Лаванда: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 13 лютого 2019 Перша редакція: 13 вересня 2016 🕒 12 хвилин 👀 108770 разів 💬 14 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за лавандою
• Квітка лаванда – опис
• Посадка лаванди у відкритий ґрунт
  • Коли садити лаванду ґрунт
  • Розсада лаванди
  • Як садити лаванду в ґрунт
  • Підзимовий посів лаванди
  • Вирощування лаванди
  • Обрізування лаванди
  • Розмноження лаванди
  • Шкідники і хвороби лаванди
  • Лаванда в Москві і Підмосков’ї
  • Лаванда взимку
  • Лаванда французька (Lavandula stoechas)
  • Лаванда гібридна (Lavandula x intermedia)
  • Лаванда зубчаста (Lavandula dentata)
  • Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia)
  • Лікувальні властивості лаванди
  • Лаванда – протипокази
  • Коментарі

  Рослина лаванда (лат. Lavandula) належить до роду родини Ясноткові, що налічує близько 30 видів. Зростає квітка лаванда в природних умовах на Канарських островах, у Східній і Північній Африці, Австралії, Аравії, Індії та на півдні Європи. У культурі по всьому світу вирощують тільки два види цієї рослини – лаванду широколисту (французьку) і лаванду вузьколисту, або лікарську (англійську). Назва рослини походить від латинського lava, що в перекладі означає «мити» і вказує на призначення лаванди в Стародавньому світі – римляни та греки використовували рослину для прання й миття.

  Сьогодні квіти лаванда ростуть не тільки в приватних садах, а й у ролі цінної ефірноолійної культури вирощуються в промислових масштабах.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за лавандою

  • Посадка: посів насіння в ґрунт – у жовтні, посів насіння на розсаду – у лютому або березні, висадка сіянців у ґрунт – у кінці травня або на початку червня.
  • Цвітіння: у другій половині літа.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: сухий, дренований, піщаний або суглинний, сpH 6,5-7,5.
  • Полив: регулярний і рясний, у посуху частий.
  • Підживлення: двічі за сезон: навесні – мінеральним комплексом із підвищеною азотною складовою, восени – калійно-фосфорними добривами.
  • Підгортання: навесні й восени потрібно високо підгортати старі кущі.
  • Обрізування: після цвітіння зрізають суцвіття, а восени вкорочують гілки. При досягненні десятирічного віку проводять омолодження куща, обрізавши всі гілки на висоті 5 см від землі.
  • Розмноження: насінням і вегетативно – відсадками, живцями й поділом куща.
  • Шкідники: цикадки (слиняві пінниці), райдужні жуки та попелиця.
  • Хвороби: сіра гниль.

  Квітка лаванда – опис

  Лаванда – багаторічний вічнозелений чагарник із дерев’янистим корінням, що йде в глибину на 2 метри, численними здеревілими в нижній частині пагонами, що сягають у висоту 60 см, супротивними сидячими лінійними сріблясто-зеленими листками з м’яким опушенням і запашними синіми або синьо-бузковими квітками, зібраними в перервані колосоподібні суцвіття по 6-10 штук у кільцях. Суцвіття формуються на верхівках безлистих стебел. Цвітіння лаванди починається у другій половині літа. Лаванда – чудовий медонос. Насіння лаванди при правильному зберіганні здатне зберігати прорісність багато років.

  Лаванда є родичем таких культур, як гісоп, базилік, м’ята, меліса, собача кропива, материнка, шавлія і розмарин. Ми розповімо вам, як виростити лаванду з насіння, які умови вирощування лаванди у відкритому ґрунті, як здійснюється посадка лаванди і догляд у відкритому ґрунті, як розмножити лаванду, як зимує лаванда в Москві й дамо багато цікавої та корисної інформації про цю садову рослину.

  Посадка лаванди у відкритий ґрунт

  Коли садити лаванду ґрунт

  Посадка лаванди в ґрунт здійснюється або насінням у жовтні, або розсадою в кінці травня. Щоб виростити лаванду з насіння, посівний матеріал слід купувати на початку зими або восени, оскільки перед посівом у ґрунт насіння для підвищення прорісності стратифікують упродовж 2 місяців при температурі 5 ºC. Зазвичай насіння, змішане з вологим піском, проходить стратифікацію в овочевому ящику холодильника. Сіють насіння лаванди на розсаду в лютому або березні.

  Розсада лаванди

  Поки насіння лежить у холодильнику, підготуйте посудину для посіву та субстрат для насіння, ретельно змішавши дві частини перегною з однією частиною ріні. Просійте суміш – насіння лаванди дуже дрібне, тому субстрат не має містити ніяких грудок – і прожарте її в духовці при температурі 110-130 ºC або пролийте розчином перманганату калію яскраво-рожевого кольору. Ґрунтову суміш, що пройшла обробку, покладіть у посудину для вирощування з дренажними отворами на шар дренажу.

  У самому кінці зими або напровесні посійте насіння лаванди по поверхні субстрату в контейнері, присипте його шаром піску завтовшки 3 мм, обприскайте з розпилювача теплою водою, накрийте для утворення парникового ефекту склом або поліетиленовою плівкою й помістіть у світле, тепле місце. Час від часу посіви потрібно провітрювати, піднімаючи покриття. Пророщують насіння при температурі 15-22 ºC.

  Як доглядати за лавандою в розсадний період? Тільки-но з’являться сходи, вам доведеться організувати їм додаткове підсвічування, щоб розсада лаванди не витягувалася. Щодня знімайте на деякий час покриття, щоб сіянці звикали до температури в кімнаті, і щойно вони до неї адаптуються, плівку можна буде прибрати зовсім, а сіянці розсадити так, щоб відстань між ними була не менше 5 см.

  Як садити лаванду в ґрунт

  Наприкінці травня настає пора висаджувати лаванду в сад. Найчастіше лавандою прикрашають альпійські гірки, використовують у ролі бордюру або садять обабіч стежок. Добре росте лаванда під яскравим сонцем. Не саджайте її на заболочених ділянках або в місцях із високим заляганням ґрунтових вод, оскільки лаванда дуже чутлива до надлишку вологи. Ґрунт рослина воліє сухий, супіщаний, але непогано росте і на суглинках із гарним дренажем. Оптимальний показник кислотності для рослини 6,5-7,5 pH. У кислий ґрунт доведеться вносити мелений вапняк. Перед посадкою лаванди необхідно підготувати ділянку: скопати на глибину не менше 20 см і добре розпушити ґрунт, вносячи під перекопування торф або компост.

  Як посадити лаванду? Посадка лаванди проводиться з відстанню між сіянцями 80-90 см, а між кущами високорослої лаванди дотримується дистанція 120 см. Глибина ямки має бути такою, щоб у неї вільно помістилася коренева система саджанця. Коріння перед посадкою злегка підрізають, потім встановлюють кущ лаванди в ямку і закопують його, заглиблюючи кореневу шийку на 4-6 см. Після посадки саджанці лаванди рясно поливають.

  Підзимовий посів лаванди

  У районах із теплими зимами краще сіяти насіння лаванди просто в ґрунт. Роблять це в жовтні, після того, як підготують ґрунт на ділянці, внісши під перекопування торф, а якщо ґрунт занадто вологий, то в нього додають дрібний гравій або пісок для підвищення волого- і повітропроникності. Насіння сіють на глибину 3-4 см, злегка ущільнивши після посіву поверхню ґрунту. Якщо осінь стоїть суха, полийте посіви, але не дуже рясно, а з першим снігом накидайте на ділянку невеликий замет.

  Догляд за лавандою в саду

  Вирощування лаванди

  Тільки-но на саджанцях лаванди з’являться перші суцвіття, їх бажано видалити, щоб молоді рослини, не витрачаючи сили на цвітіння, могли зміцніти й наростити потужну кореневу систему. Перший рік лаванда в саду росте дуже повільно, тому необхідно боротися з бур’яном, який може заглушити саджанці. Як виростити лаванду? Якого догляду потребує лаванда на дачі? Вам доведеться регулярно і рясно поливати рослину, а в сильну спеку поливання мають стати частими. Після поливань або дощів необхідно розпушувати між кущами ґрунт і прополювати ділянку, але якщо ви хочете зберегти час і сили, замульчуйте після посадки ґрунт між кущами торфом.

  Старі кущі навесні й восени варто високо підгортати – цей захід сприяє утворенню нових пагонів на старих гілках. Окрім зазначених процедур, вам доведеться займатися обрізанням лаванди й вносити в ґрунт підживлення, віддаючи перевагу калійним добривам, оскільки гній і азотні добрива сприяють лише наростанню зелені, але гальмують цвітіння лаванди, заради якого, власне, її й вирощують.

  Обрізування лаванди

  Вирощування лаванди зажадає від вас проведення щорічного обрізування рослини. Тільки-но закінчиться цвітіння, зріжте зів’ялі суцвіття, а восени вкоротіть гілки, підтримуючи форму куща. Не допускайте, щоб лаванда сильно витягувалася вгору, тому що в вітряну погоду її кущі будуть вилягати і втратять декоративність. Коли кущ досягне десятирічного віку, доцільно провести його змолоджуюче обрізування, вкоротивши всі гілки до 5 см. Так само можна вчинити і з молодим кущем, якщо його цвітіння не вирізняється пишнотою.

  Розмноження лаванди

  Розмножується лаванда, крім насіннєвого способу, також поділом куща, відсадками й живцями.

  Якщо ви вже маєте кущ лаванди на ділянці або вам вдалося роздобути у когось однорічний здеревілий пагін рослини, у вас цілком може вийти лаванда з живців. Наріжте з пагона живці завдовжки 8-10 см, посадіть їх у вологий пухкий ґрунт, заглибивши нижній зріз на 2-3 см, і накрийте скляними банками. Зняти банки можна буде, коли живці вкореняться.

  Щоб розділити кущ лаванди, його потрібно до цього підготувати. Восени, після цвітіння, великий кущ обрізають на висоті 10 см і підгортають, заповнюючи землею весь простір між пагонами. Навесні підгортання повторюють. Упродовж літа кущ дає рясну парость. Восени кущ можна викопати, розділити на частини з добре розвиненими коренями й пагонами та розсадити.

  Для розмноження відсадками навесні відгинають кілька пагонів, укладають їх у канавки завглибшки 3-4 см, закріплюють у такому положенні, засипають ґрунтом і поливають. Усе літо ґрунт над відсадками тримають у вологому стані, а наступної весни вкорінений пагін відокремлюють від куща, ділять на частини й пересаджують їх на постійне місце.

  Шкідники і хвороби лаванди

  Лаванда у відкритому ґрунті надзвичайно стійка і до захворювань, і до шкідників, але від проблем не застрахована й вона. Іноді лаванда може потерпіти від цикадки, або слинявої пінниці, і райдужного жука, а з хвороб лаванду може вразити сіра гниль.

  Цикадок і райдужних жуків доведеться збирати руками, після чого слід обов’язково змінити шар мульчі на ділянці. А сіру гниль, яка, як правило, з’являється у вологе дощове літо або в разі хронічного перезволоження ґрунту занадто частими поливаннями, вилікувати не можна, але можна видалити й спалити уражені захворюванням частини лаванди, щоб інфекція не поширилася на всі рослини. І, звичайно, потрібно переглянути режим поливу лаванди.

  Лаванда в Москві і Підмосков’ї

  З повною впевненістю в успіху в умовах Москви і Московської області можна вирощувати тільки лаванду англійську – вузьколисту, або лікарську. Посадка лаванди і догляд за нею в середній смузі здійснюється за тими ж принципами і майже в ті самі терміни, що і в більш теплих районах. Насіння сіють у ґрунт, коли минуть поворотні заморозки – у другій половині травня, а розсаду висаджують на початку червня. Сіяти насіння під зиму ризиковано – воно може замерзнути.

  Лаванда – догляд після цвітіння

  Лаванда взимку

  Якщо у вашій місцевості температура взимку може опуститися нижче 25 ºC, вам потрібно надійно захистити від морозів ділянку з лавандою, проте не застосовуйте в ролі утеплювача опале листя, оскільки під ним лаванда взимку може згнити. Найкраще після осіннього обрізування накрити кущики лаванди ялиновим гіллям.

  У районах з не настільки холодними зимами лаванду вузьколисту не вкривають.

  Види і сорти лаванди

  У культурі поки що вирощують тільки такі види лаванди, як лаванда вузьколиста (англійська) і французька лаванда, вона ж широколиста. Але оскільки існують і інші придатні до вирощування в культурі види лаванди, ми пропонуємо вам їх опис. Отже:

  Лаванда французька (Lavandula stoechas)

  або лаванда широколиста (Lavandula latifolia) родом із південного заходу Європи. Вона вирізняється сильним ароматом і красою квіток різних відтінків фіолетового, рожевого, бузкового, зеленого, бордового й білого кольорів. Цвітіння у лаванди французької починається раніше, ніж у інших видів рослини – у квітні або травні – і триває до липня, але в кінці літа широколиста лаванда може зацвісти знову. Лаванда французька не така холодостійка, як англійська, тому вирощують її переважно в теплих районах. Найпопулярнішим різновидом цього виду є Lavandula stoechas pedunculata, або «метелик» (Papillon), із квітками оригінальної форми. Із сортів лаванди широколистої найвідоміші:

  • Йеллоу Вейл – сорт із темно-фіолетовими квітками, малиновими приквітками й жовто-зеленим листям;
  • Рігал Сплендур – сорт із темно-фіолетовими квітками;
  • Рокі Роуд – новий різновид із великими лілово-блакитними квітками, що розпускаються в липні;
  • Тіара – великі блакитні квітки з кремовими приквітками;
  • Хелмсдейл – сорт із бузково-бордовими квітками.

  Лаванда гібридна (Lavandula x intermedia)

  або лаванда голландська є групою високодекоративних гібридів між лавандою англійською та іншими видами роду. Це великі рослини зі сріблястим вузьким листям і великими продовгуватими квітками на довгих квітконосах, зігнутих під вагою квіток. Цвітіння лаванди гібридної починається в липні. Найвідоміші сорти лаванди голландської:

  • Альба – сорт із білими квітками;
  • Арабіан Найт – сорт із квітками темно-блакитного або темно-фіолетового забарвлення;
  • Соєрс – форма зі світло-ліловими квітками;
  • Гроссо – сорт із великими квітками лілово-фіолетового відтінку;
  • Річард Грей – компактний кущ із темно-ліловими квітками.

  Лаванда зубчаста (Lavandula dentata)

  походить із Середземномор’я. Це теплолюбна компактна рослина з м’яким порізаним листям сріблястого відтінку і великими запашними квітками, що розкриваються в липні. Рослина не вирізняється холодостійкістю. Найпопулярнішим різновидом лаванди зубчастої вважається Ройал Кроун – рослина з ліловими квітками.

  Лаванда вузьколиста (Lavandula angustifolia)

  або лаванда англійська, або лаванда лікарська (Lavandula officinalis = Lavandula spicata) походить із Південної Європи. Це багаторічний чагарник зі сріблясто-зеленим листям і невеликими блакитно-бузковими квітками, що зацвітають у липні або серпні. Це найбільш зимостійкий вид лаванди. Найвідомішим різновидом лаванди вузьколистої є лаванда дельфінієподібна, що сягає у висоту не більше 30 см, але вона має дуже красиве сріблясте листя. Дуже поширена також лаванда Хідкоут, яку використовують переважно для невисоких огорож. Із сортів лаванди англійської найбільш затребувані в культурі:

  • Альба – сорт заввишки до 50 см із білими суцвіттями;
  • Розеа – кущ заввишки до 40 см із лілово-рожевими квітками;
  • Манстед – кущ заввишки близько 40 см із квітками насиченого синього відтінку;
  • Хідкоут Джайнт – компактна рослина заввишки до 60 см;
  • Хідкоут Блю – компактний кущ заввишки до 40 см із синьо-фіолетовими суцвіттями.

  Властивості лаванди – шкода і користь

  Лікувальні властивості лаванди

  Всі наземні частини лаванди містять ефірну олію, до складу якої входять ліналоол, кумарини, урсолова кислота, дубильні речовини, гераніол і борнеол. Трояндова олія має багато корисних властивостей і знаходить широке застосування в парфумерно-косметичній промисловості та в медицині. Олією лаванди лікують опіки та забої.

  Лаванду використовують для лікування захворювань судин головного мозку, паралічу й судом після інсульту, а також для позбавлення від головного болю, запаморочення та сонливості. Вона має сечогінний ефект, знімає зубний біль. Чаєм із лавандою можна зняти спазм і дискомфорт шлунка.

  Допомагає лаванда при меланхолії, дратівливості, істерії й неврастенії, а також при грипі, астмі, бронхітах, кашлюку, туберкульозі, ентериті, метеоризмі, атонії шлунково-кишкового тракту, глистах, ревматизмі, циститі, аменореї, гіпертензії, лихоманці й різних висипах.

  Лікарі відзначають чудовий ефект настою лаванди на загальний психічний стан людини та на її нервову систему загалом. Він знімає стрес і знижує негативний вплив несприятливих факторів на свідомість і психічний стан людини, допомагає відновити сили та енергію і стимулює розумову активність.

  Зелень лаванди використовують для лікувальних ванн, а сухі суцвіття – як засіб проти молі при зберіганні одягу та для ароматизації приміщення й білизни.

  Лаванда – протипокази

  Не рекомендується використовувати лавандову олію в період вагітності, особливо в перші місяці, оскільки лаванда стимулює скорочення мускулатури матки. Не застосовують олії й після аборту, щоб не спровокувати кровотечу. Протипоказана лаванда під час прийому препаратів, що містять залізо чи йод.

  Інтенсивне застосування олії може викликати депресію й подразнення слизової оболонки шлунково-кишкового тракту.

  Препарати на основі лаванди мають сильний вплив і можуть викликати сильну алергічну реакцію при індивідуальній незносності рослини, тому перш ніж їх застосовувати, обов’язково порадьтеся з лікарем.

  Як розмножити лаванду від куща – докладний посібник для новачків

  Лаванда є одним з популярних багаторічників, які вирощують на дачних ділянках. Незважаючи на те, що природним місцем зростання є Середземномор’ї, вона давно стала «господинею» в садах і на клумбах незалежно від регіону. Така популярність призвела до того, що багато садівників цікавляться, як виростити лаванду з насіння в домашніх умовах, адже купувати багато посадкового матеріалу недоцільно і дуже дорого.

  стратифікація

  Стратифікація – проста процедура (інформація є на упаковці насіння). У лютому або березні насіння висипають в невеликий контейнер і змішують з невеликою кількістю злегка зволоженого піску або садовим грунтом.

  Потім контейнер з насінням ставлять в холодильник на 2-3 тижні. Температура становить приблизно 0 ° C. Після минулого періоду насіння висівають разом з піском (немає необхідності просівати) в ящики із землею на підвіконні, на балконі або в теплиці.

  Коли садити насіння лаванди?

  Залежно від обраного способу посадки лаванди, варіюються і терміни закладки насіння в грунт:

  1. При передзимовому посіві насіння садять в грунт в кінці жовтня, як і інші багаторічні культури. Заглиблювати їх не рекомендується, а після процедури досвідчені садівники радять мульчувати грунт для захисту від негоди. Сходи можна очікувати не раніше травня.
  2. Весняна посадка насіння починається з середини травня, коли встановлюються комфортні для посадкового матеріалу температури навіть в нічний час. При такому способі садять тільки попередньо стратифікований матеріал.
  3. Лаванда вузьколиста вважається найпростішою культурою для вирощування, від цього багато хто воліє її посів на розсаду для отримання кращих сходів. Процедуру вирощування розсади можна починати з кінця зими-початку весни.

  посів насіння

  Земля: універсальна, легка, проникний. Лаванда краще росте, коли грунт має кислотність pH приблизно 7. Глибина посіву: 1-1,5 см. Відстань між насінням: посів в лунки або рядами. Лаванда має дрібні насіння, трохи більше, ніж головка шпильки можна сіяти окремо. Якщо розсада виростить занадто густо, потрібно прорвати сіянці (видалити найслабші рослини) або пікірувати в травні в окремі горщики.

  Проростання насіння лаванди триває приблизно 14 днів, щоб зійти, розсаді потрібна температура приблизно 7 ° C (грунту). Необхідно сонячне місце (в тіні проростає погано). При проростанні грунт потрібно злегка окропити водою. Дорослі кущі витримує відсутність води. Насіння лаванди зберігає схожість приблизно 3 роки.

  Посів лаванди в грунт

  Коли сіяти лаванду з насіння на грядку – восени, а саме в кінці жовтня – початку листопада. Час садових робіт визначається індивідуально для кожного регіону.

  Кроки садових робіт:

  • Скопати ділянку, вирівняти і розпушити грунт.
  • Зробити ледь помітні лінії.
  • Висіяти матеріал, заглиблений лише на 1,5-2 см.
  • Замульчувати посіви сухою травою, сіном, тирсою.

  Перш ніж посіяти лаванду, варто визначити ділянку на дачі. Рослина віддає перевагу світлу місцевість з достатньою кількістю сонця.

  Рада ! Так як рослина сходить пізно (середина травня – початок червня), не варто ранньою весною полоти клумбу. Терпіння принесе свої результати, і лаванда зійде рівним пухнастим килимом.

  При штучної стратифікації насіння запашної культури висівають в кінці травня, коли нічна температура становитиме понад 8 градусів тепла.

  посадка розсади

  Лаванда вимагає родючої, легкої, сухий і проникною грунту, багатої кальцієм, з нейтральною або лужною реакцією. Погано росте на важкої, вологої і підкисленою грунті. Любить сонце, переносить легку тінь, під час цвітіння вимагає багато сонця. Середньостійка, витримує температуру до -10 ° C, сильно впливають висока вологість і вологий грунт, рослина може частково замерзнути. У холодні зими, які залишилися кущах без укриття, холодно.

  Природно росте в теплому і сухому кліматі, добре росте в глибоких горщиках і контейнерах в універсальної грунті. Лаванда може створити низьку живопліт, в регіонах, де зима не дуже холодна. Часто прикрашає краю газонів та алей, схили, альпінарії і уступи. Зустрічається навіть на березі моря. У великому саду варто посадити кілька різних сортів лаванди поруч один з одним.

  Де садити: горщики, ящики, рабатки, окремі екземпляри і групи рослин, замість газонів, рокаріїв, в городі (сприяє вирощуванню овочів і трав), поруч з фруктовими деревами та чагарниками (аромат приманює бджіл і джмелів), поруч з терасою, альтанкою, садовим грилем, лавкою, доріжкою, пісочницею або гойдалок для дітей (прекрасно пахне і відлякує комарів). Місце: сонячне, переносить легку півтінь.

  Лаванда, вирощена з насіння в домашніх умовах, висаджується на постійні місця, коли досягає не менше 5-6 см висоти – зазвичай червень (VI). Коли зацвіте лаванда, швидко росте, квітне в наступному році, готова до збору врожаю, в тіні слабо росте і цвіте.

  Краще садити лаванду декількома шматочками поруч один з одним. Оптимальна відстань між сіянцями повинне бути 30-40 см, між рядами – приблизно 60 см. В нашому кліматі необхідно захищати чагарник від заморозків, восени зводити земляні насипи, що захищають підставу чагарників. Кущі можна накрити сухим листям, сосновими гілками або соломою. Лаванда в оптимальних умовах живе до 15-20 років. Після закінчення часу старі і досить деревні рослини слід вирвати і замінювати молодими.

  Загальна інформація про рослину

  Лаванда є прекрасним представником сімейства ясноткових. Розмноження, крім посіву насіння, можливо живцями, стебловими відводками, поділом куща.

  До речі! Лаванда ідеально вписується в композицію альпійської гірки, рокария. Дуже вдало виглядає уздовж доріжок на ділянці.

  Рослина тепло- і сонцелюбива, тому воно благополучно росте в південних регіонах. У більш холодних регіонах (наприклад, в Середній смузі) вирощування можливо, однак найкраще садити лаванду вузьколистий або англійську (представлена на фотографії нижче), це найбільш зимостійкий сорт.

  Запах рослини неможливо сплутати ні з яким іншим – пряний, насичений, витончений, приємний. Дуже часто аромат квітки використовують для ароматерапії, яка піднімає настрій і заспокоює. З квіток рослини роблять дуже смачний чай, що володіє заспокійливим і розслаблюючим ефектом.

  До речі! Цвіте лаванда на наступний рік після посіву.

  Чому варто посадити культуру у себе на ділянці? Рослина гарне, володіє прекрасним ароматом, з квіток можна робити лікувальні чаї або просто робити саше і використовувати вдома для ароматерапії, лаванда є прекрасним медоносом, тому вона зможе заманити в ваш сад корисних комах.

  альтернативне розмноження

  Лаванду розмножують з насіння і за допомогою здерев’янілих або трав’янистих живців, отриманих шляхом ділення материнських рослин.

  Якщо вирощувати лаванду з живців, в червні або на початку липня потрібно зрізати живці з однорічними квітконосними пагонами довжиною приблизно 7 см. Живці зрізати з трьох-чотирирічних рослин, щоб отримати саджанці з п’ятою. Перед посадкою з нижньої частини видаляють листя, занурюють кінці пагонів в корнеобразователь і поміщають рослину в контейнер. Кращим субстратом для вкорінення є перліт, пісок або суміш торфу і піску. Потім контейнер з живцями накривають фольгою. Кожен день потрібно піднімати плівку на кілька хвилин, щоб провітрити рослини. Через 5-6 тижнів вкорінені рослини висаджують на насіннєве ложе на глибину приблизно 2 см, навесні наступного року, пересаджують на постійне місце.

  Ще одним методом отримання молодих рослин є розмноження відводками. У липні, дворічні кущі покриваються грунтом на одну третину висоти. Протягом вегетаційного періоду рослини повинні бути вологими, волога сприяє зростанню коренів на пагонах. У наступному році, коли мине загроза весняних заморозків, грунт прибирають, ділять рослина на частини.

  Розподіл куща лаванди

  До цього методу рекомендується вдаватися в останню чергу, тому що лаванда погано переносить поділ. Якщо нічого іншого, як розсадити лаванду восени діленням куща, не залишається, то вперед за справу, але слід пам’ятати, що розмноження таким способом найкраще проводити навесні. Рослина ділиться на кілька частин так, щоб кожна з них включала не менше 4-5 живих стебел. Можна спробувати розділити його руками, а якщо коріння занадто сильні і не піддаються – то лопатою.

  Разом з корінням і землею всі сегменти лаванди занурюються в ямки, які повинні бути вдвічі ширше кореневої системи рослин. Дно лунок бажано засипати добривами. Це можуть бути компост або калійно-фосфорні суміші. Зверху поглиблення засипаються звичайної землею, яка рясно утрамбовується, щоб вийшов зайве повітря, і поливається водою.

  Якщо розмноження лаванди діленням куща пройшло успішно, незабаром коріння приживуться на новому місці, і одна велика лаванда перетвориться в кілька розміром менше.

  Схожі статті:

  Вирощування пальми з насіння – докладне керівництво …

  Як правильно обрізати лаванду влітку – практичне …

  Зберігаємо лаванду взимку у відкритому грунті – …

  Сорти на розсаду

  Описано понад двадцять видів, вирощені деякі, частіше лаванда справжня, відома як лікарська або вузьколиста. Можна знайти безліч сортів, що розрізняються по висоті, розміром суцвіть і інтенсивності забарвлення, найбільш популярними є з фіолетовими квітками, Hidcote Blue, Munstead або Dwarf Blue і білий Alba.

  підживлення

  Лаванда – рослина бідних грунтів, не вимагає регулярних підгодівлі. Перед початком активної вегетації рослина удобрюють аміачною селітрою або сечовиною (карбамідом).

  Перед закладанням бутонів можна внести деревну золу в сухому вигляді, або полити настоєм. Для поліпшення якості грунту на протязі сезону вносять в прикореневу область рослинний компост.

  Підживлення і добриво лаванди повинна здійснюватися регулярно

  догляд

  Рекомендується обрізати лаванду через рік після посадки: ранньою весною (в квітні) або ранньою осінню (не пізніше кінця серпня), після періоду цвітіння, в морозному і вологому кліматі краще обрізати навесні. На висоті приблизно 10 см зрізаються трав’янисті фрагменти стебла. Обрізка стимулює ріст рослин для створення нових пагонів. Важливо не підрізати деревні пагони, вони не будуть випускати молоді пагони, може привести до загибелі всієї рослини. Необрізані кущі втрачають форму і лисіють зсередини.

  Влітку, в липні і серпні, до цвітіння листя розростаються, квітки відриваються. Листя і квітки можна використовувати свіжими або сушеними. Сушать в тіні при 35 ° C. Більш висока температура зашкодить, сировина втрачає свої властивості. Лаванда стійка до посухи, не потрібно часто поливати. Має невеликі потреби в добриві, кожні 2-3 роки рекомендується добриво, добре розподілений компост або гній.

  Як доглядати за розсадою лаванди?

  При дотриманні всіх правил лаванда, посадка і догляд за якої лише здаються складними на перший погляд, почне проростати через 14 днів. Густі сходи з’являться не раніше ніж через місяць після посіву. Для хороших сходів необхідно створити сіянцям оптимальні умови:

  1. Забезпечити яскравим сонячним світлом. Для цього можна поставити контейнери на південне або південно-західне вікно. При недостатньому денному освітленні краще додатково використовувати спеціальні фіто або світлодіодні лампи.
  2. Лаванда домашня любить помірно теплу температуру повітря, яка днем ​​дорівнює 19-22 ° С, а вночі не опускається нижче 15-18 ° С.
  3. Важливо правильно поливати рослину і підтримувати оптимальну вологість грунту.
  4. До перших сходів імпровізований парник провітрюють щодня протягом півгодини. При цьому обов’язково витирають конденсат з плівки або скла.
  5. Після проростання розсади покривний матеріал прибирають.

  Як поливати лаванду?

  Правильний догляд за лавандою обов’язково має на увазі дотримання технології поливу:

  1. До перших сходів землю можна лише зволожувати зі спеціального пульверизатора.
  2. При проростанні розсади можна використовувати невелику лійку або спринцівку.
  3. Струмінь води не повинна потрапляти на незміцнілу рослина.
  4. Грунт не повинен пересихати, краще зберігати постійно оптимальну вологість.
  5. Надлишок води загрожує розвитком грибкових інфекцій.

  Чим удобрювати лаванду?

  Важливою частиною агротехніки того, як виростити лаванду, є правильна підгодівля рослини. Її слід проводити не менше трьох разів за сезон вегетації:

  1. Спочатку молоду розсаду для розвитку зеленої маси удобрюють підгодівлею з високим вмістом азоту. Це можуть бути комплексні мінеральний склад для кімнатних рослин.
  2. Під час цвітіння молоде рослина теж варто підгодувати складом з комплексом мінеральних речовин. Вносити свіжу органіку в цей період не рекомендується.
  3. Після завершення цвітіння і активного росту, приблизно в середині осені лаванда потребує добриві фосфорно-калійними складами.

  Хвороби і шкідники лаванди

  Основні хвороби лаванди з’являються при неправильній посадці або догляді за рослиною, тому що чагарник має хороший імунітет:

  1. При ураженні фітофторозом пагони буріють і гинуть, біля основи з’являється гниль. Зараження відбувається через ґрунт або від інших рослин при підвищеній температурі і вологості. Хворі рослини підлягають видаленню, а сусідні обробляються фунгіцидом, наприклад, «фундазолом».
  2. Захворювання під назвою сіра цвіль теж має грибкову природу. Воно розвивається при низькій температурі і високій вологості. Часто виявляється при занадто густих посадках і відмиранням верхніх стебел. Методи боротьби аналогічні з фітофторозом.

  Практично всі частини лаванди володіють інтенсивним ароматом, який не виносять багато комах, рослина часто висаджують на дачі поблизу житлових будівель. Серед небагатьох шкідників, атакуючих кущі, можна зустріти:

  • тлю;
  • гусениць;
  • слиняву пенніц;
  • хризантемний нематоду.

  застосування

  • Лаванда вирощувалася століттями. До хліба додали кілька крапель лавандового масла, щоб хліб не покривався цвіллю, використовували при запамороченнях, паралічі і спазму.
  • В саду лаванда є чудовою прикрасою, добре пахне. Масло лаванди має ароматерапевтичними властивостями (покращує настрій, сприяє розслабленню), має бактерицидну дію. Поруч з лавандою добре ростуть овочі, інші трави, чагарники і фруктові дерева.
  • Запах відлякує комарів і моль.
  • Приманює бджіл і метеликів.

  Лаванда багата ефірною олією, містить дубильні речовини, фенольні кислоти, флавоноїди і стероїди. Відлякує міль, сумки, наповнені сухоцвітом, вішають в шафи, щоб наповнити приємним ароматом. Має заспокійливі властивості, зменшує відчуття тривоги і стресу, використовується для лікування безсоння. Підтримує травні процеси і діє як спазмолітичний засіб, є антисептичним і загоює засобом, допомагає при лікуванні ран і опіків. Ефірна олія, що міститься в лаванди, розслаблює м’язи і знімає ревматичні болі.

  зимове укриття

  У теплому і помірному кліматі лаванда вузьколиста не вимагає укриття на зиму. Накинути лапник або обернути покривним матеріалом потрібно лише молоде, тільки посаджене рослина.

  У північних регіонах для кущів потрібно укриття. Погано перезимували лаванда здатна відновитися, головною небезпекою для рослини може бути перезволоження під укриттям.

  Для укриття лаванди на зиму можна використовувати солому або лапки хвойних дерев

  Популярні види (сорти)

  Рід Лаванда нараховує понад 40 видів, але в культурі найчастіше можна зустріти тільки 2: лаванда вузьколиста і лаванда широколистная. Інші види вирощуються вкрай рідко.

  Лаванда вузьколиста (Lavandula officinalis)

  Цей вид відомий також під назвами: лаванда лікарська або англійська. Чагарник висотою до 60 см і шириною до 1 м. Пагони біля основи дерев’яніють. Листя зеленувато-сірі, ніби сріблясті, вузькі. Квітки голубувато-бузкові, ароматні, зібрані в переривчасте колосоподібне суцвіття. Період цвітіння: липень серпень. Цей вид вважається найбільш морозостійким і може витримувати температуру до 20 ° С. Для цього виду відома низькоросла різновид var. deiphinensis, висота якої не перевищує 30 см.

  Уваги заслуговують і різноманітні сорти, які відрізняються забарвленням квіток чи формою росту. У декоративному садівництві часто використовується білоквітковий сорт ‘Alba’ або сорт з рожевими квітами ‘Rosea’. Надзвичайно ефектно виглядають спільні посадки різних сортів.

  Лаванда широколиста (Lavandula stoechas)

  Цей вид прийнято називати французької лавандою. Вважається найкрасивішим видом. Квіти можуть бути самих різних кольорів: блакитного, синього, зеленого, білого, рожевого, бузкового. Період цвітіння: квітень липень, що набагато раніше, ніж у інших видів. Найбільшу популярність здобув сорт ‘Papillon’ (Метелик). Для нього характерні дуже довгі приквітки на вершині досить щільного колоска.

  Вибір грунту для рослини

  Неважливо, яким способом буде вироблено розмноження лаванди (насінням, живцями або відводками), в будь-якому випадку молодим рослинам потрібен якісний за структурою і за складом грунт. Найкраще, якщо це буде піщаний грунт з рН фактором в інтервалі 6,5-8. Якщо ви сумніваєтеся в якості грунту, не зайвим буде перед посадкою внести в нього вапна або деревної золи. Вони є ефективними раскислителями. Для того щоб грунт був легким і пропускав воду і повітря регулярно вносите на грядку з лавандою компост.

  Рослина погано реагує на пересадку тому рекомендується вибирати їй відразу постійне місце.

  Яке розмноження вибрати: вегетативне або з насіння?

  Лаванда може розмножуватися і вегетативно, і за допомогою насіння. Кущ дорослої рослини дає багато порослі, яка може вкорінюватися сама. Якщо поблизу, наприклад на поле поруч з дачним ділянкою, зростає лаванда, можна зрізати відводи прямо з неї.

  Добре вкорінюються і живці, які заглиблюють в грунт на 2-4 тижні, після чого пересаджують в постійний горщик.

  Розмноження живцями і порослю здається простим, але кожен, хто вирішує використовувати цей спосіб, стикається з однією складністю: обмежене число рослин. З одного дорослого куща можна зняти не так багато живців і відростків, а цілі зарості лаванди рідко ростуть в крокової доступності.

  У більшості випадків ця рослина взагалі не зустрічається ні у знайомих, ні в дикій природі. Живці отримати проблематично.

  Короткий опис лаванди

  Lavender – це трав’яниста рослина, яка володіє декоративним, лікувальним і косметичним ефектом. Невеликі кущики практично не мають листя. Вони розташовані біля самої землі навколо стебла. Рослина цвіте з червня по вересень, видаючи приємний аромат. Невеликий кущик викидає цветоножку довжиною до 80 см, уздовж якої розташовані невеликі бутони. Пелюстки можуть мати фіолетовий або синій колір. Рідше зустрічаються гібриди з рожевими або білими квітами.

  Лаванда для саду

  Рослина родом з Середземноморських рівнин, але останнім часом активно використовується в декорі наших садів і клумб. Щоб прикрасити простір біля будинку таким квіткою, потрібно знати, як розмножується лаванда в саду. Бажано довідатися про правила догляду після пересадки.

  Квітка в ландшафтному дизайні

  необхідні інструменти

  Для пересадки будуть потрібні звичайні садові інструменти. В першу чергу, це лопата. Вона повинна бути гострою і чистою. Викопувати невелика рослина можна вилами, при цьому виключаються пошкодження і обрізка коренів.

  Незайвим буде гострий садовий ніж і секатор. З їх допомогою обрізаємо поламані або сухі гілки і коріння. Для підрівнювання стінок посадкової ямки і підсипання землі до коріння використовуємо маленьку лопатку або совок. Відро, лійка потрібні для поливу і розчинення добрив.

  Зовнішній вигляд і характеристики

  Лаванда – тепло- і світлолюбна рослина-медонос з цілющими властивостями. Широко застосовується в медицині, містить ефірні масла, завдяки чому видає стійкий сильний аромат. Це морозостійкий квітка, здатний вижити при температурі нижче мінус двадцяти п’яти градусів. Чи не боїться посухи.

  Вічнозелений чагарник діаметром близько метра, деякі види рослини здатні досягати двох метрів у висоту. Стандартний розмір лаванди – близько 70-80 сантиметрів, у карликових сортів – не більше тридцяти. Цвіте рослина в середині літа, квіти являють собою довгасті колоски бузково-блакитно, синього відтінків. Листя досить великі, можуть бути і вузькими, і широкими; насичено-зелені, з сріблястим опушенням, злегка загнуті вниз по краях.

  Укриття лаванди на зиму

  Англійська узколистная лаванда досить морозостійка, особливо дорослі кущі. Вони спокійно перезимують і без укриття. І спокійно витримають морози до -25 ° С. Коренева система лаванди – стрижнева і йде дуже глибоко, де не промерзає.

  З іншого боку, під укриттям є шанс, що лаванда захворіє, тому що вона не переносить надлишку вологи, яка може там утворитися. З цієї причини я не вкриваю дорослі рослини, а тільки ті кущі, яким 1-2 роки, їх коріння ще не так добре розвинені, тому потребують захисту.

  Для укриття таких кущиків лаванди можна використовувати ялиновий лапник (або лутрасил, або щось в цьому роді), він створить теплу повітряну подушку для них. Якщо у вас всю зиму багато снігу, то можна кущ присипати снігом і тоді він відмінно перезимує.

  Я вкриваю молоді кущі лаванди, тільки коли температура повітря впевнено тримається біля 0 ° С кілька днів, не раніше. Роблю курінь з ялинових гілок і зав’язую його мотузкою, щоб не розвалився.

  кроки

  1 Вибір методу розмноження лаванди

  1. 1 Для отримання нових рослин віддайте перевагу живцювання, а не розподіл.
     Якщо вашою метою є збільшення кількості рослин, розмножте лаванду живцюванням, замість поділу куща. У живців вище коефіцієнт приживлюваності, і від вас буде потрібно менше зусиль. Розподіл куща несе з собою високий ризик загибелі рослини, вдаватися до нього слід тільки тоді, коли це необхідно для порятунку самої рослини, при цьому слід дотримуватися певних критерії, які будуть вказані далі.Переходьте до читання інформації про живцюванні молодими зеленими пагонами, якщо вам необхідний найбільш швидкий спосіб розмноження лаванди. Дана процедура виконується навесні або влітку.
  2. Переходьте до читання інформації про розмноженні відводками, якщо у вас є достатньо місця і часу, щоб дозволити отводком розвинути кореневу систему, перш ніж ви зможете відсадити їх від основного рослини. Зайнятися цим можна в будь-який час, але буде потрібно не менше трьох місяців зростання кореневої системи, перш ніж ви зможете відокремити вкорінені відводки від рослини.
  3. 2 Якщо ваш кущ лаванди став занадто великим, спробуйте підстригти його.
     Через великий ризик загибелі рослини при розподілі куща, навіть переросли екземпляри намагаються не ділити. Замість цього вдаються до агресивної обрізку, вистриг приблизно 1/3 рослини кожні три роки. Робиться це виключно навесні, при цьому зростання рослини контролюється вистригання молодих стебел, а не старих задерев’янілих, які розташовані в центрі.Якщо стара задерев’янілими частина рослини вже занадто велика для вашого саду, подумайте про те, щоб взяти з нього кілька живців і видалити старе рослина, яке ви зможете замінити новими протягом року. Розподіл куща буде швидшим рішенням, але ймовірність успішного результату виявиться істотно нижче.
  4. 3 Перед тим як вдатися до поділу, зверніть увагу на постійне зменшення цвітіння від року до року.
     Зіставте безліч квітів, яке дає рослина в порівнянні з попередніми роками. Легкі тимчасові відхилення в цвітінні можуть відбуватися через погодні коливань. Однак, якщо спостерігається істотне скорочення цвітіння протягом двох і більше років, то вам може бути необхідно розділити рослина. Більш безпечним рішенням може стати взяття черешків для розмноження зі старого рослини і подальше спостереження за тим, що з ним відбувається.
  5. 4 Огляньте центр куща лаванди.
     Старі рослини можуть почати відмирати в середині, даючи квіти тільки по зовнішньому периметру. Це одна з тих рідкісних ситуацій, коли поділ куща може виявитися необхідним. Проте, слід пам’ятати, що при розподілі ризик загибелі рослини дуже істотний.Щодо того, молоді або старі рослини більш схильні до ризику загибелі при розподілі, немає єдиної думки.

  2 Черенкованіє лаванди (молодими зеленими або задерев’янілими живцями)

  1. 1 Починайте роботу навесні або влітку.
     Живці слід брати під час теплого сезону зростання, інакше коренева система може не сформуватися. Найвищі шанси успіху будуть при зрізку живців ранньою весною, але якщо ви хочете повноцінного цвітіння від материнської рослини, почекайте початку або середини літа, а потім наріжте живці після того, як лаванда відцвіте. Затягувати очікування довше ніж до середини літа не рекомендується, якщо тільки ви не живете там, де морози довго не наступають або взагалі відсутні, так як черешкам потрібно шість тижнів на розвиток кореневої системи ще до промерзання землі.
  2. 2 Виберіть гілку, на якій є не менше двох вузлів зростання.
     «Вузли зростання» є потовщення на гілці, з яких ростуть пучки листя. Виберете молоду гілку в нижній частині рослини, як мінімум, з двома вузлами зростання. Є два різних підходи до вибору гілки:Для зелених
     живців використовують тільки м’які молоді гілки поточного року, які ще не стали коричневими і задерев’янілими. Такі живці будуть рости швидше за все, але тільки при їх довжині не менше 13 см і наявності у них, як мінімум, двох вузлових точок зростання.
  3. Для задерев’янілих
     живців беруть тверді коричневі стебла, на кінцях яких є ділянка молодий м’якої зелені, довжиною не менше 2,5-5 см. Таким черешкам необхідна стимуляція корнеобразования. Відповідний препарат ви зможете знайти в магазині садових товарів.
  4. 3 Придбайте стимулятор коренеутворення ( не завжди
     обов’язковий).
     Стимулятор коренеутворення необхідна для використання для розмноження задерев’янілих живців. Для зеленого живцювання стимулятором коренеутворення користуватися не обов’язково, так як молоді стебла дають коріння і без його допомоги. Стимулятор коренеутворення може знадобитися молодим черешкам, якщо ви зрізали їх з материнської рослини дуже пізно (коли залишилося менше шести тижнів до очікуваного настання перших морозів).Прочитайте інформацію на упаковці зі стимулятором коренеутворення, перш ніж купувати його. Виберіть такий засіб, в якому міститься гормон корнеобразования, а не просто
     добриво і вітамін B1.
  5. 4 Підготуйте невеликі горщики або лоток для попередньої вигонки і заповніть спеціальної грунтовою сумішшю.
     Приготуйте загальний лоток або індивідуальні квіткові горщики невеликого розміру, щоб вирощувати в них живці протягом перших кількох тижнів після зрізання. Так як рослини без коріння чутливі як до пересихання, так і до надлишку вологи, користуйтеся спеціальної грунтовою сумішшю з 50% органічного компосту і 50% перліту, щоб підтримувати правильний водний баланс. Подібні суміші можна придбати і в готовому вигляді, наприклад, суміш сфагнуму і перліту.Глиняні горщики краще пластикових, так як вони «дихають». Це властивість дуже корисно, особливо якщо ви замочіть горщик у воді на ніч, перш ніж перейдете до виконання наступного кроку.
  6. 5 Зріжте гілку гострим чистим ножем.
     Підточить і вимийте ніж, якщо це необхідно. Це потрібно для отримання акуратного зрізу з мінімальним шансом занесення інфекції. Зріжте гілку безпосередньо під вузловою точкою. Держак повинен вийти не менше 13 см в довжину і мати не менше двох вузлових точок. Чим довше держак і чим більше на ньому вузлових точок, тим вище ймовірність успіху всієї операції.Користуватися ножицями не рекомендується, так як вони можуть перетиснути стебло і утруднити процес коренеутворення.
  7. 6 Зріжте все листя з держака, за винятком верхівки.
     Залиште листя на верхівці черешка, так як вони будуть забезпечувати енергією нову рослину. Ножем зріжте всі інші листя, щоб держак направив всі свої сили на утворення коренів, а не на підтримку зростання листя.Будьте обережні, щоб не пошкодити кору стебла при зрізку листя.
  8. 7 Занурте нижній кінець держака в стимулятор коренеутворення ( не завжди
     обов’язково).
     Дотримуйтесь інструкції на упаковці, щоб розвести стимулятор коренеутворення до необхідної концентрації, якщо він продається в порошковому або концентрованому вигляді. Занурте нижні 2 см держака в приготований стимулятор.Даний крок обов’язковий для задерев’янілих живців і, як вже було сказано раніше, не обов’язковий для зелених живців.
  9. 8 Посадіть живці в підготовлені для них контейнери і добре полийте.
     Посадіть живці в заздалегідь підготовлені контейнери на глибину, достатню лише для того, щоб підтримувати їх у вертикальному положенні. Відразу ж рясно (щодо розмірів контейнера) полийте їх.
  10. 9 Підтримуйте грунт вологою і тримайте черешки притінених, але поступово починайте менше поливати їх і більше підставляти сонця.
      Надмірний полив є поширеною помилкою в тій, що вигнала живців лаванди. Після первинного промачивания при посадці поливати живці слід тільки тоді, коли грунт починає підсихати, а не тоді, коли вона ще волога. Тінь протягом декількох перших днів допоможе мінімізувати шкоду від стресу посадки, але потім рослина можна поступово почати переводити в умови більш яскравого освітлення.Парникові умови можуть виявитися занадто вологими для живців лаванди. Однак, якщо держак виглядає млявим або підсохлим після одного-двох днів, то його переміщення в парник або в пакет може допомогти йому набратися вологи до появи коренів.
  11. 10 Після появи коренів пересадите живці в більші горщики або у відкритий грунт.
      Через мінімум три, а зазвичай шість тижнів, у держака в маленькому горщику розвивається потужна коренева система. Як тільки коріння держака скріплять собою грунт горщика ви можете пересадити його з грудкою землі в більший горщик або на клумбу. Садіть рослина в поживний грунт з хорошим дренажем і доглядайте за ним, як того вимагає звичайний догляд за лавандою.

  3 Розмноження лаванди відводками

  1. 1 Виберіть невелику молоду гілку в нижній частині куща лаванди.
     Для кожного отводка, який ви збираєтеся зробити підберіть невелику гілку з зовнішньої сторони нижньої частини куща. Для цього необхідні молоді гнуться гілки або ті гілки, які ростуть горизонтально безпосередньо над поверхнею землі.При розмноженні «відводками» можуть бути використані різні методики. У даній статті ми розповімо про найпростіший спосіб розмноження лаванди відводками з мінімальними ризиками, однак він може виявитися трудомістким, якщо ви плануєте отримати більше кількох нових рослин. Якщо ж вам необхідно отримати десятки нових рослин, зверніться до порад, наведеним в кінці статті.
  2. 2 Помістіть серединний ділянку гілки в невелику ямку.
     Викопайте в землі ямку в 10-15 см на невеликій відстані від материнської рослини. Розмістіть її так, щоб ви змогли опустити в неї серединний ділянку обраної гілки, залишивши стирчати на поверхні землі її квітучий і покритий листям кінець.
  3. 3 Закріпіть положення гілки.
     Придавите гілку каменем або скобою, щоб вона не вискакувала з ямки. Засипте ямку грунтом, залишивши квітучий край гілки над землею.
  4. 4 Тримайте закопаний ділянку гілки у вологому грунті.
     Періодично поливайте його, але не заливайте занадто сильно. Не дозволяйте грунті пересихати в спекотні літні місяці.У зимовий період спокою поливати рослину не рекомендується.
  5. Мульча може допомогти грунті зберігати вологу, але також може привести до перегріву рослин в жарку погоду.
  6. 5 Викопайте і відріжте гілку через не менш ніж трьох місяців активного росту.
     Незважаючи на те, що формувати отводок ви можете почати в будь-який час, гілка може не встигнути розвинути потужний стебло і коріння до початку весняно-літнього сезону зростання. Після трьох-чотирьох місяців активного зростання, переважно з початком холодної осінньої погоди, обережно обкопавши закопаний ділянку гілки, щоб перевірити коріння. Якщо вони присутні і сковують собою грудку землі, обріжте гілку так, щоб коріння залишилися на стеблі з боку її квітучої частини.
  7. 6 Пересадите зрізану гілку як самостійну рослину.
     Перенесіть нову рослину на місце посадки разом з грудкою землі, щоб не пошкодити коріння. Прикривайте рослина від вітру, поки його коріння не стануть більш потужними, доглядайте за ним, як того вимагає звичайний догляд за лавандою.

  4 Розподіл куща лаванди

  1. 1 Прибігайте до даного методу, як крайня міра.
     Лаванда, на відміну від більшості інших багаторічників, погано переносить поділ. Для отримання додаткових рад прочитайте розділ про вибір методу розмноження лаванди, або перейдіть до опису методик живцювання, якщо вашою головною метою є отримання нових рослин.
  2. 2 Делите лаванду ранньою весною.
     Взимку лаванда знаходиться в стані спокою, хоча може і зберігати свій сіро-зелений колір. Для поділу лаванди дочекайтеся ранньої весни, але не чекайте початку сезону зростання у рослини.
  3. 3 Виділіть ділянки для поділу.
     Якщо середина куща відмерла, то ви повинні бути в змозі виділити окремі скупчення стебел, що оточують мертву середину, які прикріплені до одній ділянці коренів рослини. Розплануйте розподіл рослини таким чином, щоб кожна ділянка включав в себе не менше трьох-п’яти живих стебел і на нього припадала відповідна частка коренів куща.З цієї причини в одну ділянку для поділу може бути включено відразу кілька скупчень стебел.
  4. 4 Викопайте лунки для посадки розділених рослин.
     В якості керівництва при підготовці лунок пам’ятайте, щоб вони були приблизно в два рази ширше земляного кома і мали глибину близько 30 см. Після поділу рослини на частини земляний кому стане менше.
  5. 5 На дно лунки насипте збагачену поживними речовинами грунт.
     Для цього можна помістити на дно лунки шаром приблизно в 8 см органічний матеріал, такий як компост, соснова кора тощо.В якості одного з варіантів, додайте в лунку трохи калійно-фосфорного добрива.
  6. 6 Частково або повністю викопайте кущ лаванди з землі.
     Якщо рослина не надмірно велика, а його середина жива, або виявити частини рослини важко, поки воно знаходиться в грунті, то можна викопати його цілком. В іншому випадку окопалися рослині, щоб поліпшити видимість коренів і полегшити доступ до них.Підчіплює кому землі лопатою і натискайте на її рукоять, як на важіль, рухаючись навколо куща, поки не отримаєте його з землі.
  7. 7 Для поділу куща використовуйте лопату.
     У більшості сортів лаванди кущі ділити не так легко, але при наявності у куща явних окремих ділянок зростання ви можете спробувати просто розтягнути їх двома вилами. Зазвичай же для поділу куща на виділені частини вам буде потрібно гостра чиста лопата, а вила допоможуть потім розплутати сплутався між собою коріння.
  8. 8 Посадіть кожен з виділених ділянок рослини в власну лунку і посадіть на таку ж глибину, на якій рослина росло раніше.
     При заповненні лунки ґрунтом не забудьте злегка утрамбувати її. Ретельно полийте рослина, щоб спонукати його до утворення нових коренів і дати йому прижитися. Продовжуйте доглядати за лавандою як зазвичай.

  Можливі проблеми

  На кореневій шийці живців і дорослих рослин може з’являтися білий або рожевий наліт. З його появою рослина починає в’янути. Це захворювання називається фузаріозне в’янення. Для профілактики грунт обробляють спеціальними хімічними засобами.

  На молодих пагонах можуть з’явитися жовті плями, які з часом стають сірими. Гілки в’януть, сохнуть і скручуються. Ця поразка фомозом стебел. Усі пошкоджені гілки потрібно видалити і обробити кущі бордоською рідиною.

  Щоб виростити у себе на дачі або у дворі кущі лаванди за допомогою живцювання або будь-якого іншого зі способів, потрібно запастися терпінням і знанням справи. Тоді це дивовижна рослина порадує своїх господарів рясним цвітінням і незабутнім ароматом.

  Суть і переваги живцювання

  Держак – це зрізана частина рослини, гілка, яка при висадці в грунт дає коріння і стає окремим самостійним паростком. Основна перевага такого підходу до розмноження рослини в тому, що його можна застосовувати з високою ефективністю практично на будь-якому вигляді лаванди.

  А у деяких гібридних сортів це і зовсім єдиний спосіб, при якому можливе розмноження. Відгуки завзятих садівників показують, що в середньому з 10 паростків 8-9 дають відмінну кореневу систему і при правильному догляді приживаються.

  Перший крок полягає у виборі гілки квітки. На ній має бути мінімум два вузла зростання, тобто потовщення на пруті, з яких ростуть листя. Брати можна:

  Досвід багатьох садівників показав, що найкращі варіанти розташовуються приблизно в нижній частині рослини. Зелені живці є пагонами, які з’явилися в цьому році. Вони ростуть швидше за все і навіть без кореневого стимулятора дають хорошу кореневу систему. Але їх довжина повинна складати мінімум 12 см при зазначених раніше вимогах до вузлів.

  Задерев’янілі живці є отверділим, коричневими гілками, кінці яких зазвичай прикрашені молодою зеленню. Довжина стебла може варіюватися в межах 2,5-5 см. Але вони вже вимагають активної стимуляції утворення коренів спеціальними препаратами. З іншого боку вони легше після проростання піддаються пересадці.

  походження

  Батьківщиною лаванди вважаються Середземномор’я, Індія і Канари. При цьому вона була відома вже стародавнім єгиптянам, які вирощували її в Фівах. З Стародавнього Єгипту квітка потрапив в Древній Рим, звідки поширився по всій Європі, в тому числі з’явився в Британії. У середні століття англійські ченці дуже полюбили цю рослину. Після правління Генріха Восьмого лаванда виникла і в приватних садах по всій Британській імперії.

  На початку минулого століття якийсь французький хімік став вивчати ефірне масло лаванди, завдяки чому квітка отримав «друге народження» – його популярність, згасла до того моменту, з новою силою спалахнула знову. З’явилися цілі лавандові плантації, відомі на весь світ – зокрема, як раз у Франції, в містечку Прованс. У України в даний час рослина культивують в Криму. У дикому вигляді його як і раніше можна зустріти на Канарських островах, в Африці, на півдні Європи, в Аравії.