13 цікавих фактів про каву

Хтось не може жити без чашки чорної кави зранку, дехто полюбляє випити еспресо після обіду, хтось віддає перевагу філіжанці капучино або фрапе під час робочої перерви. Але одне точно – так багато кави у світі ще не пили.

У 1991 році споживання кави у світі становило 90 мільйонів 60-ти кілограмових мішків, за даними Міжнародної організації з кави (ICO). Цього року прогнозується, що споживання сягне понад 160 мільйонів мішків.

Тож у Міжнародний день кави влаштовуйтесь зручніше із чашкою свого улюбленого варіанту цього напою і дізнайтеся 13 фактів про каву, які ви могли не знати.

1. Кава, насправді, – це вишня

Автор фото, Getty Images

Каву готують з обсмаженого насіння фруктів, які називають кавовою вишнею

Зерна, з яких ви робите каву – це насправді обсмажені насінини з фрукта, який називають кавова вишня. Якщо таку вишеньку розкусити, всередині ви знайдете дві сплюснуті кісточки-насінини.

Близько 5% світової кави, згідно з даними Національної кавової асоціації США, містять овальне зерно, яке називають “піберрі” – англійською peaberry, “горохова ягода”, оскільки ззовні насінина схожа на горошину. Іспанською такі зерна називають “караколільо” (“маленький равлик”).

Такі зернини сортують вручну і дуже цінують за більш витончений та міцніший аромат.

2. Дехто споживає каву як їжу

Люди століттями п’ють каву, але дехто більше полюбляє її їсти.

Автор фото, Getty Images

Кава не завжди була напоєм: з неї роблять енергетичні батончики, додаючи до їхнього складу мелену каву

Деякі компанії також використовують залишки кавової ягоди для виготовлення борошна. Із нього роблять тістечка, хліб, шоколад, соуси та в інші продукти.

Проте вони не завжди смакують як кава: залежно від виду, відчуватимуться квіткові, цитрусові або фруктові нотки.

3. Кава з випорожнень дорого коштує

Цивета або слон? Найдорожча кава проходить через кишківник цих тварин.

Автор фото, Getty Images

Копі лювак – один з найдорожчих видів кави в світі, але зараз конкуренцію йому створює кава, частково перетравлена слонами

Копі лювак – це кава з випорожнень схожої на кота тварини – азійської пальмової цивети. Кавові ягоди ферментуються, поки проходять через травний тракт тварини, після чого їх збирають і продають.

Півкілограмовий пакет таких зерен в елітних магазинах може коштувати до 700 доларів.

Останнім часом сильну конкуренцію копі лювак складає так звана кава “Чорний бивень”, або “Чорна слонова кістка” (Black Ivory). Її виготовляють із зібраних вручну кавових зерен, які з’їли, а потім випорожнили слони в Таїланді.

Цю каву винайшов канадець Блейк Дінкін. Маленькі пакунки по 35 грамів продаються у США за 85 доларів.

Як пише журнал Toronto Life, кава з таких зерен має “майже схожий на чайний, не гіркий присмак з нотками какао, індійського фініка, тютюну та шкіри”.

4. Кава корисна для здоров’я.

Кава багата на антиоксиданти, які оберігають наші клітини від токсинів, хімікатів та запалення.

Раніше цього року дослідження, результати якого опублікували в журналі Annals of Internal Medicine, засвідчило, що споживання до трьох чашок кави на день знижує ризик смерті з кількох ключових причин, зокрема від серцевих захворювань.

Дослідники спостерігали за більш ніж 500 000 людьми в десяти європейських країнах протягом 16 років.

Інші дослідження вивчали, чи може кава знизити ризик розвитку діабету другого типу та боротися з нейродегенеративними захворюваннями, як от деменція та хвороба Альцгеймера. Але в цих галузях потрібні подальші дослідження.

Вміст кофеїну в каві також допомагає людям збільшити рівень енергії і покращити спортивні результати.

5. . але в помірних кількостях

Автор фото, Reuters

Кофеїн є стимулятором і може становити ризик, якщо вживати його у надмірній кількості

Оскільки кофеїн є стимулятором, він може становити ризик, якщо вживати його в надмірній кількості.

Вагітним краще обмежити споживання кофеїну, оскільки цю речовину пов’язують з низькою вагою новонароджених, а іноді й з викиднями.

Британська служба охорони здоров’я рекомендує вагітним жінкам вживати не більше 200 міліграмів кофеїну на день. Це трохи більше чашки фільтр-кави або дві чашки розчинної.

6. Існує два види кавових зерен

Автор фото, Getty Images

Кущі арабіки походять з ефіопських рослин. Робусту часто використовують у кавових сумішах та розчинній каві

Арабіка походить від оригінальних кавових рослин, які відкрили в Ефіопії. З плодів цих кущів виготовляють витончену, м’яку, ароматну каву, яка є дорожчою і становить приблизно 70% усього світового виробництва.

Робуста має дещо гіркіший присмак і вдвічі більший вміст кофеїну. Ці зерна здебільшого використовують у сумішах (блендах) та для розчинної кави. Їх вирощують в Центральній та Західній Африці, деяких регіонах Південно-Східної Азії, зокрема в Індонезії та В’єтнамі, а також у Бразилії.

7. Каву відкрили кози в Ефіопії (як стверджує легенда)

За легендою, у дев’ятому столітті пастух на ім’я Кальді побачив, як його кози їли ягоди з дивного куща, і помітив, що після цього тварини були сповнені енергії і не спали всю ніч.

Автор фото, Getty Images

Ефіопія вважається батьківщиною кави

Він розповів про це монахам, які зрозуміли, що можуть робити з ягід напій, щоб не засинати під час молитви.

8. Каву спочатку називали вином

У XV столітті каву вже вирощували у Ємені. Звідти пішла її перша назва – словом qahwahу Ємені називали вино.

Століття потому каву вже знали в Персії, Єгипті, Сирії та Туреччині.

9. Перші кав’ярні з’явилися на Близькому Сході

Автор фото, Getty Images

Кава стала частиною місцевої культури, подолавши шлях з Ефіопії до Аравійського півострову та інших куточків світу

Кавою насолоджувалися не лише вдома, але й у громадських кав’ярнях, які почали з’являтися в містах на Близькому Сході.

Кав’ярні швидко набули популярності та стали місцями для зустрічі, де люди обмінювалися останніми чутками, грали в шахи або слухали музику.

10. Усю каву світу вирощують у так званому “Зерновому поясі”.

Кава зростає у понад 50 країнах, які розташовані в зоні, що називається Зерновим поясом, між Тропіком Козорога та Тропіком Рака. Цей пояс простягається від сходу Мексики до Папуа Нової Гвінеї. Ось найбільші виробники кави:

Бразилія, В’єтнам та Колумбія також є найбільшими експортерами.

11. . але найбільше кави на душу населення вживають у Скандинавії

Автор фото, Getty Images

У скандинавських країнах п’ють більше кави, ніж у будь-якому іншому регіоні

За даними Міжнародної організації з кави, найбільше кави на душу населення споживають у Фінляндії. Кожен мешканець цієї країни споживає в середньому 12 кг кави щороку.

Далі в переліку йдуть Норвегія (9,9 кг на душу населення), Ісландія (9 кг), Данія (8,7 кг) та Швеція (8,2 кг).

Італійці, які зробили каву невіддільною складовою “дольче віта“, споживають 5,9 кг кави на душу населення щороку.

12. Кава проти чаю: хто кого?

Який напій популярніший – кава або чай? Британська кавова асоціація стверджує, що кава – “найпопулярніший напій у світі”. У світі щодня споживають близько двох мільярдів чашок кави. Але не все так просто.

Автор фото, Reuters

Виробництво кави більше ніж чаю за вагою – але щоб зробити чашку кави потрібно більше сировини, ніж для чашки чаю

У двох найбільш густонаселених країнах світу – Китаї та Індії – переважно п’ють чай. Кава переважає в Північній та Південній Америці та континентальній Європі, а чаю віддають перевагу на більшій частині Азії та в країнах колишнього Радянського Союзу.

Географ Девід Ґріґґ з Університету Шеффілда у Великій Британії намагався визначити переможця цього суперництва у своїй статті у виданні GeoJournalу 2006 році.

Він зазначав, що порівнювати слід за літрами, оскільки хоча у світі щороку за вагою вживають приблизно на 80% більше кави, ніж чаю, на одну чашку потрібно лише два грами чаю, але десять грамів кави.

На основі таких математичних розрахунків він зробив висновок: “На одну чашку кави випивають три чашки чаю”.

13. Ви теж можете приготувати ідеальну чашку кави

Ось поради, як приготувати ідеальну чашку каву вдома, за рекомендаціями від Національної кавової асоціації США:

Автор фото, Getty Images

Ваша ідеальна кава вразить будь-яких гостей

• Переконайтеся в тому, що ваше обладнання очищене від старих залишків кави, адже вони можуть зробити ваш напій гірким та неприємним на смак
• Оберіть свої улюблені зерна. Арабіка чи робуста? Суміш або моносорт? Легкого чи темного обсмаження?
• Свіжість важлива: намагайтеся молоти каву якомога ближче до часу її приготування
• Переконайтеся в тому, що помел кави відповідає вашому методу її приготування – кава-машина, фільтр, заварювання і т. д.
• Використовуйте фільтровану або бутельовану воду. Не перегрівайте її: температура води має становити 90-95 градусів за Цельсієм, коли вона виливається на ваші зерна.
• Тривалість часу, протягом якого змелена кава має контактувати з водою, залежить від методу, який ви використовуєте. Для еспресо це може становити близько 30 секунд, а для кави холодного заварювання – цілу ніч.

Стежте за нами в Telegram! Ми щодня надсилаємо добірку найкращих статей.

Врятувати планету: українці роблять паливо з рослин

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України знайшов оптимальні способи виробництва біопалива з сільськогосподарських культур. Вони багато в чому перевершують доступні в світі аналоги. Тепер справа за інвестиціями.

Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України знайшов оптимальні способи виробництва біопалива з сільськогосподарських культур. Вони багато в чому перевершують доступні в світі аналоги. Тепер справа за інвестиціями.

Українська наука зовсім не так безнадійна, як це прийнято вважати. У науково-дослідних інститутах, лабораторіях і просто гаражах наші вчені розробляють технології, аналогів яким немає в світі. Це технології, здатні змінювати світ і вирішити багато глобальних проблем.

При цьому більшість таких розробок невідомі широкій громадськості. Більш того, багато з них так і залишаються “в гаражах”. Тому компанія “МТС Україна” (тепер – “Vodafone Україна“) вирішила створити Tech Today Hub – платформу для спілкування українських вчених, молодих ентузіастів, інвесторів, чиновників та усіх, кому цікава наука.

На черговій зустрічі, яка відбулася вчора, вчені представили свої розробки в області “зеленої” економіки – маловідомого в Україні напряму. Один з основних принципів “зеленої” економіки – це зростання рівня життя, при якому споживання природних ресурсів не росте. Використання “зелених” технологій дозволяє в довгостроковій перспективі зменшити викид шкідливих речовин в атмосферу, зберегти чисті річки і моря, багатий тваринний світ, а також ефективніше використовувати енергію та інші ресурси.

Як розповів директор Інституту зеленої економіки В’ячеслав Потапенко, впровадження “зелених” технологій – найбільш підходящий варіант розвитку України в умовах зношеності основних засобів виробництва. Наприклад, за його словами, зношеність трубопроводів в Україні становить близько 70%. Щоб знизити її хоча б до 50% знадобиться близько 150 млрд доларів інвестицій протягом найближчих 10 років. Це більше, ніж річний бюджет України. Високовольтні лінії потужністю 35-110 кВ зношені в середньому на 40-50%.

Розвиток “зелених” технологій на даному етапі не потребує таких великих витрат, але вони здатні вирішити багато проблем як сучасного українського суспільства, так і людства в цілому. Саме такі проекти були представлені на Tech Today Hub.

Наприклад, Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України представив одразу два проекти. Перший – це виробництво пального біоетанолу з цукрового сорго, рослини з високою врожайністю (130 т/га) і вмістом цукру (25-35%). Зараз рослинний етанол в світі зазвичай виробляють із зерна (ячменю, пшениці), цукрових буряків, кукурудзи. Але вартість зерна зазвичай висока, а, наприклад, відходи цукрових буряків – взагалі дефіцит. Крім того, спірним залишається питання, наскільки доцільно використовувати продовольчі культури для виготовлення пального. Адже вони, в першу чергу, повинні бути їжею.

Сорго не є продовольчою сировиною, тому такого питання в даному випадку не виникає. Вихід етанолу з цукрового сорго в порівнянні з кукурудзою та цукровим буряком вище в 1,5-2 рази, відповідно потрібно менше землі і затрат на її обробку.

План роботи біопаливного підприємства нагадує цукровий завод, де біомаса перетворюється в сироп з якого виходить паливо. В цьому році вже було встановлено дослідно-промислове обладнання та вироблено 400 т біоетанольного пального і 3000 т твердого біопального із площі в 150 га цукрового сорго. Для запуску повноцінного виробництва, а також удосконалення технології інституту потрібні інвестиції в розмірі 11 млн доларів. Термін окупності, за оцінками авторів проекту, складає всього чотири роки.

Другий проект Інституту – це промислове виробництво біодизеля з іншої сільськогосподарської культури, рижію. Біодизель – це паливо, яке добувають із жирів рослинного і тваринного походження. Сучасне виробництво біодизеля дає високий викид шкідливих речовин, традиційний метанольний дизель має посередні фізико-хімічні і екологічні характеристики.

Українські вчені вже створили високопродуктивні сорти рижію, здатні давати 3-4 т насіння з одного гектара з вмістом олії 45-50%. Вихід біодизеля становить 1-1,4 т на гектар, а прибуток з одного гектара – до 8 тис. гривень.

Вчені також випробували промислову технологію отримання дизельного біопалива і завершили комплексну роботу з оцінки генофонду рижію. Вже створена дослідно-промислова технологічна лінія по виробництву палива потужністю 1 т біодизеля на добу. Тепер проект шукає інвестиції для створення пілотної установки, закупівлі сировини і матеріалів, досліджень та розробки документації.

Орієнтовна вартість цих робіт становить 4,5-5 млн гривень. Результати роботи планується втілювати у виробництво на площі до 1 тис. га в перший рік з перспективою збільшення площі до 50 тис. га.

За оцінками Інституту, навіть частковий перехід на альтернативне сумішеве паливо дасть можливість зменшити імпорт нафти на кілька мільйонів тонн у рік. Зараз Україна використовує лише близько 40% палива власного виробництва. А орні землі в цілому використовуються неефективно (зокрема, в зонах, забруднених радіацією).

Україна має всі передумови і причини для розвитку біопаливного виробництва. Це наявність достатньої площі угідь і можливість підняти сільське господарство, а також необхідність зменшити енергозалежність від імпортованих нафти і газу.

Про інші “зелені” розробки українських вчених, зокрема, у сферах очищення води і переробки відходів, читайте в матеріалах РБК-Україна наступного тижня.