Світове виробництво пшениці: скільки було вирощено та експортовано за два роки

Пшениця посідає друге місце у світі серед зернових культур. Її виробництво останні кілька років є рекордним: минулого маркетингового року у світі було вироблено 779,3 млн тонн пшениці, прогноз на цей рік – 783,8 млн тонн. У першу трійку лідерів із виробництва входять Китай, Індія та росія, а до десятки входить зокрема й Україна. «Слово і діло» пропонує подивитися, скільки пшениці було виготовлено та експортовано за 2020/2021 та 2021/2022 МР.

Протягом 2020/2021 маркетингового року у світі було вироблено 774,55 млн тонн пшениці, у 2021/2022 виробництво збільшилося до 779,33 млн тонн.

Китай у 2020/2021 МР виробив 134,25 млн тонн пшениці, у 2021/2022 – 136,95 млн тонн. Індія виробила 107,86 млн тонн і 109,59 млн тонн відповідно, росія – 85,35 млн тонн і 75,16 млн тонн, Євросоюз сумарно – 126,68 млн тонн і 138,22 млн тонн.

У 2020/2021 МР світовий експорт пшениці склав 203,33 млн. тонн, наступного року експорт знизився до 202,82 млн тонн. Євросоюз експортував 29,74 млн тонн та 31,92 млн тонн відповідно, Канада – 26,43 млн тонн та 15,13 млн тонн, США – 27,05 млн тонн та 21,78 млн тонн, Австралія – 23,77 млн тонн та 27,53 млн тонн.

Найбільшими імпортерами пшениці є такі групи країн як Алжир, Єгипет, Лівія, Марокко, Туніс, Нігерія (35,09 млн тонн у 2020/2021 МР та 32,8 млн тонн у 2021/2022); Індонезія, Малайзія, Філіппіни, Таїланд, В’єтнам (25,18 млн тонн і 27,01 млн тонн); Ліван, Іран, Ірак, Ізраїль, Йорданія, Кувейт, Саудівська Аравія, ОАЕ, Ємен, Оман (17,74 млн тонн і 22,9 млн тонн).

Україна у 2020/2021 маркетинговому році виробила 25,42 млн тонн пшениці, експортувала 16,85 млн тонн, імпортувала – 0,13 млн тонн. У 2021/2022 МР Україна наростила виробництво цієї зернової культури до 33,01 млн тонн. Експорт становив 18,84 млн тонн, імпорт – 0,14 млн тонн.

Нагадаємо, міністр економіки Юлія Свириденко розповіла, скільки агропродукції у 2022 році експортувала Україна.

На тимчасово окупованих територіях України росіяни вкрали близько 6 мільйонів тонн пшениці.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»

Опис та характеристика рослини пшениця м’яка

На території України пшениця з’явилася в культурі у 4-3 тисячолітті до н. е.; у 6 ст. до н. е. і згодом пшениця була важливим предметом експорту з Південної України до Греції і Риму.
Археологічні дослідження показують, що аж до середньовіччя на території України в культурі використовувалися двозернянка-полба (T. dicoccum) та однозернянка (T. monococcum), із значним переважанням першої. Також серед археологічних зразків подекуди зустрічається спельта (T. spelta).
У ранню княжу добу пшениця втратила своє значення порівняно з просом і житом, пізніше — порівняно з житом. Щойно після розорання Степу і поширення на ньому посівів пшениці, вона стала у 19 ст. головною зерновою культурою України і найважливішою з експортних. В 1913 посівна площа пшениця займала на території УРСР 8,9 млн га (ячменю 5,8 млн га, жита 4,5 млн га), або 31,8’% всієї посівної площі і 36,0% зернових; у тому числі озима пшениця становила 3,1 і яра 5,8 млн га. Загальний збір озимої пшениці становив 3,6, ярої — 4,3 млн т. На Правобережній і Західній Україні була поширена майже винятково озима пшениця, на Лівобережжі й у Степу переважала яра, в Криму озима.
З другої половини 1920-их pp. площа пшениці зазнала збільшення через зменшення посівів ячменю, а ще більше менш урожайного жита. Посіви маловрожайної ярої пшениці майже зникли; це було уможливлене вирощуванням нових сортів озимої пшениці, зерно яких відпорне на мороз.

Сьогодні переважна більшість населення світу використовує зерно пшениці, головним чином, для виготовлення харчових продуктів. Вирощують зерно також для отримання борошна, з якого виготовляють хлібобулочні, макаронні та кондитерські вироби. Окрім цього із зерна виготовляють різні крупи.

Зародки пшениці містять значну кількість поживних і біологічно активних речовин. Екстракт зародків пшениці — це імуномодулятор, який здатен збільшити опір організму дії негативних зовнішніх факторів. У медицині та косметології екстракт зародків пшениці використовується як засіб, що має протиопіковий ефект, прискорює загоєння ран, виразок та опіків. Це обумовлено впливом екстракту зародків пшениці на фібробласти, які відіграють основну роль в загоєнні ран і активації грануляційного процесу. Під впливом екстракту зародків пшениці відбувається збільшення кількості фібробластів (підвищення мітозу) і проникнення фібробластів в рану, підвищенню активності орнітіндекарбоксілази і гідролізу фосфоліпіда інозітола, збільшення ємності синтезу і вивільненню глікозаміногліканів і колагенових волокон, що грає вирішальну роль в процесі загоєння рани. В ході клінічних досвідів ураїнськими вченими було доведено ефективність препарату Вульностимулін на основі водного екстракту зародків пшениці у лікуванні трофічних виразок нижніх кінцівок у хворих на цукровий діабет.
У косметології також використовується як омолоджуючий засіб. Завдяки вмісту селену і каротиноїдів, які мають антиоксидантні властивості, зародки пшениці перешкоджають дії вільних радикалів. Таким чином екстракт зародків пшениці зміцнює стінки судин, попереджає старіння і появу пухлин.

В онтогенезі пшениця проходить 12 етапів органогенезу і такі фенологічні фази: проростання насіння, сходи, кущення, трубкування(стеблування), колосіння, цвітіння, формування і налив зернівки, молочна, воскова, повна стиглість. Проростання насіння, фаза сходів та частково кущення відбуваються восени, під час 1 та 2 етапів органогенезу, останні фенофази і етапи органогенезу – весною та влітку наступного року. Тривалість вегетації восени – 40-50 днів, весною і літом – 90-110 днів. Маса 1000 зерен – 35-50г.
За сприятливих умов сходи з`являються за 7-9 днів після сівби. Через 13-15 днів, коли на рослині утвориться 3-4 листки і на глибині 2-3 см сформується вузол кущення – настає фаза кущіння (підземного пагоноутворення). До зими рослина повинна сформувати 2-4 пагони. Для цього потрібно 40-50 днів осінньої вегетації. Коренева система на цей час заглиблюється на 50-70см.
З настанням весною середньодобових температур 4-5°C пшениця відновлює вегетацію і продовжує кущитись ще 25-30 днів. Після цього починається вихід у трубку (стеблування). Воно триває 25-30 днів і змінюється фазою колосіння, а ще через 4-5 днів настає цвітіння і припинення росту стебла. Пшениця – самозапильна культура, тому запилення може відбуватись і в полеглих посівах, але кількість зерен в колосі, маса 1000 зерен та урожайність зменшуються на 20-40% і більше. Після запліднення формується зернівка, яка через 12-17 днів досягає кінцевої довжини і вступає у фазу ранньої молочної,а потім молочної, тістоподібної, воскової і повної стиглості. Фаза молочної стиглості триває 7-14, воскової 7-9 днів. В середині воскової стиглості при вологості зерна 33-35% припиняється надходження пластичних речовин у зернівки і можна приступати до роздільного збирання.
Пшениця – холодостійка культура. Її насіння починає проростати при температурі 1-2°C. Для одержання дружних сходів під час сівби повинні бути температури 14-16°C. При температурі 25°C і вище формуються ослаблі проростки з тонкими корінцями, які сильно уражуються хворобами. Добре загартовані рослини витримують взимку зниження температури в зоні вузла кущення до мінус 17-18°C, а високо- морозостійких сортів – до мінус 19-20°C. Загартуванню сприяє сонячна погода в передзимовий період протягом 12-14 днів та посилене фосфорно-калійне живлення. Найвища морозостійкість рослин – на початку зими. До весни вона поступово знижується. Значно знижується морозостійкість при періодичному відтаванні та замерзанні грунту. Дуже шкідливі перепади температури ранньою весною, коли вже почалось відростання рослин і температури вдень підвищуються до 5-10°C тепла, а вночі знижуються до мінус 8-10°C.
Пшениця вимоглива до вологи. Протягом вегетації вологість грунту повинна бути в межах 65-75% НВ і не знижуватись до рівня вологості розриву капілярів і тим більше до вологості в`янення рослин. При вмісті в 10-сантиметровому верхньому шарі грунту доступної рослинам вологи менше 10 мм сходи з`являються із запізненням і зріджені, Дефіцит вологи у фазі кущіння знижує загальну кущистість, у фазі трубкування – продуктивну кущистість, у колосіні-цвітіні – озерненість колоса, під час формування і наливу зерна – дрібнозерність і щуплість зерна. Транспіраційний коефіцієнт пшениці – 320-450. Він зменшується при достатньому застосуванні фосфорно-калійних добрив, які сприяють розвитку кореневої системи, роздрібному внесенні азотних добрив.
Вимагає легкодоступних форм елементів живлення. На утворення 1ц зерна з відповідною кількістю соломи забирає з грунту 3-4 кг азоту, 1-1.3 кг Р2О5, 1.8-2.5кг К2О. Коефіцієнти засвоєння азоту із грунтових запасів – 0.20-0.15, калію – 0.1-0.20, із мінеральних добрив, внесених безпосередньо під пшеницю, – відповідно – 0.5-0.80; 0.15-0.45; 0.55-0.95; внесених під попередник – 0.05-0.07; 0.10-0.20; 0.15-0.25, із органічних добрив – відповідно: 0.20-0.35; 0.30-0.50; 0.50-0.70; та 0.15-0.25; 0.10-0.20; 0.10-0.20.
Вибаглива до світла. Похмура погода восени спричиняє неглибоке залягання вузла кущіння та погане загартування, від чого знижується морозо- і зимостійкість; весною – вилягання; під час наливу зерна -зниження вміст білка в зерні.Вимоглива до грунтів. Добре вдається на окультурених структурних грунтах середнього механічного складу. Кращими є чорноземні, каштанові та сірі лісові грунти. Високі врожаї можна одержувати на окультурених дерново-підзолистих грунтах при застосуванні підвищених норм органічних і мінеральних добрив, сидератів, вапнування, поглиблення орного шару, усунення надмірного зволоження. Погано росте на солонцюватих грунтах, солодях, на легких піщаних, важких за механічним складом глинистих грунтах, які запливають, де під час вегетації застоюється вода.

Вирішуючи питання вирощування пшениці, слід обов`язково ознайомитись із біотехнологічною характеристикою сортів рекомендованих для зони. Щоб знизити ризик, для вирощування обрати 2-3 або 3-4 (залежно від розмірів посівних площ) сорти різні за скоростиглістю та реакцією на умови вирощування. Такий підхід дозволить краще використати попередники, рельєф, погодні умови року.

Будова рослини

Стебло — прямостояча соломина, заввишки у низькорослих (карликових і напівкарликових) сортів — 60—90 см, середньорослих — 100—110, високорослих — 110—125 см; складається з 4—7 міжвузлів.Пшениця відзначається підвищеною кущистістю, утворюючи в середньому 3—5 стебел від одного кореню, у тому числі продуктивних — 2-3.

Листки у м’якої озимої пшениці майже голі, ярої — опушені, завдовжки 15—25 см і більше, завширшки 1—2 см.