого ураження печінки, викликає білкову речовину HBsAg, яка розташовується на оболонці HBV збудника гепатиту В і називається поверхневий або австралійський антиген. Його мета – прикріпитися до печінкової клітини, розпочати …
Про автора