Особливості ранньої лірики В. В. Маяковського

1. Новаторство в поезії Маяковського. 2. Зв’язок лірики поета з живописом. 3. Виклик “суспільному смаку” і внутрішні переживання ліричного героя. Уже при першому знайомстві із творчістю В. В. Маяковського впадає в око разюча відмінність його лірики із класичними зразками поетичних добутків. Не тільки образи – “бляшана риба”, “флейта ринв”, “розумна морда трамвая”, – але сама мелодика вірша незвичайна У лірику Маяковського немає пісенної музикальності.

Вірші співзвучні розміряному, карбованому кроку: Жили й мускули

– молитов верней. Нам чи вималивать милостей часу! Ми – Кожний – Тримаємо у своїй п’ятірні Мирів приводні ремені! Одним з нововведень, що Маяковський активно використовував у своїй поетичній творчості, була особлива форма запису віршів – драбинкою Подібний запис допомагає передати на папері деякі особливості звучання його вірша. Дослідники думають, що тут виявилася й зв’язок поетичної творчості поета з живописом.

Відомо, що Маяковський займався в художніх студіях, а також в Училище живопису, ліплення й зодчества, звідки був відрахований за участь у скандальних витівках поетів-футуристів.

Зв’язок з живописом виявилася й у характерній образності лірики Маяковського. Оповідання завжди з’являється у вигляді зримої замальовки, точніше, серії замальовок, які поміняють один одного, як кадри кінохроніки За аналогією з живописом сформувалося й подання Маяковського про вірші як про зримий, добротно, нехай і грубо спрацьованому предметі: Я відразу змазав карту будня, Хлюпнувши фарбу зі склянки; Я показав на блюді холодцю Косі вилиці океану. Тематика лірики Маяковського, при всієї його епатажности, містить у собі більшість мотивів, характерних для поезії.

Це любов і самітність, а також трагічні контрасти миропорядка, які гостро переживаються ліричним героєм. Велика увага поет приділяла злободенним проблемам сучасності, які в сатиричній формі відбилися у віршах “Гімн судді”, “Уважне ставлення до хабарників”. У ранній ліриці Маяковського особливо сильно виявився навмисний, хуліганський виклик обивательському існуванню, що типово для поетів-футуристів. Груба лексика (поет не цурається й непристойних слів), підкреслене фамільярне й презирливе звертання до аудиторії – не дивно, що подібні вірші робили відразливе, що шокує враження: чи Знаєте ви, бездарні, багато хто, Що Думають, нажраться краще як, – Може бути, зараз бомбою ноги Видерло в Петрова поручика.

Однак легко помітити, що за зовнішньою брутальністю, за ворожістю до “буржуїв” сховані глибокі переживання, гостре відчуття катастрофічності буття. Протиставлення ситого обивательського існування й внутрішньої драми ліричного героя, прикритою зовнішньою бравадою – це своєрідне переломлення традицій романтизму. Як і класичний романтичний герой, ліричний герой Маяковського самотній у навколишньому світі, погрязшем у щоденності. Як щирий романтик, Маяковський шукає підходяще тло для свого героя, незвичайний, чистий від скверниповседневних безладь: Послухайте!

Адже, якщо зірки запалюють – Значить – це кому-небудь потрібно? Значить – хтось хоче, щоб вони були? Значить – хтось називає ці плевочки перлиною? Тема самітності по-різному переломлюється в багатьох віршах поета Наприклад, смутна мелодія скрипки в добутку “Скрипка й трошки нервово”, що не знаходить розуміння в інших інструментів в оркестрі, викликає глибоке співчуття й живий відгук у душі ліричного героя: Оркестр чужо дивився, Як виплакивалась скрипка Без слів, Без такту… “Знаєте що, скрипка?

Ми жахливо схожі: Я от теж Репетую – А довести нічого не вмію!” Помітимо: музичні інструменти в цьому вірші представлені як живі істоти, кожне зі своїм характером. А у вірші “Набрид” поет викликує: “Немає людей”. Тема самітності у творчості Маяковського тісно пов’язана з виявленням негативних сторін урбаністичної цивілізації – культом споживання й втратою розуміння щирих цінностей, любові й самому життю. Потрібно відзначити, що у творчості Маяковського любовні переживання героя показаний досить відверто й натуралистично: Поет сонети співає Тиане, А я весь із м’яса, Людина весь, – Тіло твоє просто прошу, Як просять християни “хліб наш насущний Даждь нам днесь”.

Однак грубувата чуттєвість ліричного героя Маяковського аж ніяк не виключає й серйозних, глибоких щиросердечних переживань. “Кров’ю серця дорогу радую”, – цей рядок, у якій говориться про страждання безмовної любові, перегукується з любовною поезією середньовічного Сходу. Ім’я коханої для поета – слово, “величчю рівне богові”.

Особливе відношення Маяковський демонструє й стосовно Бога. Відразу відзначимо – реальність самого існування Бога під сумнів не ставиться. Але, як і любов, Бог у лірику Маяковського втратив свої споконвічні піднесені атрибути.

“Уривається до бога”, “цілує йому жилаву руку” – немов і не про Бога мова йде, а про людину, можливо, і привабливою певною владою, але аж ніяк не про незбагненну й доконану Сутність Зниження образа Бога яскраво виявилося в поемі “Хмара в штанях”: Я думав – ти всесильний божище, А ти недоучка, крихітний божик. У цих блюзнірських словах звучить глибоке щиросердечне страждання ліричного героя, що переживає відсутність взаємності в любові як глобальний крах, що приводить до розчарування в Богу. Знову повторюється тема самітності – і мир, і улюблена, й навіть Бог далекі від сподівань і прагнень ліричного героя, байдужні до його роздиранням

Схожі твори:

1. Ліричний герой ранньої лірики Маяковського Минулий XX століття було століттям колосальних суспільних протиріч і потрясінь. Кожне століття має потребу у власному поеті, що зробив би “біль часів своею собственною болем”. Таким поетом свого часу був Маяковський; з його потужної, що владно ввійшла в нашу свідомість і літературу поезією зв’язана дуже багато чого. Він перший, використовуючи.
2. Мотиви ранньої лірики Тичини Для ранньої лірики Павла Тичини характерні музикальність, ліризм, емоційність. У віршах поета звучать частіше запитання, ніж відповіді: Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі? Що шепчуть квітки уночі над рікою? Про що зітха вітер? Що чують тумани. Коли гай зелений цілують-милують? Автор проймається задумою зірок, трави, дерев, струмочку, бо для нього вони.
3. Образ ліричного героя у вірші В. Маяковського “Лілечко!” Десятиліття про Володимира Маяковського говорили як про національного письменника – трибуна, бунтаря, агітатора, горлана. Маяковський – лірик? Та цього не може бути! Чому ж так довго замовчувалася інтимна лірика митця? Сталін через п’ять років після загадкового самогубства поета проголосив Маяковського “найталановитішим поетом нашої епохи”, що й призвело до канонізації його.
4. Мотиви ранньої лірики Павла Тичини Говорячи про особливість поетичної творчості Тичини, Максим Рильський відзначав, що найкраща характеристика її у виразі – “музична ріка”, що “Тичина і пісня – брат і сестра”, що коли багатьох поетів називаємо за трафаретом “співцями”, то для Павла Григоровича слово “співець” – найприродніший епітет. Підтвердити цю думку можна вже прикладами з.
5. Поетичний мир В. В. Маяковського Всесвіт спить, поклавши на лапу із кліщами зірок величезне вухо. В. Маяковський Юрій Тынянов затверджував: “Маяковський відновив поетичний образ, десь загублений із часів Державіна”. Зіставивши поезію Державіна з поезією Маяковського, я переконався в правоті цього твердження. Державін любив розсовувати обрії почуттів поетичним словом, прагнув Алл С о ч. Р У.
6. Ліричний герой у ранній поезії В. В. Маяковського Маяковський прийшов у російську поезію в останнє переджовтневе п’ятиліття. Його перші вірші напечатани в 1912 році. І вони відразу ж стали помітним явищем. Велич Маяковського – у поетичному свидетельстве свого часу, у величезній духовній напруженості й трагедійності, художній чесності. Всією своєю творчістю він служив революції, радуской влади. Але в той.
7. Вірш Маяковського “Нате”! (Сприйняття, тлумачення, оцінка) Неприйняття існуючої дійсності – основний мотив ранньої лірики Володимира Маяковського. Поет повідомляє себе глашатаєм нових істин і зіштовхується з відчуженням навколишніх його людей. Мир навколо ліричного героя Маяковського нелюдський, твердий і духовно вбогий. Людина моральною, шляхетний душею нескінченно самотня в такому суспільстві Однак він не стільки отчаивается й цурається свого.
8. Я вам расскажу о времени и о себе – за творчістю В. В. Маяковського ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ ТВОРИ З ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВОЛОДИМИР МАЯКОВСЬКИЙ “Я вам расскажу о времени и о себе” (за творчістю В. В. Маяковського) Я всю свою звонкую силу поэта Тебе отдаю, атакующий класс. В. Маяковський Володимир Маяковський… Ще в ранньому дитинстві він входить у нашу читацьку свідомість. Перші свої самостійні кроки ми робимо, звіряючись.
9. Тема поета у творчості В. Маяковського XX століття – це вік колосальних суспільних протиріч і потрясінь. Кожне століття має потребу у власному поеті, що зробив би “біль часів своїм власним болем”. Таким поетом XX століття був Маяковський. З його потужною, що владно увійшла у нашу свідомість і літературу поезією зв’язано дуже багато чого. Він перший, використовуючи.
10. Своєрідність сатири В. В. Маяковського Міщанин і міщанство в радянських одягах – постоянная тема сатири й сарказму Маяковського. Він убивався з міщанством до останньої години, цій темі посвящеале безліч віршів, п’єси “Клоп” і “Лазня”. Він бачив у міщанині лютого ворога революції, її “троянського коня”. Під міщанством часом розуміють чисто зовнішні прояви – чистенький побут, вещизм.
11. Поетичне новаторство В. Маяковського Я не вірю віршам, які – ллються. Рвуться – Так! М. Цветаева В 1928 році Маяковський в автобіографії “Я сам” пише про свої перші поетичні досвіди: “Перечел все новітнє… Розібрала формальна новизна. Але було чужо. Теми, образи не мого життя. Спробував сам писати так само добре, але про інше. Виявилося.
12. “Безцінних слів розтринькувачів і марнотрат” (образ поета в лірику В. Маяковського) Багато поетів замислювалися про мету поетичної творчості, про своє місце в житті країни, народу. Саме вони першими відгукувалися й давали свою оцінку яким-небудь суспільним подіям, явищам. Одним з таких поетів свого часу є Володимир Маяковський. Його творчість представляє новий етап у розвитку росіянці поезії Володимир Маяковський для нас насамперед –.
13. Якщо говорити про Маяковського Пройду, Любовищу мою волочачи. У якій ночі, Маревної, Недужной, Якими Голиафами я зачатий – Такий великий И такий непотрібний? , В. Маяковський Якщо говорити про Маяковського, те це величезна, що захоплює фігура. Широта жестів, думок, почуттів Гарний і неимоверно прекрасний. Вірші його… Такі величезні, гігантські, тривожні душу. “Маяковський створив новий.
14. Гримаси побуту в сатиричної прозу Маяковського Сатиричні добутки В. Маяковський створював на всіх етапах своєї творчості. Відомо, що в ранні роки він співробітничав у журналах “Сатирикон” і “Новий сатирикон”, а у своїй автобіографії “Я сам” під датою “1928″, тобто за два роки до смерті, написав: “Пишу поему “Погано” на противагу поемі 1927 року “Добре”. Правда, “Погано”.
15. Самітність ліричного героя у віршах В. В. Маяковського 1. Безнадійні спроби бути понятим. 2. Самітність як постійний супутник поета. 3. Ліричний герой Маяковського 4. Звертання поета до майбутніх нащадків. У якій ночі маревної, недужной, якими Голгофами я зачатий, Такий великий і такий непотрібний? В. В. Маяковський “Ні, весь я не вмру… ” – ці вічні слова А. С.
16. ТВІР ПО ЛІРИЦІ ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЖИТТЯ В ПОЕМІ В. МАЯКОВСЬКОГО “ХМАРА В ШТАНЯХ” ТВІР ПО ЛІРИЦІ ФІЛОСОФСЬКЕ ОСМИСЛЕННЯ ЖИТТЯ В ПОЕМІ В. МАЯКОВСЬКОГО “ХМАРА В ШТАНЯХ”. “Ви думаєте, це марить малярія?” В. Маяковський один із кращих поетів початку ХХ століття, століття глибоких соціальних змін. Поема “Хмара в штанях” була закінчена до липня 1915 року. У ній поет виступає як “тринадцятий апостол” (перша назва.
17. Мотиви ранньої лірики Аини Ахматової На початку XX ст. в російській поезії з’явилася яскрава зірка – Анна Ахматова. Її відразу ж охрестили “російською Сафо”, бо вірші невідомої до того часу дівчини вирізнялися надзвичайною щирістю й глибиною зображення внутрішніх переживань. Уже в першій збірці віршів “Вечір” (1912) А. Ахматова постала зрілим поетом (сама Ахматова саме так.
18. Сатиричні твори Володимира Маяковського Сатиричні добутки В. Маяковський створював на всіх етапах своєї творчості. Відомо, що в ранні роки він співробітничав у журналах “Сатирикон” і “Новий сатирикон”, а у своїй автобіографії “Я сам” під датою “1928”, тобто за два роки до смерті, написав: “Пишу поему “Погано” на противагу поемі 1927 року “Добре”. Правда, “Погано”.
19. Тема поета й поезії в лірику В. В. Маяковського Особистість В. В. Маяковського дотепер недостатньо зрозуміла як для дослідників – критиків і літературознавців, так і для шанувальників таланта цього поета. Суперечки про значення його поезії в російській літературі не вщухають і донині: одні звеличують Маяковського, говорячи про те, що він створив новий тип поезії, зруйнував рамки старого мистецтва й.
20. Трагічність любові в лірику В. В. Маяковського 1. Значення любові в житті людини. 2. Особисті любовні переживання поета. 3. “Хмара в штанях”. 4. ” Флейта-Хребет”. 5. Поема “Людин”. 6. “Люблю” і “Про це”. 7. Народження нової любові Це була поезія майстерно виліплена, гордовита, Демонічна й у той же час безмірно приречена, Що Гине, що майже кличе на.

Традиції і новаторство в поезії Маяковського

Володимир Володимирович Маяковський брав участь в такому літературному русі як футуризм. Маяковського вважають чи не єдиним, хто домігся успіху в цій стезі. Футуристи виступали за новий стиль в поезії і протестували проти Пушкіна, Достоєвського. Футуристи хотіли створити нову течію поезії і додати в словники нові слова, вони виступали проти класики і говорили, що на ній не можуть грунтуватися все поетичні твори.

У Маяковського був гучний і грубий голос, високий зріст і його зробили лідером руху футуристів. Він зі своїми «колегами по цеху» заперечували все старе, і що не підходить під їх стиль і намагалися все змінити.

У 1912 році виходить перший вірш Володимира Володимировича Маяковського написане в новому стилі «Ніч». Вірш вразило своєю незвичністю, було багато нових слів, які раніше в творах не використовувалися. Талант Маяковського був заявлений яскраво і незвично, він сприймав світ очима художника. В описі нічного міста письменник використовував багато метафор і нововведеного слів. Так будинок із запаленими вікнами у Маяковського виглядає, немов гральний стіл, на який роздали жовті картки.

У вірші «А ви могли б» Володимир Володимирович за допомогою свого таланту оживляє неживі предмети. Таким чином, письменник пропонує читачеві спробувати зіграти на водостічних трубах, немов на флейті. Він зміг все сформулювати так, що багато предметів стали виглядати не так похмуро, як раніше.

У ранній творчості Маяковського можна побачити слова, які він перетворив в нові і писав свої твори. Володимир Володимирович завжди протиставляв село місту, він вірив, що майбутнє за технологіями і прогресом. Йому подобається жити в місті, галасливі вулиці, велика кількість народу, а село він вважає чимось вичерпали себе. Він не бачив майбутнього в селах і якогось розвитку.

Маяковський і не забував описувати правду, його вірші максимально наближені до правди. Про місто, який йому так подобається Маяковський пише, що він жорстокий і іноді несправедливий.

Маяковський новатор, який писав, як він говорив новими словами про старому світі. Він хотів створити щось своє значиме для народу, кожне слово у вірші Маяковського має глибокий сенс і своє наголос. Маяковський хотів домогтися визнання серед народу, і він домігся його своєю творчістю.

В. Маяковський

Назвіть літературну течію “срібної доби”, яку очолив В. Маяковський:

Назвою одного із своїх віршів В. Маяковський закликає:

Жовтневу революцію 1917 року В. Маяковський:

категорично не прийняв

прийняв із радістю

був байдужим до революційних змін

Вказати кохану жінку В. Маяковського

Якщо зірки засвічують –

Виходить – це комусь треба?

звучить у вірші В. Маяковського

“Лілічко! Замість листа”

Графічне розташування рядків у віршах В. Маяковського називають:

В якому вірші В. Маяковського вживається слово ноктюрн?

“Скрипка і трошки нервово”

Цей проєкт можна назвати прообразом сучасних білбордів

дитячий малюнок з оригінальним підписом

плакати, які поєднували в собі яскравий малюнок і гострий підпис

У вірші В. Маяковського

Якщо зірки засвічують –

Виходить – це комусь треба?

Виходить – хтось хоче, щоб вони були?

Виходить – хтось називає ці плювочки

визначте спосіб художнього увиразнення