Ґрунти України. Охорона ґрунтів

Ґрунт — це верхній пухкий шар земної поверхні, у якому ростуть рослини і живуть тварини (мал. 156).

Головна властивість ґрунту — родючість. Це здатність ґрунту забезпечувати рослини всім необхідним для життя: водою, повітрям, мінеральними солями.

Родючість ґрунту залежить від кількості в ньому перегною. Що більше в ґрунті перегною, то він родючіший.

Мал. 156. Розріз ґрунту

Перегній утворюється внаслідок перегнивання решток рослин. З перегною, під дією ґрунтових бактерій, утворюються мінеральні солі. Вони розчиняються у воді та всмоктуються з ґрунту коренями рослин.

Ґрунти відрізняються вмістом піску і глини. Ґрунт, у якому більше піску, називають піщаним (мал. 157), а ґрунт, у якому багато глини, — глинистим (мал. 158).

Мал. 157. Піщаний ґрунт

Мал. 158. Глинистий ґрунт

Якими властивостями відрізняються піщаний і глинистий ґрунти? Який ґрунт легше обробляти?

Піщаний ґрунт складається з частинок, які швидко пропускають воду. Він швидко висихає, пухкий, тому його легко обробляти.

Глинистий ґрунт складається з дуже дрібних частинок, які злипаються. Він погано пропускає воду і повільно висихає. У глинистому ґрунті мало повітря, він щільний, його важко обробляти.

Основні види ґрунтів нашої країни — це чорноземи, дерново-підзолисті та сірі лісові ґрунти.

1. Розгляньте основні види ґрунтів України (мал. 159). Порівняйте їх між собою. 2. Зробіть висновок про родючість різних ґрунтів України.

Чорнозем

Дерново-підзолистий

Сірий лісовий

Мал. 159. Основні види ґрунтів України

Чорнозем містить багато перегною, який надає йому чорного забарвлення. Перегній склеює частинки ґрунту в грудочки, тому чорнозем добре пропускає воду й повітря і зберігає вологу. Усе це робить чорнозем найродючішим ґрунтом. Утворюються чорноземи там, де простягаються степи, укриті густою трав’янистою рослинністю. У нашій країні чорноземи займають більше половини земельних угідь. Вони поширені в центрі, на сході та півдні країни. Україна посідає провідне місце у світі серед країн, багатих на чорноземи.

Дерново-підзолистий ґрунт світло-сірого кольору, складається з дуже дрібних частинок, містить мало перегною, добре пропускає воду і повітря, швидко висихає. Дерново-підзолистий ґрунт утворюється там, де ростуть хвойні ліси. В Україні такий ґрунт поширений на території Поліської низовини.

Сірий лісовий ґрунт містить більше перегною і менше піску, ніж дерново-підзолистий, проте він менш родючий за чорнозем. Він погано пропускає воду та повітря і повільно висихає. Утворюються сірі лісові ґрунти там, де ростуть мішані й листяні ліси. У нашій країні сірі лісові ґрунти поширені в центральній її частині.

Що потрібно робити з ґрунтом, щоб отримати багатий урожай?

Ґрунт — це багатство нашої країни. Щоб отримувати багатий урожай, за ґрунтом потрібно доглядати і правильно обробляти його. Рослини добре ростуть на розпушеному ґрунті. У такий ґрунт добре проникають вода і повітря. Щоб зробити ґрунт пухким, його орють або перекопують та боронують. Обробіток ґрунту допомагає запасати й зберігати вологу, знищувати бур’яни та комах-шкідників.

Рослини всмоктують з ґрунту коренями воду з розчиненими в ній мінеральними солями. Від цього ґрунт виснажується. Щоб цьому запобігти, ґрунт потрібно удобрювати.

За вмістом піску та глини ґрунти бувають піщані й глинисті. Основні види ґрунтів нашої країни — це чорноземи, дерново-підзолисті та сірі лісові. Найродючіші ґрунти — чорноземи.

1. Що таке ґрунт? 2. Яка основна властивість ґрунту? Від чого вона залежить? 3. Назви види ґрунтів за вмістом у них піску та глини. Опиши їх властивості. 4. Які ґрунти поширені в Україні? Опиши їх. 5. Що потрібно робити, аби зберегти й покращити родючість ґрунту?

Хвойний ліс і рослини, які в ньому ростуть

Хвойний ліс зачаровує своєю красою і ароматом. У будь-яку пору року він зберігає крону, тому його називають ще вічнозеленим. Але крім своєї краси, він служить відмінним фільтром, що очищає наше повітря. Перебуваючи деякий час у сосновому бору, можна відчути прилив сил, оскільки атмосфера цього місця просочена фітонцидами, які згубним чином впливають на хвороботворні мікроорганізми. Саме тому багатьом подобається відвідувати хвойний ліс і насолоджуватися його повітрям.

Сімейства вічнозелених дерев

Зазвичай у хвойному лісі налічується всього кілька порід дерев. Весь клас хвойних рослин можна розділити на кілька сімейств:

• кипарисові (ялівець, туя, секвоя, деякі чагарники і, звичайно, кипарис);
• соснові (понад 120 різновидів сосен, кедр, ялиця, ялина, тсуга, листяниця);
• тисові (тис., торрея);
• араукарієві (воллемія, агатис, араукарія);
• ногоплодниковые;
• також деякі ботаніки роблять поділ на головчатотисові і таксодієві сімейства.

Особливості вічнозелених рослин

Дерева хвойного лісу мають свої характерні відмінності. Великі породи практично завжди володіють прямим великим стовбуром і конусовидною кроною. Якщо рослина знаходиться в густому лісі, її нижні гілки через нестачу світла починають відмирати.

Також хвойні рослини є голосемінними, досвідляються вони в основному за рахунок вітру. На деревах виростають стробіли, або, іншими словами, шишки. Коли вони дозрівають, їхні лусочки відкриваються і насіння падає на ґрунт, через деякий час воно проростає.

Крім того, варто відзначити, що зона хвойних лісів знаходиться в основному в Північній півкулі (значна її частина – тайга). Таке місцезнаходження пояснює форму “листя”. Вони досить жорсткі і мають голкоглядну або чесуевидну форму, також вони бувають плоскими, у вигляді смужок. Оскільки клімат місцевості, в якій ростуть хвойні дерева, в основному холодний, для кращого поглинання рідкісного сонячного світла вони отримали темно-зелений забарвлення. Також воскова поверхня “листя” не дозволяє снігу затримуватися на гілках, при цьому всередині голок залишається волога під час морозів.

Хвойний ліс і його рослини

У порівнянні з листяними лісами у хвойних рослинність не настільки різноманітна, але при цьому вона не є мізерною. У них зустрічається безліч чагарників і трав. Крім того, тут є мхи і лишайники. Ґрунт хвойних лісів містить багато органіки, тому він занадто окислений для звичайної трави і чагарників. Але рослини хвойного лісу влаштовані таким чином, що їм підходять місцеві умови. Найчастіше тут можна знайти крапиву, чистотіл, бузину, землянику, пастушу сумку, акацію, папороті.

У таких лісах краще за всіх себе почуває мох, який може займати значну площу, створюючи зелений килим. Мхів тут величезна різноманітність, оскільки умови для них ідеальні. Через тінь крон волога практично не випаровується, а сніг не поспішає сходити. Всі мхи між собою відрізняються забарвленням і висотою. Деякі здатні досягати 10 сантиметрів у висоту.

Цікаві факти

Хвойний ліс приваблює не тільки своєю красою і користю, а й деякими цікавими фактами:

• Серед хвойних є рекордсмен за висотою. Це секвойя вічнозелена, висота якої перевищує 115 метрів.
• Основна частина хвойних дерев є вічнозеленою. Вони не змінюють своє “листя” від 2 до 40 років! Винятком є листяниця, гліптостробус, метасеквойя, псевдолічниця і таксодіум, які на зиму скидають свою хвою.
• На землі є дерева-довгожителі, і майже всі рекордсмени серед них – це хвойні. Наприклад, у Каліфорнії росте сосна, якій, за деякими підрахунками, близько 4700 років.
• Існує новозеландська карликова сосна, яка дивує своїми невеликими розмірами. Її висота становить близько 8 сантиметрів.
• Хвойні дерева можуть врятувати від авітамінозу. У цих рослинах вітаміну С більше, ніж у лимонах, у сім разів. Але крім цього, в їх складі містяться й інші мікроелементи, тому снадоб ‘я з даних рослин здатне замінити мультивітамінний комплекс з аптеки.
• Повітря в сосновому бору знищує туберкульозну паличку.
• Найміцнішою хвойною деревиною є листяниця. Наприклад, Венеція досі тримається на палях, виготовлених з цього матеріалу.

§ 51. Основні типи ґрунтів. Карта ґрунтів. Ґрунтові ресурси України

• Карта ґрунтів України. Сукупність ґрунтів на певній території називають ґрунтовим покривом. У поширенні ґрунтів України чітко простежується широтна зональність на рівнинах і висотна поясність у горах, що добре видно на карті ґрунтів (мал. 78).

ГЕОГРАФІЧНИЙ ІНТЕРАКТИВ

За картою (мал. 78) визначте: а) які типи ґрунтів поширені на території України; б) які з них займають найбільшу площу; в) які ґрунти поділяються на підтипи.

Мал. 78. Поширення ґрунтів України

У північних районах переважають дерново-підзолисті (мал. 79) ґрунти, які бідні на гумус та інші поживні речовини, оскільки вони формуються в умовах перезволоження. Внаслідок інтенсивного промивання ці ґрунти мають низький вміст поживних речовин, погані фізичні й водні властивості. Вимитий горизонт вирізняється характерним білястим кольором, схожим на золу. Звідси й назва ґрунту – підзолистий.

Низинні ділянки Поліської низовини охоплені лучними та лучно-болотними ґрунтами. Лугові ґрунти формуються в заплавах річок на піщаних та водно-льодовикових відкладах під трав’яною рослинністю. Вони мають відносно високий вміст гумусу (3-5 %). А лучно-болотні ґрунти вирізняються потужним торфовим шаром (інколи понад 50 см), містять багато азоту, фосфору та інших хімічних елементів.

Південніше Поліської низовини поширені сірі лісові ґрунти, сформовані переважно на лесах і лесоподібних суглинках. За ступенем опідзоленості та інтенсивності утворення гумусу їх поділяють на світло-сірі, сірі та темно-сірі ґрунти. Найпоширенішими є сірі лісові ґрунти, які не мають суцільного підзолистого шару. Тут він замаскований гумусом і має бурувато-сіре забарвлення. Вміст гумусу збільшується й становить 6-8 %. Такі ґрунти належать до високородючих.

Найбільші площі на території України охоплюють чорноземи (мал. 79), які названі так за свій колір. Їх населяє значна кількість бактерій (до 3,5 млрд особин на 1 г ґрунту), які відкладають велику кількість органічних речовин і формують потужний гумусний горизонт. За умовами формування, вмістом гумусу та іншими властивостями українські чорноземи поділяють на декілька підтипів: чорноземи типові, чорноземи опідзолені, чорноземи вилугувані, чорноземи звичайні та південні.

Суцільні масиви чорноземів залягають у степах, зокрема, на Причорноморській, Приазовській низовинах, Приазовській височині та на Донецькому кряжу. Ці ґрунти мають добре розвинений гумусний горизонт, потужність якого коливається від 45 до 120 см. Вони вирізняються високою родючістю, але недостатня кількість вологи обмежує повне їхнє використання.

Мал. 79. Типи ґрунтів: 1 – чорноземи; 2 – світло-сірі лісові; 3 – дерново-підзолисті; 4 – буроземні; 5 – каштанові

Південні чорноземи вирізняються наявністю солі та гіпсу, які залягають на глибині 2-4 м. Це призводить до часткового засолення ґрунтів при підвищенні рівня ґрунтових вод.

Темно-каштанові, каштанові й лучно-каштанові ґрунти характерні для приморських південних районів та північної частини Криму. Вони також належать до родючих ґрунтів, оскільки містять достатню кількість гумусу (4-5 %). Його потужність коливається від 25 до 55 см. До негативних властивостей цих ґрунтів належить наявність у них легкорозчинних солей та гіпсу, що веде до засолення ґрунтів. Засолення може бути первинним і вторинним. Первинне пов’язане з природними процесами вивітрювання, а вторинне засолення відбувається через штучне надмірне зрошення та осушення ґрунтів.

Характер ґрунтового покриву в Карпатах і Кримських горах залежить від висоти місцевості. У Прикарпатті поширені підзолисто-буроземні й буро-підзолисті оглеєні ґрунти, у гірському лісовому поясі – бурі лісові, на полонинах – буроземні гірсько-лугові. Південні схили Кримських гір укриті сірими гірсько-лісовими ґрунтами та буроземами, а вершинні ділянки – гірсько-луговими чорноземовидними ґрунтами.

• Ґрунтові ресурси. До ґрунтових ресурсів належать усі компоненти, властивості й функції ґрунтів, які використовуються або можуть бути використані в різних видах діяльності людини. Від ґрунтів залежить отримання населенням продуктів харчування та деяких видів промислової сировини. Через ґрунти проходять екологічні зв’язки живих організмів і людини з літосферою, атмосферою і гідросферою, фільтрування забруднювальних речовин, здійснення важливих функцій у кругообігу води та азоту.

Дуже цінними ґрунтові ресурси є для сільського та лісового господарства України. Стан ґрунтових ресурсів визначається насамперед характером їхньої експлуатації – застосуванням агротехніки, меліорацією, сівозміною та ін. Для поліпшення ситуації з ґрунтовими ресурсами в Україні необхідно не допускати їхнього забруднення, дбати про підвищення родючості, застосовувати екологічно чисті технології виробництва сільськогосподарської продукції.

В Україні втілюється політика дбайливого та раціонального використання ґрунтових ресурсів. Однак трапляються випадки, коли значні їхні площі втрачаються назавжди. Причиною цього є насамперед забруднення ґрунтів різними шкідливими викидами численних підприємств. Завдають шкоди й надмірне розорювання, непродумані меліоративні роботи, коли в ґрунти вносять надлишкову кількість хімічних речовин, перезволожують чи, навпаки, пересушують сільськогосподарські землі. Це призводить до деградації ґрунтів – погіршення корисних властивостей та родючості ґрунту внаслідок впливу природних чи антропогенних чинників (див. QR-код).

ВАША ПРОПОЗИЦІЯ

За даними експертів із земельних питань, у 2019 р. близько 6,5 млн га українських ґрунтів були непридатні для сільськогосподарських робіт, оскільки використання ґрунтових ресурсів не відповідало вимогам раціонального природокористування. Запропонуйте шляхи покращення властивостей і родючості ґрунтів, використавши дані таблиці (див. QR-код) й додаткові джерела інформації.

Ґрунтові ресурси впливають і на здоров’я людини. Як середовище життя багатьох хвороботворних мікроорганізмів і вірусів вони є збудниками різних тяжких захворювань, як-от: холера, сказ, дизентерія тощо. На здоров’я людей значно впливає й хімічний склад ґрунту. Дуже небезпечними для людини є солі важких металів, що часто потрапляють у ґрунтовий покрив разом із добривами. Усе це свідчить про необхідність санітарної охорони ґрунтів.

ПІДСУМУЄМО!

• У поширенні ґрунтів України простежується широтна зональність на рівнинах і висотна поясність у горах.
• Основні типи ґрунтів в Україні – це дерново-підзолисті, сірі лісові, чорноземи та каштанові ґрунти.
• Ґрунтові ресурси найбільше використовуються в сільському та лісовому господарствах.
• Ґрунтові ресурси потребують дбайливого використання та санітарної охорони.

ПЕРЕВІРТЕ СВОЇ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ!

• 1. Чи запам’ятали? Які основні закономірності поширення ґрунтів на території України?
• 2. Чи зрозуміли? Чим відрізняються дерново-підзолисті ґрунти й чорноземи?
• 3. Чи можете застосувати? Позначте на контурній карті райони поширення найродючіших ґрунтів України, використавши карту ґрунтів.
• 4. Чи можете проаналізувати? Проаналізуйте зміст прислів’їв: «Немає поганої землі, є погані господарі», «Добре ґрунт угноїш – урожай потроїш».
• 5. Чи можете оцінити? Оцініть вплив людини на ґрунт і ґрунту на людину.

ДОСЛІДЖЕННЯ

Вплив людини на родючість ґрунтів своєї місцевості.

ПЕРЕВІРИМО СЕБЕ

тематичний контроль очікуваних результатів навчально-пізнавальної діяльності

Ґрунти та ґрунтові ресурси