Точне походження сифілісу невідоме. За однією з двох основних гіпотез, сифіліс привезли до Європи моряки, які поверталися із мандрівок Христофора Колумба до Америки, за іншою — сифіліс існував у Європі й раніше, але перебігав скрито.
Хвороба вперше торкнулася життя європейців у 1490-х рр. та негайно викликала велику тривогу та страх. Це захворювання, що передається статевим шляхом, приблизно еквівалентне хворобі, яка нині відомо як сифіліс, спричиняло біль та непривабливі набряки, могло поширитися на ніс та обличчя.
Розвиток сифілісу викликає бліда трепонема – це бактерія, яка передається від людини до людини. Вона проникає в організм через невеликі тріщини, подряпини, рани на шкірі та слизових оболонках. Найчастіше зараження відбувається при статевому контакті з інфікованим партнером.
Первинний — починається з моменту виникнення твердого шанкра від 2 мм до 15 мм (і більше) і триває до появи на шкірі характерного висипу. Він спостерігається 6–7 тижнів. Після появи перших ознак хворий стає заразним і небезпечним для оточуючих.
Результати реакції Вассермана слід уточнювати іншими методами лабораторної діагностики сифілісу. Підготовка до обстеження: спеціальна підготовка не потрібна. Матеріал для дослідження: кров із вени.
Точне походження сифілісу невідоме. За однією з двох основних гіпотез, сифіліс привезли до Європи моряки, які поверталися із мандрівок Христофора Колумба до Америки, за іншою — сифіліс існував у Європі й раніше, але перебігав скрито. Це ще називають «колумбовою» та «доколумбовою» …
Про автора