§ 27. Малярні роботи. Матеріали та інструменти для малярних робіт

Житло – споруда, у якій мешкають люди. Сучасна людина прагне якомога комфортніше облаштувати своє помешкання. Основою облаштування житла є якісний ремонт приміщення, кімнати тощо та їх оздоблення.

Історія облаштування житла та технології його оздоблення сягає тисячоліть. Найдавнішою технікою оздоблення є наскельне малювання. Водночас розпочинається прикрашання стін усередині приміщення. Перші спроби наших предків прикрасити стіни своїх печер сценами полювання дали поштовх для виникнення однієї з найстаріших професій – професії маляра. Перші малярні роботи, відомі історії, можна побачити в печерах різних континентів (мал. 205). Виконуючи такі малюнки, люди вперше почали використовувати фарбу для прикрашання свого житла. З розвитком цивілізації поліпшувалася техніка робіт і матеріали, а також підвищувалися вимоги до такої продукції.

Мал. 205. Роботи найдавніших художників

Відтак з’явилось поняття малярні роботи.

Малярні роботи – це комплекс робіт із нанесення забарвлення на різноманітні поверхні й конструкції. Такі роботи виконують для того, щоб збільшити термін експлуатації приміщення, покращити його санітарний стан чи просто «освіжити косметично» стіни, стелю, фасад тощо. До малярних робіт належать також і штукатурні, шпалерні, облицювальні роботи.

Малярні роботи є завершальним етапом ремонту, і саме від того, на якому якісному рівні вони будуть виконані, залежатиме загальне враження від приміщення (мал. 206). Якість проведення малярних робіт безпосередньо залежить від досвіду маляра, від знання властивостей використовуваних матеріалів, дотримання технології виконання малярних робіт. Тому до професії маляра ставляться відповідні вимоги.

Мал. 206. Оздоблення житла

Будівельник цієї професії повинен знати: вимоги до якості матеріалів, що застосовуються під час виконання малярних та шпалерних робіт; вимоги до якості пофарбованих та обклеєних поверхонь; способи приготування фарбувальних сумішей для виконання малярних робіт; вимоги до якості матеріалів, що застосовуються під час виконання малярних, шпалерних, штукатурних робіт; правила дотримання пожежної та електричної безпеки; правила роботи на підмостках та драбинах; правила дотримання вимог з охорони праці під час виконання робіт на висоті.

Результати роботи маляра приносять радість людям, що дозволяє йому самому переживати почуття величезного задоволення від власної праці.

Малярні роботи поділяють на зовнішні та внутрішні (мал. 207).

Мал. 207. Малярні роботи: а – зовнішні; б – внутрішні

Малярні роботи виконують як під час поточного ремонту приміщень, так і в складі робіт з капітального ремонту квартир, офісів і будинків.

Поточний ремонт – це найпростіший і найдешевший вид ремонту квартири, кімнати тощо (мал. 208, а). Основне завдання такого ремонту – усунути дефекти обробки приміщення, що з’явилися в результаті його експлуатації. Зазвичай поточний ремонт квартири включає в себе вирівнювання й фарбування стін і стель, переклеювання шпалер, демонтаж і монтаж лиштв і плінтусів, заміну підлогового покриття – укладку ламінату, лінолеуму чи ковроліну, перефарбовування дерев’яних конструкцій.

Мал. 208. Ремонт квартири: а – поточний; б – капітальний («євроремонт»)

Поточний ремонт квартири можна зробити й самостійно, якщо, звичайно, є відповідні навички.

Поняття капітальний ремонт, який у побуті називають «євроремонт», з’явилося в 90-х роках минулого століття. Тоді «євроремонт» асоціювався з більш високими європейськими стандартами облаштування житла та використанням якісних імпортних оздоблювальних матеріалів.

Сьогодні капітальний ремонт (мал. 208, б) насамперед передбачає участь дизайнера, застосування найсучасніших матеріалів і технологій. Такий ремонт вирізняється сучасними тенденціями оздоблення: використання багаторівневих підлог і стель, модульних систем, точкового підсвічування і декоративних покриттів. У більшості випадків зазначений ремонт супроводжує перепланування квартири, офісу чи будівлі.

Основним матеріалом для виконання малярних робіт є фарба. Фарба складається з кольорового порошку – пігменту та плівкоутворювальної речовини – в’яжучого компонента.

Плівкоутворювальні речовини є найважливішою складовою фарб, оскільки саме вони утворюють на поверхні твердого тіла достатньо тверду плівку, що добре прилипає до неї.

Пігменти (мал. 209) – це тонкодисперсні кольорові порошки. Їх уводять у лакофарбові матеріали для надання покриттям кольору і укривності, а також для покращення їхніх фізико-механічних і антикорозійних властивостей.

Мал. 209. Пігменти: а – порошкові; б – рідинні

Усі фарби й, відповідно, фарбування залежно від виду в’яжучого компонента поділяють на водні й неводні.

Водні фарбування (мал. 210, а) застосовують з декоративною метою для опорядження інтер’єру й зовнішніх поверхонь будинків (здебільшого фасадів). Залежно від в’яжучого компонента, який використовують для приготування водних фарб, водні фарбування бувають вапняні, клейові, цементні, силікатні й казеїнові.

До неводних фарбувань належать олійні та емалеві фарбування (мал. 210, б), а також лакові покриття. Неводні фарбування застосовують для захисту металевих конструкцій від корозії, дерев’яних – від гниття, від впливу вологи. А ще вони застосовуються з декоративною і санітарно-гігієнічною метою. Їх легко мити й очищати від бруду, тому в приміщеннях, де більшість поверхонь пофарбовано олійними або емалевими фарбами (лікарні, школи, магазини, дошкільні дитячі заклади), легше підтримувати чистоту.

Мал. 210. Малярні фарби: а – водні; б – неводні

Оскільки малярські роботи включають у себе величезний спектр оздоблювальних робіт, від шпаклювання і ґрунтування поверхонь до фарбування та обклеювання шпалерами, то й інструмент для цього застосовується різний. Але є один інструмент, який застосовується для всіх видів робіт, – це щітка малярна.

За розмірами, формою та способом застосування розрізняють кілька видів малярних щіток.

Макловиця (мал. 211, а) – це малярна щітка, яка зовні схожа на маленьку швабру. Рукоятка в неї коротка, щетина зазвичай штучна, хоча бувають щітки і з довгою рукояткою, і з натуральною щетиною. Макловиця застосовується для намащування шпалер клеєм або нанесення інших в’язких речовин.

Мал. 211. Малярні інструменти: а – макловиця; б – щітка ракля; в – махова щітка; г – флейцові щітки (пензлі); д – валик; е – радіаторна щітка; є – фільонкова щітка; ж – терка шліфувальна; з – шпателі

Щітка ракля, махова щітка (мал. 211, б, в) застосовуються під час роботи на великих поверхнях для нанесення просочень, ґрунтівок, вапняних і дисперсійних фарб. Завдяки своїй конструктивній особливості – великому внутрішньому простору – вони слугують своєрідним резервуаром для фарби. Діаметр махової малярної щітки – 60. 65 мм, а довжина волосини становить від 100 до 180 мм.

Щітки флейцові (мал. 211, г) – «класичні» плоскі малярні щітки шириною від 2 до 10 см. Флейцом можна фарбувати плоскі поверхні, куточки, труби та інший профіль. Також вони застосовуються для фінішного фарбування поверхонь, пофарбованих іншими, більш грубими, видами щіток, що залишили нерівну поверхню.

Радіаторна щітка (мал. 211, е) застосовується для фарбування секційних конструкцій – вигнута під кутом ручка забезпечує хороший доступ до кутів і проміжки між профілями.

Фільонкові щітки (мал. 211, є) призначені для виконання оздоблювальних операцій – переважно нанесення фільонок (вузьких смужок фарби). Випускаються такі щітки діаметром від 6 до 18 мм.

Один з найбільш популярних і загальновживаних сьогодні інструментів для нанесення фарб – малярний валик (мал. 212). Він призначений для рівномірного фарбування великих площ (внутрішніх і зовнішніх).

Мал. 212. Малярні валики: а – конструкція; б – види

Розрізняють малярні валики не тільки за сферою застосування, але й за розміром і матеріалом шубки.

Валик являє собою конструкцію з ручки й вигнутого металевого стрижня, на який надівається ролик. Міні-валики в основному використовуються для фарбування невеликих або важкодоступних поверхонь, у тому числі й кутів.

Найшвидшим способом фарбування є нанесення фарбувальних сумішей за допомогою електромеханічних ручних інструментів-розпилювачів – фарбопультів. Такий спосіб ефективний тільки за великих об’ємів роботи. Фарба наноситься на поверхню за допомогою стисненого повітря (мал. 213). Про особливості роботи цим інструментом ти дізнаєшся з наступного параграфа.

Мал. 213. Фарборозпилювач

Під час виконання малярних робіт на висоті понад 1,5 м доводиться застосовувати розкладні драбини з верхньою платформою, на яку можна поставити ємність із фарбою або посудину з валиком. Для більш стійкого розташування можна використовувати замість драбини робочу платформу з розкладної драбини та ще однієї опори (мал. 214).

Мал. 214. Допоміжні засоби: а – розкладна драбина; б – опора; в – робоча платформа

Під час виконання малярних робіт необхідно дотримуватися таких правил безпечної праці:

1. Фарби повинні зберігатися в спеціальному приміщенні.

2. Слід стежити за своєю робочою позою, зберігаючи правильну поставу.

3. Не класти на стіл, драбину зайві матеріали та інструмент.

4. Працювати з барвниками й розчинниками дуже обережно, не допускати їх потрапляння на відкриті частини тіла, особливо оберігати обличчя й очі.

5. Під час роботи з фарбами, особливо отруйними, обов’язково застосовувати респіратори.

6. Для захисту рук малярам слід користуватися гумовими рукавичками або змащувати руки спеціальними захисними й очисними пастами.

7. Забороняється близько нахилятися до ємностей із фарбами.

8. Забороняється користуватися лакофарбовими матеріалами поблизу джерел вогню.

9. Проводячи малярні роботи, потрібно постійно провітрювати приміщення.

• Фарбування, лакофарбові матеріали, пігменти, наповнювачі, макловиця, флейц, ручник.

Макловиця – велика щітка для малярних робіт.

Пензель – прикріплений до ручки пучок волосу, що використовується для нанесення фарби.

Пігмент – тверда речовина, розмолота в дрібну пудру (кольоровий порошок), яка використовується для надання кольору фарбам.

Плівкоутворювальна речовина – речовина, що здатна утворювати тонку міцну плівку.

Флейц – плоский широкий пензель (щітка) з м’якого волосу, яким згладжують свіжопофарбовану поверхню.

• 1. Для чого виконують малярні роботи?
• 2. Які види робіт належать до малярних?
• 3. Які фарби використовують для малярних робіт?
• 4. Які фарби належать до неводних?
• 5. Які інструменти використовують для малярних робіт?

Як працювати зі скетчами

Що таке скетчі та якими є ключові принципи їхнього створення.

Незалежно від того, ким ти є — графічним дизайнером, ілюстратором чи просто людиною, що цікавиться малюванням, — скіл створення ескізів необхідний для розвитку. Саме створення скетчів допомагає не тільки висловити власну ідею, а й створити фундамент для експериментів.

Ми розберемося, що таке скетч у цілому, які матеріали для роботи з ним необхідні та як навчитися ним користуватися.

Що таке скетч і для чого він потрібний

Скетчі — це швидкі грубі або вільні нариси, які художник виконує для фіксування ідеї, композиції, форми або настрою.

Скетч можна виконати в різних техніках і матеріалах — олівець, чорнило, туш, маркери, фарби. Скетчі можуть мати різну форму і стиль — від реалістичних до абстрактних, від чорно-білих до кольорових, від детальних до більш загальних.

Зазвичай вони використовуються художником як етап підготовки до створення складніших робіт — наприклад, картини, скульптури або графічного постера. Це дозволяє швидко виразити свої ідеї та зберегти думки на папері до того, як ти почнеш реалізовувати роботу. Леонардо да Вінчі, наприклад, створював скетчі для своїх творів, щоб знайти найкращу композицію та пози для фігур.

У XVII столітті скетчі стали більш самостійним видом мистецтва, зокрема завдяки графіці. Художники тієї епохи використовували скетчі для вивчення структури, світла і тіні на різних об’єктах, а також для підготовки до написання портретів та ландшафтів. У XIX столітті скетчі стали головним засобом передачі вражень та емоцій. Технології сьогодні дозволяють створювати скетчі швидше і легше — наприклад, використовуючи планшети.

Які інструменти потрібні для скетчу

Щоб почати працювати зі скетчами, потрібен базовий набір матеріалів та інструментів. Підбираючи інструменти для скетчингу, враховуй декілька факторів — матеріал, якість, розмір, формат та особисті вподобання.

Скетчбуки можуть бути з різних матеріалів — папір, картон, тканина або шкіра. Наприклад, для олівцевого малювання підійде скетчбук із паперу високої якості, щоб кольори не просвічувались через аркуш. Папір із текстурою може додати специфічних ефектів до твого малюнка. Якщо ти працюєш із маркерами або фарбами, краще обрати скетчбук із гладкою поверхнею, яка не пропускає кольори.

Розмір скетчбука може бути від кишенькового до великого формату. Вибір залежить від твоїх потреб та способу використання. Наприклад, для планування композиції краще вибрати великий формат, а для швидких нарисів — менший.

Зверни увагу на форму скетчбука та розташування сторінок. Можна взяти скетчбук із жорсткою обкладинкою — щоби робити скетчі на колінах або стільці було зручно. Серед дорожчого сегменту гарним варіантом є Moleskine, тоді як для новачка цілком підійде Talens Art Creation.

Працювати зі скетчбуком зручно — так можна зібрати роботи в одному місці, а ще це гарний простір для експериментів. Скетчбук зручно носити з собою та замальовувати ідеї, як тільки вони спадають на думку.

Для скетчингу ми можемо використовувати різні інструменти — олівці, маркери, фарби, графітові стрижні. Для малювання деталей можна використовувати олівці з різною твердістю грифеля, а для роботи з тінюванням — м’які олівці або вугільні стрижні. М’які олівці також добре підходять для загального скетчу, без великої кількості деталей. Для малювання швидких нарисів можеш використати маркери чорного кольору. Щоб краще опанувати інструменти, спробуй базові вправи на роботу з лініями.

Як скетчити новачкам

Скетчі — це швидкі замальовки, тому намагайся зображувати загальну картину: сфокусуйся на розмірах, розташуванні та тінях. Якомога менше напружуй руку і не тисни на олівець — лінії мають бути м’якими та плавними.

#1. Малюй від плеча. Звільнивши свою руку, ти зможеш отримати плавні та енергійні лінії, які також будуть мати різну товщину. Це надасть скетчу цікавості та динаміки. Можна також використовувати олівці з різною жирністю, щоб робити лінії світлішими або темнішими.

#2. Обмежуй час на малювання ескізів. Користуйся правилом 2 хвилин — витрачай на кожний зі скетчів не більше запланованого часу. Так ти навчишся переводити фокус на основне. Підготуй певну кількість паперу і проведи декілька сесій малювання ескізів.

#3. Малюй те, що бачиш, а не те, що пам’ятаєш. Якщо ти скетчиш з натури, подивись на об’єкт по-новому, щоб побачити індивідуальні характеристики, а не приписувати йому ті, що тобі вже відомі. В такий спосіб навіть у найпростіших речах можна відкрити щось нове.

Наприклад, ти знаєш, що яблуко має круглу форму та овальні загострені листочки. Але подивившись на окреме яблуко, ти збагнеш, що воно не ідеальної круглої форми, а має певні вигини, як і листя, якому характерна нерівна форма зі специфічно розташованими жилками.

#4. Уникай розмазування. В процесі роботи ти можеш випадково або навмисно змазувати олівець, що може зіпсувати весь твій результат, якщо ти прагнеш чистої роботи. Щоб цього не сталося, підкладай аркуш паперу під руку, якою малюєш.

#5. Практикуйся малювати прості геометричні форми. Скетчинг у цьому плані не виняток — тобі все ще потрібно вчитися мислити формами. Спочатку зроби розминку за допомогою малювання кіл, трикутників, квадратів та ліній.

Спостерігаючи за силуетом, оціни форми, з яких він складається. Намагайся розбити їх на найбільш зрозумілі тобі речі. Цей підхід також допоможе тобі боротися з перфекціонізмом, бо основною задачею є передача форм, їхньої динаміки та приблизних пропорцій.

#6. Скажи «ні» перфекціонізму. Малюй скетчі для себе і роби помилки. Неможливо відразу зробити все ідеально, особливо коли мова йде про початковий малюнок. Він для того і є початковим, щоб дозволити тобі експериментувати й проявляти себе. Керуйся правилами вище і дозволь собі розслабитися.

Скетч — цікавий та самобутній формат малювання, основою якого є швидкість і динамічність. Щоб осягнути його, тобі треба навчитися в першу чергу розслаблятися, мислити простими речами та намагатися відтворювати те, що ти бачиш. Саме так ти навчишся робити якісні замальовки для подальшої роботи — або ж цілком повноцінні ілюстрації.

Абель Феррара зняв фільм про війну в Україні. Ми записали з ним інтерв’ю

Ексклюзивно для Skvot американський режисер розповів про Україну, Зеленського та сквотинг в Нью-Йорку.