Для хрящових риб характерна плакоїдна луска, що складається з дентинової пластинки, розташованої в дермі, та вкритого тонким шаром емалі зубця, який пронизує епідерміс. Шкіра хрящових риб виділяє слиз, який запобігає проникненню крізь покриви бактерій і зменшує тертя під час руху.
Хрящові риби – первинно-водяні тварини, поширені у морях. Їх назва залежить від того, що скелет повністю хрящовий, а зяброві кришки та плавальний міхур відсутні. Відомо близько 630 видів, які об'єднують у ряди: Акули, Скати та Химери.
Представниками класу Хрящові риби є акули та скати. Надряд Акули об'єднує хрящових риб з обтічним видовженим тілом. Шкіра вкрита лусками, які занурені в її товщу, а назовні виступає лише спрямований назад виріст луски – зубчик.
У хрящових риб, на відміну від кісткових, немає плавального міхура. У зв'язку з цим, щоб не опуститися на дно, хрящові риби повинні перебувати в русі.
Крім кольору, риби можуть розрізняти форму й величину навколишніх предметів. Більшість мають добре розвинений колірний зір. Типові хижаки – щука, судак, окунь мають відмінний предметний і колірний зір. Погано розвинений зір лише у деяких придонних видів – сома, в'юна, щиповки.
Хрящові риби мають ряд прогресивних ознак порівняно з круглоротими та безчерепними: парні грудні та черевні плавціхрящовий внутрішній скелетщелепивнутрішнє заплідненняселезінкапідшлункова залоза
Про автора