Напруга може бути визначена зі співвідношення: , де W — робота сторонніх і кулонівських сил з переміщення заряду, Q — величина електричного заряду. Для потенціального поля напруга відповідає різниці потенціалів між двома точками електричного поля: U = φ1-φ2.
Електрична напруга — це фізична величина, яка чисельно дорівнює роботі електричного поля з переміщення одиничного позитивного заряду по цій ділянці.
Напрям напруженості збігається з напрямом електричної сили, що діє на пробний позитивний заряд в цій точці: Вектор напруженості в будь-якій точці (А, В) електричного поля напрямлений вздовж прямої, що сполучає цю точку і заряд, від заряду, якщо q > 0, і до заряду, якщо q < 0 (рис. 4.1.6).
Одиниці виміру Напруга в СІ вимірюється у вольтах (В). Електрична напруга на певній ділянці кола — це фізична величина, що чисельно дорівнює роботі електричного поля з переміщення одиничного позитивного заряду по цій ділянці.
A = P t де Р — потужність електричного струму; t — час проходження струму. Робота електричного струму визначається добутком потужності електричного струму і часу споживання струму. З цієї формули випливає ще один вираз для одиниці роботи електрично го струму: 1 Дж = 1 Вт •1 с = 1 Вт •с.
Електричну напругу можна визначити, знаючи напруженість електричного поля: U A B = W A B q = ∫ A B E → ⋅ d l → . {\displaystyle U_{AB}={\frac {W_{A\longrightarrow B}}{q}}=\int \limits _{A}^{B}{\vec {E}}\cdot \;d{\vec {l}}.}
Про автора