Суд над Сократом, який відбувся в Греції в 399 році до нашої ери, був описаний Ксенофонтом і Платоном. Філософа звинувачували в тому, що він не визнає богів і розбещує молодих людей. Він був визнаний винним і засуджений до смертної кари. У в'язниці Сократ випив отруту – цикуту – і через кілька хвилин помер.
його звинуватили у безбожництві та негативному впливі на погляди молоді. Після суду, який тривав один день, його засудили до страти. Свій останній день він провів у в'язниці, відмовившись від пропозицій допомогти йому втекти.
Суд над Сократом відбувся в 399 році до нашої ери. Сократ, який захищав себе самостійно, насміхався і закликав винагородити себе за скоєне. Філософа було визнано винним у змові проти Афін і засуджено до смертної кари або вічного вигнання. Сократ обрав смерть, випив отруту і помер, будучи в повній свідомості.
Сократ нічого не писав, оскільки вважав, що книги не можуть нічому навчити, а вчитися потрібно у людей.
Всьому тому, що є в них справді сущим, чуттєві речі зобов'язані своїм безтілесним прообразам, які Платон називає ідеями. Ідеї вічні, незмінні, безвідносні; вони не залежать від умов простору і часу. По відношенню до чуттєвих речей ідеї є одночасно і їх причинами, і тими зразками, за якими були створені ці речі.
Сократ сприймає смерть як одужання, визволення із земних оков. Характерна для стародавньої Греції любов до життя з появою Сократа і Платона, на думку Ніцше, змінилася її запереченням.
Про автора