Виділять наступні види мислення: наочно-дійове;- теоретичне; наочно-образне;- практичне; словесно-логічне.
У психології прийнято розрізняти види мислення за змістом: наочно-дійове, наочно-образне та абстрактне мислення; за характером задач: практичне і теоретичне мислення; за ступенем новизни й оригінальності: репродуктивне (відтворювальне) і творче (продуктивне) мислення.
Форма мислення – це спосіб відображення предметів і явищ об'єктивної реальності. Основними формами мислення є поняття, судження і умовиводи. Поняття – це форма мислення, яка віддзеркалює предмет у його суттєвих ознаках. Логічною формою понять є спосіб зв'язку ознак предметів із самими предметами.
Мислення допомагає аналізувати досвід, формувати та впорядковувати в думках модель світу, робити передбачення і планувати дії. Здатність людини до абстрактного мислення стала суттєвою перевагою в еволюційному процесі .
Наочно-дійове, наочно-образне мислення та інтуїтивне мислення — розглядаються вродженим мисленням людини.
Предметом мислення людини є пізнавальні завдання, які мають різне змістовне підґрунтя і зумовлюють різне співвідношення предметно-дійових, перцептивно-образних та поняттєвих компонентів у їх розв'язанні. Залежно від цього розрізняють три головних види мислення: наочно-дійове, наочно-образне і абстрактне.
Мислення — процес пізнання, який характеризується узагальненим і опосередкованим відображенням навколишньої дійсності. Мислення допомагає нам вибудовувати систему умовиводів, отримувати нові знання. Наприклад, коли ми бачимо сильно коливаються гілки дерев, …
Про автора