Лоза

” Лоза “- химерна аномалія в грі сталкер, що нагадує виноградну лозу, провисшую між будинками в Прип’яті.

Лоза — подовжене гнучке стебло або гілка деяких рослин.

Ілюстрації

Лоза, Юрій Едуардович – співак, поет і композитор. Народився 1 лютого 1954 року у Свердловську в сім’ї службовців: батько – інженер-конструктор, мати – бухгалтер. Коли Юрію виповнилося сім років, сім’я переїхала в Алма-Ату. У 13 років став грати на гітарі. Після закінчення школи Лоза вступив до Казахський державний університет, але кинув навчання і пішов у армію. Після служби в армії вступив до Алматинское музучилищі. У 1975-1976 рр.. відвідував заняття на відділенні ударних інструментів, навчання не закінчив. З 1977 року став працювати в ансамблі «Інтеграл».

Гірськолижний центр « Лоза »- це 4 траси протяжністю 250 -350 м, З перепадом висот від 40 до 65 м.

Міжнародна Євангельська Церква “Виноградна Лоза” у Празі, в Чехії Прага 5, вул. Peroutkova 57 Автобус 137 від Knižeci (Anděl) до Urbanova Кожне воскресіння в 16:00

” Лоза “- химерна аномалія, що нагадує виноградну лозу, провисшую між будинками в Прип’яті. Аномалія небезпечна ” газованої води “на землі і в ямі (де, ймовірно, знаходяться самі корені лози), а по гілках – літаючої зверху” кислотних (Хімічної) кометою “. Однак, в ямі можна зрідка знайти деякі артефакти; також можна піднятися на саму гілку і проявивши чудеса еквілібристики, дійти до балкона на останньому поверсі, то можна відхопити, наприклад, артефакт ” Колобок “. Істотним полегшенням для сталкера, який вирішив підкорити “Лозу” є те, що “Кислотна комета” знаходиться в постійному русі і переміщається по гілках виноградної лози. У підсумку можна простежити частоту, з якою комета проходить той чи інший відрізок шляху і достатньо “безпечно” пройти до балкону. Вночі ж “Лоза” справляє незабутнє враження на всіх спостерігають. Велике рослина, найбільше схоже на разросшуюся ліану або лозу. Під рослиною на землі в рясній кількості розташувалися Газована. На самому стовбурі від стіни до стіни літає хімічна Комета. Ця біологічна архіаномалія генерує артефакти як на землі – серед хімічних аномалій, так і в квартирах багатоповерхівок

Лоза — подовжене гнучке стебло або гілка деяких рослин.

У винограду — це однорічний пагін, що визрів до осені та одеревів і позбавився листя. Лоза часто видаляється при обрізанні.

заготовлення живців — початкового матеріалу для розмноження винограду; на корм худобі; як добрива; для боротьби з ерозією ґрунту шляхом плетених огорож на шляху руху зливових потоків; для виготовлення кошиків. У виноградарстві термін лоза часто вживається для позначення:

всієї виноградної рослини, включаючи надземну і підземну частини (переважно в розмовній мові і художній літературі); молодих частин рослини, включаючи торішні і листяні пагони, такі, що несуть урожай поточного року: всіх частин виноградного куща, видалених при обрізанні. Джерела Енциклопедія виноградарства / гол. ред. А. І. Тімуш. — Кишинів : Гол. ред. Молдавської Радянської Енциклопедії, 1986. — 512 с.

Література Суятинов И. А. Писемская-Малиновская В. А. Лоза винограда — удобрение. Виноделие и виноградарство СССР, 1980, №3; Пелях М. А. Справочник виноградаря. Друге видання, Москва, 1982.

Disambig gray.svg Лоза — поняття, яке має декілька значень. Ця сторінка значень містить посилання на статті про кожне з них. Якщо ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. Лоза — подовжене гнучке стебло або гілка деяких рослин Лоза — у деяких діалектах української мови інша назва верби ←Гео→ Цю назву мають декілька географічних об’єктів, сторінка містить посилання на статті про кожен з них. Якщо Ви потрапили сюди за внутрішнім посиланням, будь ласка, поверніться та виправте його так, щоб воно вказувало безпосередньо на потрібну статтю. Україна Україна Лоза — село, Іршавський район, Закарпатська область Росія Росія Лоза — річка в Удмуртії, ліва притока Чепци Лоза — село, Ігринський район, Удмуртія Лоза — присілок, Ігринський район, Удмуртія Прізвище Ця сторінка або розділ перелічує людей із прізвищем Лоза. Якщо внутрішнє посилання, що повинно вказувати на окрему особу, привело вас сюди, будь ласка, поверніться та виправте це посилання, додавши до нього особове ім’я людини. Лоза Євгенія Федорівна — російська і українська актриса театру і кіно Лоза Петро Олексійович — український залізничник Лоза Юрій Едуардович — російський співак, актор кіно, поет, композитор Лоза Юрій Іванович — український картограф Лоза Ярослав Іванович — український скульптор, педагог

Юрій Лоза

Юрій Лоза
Юрій Едуардович Лоза народився 1 лютого 1954 року в Свердловську (нині Єкатеринбург). Коли йому було три роки, сім’я переїхала в Алма-Ату, де і пройшли дитинство і юність музиканта.

Навчався на географічному факультеті Казахського державного університету, але кинув навчання та пішов в армію. Потім навчався в музичному училищі, але теж його не закінчив.

У 1983 році Юрій Лоза переїхав до Москви, де був прийнятий в групу «Зодчі» (разом з Валерій Сюткін). З 1987 року Лоза почав сольну кар’єру офіційно. Проте вже до цього часу, в 1983 році, вийшов підпільний магнітоальбом співака «Подорож в рок-н-рол».

Після відходу з «Зодчих» близько року Юрій Лоза виступав поодинці, і сам собі акомпанував на акустичній гітарі. У 1988 році він зібрав власну групу «Плюс-Мінус», до складу якої увійшли клавішник Ігор Алексєєв, басист Андрій Богданов, гітарист і ударник Володимир Сімаєв.

Лоза багато гастролював, як в Росії, так і за кордоном — він багато разів був в Німеччині, Ізраїлі, Америці та Греції, виступаючи для російськомовної аудиторії. Найбільш популярними піснями Юрія Лози є: «Пліт», «Співай, моя гітара, співай», «Опівнічний блюз», «Я вмію мріяти», «Дорога», «Сто годин», «Знову», «Мати пише», « Пиво». Всього він випустив понад 20 альбомів.

За стилем виконання музика Лози є синтезом бардівської пісні і рок, вона проста і задушевність. Юрій Лоза виконує широкий діапазон пісень: романси і рок-н-рол, ліричні і сатиричні твори.

Сьогодні Юрій Едуардович Лоза продовжує свою творчу кар’єру, живе і працює в Москві.

Владика Петро Лоза

3 червня 1979 року в селі Колоденці (Кам’янка-Бузький район, Львівська область).

26 серпня 2007 року із рук високопреосвященного владики Ігоря Возьняка, архиєпископа і митрополита Львівського.

12 липня 2018 року у катедральному храмі Святих Апостолів Петра і Павла у м. Сокалі (Львівська область).

Дитинство

Народився 3 червня 1979 року в селі Колоденці (Кам’янка-Бузький район, Львівська область).

Священиче служіння

У 1997 році вступив до Згромадження Найсвятішого Ізбавителя (редемптористи), у якому в 2003 році склав довічні обіти. Священичу формацію розпочав у семінарії оо. редемптористів у Львові (1998–2001). Завершив богослoвські студії в Інсбруцькому університеті, де навчався впродовж 2001–2009 років. Дияконські свячення майбутній владика Петро отримав 8 січня 2005 року із рук Високопреосвященного владики Ігоря Возьняка у храмі священномуч. Йосафата у м. Львові, а 26 серпня 2007 року отримав священиче рукоположення в архикатедральному соборі Св. Юра у м. Львові із рук того ж владики.

Після висвячення душпастирював у Вінниці, де був віце-парохом, а потім парафіяльним адміністратором у с. Гніздичеві-Кохавино (Жидачівський район, Львівська область). У 2011–2014 роках був провінційним дорадником Львівської Провінції Згромадження Найсвятішого Ізбавителя.

Від 2014 року по 2018 рік був адміністратором парафії святих Петра і Павла в м. Чернігові. Ось як про цей досвід служіння свідчить сам владика Петро: «Під час служіння на Чернігівщині мене найбільше захоплювало те, як тамтешні люди вчаться жити церковним життям. Тобто, як саме вони пізнають нашу Церкву, як “пробують на смак” оце християнське життя (втілювати для себе). І це був неймовірний досвід! Тож я можу тільки порадіти за тих людей, які пізнали нашу Церкву, як вони утвердилися у вірі, які зараз є ревними парафіянами в нашій спільноті в Чернігові. Хтось просто заходить, щоб подивитися на храм і в такий спосіб знайомиться з отцями чи сестрами. Хтось довідується про нас через якусь акцію в місті. Зазвичай, приходять ті люди, яких покликали наші парафіяни. Вони є свідками і тими, хто там розповсюджує буття нашої Церкви. Звичайно, що для деяких було великим здивуванням, коли вони, наприклад, прийшли до нашого храму, а до них підійшов священик чи сестра-монахиня і запитали, як їхні справи і чи їх щось цікавить. Саме це їх так притягує. На мою думку, там є чимало наших парафій, які радо приймають людей, очікують і йдуть служити тим людям, які там є. ». Водночас о. Петро Лоза опікувався ув’язненими із двох тамтешніх колоній: «На жаль, чоловіки та жінки, які виходять із в’язниці, інколи не мають куди йти. Буває й таке, що в родині їх ніхто не чекає або ж вони взагалі навіть не мають сім’ї. Вони думають про те, як далі знайти роботу, отримати житло, як «влитися» в соціальне життя. Якщо у в’язниці вони могли «впорядкувати» свої спокуси чи проблеми, то на волі можуть знову легко до них повернутися. Тож у в’язниці люди потребують, щоб їм показали, що вони для когось важливі, потрібні, що їх хтось чекає. Також для нас, які живемо у вільному житті, залишається питання: а як ми сприймаємо цю людину і чим ми могли б їй допомогти? Звісно, духовний супровід допомагає їм розібратися зі своїми проблемами, знайти відповіді на певні запитання. Однак не кожна людина потім належно застосовує їх на практиці, багато з них духовною підтримкою так і не скористалися. Є чимало в’язнів, які виходять на волю і повертаються до звичного життя, – влаштовуються на роботу, створюють/живуть у сім’ї і так далі. Проте стільки ж людей повертають до тих немочей, яким піддалися і яких не побороли. ».

Єпископська діяльність

12 квітня 2018 року Папа Франциск дав свою згоду на канонічний вибір ієромонаха Петра єпископом-помічником Сокальсько-Жовківської єпархії, який здійснив Синод Єпископів УГКЦ, і надав йому титул єпископа Паніума.

Єпископська хіротонія відбулася 12 липня 2018 року в катедральному соборі Святих Верховних Апостолів Петра і Павла в м. Сокалі на Львівщині. Головним святителем був Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав Шевчук, а співсвятителями — владика Ігор Возьняк, архиєпископ і митрополит Львівський та владика Михаїл Колтун, єпарх Сокальсько-Жовківський.

Владика Петро Лоза вільно володіє російською, польською та німецькою мовами.

Контактна інформація

Адреса: вул. Львівська, 7, Жовква 80300, Львівська область, Україна