§ 5. Працюємо з джерелами. Історичний портрет князя Святослава. Практичне заняття

У 964 р. київський стіл перейшов до рук сина Ольги та Ігоря – князя Святослава. Його політика була цілком протилежна тій, яку проводила Ольга. Княгиня була ревною християнкою, а Святослав уперто тримався язичництва; за Ольги не сталося жодного воєнного конфлікту, а Святослав постійно воював; Ольга дбала про внутрішні справи держави, а Святослав часто легковажив ними, за що дорікали йому кияни: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. ». Проте після смерті матері Святослав започаткував зміни в управлінні державою, аби зосередити усю владу в руках Рюриковичів. Улітку 969 р. на київський престол він призначив старшого сина Ярополка, на землі деревлян – Олега, у Новгород – Володимира. Така політика сприяла ліквідації влади племінних князів і зміцненню позицій князя київського.

Сам же Святослав присвятив життя військовим походам. За звитягу був прозваний Хоробрим. У 964-966 рр. він підкорив в’ятичів, які мешкали навколо р. Оки, завдав поразки волзьким болгарам, а близько 965 р. розгромив Хозарський каганат, зруйнувавши його столицю Ітиль у пониззі Волги й міста-фортеці Семендер у Прикаспії і Саркел на р. Дон. Гучні перемоги в Хозарії не пішли на користь Київській державі. Адже Хозарський каганат, немовби щит, прикривав руські землі від набігів численних східних кочовиків. Завойовані на сході землі треба було захищати, а сил для того бракувало. Територіальні надбання Святослава дуже швидко було втрачено, а на Русь повалили орди печенігів.

Не менш масштабною була кампанія князя на Балканах. Розпочата 967 р., вона складалася з двох походів. Перший закінчився підкоренням чималої території Болгарії: за свідченням літопису, було захоплено 80 міст, навіть свою столицю князь збирався перенести до Переяславця на Дунаї. Улітку 968 р. до Переяславця надійшла звістка про смертельну небезпеку, яка загрожувала Києву: столицю взяли в облогу печеніги. Святослав чимшвидше рушив на Київ.

Повернувшись до Болгарії у 970 р., Святослав розпочав війну з візантійським імператором Іоанном І Цимісхієм, який уклав із болгарами союз. Після поразки під Аркадіополем (першої своєї поразки) та оборони болгарського Доростала Святослав у 971 р. підписав із Візантією мирний договір, за яким відмовився від претензій на візантійські володіння в Криму та на Дунаї. Навесні 972 р., повертаючись до Києва, дружина Святослава потрапила в засідку. Біля Дніпрових порогів на русичів чекали печеніги, яких намовили візантійці. У бою загинуло багато русичів. Поклав голову і князь.

1. Роздивіться карту на с. 27. Визначте напрямки воєнних походів князя Святослава, установіть їх перебіг. 2. Якими були результати та наслідки цих походів? 3. Чому князь був зацікавлений у підкоренні саме цих земель? 4. Які східнослов’янські племена були підкорені князем і включені до складу Руської держави?

• Історичні джерела про зовнішність і характер Святослава

1. Порівняйте реконструкцію портрета і словесний опис зовнішності князя Святослава. 2. Кого, згідно з описом джерела, нагадував князь Святослав? 3. Як автор джерела ставиться до Святослава?

Візантійський історик Лев Диякон, який супроводжував візантійського імператора Василія II у війні з болгарами, особисто бачив руського князя і залишив про це спогади.

Святослав. Художник Мо Хао

«Імператор зголосився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Дунаю в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без жодної різниці. На вигляд він був такий: середній на зріст, не дуже високий, не дуже низький, з густими бровами, з блакитними очима, з плоским носом, з голеною бородою і з густими вусами. Голова в нього була зовсім гола, а тільки з одного боку її висіло пасмо волосся, що означало знатність роду; шия кремезна, міцна, плечі широкі і весь стан досить стрункий. Він здавався похмурим і диким. В одному вусі стриміла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами, з рубіном, посеред них установленим. Одяг на ньому був білий, нічим, крім чистоти, від інших не відмінний».

Лев Диякон, «Історія»

1. Про які риси характеру Святослава довідуємося з уривків із джерела? 2. Як автор джерела ставиться до Святослава? 3. Роздивіться літописну мініатюру й порівняйте її зі свідченням літописця. Як у мініатюрі втілено події, про які йдеться в тексті? 4. Де на мініатюрі зображено Святослава?

1. «Сам був хоробрий і легкий. Ходячи, яко пардус, багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні казана не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: “Хочу на вас іти”».

2. Розповідаючи про похід князя Святослава на Балкани 967 р., літописець наводить переказ про те, як візантійський імператор з’ясовував Святославову вдачу: «Коли прийшли грецькі посланці до нього і піднесли дари, він і не глянув на них, а повелів сховати їх. І мовив один: “Спитай його ще один раз. Пошли ще йому оружжя”. І принесли йому меч, і він, узявши, став любуватися ним, і хвалити, і дякувати цесареві”. І прийшли послані назад до цесаря, і повідали все, що було. І сказали: “Лютим буде сей муж, бо майном нехтує, а оружжя бере. Згоджуйся на данину”. »

«Повість минулих літ»

Візантійці дарують Святославу зброю. Мініатюра XV ст.

ДІЗНАЙТЕСЯ БІЛЬШЕ

Одна з таємниць родини Рюриковичів – чому княгиня Ольга, ревна християнка, не змогла прилучити до Христового вчення сина Святослава. Дехто з дослідників у цьому факті вбачає непримиренне язичництво князя-воїна, інші – слабкість Ольжиного впливу. Є й третя думка: Святослав не став християнином тому, що язичником хотіли бачити його впливові можновладці, дружинники, на яких він спирався під час володарювання.

Ольга і Святослав. Мініатюра XV ст.

• «Повість минулих літ» про зовнішню політику Святослава

1. У якому з уривків викладено зовнішньополітичну програму Святослава? У чому полягала її суть? 2. Знайдіть в уривках із джерела підтвердження подій, описаних в історичній довідці про князя. 3. Установіть хронологічну послідовність подій, про які йдеться в уривках з історичного джерела. 4. Зробіть висновок про те, як ставиться автор літопису до князя Святослава.

A. Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: «Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї. Адже там усі добра сходяться: із Греків – паволоки, золото, вино й овочі різні, а з Чехів і з Угрів – срібло й коні, із Русі ж – хутро, і віск, і мед, і челядь».

Б. І рушив Святослав на греків, і вийшли вони супроти Русі. І коли побачили це руси, то убоялися вельми множества воїв (воїнів). І мовив Святослав: «Уже нам нікуди дітись, а волею і неволею доведеться стати насупроти. Тож не осоромимо землі Руської, а ляжемо кістьми тут, бо ж мертвий сорому не зазнає. Якщо ж побіжимо ми, – то сором нам. Тож не втечемо, а станемо кріпко, і я перед вами піду. Якщо моя голова ляже, – тоді самі подумайте про себе». І сказали вої (воїни): «Де голова твоя ляже, там і наші голови ми зложимо».

B. Рушив Святослав на Дунай на болгар, і в битві одолів Святослав болгар. І взяв він вісімдесят городів по Дунаю, і сів, князюючи, тут, у городі Переяславці, і беручи данину з греків.

Г. І послали кияни гінця до Святослава, говорячи: «Ти, княже, чужої землі шукаєш і дбаєш про неї, а свою полишив. Нас же мало не взяли печеніги, і матір твою, і дітей твоїх. Якщо ти не прийдеш, не оборониш нас, – то таки нас візьмуть. Чи тобі не жаль отчини своєї, і матері, що стала старою, і дітей своїх?». Це почувши, Святослав швидко сів на коней з дружиною своєю, і прибув до Києва, і цілував матір свою, і дітей своїх, і журився тим, що сталося од печенігів.

Д. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм, каганом. Зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, одолів Святослав хозар і город їхній – столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв. І прийшов до Києва.

КРАЩЕ ОДИН РАЗ ПОБАЧИТИ

У 2001 р. у р. Дніпрі біля о. Хортиця мешканець м. Запоріжжя знайшов меч, виготовлений у Західній Європі (про що говорить напис) у середині X ст. Інкрустоване сріблом та іншими кольоровими металами руків’я свідчить, що меч, імовірно, належав комусь із військової верхівки чи найближчого оточення князя. Фахівці припускають, що зброя могла належати Святославові.

Меч Святослава. Музей Національного заповідника «Хортиця». Запоріжжя

Роздивіться репродукцію і дайте відповіді на запитання. 1. Чому художник обрав для свого твору саме такий сюжет? 2. Які деталі діорами привертають увагу? 3. Який уривок із джерел відповідає наведеному зображенню? 4. Як ви гадаєте, чому ця діорама знаходиться саме в заповіднику на острові Хортиці?

Діорама «Бій Святослава з печенігами». Художник М. Овечкін. Національний заповідник «Хортиця», Запоріжжя

ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ

Завдання 1

1. Роздивіться художню реконструкцію зовнішності Святослава. Доберіть слова з тексту, які б підтверджували достовірність художньої реконструкції.

2. Оберіть один з уривків та проаналізуйте його відповідно до відомих вам правил роботи з історичними джерелами.

Завдання 2

1. Визначте, про які епізоди походів Святослава йдеться. Розташуйте уривки в хронологічній послідовності й стисло сформулюйте, про що йдеться в кожному з них.

2. Намалюйте лінію часу й розставте події, пов’язані з правлінням князя Святослава, у хронологічній послідовності.

3. Користуючись даними історичної довідки та джерел, визначте причини й наслідки військових походів князя Святослава.

Завдання 3

1. Зробіть висновок, про які позитивні й негативні риси характеру Святослава свідчать уривки з джерел (прокоментуйте не менше ніж 3 риси).

2. Продовжте речення.

За оцінками сучасників, князь Святослав був (який?), про що свідчить його характеристика літописцем: . .

Завдання 4

1. Чому діяльність великого київського князя Святослава історики оцінюють по-різному – одні схвалюють, інші засуджують? А як ставитеся до постаті Святослава ви?

2. Використовуючи інформацію, яку ви дізналися на уроці, створіть власний історичний портрет князя.

Перевірте, чого навчилися з теми

1. Подорож княгині Ольги до Константинополя, на думку істориків, відбулася в 957 р., хоча літописець називає іншу дату. Цей висновок ґрунтується на свідченнях візантійського імператора, учасника події, Константина Багрянородного.

Обчисліть, на який рік свого володарювання Ольга здійснила подорож до візантійської столиці. Якого віку був тоді Святослав? З літописів відомо, що князь Ігор загинув, коли його синові виповнилося 3 роки. Дати та обчислення позначте на лінії часу.

2. Складіть речення, використавши поняття й терміни.

Велике розселення слов’ян, союз племен, данина, язичництво, візантійський імператор, князь, полюддя, поляни, Русь.

3. Схарактеризуйте одним реченням історичних діячів відповідно до їхньої ролі в історії Русі-України.

Кий, Аскольд, Олег, Ігор, Ольга, Святослав.

4. Яким правителям Русі-України присвячено мініатюри з літопису? Про які події йдеться?

5. Використовуючи наведені дані, вкажіть подію і установіть причинно-наслідковий зв’язок.

6. Назвіть події, про які розповідає літопис. Розставте їх у хронологічній послідовності.

A. «Коли ж поляни жили осібно і володіли родами своїми, то було між них три брати: одному ім’я Кий, а другому – Щек, а третьому – Хорив, і сестра Їхня – Либідь. Зробили вони городок і на честь брата їхнього найстаршого назвали його Києвом».

Б. «Аскольд же й Дір прийшли. І вискочили всі інші вої з човнів, і мовив Олег Аскольдові й Дірові: “Ви оба не є ні князі, ні роду княжого. А я єсмь роду княжого. – І тут винесли Ігоря. – А се – син Рюриків”. І вбили вони Аскольда й Діра. ».

B. «Пішов Ігор на греків. І порадилися русії, і вийшли, оружившись, проти греків, і битва межи ними обома була люта, і заледве одоліли греки. Феофан, сановник Романа, зустрів їх у човнах з вогнем і став пускати вогонь трубами на човни руські. І було видно страшне диво. ».

Г. «Сказав Святослав матері своїй і боярам своїм: “Не любо мені є в Києві жити. Хочу жити я в Переяславці на Дунаї, бо то є середина землі моєї”».

Д. «І сів Олег, князюючи, в Києві, і мовив Олег: “Хай буде се мати городам руським”».

Е. «Пішов Олег на греків, Ігоря зоставивши в Києві. І прибув він до Цесарограда, а греки замкнули Суд і город заперли. І вийшов Олег на берег, і повелів воям виволокти кораблі на берег. І повелів Олег воям своїм колеса зробити і поставити кораблі на колеса. ».

7. Яким уривкам із джерел відповідають наведені малюнки? Які події передували тим, що зображені на ілюстраціях? Якими були їхні наслідки? Доберіть до малюнків назви.

A. «. Імператор зголосився на переговори і в позолоченій зброї, на коні приїхав до берега Істра в супроводі великого загону вершників, що виблискували зброєю. Святослав переїздив через ріку в скіфському човні і, сидячи за веслом, гріб разом з іншими без ніякої різниці. ».

Б. «. Деревляни ж раді були цьому. Зібрали отож вони од двора по три голуби і по три горобці і послали до Ольги з поклоном. Ольга тоді сказала їм: “Се вже покорились ви есте мені й моїй дитині. ” Ольга тим часом, роздаючи воям кому ото по голубові, а другим по горобцеві, звеліла їм кожному голубові й горобцеві прив’язати трут, обгортаючи його в маленькі хусточки і ниткою прив’язуючи до всіх голубів і горобців. І звеліла Ольга, коли смерклося, воям своїм пустити голубів і горобців. ».

B. «. Місяця вересня 9-го числа відбувся прийом, всім подібний до попереднього й з нагоди приїзду Ольги, княгині руської. Увійшла сама княгиня зі своїми родичками й вибраними служницями; вона йдучи поперед інших жінок, а ті в порядку йдучи одна за другою. Після них увійшли посли й представники князів руських. Сів імператор з імператрицею зі своїми дітьми й покликано було княгиню із зали, й, за запрошенням імператора сівши, говорила з ним, про що хотіла».

Г. «Тепер слов’яни бушують повсюдно. Вони спустошили та спалили міста й фортеці, узяли полонених і стали панами на землі. Вони осіли на ній панами, як на своїй без страху. І нині вони живуть тут і перебувають у країні ромеїв. Зіслов’янилась вся наша земля і стала варварською».

§ 8—9. Русь-Україна за Володимира Святославича (Великого, 980—1015 рр.)

Піднесення політичної і економічної могутності Русі-України пов’язане з правлінням князя Володимира Святославича (названого згодом Великим) і його сина Ярослава Володимировича (Мудрого).

Ще малим хлопцем Володимир керував Новгородом від імені батька — князя Святослава. По смерті Святослава між його синами Ярополком та Олегом розгорнулася боротьба за князівський престол, оскільки Русь-Україна не знала закону про спадкування влади. Ярополку вдалося перемогти Олега й об’єднати всі володіння Рюриковичів — Київ, Деревлянську землю і Новгород. Володимиру довелося втікати «за море», найімовірніше у Скандинавію. Проте 980 р. за допомогою варязьких найманців Володимир захопив владу в Києві, а Ярополк був підступно вбитий під час переговорів із братом.

Ще під час походу з Новгорода на Київ Володимир захопив Полоцьке князівство, підкорив кривичів, дреговичів і сіверян. Підкорив Володимир і плем’я білих хорватів у Прикарпатті. Верхню Наддністрянщину було остаточно включено до складу Русі. Князь також підкорив племена в’ятичів і радимичів.

Головною метою князя стало посилення князівської влади та розширення кордонів держави. Тому Володимир розпочав реформи.

Мозаїчна ікона святого Володимира (робота художника Уго Маццеї, собор Святого Петра у Ватикані, 1989 р.)

Під час знайомства з діяльністю князя Володимира доберіть у тексті параграфа інформацію, що лягла в основу такого зображення князя.

Володимир усунув від влади всіх князів східнослов’янських племінних союзів, ліквідувавши племінні княжіння. Частину князів разом з їхнім оточенням київський князь переселив на південні кордони Русі для захисту від кочовиків — печенігів. Володимир поділив державу на території (округи), де правили його сини. Такі зміни сучасні історики називають адміністративною реформою.

За правління Володимира розпочався стрімкий злет і розбудова фортець і міст: Чернігова, Володимира на Волині, Переяслава та Василіва (нині Васильків) на Київщині, Смоленська, Ростова і Ярославля (останні три на території сучасної Росії). Такі зміни прийнято називати містобудівною реформою.

Свідчать документи

Літопис руський про будівничу діяльність Володимира Святославича (90-ті роки X ст.)

[. ] І сказав Володимир: «Се недобре є, [що] мало городів довкола Києва». І став він городи зводити по Десні, і по Остру, і по Трубежу, і по Сулі, і по Стугні. І став він набирати мужів ліпших із словен, і з кривичів, і з чуді, і з в’ятичів і ними населив він городи, бо була війна з печенігами. І воював він із ними, і одолівав їх. [. ]

• 1. По яких річках Володимир Святославич наказав будувати укріплені фортеці?
• 2. Яка мета будівництва фортець?
• 3. Яким чином відбувалося заселення новозбудованих фортець? Як ви розумієте поняття «ліпші мужі»?

Була проведена військова реформа. Раніше дружинники отримували за службу частку від данини. Володимир Святославич замінив племінну організацію війська на найману. Дружинникам надавали земельні наділи в умовне землеволодіння за умови служби князю. Податки із селян, що жили на цій землі, йшли дружиннику на його власні потреби, озброєння, коней тощо. Князь мав повне право забрати земельний наділ і передати його іншому власнику за службу.

Золото та срібло, які накопичувалися у князя, перекарбовували на монети — срібники та златники. Історики умовно називають таку реформу фінансовою. На златниках і срібниках був зображений князь Володимир Святославич в образі візантійського імператора та родовий знак Рюриковичів, який у Володимира мав форму тризуба. Саме тризуб Володимира став гербом Української Народної Республіки на початку XX ст. і сучасної незалежної України.

Є здогадки істориків про впровадження перших усних законів, які дістали умовну назву «Устав земляний».

Після хрещення Русі-України князь розмежував єпископський і міський суди — проведено судову реформу.

Вправа «Внутрішня політика Володимира Святославича»

https://cutt.ly/PtmUMjJ

Поміркуймо!

Златники та срібники Володимира Великого

• 1. З якою метою, на вашу думку, Володимир Святославич зображувався на монетах в образі візантійського імператора?
• 2. Як можна пояснити напис на срібнику: «Володимир на столі а се його срібло»?

2. УПРОВАДЖЕННЯ ХРИСТИЯНСТВА

Важливе значення для Русі-України мала релігійна реформа князя Володимира. Спочатку князь намагався об’єднати державу через язичницьку релігію. Він поставив перед своїм палацом вирізані з дерева ідоли Перуна та головних язичницьких богів. Однак це не об’єднало руські землі.

Язичництво гальмувало розвиток держави — і вибір було зроблено на користь християнства. Літописець зберіг для нащадків легенду про вибір віри князем. За нею Володимир обирав серед трьох релігій — християнства, мусульманства (ісламу) і юдаїзму.

Дізнайтеся, як літописець пояснював, чому з-поміж інших релігій Володимир обрав саме християнство.

Хрещення Володимира та Русі-України історики називають другим етапом релігійної реформи.

Приводом (подією, що підштовхнула) до хрещення були події 988 р. навколо візантійського м. Херсонеса у Криму (Корсунь у руських літописах). Історикам лише відомо, що князь підтримав візантійського імператора Василія II в боротьбі за владу в імперії. В обмін імператор обіцяв видати заміж за Володимира свою сестру принцесу Анну. Але обіцянку не виконав, що спричинило похід руської дружини на Корсунь. Облога Корсуня військом князя Володимира тривала три місяці, місто було захоплене, пограбоване та спалене. Саме в Корсуні, за літописом, Володимир Святославич охрестився, а також отримав «руку і серце» візантійської принцеси. Охрестившись, Володимир прийняв ім’я Василій (із грец. «базілей» — імператор), що показало його прагнення перетворити свою владу на законну і, можливо, рівну владі візантійського імператора.

Свідчать документи

Літопис руський про хрещення киян 988 р.

У літо 6496 [988]. І коли [Володимир] прибув [з Корсуня], повелів він поскидати кумирів [дерев’яні статуї язичницьких богів] — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому [узвозу] на ручай.

Потім же Володимир послав посланців своїх по всьому городу, говорячи: «Якщо не з’явиться хто завтра на ріці — багатий чи убогий, чи старець, чи раб, — то мені той противником буде». І, це почувши, люди з радістю йшли, радуючись, і говорили: «Якби се не добре було, князь і бояри сього б не прийняли». А назавтра вийшов Володимир [. ] на Дніпро. І зійшлося людей без ліку, і влізли вони у воду, і стояли — ті до шиї, а другі — до грудей. Діти ж [не відходили] од берега, а інші немовлят держали. Дорослі ж бродили [у воді], а попи, стоячи, молитви творили.

Хрещення Володимира Святославича (малюнок з Радзивіллівського літопису кінця XV ст.)

• 1. Яка доля спіткала язичницьких ідолів після хрещення Володимира?
• 2. Чому, на вашу думку, літописець пише, що кияни раділи та не виступали проти хрещення?
• 3. Як цю подію зображує літописець?

За наказом київського князя в центрі міста була побудована перша кам’яна церква, присвячена Богородиці. Вона залишилася в історії під назвою Десятинна церква, оскільки на неї Володимир виділив десяту частину свого майна.

Протягом тривалого часу на Русі християнство поєднувалося з язичництвом. Таку ситуацію історики навіть назвали «двовір’ям». Зокрема й до сьогодні дожило літнє язичницьке свято Івана Купала.

Вправа «Причини і наслідки хрещення Русі-України»

https://cutt.ly/NtmU09G

3. ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА ВОЛОДИМИРА СВЯТОСЛАВИЧА

Володимир Святославич проводив активну зовнішню політику. Уже на початку свого правління він включив у межі держави Волинь, Червенські міста. Волинь надійно увійшла до складу Русі, а ось за Червенські міста боротьба з Польщею тривала ще пів століття. На деякий час було приєднано балтійські племена ятвягів, проте боротьба з ними тривала ще й у середині XIII ст.

Володимир здійснив похід на Волзьку Булгарію, внаслідок якого на тривалий час було встановлено взаємовигідний мир. Це відкрило шлях руським купцям річкою Волгою на Південь. Рушивши вниз Волгою, Володимир підкорив й обклав даниною залишки Хозарського каганату. Саме в цей час під владу Києва потрапив Таманський півострів із містом Тмуторокань.

Однією з головних проблем Русі-України була боротьба з кочовиками — печенігами. Вони неодноразово нападали на руські міста і села. З їхнім нападом на Київ пов’язана легенда про Кирила Кожум’яку, який переміг печенізького велетня. На цьому місці Володимир Святославич заснував м. Переяслав, де Кирило «переяв (перейняв) славу» печеніга, тобто поборов його.

Князь Володимир започаткував явище, яке ми сьогодні називаємо шлюбною дипломатією.

Варто запам’ятати!

Шлюбна дипломатія — укладення шлюбів між представниками держав з метою підтримки добросусідських відносин.

Для зміцнення зв’язків з іноземними державами Володимир укладав династичні шлюби. Син Святополк був одружений з донькою польського князя Болеслава, Ярослав — з донькою шведського короля. Дружні зв’язки Володимир Святославич підтримував із Візантією, Священною Римською імперією, Вірменією, Угорщиною, а також із Папою Римським.

У народній пам’яті збереглося ім’я князя «Великий», у билинах про богатирів — «Красне Сонечко». Руська православна церква у XIII ст. канонізувала його як Рівноапостольного, як і його бабусю — Ольгу.

Історичні подробиці

Для захисту від кочовиків на південних руських землях уздовж південних кордонів Русі обабіч річки Дніпро споруджували захисні вали із землі та дерева — Змієві вали, будували фортеці. Саме сюди на південь Володимир переселяв «лучших мужів» із підкорених племен. Таким чином він і укріплював кордони професійними воїнами, і залишав без власних керманичів упокорені ним племена, щоб ті не могли чинити спротив. Змієві вали та укріплення по річках на південь від Києва дали можливість відсунути загрозу нападу кочовиків на пару днів.

Змієві вали (реконструкція)

Опишіть процес будівництва Змієвих валів.

Завдяки діяльності Володимира Русь стала однією з найбільших країн Європи, що охопила майже половину Східної Європи. Прийняття християнства зробило Русь рівноправною в колі європейських держав. Крім того, Русь-Україна стала великим торговельним посередником між Сходом і Заходом, Півднем і Північчю Європи.

Князівський дружинник (Русь-Україна, XI ст., сучасна реконструкція)

Опишіть озброєння руського дружинника.

Діємо: практичні завдання

Опрацюйте історичну карту на с. 54 і виконайте завдання.

• 1. Покажіть на карті територію Русі-України на початку князювання Володимира Великого, а також приєднані князем землі.
• 2. Назвіть і покажіть сусідні з Руссю-Україною держави та народи за часів правління Володимира Великого.

ЗНАЮ МИНУЛЕ • ОСМИСЛЮЮ СЬОГОДЕННЯ • ПРОГНОЗУЮ МАЙБУТНЄ

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ

Знаю нове

1. Працюємо з ключовими словами і датами:

• а) поясніть значення слів і дат, зображених у хмаринці;
• б) складіть задачі на лічбу часу з датами із хмаринки;

2. Упорядкуйте стрічку часу: розташуйте події в хронологічній послідовності та назвіть дати історичних подій.

3. Визначте передумови, причини та наслідки хрещення Русі.

4. Назвіть перший кам’яний храм Русі-України та поясніть його назву.

5. Які наслідки для руських земель мало прийняття християнства?

Досліджую і аналізую

Поміркуйте, чим держава Русь-Україна часів Володимира Великого відрізнялася від Русі-України часів Олега, Ігоря і Ольги.

Мислю творчо

Роздивіться марку України, випущену з нагоди 1025-ї річниці хрещення Русі-України. Уявіть, що вам запропонували розробити марку, присвячену правлінню Володимира Великого. Опишіть свій задум або намалюйте таку марку.

Ці дати допоможуть вам зрозуміти історію. Запам’ятайте їх:

980-1015 рр. правління Володимира Святославича (Великого)

988 р. хрещення Русі-України, впровадження християнства як державної релігії; утворення Київської митрополії

§ 4. Русь-Україна за князювання Ольги та Святослава

ОПРАЦЮВАВШИ ЦЕЙ ПАРАГРАФ, ВИ ДІЗНАЄТЕСЬ: про діяльність княгині Ольги; про воєнні походи князя Святослава; про значення діяльності княгині Ольги і князя Святослава для розвитку Русі-України; що таке «реформи», «Болгарські походи».

ЗАВДАННЯ НА ПОВТОРЕННЯ: 1. Назвіть заходи, здійснені для зміцнення центральної влади князем Олегом. 2. Якою була політика перших князів Русі-України щодо Візантії? 3. Укажіть назви східнослов’янських союзів племен, які сплачували данину хозарам.

1. Княгиня Ольга та її внутрішня політика. Коли загинув князь Ігор, його єдиний відомий із літопису син Святослав був ще дитиною, і тому київський престол у 945 р. посіла дружина Ігоря княгиня Ольга. Вона правила Руссю-Україною до 964 р., коли передала владу своєму змужнілому синові.

Своє правління Ольга розпочала з придушення повстання деревлян і помсти вбивцям свого чоловіка, князя Ігоря. У ті далекі часи кривава помста була звичним явищем. Не помститися винуватцям у загибелі своїх близьких вважалося ганьбою. Описані в літописі чотири помсти княгині Ольги фактично спричинили знищення деревлянського племінного княжіння.

Княгиню Ольгу (близько 910 — 969) літописець називав «мудрішою за всіх людей», характеризував як вродливу, розумну, енергійну жінку й водночас далекоглядну та досить жорстоку правительку. Де й коли народилася майбутня київська княгиня, невідомо. Її ім’я є слов’янізованою ужіночненою формою скандинавського імені Гельгі. Літопис повідомляє лише про те, що «привели Ігореві дружину із Пскова на ім’я Ольга». Вважають, що вона була не лише дружиною князя, а і його помічницею у справах. За відсутності Ігоря вона брала на себе всі турботи з управління державою.

Повстання деревлян гостро поставило питання реформи системи державного управління в Русі-Україні. Ольга впорядкувала систему збирання данини. Було окреслено землі, із яких через певні проміжки часу стягувалася данина. Установлювалися «уроки» — розміри данини й «оброки», які мали виконувати підлеглі в розмірах, що не позбавляли їх засобів до існування. Запровадженням «уставів» було, імовірно, упорядковано адміністративні й судові дії на місцях княжих дружинників. Улаштовувалися також «становища» — місця зберігання данини й княжі «погости» — осередки центральної влади. За князівською скарбницею закріплювалися «ловища» — землі, багаті на хутрового звіра, що забезпечувало державу постійним прибутком.

Реформи — перетворення, зміни, нововведення в якій-небудь сфері суспільного життя.

За князювання Ольги розбудовувався й прикрашався її «стольний град». У Києві з’явилася нова князівська резиденція — Ольжин двір із «теремом кам’яним». Археологічні розкопки свідчать, що це був, імовірно, двоповерховий кам’яний палац, укритий червоним шифером та прикрашений мармуром і декоративною керамікою.

2. Зовнішня політика княгині Ольги. Княгиня Ольга проводила активну зовнішню політику. Проте, на відміну від своїх попередників, вона віддавала перевагу дипломатії перед війною, тобто намагалася вирішувати всі питання мирним шляхом за допомогою переговорів.

Убивство князя Ігоря деревляни сприйняли як власну перемогу й вирішили захопити владу над Києвом. До Києва приїхали 20 деревлянських послів, які запропонували Ользі вийти заміж за їхнього князя Мала. Княгиня розправилася з ними хитрістю. Вона вдала, нібито приймає послів із надзвичайними почестями, та оголосила, що на знак особливої поваги кияни понесуть їх у човні на руках. Проте потім послів кинули до великої ями, викопаної на подвір’ї палацу, і закопали живцем.

Знищення Іскоростеня. Сучасний малюнок

• За додатковими джерелами з’ясуйте, як княгиня Ольга помстилася деревлянам за свого чоловіка. Який епізод помсти зображено на малюнку?

Мал — деревлянський князь, що закінчив своє життя в київському полоні. Згадкою про нього залишилося місто Малин, його спадкове володіння в Деревлянській землі, що й досі має цю назву. Існує цілком вірогідна версія, що дочка деревлянського князя Малуша, яку Ольга зробила своєю служницею, народила від князя Святослава майбутнього київського князя Володимира Святославича.

У 946 р. (за іншими даними — 957 р.) Ольга відвідала Константинополь. Це були перші в історії відвідини столиці Візантії правителем Русі-України на чолі мирного посольства. Княгиня, імовірно, прагнула відновити давні привілеї для руських купців і сплату візантійцями данини Києву.

За повідомленням літописця, у Константинополі Ольга прийняла християнство. Була досягнута домовленість, що руські дружини служитимуть імператорові, а Візантія за це сплачуватиме данину Русі-Україні. Так, Ольга відправляла до Візантії руських воїнів, які брали участь у війні з арабами (961 р.), боротьбі з норманами й болгарами.

Княгиня Ольга здійснила першу спробу встановити дипломатичні зв’язки із Західною Європою. У 949 (або 959) р. вона відправила своїх послів до імператора Священної Римської імперії Оттона І — наймогутнішого правителя тогочасної Європи із проханням надати єпископа для хрещення Русі-України. Через деякий час після цього до Києва прибула християнська місія, очолювана єпископом Адальбертом. Християнські проповідники перебували в Русі-Україні протягом 961—962 рр., проте через опір язичницької знаті під загрозою розправи вони змушені були рятуватися втечею. Оскільки язичницькі настрої залишалися досить сильними, Ольга не наважилася оголосити християнство державною релігією.

Єпископ — вищий духовний сан у християнській церкві.

3. Князь Святослав. Похід проти Хозарського каганату. Син Ігоря та Ольги Святослав посів київський престол досить пізно — у 964 р., у віці близько 30 років. Нетривале князювання Святослава було періодом майже безперервних битв і воєнних походів.

На відміну від Ольги, Святослав був язичником. Намовляння матері охреститися він категорично відкидав, пояснюючи це тим, що з нього глузуватиме вся князівська дружина.

Карта «Русь-Україна за правління Ольги та Святослава»

У 964 р. Святослав розгорнув боротьбу проти Хозарського каганату. Він підкорив східнослов’янський союз племен в’ятичів, який жив на річці Ока й сплачував данину хозарам. Святослав також звільнив від хозарської залежності й примусив сплачувати данину Києву неслов’янські племена — мерю, мурому, мещеру, черемисів, мордву, буртасів і волзьких булгар. Після цього військо князя спустилося Волгою до її гирла, де розташовувався центр Хозарського каганату. Завдавши поразки хозарам, воно оволоділо їхньою столицею містом Ітиль. Святослав також підкорив та обклав даниною племена аланів, або ясів (предків осетинів), і адигів, або касогів (предків адигейців і черкесів), приєднав місто Таматарха на Таманському півострові (дістало нову назву Тмуторокань) і хозарську фортецю Саркел (дістала назву Біла Вежа).

«Повість минулих літ» про князя Святослава та його боротьбу з хозарами

У рік 964. Коли князь Святослав виріс і змужнів, став він воїнів збирати, багатьох і хоробрих, бо й сам був хоробрий і легкий. Ходячи, як пардус (гепард), багато воєн він чинив. Возів же за собою він не возив, ні котла не брав, ні м’яса не варив, але, потонку нарізавши конину, або звірину, або воловину і на вуглях спікши, це він їв. Навіть шатра він не мав, а пітник слав і сідло клав у головах. Такими ж і всі інші вої (воїни) його були. І посилав він до інших земель послів, кажучи: «Хочу на вас іти».

І пішов він на Оку-ріку і на Волгу, і знайшов в’ятичів, і сказав їм: «Кому ви данину даєте?» Вони ж одказали: «Хозарам. По шелягу од рала даєм».

У рік 965. Рушив Святослав на хозар. Почувши ж про це, хозари вийшли насупроти з князем своїм. і зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів Святослав хозар, і город їхній столицю Ітиль, і город Білу Вежу взяв, і ясів переміг він, і касогів, і прийшов до Києва.

У рік 966. Переміг Святослав в’ятичів і данину на них наклав.

• 1. Робота в парах. Обговоріть, які факти, названі літописцем, свідчать про невибагливість і хоробрість Святослава. 2. Знайдіть на карті наведені Нестором назви народів, країн, міст тощо і простежте напрямки воєнних походів Святослава в 964—966 рр.

Головним результатом боротьби Святослава з хозарами став розгром Хозарського каганату в 966 р. Це сприяло усуненню хозарської загрози для Русі-України, але водночас відкрило шлях до її кордонів новим кочовикам зі сходу, насамперед печенігам.

Пам’ятник Святославу в Запоріжжі. Скульптор В. Кликов

Князь Святослав (близько 931 — 972) був першим київським князем із роду Рюриковичів, хто мав суто слов’янське ім’я. Він уславився передусім як відважний воїн і талановитий полководець. Нестор Літописець із великою повагою розповідав про князя, порівнюючи його за хоробрість із гепардом. За роки свого нетривалого правління він пройшов походами від Середнього Поволжя до Каспійського моря й далі Північним Кавказом і Причорномор’ям до візантійських володінь на Балканах, подолавши щонайменше 8000—8500 км.

Взяття Хозарської фортеці Ітиль князем Святославом. Художник В. Кірєєв

• Як художник зобразив розгром хозар князем Святославом?

4. Болгарські походи князя Святослава. Скористатися військовим завзяттям і талантом Святослава вирішили візантійці, звернувшись до нього по допомогу в придушенні повстання болгар. У 968 р. князь із 60-тисячним військом вирушив у перший Болгарський похід. Він розбив під Доростолом сильне болгарське військо, захопив 80 міст і сів князювати в місті Переяславець. Святослав вирішив залишитися в завойованій Болгарії та перенести до Подунав’я столицю Русі-України. Налякані цими планами візантійці підбурили до нападу на Русь-Україну печенігів.

Візантійський історик Лев Диякон про зовнішність Святослава

На вигляд він був таким: середній на зріст, ні надто високий, ні надто малий, із густими бровами, із блакитними очима, із рівним носом, із голеною головою і густим довгим волоссям, що висіло на верхній губі. Голова в нього була зовсім гола, і лише на одному її боці висіло пасмо волосся, що означало знатність роду, і шия товста, плечі широкі й весь стан досить стрункий. Він виглядав похмурим і суворим. В одному вусі висіла в нього золота сережка, прикрашена двома перлинами з рубіном, уставленим між ними. Одяг на ньому був білим, який нічим, окрім чистоти, не відрізнявся від одягу інших.

Того ж року печенізька орда взяла в облогу Київ. Святослав швидко повернувся додому й відігнав печенігів від міста. Після смерті княгині Ольги, для того щоб зміцнити князівську владу на час своєї відсутності, Святослав поставив правити на своїх землях намісників. У Києві він залишив намісником старшого сина Ярополка, у Деревлянській землі — Олега, а правити Новгородом послав свого, імовірно, позашлюбного сина від деревлянської княжни Малуші Володимира.

Сам київський князь із військом у 969 р. вирушив у другий Болгарський похід. Підкоривши східну частину Болгарії, він розгорнув стрімкий наступ на візантійські володіння. Проте цей похід не мав таких успіхів, як попередній. Князеві довелося воювати не лише з болгарами, але і візантійцями. У 971 р. візантійці, сили яких значно переважали, обложили Святослава з його військом у місті Доростол і примусили князя здатися. За умовами досягнутої угоди візантійці випускали військо князя з Доростола зі зброєю та навіть забезпечували його харчами на зворотний шлях. Проте Святославу довелося дати зобов’язання стати союзником візантійців і не претендувати на візантійські володіння в Криму та на Дунаї.

Підписавши мир із Візантією, Святослав вирушив додому в Русь-Україну. За твердженням Нестора Літописця, переяславці повідомили печенігів, якою дорогою повертається нечисленна дружина Святослава, навантажена здобиччю. Навесні 972 р. біля Дніпрових порогів військо князя потрапило в засідку, влаштовану печенізьким ханом Курею. Святослав загинув у бою. За переказами, хан наказав зробити з його черепа чашу, окувавши її золотом. На ній начебто був напис: «Чужого бажаючи, своє втратив».

ЗОВНІШНЯ ПОЛІТИКА КНЯЗЯ СВЯТОСЛАВА

• Робота в парах. Визначте результати й наслідки зображених на схемі походів князя Святослава.

Візантійські вершники переслідують руське військо. Мініатюра з візантійської хроніки

Запам’ятайте дати

946 (957) р. — відвідини Константинополя руським посольством, яке очолювала княгиня Ольга.

964—966 рр. — розгром Святославом Хозарського каганату.

968 р. — перший Болгарський похід князя Святослава.

968 р. — перемога Святослава над печенігами в битві під Києвом.

969—971 рр. — другий Болгарський похід Святослава.

Пам’ятник княгині Ользі на Михайлівській площі в Києві. Скульптори І. Кавалерідзе, П. Сниткін. Створений 1911 р., відновлений 1996 р. Сучасний вигляд

• Робота в парах. За додатковими джерелами підготуйте повідомлення про історію наведеного пам’ятника.

Імовірно, меч князя Святослава. Був знайдений у 2011 р. в річці Дніпро поблизу острова Хортиця, де загинув князь. Експозиція Музею історії запорозького козацтва (м. Запоріжжя)

Чи погоджуєтесь ви з тим, що. Чому?

• Заходи внутрішньої політики княгині Ольги сприяли більш тісному об’єднанню окремих східнослов’янських племінних княжінь у єдине державне утворення.

• У зовнішній політиці княгиня Ольга визначила нові підходи, віддаючи перевагу мирним засобам перед війною.

• У своїй державотворчій діяльності князь Святослав приділяв увагу активній зовнішній політиці, яка мала завойовницьку спрямованість. Талант полководця не завжди поєднувався з політичною далекоглядністю князя.

• Численні війни Святослава спричинили виснаження Русі-України; було втрачено дипломатичні зв’язки з провідними християнськими державами, налагоджені Ольгою.

• Із загибеллю Святослава в історії Русі-України завершилася доба далеких воєнних походів. Наступники князя-воїна зосередилися на освоєнні раніше приєднаних земель і розбудові держави.

Запитання та завдання

1. Перевірте рівень засвоєння матеріалу параграфа за допомогою гри «Словесний теніс». Правила гри. Учні та учениці об’єднуються в пари. Один(-на) учасник(-ця) гри ставить запитання, відповідь на яке передбачає коротку відповідь, інший(-а) відповідає словом, словосполученням або коротким реченням. Потім учні та учениці міняються ролями.

2. Розкажіть, як княгиня Ольга помстилася за вбивство свого чоловіка. 3. Що таке реформи? Які реформи здійснила в Русі-Україні княгиня Ольга? 4. Охарактеризуйте зовнішню політику княгині Ольги та її значення для Русі-України. 5. Розкажіть про похід князя Святослава проти Хозарського каганату та його результати. 6. Як відбулися перший та другий Болгарські походи князя Святослава? 7. Робота в малих групах. Обговоріть і визначте спільне й відмінне в політиці княгині Ольги та князя Святослава.

8. Колективне обговорення. Порівняйте значення діяльності княгині Ольги та князя Святослава для розвитку Русі-України. 9. Продовжте складання таблиці «Князі Русі-України» (с. 17). 10. Покажіть на карті напрямки походів Ольги та Святослава. Визначте, як змінилася територія Русі-України наприкінці правління князя Святослава порівняно з добою княгині Ольги.

11. Український історик М. Грушевський називав князя Святослава «давньоруським спартанцем» і «першим запорожцем на київському столі». Поясніть, як ви розумієте наведені характеристики. Які людські цінності були притаманні князю Святославу? 12. Робота в парах. Складіть історичний портрет Ольги або Святослава (за вибором). 13. Робота в малих групах. Підготуйте театралізовані розповіді-інсценівки за темою «Останній бій київського князя Святослава».