Права та обов’язки сторін за договором купівлі-продажу.

З укладенням договору купівлі-продажу у сторін виникають взаємні права та обов’язки. Тому аналіз змісту обов’язків однієї сторони дає одночасне уявлення і про відповідний зміст прав іншої сторони, що робить недоцільним детальний розгляд усіх прав продавця і покупця.

Так, продавець зобов’язаний:

• 1) передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України), тобто асортимент, якість, комплектність, тара і (або) упаковка якого відповідають умовам договору купівлі-продажу, у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, – відповідно до положень ст. 530 ЦК України (ст. 663 ЦК України);
• 2) передати покупцеві товар, на який встановлено строк придатності, з таким розрахунком, щоб він міг бути використаний за призначенням до спливу цього строку (ч. 3 ст. 677 ЦК України);
• 3) одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 662 ЦК України);
• 4) попередити покупця про всі права третіх осіб на товар, що продається (права наймача, право застави, право довічного користування тощо) (ст. 659 ЦК України);
• 5) зберігати товар, не допускаючи його погіршення, до передання покупцеві, якщо право власності переходить до покупця раніше від передання товару. Необхідні для цього витрати покупець зобов’язаний відшкодувати продавцеві, якщо інше не встановлено договором (ст. 667 ЦК України);
• 6) забрати (вивезти) товар, не прийнятий покупцем (одержувачем), або розпорядитися ним у розумний строк (ч. 2 ст. 690 ЦК України) тощо.

Покупець зобов’язаний:

• 1) прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Він також зобов’язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст. 689 ЦК України);
• 2) оплатити товар, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу (ч. 1 ст. 691 ЦК України);
• 3) повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, – у розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару (ч. 1 ст. 688 ЦК України);
• 4) забезпечити схоронність переданого продавцем товару, від якого він відмовляється, негайно повідомивши про це продавця (ч. 1 ст. 690 ЦК України) тощо.

Правові наслідки невиконання продавцем і покупцем покладених на них обов’язків.

У разі невиконання продавцем вимоги закону щодо попередження покупця про права третіх осіб на товар покупець має право вимагати зниження ціни або розірвання договору купівлі-продажу, якщо він не знав і не міг знати про права третіх осіб на товар (ст. 659 ЦК України).

У випадку, коли третя особа на підставах, що виникли до продажу товару, пред’явить до покупця позов про витребування товару, покупець повинен повідомити про це продавця та подати клопотання про залучення його до участі у справі. Продавець у цьому випадку зобов’язаний виступати у справі на стороні покупця.

Якщо покупець не повідомив продавця про пред’явлення третьою особою позову про витребування товару та не подав клопотання про залучення продавця до участі у справі, продавець не відповідає перед покупцем, якщо доведе, що, взявши участь у справі, він міг би відвернути відібрання проданого товару в покупця.

Якщо продавець був залучений до участі у справі, але ухилився від участі в її розгляді, він не має права доводити неправильність ведення справи покупцем.

У разі вилучення за рішенням суду товару в покупця на користь третьої особи на підставах, що виникли до продажу товару, продавець має відшкодувати покупцеві завдані йому збитки, якщо покупець не знав або не міг знати про наявність цих підстав.

Правочин щодо звільнення продавця від відповідальності або щодо її обмеження у разі витребування товару в покупця третьою особою є нікчемним (ч. 2 ст. 661 ЦК України).

У випадку відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред’явити продавцеві вимоги відповідно до ст. 620 ЦК України (ст. 665 ЦК України).

Коли продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо у встановлений строк продавець їх не передасть, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ст. 666 ЦК України).

У разі передання продавцем покупцеві меншої кількості товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та Його оплати, а якщо він оплачений, – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов’язаний повідомити про це продавця. Коли в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором.

У випадку прийняття покупцем більшої кількості товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов’язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін (ст. 670 ЦК України).

Якщо продавець передав товар в асортименті, що не відповідає умовам договору купівлі-продажу, покупець має право відмовитися від його прийняття та оплати, а якщо він вже оплачений, – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 672 ЦК України).

Коли продавець передав покупцеві частину товару, асортимент якого відповідає умовам договору купівлі-продажу, і частину товару з порушенням асортименту, покупець має право на свій вибір:

• 1) прийняти частину товару, що відповідає умовам договору, і відмовитися від решти товару;
• 2) відмовитися від усього товару;
• 3) вимагати заміни частини товару, що не відповідає асортименту, товаром в асортименті, який встановлено договором;
• 4) прийняти весь товар.

У разі відмови від товару, асортимент якого не відповідає умовам договору купівлі-продажу, або пред’явлення вимоги про заміну цього товару покупець має право відмовитися від оплати цього товару, а якщо він вже оплачений, – вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Покупець, якому переданий товар неналежної якості, відповідно до ст. 678 ЦК України, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором:

• 1) пропорційного зменшення ціни;
• 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк;
• 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов’язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з’явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором:

• 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;
• 2) вимагати заміни товару.

Проте зазначені положення застосовуються за винятком випадків, коли інше встановлено законом.

У будь-якому разі покупець має право пред’явити вимогу у зв’язку з недоліками товару за умови, що недоліки виявлені в строки, встановлені в ст. 680 ЦК України, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 684 ЦК України, у разі передання некомплектного товару покупець мас право вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни;

• 2) доукомплектування товару в розумний строк. Якщо продавець у розумний строк не доукомплектував товар, покупець має право за своїм вибором;
• 1) вимагати заміни некомплектного товару на комплектний;
• 2) відмовитися від договору й вимагати повернення сплаченої грошової суми.

Якщо продавець передав покупцеві товар без тари та (або) упаковки чи в неналежних тарі та (або) упаковці, покупець має право вимагати від продавця передання товару в належних тарі та (або) упаковці або заміни неналежних тари та (або) упаковки, якщо інше не випливає із суті зобов’язання чи характеру товару, або пред’явити до нього інші вимоги, що випливають із передання товару неналежної якості (ст. 686 ЦК України).

У разі невиконання покупцем обов’язку стосовно повідомлення продавця про порушення умов договору купівлі-продажу щодо кількості, асортименту, якості, комплектності, тари та (або) упаковки товару продавець має право частково або в повному обсязі відмовитися від задоволення відповідних вимог покупця, якщо продавець доведе, що невиконання покупцем обов’язку повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу спричинило неможливість задоволення його вимог або спричинить для продавця витрати, що перевищують його витрати у разі своєчасного повідомлення про порушення умов договору.

Якщо продавець знав або міг знати про те, що переданий покупцеві товар не відповідає умовам договору купівлі-продажу, він не має права посилатися на те, що не одержав від покупця повідомлення про порушення умов договору, та на наслідки невиконання покупцем цього обов’язку, встановлені ч. 1 ст. 688 ЦК України.

Якщо покупець без достатніх підстав зволікає з прийняттям товару або відмовився його прийняти, продавець має право вимагати від нього прийняти та оплатити товар або має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 4 ст. 690 ЦК України).

Уразі прострочення оплати товару покупцем продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Коли покупець відмовляється прийняти та оплатити товар, продавець має право за своїм вибором вимагати оплати товару або відмовитися від договору купівлі-продажу.

Якщо продавець зобов’язаний передати покупцеві крім неоплаченого також інший товар, він має право зупинити передання цього товару до повної оплати всього раніше переданого товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства (ст. 692 ЦК України).

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Проте договором може бути встановлений обов’язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця (ст. 693 ЦК України).

У разі невиконання продавцем обов’язку щодо передання товару, проданого в кредит, застосовуються положення ст. 665 ЦК України.

Якщо покупець прострочив оплату товару, проданого в кредит, продавець має право вимагати повернення неоплаченого товару. У випадку прострочення оплати товару покупцем нараховуються проценти відповідно до ст. 536 ЦК України від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати. Хоча договором купівлі-продажу може бути передбачений обов’язок покупця сплачувати проценти на суму, що відповідає ціні товару, проданого в кредит, починаючи від дня передання товару продавцем (ст. 694 ЦК України).

Коли покупець не здійснив у встановлений договором строк чергового платежу за проданий з розстроченням платежу і переданий йому товар, продавець має право відмовитися від договору і вимагати повернення проданого товару (ч. 2 ст. 695 ЦК України).

Якщо договором купівлі-продажу на одну сторону (продавця або покупця) було покладено обов’язок застрахувати товар і вона його не виконала, то друга сторона має право застрахувати товар і вимагати відшкодування витрат на страхування або відмовитися від договору (ст. 696 ЦК України).

Договір купівлі-продажу нерухомості: нюанси юридичного оформлення

Купівля-продаж нерухомості – складна процедура, яка може принести чимало клопоту учасникам угоди

Українці нерідко на останні заощадження купляють бажану нерухомість, але паралельно з цим ризикують залишитися ні з чим. Купівля-продаж нерухомості – складна процедура, яка може принести чимало клопоту учасникам угоди.

Угоду з придбання нерухомості необхідно здійснювати в суворій відповідності до вимог законодавства України, а також дотримуючись порад юристів і нотаріусів, залучених до її проведення, тоді результат буде позитивним як для продавця, так і для покупця.

Форма, посвідчення та види договорів купівлі-продажу нерухомості

Для початку необхідно визначитися з формою, в якій повинна відбуватися угода купівлі-продажу нерухомості. Відповідно до статті 657 Цивільного кодексу України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі).

Порядок посвідчення договору

Порядок посвідчення нотаріусами договорів купівлі-продажу нерухомості регламентований Законом України «Про нотаріат» та Порядком № 296 «Про затвердження Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України». Відповідно до статті 42 вищевказаного Закону, нотаріальні дії вчиняються після їх оплати, а також після сплати в бюджет держави податку з доходів фізичних осіб та в день подачі всіх необхідних документів.

Розрізняють 2 види договорів купівлі-продажу нерухомості: попередній і основний.

Попередній договір купівлі-продажу нерухомості

Мета попереднього договору – зафіксувати факт домовленості про купівлю-продаж нерухомості між конкретними особами. Така необхідність виникає, наприклад, коли об’єкт нерухомості ще непобудований. Також попередній договір письмово фіксує факт внесення завдатку, в якості сплати частини вартості об’єкту, що є предметом угоди сторін. Адже без документального підтвердження повернути гроші в разі відмови від угоди буде майже неможливо.

Оформляючи попередній договір, сторонам необхідно також вказати в ньому погоджені нюанси, а саме:

· Суму зобов’язального платежу (завдатку);

· Дії сторін у разі розірвання даного договору – відмова від покупки або продажу і порядок повернення завдатку;

· Термін підписання основного договору;

· Дата, до настання якої продавець нерухомості повністю звільнить його від власного майна.

Необхідні документи

Які документи потрібні для продажу нерухомості в Україні? Документи для проведення угоди повинні бути підготовлені заздалегідь, до того, як буде знайдено покупця, так як деякі довідки доводиться оформляти тижнями, а потенційний покупець може за цей час втратити інтерес до об’єкту нерухомості, який ви хочете продати.

Перелік необхідних документів для продажу нерухомості може змінюватися, в залежності від виду документів, що підтверджують право власності, кількості, віку та соціального статусу прописаних в ній громадян і сімейного стану продавця.

Зазвичай до стандартного списку входять:

· Документ про право власності на продавану нерухомість – договір купівлі-продажу, документи про отримання в дар житла, свідоцтво про приватизацію об’єкта нерухомості, свідоцтво про право на спадщину та ін. – оригінали документів;

· Посвідчення особи та ІПН всіх осіб, які є власниками об’єкта нерухомості (для неповнолітніх – свідоцтво про народження);

· При наявності неповнолітніх або недієздатних осіб, що мають право власності на нерухомість, або що прописані в ній, необхідно надати дозвіл на продаж житла, виданий органами опіки та піклування за місцем реєстрації дітей або недієздатних осіб;

· Звіт про експертну грошову оцінку майна;

· Технічний паспорт на об’єкт нерухомості;

· Якщо нерухомість купувалася власником в шлюбі або розірваному на момент проведення операції шлюбі, то необхідно свідоцтво про шлюб або про розлучення і згода чоловіка / дружини на продаж нерухомого майна;

· При продажу житла за дорученням – оригінал довіреності, паспорт і ІПН довіреної особи.

Від покупця при оформленні угоди купівлі-продажу нерухомості необхідно надати власний паспорт і ІПН. Якщо покупець перебуває у шлюбі, то необхідна особиста присутність подружжя на укладанні угоди з пред’явленням посвідчення особи і свідоцтва про шлюб в оригіналі, при неможливості особистої присутності – нотаріально завірена заява про відсутність заперечень проти укладання угоди.

У разі, якщо нерухомість була подарована нинішньому власнику, отримана їм у спадок, придбана або приватизована до укладення законного шлюбу, правила не вимагають згоди подружжя на її продаж. Якщо приватизація квартири була проведена вже після укладення шлюбу, то об’єкт нерухомості вважається спільно нажитим майном і згода чоловіка на продаж необхідна.

Дуже важливою дією на етапі підготовки документів є необхідність перевірити відсутність обмежень на відчуження майна. Їх накладають, якщо нерухомість заарештовано за рішенням суду, знаходиться в банківській заставі, і так далі. Таку інформацію може надати нотаріус, що здійснює оформлення угоди.

У першому випадку від покупки слід відмовитися. У другому – процес можна продовжити, але треба отримати дозволи від банку або іншого іпотекодержателя на продаж. Не обов’язково, але бажано отримати документальне підтвердження про відсутність у нинішнього власника нерухомості заборгованості по комунальних платежах. Інакше минулі борги перейдуть новому власнику.

Михайло Гурін

Прибудинкова територія

ЦКУ встановлює, що до покупця разом з будинком і будівлями переходить право власності і на ту земельну ділянку, на якій вони розміщені. З цього слідує, що разом з перевіркою майбутнього житла треба приділити увагу документації, що відноситься до землі. У продавця повинно бути відповідне право власності, зокрема акт на землю із зазначенням кадастрового номера.

Важливо розуміти, що безстрокове користування не дає власникові права продажу. А відсутність кадастрового номера призведе до неможливості зареєструвати договір купівлі-продажу. Якщо акт у продавця не містить такого номера, він повинен звернутися до місцевого управління земельних ресурсів за його отриманням.

Також потрібно ознайомитися з кадастровим планом ділянки, звірити його межі, розміри і форму, перевірити категорію землекористування, уточнити на місцевості відстань від будівель до сусідніх територій і так далі.

Всі названі вимоги в рівній мірі відносяться і до тих випадків, коли предметом договору є земля під забудову, без існуючих будівель. Особливо важливо уточнити цільове призначення ділянки. Зводити житло можна тільки на тих ділянках землі, які належать до категорії для житлової забудови. Якщо земля призначена для ведення сільського господарства, на законних підставах побудувати і зареєструвати вийде тільки садовий будинок.

А от купувати земельну ділянку, на якій розташована неоформлене належним чином будівля (самобуд), не рекомендується. В реаліях нашої країни отримати всі необхідні документи постфактум все ще можливо. Але додаткові складності, витрати часу і фінансів гарантовані. Так що первісна економія при покупці може обернутися навіть більш високими витратами.

Правильна оцінка об’єкта нерухомості

Будь-яка угода купівлі-продажу нерухомості повинна бути правильно оцінена. Для цього продавцю на сайті Фонду Державного Майна необхідно знайти контакти найближчого сертифікованого оцінювача і з’явитися до нього з усіма правовстановлюючими і особистими документами.

Необхідність проведення оцінки нерухомості викликана тим що, під час проведення операцій з продажу фізичними особами об’єктів нерухомості, нотаріус посвідчує відповідний договір лише за наявності оціночної вартості такого нерухомого майна, визначеної суб’єктом оціночної діяльності (пп. 1.11 п. 1 глави 2 розділу I Порядку № 296).

Проведення операції і розрахунки по ній

При здійсненні угоди покупець повинен перевірити наявність у продавця оригіналів (а не копій) всіх правовстановлюючих документів. Також треба перевірити паспорт власника і адреси його реєстрації.

Купувати нерухомість необхідно тільки на умовах купівлі-продажу. Існує практика оформлення довгострокового користування будівлею на правах довіреності (аналогічний спосіб є і в сфері автотранспорту), але робити так дуже небажано. Продавець за законом має право в будь-який момент відкликати свою довіреність. Крім того, вона перестає діяти в разі смерті власника такої нерухомості.

Проводити оплату (як авансову, так і повну) ЦКУ дозволяє в готівковій або безготівковій формі. Стосується це і тих випадків, коли розрахунки проводяться між фізичними особами. Аванс зазвичай передають готівкою. Робити це краще у присутності нотаріуса.

Остаточний розрахунок найбезпечніше вести в безготівковій формі. Тим більше що законодавство вимагає проводити усі угоди вартістю вище 50 тис. гривень тільки таким чином. Це регламентується постановою № 148 Національного банку України (НБУ) «Про затвердження Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні». Розрахунки потрібно проводити шляхом перерахування коштів з одного поточного рахунку (оформленого на фізичну особу – покупця) на інший (оформлений на фізичну особу – продавця).

Другий варіант – внесення грошей готівкою на поточний рахунок в національній валюті.

Третій спосіб – безпосередня участь в розрахунках нотаріуса. Покупець перераховує оплату на його рахунок, а той переводить їх на рахунок продавця. Правда, в такому випадку вартість нотаріальних послуг зростає. Цей метод рекомендують, якщо покупець одночасно виступає продавцем іншої нерухомості і оплачує нове майно за рахунок продажу старого.

Проте, на практиці поки що найбільш поширена готівкова форма оплати, причому у валюті. У договорі при цьому фіксують передану суму в гривнях на момент оплати, вказують обумовлений валютний еквівалент і метод візуалізації (за курсом НБУ або міжбанківським).

Звичайно, що при передачі грошей підвищується ймовірність обману. Якщо робити так, то варто найняти касира, котрий використовує відповідне обладнання: лічильник купюр і детектор їх справжності.

Як бачимо, укладання угоди купівлі-продажу нерухомості є відповідальною справою, що передбачає значну підготовчу роботу. Сторони угоди мають володіти хоча б базовими юридичними знаннями, щоб звести потенційні ризики до мінімуму. В решті, для оформлення і супроводу процесу варто скористатися послугами професійного юриста, що здійснить перевірку справжності всієї документації на нерухомість.

Михайло Гурін,

адвокат, юрист ЮК Legal House

Читайте також:

Оцініть можливості LIGA360 з функціоналом договірної роботи Contractum. Автоматично перевіряйте зміст договорів та пов’язану нормативну базу, зручно систематизуйте всі документи й формуйте тайм-лайн. Дізнавайтеся більше про можливості за посиланням.

Як просувати юридичний бізнес з нуля? Завдяки каталогу Liga:BOOK. Він створить аналог сайту-візитки, щоб вас легко знайшли клієнти. А ще не потрібно витрачати кошти на розкрутку персонального бренду – адже ви розміщуватимете новини на ЮРЛІЗІ. Зареєструйтеся в Liga:BOOK і зробіть крок до успіху свого бізнесу.

ДОГОВОРИ 2023/2024 – як уникнути збитків? (НЕ)Виконання договорів. Зміна умов. Розірвання. Штрафи. Війна. (НЕ)Форс-мажор. Директор/Власник – відповідальність майном. Купівля-продаж. Оренда. Послуги. Законність правочинів

УКЛАДАННЯ ТА (НЕ) ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ. Відповідальність. Штрафи.
• Укладання договорів. Застереження. Істотні умови. Зміст, форма. Строки й терміни. Узгодження спорів.
• Зміна умов договору, обов’язків (в т.ч. одностороння). Розрахунки. Ціна. Якість. Приймання виконання.
• (НЕ) Виконання договорів. Розірвання. Припинення. Недійсність договорів (їх частин), актів, накладних. Неукладеність.
• Відповідальність! Неустойка, штраф, пеня. Інфляційні, %. Збитки. Упущена вигода. Неотриманий дохід. Договірна шкода.
• Спори, що виникають з договірних відносин. Укладення договорів з метою подальшого невиконання зобов’язань.
• Форс-мажор (війна, посухи, пожежі). Хард-шип. «Законне» невиконання зобов’язань. • Валютні ризики. Ціна у валюті.

ПОСАДОВІ ОСОБИ. Новий Закон «Про акціонерні товариства» № 2493 – ЗМІНИ В ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИНАХ!
• Законність правочинів. Повноваження на підписання договорів, актів. Перевірка повноважень. Конфлікт інтересів.
• Компетенція – обмеження. Правочини (значні, із заінтересованістю) – погодження, оскарження. Наступне схвалення.
• Директор / Власник / Посадові особи АТ, ТОВ – відповідальність всім майном (за шкоду, борги компанії, збитки). Порушення повноважень. Зловмисна домовленість. Неналежне представництво. 9.000.000 грн. стягнуто з директора!

ПОДАТКОВІ РИЗИКИ. Реальність. Фіктивність. Безтоварність. Податкові застереження в договорах.
• Удавані та нікчемні правочини. Від імені фіктивного контрагента не можуть бути видані первинні документи!
Немає права на податковий кредит та витрати по всьому “ланцюгу” контрагентів!

• ЗАХИСТ ВІД НЕДОБРОСОВІСНОГО КОНТРАГЕНТА! Профілактика виникнення фінансових втрат.

6 жовтня, КИЇВ (зал + on-line ВЕБІНАР)

Детально: https://dku.in.ua/DV
Реєстрація: (067) 506-80-61 Viber Telegram (095) 271 45 90

СПІКЕРИ КРУГЛОГО СТОЛУ:

Вітюк Роман,
ВЕРХОВНИЙ СУД. Помічник судді. К.юр.н. Північний апеляційний господарський суд (2016-2023).
ВГСУ (2012-2016). Головний консультант відділу забезпечення роботи секретаря судової палати управління забезпечення роботи 4 судової палати.
Автор публікацій та узагальнень судової практики. Співавтор книг.

Чубар Тетяна Миколаївна,
Досвід роботи помічником судді КАС ВС, к.ю.н. Член Науково-консультативної ради при НААКУ.
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду (2009-2017). Адвокат (2019-2023).
Експерт в галузі правового регулювання відносин неспроможності (банкрутства).

Саад Шаді,
Керівник юридичної компанії Saad Legal. Адвокат.
Один з провідних фахівців з корпоративного управління та права. Понад 14 років успішної юридичної практики, понад 8 років спеціалізованої корпоративної суд.практики (95% виграних справ).
Має досвід структурування угод M&A. Корпоративний захист понад 100 підприємств.
Заст. Голови Ради Національного депозитарію. Член Президії Асоціації “Українські емітенти”.

Теньков Сергій Опанасович,
Адвокат з 30р. стажем, ведучий судової практики: «НАУКОВО-ПРАКТИЧНИЙ КОМЕНТАР РІШЕНЬ ТА ПОСТАНОВ ГОСПОДАРСЬКИХ СУДІВ УКРАЇНИ» журналу «Вісник господарського судочинства», газети «Юридичний вісник України», доктор філософії в галузі права (США). Консультант International Police Association. Автор книг-коментарів (в т.ч. «Коментар юр.помилок в документах») та 400 статей в юр. виданнях України.

ПРОГРАМА КРУГЛОГО СТОЛУ:

НОВЕЛИ в РЕГУЛЮВАННІ, ГОСПОДАРСЬКІЙ ДОГОВІРНІЙ ПРАКТИЦІ та СПОРАХ! НОВІ ВИМОГИ ДО ДОГОВОРІВ.

1. ВІЙНА. Особливості регулювання договірних відносин під час воєнного стану.
• Війна → Банкрутство → Відповідальність директора та власників (всім своїм майном) по боргам підприємства!
• Сторона договору не може виконати зобов’язання (купівля-продаж, поставка, оренда, позика, підряд. ): як діяти, чого очікувати?

2. ФОРС-МАЖОР (Війна, посухи, затоплення, пожежі, COVID. ).
• Війна та форс-мажор. Що є / не є форс-мажором (випадок та непереборна сила)? Ознаки. Як довести?
• Засвідчення ТПП – зміни у процедурі. Як скласти заяву – нові вимоги ТПП. Помилки при застосуванні форс-мажору – судова практика.
• Звільнення від відповідальності за порушення договору. Підстави (наявність / відсутність). Вина. Нюанси застосування. Спірні питання.
«Законне» невиконання зобов’язань з договором? Індульгенція (прощення) невиконання договору?
Стягнення збитків – чи можна уникнути? Неустойка (штраф, пеня), проценти, інфляційні, інші платежі за договорами – в період воєнного стану.

3. РИЗИКИ РОБОТИ З КОНТРАГЕНТАМИ. Як перевірити контрагента в умовах воєнного стану аби не втрапити у халепу.
• Операції з контрагентами з ТИМЧАСОВО ОКУПОВАНИХ ТЕРИТОРІЙ (місце реєстрації або розташування активів на ТОК).
Обмеження операцій – у повній мірі запрацюють після затвердження КабМіном переліку ТОК. Визнання правочинів нікчемними.
• «російський / білоруський слід»! Обмеження співпраці з компаніями в Україні та закордоном. Виявлення зв’язків з рф, рб.
! ЗАБОРОНЕНО виконання будь-яких зобов’язань (поставка, сплата за товар/послуги, позика, відчуження майна, цінних паперів, інші правочини).
• Відповідальність. Правочини – визнання нікчемними. Належна обачність. Due diligence, уникнення санкцій та репутаційних ризиків.

4. УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ. Зміни в процедурі.
• Статути і внутрішні документи АТ, ТОВ/ТДВ – виключне значення для укладення договорів. Необхідність попереднього ознайомлення.
Які документи та як варто перевірити (відкритий доступ, публічна інформація, YouControl) перед укладанням договору.
• Недійсність договорів з ТОВ. Нові підстави.
• Недійсність правочинів, вчинених директором як представником юр.особи за змовою з іншою особою, ст. 232 ЦК.
• Вихід за межі своїх повноважень – наслідки, чи поширюється на такі ситуації ст. 242 ЦК.
• Протидія спробам ліквідувати або реорганізувати ТОВ з метою ухилення від виконання своїх договірних зобов’язань.

5. ПОСАДОВІ ОСОБИ. Закон України «Про акціонерні товариства» № 2493 – ЗМІНИ В ДОГОВІРНИХ ВІДНОСИНАХ!
• Укладення договорів та корпоративне управління у ТОВ, АТ за новим Законом про АТ. Особливості.
• Повноваження осіб на підписання договорів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) – судова практика.
• Перевірки (право підпису, обмеження). ВС/КГС: ОБОВ’ЯЗКОВОЮ є перевірка повноважень представника при оцінці законності правочинів.
• Посадові особи – хто належить? Нові органи ТОВ, АТ. Колегіальний та одноособовий виконавчий орган (керівник, директор).
• Компетенція керівних органів (на укладання договорів). Визначення та розподіл. Порушення компетенції, повноважень – наслідки.
Обмеження компетенції (в т.ч. укладати договори). Можливості уникнення. Максимальна сума угоди для директора.
• Наступне схвалення (після порушення компетенції) особливості для ТОВ, відмінності від ЦКУ. Правові наслідки – чи може породжувати?

6. ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПОСАДОВИХ ОСІБ – Директора, В.О., Членів Наглядової ради. (діючих + звільнених)!
• Нові підстави. ГК – ч. 2 ст. 89. ЦК – ч. 4 ст. 92. Закон “Про ТОВ/ТДВ” – ст. 40, ст. 44, ст. 45. Закон “Про АТ” – ст. 2, ст. 71.
• Нові обов’язки директора. Солідарна та субсидіарна відповідальність.
• Відповідальність посадових осіб АТ. Порядок притягнення до відповідальності.
Члени наглядової ради / ради директорів, які не виконали обов’язків – солідарно несуть субсидіарну відповідальність за зобов’язаннями АТ.
У разі визнання АТ банкрутом – до закінчення 3-річного строку з дня зниження вартості чистих активів.
• Відповідальності посадових осіб ТОВ за заподіяну шкоду. Солідарна відповідальність посадових осіб за збитки завдані ТОВ.
(Порушення повноважень. Зловмисна домовленість. Неналежне здійснення представництва). Визнання правочину недійсним за ст. 232 ЦКУ.
ВС: особи, які виступають від імені юр.особи, зобов’язані діяти не лише в межах повноважень, але й добросовісно і розумно.
• Відповідальність посадових осіб АТ, ТОВ в процедурі банкрутства (за борги компанії). Обов’язок подання заяви про самобанкрутство.
Солідарна відповідальність керівників. Як мінімізувати ризики солідарної відповідальності в процедурі банкрутства?
• Дії. Бездіяльність. • Як структурувати управління в розрізі відповідальності? • Як гарантувати стягнення з директора?

7. КОНФЛІКТ ІНТЕРЕСІВ. У яких випадках є конфлікт інтересів. Які запобіжники? Обов’язок невідкладного повідомлення.

8. ЗНАЧНІ ПРАВОЧИНИ та ПРАВОЧИНИ ІЗ ЗАІНТЕРЕСОВАНІСТЮ. Як уникнути проблем?
• Значні правочини. Які критерії віднесення правочинів до значних можна встановити у статуті? Процедура укладення. Наслідки порушення.
• Правочини, щодо яких є заінтересованість. Конфлікт інтересів. Ознаки. Критерій заінтересованості. Укладення. Наслідки порушення.
• Порядок надання згоди на вчинення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю? Наслідки порушення порядку надання згоди.
• Перевищення повноважень – наслідки. Наступного схвалення значних правочинів та правочинів із заінтересованістю – можливе?

9. ОСКАРЖЕННЯ ПРАВОЧИНІВ ТОВ, АТ.
• Засновником. Учасником: позов до посадової особи про відшкодування збитків, заподіяних діями (бездіяльністю). П.12 ч.1 ст.20, ст.54 ГПК.
• Способи захисту – належні та ефективні. • Ризики оскарження значних правочинів (для товариства та акціонерів) – як запобігти?
• Визнання нейдісними договорів, вчинених керівником з перевищенням повноважень – за позовом АКЦІОНЕРА! Справа № 912/4264/16.
• Огляд практики КГС/ВС щодо оскарження правочинів з підстав перевищення повноважень, в т.ч. значних та правочинів із заінтересованістю.

10. Електронне листування (ел. пошта, Viber, Telegram. ) – як доказ у суді.

11. ЕЛЕКТРОННА КОМЕРЦІЯ! Електронні договори, електронна пошта – судова практика, як використовувати у суді.
• Договори, укладені в електронній формі, прирівнюються до договорів, укладених в простій письмовій формі. Чи все так просто?
• Електронний документ (правочин) – обов’язкові реквізити, істотні умови (де їх брати). Наслідки їх відсутності. ЕЦП, КЕП підписи, печатки.
Способи укладення, підписання ел. договору (листи, замовлення, рахунки. ). Коли договір вважається укладеним і коли виконаним.
• Виникнення спору – забезпечення судових доказів. • Відповідальність за порушення і наслідки.
12. Договірна робота, документообіг з контрагентами в електронному вигляді.
• Документообіг – в електронний вигляд. Рахунки, акти, договори, дод.угоди, акти звірки, заявки на поставку, файли форматів (pdf, doc, exel…).
• Переваги електронного документообігу. Ресурсні. Податкові. Статус оригіналу. Як побудовано – на прикладі великих компаній.
• Укладання та ведення угод. Відстеження стану угод. Легітимний обмін документами (листами). Внутрішнє погодження. Зберігання.

13. ВИМОГИ ГПК, ЦПК! Нова практика Укладання та Виконання договорів.
• ДОКАЗИ. Формування доказової бази. Розширення способів доказування. Свідки. Електронні докази. Переписка: e-mail, Фейсбук. Viber.
• Обрання ефективного способу захисту прав – один з елементів задоволення позовних вимог. Розширення способів суд. захисту.
• Зобов’язання виконати договір. • Визнання відсутності права. • Невиконання рішення суду про стягнення боргу – індексація, %.

14. Валютні коливання.
• Валютні ризики. Як підстрахуватися? • Ціна договору у валюті. Обчислення суми боргу в іноземній валюті. • Хард-шип.
• Валюта виконання грошового зобов’язання. Належне виконанням судового рішення в іноземній валюті (ВС/ВП). Який курс?

15. ЄСПЛ. Значення і обов’язковість для застосування судами практики ЄСПЛ.
• Як вибирати рішення ЄСПЛ для застосування у конкретних справах, приклади судової практики.

16. ВІДМІНА АКТІВ виконаних робіт / наданих послуг. Тільки рахунки-фактури (як первинні документи)! Проект Закону №8125.
Рахунків-фактур буде достатньо, щоби підтвердити виконання робіт та відобразити операцію в обліку.
• Зобов’язальні відносини – як вплине? Податки. Як відображати в обліку операції? Дата, факт виконання робіт (надання послуг)?
• Основний документ, що підтверджує виконання робіт (надання послуг) – належним чином прийнятий рахунок-фактура!
• Рахунок-фактура – нове поняття, обов’язкові реквізити. Обіг рахунків-фактур. Може виступати договором.
• Диспозитивність – сторони самостійно визначають форму, зміст, обсяг та достатність даних для підтвердження виконання робіт (послуг).
• Прийняття рахунку-фактури. Оплата. Підписи. КЕП. Принцип «мовчазної згоди». Виконання конклюдентних дій…
Затвердження рахунків-фактур (як акту). Способи прийняття (акцепту) рахунку-фактури та визнання його первинним документом.

УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ. ЗМІНА УМОВ. Застереження!

17. УКЛАДАННЯ ДОГОВОРІВ – як уникнути помилок! Порядок укладання. Новітні підходи, зміни та судова практика!
Нові вимоги до договорів (господарських, трудових) за ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ (ПКУ) та податківців (ДПС). Нюанси та особливості. Помилки.
• Необхідність вивчення і значення практики Верховного Суду для укладення договорів.
• Податкові застереження. Договір – первинний документ в податковому та бух. обліку. Госп. договори – докази в податкових відносинах.
Оцінка договорів як доказів в адміністративному процесі. Податкові витрати.
• Пропозиція та згода (оферта та акцепт). Допустимість акцепту мовчанням. Набрання чинності. Реєстрація.
• Узгодження спорів при укладанні. Порушення та вплив на виконання. Протидія зловживанням. Узгодження проєкту договору.
• Протокол узгодження розбіжностей (ризики): визначення моменту укладення, випадки виконання договору до остаточного погодження умов.
• Укладення договору ч/з: ділову переписку, факс, ел.пошту, рахунок-фактуру, прийняття замовлення до виконання, оформлення накладних, конклюдентні дії, використання специфікацій. Визнання їх недійсними (для чого?). Закон про Електронну комерцію! Нові підходи.
• Особливості укладення договорів в АТ (акціонерних товариствах).
• Встановлення договірних відносин при відсутності договору (листи, рахунки-фактури…) – відношення до цього судів та податківців.
18. Договори поставки. Поради за матеріалами судової практики.
• Укладання. • Застосування у договорах Інкотермс і УНІДРУА (Принципи міжнародних комерційних договорів). Застосування актів п-6, п-7.
19. Виконання договору – як окрема угода.
20. Попередні договори.
• Особливості укладення за ЦК, ГК. Істотні умови. Наслідки недотримання умов попереднього договору.
• Забезпечувальний платіж, штраф. за неукладення основного договору. Практика ВС/КГС.
21. ІСТОТНІ УМОВИ, обов’язкові реквізити. Їх відсутність: ЦК, ГК, суд.практика. Де шукати істотні умови аби договір не визнали неукладеним?
• Держстандарти, тех.умови: обов’язкові? Відсутність істотних умов. Поширені помилки. Звичайні та випадкові умови.
• Можливість заздалегідь встановити недійсність договору та їх наслідки. Умисне створення майбутніх проблем.
22. Істотні зміни джерел регулювання договірних відносин.
• Вирішення колізій у законодавстві – нові підходи ВС.
• Тлумачення договору через суд. Як окремий вид спорів. Практика ВС. Зловживання – використання для односторонньої зміни умов.
• Звичай, узвичаєння, встановлений порядок – використання у суді.
• Можливість у договорі відступати (суперечити) від законодавства та регулювати відносини на власний розсуд.
Не обов’язковість законодавчих актів (6 ЦК). Чи може договір суперечити законодавству? Приклад ВС на 3% річних.
• Аналогія: правила застосування (8 ЦК).
• Застосування судом типових договорів, коли сторони не передбачили це у договорі.
23. ЗМІСТ ДОГОВОРУ: практичне та юридичне значення.
• Зв’язок з оподаткуванням, що обов’язково потрібно враховувати при укладенні договорів (предмет, ціна, строк, зміст. ).
• Наслідки недотримання вимог законодавства щодо змісту. Реквізити договору (преамбула, проблеми датування, банківські реквізити…).
24. ФОРМА ДОГОВОРІВ. Письмова, електронна, усна (суди, відношення податківців), нотаріальна. ВИМОГИ. Можливості, нюанси укладення.
• Наслідки недотримання (в т.ч. простої письмової, нотар.). Податковий аспект, позиція ДПАУ.
• Порядок укладення у спрощений спосіб. Обов’язковість печатки і нумерації договорів.
25. ЗМІНА УМОВ ДОГОВОРУ, ОБОВ’ЯЗКІВ (в т.ч. одностороння). Внесення змін до договору. Порядок внесення змін.
• Внесення змін до договору у випадках передбачених законом. Істотна зміна обставин як підстава для внесення змін до договору.
• Наслідки зміни умов при виконанні договору. Укладення додаткових договорів.
26. ПІДПИСИ І ПЕЧАТКИ.
• Підписання договорів, як між українськими підприємствами, так і при ЗЕД. Помилки. Практичні питання. Нова позиція судів.
• ВІДМІНА ПЕЧАТОК. Договори без печаток – можливі шахрайства. Способи протидії.
Розширення можливостей підробки документів (договори, господарські документи, установчі документи, довіреності). Застереження.
• Підроблені печатки і підписи – підходи судів. Як перевірити підпис і повноваження? Використання методів кримінального судочинства.
Хто може підписувати без довіреностей, які зміни варто внести до свого статуту. Спори щодо автентичності документів.
• Відмова визнати підпис. Експертизи – перевірка справжності підпису, підходи Мін’юсту. Ухильні висновки щодо належності підпису.
• Факсимільний підпис – використання, нові вимоги НБУ.
• Виписки з реєстру – зміна відношення до них.
• Використання «ВО».
27. Доручення. Підписання договорів без доручення: хто може, підстави.
28. Довіреність. Як правильно скласти?
29. Гарантійні листи: зміни, помилки укладення, застосування. Помилки при оформленні й застосуванні.
30. ПОВНОВАЖЕННЯ на підписання договорів (нюанси для філій та представництв).
• Договір підписано не уповноваженою особою, перевищення повноважень, підроблені підписи. Що робити?
• Хто має право укладати, підписувати, приймати виконання договорів? Нові підходи. Особливості для АТ. Помилки.
• Перевищення повноважень – принципові зміни суд.практики (ст.241 ЦК).
• Порушення / відсутність повноважень при укладенні – наслідки, що робити? Зміна позиції судів.
• Наступне схвалення договору при підписанні неуповноваженою особою – новели. Значення у судовій практиці.
• ПДВ, податкові накладні: підпис, реєстрація, печатки.
• Технології протидії шахрайським діям та захист договору від фальсифікації (застереження, розміщення тексту, зшивання тощо).
• Парафування та відношення до цього судової практики.
31. Договори від імені філій і представництв.
• Правовий статус. Відповідальність філії (судова практика). Субсидіарна відповідальність.
32. СТРОКИ Й ТЕРМІНИ.
• Чи правильно рахувати строк дії договору?
• Поновлення / Продовження / Припинення строку дії договору. Продовження строків, передбачених ЦКУ, на період дії воєнного стану.
• Продовження дії договору. Умови продовження дії договорів через укладення додаткових угод (зміна пунктів договору).
• Як правильно рахувати автопролонгацію (одноразову / багаторазову)?
• ЕЦП. Як правильно рахувати дату договору при накладенні електронно-цифрового підпису?
• ДАТА складання, укладення та дата підписання договору. Різні дати та місце у кожного з контрагентів.
• Розірвання договору.
• Строк дії договору & зобов’язання: різниця і наслідки. Позовна давність.
• Закінчення строку дії договору: боржник не виконав зобов’язання, що робити? Нюанси окремих договорів та грошових зобов’язань.
• Нарахування відсотків (%), штрафних санкцій після закінчення строку невиконаного договору. Поради.
33. ПОЗОВНА ДАВНІСТЬ.
• Визначення моменту, з якого починається перебіг позовної давності.
• Зупинення перебігу / Переривання / Поновлення строку. Практика ВС.
• Пропущена позовна давність. Поважність причин пропуску.
• Регулювання строків договором. Порядок застосування судами. Колізії.
• Нарахування пені.
• Переоцінка поновлення, відміна поновлення судами вищої інстанції.
• Застосування загальної та спеціальної позовної давності.
• Приклади застосування позовної давності в окремих категоріях спорів.
• Позовна давність по позовам прокурорів.
• Практика ЄСПЛ щодо позовної давності.
34. Особливості визначення ЦІНИ та ЯКОСТІ.
• Ціна в договорі: податкові моменти! Нюанси передплати (аванси), кредиту (відстрочка платежу).
• Нове у визначенні ціни і перевірки якості товарів.
• Використання у практиці (в т.ч. судовій) понять „Звичайні вимоги” та „Звичайний рівень якості”.
35. ЗДІЙСНЕННЯ РОЗРАХУНКІВ за договорами.
• Терміни розрахунків у договорах купівлі-продажу та поставки.
• Термін проведення розрахунків у разі, якщо сторони договору погодили залежність строків розрахунків від реалізації товару покупцем.
• Питання, що виникають при розрахунках у разі укладення договору шляхом обміну електронними листами.
• Стягнення заборгованості за договором укладеним в усній формі.
• Питання що виникають при стягненні заборгованості з бюджетних установ.
• Повернення попередньої оплати.
• Валюта виконання грошового зобов’язання.
• Питання, що виникають при застосуванні відповідальності за порушення грошових зобов’язань, визначених в іноземній валюті.

ВИКОНАННЯ ДОГОВОРІВ (ЗОБОВ’ЯЗАНЬ).
Приймання виконання (як оформити). ЗМІНА УМОВ!

36. ВИКОНАННЯ ДОГОВОРУ.
• “Реальне” і “належне виконання” – нові підходи.
• Невиконання зобов’язань, призупинення виконання: помилки.
• Передбачуване невиконання договору. Негативні наслідки листів боржника про неможливість виконати договір.
• Виконання взаємних зобов’язань – можливості відмови.
• Виконання зобов’язань в адресу не уповноваженої особи: наслідки.
• Відмова від договору. Одностороння відмова від виконання договору.
• Залік однорідних вимог – нові підходи.
• Новації, прощення боргу – податкові наслідки.
• Виконання усних договорів!
37. Забезпечення виконання зобов’язань. Способи забезпечення. Нові види. Притримання майна – як застосовувати? Позиція суду.
38. Треті сторони у зобов’язаннях.
• Виконання договору за боржника 3-ю особою. Відмінність від уступки права вимоги й переводу боргу. Позиція суду. Чи потрібна згода кредитора? Як правильно оформити виконання договору третьою особою.
39. ПРИЙМАННЯ ВИКОНАННЯ. Податкові вимоги ПКУ!
• Як правильно оформити госп. операції. ДОКУМЕНТИ, що підтверджують виконання/невиконання зобов’язань (податкові, бухгалтерські). Нюанси поставки.
• Акти приймання-передачі, накладні, акти звірки. – податкові наслідки помилок при оформленні.
Чи завжди обов’язкові акти приймання-передачі, можливість складення інших документів.
Як оформляти акти, накладні, інші бухгалтерські документи аби не попасти до переліку фіктивних фірм.
• Принципові зміни за законодавством в порядку оформлення виконання договорів.
• Нові підходи Верховного суду, ДПС до первинних документів. Як правильно скласти? Помилки.
• «Автоматичні» акти виконаних робіт, їх правомірність.
• Акти звірки. Спрацьовує не завжди. Чи є доказом наявності боргу? Нова судова практика використання. Складності їх застосування у суді.
40. КОНТРАГЕНТИ.
• Відмова від приймання товару, робіт, послуг (Т, Р, П). Можливості для суд. вирішення. Механізми, способи попередження і впливу.
• Відмова боржника від факту отримання Т, Р, П.
• Відмова підписати акт контрагентом (роботи, послуги) – що далі робити та як підготуватися до суду?
• Прострочка доставки – чи дає право відмовитися від товару (послуги)?

РОЗІРВАННЯ, ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРІВ.
НЕДІЙСНІСТЬ. НЕУКЛАДЕНІСТЬ. ФІКТИВНІСТЬ!

41. РОЗІРВАННЯ / ПРИПИНЕННЯ ДОГОВОРУ.
• Порядок розірвання (припинення) договору. Порядок, підстави. Умови розірвання договору (додаткові угоди, листи, повідомлення. ).
Спеціальний спосіб припинення договору оренди – одностороння відмова.
• Дострокове розірвання. Нові можливості зміни умов/розірвання договору в односторонньому порядку.
• Істотне порушення умов договору – як підстава для одностороннього розірвання. На прикладах оренди, підряду, кредитування, поставки.
• Істотна зміна обставин як підстава для розірвання договору / відмови боржника від виконання договору.
• Відмова від договору та розірвання договору без згоди іншої сторони (підстави, різниця, наслідки).
• Одностороння відмова, як оперативно-господарська санкція: огляд суд.практики.
• Розірвання договору за рішенням суду.
• Момент та наслідки розірвання договору у судовому порядку.
• Спосіб захисту: “визнання договору припиненим”.
42. ВИЗНАННЯ ДОГОВОРІВ (ЇХ ЧАСТИН) НЕДІЙСНИМИ.
• Ситуація і судова практика дедалі ускладнюється. Нові додаткові вимоги ВС.
• Правові наслідки недійсності правочину, його частин. Проблеми добросовісного набувача – вилучення майна (наслідок визнання).
• Право особи (в т.ч. акціонера) на звернення з позовом про визнання договору недійсним. Оспорювання особою, яка не була стороною.
Хто має право пред’явити позов про визнання недійсним (сторони договору, треті особи, податківці)?
• Аналіз правових підстав, за якими правочини визнаються недійсними. Подолання колізій. Помилки. Зміни.
• Визнання недійсними окремих умов договору.
• Визнання недійсним договору купівлі-продажу.
• Фіктивні, удавані, нікчемні правочини.
• Визнання недійсним договору, що є “неукладеним”. Визнання недійсним розірваного / припиненого договору.
• Момент недійсності правочину. Момент недійсності договору оренди.
• Податкові аспекти. Можливості для віндикації.
• Спеціальна правосуб’єктність юр. особи, „позастатутні угоди”, колізії. ВС.
• Позови про визнання договору дійсним.
• Стягнення заборгованості по договору, визнаному недійсним.
• “Віндикаційний” vs “негаторний” vs “кондикційний” позови.

43. Визнання недійсними Документів, що не є договорами:
• Акти прийому-передачі, Накладні, Довіреності, Накази про призначення директором.
• Наслідки: ухилення від визнання боргу погашеним, штучне створення боргових зобов’язань.
• Визнання недійсними податкових документів.
• Судова практика і практика ДПС – нові тенденції.
44. Визнання договорів НЕУКЛАДЕНИМИ (як спосіб ухилення від повернення боргу). Нова судова практика. Зміни.
• Наслідки такого визнання. Нові підстави. Відокремлення від визнання договорів недійсними (за підставами, наслідками..).
• Відсутність у договорі ціни – наслідки. Підходи ВС. Поради з позовів про визнання неукладеним.
45. Добросовісний вигодонабувач.
• Повернення майна – (НЕ)можливості. Реституція як спосіб захисту. Віндикаційний позов. Поради.
• Як добросовісному набувачеві зберегти майно, якщо вперше воно було відчужене з порушеннями?
46. Нікчемні та оспорювані договори: наслідки для сторін. Визнання нікчемних договорів дійсними. Позиція ВС.
47. Визнання через суд відсутності прав – новий вид спорів за ГК. Припинення через суд зловживання правом – за ЦК.
• Судова практика на прикладі стягнення штрафних санкцій, вимоги дострокового повернення кредиту, діяльність АТ…
48. Науково-правова експертиза – як новий інструмент в арсеналі засобів практикуючого юриста.
• Правовий статус експертиз. Законодавчі підстави проведення. Значення у судовій практиці. Приклади експертиз у різних галузях права.
49. ФОРС-МАЖОР 2023!
• Непереборна сила, випадки, дії людей. Як правильно сформулювати? Практика. Нові можливості! Новели.
• Форс-мажор і хард-шип. Небезпечна судова практика.
• Форс-мажор (АТО, валютна виручка. ). Зупинення нарахування пені (а не звільняють від такої). Безумовне звільнення від відповідальності.
• Форс-мажор (як причина прострочення оплати) НЕ звільняє від відповідальності передбаченої ст. 625 ЦКУ.
50. HARDSHIP.
• Після укладення договору обставини істотно змінилися. Виконання договору стало вкрай невигідним.
Сторона не отримає при виконанні результату, на який розраховувала. Що робити? Одностороння зміна умов. Розірвання договору.
• Що можна віднести до hardship (курс валют, інфляція, що ще)? Як правильно використовувати?

ФІКТИВНІСТЬ, БЕЗТОВАРТІСТЬ, РЕАЛЬНІСТЬ.
Удавані, нікчемні правочини. Контрагенти. ДПС.

51. Договори, бухгалтерія і податківці – хто кого.
52. Ризикова зона. Які операції підпадають під визнання «безтоварними», «фіктивними», «нереальними», «недійсними», «нікчемними».
53. Податкові наслідки фіктивних господарських операцій. Як тепер доказується умисел. Судові доктрини.
54. Практика ДПС. Методичні рекомендації. Правовий аналіз угод.
55. Практика Верховного Суду щодо фіктивних контрагентів: чим відрізняється від позиції Верховного Суду? Позиція ЄСПЛ.
• Якщо посадові особи контрагента заперечують участь у госп. діяльності – це підстава для визнання всіх операцій для контрагентів фіктивними.
56. Від імені фіктивного контрагента не можуть бути видані первинні документи! Автоматична безтоварність усіх господарських операцій!
• Отже, немає права на податковий кредит та витрати по всьому “ланцюгу” контрагентів!
57. Реальність угод та фіктивні контрагенти: сучасна практика перевірок та судова практика.
• Наявність розбіжностей в реєстрах податкового органу, підробленість підпису на документах, ненадання податкової звітності, неможливість проведення зустрічної звірки, відсутність підприємства по місцезнаходженню, відсутність товарно-транспортних накладних, трудових ресурсів, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень тощо).
58. Мінімізація ризиків. Договірні оговорки та процедура перевірки контрагентів.
59. Можливість передбачити у договорі відповідальність контрагента за наслідки податкової перевірки.
60. Доказування в податкових спорах.
• Зміщення акцентів. Доказова база та її оцінка.
• Збільшення уваги судів до данних бухгалтерського обліку, як доказу у договірних спорах, нова роль бухгалтера

61. Податкові ризики в розрізі змін. Можливості їх мінімізації.

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ! Штрафні санкції.
Як правильно встановити в договорі та застосувати?

62. Наслідки невиконання зобов’язань за договорами. Порушення умов договорів.
63. ШТРАФНІ САНКЦІЇ. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ. Вина.
• Як правильно встановити в договорі? Види, підстави. Межі відповідальності за порушення зобов’язання.
Штрафні (пеня, штрафи), оперативно-господарські санкції. Співвідношення та особливості застосування. Можливості. Де межа?
• Одночасне стягнення (по договору, закону): неустойка, штраф, пеня, інфляційні, річні, збитки, договірна шкода, неотриманий дохід.
• Штрафні санкції. Їх розмір. Зменшення судом – нові підходи. Чи можна збільшувати штрафні санкції обмежені законом? Вина.
• Пеня. Розмір пені: перевищення 2-ої облікової ставки НБУ. Пеня за негрошові зобов’язання на прикладі розірвання договору оренди.
Строки стягнення пені, пеня після закінчення терміну дії договору, після рішення суду.
• Застосування відсотків, % (536, 625 ЦКУ). Проценти: як частина боргу, як санкція. Чи стали % обов’язкові?
• Інфляційні витрати. Річні %. Нарахування та стягнення iнфляцiйних i вiдсоткiв рiчних пiсля прийняття судового рiшення.
Приклади задоволення позовних вимог. Невиконання рішення суду як порушення Першого протоколу до Конвенції з прав людини.
• Неустойка. Проблемні питання стягнення неустойки. Розмір неустойки. Зменшення розміру неустойки за рішенням суду (ч. 3 ст. 551 ЦК України). Можливості переуступки права на стягнення неустойки. Співвідношення збитків і неустойки (штраф. санкцій).
Відокремлення господарсько-правової неустойки від штрафу і пені – судові новели. Приклади на договорі поставки.
• Комерційний кредит. „Користування чужими коштами” – підстава стягнення відсотків. Нове в практиці – відсотки за товарним кредитом.
• Оперативно-господарські санкції. Одностороння відмова (зі звільненням від відповідальності) від:
виконання зобов’язань / прийняття виконання, оплати, зміна порядку оплати, відвантаження / виконання робіт / надання послуг.
• Відступне при відмові від договору.
• Обґрунтування вимог, якщо договір не визначає вид і розмір відповідальності.
• Чи завжди позивач повинен готувати для суду розрахунок штрафних санкцій?
• Звільнення від відповідальності! Можливості. Підстави. Оцінка з погляду суду.
64. ЗБИТКИ. ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ – нове у регулюванні.
• Види збитків за порушення зобов’язань. Реальні збитки. Упущена вигода. Доказування збитків.
• Визначення розміру (в т.ч. прострочення платежу). Договірний розмір шкоди та його наслідки для судового розгляду спору.
• Неотриманий доход (втрачена вигода): практика стягнення (+судова). Нюанси для відключення електроенергії, знеструмлення приміщень.
• Стягнення відшкодування збитків (обґрунтування вимог) за невиконання зобов’язань: штрафні, оперативно-господарські санкції.
• Збитки від податкових перевірок з вини контрагента.
65. ПДВ-2023! Солідарна відповідальність (постачальника, покупця). Податкові застереження в договорі:
відшкодування контрагентом втраченого податкового кредиту, валових витрат…
66. Адміністративно-господарська, цивільно-правова відповідальність за невиконання договору. Строки застосування. Види санкцій.
• Чи вичерпний перелік санкцій? Хто застосовує фінансові, економічні, штрафні санкції, встановлені законодавством?
67. Відповідальність за порушення грошового зобов’язання за ЦК (625 ЦК) та ГК (ст.231, 232 та 343). Нюанси.
• Особливостi вiдповiдальностi за порушення грошового зобов’язання в окремих видах правовiдносин.
• Купiвля-продаж. Договір надання послуг. Страхування. Банківські правовідносини. Корпоративні правовідносини.
• Застосування вiдповiдальностi за порушення грошових зобов’язань, визначених в iноземнiй валютi.
68. Зберігання та знищення документів щодо строків давності. Втрата документів, наслідки. Особливості для податкових документів.

КОНКРЕТНІ ДОГОВОРИ. Зміни в оподаткуванні та регулюванні за ПОДАТКОВИМ КОДЕКСОМ (ПКУ)!

Вартість участі:
Вебінар on-line: 3150 грн. (без ПДВ).
Семінар в Києві: 3650 грн. (без ПДВ). Є можливість оплати з ПДВ.

* 10% від сплаченої суми буде направлено на підтримку ЗСУ.
* Для учасників, які знаходяться на тимчасово окупованих територіях – безкоштовно (вебінар)!

Знижки:
Знижки за 2-х учасників – 5%; за 3-х та більше – 10%!

До вартості входить (ВЕБІНАР або СЕМІНАР В ЗАЛІ на вибір):

Участь у вебінарі on-line:

• 7-8 годин навчання та консультацій.
• Відповіді на запитання, що Вас цікавлять (в т.ч. індивідуальні та надіслані заздалегідь).
• Інтерактивна участь. Під час вебінару є можливість поставити запитання в чаті.
  Можливість відео-спілкування з доповідачами (за наявності у Вас мікрофона та відео-камери).
• ВІДЕОЗАПИС. Після вебінару буде надано персональний доступ для перегляду вебінару на 5 днів.
• ЕКСКЛЮЗИВНІ ПРЕЗЕНТАЦІЙНІ та ЕКСКЛЮЗИВНІ АНАЛІТИЧНІ МАТЕРІАЛИ (понад 1.000 слайдів).
• Сертифікат (електронна версія).

Участь в залі (додатково):

• Можливістьживого спілкування зі спікерами та колегами. Обмін досвідом.
• Індивідуальні консультації експертів (під час та по закінченню вебінару Ви зможете поставити питання на прикладі ваших кейсів).
• 10 метрів до УКРИТТЯ.
• Зал забезпечений резервним електропостачанням та стабільним інтернет з’єднанням.
• Обід в ресторані;
• Кава-брейки (вранішня кава, чай, смаколики та дивовижна випічка + в кожній перерві);
• Набір ділових аксесуарів;
• Сертифікат.

Підвищення кваліфікації (Постанова КМУ №106 від 6.02.2019р.):
Підвищення кваліфікації державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, депутатів місцевих рад…:
За участь у семінарах, конференціях…(в залі чи онлайн) Ділового Клубу нараховуються кредити ЄКТС:

• до 50% загальної кількості отриманих кредитів ЄКТС (у 2020 році).

Місце проведення:
Київ, вул. Михайлівська, 1/3 (ст.м. «Майдан Незалежності»), Конференц зал готелю “Козацький”.
* Знижка на поселення – 10% за промокодом “Діловий Клуб”