горючі сланці – мінерал, що зовні нагадує скам'янілу глину, легко запалюється, має середній показник щільності і забарвлення, варіюють в жовтих і сірих тонах, часто доходять до чорного кольору; хлоритовий сланець – камінь зеленого кольору з яскравим блиском, основу якого складає хлорит.3 жовт. 2021 р.
Мінеральна речовина — кальцит, доломіт, гідрослюди, кварц тощо. Забарвлення горючих сланців коричневе, коричновато-жовте, сіре, оливково-сіре. Текстура листувата або масивна. За співвідношенням сапропелевих і гумусових компонентів горючі сланці поділяються на сапропеліти і сапрогуміти.
Основні напрямки використання горючих сланців за кордоном – отримання паливно-енергетичної сировини і деяких специфічних продуктів (парафін, кокс, медичні препарати). В Румунії сланці використовуються як паливо для ТЕС “Аніна”, потужність якої досягає 1 млн. кВт.
Кременисті сланці застосовуються у виробництві щебеню і силікатної цегли (динасу), кристалічні сланці — як вогнетривка сировина, для отримання силуміну. В Україні сланці є в Криму, на Донбасі, на Криворіжжі та в інших районах. Використовують їх як будівельний матеріал, у хімічній промисловості.
Бо́втиське родо́вище горю́чих сапропелі́тових сла́нців — знаходиться у центральній частині України на межі Кіровоградської та Черкаської областей, поблизу села Бовтишка (звідси й назва).
Горючі сланці – це осадова порода, з якої отримують сланцеву смолу, яку використовують як рідке паливо. Бовтиське родовище – найбільше за запасами родовище в Україні. Видобуток Запаси горючих сланців знаходяться на території: правобережжя Дніпра, в межах Дніпровсько-Донецької западини, в Карпатах і Кримських горах.
Горючі сланці — осадові (глинисті, вапнякові та піщанисті) гірські породи карбонатно-глинистого (мергелистого), глинистого або кременистого складу, що містять 10-50 %, рідше до 60 % органічної речовини (керогену), сингенетичної осадонакопиченню. Як правило, це рештки найпростіших …
Про автора