§ 10. Розподіл електронів в електронній оболонці атомів

Електрони розподіляються по орбіталях за певними правилами.

На кожній орбіталі максимально можуть розміститися два електрони.

Графічно орбіталь зображують у вигляді квадрата, а електрони — у вигляді стрілок, спрямованих догори або донизу:

Спін електрона — це його внутрішня властивість, що характеризує відношення електрона до магнітного поля. Наочно цю властивість можна уявити як можливість обертання електрона навколо своєї осі.

Якщо два електрони обертаються навколо власної осі в одному напрямку, то говорять, що їх спіни паралельні, а якщо в різних — то їх спіни антипаралельні (див. мал.).

Електрони з паралельними (а) та антипаралельними спінами (б) у магнітному полі

Одна орбіталь може містити лише такі два електрони, спіни яких є антипаралельними. Це правило називають принципом заборони Паулі.

На одній орбіталі можуть перебувати не більше ніж два електрони, причому їх спіни мають бути антипаралельними.

Вольфґанґ Ернест Паулі

(1890-1958)

Австрійський та швейцарський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1945 року. У 20 років написав статтю про загальну та спеціальну теорію відносності, яку навіть схвалив Айнштайн. Працював асистентом у Нільса Бора. Висловив припущення, що електронам притаманна властивість, яку пізніше назвали спіном. Сформулював закон, відомий як принцип заборони Паулі, що є фундаментальним для розуміння будови й поведінки атомів, атомних ядер, властивостей металів та інших фізичних явищ. За його особистісні якості та схильність до нещадного критичного аналізу колеги називали його «докором фізики».

Принцип найменшої енергії

Усі хімічні властивості речовин визначаються будовою електронних оболонок атомів.

Щоб описати електронну будову певного атома, необхідно знати, як саме розподілені електрони по його орбіталях.

Розгляньмо, як електрони заповнюють електронні орбіталі атомів.

Електрони займають орбіталі послідовно, починаючи з першого енергетичного рівня, за порядком збільшення енергії рівня.

Спочатку «заселяється» перший енергетичний рівень, потім — другий, третій тощо. Цей принцип називають принципом найменшої енергії.

Кількість енергетичних рівнів, що заповнюються в атомі певного елемента, визначають за номером періоду Періодичної системи, у якому розміщений цей хімічний елемент.

Так, в атомах хімічних елементів першого періоду заповнюється лише перший енергетичний рівень, в атомах елементів другого періоду — перші два енергетичні рівні, третього — три тощо.

Наприклад, Гідроген розміщений у першому періоді під номером 1. Це означає, що в електронній оболонці його атомів міститься лише один електрон, який перебуває на першому енергетичному рівні на єдиній s-орбіталі.

Графічно будову електронної оболонки атомів Гідрогену записують у такий спосіб:

Крім графічного зображення будови електронної оболонки, використовують також її запис у вигляді електронної формули (електронної конфігурації), у якій наводять усі зайняті енергетичні підрівні із зазначенням кількості електронів на кожному з них.

Електронна формула Гідрогену має вигляд:

Гелій також розміщений у першому періоді, тож в електронній оболонці його атомів так само заповнюється перший енергетичний рівень, що складається з однієї s-орбіталі. Але на цій орбіталі вже міститься два електрони, оскільки порядковий номер Гелію — 2.

В елементів другого періоду починає заповнюватися електронами другий енергетичний рівень. На другому рівні вже два підрівні: s-підрівень (одна орбіталь) і p-підрівень (три орбіталі):

Незалежно від кількості енергетичних рівнів, електрони спочатку заповнюють найнижчий рівень, тобто в цьому випадку перший, а потім уже другий. Наприклад, розглянемо будову електронної оболонки Літію, що містить три електрони (порядковий номер — 3). Оскільки перший рівень максимально вміщує два електрони, то на другому має міститися лише один електрон. Як ви вважаєте, яку орбіталь «обере» третій електрон? Згідно з принципом найменшої енергії, кожний електрон розташовується в такий спосіб, щоб його енергія була найменшою, отже, серед вільних орбіталей він обирає орбіталь із найнижчою енергією.

Серед усіх орбіталей s-орбіталі мають найменшу енергію, тому єдиний електрон другого енергетичного шару займатиме s-орбіталь, а р-орбіталі в цьому випадку залишаться вільними:

Розглянемо будову електронної оболонки Берилію. Його четвертий електрон також має обрати ту саму орбіталь, що й третій електрон Літію. Допоки не заповниться поточний підрівень, наступний заповнюватися не починає. Так, в атомі Берилію (порядковий номер — 4) повністю заповнений s-підрівень, утворюючи електронну пару, а p-підрівень знову залишається вільним:

Лише якщо s-орбіталь заповнена, електрони починають займати p-орбіталі. Так, в атомі Бору (порядковий номер — 5) на p-орбіталі вже з’являється один електрон:

Аналізуючи електронні формули останніх трьох елементів, можна зробити висновок, що в інших елементів другого періоду також будуть заповнюватися електронами орбіталі перших двох енергетичних рівнів, а електронна оболонка кожного наступного елемента буде відрізнятися від електронної оболонки попереднього лише на один електрон.

Розподіл електронів по орбіталях на енергетичному підрівні

Часто трапляються випадки, коли на підрівнях, що складаються з декількох орбіталей, розміщується декілька електронів. Виникає запитання: які орбіталі вони займають? Наприклад, якщо на р-підрівні містяться два електрони, то вони можуть зайняти або одну р-орбіталь, або дві різні р-орбіталі:

Для такого випадку існує правило, згідно з яким електрон займає вільну орбіталь, а за відсутності вільної — утворює пару з іншим електроном у напівзаповненій орбіталі. Так само, як і люди в тролейбусі спочатку сідають на вільні місця, а якщо вільних місць немає, то підсаджуються до інших пасажирів. Це правило називають правилом Хунда.

У межах одного енергетичного підрівня електрони розподіляються по орбіталях таким чином, щоб кількість неспарених електронів була максимальною.

Фрідріх Хунд

(1896-1986)

Німецький фізик-теоретик. Народився в місті Карлсруе. У 26 років закінчив Ґеттінґенський університет. Протягом наступних 40 років працював майже в усіх великих університетах Німеччини. Найважливіші праці Хунда присвячені квантовій механіці, спектроскопії атомів і молекул, магнетизму, квантовій хімії та історії фізики. 1927 року сформулював емпіричні правила, що регулюють порядок заповнення атомних орбіталей електронами (правила Хунда). Увів уявлення про сігма- та пі-зв’язки. Брав участь у розробці нового методу квантової хімії — методу молекулярних орбіталей.

Згідно із цим правилом, в електронній оболонці атома Карбону є два неспарені електрони:

Якщо на p-підрівні має розташуватися більше ніж три електрони, то «зайвий» електрон утворить електронну пару з іншим електроном, що вже розміщений на цьому підрівні:

Таким чином, в атомах Неону перший та другий енергетичні підрівні цілком заповнені електронами:

Будова електронних оболонок атомів елементів третього й четвертого періодів

Електронні оболонки атомів елементів інших періодів заповнюються за такими самими правилами. Так, в атомів першого елемента третього періоду — Натрію — починає заповнюватися третій енергетичний рівень:

Зверніть увагу, що в атомі Натрію на третьому енергетичному рівні з’являється третій підрівень, що складається з d-орбіталей. Але, як і p-орбіталі, у Натрію орбіталі d-підрівня ще не заповнюються електронами й залишаються вакантними.

В атомах останнього елемента третього періоду — Аргону — повністю зайняті всі s- і р-орбіталі:

В атомах елементів четвертого періоду починає заповнюватися електронами четвертий енергетичний рівень, попри те що третій рівень ще неповний. Це пов’язано з тим, що енергія 4s-підрівня менша, ніж енергія 3d-підрівня, хоча в цьому випадку d-підрівень розміщений на ближчому до ядра електронному рівні. В атомах першого елемента четвертого періоду — Калію — один електрон розташовується на 4s-підрівні:

У наступного елемента — Кальцію — 4s-підрівень цілком заповнений.

Отже, ми розглянули основні принципи, що допоможуть зрозуміти будову електронних оболонок атомів перших двадцяти хімічних елементів. Ці принципи є універсальними й виконуються також і для інших елементів. Але для інших елементів необхідно знати ще деякі додаткові правила, про які ви дізнаєтеся під час глибшого вивчення хімії.

Порівняти енергію різних електронних підрівнів можна за допомогою суми двох чисел (n + l). Число n дорівнює номеру енергетичного рівня, на якому перебувають орбіталі, а l — це число, що відповідає енергетичному підрівню (типу орбіталі). Так, для s-орбіталей l = 0, для р-орбіталей l = 1, для d-орбіталей l = 2, для f-орбіталей l = 3. Згідно з правилом Клечковського, підрівні заповнюються електронами за порядком збільшення суми (n + l). Якщо для двох підрівнів ця сума однакова, то заповнюється той підрівень, що перебуває на ближчому до ядра електронному рівні. Так, для 4s-підрівня сума (n + l) дорівнює 4 + 0 = 4, а для 3d-підрівня сума (n + l) дорівнює 3 + 2 = 5. Отже, енергія 4s-підрівня менша, ніж у 3d-підрівня, тому він заповнюється раніше. У такий спосіб можна порівнювати енергії будь-яких енергетичних підрівнів.

Інтелектуальні здібності Паулі значно відрізнялися від його «вміння» працювати руками. Колеги зазвичай жартували стосовно таємничого «ефекту Паулі», коли навіть поява невисокого повненького науковця в лабораторії спричиняла всілякі поломки й аварії.

Висновки

• 1. На одній орбіталі може перебувати не більше ніж два електрони. Орбіталі заповнюються електронами за принципом найменшої енергії: спочатку заповнюється перший енергетичний рівень, потім — другий, третій тощо.
• 2. Якщо на одному енергетичному підрівні містяться декілька електронів, то вони розподіляються таким чином, щоб кількість неспарених електронів була максимальною.

Контрольні запитання

• 1. Скільки електронів може максимально перебувати на одній електронній орбіталі?
• 2. Скільки електронів максимально може перебувати на s-підрівні? р-підрівні? d-підрівні?
• 3. Який енергетичний рівень заповнюється раніше: перший чи другий? Відповідь поясніть.
• 4. Чому в атомі Літію електрон, що міститься на другому електронному рівні, перебуває на s-орбіталі, а не на р-орбіталі?
• 5. Як розподіляються електрони по орбіталях на р-підрівні?
• 6. Скільки електронів міститься на зовнішньому енергетичному рівні атомів: а) Гелію; б) Літію; в) Берилію; г) Бору; д) Карбону; е) Оксигену?
• 7. Скільки енергетичних рівнів зайнято електронами в атомах: а) Літію, Натрію, Калію; б) Берилію, Магнію, Кальцію; в) Флуору, Хлору, Брому?

Завдання для засвоєння матеріалу

1. Складіть графічну електронну формулу Нітрогену, Флуору, Магнію, Алюмінію та Силіцію. Визначте кількість електронних пар та неспарених електронів на зовнішньому енергетичному рівні.

2. За кількістю орбіталей, що складають енергетичні рівні, визначте, скільки електронів може максимально міститися на другому і третьому енергетичних рівнях.

3. Назвіть два хімічні елементи, в атомах яких цілком заповнені зовнішні енергетичні рівні.

4. Скільки неспарених електронів в електронній оболонці атома Оксигену? Атоми якого ще хімічного елемента другого періоду містять таку саме кількість неспарених електронів?

5. Зобразіть будову електронних оболонок атомів Нітрогену та Фосфору. Що спільного в будові електронних оболонок цих атомів і чим вони відрізняються?

6. Атоми яких елементів мають наведену електронну формулу зовнішнього електронного рівня: a) 1s 2 ; б) 2s 2 ; в) 2s 2 2p 4 ; г) 3s 2 3p 2 ; д) 4s 2 ?

7. Атом якого елемента другого періоду містить найбільшу кількість: а) електронів; б) неспарених електронів; в) електронних пар?

Скільки протонів, нейтронів і електронів в атомі?

Кроки для визначення числа протонів, нейтронів і електронів

Періодична таблиця впорядковує елементи за кількістю протонів у їхніх атомах. Ендрю Брукс/Corbis/Getty Images

• Хімія
  • Молекули
  • основи
  • Хімічні закони
  • Періодична таблиця
  • Проекти та експерименти
  • Науковий метод
  • Біохімія
  • Фізична хімія
  • Медична хімія
  • Хімія в повсякденному житті
  • Відомі хіміки
  • Діяльність для дітей
  • Скорочення та акроніми

  Три частини атома – це позитивно заряджені протони, негативно заряджені електрони та нейтральні нейтрони. Виконайте ці прості кроки, щоб знайти кількість протонів, нейтронів і електронів для атома будь-якого елемента.

  Ключові висновки: кількість протонів, нейтронів і електронів

  • Атоми складаються з протонів, нейтронів і електронів.
  • Протони несуть позитивну електричну зміну, тоді як електрони заряджені негативно, а нейтрони нейтральні.
  • У нейтрального атома однакова кількість протонів і електронів (заряди гасять один одного).
  • Іон має неоднакову кількість протонів і електронів. Якщо заряд позитивний, то протонів більше, ніж електронів. Якщо заряд негативний, то електрони в надлишку.
  • Ви можете знайти кількість нейтронів, якщо знаєте ізотоп атома. Просто відніміть кількість протонів (атомний номер) із масового числа, щоб знайти решту нейтронів.

  Отримайте основну інформацію про елементи

  Вам потрібно буде зібрати базову інформацію про елементи, щоб знайти кількість протонів, нейтронів і електронів. На щастя, все, що вам потрібно, це періодична таблиця .

  Для будь-якого атома вам потрібно пам’ятати:

  Кількість протонів = атомний номер елемента

  Кількість електронів = кількість протонів

  Кількість нейтронів = масове число – атомний номер

  Знайдіть число протонів

  Кожен елемент визначається кількістю протонів, які містяться в кожному з його атомів. Незалежно від того, скільки електронів або нейтронів має атом, елемент визначається кількістю протонів. Насправді цілком можливо мати атом, який складається лише з протона (іонізованого водню). Періодична таблиця розташована в порядку зростання атомного номера , тому число протонів є номером елемента. Для водню число протонів дорівнює 1. Для цинку число протонів дорівнює 30. Елементом атома з 2 протонами завжди є гелій.

  Якщо вам задано атомну вагу атома, вам потрібно відняти кількість нейтронів, щоб отримати кількість протонів. Іноді ви можете визначити елементну ідентичність зразка, якщо все, що у вас є, це атомна вага. Наприклад, якщо у вас є зразок з атомною вагою 2, ви можете бути майже впевнені, що елемент є воднем. чому Легко отримати атом водню з одним протоном і одним нейтроном (дейтерій), але ви не знайдете атом гелію з атомною вагою 2, тому що це означало б, що атом гелію мав два протони і нуль нейтронів!

  Якщо атомна маса дорівнює 4,001, ви можете бути впевнені, що це атом гелію з 2 протонами та 2 нейтронами. Атомна вага ближче до 5 викликає більше проблем. Це літій з 3 протонами і 2 нейтронами? Це берилій з 4 протонами і 1 нейтроном? Якщо вам не сказали назву елемента чи його атомний номер, важко дізнатися правильну відповідь.

  Знайдіть число електронів

  Для нейтрального атома кількість електронів дорівнює кількості протонів.

  Часто кількість протонів і електронів не однакова, тому атом несе сумарний позитивний або негативний заряд. Ви можете визначити кількість електронів в іоні , якщо знаєте його заряд. Катіон несе позитивний заряд і має більше протонів, ніж електронів. Аніон несе негативний заряд і містить більше електронів, ніж протонів. Нейтрони не мають сумарного електричного заряду, тому кількість нейтронів не має значення при обчисленні. Кількість протонів в атомі не може змінитися внаслідок жодної хімічної реакції, тому ви додаєте або віднімаєте електрони, щоб отримати правильний заряд. Якщо іон має заряд 2+, як Zn 2+ , це означає, що протонів на два більше, ніж електронів.

  30 – 2 = 28 електронів

  Якщо іон має заряд 1 (просто пишеться з мінусовим індексом), то електронів більше, ніж протонів. Для F – кількість протонів (з періодичної таблиці) дорівнює 9, а кількість електронів дорівнює:

  9 + 1 = 10 електронів

  Знайдіть число нейтронів

  Щоб знайти кількість нейтронів в атомі, потрібно знайти масове число кожного елемента. У періодичній таблиці вказано атомну вагу кожного елемента, за якою можна знайти масове число. Для водню, наприклад, атомна вага дорівнює 1,008. Кожен атом має ціле число нейтронів, але періодична таблиця дає десяткове значення, оскільки це середньозважене число нейтронів в ізотопах кожного елемента. Отже, що вам потрібно зробити, це округлити атомну вагу до найближчого цілого числа, щоб отримати масове число для ваших розрахунків. Для водню 1,008 ближче до 1, ніж до 2, тому назвемо його 1.

  Кількість нейтронів = Масове число – Кількість протонів = 1 – 1 = 0

  Для цинку атомна вага становить 65,39, тому масове число найближче до 65.

  Кількість нейтронів = 65 – 30 = 35