Жимолость — перспективи вирощування нішевої культури

Згідно з прогнозами аналітиків, світове споживання ягід в найближче десятиліття буде інтенсивно рости, адже вони набирають все більшу популярність серед споживачів, як корисний для здоров’я продукт. Українські аграрії, своєю чергою, знаходяться в постійному пошуку нішевих культур з високою рентабельністю та все частіше звертають увагу на таку культуру як жимолость.

Ринок жимолості в України та у світі тільки формується, але загальні перспективи, висока ціна та відмінні споживчі якості викликають інтерес до ягід цієї культури.

Про особливості культури, найпродуктивніші сорти, рекомендації при закладанні насаджень, а також про перспективи продажу ягід розповів Ярещенко Олександр, заступник директора з наукової роботи, кандидат сільськогосподарських наук інституту садівництва НААНУ у вебінарі, організованому Українським проєктом бізнес-розвитку плодоовочівництва (UHBDP). Дана стаття заснована на доповіді спікера і подана прямою мовою.

Наразі жимолость — це цікава і перспективна культура, яка не так давно присутня в Україні. Вперше я з нею познайомився в кінці 90-х років на Краснокутській дослідній станції садівництва, куди прийшов працювати після університету. З того часу минуло вже понад 30 років і за цей час жимолость пройшла шлях від маловідомої аматорської культури, до ягідної культури, яка має намір зайняти свою нішу в ягідництві.

Споживчі властивості

Жимолость — культура з надраннім терміном достигання ягід, що припадає на час достигання ранніх сортів суниці садової. Вміст вітаміну С у ягодах прирівнюється до малини чи лохини.

На діаграмі можна побачити дослідження 2020 р. щодо вмісту антиоксидантів та поліфенолів в плодах цілого ряду сортів і гібридних форм жимолості у порівнянні з лохиною і смородиною чорною. Ці культури містять 400-500 мг/на 100 г сирої маси поліфенолів, тоді як в окремих сортів і форм жимолості цей показник перевищує 1700 мг/на 100 г.

Походження рослини — країни Далекого Сходу, зокрема Японія, тому жимолость гарно адаптована до складних кліматичних умов. Вона має унікальну морозостійкість — практично до -50°C. Квіти жимолості без ушкоджень можуть витримувати пізні весняні заморозки до -8°C, чим не може похвалитись жодна ягідна чи плодова культура. Відповідно, жимолость має глибокий, але короткий період спокою.

Особливості культури

Перш за все, для вирощування жимолості потрібно застосовувати якісний садивний матеріал. Я рекомендую використовувати одно- або дворічний саджанець. Рослини зазвичай довго розвиваються і протягом року після садіння не демонструють значного росту. Тільки через рік-два, після вкорінення рослини, жимолость починає набирати вегетативну масу.

Жимолость вимагає перехресного запилення, тому на ділянці чи промисловому насадженні необхідно висаджувати не менше 3-х сортів з одночасними чи схожими періодами цвітіння, а ще краще — сорти, які є підтвердженими запилювачами одне для одного. В промислових умовах рослини зазвичай висаджують блоками по 4-5 рядів кожного сорту або в ряди підсаджують одну рослину сорту-запилювача. Проте обов’язкова умова — сорт має бути з таким самим періодом як цвітіння, так і достигання плодів, для того, щоб було зручно збирати врожай.

Необхідно зазначити, що тільки найновіші сучасні сорти можуть виправдати очікування як щодо врожайності, так і смаку, тож варто приділити особливу увагу підбору сортів. Якщо вам будуть пропонувати сорти на зразок Блакитного веретена чи інші, давно відомі, рекомендую не витрачати на це час. Зупиняйте свій вибір на найновіших сортах.

Жимолость має поверхневу кореневу систему, тому варто бути обережними з кількістю гербіцидів для обробки промислових насаджень. Особливо з гліфосатами. Такі гербіциди взагалі краще не використовувати. А якщо і застосовувати, то тільки в періоди з пізньої осені до ранньої весни, коли немає активної вегетації рослин.

При вирощуванні в південних регіонах або на легких супіщаних ґрунтах жимолость вимагає зрошення, адже при нестачі вологи рослина не зможе набрати своєї вегетативної маси і дати рясний врожай.

Сорти

Ми постійно досліджуємо, випробовуємо і намагаємось зробити висновок, які сорти зараз вже можна рекомендувати для вирощування жимолості. Серед десертних сортів необхідно виділити сорти Спокуса та Алісія української селекції, Восторг, Югана, Синій Утьос та Уссульга російської селекції. При цьому три останні сорти рекомендовані для присадибних насаджень. Дуже перспективні сорти канадської селекції, особливо сорт Aurora, Boreal Blizzard і Boreal Beast. Розглянемо деякі сорти детально.

Спокуса. Мій фаворит, адже це один з небагатьох справді десертних сортів. Ягоди цього сорту можна їсти із задоволенням. Він має гарну адаптацію до умов вирощування, оскільки виведений в Україні. Має високий вміст поліфенолів. Недолік — низька врожайність, у порівнянні з іншими сортами.

Восторг. Серед всіх сортів російської селекції для промислових насаджень рекомендую саме цей сорт. Він найбільш урожайний серед сортів російської селекції. В поточному сезоні ми отримали приблизно 500-600 г плодів з куща. Це гарний результат, оскільки решта сортів російської й української селекції давали від 150 до 300 г ягід з куща. Ягоди щільні, транспортабельні, мають гарні смакові якості і достатньо високий вміст поліфенолів. За врожайністю значно поступається сортам канадської селекції. Недолік: не достатня адаптованість до кліматичних умов, особливо Південної України. Російські сорти схильні до сонячних опіків, які проявляються побурінням листя рослин.

Aurora. Найбільш збалансований сорт канадської селекції. Під словом «збалансований» я маю на увазі ряд параметрів: розмір плодів, їхню транспортабельність, смакові якості, високу продуктивність, наскільки сорт регулярно плодоносить, осипаються ягоди чи ні, як вони тримаються на кущі, чи придатний сорт до механізованого збирання. Всі ці ознаки характерні для сорту Aurora. Недолік: сорт має досить розтягнутий період достигання, тобто на кущі можуть бути одночасно і стиглі плоди, і зелені. Проте стиглі плоди не осипаються, тому можна дочекатися повного достигання і зібрати врожай.

Boreal Blizzard. Це найбільш крупноплідний сорт серед всіх, які ми випробували. Ягоди можуть важити понад 3 г, має чудові смакові якості, високу продуктивність, регулярно плодоносить, а плоди багаті на поліфеноли. Недолік: через великий розмір ягоди мають недостатню транспортабельність і лежкість, тому не можна допускати їх перестигання на кущі, бо ягоди стають м’якими і непридатними для транспортування.

Boreal Beast. Рекомендований, як запилювач для Boreal Blizzard. Має гарні смакові якості, високий вміст поліфенолів і на цьому, на жаль, переваги закінчуються. Він недостатньо продуктивний в кліматичних умовах України, але врожайність краща за сорт «Восторг». У поточному сезоні мали певні проблеми із запиленням. Крім того, спостерігали наявність спотворених ягід, що є недопустимим при створенні товарних насаджень.

Boreal Beauty. Найбільш врожайний сорт. З куща можна отримати близько 2 кг. Має високий вміст поліфенолів, але плоди кислуваті і вони не покращуються навіть при повному достиганні. Сорт дещо схильний до осипання плодів після достигання. На мою думку, сорт цілком може бути використаний для комерційних насаджень, де ягоди йдуть на заморозку чи інші види технічної переробки в силу своєї високої та регулярної продуктивності.

Рекомендації по закладанню насаджень

У якості садивного матеріалу рекомендую використовувати 2-х річні контейнерні рослини. Висаджувати рослини варто восени, оскільки жимолость дуже рано починає вегетацію. У разі висаджування рослини навіть із закритою кореневою системою, але з наявністю квітів й листя, її розвиток в поточному сезоні значно затримається. Схема висаджування для ручного збору — 3х1 м, для механізованого — 3,6-4,0х0,7-0,8 м. Відповідно, на 1 га потрібно 3333 рослини.

Мульчування. Основні підходи до сучасних технологій в ягідництві передбачають, що рослини висаджуються на низькі гряди з мульчувальними матеріалами. Це може бути або плівка, або агротканина, яка буде служити довго.

Краплинне зрошення може бути застосоване однією стрічкою на ґрунтах середнього чи важкого механічного складу. На супіщаних легких ґрунтах зрошення на 2 стрічки в ряду є обов’язковим. Також варто звернути увагу на фертигацію, тобто підживлення через краплинну трубку. Збір першого сигнального урожаю проводиться на наступний рік після висаджування. Повне плодоношення наступить тоді, коли кущі наберуть повну вегетативну масу і будуть заввишки приблизно 1-1,2 м. Як правило, це 5-6 рік після висаджування.

Збір може бути як ручний, так і механізований. При цьому для ручного збору кущі варто формувати неширокими і сплощувати їх в ряду для легкого доступу до ягід. Для механізованого збору підходять широкі кущі. Необхідно зазначити, що жимолость — довговічна рослина і термін використання плантації становить понад 20-30 років.

Продаж і маркетинг

Жимолость — це молода і перспективна культура з комерційної точки зору. Я вважаю, що історія цієї ягоди в Україні тільки починається, як колись починався шлях лохини.

Наразі впізнаваність на ринку і попит на жимолость формуються з затримкою. Проте українські ягідники зараз прискіпливо слідкують за світовими трендами й намагаються виводити нові продукти на ринок, одним з яких є жимолость. Для таких підприємців дуже важливо не просто продавати, а й популяризувати культуру та вкладатися в маркетинг.

Світового ринку жимолості поки що не існує, адже переважають ситуативні продажі ягід. Зараз час формування, налагодження контактів, розробок, впровадження та апробації промислових рецептур. В деяких країнах вже активно збільшують комерційні насадження жимолості. Це Канада, Південна Корея, Японія, Китай, Росія та Польща, яка є найбільшим виробником ягід жимолості у світі і має до 3 тис. га насаджень.

Внутрішній ринок жимолості досить обмежений, але ягоду знають та її можна продати дорого. Важливо застосовувати грамотний маркетинг. Перспективними нішами є переробка жимолості та її органічне вирощування. Основні напрямки переробки — сушіння, виготовлення соків, конфітюрів, алкогольних напоїв, йогуртів тощо, продаж морожених ягід, а також виготовлення косметичної продукції — креми, бальзами і т.д.

Необхідно зазначити, що в Україні є компанія, яка активно вирощує жимолость в Україні та є показовою для інших ягідників. Я говорю про компанію «ЕкоВіста», яка територіально знаходиться в західних регіонах України — Львівській та Хмельницькій областях. Ягоди цієї ТМ легко можна знайти у супермаркетах по всій Україні. У їхньому активі вже близько 100 га жимолості. Це практично половина всіх комерційних насаджень в Україні.

Питання-відповіді

Який сорт Ви рекомендуєте для початківців?

Безумовно рекомендую сорти канадської селекції, зокрема Aurora та Boreal Blizzard. З українських сортів — Спокуса. Для присадибного господарства — сорти Уссульга й Югана з десертним смаком плодів. Але пам’ятайте, що сорти варто обирати із запилювачами і схожими термінами достигання.

Чи можна ягоди збирати струшуванням?

Ягоди можна збирати струшуванням, але не всі сорти легко струшуються. Сорти, які дуже легко струшуються, як правило, осипаються. Тут можна згадати Восторг, Югану та Спокусу. Такий спосіб збирання часто використовують.

Скільки коштує саджанець?

Саджанці жимолості в контейнері 0,5 л коштують приблизно 20-25 грн. Проте це гуртова ціна в розсадниках. Роздрібна ціна, особливо якщо це інтернет-магазини, може бути на 50% дорожче. Дворічні рослини будуть коштувати близько 40-45 грн.

Які розсадники жимолості є в Україні? Де можна придбати саджанці?

Провідним розсадником жимолості в Україні є «Фрутек» на Вінниччині. Також із ліцензованих виробників рекомендую розсадник «Фруктовий сад», що на Київщині, «Брусвяна», що на Житомирщині. Підприємство ТОВ «Декоплант» орієнтується на аматорський ринок, компанія «Кліома Сервіс» спеціалізується продажем ягід.

Як приживаються саджанці жимолості?

Якщо використовувати садивний матеріал в контейнерах із закритою кореневою системою, приживаність рослин складе 99,99%.

Яка ціна ягоди (гуртова і роздрібна)?

За результатами моніторингу останніх 3 років, ціна ягоди від виробників складала 80-150 грн/кг, а роздрібна — 150-200 грн/кг.

Які ґрунти підходять для вирощування жимолості?

Жимолость — культура невибаглива і на відміну від, наприклад, лохини, не потребує специфічних ґрунтових умов. Їй цілком підходять ґрунти легкого і середнього механічного складу, проте вона не любить важкі ґрунти, оскільки має мичкувату кореневу систему. Кислотність ґрунту має складати від 5,5 до 7,5. Жимолості потрібна волога, особливо у період активного росту, що приходиться на травень-червень. Проте рослини не люблять підтоплення та погано переносять надлишок вологи, тому потрібно висаджувати їх на високі гряди, де надлишкова волога буде стікати до основи гряди. Жимолості потрібна наявність органічної речовини в ґрунті, тобто внесення перегною під посадку чи компосту дуже позитивно скажеться на розвитку.

Чи має жимолость специфічних шкідників або хвороби?

За час вирощування в Україні специфічних шкідників і хвороб не спостерігалось. Зустрічається щитівка, попелиця, але фрагментарно, тобто особливих ушкоджень рослин не було. Щодо хвороб, то грибних ми не фіксували. Було пошкодження листя сонячними опіками, яке можна сприйняти за грибну хворобу. Це стійка до хвороб і шкідників культура. Саме тому жимолость ― дуже приваблива рослина, особливо для органічного вирощування.

Розкажіть про сорти Хоней Бі, Бакчарський Велетень та Стрижевчанка. Для них існує достатньо запилювачів? Де можна придбати саджанці?

Наразі сорт Хоней Бі використовується як запилювач для сорту. Має непогану ягоду, дещо дрібнувату, але сорт в цілому гарний. Бакчарський Велетень в наших умовах прекрасно росте, має велику смачну ягоду, але надзвичайно низьку врожайність. Сорт Стрижевчанка схожий на сорт Восторг, але у мене немає досвіду роботи з ним і враховуючи, що особливо популярним він не став, можуть бути питання до врожайності.

Які напрямки селекції жимолості ведуть Україна та інші країни на даний час?

Найбільш успішні селекційні програми жимолості зараз реалізуються у Канаді та Росії, дещо менше в Польщі і фрагментарно — в Україні. У нас селекційна програма була розроблена ще на початку 2000 рр., згодом її призупинили, а тільки зараз відновили. Задача для селекціонерів сформована та виглядає наступним чином: потрібно отримати сорти, схожі на сорт Аврора, тобто продуктивні, з щільною ягодою, покращеним смаком, максимально високою транспортабельністю, легким струшуванням з куща та підвищеною стійкістю до шкідників і хвороб.

Чим підживлювати жимолость навесні?

Навесні обов’язково потрібно застосовувати азотні підживлення, але у 2-3 прийоми з інтервалом у 2 тижні, щоб азот гарно засвоювався. З середини травня потрібно вносити комплексні добрива, зокрема фосфорні та калійні для найкращої якості плодів.

Які можуть бути запилювачі для сорту Сильгінка?

Для Сильгінки запилювачем може бути сорт Спокуса. Для кожного сорту може бути цілий ряд запилювачів як української, так російської чи канадської селекції.

Якщо вирощувати жимолость за малооб’ємною технологією, який об’єм горщика повинен бути?

Для жимолості малооб’ємна технологія не є перспективною, адже високу продуктивність рослин можна отримати тільки за умови великої вегетативної маси. Горщики мають бути приблизно на 80 -100 л, але з ними буде важко оперувати. Для жимолості все-таки відкритий або захищений ґрунт є більш прийнятним варіантом вирощування. Для присадибного вирощування можливо використати таку технологію, але в стандартних горщиках об’ємом 40-50 л не слід чекати високопродуктивних врожаїв.

Чи потрібно обрізати рослину при висаджуванні? Як формувати та обрізати кущі?

Якщо говорити про 2-річні рослини, то обрізку я б рекомендував проводити з метою проріджування пагонів. Щодо однорічних рослин, то обрізка не потрібна.

Нам потрібно отримати з куща 4-5 скелетних гілок, які повинні мати максимальну висоту, та бокові гілочки, які повинні починатися на висоті 15-20 см. При обрізанні необхідно максимально підняти кущ для того, щоб сформувати крону. За такого способу ви отримаєте кущі, де ягода не буде лягати на ґрунт. Крім того, ці 4-5 скелетні гілки варто формувати так, щоб вони були сплощені вздовж ряду, що забезпечить доступ до ягід для ручного збирання. Для комбайнового, нагадаю, це має бути округлий кущ з гарно розвинутою кроною і піднятою основою куща.

Чи може декоративна жимолость запилювати їстівну?

Ні, не може. Це генетично віддалені види, які схожі тільки своєю назвою. Декоративні жимолості — це, як правило, виткі форми, з красивими квітами і неїстівними плодами.

Жимолость

Жимолость (Lonicera) або деревниик — рід родини Жимолостеві, що поєднує майже 200 різноманітних видів, представлених сланкими, в’юнкими і прямостоячими чагарниками. Кущ зростає у помірних і субтропічних областях. В Україні найчастіше зустрічаються жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.) і жимолость їстівна (Lonicera edulis). В’юнка застосовується для вертикального озеленення. Догляд не складний та займає багато часу.

Жимолость блакитна, або синя – дерев’яниста листопадна рослина, висота якої варіюється від 2 до 2,5 м. Крона компактна, трохи вигнуті стебла прямостоячі. Бура кора має червоний або сірий відтінок, вона відшаровується від стовбура смужками. Протилежно розташовані, практично сидячі листові пластини еліптичної форми в довжину досягають 60 мм, а в ширину – 30 мм.

Суцвіття розташовуються в пазухах кількох нижніх пар листових пластин, вони складаються з жовтих правильних квіток дзвоникоподібної форми. Плід – це запашна довгаста ягода еліптичної форми і темно-блакитного забарвлення, на її поверхні є сизий наліт. Смак у плодів солодкий, трохи гіркуватий, чимось нагадує чорницю. Ця рослина є швидкорослою, вона здатна жити та давати плоди протягом 80 років.

1. Як садити жимолость
2. Де краще садити
3. Жимолость: догляд
4. Як часто поливати
5. Внесення підживлення
6. Коли збирати ягоди
7. Як пересадити
8. Обрізка жимолості
9. Розмноження жимолості
10. Чим корисні ягоди жимолості
11. Найкращі сорти жимолості для України
12. Жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.)
13. Жимолость чорна (Lonicera nigra L.)
14. Жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.)
15. Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)
16. Хвороби та шкідники

Як садити жимолость

Висадити чагарник у відкритий ґрунт можна навесні, влітку та восени. Але не варто проводити посадку в травні та червні, тому що в цей час спостерігається інтенсивне зростання пагонів . Якщо ви плануєте посадити чагарник навесні, зробити це необхідно до розкриття бруньок. При цьому врахуйте, що у жимолості вони розкриваються досить рано.

Досвідчені садівники радять висадити чагарник восени, а точніше, з кінця вересня до середини жовтня.

Глибина та діаметр посадкового місця повинні бути не менше 40 см. Якщо ви плануєте висадити кілька чагарників, то витримуйте між ними відстань в 1–2 м. Під час викопування верхній живильний шар ґрунту відкиньте убік, надалі вам потрібно змішати його з відром перегною, 300 г деревної золи, 0,1 кг подвійного суперфосфату та 30 г сульфату калію. Приготовлений склад висипте на дно ями таким чином, щоб вийшов горбок, на який у майбутньому встановіть жимолость.

Після підготовки ями помістіть саджанець на її середину, добре розправте коріння, після чого заповніть посадкове місце пухким ґрунтом. Після посадки коренева шийка повинна бути в ґрунті на глибині 3-5 см. Добре утрамбуйте ґрунт, потім вилийте під жимолость відро води. Після вбирання рідини засипте шаром мульчі поверхню ґрунту.

Де краще садити

Найкраще жимолость росте на освітленому низинному болотистому місці, при цьому ділянка повинна бути надійно захищена від вітру. Бажано, щоб ґрунт був суглинистим або супіщаним. Якщо він бідний, то варто попередньо удобрити. У надто кислу землю внесіть крейду або доломітове борошно.

При покупці саджанця звертайте увагу на те, щоб у нього була добре розвинена коренева система, на ній не було пошкоджень або сухого коріння.

Також безпосередньо перед посадкою зверніть увагу на стан культури. При необхідності видаліть зламані стебла, коріння. Якщо коріння надто довге, укоротіть його до 30 см.

Жимолость: догляд

Вирощувати та доглядати чагарник досить просто. Поливайте у міру потреби, видаляйте бур’яни, вносите добрива і розпушуйте ґрунт.

Також проводите профілактичні обробки від шкідників та захворювань. Після посадки у відкритий грунт протягом 3 років високо підгортайте чагарник навесні. Після збирання врожаю потрібно підгодувати жимолость, обрізати стебла та своєчасно поливати.

Як часто поливати

Жимолость любить помірний полив, але в посушливу погоду рослина вимагає більше рідини. Частота поливу залежить від кількох факторів, таких як тип грунту, кліматичні умови та вік рослини.

У перші два роки після посадки жимолость потребує регулярного поливу, особливо в першому році, коли коренева система ще не розвинулася повністю. В цей період її слід поливати раз на тиждень, намагаючись утримувати грунт вологим на глибині 5-10 см.

Після того, як рослина зростає і коренева система стає більш розвиненою, частоту поливу можна зменшити до одного-двох разів на місяць. Проте, якщо погода спекотна та суха, можна зробити додаткові поливи. Важливо уникати перезволення грунту, оскільки це може призвести до гниття кореневої системи та загибелі рослини.

Внесення підживлення

Протягом кількох років після посадки рослина не потребує жодних підживлень. Починаючи з 3 року, слід вносити органічні добрива один раз на рік. Підживлення проводьте пізньої осені, вносячи під чагарник склад з 0,1 кг золи, 5 кг компосту і 2 ст.л. подвійного суперфосфату. Така суміш розрахована на 1 кв.м ґрунту.

Щорічно навесні до розкриття бруньок підгодовуйте рослину аміачною селітрою з розрахунку 3 ч.л. на 1 кв.м ділянки. Це сприятиме покращенню грунту та підготує жимолость до нового сезону росту. Підживлення жимолості краще проводити після дощу або після зволоження грунту, щоб добрива краще вбиралися.

Коли збирати ягоди

Чагарник починає цвісти і плодоносити досить рано. Плоди дозрівають наприкінці червня чи на початку липня. Ягоди слід вчасно збирати, оскільки вони швидко обсипаються з кущів, через що ви ризикуєте втратити більшу частину врожаю.

Коли колір ягід стає темно-синім – настав час збирати врожай. Якщо ж на вашій ділянці росте сорт жимолості з плодами, що не опадають, то після дозрівання зачекайте тиждень, і тільки потім приступайте до збору ягід.

У разі швидкого опадіння ягід збирайте врожай таким чином: розстеліть під кущем тканину і почніть струшувати. Така процедура допоможе вам зібрати стиглі плоди.

Ягоди жимолості не можуть зберігатися довго і легко травмуються. Тому рекомендується після збирання врожаю помістити їх у морозильну камеру або відразу ж приступити до приготування варення, компотів тощо.

Як пересадити

Дорослий чагарник дуже складно пересадити. Спочатку обкопайте його, заздалегідь визначивши межі кореневої системи. Найкраще це зробити влітку відразу після збирання врожаю. Це дозволить жимолості встигнути прижитися на новому місці.

1. Для рослини потрібна достатня площа кореневої системи, щоб рослина могла розвиватися. Яма має бути глибокою і широкою, але не занадто глибокою – корені жимолості розміщуються в основному на поверхні грунту. Яма має бути заповнена добре розкладеним добривом і піском для покращення дренажу.
2. Перед пересадкою кущ потрібно витягти з грунту, зберігаючи якнайбільше коренів. Для цього можна використовувати лопату.
3. Помістіть рослину в яму, покладіть решту грунту на коріння, злегка притисніть грунт навколо рослини, щоб вона не опустилася під час поливу. Після пересадки рослину потрібно ретельно полити водою.
4. Висаджена жимолость потребує регулярного поливу та підживлення до початку росту. Регулярно прибирайте бур’яни, які можуть конкурувати з рослиною за воду та поживні речовини.

Обрізка жимолості

Проводити перше обрізання слід лише через 2-3 роки після посадки. Надалі пагони не потрібно обрізати, якщо вони відрізняються нормальною швидкістю росту, а сам чагарник не загущений.

Обріжте пару нульових гілок, що ростуть прямо з ґрунту. Додатково виріжте всі травмовані, пошкоджені, висохлі та короткі гілки, що забирають силу рослини. Прорідіть кущ зсередини для кращого проникнення сонячних променів.

Більшість плодів зростає на річних пагонах. З цієї причини небажано вкорочувати пагони поточного року, оскільки ця процедура негативно позначиться на кількості врожаю. Якщо у стебел спостерігається слабкий приріст, то злегка обріжте їх кінчики, але у тому випадку, коли основи пагонів досить потужні.

Видаліть торішні гілки , які приносять мало плодів. Видаліть всі стебла, які низько ростуть, оскільки вони перешкоджають нормальній обробці поверхні ґрунту.

У старої жимолості проведіть омолоджуючу обрізку, видаливши всі старі гілки та стебла, залишивши тільки молоді пагони. Навесні обріжте чагарник з метою видалення пошкоджених холодами кінчиків стебел, видаліть усі травмовані та пошкоджені захворюваннями гілки. Після збирання врожаю за потреби виконайте обрізання, яке допоможе зберегти форму куща.

Розмноження жимолості

Розмноження жимолості відбувається насіннєвим та вегетативним методом. У кожного з цих способів є свої недоліки та переваги. Їстівну жимолость можна розмножити насінням, але ця рослина є перехресно запилюваною, тому сіянці не можуть зберегти сортові ознаки батьківської культури. Зазвичай із насіння жимолость вирощують лише селекціонери.

При досягненні 6-річного віку чагарник можна розмножити за допомогою поділу куща. Для рослин старше 15 років цей спосіб не підходить, тому що кущ важко буде розділити. Садівники зазвичай практикують лише 2 методи розмноження жимолості: використання відведень та живцювання.

Чим корисні ягоди жимолості

Ягоди жимолості містять багато корисних речовин, серед яких вітаміни С, А, Е, К, групи В, антоціани, каротиноїди, пектини, флавоноїди, органічні кислоти та інші. Ці речовини мають антиоксидантну, протизапальну, імуномодулюючу, антибактеріальну та антисептичну дії.

Також вони сприяють покращенню перистальтики кишечника, зниженню кров’яного тиску, зміцненню судин і серцево-судинної системи, покращенню зору та загального стану організму.

Плоди можна споживати свіжими, додавати до салатів, використовувати для виготовлення варення, соку або компоту. Оскільки вони мають гіркуватий присмак, їх часто солять або цукрують для покращення смаку. Також їх можна використовувати для виготовлення чаю або додавати до коктейлів.

Проте важливо не переборщити з кількістю споживання, оскільки ягоди жимолості містять кислоту, яка може пошкодити емаль зубів або викликати дратівливість шлунка. Рекомендується їсти їх у помірних кількостях – не більше 10-15 ягід на день.

Найкращі сорти жимолості для України

Настав час визначитися з тим, яку саме жимолость ви хочете вирощувати на своїй присадибній ділянці. Відрізнити їстівний сорт можна за допомогою забарвлення. У їстівних сортів ягоди темно-сині із сизим нальотом на поверхні.

За термінами дозрівання сорти діляться:

• ранньостиглі – ягоди дозрівають у середині червня;
• середньостиглі – плоди дозрівають у 3 декаді червня;
• пізньостиглі – плоди дозрівають наприкінці червня.

По висоті чагарника виділяють: низькорослі – висота чагарнику не перевищує 1,5 м, середньорослі – величина чагарнику становить не більше 2 м.

Жимолость блакитна (Lonicera caerulea L.)

Дерев’янистий чагарник, ягоди якого використовуються в їжу та для лікування. Квіти жимолості блакитної мають світло-жовте забарвлення та дуже слабкий аромат. Ягоди близько 1-1,5 см в діаметрі, темно-синього або блакитного кольору, з сильним і приємним ароматом.

Жимолость блакитна вирощується як плодова культура і часто використовується для приготування десертів, напоїв та варення. Вона містить багато вітамінів та мінералів, таких як вітаміни А, С, Е, К, В6, фолат, калій, магній, залізо та інші корисні речовини. Також жимолость блакитна має антиоксидантні властивості та може допомогти зменшити запалення, знизити рівень холестерину та підтримувати здоров’я серця.

Жимолость чорна (Lonicera nigra L.)

Вічнозелений чагарник має висоту близько 2-3 метри, товсті гілки, які зазвичай згортаються в спіралі. Листки довгасті, зубчасті, зеленого кольору. Квіти жовтувато-білого кольору, зібрані в гронах. Плоди – соковиті, чорні ягоди з діаметром близько 1 см, зібрані в групи по 2-3 штуки. Вони мають солодкий, трохи кислуватий смак.

Жимолость чорна має повільний ріст, тому потребує регулярного поливу та підживлення в період вегетації. Найкраще використовувати добрива для кислої грунтової середи. Взимку рослина не потребує особливого догляду, але може бути захищена від сильних морозів за допомогою снігу або сухого листя.

Жимолость звичайна (Lonicera xylosteum L.)

Листопадний кущ або невелике дерево зростає в природі в Європі, Азії та Північній Америці. Стебла тонкі і вкриті буруватою корою з тріщинами. Листки темно-зелені, довгасті. Квіти невеликі, жовто-зелені, зібрані по 2-5 шт. Плоди представляють собою яскраво-червоні ягоди діаметром 6-8 мм, які дозрівають влітку.

Догляд звичайною не вимагає особливих зусиль. Кущ відносно морозостійкий та відчуває себе комфортно в сонячних та напівзатінених місцях з родючим грунтом. Жимолость звичайна розмножується насінням, зеленими пагонами та живцями. Найкращий час для посадки куща – восени або навесні до розпускання бруньок.

Жимолость татарська (Lonicera tatarica L.)

Кущ або невелике дерево рідко досягає висоти понад 3 метри. Кора з сірим відтінком, збігається дрібними борозенками. Листки протилежні, довгасті, з точкою на кінці, зеленого кольору. Квіти з’являються в кінці травня або на початку червня, яскраво-рожеві або малинові, зібрані в пахучі кисті.

Ягоди діаметром близько 1 см, червоні або жовтувато-зелені з білими смужками. Рослина є дуже декоративною і має важливе значення в народній медицині та кулінарії.

Хвороби та шкідники

Рослина стійка до багатьох шкідників та захворювань. Але іноді вона уражається червонувато-оливковою плямистістю, борошнистою росою. Також нерідко спостерігається всихання та почорніння гілок. Ці захворювання – грибкові і проявляються так: чагарник починає сохнути, його стебла стають бурими чи чорними, листя жовтіє і облітає раніше належного терміну.

Усунути грибкові захворювання можна за допомогою фунгіцидних засобів. При цьому важливо періодично обробляти рослину від шкідників та захворювань, у цьому випадку ризик зараження зводиться до мінімуму. Таку обробку необхідно проводити навесні до початку інтенсивного зростання, а також пізно восени перед заморозками (у цьому випадку застосовують фунгіциди).

Вчені з’ясували, що завдати шкоди листю даної культури можуть 37 різних шкідників, наприклад: попелиці, мінери, кліщі. Гусінь завдає шкоди ягодам під час їхнього дозрівання, в результаті плоди раніше визначеного терміну стають синіми, засихають і обсипаються. Шкідників можна позбутися за допомогою спеціальних препаратів.