Правильне гальмування. Переднє або заднє гальмо?

Запорука безпечної їзди на велосипеді (власної та громадської, просимо зауважити) в хороших гальмах і умінні ними користуватися. А ось тут і виникла проблема. Ми зіткнулися з тим, що початківці й багато досвідчених велосипедистів не знають, як правильно гальмувати. Нерідко ми чуємо суперечки на подобі:
– Потрібно гальмувати переднім!
– Ні, це закінчується небажаними сальто через кермо!
І так далі. Ось і вирішили розвіяти ці суперечки та трохи вас проінформувати.

Так все ж переднє або заднє гальмо?

На питання відповімо відразу. Основним гальмом на велосипеді, як, втім, і на будь-якому колісному транспорті, є переднє! А як, навіщо і чому зараз розповімо.

Почнемо здалеку. Ще на початку 20 століття методом проб і помилок з’ясувалося, що переднє гальмо набагато ефективніше заднього. Швидше за все, саме в той момент це було пов’язано з розвитком технологій, за рахунок яких транспорт став набирати велику швидкість, а гальмувати хотілося все так само швидко, а краще ще швидше.

Крім всіх складних законів фізики, які варто просто прийняти, є елементарні і всім зрозумілі чинники. Наприклад, передні гальмівні диски знаходяться у відносно сприятливих умовах, а ось задні беруть на себе весь бруд, який відкидають назад передні колеса. Ось чому задні гальмівні колодки та диски часто зношуються швидше передніх, хоча на них припадає набагато менша частка роботи під час гальмування. Також велосипедні колеса мають недостатній контакт з покриттям дороги, через що найбільш важливим фактором ефективного управління байком є ​​навантаження на його передню частину. А за умови розвантаженості заднього колеса, воно піде в юз, гальмівний шлях стане дуже неефективним. Ще в 60-х роках був доведений той факт, що ефективність гальмування в режимі ковзання нерухомих коліс по дорозі (юзом) істотно знижується в порівнянні з випадком, коли колеса, що гальмують, котяться (на межі зриву в юз).

При використанні переднього гальма в складній ситуації припинити рух набагато швидше.

Боїтеся перекинутися через кермо?

А як же ці чудові (ні) історії про кульбіти через кермо? – запитаєте ви. Так, є принцип: чим нижче центр ваги й чим довша колісна база, тим краще об’єкт застрахований від перекиду. І бонусом такий об’єкт швидше сповільнюється при гальмуванні. Але, на жаль і ах, в об’єкта «велосипед + велосипедист» центр тяжіння знаходиться досить високо, а колісна база відносно коротка. З цим нічого вже не поробиш. Але як же бути, якщо сальто робити не хочеться, а гальмувати ефективно і швидко хочеться? Тут потрібна техніка, яку ми вам зараз повідаємо.

В першу чергу, в разі якщо ви не користувалися досі переднім гальмом, потрібно перевірити його на справність – чи не ослаблений він, чи зручно зафіксована ручка. Потім доведеться навчитися «відчувати» гальмівну систему. Для цього, звичайно, знадобляться тренування. Ось виїхали ви на свою звичайну прогулянку, їдете у своєму комфортному темпі, спробуйте «погратися» з гальмами. Не натискайте занадто різко на ручку. Натисніть плавно, повільно, розженіться знову, спробуйте трохи швидше і так далі. Експериментуйте з роботою двох гальм разом.

Це все поєднуйте з правильними рухами. Не сидіть на велосипеді, як на дивані. Увійдіть в такт з ним. Спробуйте нахиляти байк і балансувати тілом при повороті. Тут же якраз згадайте про заднє гальмо, яке використовується для стабілізації траєкторії руху (наприклад, пригальмовування в повороті).

Як правильно переносити вагу?

Наступне, чому потрібно навчитися – це переносити свою вагу назад. Коли ви вже «зрослися» з байком і «відчуваєте один одного», набирайте більшу швидкість і гальмуєте трохи різкіше і швидше. Але при цьому підводьтеся і переносьте свою вагу назад. Таким чином, навантажена, передня частина велосипеда розвантажиться, а розвантажена задня – навантажиться. Розуміємо, тавтологія, але так і є. І чим швидше вам потрібно зупинитися, тим далі виноситься корпус за сидіння. У деяких ситуаціях навіть доводиться фактично «сісти на колесо», причому сидушка виявляється десь під грудьми. Така поза дозволить не тільки максимально перенести центр ваги на задню частину велосипеда, але і гарненько зробити упор в педалі для повного контролю і перенесення навантаження з рук на ноги. Так, видок смішний, але що поробиш, такі маневри дозволять вам безпечно загальмувати в лічені секунди в екстремальній ситуації. Цей же лайфхак допоможе вам не «заритися» обличчям на крутих спусках.

Відточити це майстерність – справа, звичайно, не п’яти хвилин. Але повірте, злагодивши роботу переднього і заднього гальм, ви ніколи про це не пошкодуєте.

Тепер ви розумієте, що всі ці розмови про «сальто», «потрібно зняти/послабити переднє гальмо» йдуть від нестачі й інформації та небажання напружуватися, їдучи на велосипеді.

Вибрати гальма на велосипед можна в нашому інтернет-магазині shop.veliki.ua.

Війна нескінченності: який привод краще?

Вже кілька десятиліть автолюбителі з піною біля рота сперечаються, які машини краще — передньо- чи задньоприводні. Адепти передньоприводних авто пророкують, що задньоприводні машини скоро взагалі зникнуть з авторинка, а їхні опоненти називають авто з переднім приводом недомашинами для недоводіїв.

Трохи про привод

Почнемо з того, що ж таке привод. Якщо коротко, привод — це певна компоновка трансмісії машини, в якій двигун передає обертання на передні чи задні колеса. Відповідно, від того, на які колеса передається обертання, і залежить тип привода автомобіля.

Задньоприводний Mercedes S560

Спочатку всі автомобілі були задньоприводними, але у 30-х роках ХХ століття почали випускати машини з переднім приводом. У 60-70-х роках передньоприводні авто зрівняли рахунок з задньоприводними, а у 90-х практично повністю захопили автомобільний ринок легкових автомобілів.

Сьогодні задньоприводні автомобілі серед легковушок — це або “класика”, тобто авто ну дуже немолоді, або сучасні машини преміум-класу, наприклад, BMW 6 gt, Mercedes S-класса, Infiniti Q50. Серед вантажівок задньоприводних переважна більшість.

І все ж чи існує якийсь жирний-прежирний плюс, який би міг переважити на користь якогось з приводів і поставити крапку у вічній суперці? Давайте подивимось.

Почнемо з задньоприводних, вони-то раніше з’явилися. Мінуси:

Будова заднього привода

Взагалі, задньоприводні авто вважаються достатньо маневреними і легше долають складне покриття. І тим не менш, багато експертів впевнені, що їх час вийшов.

• Надто дорогі. У такого автомобіля більш складна і дорога конструкція. Вона передбачає додаткові елементи, які забезпечують передачу обертання від двигуна на колеса, що ведуть, — карданний вал, редуктор заднього моста, диференціал.
• Дороге обслуговування та ремонт. Виходячи з першого пункту, більш складна і дорога конструкція вимагає більш дорогого та складного ТО і ремонту. Сюди ж можна віднести більші витрати робочих рідин, наприклад, диференціал має буквально потопати в оливі. Тому заміна оливи виходить дорожче, ніж для передньоприводної машини. Сальників в цій системі більше, і стежити за ними треба більш ретельно – інакше тільки й дивись потечуть, і диференціал залишиться сухим. Плюс, авто з заднім приводом ненажери.
• Автомобілі з заднім приводом частіше потрапляють у заноси. На великих швидкостях на задні колеса діє бічна сила, яка так і випихає їх у бік. Один невірний рух — і вас вже несе.
• Якщо двигун розташований попереду, додаткові елементи, типу карданного вала, знижують його ККД. Цієї проблеми немає, якщо мотор розташований ззаду, як у “Запорожця”.
• Задній привод (а саме карданний вал) краде корисну площу салону авто.

Але не все так погано, адже переваг у задньоприводних авто немало:

Дрифт задньоприводного авто або “керований занос”

• Один з основних плюсів — рівномірне розподілення ваги: у задньоприводних автомобілів на передню і задню частину маса розподіляється приблизно 50/50, тобто більш рівномірно, ніж у передньоприводних братів. Рівномірна вага автомобіля під час руху покращує маневреність.
• Задньоприводні швидше розганяються, краще долають навіть круті схили.
• Так, автомобіль з заднім приводом дійсно швидше уходить в занос, АЛЕ з такою ж легкістю з нього і виходить. Для цього водію треба всього лише повернути передні колеса у напрямку заносу і одночасно відпустити педаль газу і витиснути зчеплення. Існує термін “керований занос”: ефектним керуванням з керованим заносом користуються водії гоночних авто і прості любителі пафосно подрифтувати.
• Задньоприводні авто більш потужні, знов-таки, через конструктивні особливості: двигун розташовується вздовж, тому навіть у невеликій автівці з заднім приводом можна поставити більш потужний мотор з більшою кількістю циліндрів.
• Під час розгону на кермо не передаються вібрації від двигуна — завдяки тому, що ведуть задні, а не передні колеса.
• За рахунок того, що передні колеса виконують одну єдину функцію — поворот, задньоприводний автомобіль більше маневрений і кут розвороту у нього більше. Кажучи грубо, на більший розворот автомобіля ми витрачаємо менше обертів керма.

А тепер про передньоприводні автомобілі. Їх недоліки:

Будова переднього привода

• Через те, що вага передньоприводного автомобіля розподілена нерівномірно, основне навантаження приходиться на передню частину машини. Звідси гірше зчеплення коліс з дорогою. Тому з передньоприводними автомобілями треба бути обережними взимку: на слизькій дорозі машину може закрутити. Якщо авто веде у занос, треба піддати газу, і машина сама витягне свою задню частину.
• Наднавантаження на передні колеса. У передньоприводних авто колеса виконують кілька функцій: розгін, гальмування, поворот, керування. А задні колеса в цей момент беруть участь у русі вельми пасивно, і сильно не зношуються.
• Передній привод жертвує вільним простором під капотом. Тепер тут знаходяться всі життєво важливі агрегати: і двигун, і рульова рейка і ще багато чого. Щоб провести ТО, діагностику або ремонт, треба демонтувати багато деталей і вузлів.
• До керма надходить набагато більше вібрацій від дороги. Тут на допомогу приходить підсилювач – ГПК чи ЕПК — який полегшує ситуацію.
• Якщо “полетіли” ШРКШ (шарніри рівних кутових швидкостей), їх не ремонтують, а міняють повністю (на відміну від напіввісей заднього привода).

А тепер про хороше, про плюси переднього привода:

Задній чи передній привод?

• Звичайно ж, головний плюс — передньоприводні автомобілі дешевші у виробництві та ремонті. В цьому випадку немає карданного вала, диференціала і картера заднього моста, відповідно, виробництво вимагає менше агрегатів і складників. Практично всі бюджетні авто і машини середнього сегменту — передньоприводні.
• Загальна простота конструкції, звичайно ж, у порівнянні з заднім приводом — там один тільки диференціал чого вартий. Чим менше деталей, тим менше несправностей.
• Як правило, передньоприводні автомобілі легші, завдяки меншій масі автомобіль швидше розганяється, гальмує і палива споживає менше.
• Невеликий бонус у вигляді більш просторого салону — карданного вала немає, отже він не краде простір.

Так який же привод кращий? Відповісти однозначно не можна, як і на питання, хто кращий — блондинки чи брюнетки.

Немає кращого привода, є різні цілі. Якщо ви не гонщик, не розбишака-дрифтер і не любитель автомобілів преміум-класу, вірогідно вам підійде передньоприводний автомобіль. Це всього-навсього наші рекомендації, а рішення за вами!