Проникність та протяжність кореневої системи глоду одноматочкового в умовах насаджень Правобережного Лісостепу України Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Аннотация научной статьи по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству, автор научной работы — М. Ю. Осіпов, Г. П. Леонтяк, О. О. Заморський

Висвітлено питання протяжності маси коренів та характер проникності кореневих систем глоду одноматочкового в умовах дібров Правобережного Лісостепу України на темно-сірих лісових ґрунтах. Наведено особливості розвитку кореневих систем глоду залежно від віку, умов зростання на схилах та рівнині.

Похожие темы научных работ по сельскому хозяйству, лесному хозяйству, рыбному хозяйству , автор научной работы — М. Ю. Осіпов, Г. П. Леонтяк, О. О. Заморський

Природне поновлення глоду одноматочкового в лісових насадженнях Правобережного Лісостепу України

Особливості формування кореневої системи Sorbus torminalis (L. ) Crantz у лісових насадженнях природного походження південно-подільського Лісостепу України

Особливості будови кореневої системи дуба звичайного та закономірності перенесення вологи у дереві

Особливості формування кореневих систем Picea abies [L. ] Karst. В лісових культурах західного Лісостепу України

Distribution of rootage of the Crataegus monogana Jacg.in conditions of planting of the right coast forest-steppe of Ukraine

This article says about mass extension and character of the spreading of the root system of the Crataegus monogana Jacg. in conditions of the oak-wood of the right coast forest-steppe of Ukraine on the dark-gray forest soil. It says about features of the development of root systems of the Crataegus monogana Jacg. depending on its growth by age on slopes and flat.

Текст научной работы на тему «Проникність та протяжність кореневої системи глоду одноматочкового в умовах насаджень Правобережного Лісостепу України»

2. Воробьев Д.В. Природная и фактическая продуктивность // Лесное хозяйство. – 1959. – № 11. – С. 18-22.

3. Методические указания по определению потенциальной производительности лесных земель и степени эффективного их использования / И.В. Туркевич, Л.А. Медведев, И.М. Мокшанина, В.Е. Лебедев. – Харьков : УкрНИИЛХА, 1973. – 72 с.

4. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. – К., 1955. – 250 с.

5. Роговий В.1. Буковi люи Криму та ix люотиполопчне поширення // Тези науково’1 конференций присвячено’1′ 85^ччю з дня народження Б.Ф. Остапенка. – Харьков : ХНАУ iM. В.В. Докучаева, 2007. – С. 104-106.

6. Роговий В.1., Плугатар Ю.В. Поширення та таксономiчне положення бука (Fagus L.) в Криму // Вюник Прикарпатського ун-ту iM. Василя Стефаника : серiя бiологiя. – 1вано-Фран-ювськ : Гостинець. – 2007. – Вип. VII-VIII. – С. 90-93.

7. Плугатар Ю.В. 1з лiсiв Криму : монографiя. – Харюв : Нове слово, 2008. – 462 с.

8. Швиденко А.Й., Данилова О.М. Найважливша лiсiвнича проблема // Лхсова типо-логiя в умовах сталого розвитку лiсового господарства Украши. – Харкiв : ХНАУ iм. В.В. Докучаева, 2002. – С. 14-17. _

УДК 582.711.714:634.17[477.46] Acnip. М.Ю. Остов; проф. Г.П. Леонтяк,

д-р с.-г. наук; доц. О.О. Заморський, канд. с.-г. наук -Уманський державний аграрний ушверситет

ПРОНИКН1СТЬ ТА ПРОТЯЖН1СТЬ КОРЕНЕВО1 СИСТЕМИ ГЛОДУ ОДНОМАТОЧКОВОГО В УМОВАХ НАСАДЖЕНЬ ПРАВОБЕРЕЖНОГО Л1СОСТЕПУ УКРА1НИ

Висвгглено питання протяжност маси корешв та характер проникносп корене-вих систем глоду одноматочкового в умовах дiбров Правобережного Люостепу Ук-раши на темно-сiрих люових грунтах. Наведено особливостi розвитку кореневих систем глоду залежно вщ вiку, умов зростання на схилах та рiвнинi.

Ключов1 слова: коренева система, глщ одноматочковий, проникнiсть, ф!зюло-гiчно активнi коренi, насадження.

Post-graduateM.Yu. Osipov;prof. G.P. Leontyak; assoc. prof. О.О. Zamorskyj- Uman state agrarian university

Distribution of rootage of the Crataegus monogana Jacg.in conditions of planting of the right coast forest-steppe of Ukraine

This article says about mass extension and character of the spreading of the root system of the Crataegus monogana Jacg. in conditions of the oak-wood of the right coast forest-steppe of Ukraine on the dark-gray forest soil. It says about features of the development of root systems of the Crataegus monogana Jacg. depending on its growth by age on slopes and flat.

Keywords: rootage, Crataegus monogana Jacg., distribution, physiological active roots, planting.

Коренева система вщграе велику роль в житл рослин. Вона забезпе-чуе iхню надземну частину водою i мшеральними речовинами, бере участь у синтез! оргашчних сполук [3, 4, 6, 8, 9]. Кореш впливають на штенсившсть розвитку грунтових мжрооргашзм1в, як перетворюють оргашчш речовини у доступш для рослин мшеральш елементи [2, 5, 7].

Вивчення бюлопчних особливостей розвитку рослин, зокрема i будо-ви iхнiх кореневих систем, необхщне для якомога повшшого i рацюнального

використання потенцшних можливостей виду [4, 7, 8]. Масу кореневих систем глоду одноматочкового, !х протяжнiсть та проникнiсть вивчали в умовах дiбров Правобережного Люостепу Укра!ни.

Розкопування кореневих систем глоду одноматочкового здшснювали як у насшних, так i поростевих екземплярiв. Дослiдження здiйснювали в на-садженнях, як ростуть на схилах та рiвних дiлянках. При цьому вивчали по-ширення кiстякових i фiзiологiчно активних коренiв (завтовшки 2 мм i мен-ше). Шурфи для вивчення поширення коренiв закладали мiж сусiднiми деревами у трьох повторностях [1]. Кiстяковi коренi розкопували у двох пов-торюваностях, якщо характер поширення був однаковий, i в трьох, за наяв-ност розходжень у розростаннi. Слiд зазначити, що коренi глоду одноматочкового мають гладку темно-коричневу кору, що легко вщокремлюеться вiд деревини. У дерев глоду одноматочкового природного вщновлення до 6-7-рiчного вiку спостер^аеться розвиток стрижневого кореня, а тсля 7 рокiв вщбуваеться iнтенсивнiший розвиток бiчних коренiв. Отже, як i в бiльшостi деревних рослин, шдрют коренiв глоду в першi 5-6 роюв розвиваеться в гли-бину за слабкого розвитку бiчних корешв i надземно! частини. Розвиток ко-ренiв у глибину забезпечуе шдросту в першi роки життя в умовах сухих i свь жих тишв грунив Правобережного Лiсостепу Укра!ни виживання в екстре-мальних умовах (у разi iнтенсивного розвитку трав’яно! рослинностi, що сильно висушуе грунт, нестача вологи в труни). З 7-10^чного вiку коренева система глоду набувае структури, яка мало змшюеться упродовж його по-дальшого життя. Вона тшьки збiльшуеться у розмiрi та бiльше розгалу-жуеться. Тому шдрют пiсля 7-рiчного вiку, коли в нього починають розвива-тися бiчнi коренi, виявляеться конкурентоспроможним i не гине.

На рiвниннiй частит Юрювського лiсництва ДП “Уманське ЛГ” (кв. 32) у насадженнi за участю дуба звичайного, граба, клена та шших порiд глiд розвивае поверхневу кореневу систему. В цих умовах бiчнi кореш розвива-ються рiвномiрно в горизонтальному напрямку. Основна маса бiчних коренiв бере початок на глибиш 7-18 см вщ коренево! шийки. Цi коренi малозбiжистi i слабо розгалуженнi. Вiд них вдаодять три якiрних вiдгалуження, як мають сильну збiжистiсть i заглиблюються в грунт до 50 см. Вщ якiрних коренiв, своею чергою, беруть початок бiчнi коренi, що розвиваються в горизонтальному напрямку. На вЫх коренях е багато фiзiологiчно активних корiнцiв зав-довжки 2-4 см.

У 32^чного глоду одноматочкового, що росте на верхнш частинi схилу в умовах перехщних вiд сухих до свiжих дiбров навчально-наукового виробничого вщдшу УДАУ вiддiлення лiсiвництва “Урочище Бiлогрудiвка” (кв. 2) коренева система виявилась потужною, але поверхневою. Бiчнi кореш в нш беруть початок iз глибини 9-12 см вiд коренево! шийки. У цих умовах краще виражений розвиток коренiв вниз по схилу. Тодi як вгору по схилу кореш мають значно меншу товщину i довжину. Бiчнi коренi малозбiжистi, роз-повсюдженi здебшьшого на глибинi 12-31 см вщ поверхнi грунту. Окремi бiч-т коренi розвиваються у висхiдному напрямку. Вщ найтовстiших бiчних ко-решв вiдходить багато якiрних, що заглиблюються в грунт до 57 см. Вщ них

по всш довжинi беруть початок бiчнi кореш, для яких характерна велика збь жистють, iнтенсивне галуження i поширення в горизонтальному напрямку. На вЫх бiчних коренях е багато корешв завтовшки 1-2 мм i завдовжки 5-8 см. Ц коренi закшчуються переважно розвиненою мочкою.

У нижнш частинi схилу у свiжих дiбровах навчально-наукового ви-робничого вiддiлу УДАУ вщдшення лiсiвництва “Урочище Бiлогрудiвка” (кв. 2) коренева система 43^чного глоду одноматочкового рiвномiрно розвинута у вЫх напрямках i мае форму тареля. Довжина корешв у цих умовах менша, шж в одновiкових дерев, розташованих у верхнш частинi i на рiвнинi. За мен-шо! загально! кiлькостi бiчних коренiв розгалуження !х менше, а дрiбнi коре-нi мають вигини. Коренi переважно закшчуються добре розвиненою мичкою. У 64^чного глоду одноматочкового, що росте в нижнш частиш схилу цього кварталу, кореш краще розвинеш впоперек схилу. Товст кореш мають овальну форму i на вiдстанi 21-78 см вщ стовбура сильно галузяться. Усi ко-ренi збiжистi темно коричневого кольору, проникають на глибину 8-35 см. Яюрт кореш беруть початок на вщсташ 25-50 см вщ стовбура i заглиблю-ються в грунт на 60 см.

Таким чином, коренева система глоду одноматочкового у верхнш частиш схилу охоплюе великий об’ем грунту. Кореш його тут довшi i проникають на бшьшу глибину, шж у нижнш частиш схилу, де грунтовi води шдходять ближче до поверхш грунту. Така будова коренево! системи у вер-хнiх та нижшх частинах схилiв зумовлюе ютотну вiдмiннiсть маси фiзiоло-гiчно активних корешв в одиницях об’ему грунту.

Глщ у культурах з участю дуба звичайного розвивае поверхневу кореневу систему. Приблизно за однаково! маси корешв у грунп коренева система глоду в люових культурах розташована ближче до поверхш, шж у подiб-них за вжом природних насадженнях (рис.).

Як видно з рисунка, у верхньому 10-сантиметровому шарi грунту люових культур зосереджено 41-43 % дрiбних корешв вщ загально! маси, а у природних насадженнях лише 35-36 % Бшьш поверхневе розмь щення коренево! системи глоду в культурах пояснюеться тим, що Ыянщ висаджували в оброблений грунт, що створило сприятливi умови для розвитку корешв у верхньому ша-рi в першi роки життя.

Рис. Поширення др1бних корешв 3мшУ проникноеп дрхбних корешв

глоду, що росте в 17- р1чних глоду одноматочкового можна простежити культурах (А) г 20-рьчному при- за даними таблищ.

родному насадженш (Б) Поростевi дерева глоду розвивають

бшьш поверхневу кореневу систему, шж дерева насшневого походження. Шсля зрубання материнських дерев i появи поросту, вщ коренево! шийки ут-ворюеться багато дрiбних коренiв, що мають вигляд шнура. Щ коренi слабо розгалуженi, але дуже довгi. Вони з’являються на рiвнi коренево! шийки i до

глибини 20 см. Як свщчить результат наших дослщжень, коренi материнсь-ких дерев здатш постачати поживнi речовини i вологу в надземну частину дерев глоду тшьки в першi 3-5 рокiв. Надалi, пiсля вщмирання на них фiзюло-гiчно активних корешв, вони не здатнi поглинати з грунту вологу i поживш речовини, але виконують механiчну функщю. Фiзiологiчно активних коренiв у верхньому шарi грунту (10-25 см) у дерев поростевого походження бшьше, шж у насшневого.

Табл. Фтомаса дрiбних корешв глоду одноматочкового залежно

вiд походження дерев у свiжих дiбровах Юршвського л’шництва

Глибина, см Квартал № 52 Квартал № 62

походження дерев походження дерев

поростеве насшневе поростеве насшневе

0-10 32,3 48,6 23,2 36,2 31,1 52,1 21,8 43,0

10-25 17,2 25,9 19,1 29,8 14,8 25,1 11,6 22,7

25-40 7,8 11,7 11,8 18,4 7,1 13,0 9,7 19,1

40-60 4,9 7,4 6,2 9,7 2,9 4,7 4,2 8,3

60-80 3,2 4,8 2,6 4,1 2,3 3,8 2,3 4,5

80-100 1,1 1,6 1,2 1,8 0,8 1,3 1,2 2,4

Всього: 66,5 100,0 64,1 100,0 59 100,0 50,8 100,0

Поростевi дерева глоду розвивають бшьш поверхневу кореневу систему, шж дерева насшневого походження. Шсля зрубання материнських дерев i появи поросту, вiд коренево! шийки утворюеться багато дрiбних коренiв, що мають вигляд шнура. Цi кореш слабо розгалужеш, але дуже довп. Вони з’яв-ляються на рiвнi коренево! шийки i до глибини 20 см. Як св^ить результат наших дослщжень, коренi материнських дерев здатш постачати поживш речовини i вологу в надземну частину дерев глоду тшьки в першi 3-5 роюв. На-далi, шсля вщмирання на них фiзiологiчно активних корешв, вони не здатш поглинати з грунту вологу i поживш речовини, але виконують мехашчну функцш. Фiзiологiчно активних коренiв у верхньому шарi грунту (10-25 см) у дерев поростевого походження бшьше, шж у насшневого.

Висновки. У верхнш частиш схилу свiжих дiбров у вщ 35 рокiв глiд сформував двоярусну кореневу систему, основна кшьюсть корешв поши-рюеться впоперек схилу, хоча деяк з них спрямовуються вниз по схилу. Кореш знаходяться на глибинi до 40 см вщ коренево! шийки. Ус коренi малоз-бiжистi i малогалузисть У верхнiй частинi схилу коренева система мае тен-денцiю до розвитку в низ по схилу.

У нижнш частиш схилу на рiвнинi коренева система глоду розви-ваеться в ус боки з однаковою iнтенсивнiстю.

У дерев поростевого походження, порiвняно з насiнневим, коренева система бшьш поверхнева.

Глщ не виявляе негативного впливу на поширення корешв дуба, своею чергою кореш дуба не блокують поширення корешв глоду.

1. Гордиенко М.И. Методические указания по изучению и исследованию лесных культур. – К. : РИО УСХА, 1979. – 90 с.

2. Готин Т.И. Черноплодная рябина. – М. : Наука, 1955. – 224 с.

3. Калшш МЛ., Гузь М.М., Дебринюк Ю.М. Лiсове коренезнавство. – Львiв : 1ЗМН. -1998. – 338 с.

4. Калинин М.И. Корневые системы деревьев и повышение продуктивности леса. -Львов : Изд-во при Львов. ун-те. 1975. – 176 с.

5. Кощеев А.Л. Распространение и лесоводственные свойства пород и кустарников для полезащитных лесонасаждений. – М.-Л. : Гослесбумиздат, 1950. – 77 с.

6. Курсанов А.Л. Круговорот органических веществ в корневой системе растений // Вопросы ботаники. – М.-Л. : АН СССР, 1954. – С. 131-157.

7. Рахтеенко И.Н. Корневые системы древесных и кустарниковых пород. – М.-Л. : Гос-лесбумиздат, 1952. – 105 с.

8. Сабинин ДА Физиологические основы питания растений. – М. : АН СССР, 1955. – 512 с.

9. Турский А.В. Корневая система древесных пород на степных и пустынных почвах // Доклад ВАСХННЛ. – М. : ВАСХННЛ. – 1939. – Вып. 5-6. – С. 27-50.

УДК 630*1 Ст. наук. ствроб. В.Д. Ваколюк -Державне тдприемство

“Втницька лкова науково-доШдна станцш “

ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ТА 1НТЕНСИВНОСТ1 П1ДРОСТУ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО ТА СКЕЛЬНОГО У В1КНАХ ГРУПОВО-ПОСТУПОВИХ ТА ГРУПОВО-ВИБ1РКОВИХ РУБАННЯХ I У НАСАДЖЕННЯХ, ПОШКОДЖЕНИХ ЛЬОДОЛАМОМ

Наведено результати визначення стану та штенсивносп дубового тдросту на вшнах групових рубань у насадженнях Подшля, пошкоджених льодоламом 2000 р. Встановлено, що кращий прирют за висотою тдросту дуба спостер^аемо на вшнах групово-поступового рубання у зршому насадженш з кращим станом дубового тдросту на момент проведення люоачних робт З метою недопущения зниження приросту за висотою тдросту цшних порщ на вшнах поступових рубань не рекомен-дуеться здшснення суцшьного вирубання тдросту тдпнних порщ.

Ключов1 слова: групово-поступов^ групово-вибiрковi рубки, прирют, вшна в наметi.

Senior research officer V.D. Vakolyuk – A state enterprise is the

“Vinnytsya forest research station”

The condition and intensity oak increment ordinary and rocky in windows of gradual felling, in the woods damaged ice damage

The condition and intensity oak increment at windows of group cabins in woods Po-dillya damaged (injured) ice damage of 2000 is investigated. It is set that the best increase after the height of тдросту of oak look after on windows group-gradual deck-house in the mature planting with the best state of oak тдросту in the moment of leadthrough of cutting area works. With the purpose of non-admission of decline of increase after the height of тдросту of valuable breeds on the windows of gradual deck-houses realization of the continuous felling of тдросту of тдпнних breeds is not recommended.

Keywords: gradual felling, increment, gap

В умовах удосконалення системи рубань головного користування у ль сах Украши на засадах еколопчно-ор1ентованого господарства, поступовим рубкам потр1бно придшити належну увагу [6].

У 2008 р. на експериментальних групово-поступових та групово-ви-б1ркових рубках у Крижошльському та Чечельницькому ЛП ми здшснили об-

Як виглядає глід: фото, вирощування і догляд

Глід колючий або глод (Crataegus) являє собою чагарник або невисоке дерево сімейства розоцвітих (Rosaceae). Рід культури налічує близько 200 видів переважно листопадних, довгоживучих рослин, які ростуть в умовах помірного клімату Європи, Північної Америки та Азії.

Родова назва походить від грецького слова «сrataios», що означає «сильний, жорсткий, непереможний», вказуючи на твердість деревини.

Декоративний глід в догляді відрізняється невибагливістю, після посадки швидко вкорінюється, а цілющі властивості, стійкість до посухи та морозів забезпечили чагарнику високу популярність у садівників.

Гілки дерева прямі, дугоподібні або зигзагоподібної форми. Більшість видів – це тернисті кущі з довгими або короткими колючками і тільки у деяких вихідців з Азії вони відсутні.

Листочки яскраво-зелені, жорсткі і блискучі, можуть бути як яйцевидної, таки і ромбічної форми, опушені або голі. Більшість видів глоду з настанням жовтня фарбуються в яскраві оранжево-золотисті і багряні тони.

Квіти чагарнику в залежності від сорту або гібрида, можуть бути махровими або простими, білосніжними, ніжно-рожевими або червоно-рожевими, зібраними в щільні або пухкі суцвіття.

Квітковий аромат неприємний, що обумовлюється вмістом у них речовини диметиламина. Цвітіння глоду зазвичай починається в кінці травня і триває до середини червня.

Дозрівання ягід глоду припадає на вересень або жовтень. Плоди дрібні, м’ясисті, частіше червоного забарвлення, рідше – жовтого, оранжевого і навіть чорного забарвлення. Характеризуються високими лікувальними властивостями і широко застосовуються в терапевтичних цілях. Піка плодоношення дерево досягає лише до 8-10 років.

Популярні сорти і види глоду

Глід звичайний, також відомий як колючий (Crataegus laevigata) . Дерево або великий розлогий чагарник, висотою до 4-5 м. Пагони численні, жорсткі, вкриті гострими довгими шипами. Квіти прості, білі, досить великі.

Опис сортів глоду даного виду

«Gireoudii» – маленьке пестролістие деревце на штамбі або кущ. Молоді листочки рожевого відтінку. Цвітіння білосніжне. Так як декоративність сорту укладена в листі, то рослину можна регулярно обрізати на будь-яку висоту для підтримки гарної форми.

Рожевий глід «Rosea Flore Pleno» і «Alba Plena» з численними білими або ніжно-рожевими дрібними махровими квітами.

«Crimson Cloud» – ефектні червоно-рожеві прості квітки з білою плямою біля основи пелюсток.

Однопестічний глід (Crataegus monogyna) . Характеризується більш короткими шипами, подовженими, сильно лопатевими листям і висотою 3-6 метрів. У деяких сортів колючки відсутні. Крона щільна і густа. Варіації цього виду відрізняються високою декоративністю і різною формою крони, яка може бути плакучою або пірамідальної.

Квіти прості або махрові, рожеві, яскраво-червоні, білі, рідше двокольорові. Існує також пестролистная група і чудовий сорт, квітучий всі літні місяці.

Серед відзначених сортів глоду популярністю користуються:

– група Variegata з ряболисті біло-зеленими або кремово-зеленими листочками;

– «Стрикта» – дерево з вузькою, пірамідальної формою росту і білим цвітінням;

– група «Компакта» – карликові повільно зростаючі кущі або деревця зі сферичною кроною діаметром менше 1 метра, переважно на штамбі;

– рожевий декоративний глід «Роза» з пелюстками зверху темно-рожевого забарвлення і білим центром;

Одним з найбільш декоративних чагарників є внутрішньовидової гібрид глоду – Crataegus x media і його сорти:

– чудовий махровий глід «Паулі Скарлет» з ніжно-рожевими квітками, які рясно покривають пагони невисокого дерева;

– «Rubra Plena» – червоно-рожеві квіти мають більш світлий відтінок пелюсток на нижньому боці, що дає більш цікавий колірний ефект.

Популярністю у садівників також користується глід Джунгарський з великими і незвичайними чорними плодами, красноплодний глід Арнольда (Crataegus arnoldiana) і глід жовтий групи «Aurea».

Як посадити глід навесні

Посадку глоду у відкритий грунт проводять в березні, проте садівники вважають, що висаджувати восени краще. Рослини із закритою кореневою системою в контейнерах можна висаджувати весь сезон.

Культура найкраще росте на родючих, гумусових ґрунтах, але непогано адаптується до бідних піщаних субстратів, однак постійно вологі важкі і кислі грунти рослина не переносить. Місцезнаходження тепле, сонячне або легка півтінь, в тіні культура погано цвіте і плодоносить.

Деревця утворюють глибоку кореневу систему і погано реагують на пересадку, тому вибирайте постійне місце для вирощування глоду на ділянці.

Яму викопують такого розміру, щоб коріння вільно займали весь простір. На дні викладають шар битої цегли або дрібного гравію, потім шар піску.

До землі з ями також додайте пісок для водопроникності, компост або перепрілий гній і добре перемішайте. Відстань між насадженнями залежить від мети вирощування. Для підвищення врожаю бажано висаджувати 2-3 саджанця на відстані не більше 2-3 метра один від одного, щоб запилення було більш ефективним.

Якщо мета полягає у формуванні живоплоту з глоду, то посадку кущів проводять в заздалегідь викопану траншею шириною 70 см. Оптимальна відстань між посадками – 50 см.

Помістіть коріння в посадкову яму і відрегулюйте глибину, так, щоб коренева шийка перебувала трохи вище рівня грунту. Засипте яму, утрамбуйте землю і рясно полийте. Пагони обрізають на 10 см, а деревця прив’язують до жорсткій опорі.

Фахівці рекомендують замульчувати грунт навколо насаджень шаром компосту або торфу, що допоможе запобігти її висихання і ріст бур’янів.

Догляд за глодом у відкритому грунті

Поряд з декоративними якостями культура відрізняється своєю витривалістю, тому вирощування глоду і догляд за ним не складе проблем. Насадження досить зрошувати один раз на місяць або 2-3 рази в сезон посухи. Досить відра на один кущ.

Після зрошення спушите грунт, щоб не утворилася кірка, що перешкоджає доступу кисню до коренів. Навесні, до початку цвітіння підгодовують перепрілим коров’яком, розведеним у воді в співвідношенні 1:10. Добрива вистачає на весь сезон вегетації і плодоношення.

обрізка глоду

Санітарну і формуючу обрізку глоду проводять навесні, до початку росту. Радикально вкорочувати пагони не рекомендується, так як це відіб’ється на цвітінні поточного сезону. Але якщо для вас цвітіння не головне, то за допомогою фігурного різання можна створювати з деревця прекрасні топіарниє фігури.

Rosea Flore Pleno

Видаляють прикореневу поросль, пошкоджені і сухі гілки. Для отримання невисокою кущовий форми щороку обрізайте пагони на 2-3 см, підтримуючи потрібну висоту. Пагони молодих саджанців живоплоту глоду щорічно протягом 3-4 років вкорочують на половину приросту, поки огорожа не досягне необхідної висоти. Потім потрібна тільки коригуюча обрізка глоду влітку після цвітіння.

Розмноження глоду насінням

Отримання молодих саджанців з насіння займає дуже багато часу. Для успішного проростання посадкового матеріалу необхідна тривала стратифікація холодом від 12 до 18 місяців.

Можна трохи зменшити цей час, замочивши насіння на ніч в теплій воді і помістивши їх потім у вологу суміш торфу і піску в кульок або пластикову коробку. Перед посівом їх тримають в темному місці протягом 3 місяців при температурі 15 ̊С, а потім ще 3 місяці при температурі 4 ̊С.

Інші способи прискорюють процес проростання включають скарифікацію насіння перед посівом або ферментацію протягом декількох днів в м’якоті фруктів. Найкраще для посіву підходять не зовсім зрілі насіння, яке висівають пізньої осені відразу у відкритий грунт або навесні після стратифікації.

Розмноження глоду живцями

На жаль цей спосіб не дає 100% результат. Для розмноження зрізають гнучкі полуодревесневшіе верхівки пагонів довжиною 15-20 см трохи нижче вузла. Нижні листя обривають.

Зріз занурюють в порошок-стимулятор росту кореневої системи і заглиблюють в суміш з перліту, піску і універсального грунту в співвідношенні 1: 1: 2. Суміш добре поливають і накривають горщик пакетом або пластиковою пляшкою. Слідкуйте за вологістю ґрунту і періодично провітрюйте тепличку.

Зазвичай корені утворюються через 20-30 днів. Коли саджанець почне формувати листочки, його можна пересадити у відкритий грунт. Глід перші 2 роки вкривають опалим листям на зиму і регулярно поливаю.

Хвороби і шкідники глоду

Недолік декоративного чагарнику глоду полягає в його невисоку стійкості до цілого ряду грибкових і бактеріальних захворювань і шкідників.

До поширених захворювань належать: парша, борошниста роса, викликана надлишком вологи і поганою циркуляцією повітря, іржа і різні види плямистості листя.

Для профілактики розвитку хвороб рекомендується двічі за сезон в березні і восени обробляти насадження спеціальними препаратами. Щоб уникнути поширення захворювань опале листя восени збирають і спалюють.

Як позбутися від попелиці народними способами можна прочитати в цій статті

Шкідники глоду: тля, гусениці, листовійка, щитівка і метелик білан, яка відкладає яйця в суцвіття.

Глід в саду

У ландшафтному дизайні культура широко використовується для формування живоплоту. Ефектно виглядає рослина і в одиночній посадці на тлі галявини або квітів.

Невисокі і карликові різновиди підходять для вирощування в невеликих садах. Їх висаджують в композиціях з хвойними культурами, карликовими декоративно листяними чагарниками (барбарис, спірея, бирючина, бересклет), англійськими трояндами або гортензіями.

Глід – народний лікар

Природа неймовірно багата на різноманітні рослинами, які радують не тільки своєю красою, а й унікальними корисними властивостями. Глід по праву можна назвати цілющим рослиною. Він поширений у багатьох країнах світу і давно застосовується людиною в медицині та кулінарії. Лікувати різні хвороби за допомогою цієї рослини люди пробували ще в 300 роках до нашої ери.

Зростає глід у вигляді невеликих дерев і чагарників, які можуть досягати у висоту від 3 до 12 метрів і жити до 400 років. Розмір ягід – від 0,5 до 4 сантиметрів, колір дозрілих плодів залежить від сорту і буває блідим жовто-оранжевим, криваво-червоним, майже чорним, яскраво-оранжевим і червоним. На смак ягоди трохи терпкі, кислувато-солодкі. Одне дерево може дати до 75 кг плодів на рік.

Цвітіння чагарників починається в кінці весни і початку літа, плодоносить рослина в серпні. Восени листя глоду фарбуються в красиві відтінки золотого, пурпурного і оранжевого кольору.

Назва «глід» походить від слова «бояриня», або «бояриня», і пов’язана з легендою про красивій дівчині, яка носила вінок з квітучої гілочки глоду.

сорти

У світі налічується близько 300 видів глоду, на території України росте близько 50. Сорти відрізняються зовні листям, квітками, забарвленням кори, кольором і розміром плодів, стійкістю до морозів.

Найбільш відомими є такі сорти глоду:

• колючий, або звичайний, зростає до 3-8 метрів у висоту. Плоди червоного кольору, з блискучою поверхнею;
• понтийский, погано переносить холоду, зростає до 7 метрів у висоту. Ягоди жовті, зі світлими плямами;
• даурский, в висоту проростає до 2-6 метрів. Плоди кулясті, яскраво-червоного кольору, дозрівають в серпні;
• круглолистний, у висоту досягає 5-9 метрів. Ягоди схожі на маленькі яблучка, з кисло-солодким смаком;
• перістонадрезанние, відрізняється відсутністю або малою кількістю колючок. Виростає у висоту до 4-6 метрів;
• однопестічний, ягоди майже не мають смаку, яскравого червоного кольору. Висота чагарнику – 3-8 метрів;
• кримський, відрізняється дуже великою кількістю колючок, не пристосований до морозів. Виростає до 1-3 метрів, плоди темно-червоного кольору, схожі на дрібні яблучка;
• глід Максимовича, виростає до 7 метрів, плоди дрібні, круглі, покриті волосками, які в міру дозрівання зникають;
• віяловий, плодоносить невеликими яскраво-червоними ягодами, виростає до 5 метрів;
• м’якуватий, висота до 6 метрів, ягоди оранжево-червоні, плямисті, з приємним кисло-солодким смаком;
• зеленомясий, з чорними плодами і зеленою м’якоттю. Виростає до 6 метрів;
• колючий, чагарник або дерево до 5 метрів заввишки, з круглими плодами яскраво-червоного або пурпурного кольору;
• морденскій (тоба), дуже гарне дерево висотою до 4 метрів, з махровими яскраво-рожевими квітами, які в процесі цвітіння набувають білий колір. Плоди великі, грушоподібної форми. Бувають оранжево-червоного, пурпурного, жовтого і чорного кольору.

Цікаві факти

• через цілющих і корисних властивостей рослині в давні часи нерідко приписували магічні властивості, колючки кріпили біля вхідних дверей для захисту від злих духів;
• древні греки пекли хліб з додаванням перемелених сушених плодів глоду;
• напередодні 1 травня англійки прив’язували на стовпи гілку глоду. В який бік вітер схилив гілку, з того боку прийде суджений. Якщо гілка впала, заміж дівчина не вийде. Тому гілки намагалися добре закріпити.
• буряти прикрашали гілочками рослини колиска немовляти, щоб відігнати від нього хвороби. Для довгого і щасливого сімейного життя молодята плели вінок.

У різних народів існують свої легенди походження глоду:

• в Стародавній Русі вірили, що чаклунка перетворила добру бариню в кущ глоду, щоб її добрі справи не бракувало ніколи. Тому рослина має лікувальні властивості і носить таку назву;
• по східній легенді Аллах допоміг слабкою пташці, яка не могла звити собі гніздо через нападки великих птахів, і створив колючий кущ, який захищав пташина;
• молоді гречанки плели з глоду вінки, носили їх і дарували богу шлюбу і сім’ї Гіменею.

У 14 столітті глід ледь не був знищений через невдалі медичних дослідів знахарів, які пробували лікувати їм багато хвороб. На щастя, вони вчасно зрозуміли, що користь рослини обмежена, і не стали знищувати його.

У 17 столітті Петро Перший офіційно визнав глід лікарською рослиною і почав вирощувати різні сорти, які росли в садах при царському палаці. З ягід і квіток готували ліки і десерти.

Колючки глоду настільки міцні і гострі, що люди використовували їх замість цвяхів. Варто бути вкрай уважним поблизу чагарників, щоб голки НЕ вп’ялися в взуття та ноги. Деревина рослини, що проростає у вигляді дерева, відрізняється високою міцністю. З неї робили меблі і сувеніри. Люди часто використовують кущі глоду як живопліт, для краси. Раніше так захищали свої домівки від злодіїв.

користь

Про користь цієї рослини можна говорити нескінченно. Глід за своїм складом унікальний і здатний лікувати різні хвороби.

До складу плодів входять:

• флавоноїди
• вітаміни
• дубильні речовини
• пектини
• органічні кислоти

Харчова цінність

Калорійність глоду дуже низька і становить всього 52 ккал на 100 г. На 30% ягода складається з ефірного масла. Використовуються не тільки ягоди, а й квіти, кора, листя.

У 100 г ягід міститься:

• вуглеводи – 14 г
• залізо – 0,04 мг
• калій – 13 мг
• магній – 1 мг
• йод – 0,06 мкг

Глід дуже гарне природні ліки, але перед застосуванням важливо проконсультуватися з лікарем і дотримуватися норму. При надмірному вживанні можуть з’явитися такі симптоми:

• блювота;
• спазми в області кишечника;
• порушення серцевого ритму;
• низький тиск.

Протипоказано вживання рослини в будь-якому вигляді при деяких проблемах зі здоров’ям:

• виразкова хвороба;
• перенесений інсульт;
• гіпотонія;
• ниркова недостатність.

Існують додаткові обмеження і для здорових людей:

• дітям до 12 років не можна вживати ягоди та продукти з них, так як до цього віку у людини ще не повністю сформована серцево-судинна система;
• при вагітності глід протипоказаний через розвитку у плода аритмії і загострення токсикозу;
• не рекомендується їсти багато варення з глоду, це може привести до гіпотонічним кризу.

Застосування в медицині

Глід дуже широко використовують в медицині:

• для лікування захворювань серця, печінки, ЦНС, судин;
• для полегшення симптомів при менопаузі;
• для зниження рівня холестерину і цукру в крові;
• при мігрені, депресії і стресах;
• при хворобах кишечника;
• при порушенні обміну речовин;
• при простатиті;
• для лікування дерматиту і алергії;
• при дисфункції щитовидної залози;
• як антиоксидант.

Ягоди їдять у свіжому вигляді, можна віджимати з них сік, готувати відвари і чай. Дуже популярні заготовки з плодів, листя і квітів. Сушений глід заварюють, до нього можна додавати інші лікарські рослини і збори. Важливо знати, що при лікуванні хвороб серця медикаментами застосовувати глід можна.

Застосування в кулінарії

Глід широко застосовується для приготування десертів, з плодів готують мармелад, варення, джем, пастилу, желе, цукерки. Ягоди розтирають з цукром, заморожують в свіжому вигляді, роблять соки, які розбавляють водою або додають в коктейлі. Дуже смачними виходять соуси з ягід для м’яса і млинців, сушений глід перетирають на борошно і додають в випічку для оригінальності смаку.

Як вибрати ягоди

Дуже велику роль в користь глоду грає його зовнішній вигляд. При виборі плодів звертати увагу необхідно на колір, він повинен бути яскраво-червоним або помаранчевим, а поверхня шкірки – гладкою. Сушені плоди не повинні злипатися, падаючи на тверду поверхню, ягоди повинні добре відскакувати. Якщо на шкірці свіжого або сушеного глоду є цвіль або дрібні плями – плоди почали гнити.

Заготівля на зиму

Щоб зберегти корисні властивості глоду, його заготовляють на зиму. Використовують не тільки плоди, але і квітки. Такі заготовки дуже корисні круглий рік. Важливо проводити збір далеко від доріг і залізничних колій, звалищ і заводів.

сушка квітів

Корисні властивості квітів при лікуванні деяких хвороб ефективніше, ніж у плодів. Дуже важливо правильно зібрати і підготувати квітки, ретельно уникаючи впливу на них вологості. Тому збір і підготовку краще проводити в суху погоду.

Заготівля квітів складається з 3 етапів:

• вранці, коли роса повністю висохла, акуратно зріжте повністю розкриті квіти, залишивши невеликий стеблинка;
• тонким шаром розсипте урожай в сухому затемненому місці з хорошою вентиляцією;
• висушені квіти зберігайте в мішечках з тканини, паперових пакетиках або ящиках з дерева, застелених папером. Термін зберігання – 1 рік.

Замороження плодів

У ягодах, заготовлених таким способом, зберігається дуже велика кількість корисних речовин.

• переберіть і ретельно промийте ягоди, очистіть від плодоніжки і обсушити;
• на харчову плівку або піднос висипте в один ряд плоди. Зверху можна розкласти плівку і викласти ще один шар;
• заморожені ягоди зберігайте в пакетах в морозильній камері не більше 1 року.

сушка плодів

Сушити глід можна в спеціальній сушарці при температурі 60 градусів. Використовують для цього і духовку, проводячи сушку з відчиненими дверцятами, і на сонці, розклавши в один шар на тканини і прикривши від мух марлею, періодично перевертаючи і відбираючи зіпсовані. Сушать ягоди над батареєю в мішечках з тканини або в коробці з картону.

Правильно висушені ягоди приємно пахнуть, мають темно-бордовим кольором, зморщені і тверді на дотик. Зберігають сушені плоди 2 роки в мішечках з щільної тканини, паперу або в щільно закритих скляних банках. Місце, де зберігаються заготовки повинно бути темним і сухим, з хорошою вентиляцією.

Вирощування глоду будинку

Рослину можна вирощувати як лікарський і в якості декоративної зеленій огорожі. Формувати його можна у вигляді чагарнику або деревця, підрізаючи гілки. Важливо враховувати чутливість глоду під час висадки і проростання. Грунт повинна бути дренажної, важкої, із середнім рівнем вологості. Ідеальною буде суміш для посадки, яка складається з піску, торфу, перегною і листової борошна. Насіння необхідно висаджувати в відкритому місці на південній стороні.

Оболонка насіння щільна, період спокою довгий, тому необхідно проводити стратифікацію (проростання), яка триває 1-2 роки.

Підготовка висадки насіння в грунт складається з наступних етапів:

• насіння очистіть від м’якоті;
• трохи підсушіть або до посадки зберігайте в холоді, при температурі до 0 ° С;
• перед посівом залийте на 2 доби водою;
• висадіть насіння восени або до зими;
• коли паростки піднімуться до 65 см, зріжте їх до 3 нирок від землі;
• на осінь другого року висадіть паростки на постійне місце.

Збирайте насіння трохи раніше терміну дозрівання, щоб частина зійшла відразу після перезимівлі. Пам’ятайте, якщо садити восени, навесні зійде лише 30% насіння. Проростання триває довго, частина насіння сходить на наступний рік.

Глід відноситься до невибагливим рослинам, але все ж вимагає мінімального періодичного догляду:

• видалення неживих листя, пагонів і гілок;
• підстригання при необхідності, якщо того вимагає ландшафтний дизайн місцевості;
• удобрення грунту, збагаченої мульчею;
• розпушування землі біля стовбура, мінімум до 25 см;
• зрошення 1 раз на місяць водою з додаванням вапна в пропорції 1 до 10. На один кущ необхідно 10 літрів рідини. Якщо сезон посушливий, поливають двічі на місяць. Пам’ятайте, що глід досить стійкий до посухи.

Створити у себе на дачі маленьку цілющу аптеку зовсім нескладно. Це красиве і корисне рослина приносить радість своєю красою і допомагає зміцнити здоров’я.

Глід: види, посадка і особливості догляду

Мало того що глід володіє унікальними лікарськими властивостями, він ще й дуже гарний, як в період цвітіння, так і з кетягами червоних ягід в оранжево-червоному осінньому вбранні.

Глід звичайний (Crataegus laevigata)

Його можна вирощувати як чагарник, як деревце і навіть у формі мініатюрного бонсай. Бувають і вічнозелені форми. Більшість видів глоду озброєне твердими і гострими колючками.

Більшість видів глоду озброєне колючками

посадка глоду

Глід любить важкі грунту, але родючі і з хорошим дренажем. Посадкову суміш готуйте з листової борошна, піску, торфу і перегною. У посадкову яму також додають вапно, але коріння безпосередньо краще з нею не стикатися. На дно посадкової ями кладеться дренаж (щебінь, гравій, бита цегла) шаром близько 15 см.

Садити глід краще на сонці, інакше цвітіння і хороше плодоношення може бути під загрозою. Особливість глоду – його довга коренева система. Через це пересаджувати його варто лише до 5 років.

Садити глід краще на сонці

На постійне місце саджанці глоду пересаджують, як і багато чагарники і дерева, у віці 2 років, восени або навесні. Глибина посадки близько 70 см, відстань між рослинами близько 2 м. Слідкуйте за тим, щоб коренева шийка перебувала на рівні землі. Після посадки рекомендується полити рослину. Також замульчируйте грунт в пристовбурних кіл, це може бути торф або суха земля, шаром близько 4 см. Добре плодоносити кущ глоду починає з 6-10 років.

Догляд за глодом

Особливої ​​догляду глід не вимагає, але необхідно видаляти відмерлі, хворі гілки і підрізати його. Глід добре стрижеться. Якщо ви використовуєте його в живоплоту, то залишайте при обрізанні третю частину від втечі. Зазвичай стрижку проводять навесні. Шляхом обрізки деревцю глоду можна надати різноманітні незвичайні форми.

Рекомендується навесні перед цвітінням удобрити глід гноївкою.

Навесні перед цвітінням рекомендується удобрити глід

Поливати його можна раз на місяць, але рясно: на кожну рослину до 15 літрів води, в посушливі періоди полив можна робити кілька разів на місяць.

Видаляйте бур’яни і рихлить грунт. Навесні і восени з цією метою земля перекопується на штик лопати, якщо потрібно провести перекопування влітку, то намагайтеся перекопувати не глибше 11-15 см.

розмноження глоду

насінням

У насіння глоду товста шкірка, тому перед посадкою вони повинні пройти тривалу стратифікацію (близько року). Насіння хорошою зрілості мають дуже довгий період пробудження, з цієї ж причини схожість їх може становити близько 2 років, і зійдуть не всі, тому що великий відсоток насіння порожні всередині.

Потрібно зібрати насіння не зовсім стиглими, після чого на три доби залишити в воді. Потім потріть насіння наждачним папером або протріть з піском (скарифікація) і обполосніть. Візьміть 1% розчин селітри калійної і помістіть в нього насіння на 48 годин, після чого пізньої осені щільно посійте в гряду на городі. На другий рік саджанець повинен досягти висоти 60-65 см, після цього його обрізають на 3 нирки від кореня. Бічні пагони вирізують, залишають, як правило, 2 втечі.

кореневими живцями

Відберіть коріння товщиною близько 20 мм, наріжте їх на шматочки приблизно в 9-10 см і прикопайте в грунт під нахилом, товстим кінцем вгору, щоб на поверхні знаходилося близько 2 см. Садити бажано в тепле укриття місце або парник. Можна висаджувати як восени, так і навесні.

щепленням

Підщепою беруть глід звичайний або глід однопестічний, хоча за великим рахунком для щеплення (окулірування) підходить будь-який вид глоду. Прищеплюють десь на початку серпня.

Глід добре розмножується також відведеннями, а ось зелені живці укорінюються погано.

збір глоду

Заготівля глоду починається під час цвітіння. Збираються квітки, листя. Сушити треба відразу і поміщати в герметичну ємність. Плоди збираються червоними і зрілими, сушаться і також поміщаються в герметичну посуд.

Плоди глоду збирають, коли вони червоні і зрілі

У лікувальних цілях використовуються плоди і квіти, листя і навіть кора.

види глоду

Рід Глід численний і налічує понад 1000 видів, в України росте близько 15 з них. Я зупинюся на самих популярних, тих, які активно садять і прищеплюються.

Глід звичайний, або колючий (Crataegus laevigata)

Чагарник або невеликого дерево до 5 м заввишки. Ягідки яскраво-червоного кольору, м’якоть жовта. Морозостійкий, зростає на кам’янистих і глинистих ґрунтах, прекрасно підходить для живоплотів, добре стрижеться.

Глід звичайний (Crataegus laevigata)

Цей вид має декілька красивих садових форм з чудовим декоративним цвітінням.

• ‘Пол Скарлет’ ( ‘Paul Scarlett’) – махрові малинові з білим суцвіття.

Глід ‘Paul’s Scarlet’. Фото з сайту mailordertrees.co.uk

• ‘Биколор’ – червоні краї пелюсток стають білими до серцевини квітки.

Вибрати сорти глоду вам допоможе наш маркет – ілюстрований каталог товарів від різних інтернет-магазинів. Дивитися добірку саджанців глоду.

Глід – посадка і догляд у відкритому грунті

Глід відомий не тільки своїми цілющими властивостями, але і красою. Багато садять його на ділянках для прикраси забору, саду. Цьому сприяють невибагливість рослини до місця посадки і нескладний догляд надалі.

Глід: посадка і догляд у відкритому грунті

Глід звичайний – великоплідного дерево з роду глід, сімейства Рожеві. Середній вік дерева близько 300 років. Виглядає як великий чагарник на початку росту і як деревце висотою 3-8 м в більш дорослому віці. Стовбур і гілки світло-сірого відтінку з колючками до 3 см, за винятком глоду перістонадрезного. Цей сорт єдиний не має колючок на гілках. Листя тонкі, темно-зелені зверху, світло-зелені знизу, на кінцях гілок зубчастої форми, а інші -трёхлопастной.

Квітки в діаметрі до 1,5 см, зібрані в суцвіття по 6-12 штук. Цвіте глід в кінці весни – початку літа, а плодоносить до початку осені. Плоди форми еліпса, в діаметрі до 1 см, можуть бути криваво-червоного, жовтого і білуватого кольору, м’якоть соковита.

Глід виростає як в Північній Америці, так і по всій Євразії. У України він буде також відмінно цвісти і плодоносити і в , і в Примор’ї.

Найпоширеніші сорти глоду для дачних садів:

Щоб не турбуватися про ретельного догляду в майбутньому, потрібно правильно підібрати умови зростання для глоду перед посадкою. Головні чинники посадки дерева, як і у всіх, це вибір грунту, ступінь освітлення і вологості місцевості. Від цього буде залежати, чи буде хворіти рослина, чи потрібно додатково його поливати і підгодовувати, як воно буде цвісти і плодоносити.

Як садити глід

Для глоду краще підбирати важку, але родючий грунт. Хоча особливих переваг у дерева немає, воно може рости і в суглинистих, піщаних або кальцинованих грунтах. Куди важливіше враховувати, що скупчень вологи там бути не повинно, глід не любить цього. Якщо просто знайти такого місця не виходить, то деякі садівники роблять штучний дренаж. Для цього посадкову яму викладають гравієм, осколками цегли, галькою.

Місцевість варто вибирати сонячну, проте є сорти глоду (наприклад, Пауль), які добре переносять тіньові умови, але не варто ризикувати, адже від освітленості буде залежати цвітіння і плодоносність дерева. Немає приводу для переживань, що дерево згорить на сонці, так як глід добре ставиться навіть до сильного спеці.

розмноження глоду

На питання, як розмножити глід, досвідчені фахівці пропонують такі варіанти:

Схема розмноження відводками грунтується на тому, що втеча рослини навесні укладається в поглиблення в землі, закріплюється і присипається землею. Потім цю ділянку потрібно поливати й удобрювати, і вже до осені втечу дасть коріння. Його відрізають від материнського дерева і садять як окрема рослина.

Розмножувати глід живцями – більш складний процес. Черенковать можна навесні до сезону сокоруху або ж восени після опадання листя. Для початку потрібно відібрати пагони. На цьому етапі важливо розуміти, які саме пагони добре укореняться. Вони повинні бути не обмороженими, без видимих ​​пошкоджень, віком 1-2 роки. Найкращі пагони знаходяться в середині глоду на південній стороні крони. Їх потрібно нарізати по 10 см.

Варто відзначити, що існує спосіб розмноження глоду живцями, коли для цього використовуються не пагони дерева, а його коріння. Для живцювання глоду вибираються коріння не менше 2 см. Далі йдуть процеси коренеутворення, дорощування і посадки – все як завжди.

Після того як черешки нарізані, їх потрібно помістити в корнеобразующій розчин, потім висаджувати в тепличку в спеціально підготовлений грунт з торфу і піску. Після висаджування грунт у живців змочується тим же корнеобразующій розчином.

Зверніть увагу! Якщо втечу незрілий, підрізає він обов’язково під ниркою або вузлом для кращого захисту від захворювань. Якщо вже здерев’янілих, то по центру междоузлия. Кут надрізу строго 45ᵒ. Інструмент нарізки – точила і продезінфікований.

Наступний етап – дорощування. Деякі садівники пропускають його, однак він дуже важливий для загального зміцнення рослини. Для цього спеціально відбирається родюча земля, її присмачують крейдою і Дефекат. Живці висаджують в грунт, дотримуючись дистанції між ними в 20 см. Термін дорощування довгий – до 4 років. Весь цей час за рослинами доглядають, проводячи стандартні процедури (полив, розпушування, обрізку). На другий рік підгодовують азотним добривом. Коли саджанець досягає 60 см, його обрізають і залишають 2-3 втечі.

Багатьох початківців садівників хвилює питання, як розмножується глід насінням, і чи можна з цього що-небудь отримати. Виростити з насіння можна практично все, однак чи варто воно того? У глоду насіння має товсту шкаралупу, воно довго пробуджується. При розмноженні насінням їх потрібно буде стратифікована приблизно рік. Після цього вони саджають в городі, але сходи можуть з’явитися через 2 років. Також є велика ймовірність, що насіння виявляться порожніми, значить всі праці були марними.

Важливо! Таким чином, найзручніший спосіб розмноження – це варіант живцювання, причому за словами досвідчених садівників, зручніше саме кореневе (швидше вкорінюються, сформіровивая міцний саджанець).

Як посадити глід: підготовка

Багато хто знаходить посадку саджанців глоду простою і легкою, так як саджанець 100% візьметься, а на наступний рік буде помітний його зростання. Як би там не було, але і тут своя технологія висаджування у відкритий грунт, з якої краще ознайомитися заздалегідь.

Спочатку готується місце посадки. Робити це варто за півмісяця до посадки. Потрібно викопати яму глибиною до 80 см, а ширина за розміром кореневої системи саджанця. На дні лунки потрібно створити дренажну систему товщиною до 20 см. Потім зверху вносяться: пісок, перегній, торф. Все засипається грунтом і залишається до посадки.

Висаджуючи саджанець, потрібно розправити його коріння і помістити в яму, не пошкодивши їх. Далі кущик прикопують і поливається.

Тим, хто хоче посадити глід для живоплоту, варто знати деякі нюанси. Для посадки потрібно виривати не окремі поглиблення, а рів смугою по периметру паркану. І садити саджанці краще близько одне до одного. Коли рослини трохи підростуть, їх переплітають разом, утворюючи живий паркан.

Глід: вирощування і догляд

Все, що потрібно робити при догляді за глодом – прибирати відмерлі і хворі гілки, навесні удобрювати гноївкою в квітні або травні до цвітіння, рясно поливати раз на місяць, видаляти бур’яни і розпушувати грунт. Це стандартні процедури догляду за будь-яким садовим деревом, що не приносить сильних фінансових і фізичних витрат.

Важливо! Щоб глід НЕ перемерз взимку, рекомендується накривати його в перші 2 роки сухими листям або соломою з настанням холодів.

З 2 роки після посадки і до першого врожаю потрібно підгодовувати рослина щороку. Перша підгодівля вноситься навесні у вигляді розчину на основі азоту, а друга в кінці вересня з нітрофоски. У потрібних пропорціях речовини розбавляються з водою і виливаються в грунт у рослини.

Щоб поліпшити урожай глоду, існує система 3 підгодівлі.

• Перша підгодівля здійснюється, коли розпускаються листові нирки. Для цього глутамат натрію розбавляють 3 ст. ложки на 10 л води. Для кожного куща знадобиться від 20 до 30 л.
• Друга підгодівля проводиться, коли починається колір дерева. Складається з сульфату калію, органічного добрива Еффектон. На 10 л води йде 1 ст. ложка першого компонента і 3 л другого. На один кущ буде йти до 30-40 л.
• Плодоношення – сезон третьої підгодівлі. Склад: добриво Еффектон і рідкий глутамат натрію.

Чому глід не цвіте і не плодоносить

Досить часто на форумах з садівництва цікавляться, чому глід не плодоносять. А взагалі, коли починає плодоносити глід? Відбувається це у віці 5-6 років, а у деяких сортів і з 8-12 років.

Деякі фахівці рекомендують для прискорення цвітіння в травні підрізати кору на гілках в 15 см від стовбура. Вони стверджують, що на наступний рік від цієї операції дерево може зацвісти.

Якщо спостерігається рясне наростання крони глоду, це ознака подальшого цвітіння. Значить, що в цьому році глід принесе урожай.

Також варто враховувати такі фактори культивування:

• дерево повинно рости на добре освітлюється території;
• крона і кора дерева не повинна бути вражена хворобами і паразитами;
• земля повинна розпушуватися кожен сезон;
• дерево не потрібно заливати водою, а в кореневій системі глоду не повинна скупчуватися рідина;
• потрібно підгодовувати дерево щороку;
• дереву потрібно видаляти пошкоджені гілки навесні, але не варто захоплюватися, так як сильна обрізка глоду зашкодить майбутньому цвітінню і врожаю.

Важливо! Для більш швидкого отримання врожаю варто купувати щеплені саджанці глоду, а краще посадити кілька сортів поруч.

А ось садити деякі культури біля глоду садівники не радять. Зокрема, поряд з деревом краще не розміщувати:

У всіх цих рослин загальні шкідники, такі як листовертка, білан, попелиця. Якщо заразиться одне дерево, постраждають всі, і врожаю не буде в усьому саду.

Комахи харчуються бояришніковая соком, знищують квіти, а навесні відкладають личинки в корі, тим самим руйнуючи рослина. Проти них дерево обприскується мильним розчином або хімічними речовинами (хлорофос або карбофос). При зараженні глоду такими хворобами, як борошниста роса або гниль, позбутися можна, прибравши уражені пагони, а дерево обробити розчином на основі фунгіциду.

Засоби проти шкідників

Як збирати урожай

Коли мова йде про врожай, зазвичай згадуються плоди рослини. Але у глоду збирати можна не тільки плоди, але і квіти, листя і навіть кору.

Квітки збираються, коли дерево тільки почало цвісти. Варто враховувати, що відцвітає глід швидко, приблизно за тиждень. Для збору квіток використовують секатор.

Листя збираються до і під час цвітіння, відбираються неушкоджені хворобами і шкідниками, чисті. Їх обривають або відрізають ножицями. Варто стежити за тим, щоб на гілках залишалася 2/3 частини листя.

Плоди глоду збирають на початку жовтня за умови їх повного достигання. Ягоди зрізаються гронами, гниють або пошкоджені шкідниками теж збираються, але викидаються.

На замітку! Кору зрізують навесні в сезон сокоруху, тому що саме тоді її легше за все зняти зі стовбура.

Після збору врожаю, варто потурбуватися про зберігання дарів глоду. Листя, кору і квітки розсипають на тканину або папір, поміщають в кімнату з хорошим провітрюванням і через певний час перемішують. Плоди сушити потрібно в печах або спеціальних сушарках з температурою в 50 ° C. Зберігають все в папері, герметично упаковують в скляні тари, розподіляють по тканинним мішкам. Корисні властивості листя, плодів і кори зберігається до 2 років, у квіток до 1 року.

Плоди глоду мають унікальний склад і включають в себе вітамін К, кислоти цукру, сорбіт, b-каротин, фенолокислоти, кумарин і інше. Вони сприяють поліпшенню серцево-судинної системи, лікують стенокардію, аритмію, гіпертонію. Також глід прописують від стресів, безсоння, втоми і навіть неврозів. Він рекомендується для діабетиків, так як знижує рівень цукру в крові, а в’яжучий властивість допомагає при хворобах шлунково-кишкового тракту, використовується, як сечогінний засіб.

Таким чином, глід в посадці і догляду не є вимогливим, в порівнянні з багатьма іншими садовими деревами, тому його розведення – стоїть справа. Дерево стане прекрасним декоративною прикрасою дачі і даруватиме лікувальний урожай довгі роки.

Глід звичайний: опис, посадка, особливості догляду

Глід звичайний являє собою високий листопадний (скидає на зиму листя) чагарник або невелике дерево, улюблене не тільки за ошатне цвітіння навесні, але і за численні корисні плоди. Найчастіше глід зустрічається у вигляді чагарника, дерево заввишки здатне досягати 5-6 метрів при діаметрі стовбура 0,5 метра.

ареал проживання

Рід глоду налічує понад 200 видів і близько 2000 гібридних форм і характеризується високою життєздатністю: дана культура може рости на одному місці близько 300-400 років.

Глід звичайний: опис

Чагарник або дерево характеризується щільною круглою кроною; паросткам властивий пурпурно-червоне забарвлення. На рослині присутні колючки (так звані видозмінені пагони). Квітки глоду зібрані в суцвіття щитовидної форми, білі, у садових примірників вони можуть бути червоними або рожевими.

Глід: зовнішні характеристики

Плоди глоду – це дрібні яблука (від 1 до 4 см), дозрівання яких припадає на осінні місяці, вересень-жовтень. За своєю формою вони бувають кулястими, витягнутими, грушоподібними і мають від однієї до кількох міцних тригранних кісточок. Забарвлення ягід також різна: жовта, яскраво-помаранчева, червона, іноді фіолетова, в залежності від сорту дерева. Плоди використовуються для приготування компотів, варення, джемів; їх перетирають із цукром. У сушеному вигляді змелюють і додають в борошно, яку використовують для випічки фруктового хліба.

Листя невеликі, від 2 до 8 см в довжину, зверху темно-зелені, знизу світло-зелені, практично білі. Чагарники глоду на тлі інших рослин виділяються разнолістная: нижній ярус дерева має цілісні листя, верхні – роздільні, трьох- або п’ятилопатеве. Розташування листя на гілках супротивне.

Глід звичайний (латинь іменує його як C. Laevigata) є хорошим медоносом, активно запилюється комахами, належить до сімейства Рожеві, підродини Яблуневі. У перекладі з грецької мови означає міцний, мабуть, за міцність і твердість деревини, яка успішно застосовується в меблевому і столярному виробництві.

Глід: види

Посадка і особливості догляду за глодом не є складними, рослина невимоглива, йому досить мінімальної турботи: обрізка, підживлення, іноді полив.

Глід колючий звичайний є відмінним медоносом, мед цієї рослини, що володіє приємним смаком і дієтичними властивостями, рекомендується для поліпшення серцевої діяльності, тому як зміцнює капіляри і стінки судин, нормалізує кровообіг і підвищує артеріальний тиск. Кора чагарнику використовується для фарбування тканин у червоний колір, а колючки в давні часи застосовувалися в якості цвяхів.

Найбільш популярним вважається глід звичайний Paul s Scarlet (Пауль Скарлет). Це красиво зростаючий високий (до 10 метрів у висоту) чагарник, що характеризується розлогою кроною зі злегка звисаючими гілками. Молоді пагони мають червоно-коричневий колір, з часом придбає попелястий відтінок. На гілках розташовані колючки довжиною 1,8 см. Листя досить великі, темно-зеленого кольору. Квіткам, зібраним в зонтикоподібних суцвіття, також властивий великий розмір. Плоди у такого сорту зустрічаються дуже рідко, плодоношення відбувається в серпні-вересні.

Привертає увагу дуже цікавий сорт рослини – глід морденскій Тоба. Він не плодоносить, але його цвітіння заворожує: дерево немов всипане снігом. З початку розпускання і до моменту відцвітання квіти змінюють своє забарвлення від яскраво-рожевого до ніжно-білої. Дерево компактно, на пагонах майже немає колючок. Листя темно-зелені, дуже блискучі; завдяки цій якості глід нагадує вічнозелене декоративна рослина.

Глід в ландшафтному дизайні

Глід звичайний, посадка і догляд за яким досить легкі навіть для початківця садівника, потребує лише в дотриманні трьох чинників: освітленні, періодичної підгодівлі і обрізку. При якісному догляді рослина не тільки буде радувати корисними, гідно оціненими народною медициною плодами, а й прикрашати своїм багатим видом присадибна ділянка.

У ландшафтному дизайні і декоративному квітникарстві глід успішно використовується для створення наступних композицій:

• бордюрних насаджень і зелених огорож;
• квіткових клумб;
• рокариев (композицій з великими каменями і валунами);
• топіарі (декоративної стрижки);
• алей;
• різних садово-квіткових композицій, розташованих як на сонці, так і в тіні;
• зміцнення берегів водойм штучного походження;
• висадки в якості одиночного рослини.

Фактори успішного догляду за рослиною

Глід звичайний є зимостійким рослиною, легко витримує низькі температури і не потребує додаткового утеплення. Літня спека для нього також не страшна. Рослина спокійно переносить періоди посухи, не вимагає додаткового поливу та зволоження повітря. Поливати рекомендується молоді екземпляри, коренева система яких ще проходить стадію формування.

Гарне освітлення – один з важливих факторів успішного зростання чагарнику; він не боїться прямих сонячних променів, на відміну від інших рослин, його листя не отримують опіків. При розсіяному світлі і невеликій тіні рослина буде відчувати себе цілком спокійно, глибока тінь негативно відіб’ється на глід: рослина буде виглядати бідно, впаде його плодоношення.

Глід звичайний лояльно ставиться до будь-якому грунті, важливою умовою є відсутність грунтових вод у поверхні землі. Як і будь-яка рослина, такий багатий природними дарами чагарник потребує підгодівлі. Перше внесення органічних добрив (гній або розчин курячого посліду) рекомендується проводити при посадці, далі щороку навесні або на початку літнього періоду.

обрізка глоду

Важливим елементом догляду за глодом є обрізка, спрямована на формування крони і санітарну чистку рослини, активно утворює численні пагони. Проводити цю операцію рекомендується до розпускання листя, ранньою весною, коли глід знаходиться ще в стані спокою.

При формуванні зелених огорож рослина рекомендується підрізати раз в місяць, видаляючи при цьому не тільки пошкоджені гілки, а й бічні пагони. Це зумовить стимуляцію зростання чагарнику і освіту густий крони.

Застосування глоду в народній медицині

Глід звичайний – рослина, широко застосовується в народній медицині. Надаючи позитивний вплив на роботу серця, він зміцнює стінки кровоносних судин, обумовлюючи збільшення кровотоку. Також настій плодів глоду, який рекомендується як профілактичний засіб для літньої частини населення, допомагає при хронічній втомі, постійному перевтомі, запобігає виникненню різних захворювань. Корисний настій плодів глоду сприяє зменшенню холестерину в крові, володіє слабовираженним сечогінну дію. Народна медицина успішно використовує всі частини рослини: плоди, квіти, листя і кору. Для отримання позитивного ефекту рекомендується приймати їх тривалий час.

Настій плодів глоду сприяє нормалізації сну, поліпшення роботи серцевого системи і стану організму в цілому. Глід використовується для відновлення сил після перенесення важкого захворювання. Настій квіток набагато ефективніше настою плодів рослини і застосовується при лікуванні атеросклерозу, стенокардії, при запамороченнях і на початковому етапі кліматичного періоду. Витяжка глоду колючого застосовується при лікуванні герпесу, надаючи переважна дію на даний вірус. Відвар кори гілок використовується при запамороченні, проносі, задишки, гарячковому стані і клімаксі. При вживанні глоду слід дотримуватися дозування, в іншому випадку може виникнути блювота, порушення серцевого ритму, нудота і запаморочення. Глід протипоказаний гіпотонікам, тому як знижує тиск. Його не рекомендується вживати при вагітності і в період лактації.

збір сировини

Збір суцвіть глоду потрібно виробляти в період їх цвітіння, в травні при сухій погоді і вживати в засушеному вигляді. Плоди збирати слід в кінці літа або початку осені, коли вони набудуть червоний колір, кору – в квітні-травні.