Хвойні рослини

Хвойники давно зайняли гідне місце в садах і парках, на дачних і присадибних ділянках. Секрет затребуваності цих вічнозелених рослин у тому, що вони зберігають свою декоративність цілий рік, доглядати за ними легко, їх можна висаджувати в дорослому віці, причому взимку, і вони відразу ж стають прикрасою ділянки. Однак якщо ви допустили при посадці помилку, виявиться це не відразу, а через три-шість місяців, якщо рослину висаджували восени або взимку, або через 1-2 місяці після весняної посадки.

Незважаючи на те, що займатися посадкою хвойників можна цілий рік, дво-трирічні саджанці краще садити напровесні, щойно можна буде викопати посадковий котлован, тобто відразу після першої відлиги: корені почнуть рости й розвиватися вже при 3 ºC, а весняні заморозки саджанцям не страшні.

Посадкою дорослих кущів і дерев потрібно займатися взимку: приживлюваність хвойних рослин, висаджених у цю пору, наближається до 100 %. Улітку можна ризикнути посадити тільки саджанець із закритою кореневою системою і тільки в тому разі, якщо ви абсолютно впевнені в порядності продавця. Восени хвойні рослини краще не пересаджувати.

Найпопулярнішими хвойниками є ялівець, туя, сосна, ялина, ялиця, кипарисовик, мікробіота, тис і тсуга.

Блакитна ялинка з шишки – чи варто намагатися виростити?

Сьогодні ми з вами поговоримо про те, як вирощувати блакитні ялинки із насіння. Ця технологія підходить і для інших хвойних рослин: ялівцю, туї та кедрового сланця. Були б шишки. Збирати їх потрібно пізно восени.

Види тиса, що прикрасять сад узимку

Тис – популярний вибір для створення живоплотів і топіарних форм завдяки тому, що він легко піддається обрізці та формуванню. Це робить його улюбленцем ландшафтних дизайнерів Європи та Америки.

Однак тис ягідний, хоч і красивий, дає отруйні ягоди, які можуть завдати шкоди, якщо їх проковтнути, тому слід бути обережним тим, у кого є діти і домашні тварини. Тис колоноподібний особливо привабливий своїм насиченим кольором хвої і вузькою формою, виростає він до 5 метрів заввишки, але лише 40 см завширшки. Тиси дорого імпортувати, тому багато розплідників розмножують їх на місці і реалізують за більш доступними цінами.

Загалом, інвестиції в придбання тисів вважаються виправданими, оскільки вони забезпечують довготривалу прикрасу садів та ландшафтів.

Зимове живцювання ялівцю – ще ефективніший спосіб!

Я вже розповідав вам, як укорінював велику кількість хвойних живців. Туя вкорінилася чудово, а з живців ялівцю наростили коріння лише половина. Тому я вирішив випробувати інший спосіб укорінення та запропонувати його вашій увазі.

Зимове розмноження хвойних живцями – як правильно відокремлювати та вкорінювати живці?

Зима – це чудовий час для розмноження живцюванням таких хвойних культур, як туя та ялівець. Робити це дуже просто: потрібно знайти екземпляр, який вас цікавить, і відламати від нього річний живець. Живець має бути.

Кипарис кімнатний: вирощування, види і сорти

Чи знаєте ви, що пірамідальна форма кипариса – не творіння природи, а результат роботи селекціонерів? А те, що Плутарх радив писати закони лише на кипарисових дошках, тому що їх не руйнує час?

Деревина кипариса не має шарів, її можна різати і вздовж, і впоперек, тому з неї можна виготовити навіть дрібні деталі.

Для вирощування в кімнатній культурі був виведений мініатюрний кипарис, який, тим не менш, має майже всі якості, властиві величезним лісовим деревам.

У статті на нашому сайті зібрана вся інформація, яка необхідна для вирощування цього чудового хвойника в домашніх умовах, і ми із задоволенням нею з вами поділимося.

Кипарисовик: вирощування в саду, види і сорти

Рослина кипарисовик (лат. Chamaecyparis) належить до роду вічнозелених хвойних дерев родини Кипарисові. У цьому роду сім основних видів і кілька сотень культиварів. У природних умовах кипарисовики іноді досягають заввишки сімдесяти метрів. Зовні вони трохи нагадують кипарис, тому ці рослини часто плутають, але гілки у кипарисовика дрібніші, ніж у кипариса, і більш плоскі. Найбільше кипарисовик своєю пірамідальною кроною нагадує тую. Родом кипарисовик зі Східної Азії та Північної Америки.

Мікробіота: вирощування і догляд

Ця хвойна рослина з цікавою назвою дуже схожа на тую. У природі її можна зустріти виключно в регіонах Далекого Сходу. Спочатку мікробіоту вважали ялівцем несправжньокозацьким, але потім дослідники зрозуміли, що мають справу з абсолютно новою для них рослиною, яка розміром значно дрібніша за тую. Звідки й з’явилася назва – мікробіота. Цей хвойний чагарник занесено в Червону книгу, оскільки в дикій природі він став зустрічатися дедалі рідше. Зате на дачних і присадибних ділянках ця ефектна й невибаглива рослина стала дуже популярною.

Обов’язкова обрізка хвойних в серпні-вересні – не варто затягувати!

Кінець літа і початок осені – чудовий час для обрізування хвойних рослин, якщо потрібно підтримати їх форму.

Пересаджуємо ялівець – як можна приготувати мікоризу самому і навіщо вона потрібна?

Кілька років тому я посадив у відкритий ґрунт пару однаково розвинених саджанців ялівцю скельного сорту Блю Арроу. Минуло півтора роки. Один із саджанців виріс півтораметровим, виглядає він здоровим і продовжує розвиватися, а другий ялівець ледь досяг метрової висоти.

Розмноження туї та ялівцю – коли ж оптимальний час для укорінення?

Пропонуємо кваліфіковані поради щодо розмноження хвойних рослин, зокрема, популярних туй та ялівцю. Дізнайтеся про оптимальний час для вкорінення цих вічнозелених рослин і гарантуйте успішне розмноження. Якщо плодові рослини та ягідні кущі найкраще розмножувати восени, то хвойні живці слід укорінювати одразу після зрізання, з квітня по липень. Дізнайтеся, як створити ідеальні умови для вкорінення, включаючи використання акваріумів з підігрівом і підсвічуванням для імітації сонячного світла. Не пропустіть наші поради щодо полегшення розмноження хвойних наприкінці весни та влітку. Почніть вирощувати власні хвойні рослини вже сьогодні!

Туя західна: вирощування в саду, опис сортів

Туя західна (лат. Thuja occidentalis), або життєве дерево – вічнозелена хвойна рослина роду Туя родини Кипарисові. У природі цей вид зустрічається на сході Північної Америки по низинних берегах річок, болотах, на вапняних ґрунтах і вологих родючих суглинках. Описано рослину було Карлом Ліннеєм у 1753 році, тоді ж вона й отримала від нього свою назву, що перекладається з грецької як «жертвування, обкурювання»: ароматичні породи туї спалювали під час давніх релігійних обрядів.

Туя: вирощування в саду, розмноження, види і сорти

Рослина туя (лат. Thuja), або живодрево (живодерев, жистяк, кадило, савіна), належить до роду голонасінних хвойних рослин родини Кипарисові, як ялівець, секвойя, таксодіум, кипарис та кипарисовик. В Європу тую завезли зі Східної Азії чи Америки. Латинська назва рослини має давньогрецький корінь, що означає «жертвування», «кадіння» – мабуть, існує зв’язок між назвою рослини і запахом порід туї, які ритуально спалюються як ароматичні пахощі. Рід налічує 6 видів, представники яких доживають іноді до 150 років, хоча зустрічаються і значно більш зрілі екземпляри.

Чому жовтіють хвойники і як це виправити – розглядаємо часті причини!

Пожовтіння хвої може бути спричинене різними факторами, зокрема старінням, стресом, хворобами та шкідниками. Якщо пожовтіння відбувається ближче до стовбура дерева, це нормальний процес старіння. Однак, якщо пожовкла хвоя лише на певних гілках, це може свідчити про грибкові захворювання, такі як фузаріоз або іржа. У таких випадках уражені гілки слід видалити, а дерево обробити відповідними фунгіцидами. Шкідники, такі як щитівки та кліщі, також можуть спричинити зміну забарвлення хвої та її пошкодження. Для профілактики рекомендується регулярний огляд і обробка інсектицидами. Крім того, проведення профілактичних обробок в середині жовтня мідьвмісними препаратами може допомогти захистити хвойні дерева від таких захворювань, як шютте.

Як посадити ялівець звичайний – що потрібно обов’язково враховувати при посадці?

Я з ранку до вечора зайнятий висаджуванням та пересаджуванням, і зараз настала черга пересаджувати мої улюблені ялівці.

Як уберегти хвойні рослини взимку від опіків, нестачі вологи та налипання снігу?

Мене часто питають, як уберегти хвойні рослини взимку. Відразу хочу сказати, що в основному хвойники, адаптовані до місцевого клімату, страждають узимку не від морозу, а від посухи та сонячних опіків.

Ялиця: вирощування в саду, розмноження, види

Рослина ялиця (лат. Abies) представляє рід родини Соснові. У багатьох мовах назва рослини близька до слова «ялина». Поширена ялина-ялиця в субтропічних, помірних і навіть тропічних районах північної півкулі, зокрема в Сальвадорі, Мексиці, Гондурасі і Гватемалі. Найчастіше ялиця росте у хвойних лісах, у сусідстві з такими деревами, як кедр, ялина і сосна, проте зустрічається вона і у змішаних, і навіть у листяних лісах. Налічує рід близько 50 різновидів – від чагарників заввишки 50 см до дерев заввишки 80 м.

Ялівець козацький: вирощування в саду, опис сортів

Ялівець козацький (лат. Juniperus sabina) – хвойний чагарник, найпоширеніший вид роду Ялівець родини Кипарисові. У дикій природі цей вид зустрічається в лісах і гаях степової зони, на піщаних дюнах і скелястих схилах Малої і Південно-східної Азії, Центральної Європи, Кавказу, Примор’я, Уралу й Сибіру.

Ялівець: вирощування в саду, види і сорти

Рослина ялівець (лат. Juniperus), або верес, або арча, належить до роду вічнозелених хвойних дерев або чагарників родини Кипарисові, численні представники якого поширені в північній півкулі від субтропічних гірських районів до Арктики. Латинська назва, збережена Карлом Ліннеєм за ялівцем у класифікації, згадується ще у творах римського поета Вергілія. Налічує рід ялівців на сьогодні близько 70 видів. Сланкі види ялівцю ростуть переважно в горах, а дерево ялівець заввишки до 15 м і навіть вище можна зустріти в лісах Центральної Азії та Америки, а також Середземномор’я. Ця рослина, що нагадує кипарис, росте від 600 до 3000 років.

Ялівець: це стильно і красиво – розглядаємо особливості його різновидів!

Ви просили мене розповісти про ялівці: про види та сорти, які у мене посаджені, про те, як я їх готую до зими та як укриваю. Скажу одразу: я вирощую тільки ті хвойники, які укриття на зиму не потребують. Однак кожна з цих рослин поводиться взимку по-своєму.

Українське Полісся: грунти, рослинність, тваринний світ, природно-заповідні об’єкти лісової зони

Типовими для Українського Полісся є дерново-підзолисті піщані ґрунти. Вони поширені майже на всій поліській території, але найбільші площі займають на Волинському і Київському Поліссі. На слабодренованих вододілах і терасах річок сформувалися дернові (здебільшого оглеєні) ґрунти. Переважають вони на сході Рівненщини і заході Житомирщини. Південно-західну частину центральної території Полісся займають дерново-середньо-підзолисті ґрунти. Вони трапляються також у північних районах Новгород-Сіверського Полісся.

Дуже мозаїчним є ґрунтовий покрив Новгород-Сіверського Полісся. Тут переважають різновиди дерново- і середньопідзолистих ґрунтів, типових для зони мішаних лісів, а також сірі ґрунти, що сформувалися на лесах.

У заплавах річок, а також на приозерних пониззях утворилися торфово-болотні ґрунти і торфовища. У краще дренованих заплавах Горині, Стиру, Тетерева і Десни поширені лучні ґрунти з високопродуктивними сіножатями.

Дещо відмінний ґрунтовий покрив має Мале Полісся, Де крім дерново-підзолистих значну площу займають дерново-карбонатні ґрунти, що утворилися переважно на мергелях.

Загалом ґрунти Українського Полісся характеризують як недостатньо придатні для ведення сільського господарства, що зумовлено їх високою кислотністю і надмірною зволоженістю. Для підвищення їхньої родючості потрібне подвійне регулювання водно-повітряного режиму, тобто поєднання осушення зі зрошенням.

Рослинність Полісся

Полісся багате на рослинні ресурси. Тут переважають хвойні і широколисті ліси, площі яких раніше були значно більшими. Великі території, що залишилися після вирубування лісів, нині використовуються як сільськогосподарські угіддя. Особливості ґрунтового покриву, незважаючи на знищення лісів, не змінилися.

Серед широколистих порід найбільш поширеним є дуб звичайний, серед хвойних — сосна звичайна. Ростуть граб, береза, вільха, осика, липа тощо. На крайньому заході переважає сосна з ялиною європейською, на сході — дуб звичайний. В інших поліських областях найбільші площі зайняті сосною звичайною, дубом звичайним, грабом, вільхою та ін. На Житомирському Поліссі порівняно великі площі займає береза. Лісистість збільшується в північному і західному напрямах.

У лісах Полісся багато реліктових і рідкісних рослин. Серед реліктових — рододендрон жовтий (найбільш поширений на Житомирщині), береза низька, меч-трава болотна, ломикамінь болотний, верес (мал. 64). З рідкісних рослин трапляються журавлина дрібноплода, любка дволиста, плаун колючий, білокрильник болотяний (мал. 65) та ін.

Тваринний світ лісової зони України

Тваринний світ Українського Полісся багатий і різноманітний. Особливо цінними є мисливські тварини. Досить велика чисельність зайця-русака. У Рівненській, Чернігівській і Сумській областях поширені лось європейський, козуля європейська, у Волинській, Чернігівській і Сумській областях — дика свиня, на Волині та Сумщині — лисиця, на Київщині і Житомирщині — куниця, у заплавах річок Чернігівського Полісся — бобри і норка звичайна, повсюдно — борсуки, горностаї, вовки, на крайньому північному сході — бурий ведмідь, на півдні Волинського Полісся — лісовий кіт, на півночі — рись.

Українське Полісся, особливо Волинське і Чернігівське — важливі райони акліматизації ондатри. На півночі Сумщини і заході Чернігівщини поширений заєць-біляк, повсюдно — єнотовидний собака.

Українське Полісся — головний в Україні регіон розмноження таких цінних мисливсько-промислових птахів, як тетерев, глухар, рябчик, лебідь-шипун та ін. З рідкісних птахів тут трапляються журавель сірий, лелека чорний та ін.

Полісся є основним в Україні регіоном, де водяться польова і лісова миші, полівка сіра, полівка лісова, які завдають великої шкоди сільському господарству. Шкодять рослинам і тваринам квіткогриз яблуневий, короїд-топограф, шовкопряди, комарі, гедзі та ін.

Які рослини і тварини Українського Полісся потребують охорони?

1. Дайте оцінку ґрунтового покриву Українського Полісся.
2. Перелічіть породи дерев, які поширені у хвойних і широколистих лісах Українського Полісся.
3. Розкажіть про особливості тваринного світу Українського Полісся.

§35. ПРИРОДНО-ЗАПОВІДНІ ОБ’ЄКТИ УКРАЇНСЬКОГО ПОЛІССЯ

На вододільних рівнинах крайньої північно-західної частини Волинського Полісся, в басейні Західного Бугу і верхів’ї Прип’яті знаходиться Шацький національний природний парк. Він розміщений у Шацькому районі Волинської області на кордоні України з Польщею і Білоруссю.

Парк створений у 1983 р. Його площа становить 32,5 тис. га. У перспективі територію парку передбачається розширити. Характерною особливістю парку є великі площі, зайняті озерами (22 озера, 19% території). Мета створення парку — збереження унікальних природних комплексів у районі Шацького поозер’я.

Шацьке поозер’я є піщаною рівниною, подекуди заболоченою, переважно вкритою сосновими лісами з домішками берези і дуба. У нижньому ярусі поширені зарості чорниці, зелені мохи.

Рослинність парку різноманітна. У ньому налічується понад 825 видів рослин, у тому числі 40 рідкісних.

Шацький національний природний парк складається із заповідної (південно-західна і південно-східна території) та рекреаційної (центральна частина узбережжя озер Світязь і Піщане) зон, території господарської діяльності та активного рекреаційного використання (більшість центральної частини), лісів, що звідусіль оточують парк. Навколо парку зосереджені масиви торфових боліт, переважно низинних.

Важливу рекреаційну і природоохоронну цінність мають озера. Вода в них чиста, насичена киснем, має нейтральну або слаболужну реакцію, придатна для пиття. В озерах водиться 28 видів риб.

Цінними є ліси, що займають близько третини площі парку. 42% території використовують для потреб господарства. Рекреаційне навантаження тут високе, подекуди перевищує допустимі норми.

У північній дуже заболоченій частині Рівненської області у 1999 р. створено Рівненський природний заповідник, що має площу 47 тис. га. Він сформований на базі чотирьох заказників (Соминого, Сирої Погоні, Білозерського і Перебродського). В заповіднику знаходиться частина найбільшого в Україні торфовища — Кремінне (50,1 тис. га). Пересічна потужність його торфового шару становить близько 1,5 м, максимальна — 5,6 м. Трапляються всі типи торфовищ — верхові, низові і перехідні. Призначення заповідника — охорона і вивчення найбільших в Україні болотно-торфових масивів, їх водного режиму, флори і фауни, гідрологічних умов озер, впливу осушувальної меліорації.

У центральній частині правобережного Полісся, на крайньому північному заході Житомирщини (Овруцький та Олевський райони) знаходиться створений у 1968 р. Поліський природний заповідник (20,1 тис. га) (мал.66). Основні функції заповідника — збереження природних комплексів, насамперед лісових і болотних, спостереження за станом довкілля в умовах значного радіоактивного забруднення, комплексні наукові дослідження.

Основну площу заповідника займають ліси, переважно соснові і березові. На підвищених ділянках росте дуб. 11% площі припадає на луки. У заповіднику налічується понад 600 видів рослин, у тому числі 40 рідкісних. Значну площу займають болота і заболочені землі. На сухіших ділянках ростуть лишайники; вологіші масиви вкриті зеленими мохами. Тут є великі площі чорниці.

Тварин у заповіднику 40 видів. Поширені: свиня дика, вовк, лісова куниця, козуля, заєць, лось та ін. Біля річок живуть рідкісні в Україні видри і бобри, в лісі — рись.

На північному прикордонні Сумської області у 1999 р. створено Деснянсько-Старогутський національний природний парк площею 16,2 тис. га. Парк створено з метою вивчення, охорони та раціонального використання великих, частково заболочених лісових масивів південної частини брянських лісів.

1. Яка відмінність між національним природним парком і природним заповідником?
2. Яке основне призначення Рівненського природного заповідника?
3. Які частини Українського Полісся мають більше природоохоронних об’єктів?
4. Де в Українському Поліссі можна створити нові природо-заповідні території?

Охарактеризуйте Шацький національний природний парк.

На мальовничому правому березі р.Стубли (басейн Прип’яті), неподалік від м.Рівного, знаходиться с.Пересопниця. Село має давню історію. Уже в Х-ХІ ст. тут жили люди. Біля села знайдено великий могильник, в якому налічується понад 170 курганів. За часів Київської Русі це поселення було містом. Наприкінці XV ст. тут заснували монастир. Саме в монастирі було закінчено в 1561 р. переписування так званого Пересопницького Євангелія. Це — великоформатна книга на 482 пергаментних аркушах масою 9 кг. В Євангелії є багато елементів української народної мови. На Пересопницькому Євангелії присягають президенти України.

У долині річки Звіздаль, притоки Ужа, на Житомирщині стоїть село Базар Народицького району. Тут у 1921 р. відбулася одна з останніх битв за визволення України між Волинською групою армій Української Народної Республіки і більшовицькою кавалерійською дивізією Г. Котовського.

Ліси Полісся займають в Україні порівняно невелику територію. Але їх роль в історії нашої країни досить значна. У часи Київської Русі ліси були надійним сховищем для мирних жителів від войовничих кочівників півдня — печенігів, половців, пізніше військ Батия.

Після поразки Української революції 1917-1920 рр. та еміграції Державного Центру Української Народної Республіки в лісах Полісся діяли окремі підрозділи її армії. Так, навесні 1921 р. в поліських районах Східної України базувалося близько 150 тис. українських повстанців, що боролись за незалежність України.

Ліси Полісся стали домівкою воїнам Української повстанської армії (УПА), перші загони якої виникли тут у 1942 р.. Мета боротьби УПА — визволення України і побудова незалежної держави.

При копіюванні інформації обов’язкові прямі посилання на сторінки сайту та авторів матеріалів.
Всі книги та статті є власністю їхніх авторів та служать виключно для ознайомлення.