Теоретичний розрахунок передбачає, що середньостатистичний вітряк має діаметр ротора у 70 метрів.
Монтування вітряків проводили фактично безперервно, у дві зміни, підлаштовуючись до погодніх умов. Доводилося також працювати і при мінусовій температурі. Складність завдання пояснюється розмірами вітряків: висота щогли в обох вітряків становить 119 м, довжина лопаті – 56 м.
Проблема в лопатях. Вони зроблені з композитних матеріалів, призначених для тривалого використання, а не для вторинної переробки. Довжина однієї вітряної лопаті близько 40 метрів, вона важить 7 тонн і становить ті 10% вітряної турбіни, які важко утилізувати.
Потужність вітряних електростанцій може варіюватися в межах 5-4500 кВт. Сьогодні розроблено обладнання, яке здатне виробляти електроенергію навіть при дуже слабкій вітровій швидкості 4 м/с.
Ця морська установка має колосальні розміри: висота її вежі досягає 152 метри, що приблизно дорівнює висоті 50-поверхового житлового будинку.
Потоки вітру обертають лопаті вітрогенератора: проходять через турбіну, що приводить її в дію і вона починає обертатися. На валу турбіни виникає енергія, яка буде пропорційна вітровому потоку. Чим сильніший вітер, тим більша кількість енергії виникає. Далі енергія передається по валу …
Про автора