Як зарізати козу: способи і правила забою в домашніх умовах, оброблення туші

Як самостійно зарізати власну козу, не вдаючись до послуг забійника? Простіше за все, її доведеться спочатку оглушити, а потім перерізати горлянку, щоб витекла кров. Можна убити тварину без попереднього оглушення. У такому разі козу потрібно зв’язати мотузками, так як з перерізаним горлом, в стані агонії вона може якийсь час рухатися і навіть бігати.

Оптимальні терміни

Зазвичай дійну козу не вбивають, а тримають 7-9 років. Адже, чим старше тварина, тим більше молока воно дає (від 2 до 7 літрів на добу). Щорічно, десь восени, злучку проводять кози. Вагітність триває 5 місяців. Навесні народжуються козенята. Саме їх, правда, відгодованих і старших, відправляють на забій.

Молодих молодняк у віці 1-2 місяці бажано каструвати, наприклад, за допомогою гумки. Тоді м’ясо не буде мати специфічного присмаку і запаху. Перші 3 місяці новонароджені козенята знаходяться на молочному вигодовуванні. Ближче до літа їх поступово переводять на рослинні корми.

Весь теплий сезон тварини можуть пастися на пасовище. В цей період року мінімальні витрати на корми. Влітку кози їдять одну траву. Додатково їм можна давати дрібно нарізані овочі (морква, гарбуз, буряк). Для швидкого набору ваги їх годують в невеликій кількості зерновими сумішами (ячменем, вівсом, пшеницею, кукурудзою). З приходом перших морозів тварин можна відправляти на забій. До цього часу маса кози повинна становити щонайменше 15 кілограм. Чистого м’яса після забою вийде в 2 рази менше. Зазвичай тварин забивають у віці 6-12 місяців. Довше тримати кіз не рекомендується. Адже чим старше тварина, тим жорсткіше м’ясо.

Цікаве: Чому кролиця з’їдає своїх кроленят: причини і як запобігти

Думка экспертаЗаречный Максим ВалерьевичАгроном з 12-ти річним стажем. Наш кращий дачний експерт.Задати вопросВажно! Не відправляють на забій племінних самців, від яких планують отримувати потомство. Старих тварин вбивають в будь-який час року. Перед забоєм обов’язково перевіряють стан здоров’я кози. Заборонено вбивати заради м’яса тварина, яка хворіє інфекційною хворобою. Його або лікують, або утилізують у спеціальних крематоріях.

Запор у козеня: що робити, ознаки та причини, профілактика

Патології травної системи у козенят провокують порушення стільця. При цьому спостерігається зміна консистенції калу, поява домішок і больових відчуттів. При появі запору біля козеняти, що робити, і які ознаки можуть виникати, розповість ветеринарний лікар. Він зможе поставити точний діагноз і, залежно від цього, підібрати ефективне лікування.

Можливі причини запору біля козеняти

Існує досить багато аномальних станів, які провокують виникнення запорів у козенят.

Атонія

Поява цієї патології обумовлена неправильним харчуванням. До неї призводить наступне:

• надлишок кормів, які важко перетравлюються, – солома, неякісне сіно;
• надлишок в раціоні концентратів – зерна, комбікорму або висівок;
• тривале використання водянистого корми – барди, бурякового жому;
• домішки ґрунту або піску в їжі;
• застосування зіпсованої їжі.

Розвиток атонії можливо на тлі зміни умов утримання – до неї призводять порушення мікроклімату і висока вологість. Патологія вторинного характеру обумовлена травматичними ушкодженнями травних органів, загальною інтоксикацією, інфекціями або глистовими патологіями. У хворих кіз спостерігається погіршення апетиту, відсутність жуйки. На зміну запорів зазвичай приходить пронос. Також виникає загальна слабкість, виснаження, втрата блиску і тургору.

Щоб впоратися з патологією, необхідно усунути провокуючі фактори. Для промивання передшлунків слід робити вливання 5-10 літрів розчину глауберової солі концентрацією 1 %. Також можна застосовувати розчин харчової соди або оцтової кислоти.

Важливе значення має нормалізація харчування. У перший день рекомендована голодна дієта. Для профілактики виснаження парентеральним способом вводять поживні елементи розчин глюкози, препарати кальцію. На другий день допустимо використовувати сіно та кисломолочну продукцію.

Інфекційні хвороби

Поразка козенят інфекційними захворюваннями найчастіше обумовлено 2 факторами – зараження від матері і порушення санітарно-гігієнічних рекомендацій. У другому випадку захворювання швидко поширюється між козенятами. Тому при перших же симптомах порушення варто ізолювати інфікування тварина.

Цікаве: Кролик сірий велетень: опис породи та характеристика, розведення

Крім запорів, про розвиток інфекційних патологій свідчать такі ознаки:

• підвищення температури тіла;
• пригнічений стан;
• порушення роботи органів травлення;
• виділення з носа;
• кашель;
• порушення рухливості.

Якщо козеня втрачає апетит і стає менш жвавим, це вважається тривожним симптомом. При цьому важливо перевірити склад корму або раціону матері, обробити приміщення дезінфікуючими засобами. Якщо стан вихованця не поліпшується, варто звернутися до ветеринара.

Паразитарна інвазія

Причиною запору можуть бути фасціольоз або пироплазмоз. При розвитку хронічного фасциолеза у козенят спостерігається чергування запорів і проносів. Патологію провокують плоскі глисти, які відносяться до сімейства Fasciolidae. Вони призводять до ураження печінки. Найбільш небезпечна для молодих тварин гостра форма патології, яку викликає міграція личинок.

При розвитку захворювання спостерігається загальна слабкість, блідість слизових покривів, порушення травних функцій у вигляді запору і проносу. Також виникає набряклість кінцівок, живота і підгруддя, сеча стає червоною, випадає шерсть.

Думка экспертаЗаречный Максим ВалерьевичАгроном з 12-ти річним стажем. Наш кращий дачний експерт.Задати вопросПри гострій формі захворювання застосовують «Ацемидофен», «Дертил». Дорослих глистів допомагають усунути «Политрем», «Івомек», «Дисалар».

Ще одним небезпечним захворюванням вважається пироплазмоз. Його викликають кровепаразитарные одноклітинні – бабезии. Вони вражають еритроцити, що провокує лізис. Інфікування спостерігається при укусі кліщів. Через 5-12 днів після укусу спостерігається підвищення температури до 42 градусів, виникає сильна слабкість, збільшується частота скорочень серця і дихання. Також козенята страждають запором, гіпотонією рубця, помутніння сечі.

При такому діагнозі проводиться інфузійна терапія. При цьому вводиться внутрішньовенно фізрозчин, глюкоза концентрацією 5 %, «Гемодез». Специфічна терапія включає розчин «Азидина» концентрацією 5 %.

Чим годувати кіз при вирощуванні в домашніх умовах

Утримувати кіз у домашніх умовах нескладно. Проте для того щоб вони були здоровими і давали по максимуму молока, їх потрібно правильно годувати. Поради про те, як скласти раціон кіз і який режим годування краще вибрати, зібрані в статті.

Види кормів

Спочатку пропонуємо ознайомитися з видами кормів, які необхідні для кіз. У раціон домашніх тварин обов’язково повинні входити соковиті, грубі, сухі й концентровані корми.

З соковитих кормів козам необхідні трава, бадилля, силос, овочі (морква, картопля, гарбуз, буряк), фрукти (яблука, груші). З грубих — їм дають сіно, солому та віники (з гілок верби, берези, осики, клена, ясеня, горобини). Концентровані корми обов’язково повинні містити вітаміни А, С, D, кальцій, фосфор, магній, селен, цинк. Крім того, необхідні мінеральні добавки.

Не можна годувати тварин лише одним видом кормів, це призведе до порушення в рості і розвитку, розладу діяльності травного тракту. Правильне харчування має бути збалансованим. Потрібно, щоб кожен з кормів був присутній щодня в рекомендованому дозуванні.

Так, в добу при стійловому утриманні дорослим козам дають до 3 кг сіна, 1 кг зернових культур, до 2 кг овочів і коренеплодів, до 1,5 кг силосу. Концентровані корми повинні складати не більше 12–16% від добового раціону.

Рекомендований добовий режим годування

Годування кіз необхідно здійснювати в один і той самий час. Це є запорукою нормального функціонування органів травної системи, зростання і розвитку тварини. Якщо давати корм нерівномірно, у кіз може розвиватися ожиріння і здуття живота. А всі проблеми зі здоров’ям призводять до зниження продуктивності.

Улітку козу в перший раз слід годувати замоченим комбікормом. Після доїння її потрібно вивести на пасовище. А ввечері погодувати вдруге соковитими і комбінованими кормами. Безпосередньо перед сном можна запропонувати тваринам сіно.

Узимку годування потрібно проводити 3 рази: в 6–7 ранку, в 12 дня, 6–7 вечора. Вранці необхідно давати половину добової норми комбікорму, соковитий і грубий корми. В обід угодівницю слід покласти соковиті й грубі корми. Увечері згодувати залишки комбікорму, овочі й сіно.

Особливості складання раціону

Норму годування розраховують, виходячи зі статі, віку, ваги, стану здоров’я тварини і способу утримання.

Особинам чоловічої статі влітку слід давати не менше 2,5 кг корму на добу, жіночої — 2 кг, козенятам — 800 г. Обов’язково потрібно додавати сіль. Узимку добову норму слід збільшити: для козлів — до 3 кг, для кіз — до 2,2 кг, для малюків — до 1 кг. У постійному доступі обов’язково повинна бути чиста нехолодна вода, не менше 2–4 л на добу.

Дещо по-іншому потрібно складати раціон для козлів за кілька місяців до спаровування і вагітних самок. Самцям сліддавати більше висівок, гороху, вівса, проса, моркви. З полівітамінів рекомендовані «Елеовіт», «Тетравіт», «Кальфостонік».

Для вагітних самок

Кіз, які виношують дитинчат, необхідно годувати так само, як і невагітних. Перегодовувати їх не можна. У раціон самки обов’язково слід вводити продукти, багаті йодом, вітамінами, а також крейду. Раціон вагітної самки повинен бути збалансованим і містити зелені корми, вітаміни, концентрати, мінерали.

За 3 місяці до пологів потрібно збільшити кількість комбікорму, вітамінної їжі і зменшити соковиті корми. Ближче до миті окоту раціон необхідно зробити максимально поживним, оскільки велику кількість їжі вживати самка не зможе. Меню потрібно збагатити білковим та зерновимборошном, бавовняним насінням. А ось комбікорм слід спочатку скоротити до 50%, а перед окотом і зовсім замінити його на висівки.

Для козенят

Козенят утримують двома способами.

При першому —малюків залишають з матір’ю, яка вигодовує їх молоком.

При другому — козенят відразу ж після народження відлучають від самки і годують самостійно. Цей варіант найпоширеніший. Крім материнського молока, козенятам необхідно давати сіно, комбікорм, коренеплоди та овочі. Можна годувати їх вівсяною кашею.

З першого по десятий день після народження малюків годують тільки молоком. Його дають 4 рази на добу, починаючи з 200 г в одне годування, поступово збільшуючи обсяг до 300 г. З 11-го дня можна ввести 200 г вівсянки в день, з 21-го — 30 г концентратів, ще через 10 днів — 40 г коренеплодів. У цей час кількість годувань скорочують до трьох. У 3 місяці добове меню козеня має виглядати наступним чином:

• молоко — 450 г;
• концентрати — 300 г;
• коренеплоди — 250 г.

При утриманні козенят з матками підгодовувати їх починають з 20-го дня. В цей час вводять сіль — 5 г, кісткове борошно —5–7 г, крейду. В 3 місяці молодняк повинен отримувати 10 г кісткового борошна і крейди на добу. При нестачі материнського молока можна ввести 20–30 г концентрованого корму. Тримісячні козенята повинні отримувати його в 10 разів більше. З цього віку молодняк відокремлюють від маток.

Для збільшення обсягів молока

Щоб кози давали більше молока, цього можна домогтися коригуванням раціону. Серед трав, які збільшують надої, —кропива, материнка, деревій. Меню удійної кози приблизно може виглядати наступним чином:

• конюшинове сіно — 1,5–2 кг (залежно від ваги);
• буряк — 2–3,5 кг;
• висівки — 0,9 кг;
• сіль — 3–4 г;
• фосфор, кальцій — 10–12 г.

Складання раціону залежно від сезону

Оскільки в літню пору тварини можуть харчуватися на пасовищі і знаходити там необхідний корм, а взимку такої можливості у них немає, зимовий і літній раціон потрібно складати по-різному. У будь-якому випадку вони повинні повністю забезпечувати організм кози необхідними поживними елементами.

Влітку в меню домашніх тварин вводять більше соковитих кормів (до 70–75% від усього раціону), а взимку — грубих. Зимові корми потрібно заготовляти заздалегідь. Одній дорослій особині необхідно близько 500 кг сіна і 80–90 віників, молодняку до року — 350 г.

Козам, які дають багато молока, взимку можна вводити висівки (до 0,5 кг), горохове борошно, комбікорм, коренеплоди (2–4 кг). Овочі дають у свіжому вигляді, дрібно їх нарізаючи. І лише картоплю відварюють.

Небажані та заборонені продукти для кіз

Раціон тварин повинен містити малу кількість макухи і шроту (до 30% від добового раціону), оскільки ці продукти можуть провокувати розлади в роботі шлунково-кишкового тракту. Також слід до мінімуму обмежити смажену макуху, кукурудзу. Перша — призводить до погіршення діяльності печінки, друга — до ожиріння.

З трав козам не можна полин, пижмо, ромашку та гірчицю. Якщо тварини будуть харчуватися цими трав’яними рослинами, молоко у них стане гірким. Хвощ знижує надої;нарциси викликають судоми і призводять до запалення травних органів; чистотіл, люпин, паслін, багно, бересклет і тютюн викликають отруєння. Тому перш ніж випускати кіз на пасовище, слід уважно його обстежити на предмет наявності зазначених трав, а також сміття.

Корм необхідно давати тільки свіжий і якісний. Заборонені запліснявіле сіно, перекислий силос, зелена картопля, підгнилі овочі та фрукти, заражене шкідниками зерно.

Отже, якщо правильно скласти раціон кіз, відповідно до їх статі, ваги, віку і добре за ними доглядати, можна отримувати від них цілий рік смачне і корисне молоко.