Родзинка: характеристика та особливості вирощування

Оцінка смаку плодів професійними дегустаторами значно змінюється залежно від регіону, де дозрівав урожай. В умовах північно-західних регіонів України вона становить 4 бали, тоді як в Україні сягає 4,8 балів із 5 можливих.

Фото куща та ягід

На фото різновиду жимолості зображено слаборозлогий чагарник. Листя середнього розміру пофарбоване у світло-зелений колір. При цвітінні рослина усипана білими квітками.

Рекомендуємо ознайомитись Барбарис у Скандинавії

Пагони фіолетові та тонкі. На них є опушення. Великі плоди жимолості мають видовжено-овальну форму. На ягодах є невеликі горбки. Для плодів характерний сизо-синій колір.

Характеристика

Родзинка має багато переваг, але існують і недоліки, які слід враховувати при виборі сорту.

Чи знаєте ви? Крім їстівної, є ще й декоративна жимолість, чиї плоди до вживання непридатні. Усього налічується близько 190 видів цього повзучого чагарника. Один із найвідоміших представників культури з неїстівними плодами — вовча ягода.

Морозостійкість та посухостійкість

Ця жимолість продемонструвала високу морозостійкість, при цьому інформації про те, як сорт переносить посуху, немає.

Плодоношення, врожайність

Плодоношення починається вже на 3-4-й рік життя рослини . Старт збирання врожаю в деяких регіонах починається вже у травні, що робить жимолість однією з перших ягід сезону. Урожайність сорту невисока, але стабільна і становить близько 27 ц/га або 0,9–1,4 кг з куща . З пагонів ягоди обсипаються слабо.

Переваги і недоліки

• Основними перевагами Родзинки можна вважати:
• стабільний урожай;
• великі смачні ягоди;
• неосипання плодів;
• стійкість до морозів;
• стійкість до хвороб;
• невибагливість у вирощуванні.

До незначних недоліків сорту можна віднести відносно невисоку врожайність та необхідність у запилювачах.

Що це за сорт жимолості

Родзинка – середньостиглий сорт жимолості. Характеризується повільним зростанням протягом 3-4 років. Плодоношення починається через 3-4 роки після посадки. Середня врожайність – 27 ц/га чи 0,9-1,4 кг із куща.

Урожай збирають, коли ягоди досягнуть повного забарвлення. Плоди зберігаються у холодильнику трохи більше трьох днів.

Коротка історія походження та поширення

Сорт отриманий селекціонерами В. С. Ільїним та Н. А. Ільїною в Південно-Уральському НДІ садівництва та картоплярства в результаті вільного запилення Камчатської жимолості.

Особливості посадки

Щоб забезпечити рослині максимально комфортні умови, необхідно виділити для рослини відповідне місце та здійснити посадку в оптимальні терміни.

Чи знаєте ви? Кора деяких видів жимолості лущиться і оголює стовбур, через що вона отримала народну назву «безсоромниця».

Терміни

У зв’язку з раннім початком весняної вегетації для посадки бажано вибрати осінній період. Оптимальним є кінець вересня чи перший тиждень жовтня. Якщо потрібно висадити саджанець навесні, робити це слід відразу після відтавання ґрунту, поки не прокинулися нирки.

Вибір місця, підготовка лунок

Місце для жимолості має бути світлим і захищеним від північного вітру . Оскільки рослина досягає значних розмірів, необхідно передбачити для дорослого куща достатньо місця та зробити опору. Доросла жимолість може досягати діаметра 1,5-2 м, тому для неї відводять площу приблизно 2×2,5 м.

У цілому нині, культура не пред’являє особливих вимог до землі, але найкращий результат свідчить про супіщаних і суглинистих грунтах зі слабокислою реакцією. Допустимий рівень ґрунтових вод становить 0,5 м. Для посадки одного саджанця знадобиться яма габаритами 40×40×40 см.

Важливо! Якщо земля на ділянці кисла, кожні 4 роки необхідно вносити по 200–300 г вапна на 1 м² пріствольного кола.

Для приготування поживної суміші знадобляться:

• 2 відра перегною або компосту;
• по 200 г подвійного суперфосфату та калійної солі або 1–2 ст. золи.

Цю суміш з’єднують із землею з ями. Отриманим поживним ґрунтом наповнюють яму приблизно на 2/3.

Відбір та підготовка посадкового матеріалу

Найбільш підходящими є саджанці у віці двох років, які вже наступного сезону дозволять отримати перший урожай. Вони повинні мати 2-4 пружні пагони довжиною 30-40 см, а також розгалужену кореневу систему. Перед посадкою саджанці уважно оглядають та видаляють пошкоджені частини. Довге коріння слід обрізати до 30 см.

Схема посадки

Процес посадки саджанця виконують за такою схемою:

1. Формують на дні ями горбок із родючої суміші.
2. На пагорбі розміщують саджанець і розправляють його кореневу систему, перевіряючи, щоб коріння не загиналося вгору.
3. Заповнюють яму землею та ущільнюють її. Коренева шийка повинна бути заглиблена на 3-4 см.
4. Жимолість рясно поливають (приблизно по 10 л води на кущ) і мульчують приствольне коло тирсою, сухою соломою або перегноєм завтовшки близько 4 см.

Правила догляду

Особливістю культури є повільне зростання у перші 3–4 роки після посадки. Так, на 4-й рік кущ може досягти всього 1 м заввишки. Така поведінка не слід вважати проблемною, вона не вимагає виконання додаткових підживлень або спеціальних обрізок.

Дізнайтеся, як правильно пересадити жимолість на місце.

Полив та мульчування

Активне зростання пагонів культури становить лише близько 10 діб і припиняється вже на початку літа. Такий ранній старт вимагає уваги до рослини саме у цей період. До вуста необхідний регулярний полив до завершення плодоношення. Нестача вологи у ці дні значно знизить урожайність, зменшить розмір та погіршить смак ягід. Після поливу, для збереження вологи та зменшення кількості бур’янів, пристовбурне коло обов’язково мульчують.

Підживлення

При достатній кількості добрив у посадковій ямі рослині не знадобляться інші підживлення протягом 2 років. Як тільки кущ почав плодоношення, з настанням весни слід внести азотне добриво (аміачну селітру або сечовину), розвівши 30 г на 10 л води і виливаючи по 1-1,5 л розчину під кущ.

Часто застосовують і розчин коров’яку (1:6) або пташиного посліду (1:10). Рекомендується дотримуватися інтервалу в 14 діб і припинити підживлення на початку липня. Коли врожай вже зібраний, вносять розчин нітроамофоски або нітрофоски з розрахунку 25-30 г на відро води. Підійде також розчин гноївки (1:4).

Восени куща рекомендована така суміш (на 1 м2):

• 5 кг компосту;
• 100 г золи;
• 40 г подвійного суперфосфату.

Посадка та догляд

Щоб створити відповідні умови для жимолості Родзинка, варто правильно підібрати місце для посадки і зайнятися нею в потрібний термін. Через ранню вегетацію рекомендується садити культуру восени (кінець вересня – перша декада жовтня). При весняній висадці потрібно дочекатися відтавання землі до розпускання бруньок.

Родзинка є світлолюбною рослиною. Потрібно вибрати для неї відкриту ділянку, але захищену від холодного вітру. Чагарник може витягуватися до 1,5-2 м заввишки. Тому йому слід виділити місце площею близько 2х2,5 м.

Рослина добре приживається на будь-якому ґрунті, але найвідповідніші — супіщаник і суглинок зі слабкою кислотністю. Нормальний рівень ґрунтових вод – 50 см. Для посадки куща знадобиться яма розміром 40х40х40 см. При кислому ґрунті 1 раз на 4 роки вносити по 250 г вапна на 1 кв.м кола навколо стовбура.

Для виготовлення родючого субстрату взяти:

• 2 відра перегною;
• по 200 г подвійного суперфосфату та калійної солі.

Змішати компоненти та додати їх до землі з ями. Заповнити поглиблення підготовленим ґрунтом на 2/3 об’єму. Якщо немає перегною, його можна замінити компостом, а калійну сіль – 2 склянками золи.

Найкраще купувати дворічні саджанці — тоді наступного року буде врожай. У них повинні бути 2-4 пружних гілки довжиною 30-35 см. Бажана наявність розгалуженого коріння. Перед висаджуванням добре оглянути кущі, видалити пошкоджені ділянки. Занадто довгі коріння укоротити до 30 см.

Рекомендуємо ознайомитись Малина Аміра

Схема посадки кущів жимолості.

• зробити на дні ями невеликий пагорб із приготовленої суміші;
• на верхівці розмістити саджанець і розправити коріння, не допускаючи їх загинання нагору;
• засипати яму ґрунтом і утрамбувати, щоб шийка кореня виявилася заглибленою на 3 см;
• добре полити кущі (по відру води на кожен) і замульчувати ствол коло тирсою, сіном або перегноєм шаром товщиною в 4 см для утримання вологи.

У перші 3 роки жимолість сорту Родзинка розвивається повільно. Така особливість різновиду вважається нормою. На 3 рік кущ зростає у висоту до 1 м-коду.

Пагони рослини активно ростуть трохи більше 10 днів. Процес завершується із настанням червня. Тому при посиленому зростанні гілок жимолість потребує особливої ​​уваги. Чагарникові потрібний регулярний полив до кінця плодоношення. Інакше дефіцит вологи знизить урожайність. Розмір ягід зменшиться, а їх смакові якості погіршаться. Після зволоження землі замульчувати коло довкола стовбура. Така дія не лише допоможе зберегти вологу, а й зменшить кількість бур’янів.

У перші 2 роки рослині не знадобляться підживлення, т.к. досить поживних речовин, внесених у яму під час посадки. Коли чагарник почне плодоносити, навесні удобрити його карбамідом чи аміачною селітрою. У 10 л води розчинити 30 г засобу. Вилити по 1,5л рідини під кущ.

Можна використовувати коров’ячий гній (1:6) або пташиний послід (1:10). Бажано витримувати інтервал у 2 тижні. Продовжуватиме підгодівлю до першої декади червня. Після збирання врожаю внести розчин нітрофоски, використовуючи 30 г солі на 10 л води. Непоганою альтернативою є гноївка (1:4).

Восени удобрити жимолість сумішшю з 5 кг компосту, 100 г золи та 40 г подвійного суперфосфату на 1 кв.м. Раз на 2 роки мульчувати чагарник перегноєм або торфом, роблячи шар завтовшки 8 см.

Рекомендуємо ознайомитись Найкращий час для обрізання ремонтантної малини

Першої весни вкоротити саджанець на 10 см для формування базового скелета. У початкові 2-3 роки життя жимолості обрізка не потрібна. Якщо потім кущ не буде сильно загущений, процедура також не потрібна.

При необхідності обрізки краще проводити її восени. Щоб розрідити кущ, слід видалити пагони, що ростуть прямо з ґрунту (інакше їх називають “нульові”). Обрізати сухі та поламані гілки. Позбутися старих і погано плодоносних пагонів, а також розташованих внизу. Тоді відкриється доступ до стволового кола для обробки землі. Навесні здійснювати санітарну обрізку, прибираючи уражені морозом або інфекціями кінці гілок. Не можна вкорочувати пагони цього року, т.к. ними утворюються зав’язі наступного року.

Рекомендується зривати ягоди після остаточного дозрівання. Стиглі плоди пофарбовані в синій колір з сиве нальот. Сорт Родзинка практично не обсипається. Тому бажано зачекати приблизно тиждень.

Збирання врожаю та його зберігання

Збирання ягід проводять після досягнення повного забарвлення. Родзинка практично не опадає з куща, тому після набирання кольору можна зачекати близько 7 днів. Ягоди збирають у невеликі контейнери в 1-2 шари.

У холодильнику жимолість зберігається близько 3 днів. Вона підходить для заморожування та сушіння, а також використовується для приготування варення та інших заготовок.

Підготовка до зими

Культура переносить зниження температури до -50°C без значних втрат, а фазі цвітіння переживе і заморозки до -8°C. При цьому, якщо взимку трапиться тривале потепління, рослина може прокинутися і відкрити плодові бруньки, які пошкодять сильні морози, що повернулися. Незважаючи на це, додаткове укриття для куща не використовується, застосовують лише мульчування кореневої системи.

Для отримання повноцінного врожаю та збереження куща у здоровому вигляді рекомендується виконати наступні заходи:

• видалити все опале листя і виконати, при необхідності, обрізку рослини, а також слід прибрати органічну мульчу, що використовується протягом сезону, в приствольном колі;
• закрити землю під кущем новим шаром мульчі.

Способи розмноження

Розмножити жимолість досить просто. Зазвичай для цього використовують живці, відведення або метод розподілу куща. Насіння теж добре дає сходи, проте вони не зберігають сортові ознаки материнської рослини. Насіннєве розведення переважно використовують у селекційній роботі.

Важливо! При посадці поділом куща пагони жимолості необхідно зрізати на третину.

Живцями

Живці слід підготувати ранньою весною, до відкриття нирок. Для них відбирають сильні однорічні пагони діаметром мінімум 7-8 мм. На живці повинно бути 2–3 бруньки, близько 3 см залишають для заглиблення в ґрунт, тому підсумкова довжина живця становить близько 7–12 см. Зрізаний живець на добу замочують у воді з додаванням укорінювача, на нижній частині можна зробити невеликі надрізи на корі.

Деревні живці нарізають восени, після листопада. Для них відбирають пагони річного приросту, які після зрізання зберігають у підвалі, у вологому піску до весни. При їх весняній висадці на поверхні ґрунту залишають лише 1 бруньку.

Для укорінення найкраще використовувати торф’яно-піщаний субстрат у рівних частках. Висадити живці можна на грядку або в невелику теплицю. У будь-якому випадку, посадку слід укрити плівкою або іншим матеріалом. Середній термін для укорінення становить приблизно 1 місяць.

Відводками

Це найпростіший спосіб отримати кілька нових кущів для присадибної ділянки. Провесною, поки рослина ще спить, на корі низько розташованого горизонтального втечі роблять кілька неглибоких надрізів. Втечу пригинають до землі та фіксують, потім прикопують і поливають. Після вкорінення втечу відокремлюють від основної рослини та пересаджують на обране місце.

Якщо внизу пагонів немає, використовують спосіб повітряних відводків. З верхівки річного приросту знімають шар кори (як кільця шириною 1 див), відступивши від верху 15–20 див, і обкладають зріз вологим мохом. Потім обертають це місце плівкою та фіксують її скотчем. Коли відбудеться коренеутворення, відведення відрізають і пересаджують у землю.

Поділом куща

Для цього способу підійде жимолість, що досягла 6 років. Рослину викопують ранньою весною, до відкриття нирок, або восени, з початком періоду спокою. Кущ ділять інструментом із гострим лезом, а місце зрізу дезінфікують. Частини куща висаджують у підготовлені посадкові ями та рясно поливають.

Розмноження

Найкращий варіант розмноження жимолості Родзинка – це живцювання. Заготівлі роблять приблизно наприкінці травня, під час формування плодових зав’язей. Придатні гілки перевіряють згинанням: м’які стебла, що не ламаються, не підійдуть, в них ще мало сил, вони не виживуть; гілочка, що зламалася із хрускотом, – ідеальний варіант.

Живець повинен бути до 12 см завдовжки з кількома міжвузлями – з ниркою та листком. Нижнє листя видаляють, решта обрізають наполовину. Саме стебло підсікають знизу під кутом у 45°. Верхівку відрізають під прямим кутом, щоб від бруньки залишалася довжина близько 1,5 див.

Саджанець готовий до висадки, коли у нього з’явиться стійка коренева система

Потім стеблинка опускають у воду, бажано з додаванням суміші, яка сприяє зростанню коренів, її купують у квітковому магазині. Коли коріння опущене, живець переносять у землю – куплений ґрунт або змішаний самостійно: торф (1) та пісок (3).

Створюють тепличні умови з високою вологістю та температурою повітря + 20-25 °С. У цьому року чи наступної навесні невеликий саджанець переносять основне місце посадки.

Вдаються і до поділу куща. Для цього відкопують одну рослину цілком, струшують з коріння грунт, відокремлюють кілька гілок. Потім продезінфікованим секатором або садовою пилкою відрізають частину кореня з гілками. Зрізи присипати деревною золою.

Увага! Цей спосіб розмноження жимолості сорту Родзинка підходить для рослини молодше 6 років.

При розмноженні важливо дотримуватись схеми поділу куща, щоб не пошкодити його

Кущ пересаджують на нове місце, яке регулярно поливають, грунт розпушують, за потребою удобрюють.

Хвороби та шкідники

Жимолість досить стійка до хвороб, проте за несприятливих умов може стати чутливою до борошнистої роси та різних плямистостей, усихання та деяких інших грибкових захворювань. Для лікування рекомендується застосовувати ранню весняну обробку розчином мідного купоросу, «Фундазолом» (2%) чи препаратом «Топаз». Вірусними хворобами культура практично не хворіє.

Стійкість до шкідників у рослини також висока, проте напасти на кущ можуть жимолісна пальцекрилка, жимолісна попелиця, щитівки, листовёртки та інші шкідники. Для боротьби з ними кущі після збирання плодів обробляють розчином “Карбофосу” (0,3%) або “Хлорофосу” (0,2%).

Серед спеціальних препаратів можна рекомендувати:

• “Деціс”, “Елексар” або “Інта-Вір” – від листогризних шкідників;
• «Актеллік», «Конфідор» або «Рогор-С» — від комах, що смокчуть.

Корисні та смачні плоди жимолості рекомендується мати у кожному саду. Сорт Родзинка може вирощуватись у всіх регіонах країни за рахунок високої морозостійкості. Її ягоди мають привабливий вигляд і смак, а невибагливість культури у догляді припаде до душі більшості садівників.

Сорти жимолості з фото і описом: ранні, пізні, солодкі, нові, з великими ягодами

Цвіте в 1-й декаді травня. Ягоди дозрівають в кінці 2-ої декади червня.

«Альтаїр». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий від схрещування елітної форми № 21-3 з Приморського краю і сорти «Десертна». Кущ середньої сили росту, з густою округлою кроною. Однорічні гілки прямі, світло-зелені, з рожевим відтінком. Листя сизо-зелені, овальні, густоопушенние, платівка листа плоска. Ягоди середньої величини (0,88 г), подовжено-овальної форми, з сильним восковим нальотом. Поверхня гладка, шкірка і м’якоть щільні. Смак солодкувато-кислий зі слабким ароматом. Зимостійкість висока. Осіннє цвітіння не відзначено. Урожайність: 1,3-2,0 кг / кущ. Відрив від плодоніжки утруднений, обсипальність відсутня. Ягоди підходять для споживання в свіжому вигляді і для переробки, добре транспортуються. Збір врожаю можна проводити в один прийом.

«Блакитне веретено». Сорт виведений в НДІ садівництва Скандинавії ім. М. А. Лісавенко. Сіянець камчатської жимолості від вільного запилення. Кущ середньорослий, крона округла, розріджена. Однорічні гілки прямі, товсті, з антоціановой забарвленням на сонячній стороні. Листя великі, темно-зелені, складені по середній жилці. Ягоди досить великі (0,97 г), подовжено-веретеновідние, з сильним восковим нальотом. Поверхня слабо поперечно-горбиста, шкірка щільна, консистенція м’якоті ніжна. Смак солодкувато-кислий з досить помітною гірчинкою в окремі роки. Зимостійкість висока. Вторинне цвітіння спостерігається в окремі роки. Урожайність: 1,5-2,5 кг / кущ. Дозрівання розтягнуто. Обсипальність зрілих ягід досить значна. Ягоди в основному використовується для переробки. Сорт екологічно пластичний, однак смакові якості ягід поступаються сучасним сортам.

«Кокетка». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий від схрещування елітної форми № 121 і сорту «Васюганська». Кущ середньорослий, висотою до 1,2 м, з обратноконическая кроною, середньої густини, однорічні гілки прямі, среднеопушенние. Листя середньої величини, темно-зелені, овальні. Ягоди подовжено-овальної форми, блакитного кольору, з восковим нальотом середньої інтенсивності. М’якоть має ніжну консистенцію. Смак кисло-солодкий, освіжаючий. Зимостійкість висока. Врожайність вище середньої: від 1,4 кг / кущ. Відрив ягід утруднений, мокрий. Обсипальність плодів середня. Ягоди особливо гарні для споживання в свіжому вигляді. Один з найновіших сортів, проте вже встиг заслужити любов садівників. На думку авторів сорту, рослини особливо ошатно виглядають під час цвітіння і в період дозрівання.

«Крупноплодная». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова.
Відібраний серед сіянців першого покоління жимолості з околиць м Петропавловська-на-Камчатці. Кущ сильнорослий, висотою до 1,8 м, з сильно загущеною обратноконическая кроною. Листя яскраво-зелені, середньої величини. Ягоди великі (понад 1 г), циліндричної форми, злегка витягнуті біля основи, з плоскою верхівкою і восковим нальотом середньої інтенсивності. Поверхня ягід слабо горбиста, шкірка тонка. Консистенція м’якоті ніжна. Смак десертний, кисло-солодкий, з приємним ароматом. Зимостійкість висока. Вторинне осіннє цвітіння не відзначено. Врожайність нижче середньої, до 1 кг / кущ. Обсипальність ягід середня. Ягоди зазвичай використовують для споживання в свіжому вигляді. Сорт відрізняється винятковим десертним смаком ягід.

«Мальвіна». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий від схрещування елітної форми № 21-5 і сорти «Ленінградський велетень». Кущ сильнорослий, з густою овальною кроною. Однорічні гілки прямі, світло-зелені, слабоопушенние. Листя темно-зелені, подовжено-овальні, із загостреною верхівкою. Ягоди великі (1,1 г), подовжено-грушоподібної форми, з витягнутим підставою і нерівним валиком у верхівки, з сильним восковим нальотом; шкірка щільна; консистенція м’якоті волокниста. Смак кисло-солодкий, приємний, зі слабким ароматом. Зимостійкість висока. Осіннє цвітіння відмічено лише в окремі роки. Урожайність висока: 1,6-3,2 кг / кущ. Обсипальність ягід слабка. Використовується для споживання у свіжому вигляді та переробки. За поєднанню споживчих якостей один з кращих сучасних сортів для умов Північно-заходу.

«Морена». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Виведений від схрещування елітних форм № 101 і № 21-5. Кущ середньорослий, негустий. Крона округла. Однорічні гілки тонкі, слабоізогнутие, буро-зелені. Листя великі, світло-зелені, подовжено-овальні. Листова пластинка злегка складена по головній жилці. Ягоди великі (1,1 г), подовжено-кувшіновідние, майже циліндричні, з сильним восковим нальотом, з слабобугрістой поверхнею, шкірка тонка, консистенція м’якоті ніжна. Смак кисло-солодкий, з приємним, тонким ароматом. Зимостійкість вища за середню. Осіннє цвітіння спостерігається в окремі роки. Врожайність вище середньої: до 2,5 кг / кущ. Обсипальність ягід слабка. За поєднанню споживчих якостей один з кращих сортів для вирощування в умовах Північного Заходу. Ягоди універсального використання, є еталоном крупноплідність.

«Омега». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий від схрещування елітної форми № 21-1 з Приморського краю і сорти Павловська. Кущ середньої величини, з густою, округлою кроною. Однорічні гілки густообліственниє, прямі, неопушені, світло-рожеві. Листя яскраво-зелені, великі, овальні, плоскі. Ягоди великі (1,0 г), подовжено-овальні, із загостреною верхівкою і вузьким підставою, з сильним восковим нальотом. Поверхня майже гладка, шкірка щільна, м’якоть волокниста. Смак кисло-солодкий, з тонким ароматом. Зимостійкість вища за середню. Осіннє цвітіння відзначено в окремі роки. Урожайність: 1,7-2,8 кг / кущ. Обсипальність зрілих ягід слабка. Ягоди прекрасно підходять для переробки і вживання в свіжому вигляді. Сорт поєднує високу врожайність, хорошу транспортабельність і десертний смак ягід.

«Пушкінська». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий від посіву насіння елітної форми № 260-111. Кущ сильнорослий, крона середньозагущеною, плоско. Скелетні гілки численні, світло-бурого кольору, однорічні гілки прямі, зеленуватого кольору, опушені. Листя зелені, широкоовальні. Ягоди великі (1,0 г), циліндричні, з гладкою поверхнею, тонкою шкіркою і ніжною м’якоттю. Смак кисло-солодкий, з сильним ароматом. Зимостійкість висока. Осіннє цвітіння спостерігається в окремі роки. Урожайність висока: 3,5 кг / кущ. Обсипальність зрілих ягід середня. Ягоди прекрасно підходять для переробки і вживання в свіжому вигляді.

«Синя хмаринка». Сорт виведений у ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Сіянець від вільного запилення елітної форми № 117-83. Кущ середньорослий, компактний, крона обратноконическая. Багаторічні гілки з сильним отслаиванием кори, однорічні гілки прямі, среднеопушенние. Листя середнього розміру, шіроколанцетовідние форми, злегка зігнуті по середній жилці, слабоопушенние. Ягоди дрібні (0,5 г), циліндричної форми, блакитно-сині, з сильним восковим нальотом. Смак кисло-солодкий, з приємним слабким ароматом. Зимостійкість сорту висока. Врожайність вище середньої: 1,5 кг / кущ. Обсипальність зрілих ягід слабка, відрив ягід легкий. Ягоди підходять для переробки, але особливо гарні для вживання в свіжому вигляді. Поєднання прекрасних споживчих якостей дозволяє сподіватися, що незабаром сорт буде включений в Держреєстр.

«Слов’янка». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий від схрещування елітної форми № 21-5 і сорти «Ленінградський велетень». Кущ сильнорослий, з густою, широкою кроною, обратноконическая форми. Однорічні гілки прямі, спрямовані вгору, добреоблиствені, слабоопушенние, світло-рожеві. Листя великі, темно-зелені, слабоопушенние, овальні; листова пластинка хвиляста. Ягоди середньої величини (0,79 г), широко-веретеновидной форми. Поверхня слабо горбиста, шкірка тонка, м’якоть ніжна, водяниста. Смак кисло-солодкий, трохи водянистий, з сильним ароматом. Зимостійкість висока. Вторинне осіннє цвітіння відзначено в окремі роки. Урожайність: 1,2-2,1 кг ягід / кущ. Відрив зрілих ягід легкий, обсипальність середня. Ягоди використовуються в свіжому вигляді і для переробки.

«Соловей». Сорт селекції ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий у результаті схрещування елітної форми № 21-2 з Приморського краю і сорти «Павловська». Кущ середньої величини, крона густа, обратноконическая. Однорічні гілки прямі, густоопушенние, сильно облистнені. Листя подовжено-овальної форми, з увігнутою платівкою. Ягоди великі (0,97 г), веретеновидной форми, блакитно-сині, з горбистою поверхнею, тонкою шкіркою і ніжною м’якоттю. Смак ягід кисло-солодкий, десертний, з ніжним ароматом. Зимостійкість висока. Осіннє цвітіння відсутнє. Урожайність в різні роки становить від 1,1 до 2,5 кг / кущ. Обсипальність слабка. Відрив від плодоніжки утруднений. Ягоди краще використовувати для споживання в свіжому вигляді. Сорт поєднує високу продуктивність зі слабкою Обсипальність, що дозволяє проводити збір ягід в один прийом.

Сувенір ». Сорт виведений у ВНДІ рослинництва ім. М. І. Вавилова. Отриманий у результаті схрещування елітної «форми № 21-2 з Приморського краю і сорти» Десертна «. Кущ високий, з округлою кроною, схильної до загущення. Однорічні гілки прямі, зелені, слабоопушенние. Листя темно-зелені, подовжено-овальні, з загостреними верхівкою і підставою. Ягоди великі (0,9 г), подовжено-овальні, з гладкою поверхнею, тонкою шкіркою і ніжною м’якоттю. Смак кисло-солодкий, без аромату. Зимостійкість висока. Вторинне цвітіння восени відсутня. Врожайність вище середньої: 2,2 кг / кущ. Обсипальність зрілих плодів середня. Ягоди універсального призначення, проте переважно використовуються для споживання в свіжому вигляді. Через схильність до загущення крони рослини даного сорту потребують проріджують обрізку.

«Томічка». Сорт створений на Бакчарское опорному пункті північного садівництва Томської області. Сіянець сорту «Дельфін» з Приморського краю. Кущ середньої величини, з широкою розлогою кроною округлої форми. Однорічні гілки середньої товщини, червонуваті, вигнуті. Листя великі, темно-зелені, подовжено-овальні, з гострою верхівкою, слабо складені по середній жилці. Ягоди досить великі (0,94 г), подовжено-овальні, з різко вираженим валиком у верхівки, зі слабким восковим нальотом. Поверхня горбиста, шкірка щільна, консистенція м’якоті ніжна, волокниста. Смак кисло-солодкий, з приємним ароматом. Зимостійкість середня. Вторинне осіннє цвітіння практично щорічне. Урожайність становить 1,8-2,5 кг / кущ. Обсипальність зрілих ягід сильна. Ягоди універсального призначення. Один з перших, найпоширеніших сортів жимолості.

Найбільші сорти жимолості

Жимолость — не тільки смачна, але і дуже корисна ягода. Пропонуємо вашій увазі кращі сорти з великими плодами.

Бакчарскій велетень

Цей сорт підходить для висаджування в різних регіонах України, так як він добре переносить морози і спеку. Він не відрізняється великою врожайністю, але має дуже великі плоди вагою до 2,5 грам і довжиною до 4 см, які мають яскраво виражений аромат.

Збирати врожай слід вкрай акуратно, бажано розстелити під кущем тканину або поліетилен, так як стиглі ягоди дуже легко обсипаються.

«Бакчарскій велетень» виростає до 2 метрів у висоту і має красиво оформлену крону овальної форми. Він росте і розвивається краще, якщо регулярно прополювати зростаючі поруч бур’яни.

Ленінградський велетень

Свою назву сорт отримав завдяки тому, що був виведений біологами з Дніпроа. Він являє собою високий кущ до 2.5 метрів з округлою кроною. Стійкий до багатьох хвороб і температурних перепадів.

Плоди дуже великі вагою до 4 грам і довжиною до 3,5 см, поверхня досить рівномірна без явної бугристости. Головна відмінність сорту полягає в тому, що ягоди ростуть гронами і міцно тримаються на гілці, що сильно полегшує процедуру збору врожаю. Перші плоди можна отримати не раніше ніж через 3 роки після посадки. Добре запилюється при спільному вирощуванні з сортами «Морена», «Мальвіна», «Синій птах».

Ягоди «Ленінградського велетня» найкраще підходять дли зимових заготовок, які стануть прекрасним засобом профілактики застуди через високий вміст в них аскорбінової кислоти.

Восторг

Сорт виведений в 2012 році, кущ досягає близько 1.7 метрів у висоту і має округлу форму сплетених в крону гілок. Садівники люблять його за те, що вже в рік посадки в другій половині червня він починає давати перші плоди. Їх величина безпосередньо залежить від сонця. При достатньому освітленні і сонячній погоді ягоди виростають вагою до 2,6 гр. Вони мають солодкий смак і терпким ароматом.

Завдяки щільному восковому нальоту ягоди добре переносять транспортування і довго зберігаються.

Югана

Цей самоплодовий сорт був виведений в 2010 році в Томській області. Кущ порівняно невисокий (до 1,5 м) і розлогий. Розташовані поруч сорти «Дочка велетня» і «Восторг» збільшать його плодючість.
Ягоди солодкі, великі, вагою до 2 гр і довжиною до 4 см. На гілці недостиглі плоди тримаються дуже міцно, а ось стиглі легко обсипаються, тому при зборі рекомендується розкласти під кущем тканину або поліетилен.

Даний сорт характеризується нерівномірним дозріванням ягід, яке залежить від клімату.

Амфора

Цей сорт виведений Павловський біологами для холодних регіонів України. Він ідеально підходить для вирощування в холодних регіонах нашої країни.

Кущ досягає 1,5 в висоту, а його кора має малиновий відтінок, тому часто він використовується для ландшафтного дизайну присадибних ділянок.

Плоди практично не мають запаху, смак кислуватий з нотками гіркуватості. Вони не обсипаються і мають товсту шкірку.

Сорт не відрізняється великою врожайністю і починає плодоносити на 3 рік посадки, але відмінно переносить низькі температури і дає урожай навіть при невеликій кількості сонячних днів і тепла. Добре запилюється при спільній посадці з сортами «Німфа», «Арена», «Альтаїр».

бажовской

Цей сорт жимолості виведений на Уралі шляхом схрещування камчатських і алтайських видів. Плодоносить про пізно, не раніше ніж на четвертий рік посадки, але ягоди мають яскраво виражений солодкий смак. Гіркі нотки можуть з’явитися через недостатнє поливу в посушливе літо.

Кущ розлогий і високий (до 2 метрів). Ягоди за формою схожі на витягнуті барила з нерівною поверхнею.

Урожайність середня, ягоди досить великі: їхня вага коливається близько 1.8 грамів. Вони легко осипаються і вимагають своєчасного збору.

Кущ схильний нападкам попелиці, тому вимагає додаткової обробки.

дочка велетня

Високоврожайний сорт з великими ягодами, вага яких досягає 2,5 грам, а довжина — 3,5 см. Хороший результат дає запилення від поруч посаджених сортів «Восторг» або «Бакчарскій Велетень».

Ягоди дуже солодкі, формою схожі на горбисту грушу. Вони міцно тримаються на гілці і не обсипаються при зборі, що сильно полегшує завдання городникам.

Кущ даного сорту високий і розлогий, він не вимагає серйозного догляду, але втрачає смакові властивості плодів при недостатньому поливі. Добре переносить морози, не вимагає підживлення. Урожай починає давати через 3 роки після посадки.

довгоплідних жимолость

Цей сорт виведений для уральського клімату. Він порівняно невисокий, але розлогий. Кора має фіолетовий забарвлення, що дозволяє використовувати жимолость для прикраси ділянки і створення ландшафтних композицій.

Зацвітає в кінці травня, а вже на початку липня-кінці червня можна збирати перший урожай. Ягоди довгі, до 2.7 см. Їх вага може досягати 2 гр. За смаком плоди ароматні, соковиті і солодкі без властивої деяким сортам гіркоти. Вони дозрівають рівномірно і практично не обсипаються.

10 кращих сортів жимолості

Жимолость — середньорослий чагарник з Скандинавії. Висока морозостійкість у неї в генах. Жимолость пристосована рости в умовах короткого літа: рано починає вегетацію, квіти витримують зниження температури до мінус 7 — 10 градусів, а ягоди достигають у найбільш ранні терміни. Представляємо вам опис і фото кращих сортів жимолості — за відгуками досвідчених садівників.

У селекції сортів для плодового саду використовуються 2 види жимолості: їстівна і блакитна . Перший вид — низькорослий чагарник висотою до 1 м, а другий — штамбові рослина висотою 2 — 2,5 м

У Середній смузі чагарник зацвітає з першим весняним потеплінням, найчастіше, коли ще лежить сніг. Період активного росту пагонів короткий: в серпні чагарник переходить в стадію спокою. Ця фізіологічна особливість в умовах теплої осені і м’якої зими з дощами може привести до повторного осіннього цвітіння або до пробудження в розпал зими. Рослини, що почали вегетацію під час тривалої відлиги, значно пошкоджуються різкими морозами. Але, з досвіду дачників, жимолость швидко відновлюється, а старі кущі плодоносять навіть після суворих зим.

Ягодам жимолості властива терпкість або гірчинка, але селекціонерам вдалося звести цей ознака до слабо вловимого присмаку. Є сорти з простим солодким смаком. Досвідчені садівники при відборі кращих сортів жимолості головним критерієм ставлять не смак, а врожайність, дружність дозрівання, габітус куща і розмір ягід. Якщо плануєте заморожувати і переробляти, то вибирайте технічні сорти жимолості з хорошою врожайністю, а кислинку в смаку легко усунути додаванням цукру.

Рейтинг кращих сортів жимолості

Кращі ранні сорти жимолості

синій Скеля

Новий Бакчарскій сорт жимолості. Кущ Слаборосла, висотою 1,2 — 1,5 м, напіврозкидистий, штамбовий. Ягода темно-синя, з щільним восковим нальотом, подовжена, горбиста, масою 1,6 — 2,6 г, вирівняна, з щільною м’якоттю, десертного кисло-солодкого смаку. Ягоди не обсипаються, але допускається збирання обтрушування, відриваються без «хвостика», зберігають форму.

Середня продуктивність дорослого куща 3,5 кг. Цей сорт жимолості вирощують в північних регіонах і Скандинавії, ​​перспективний для Середньої смуги. Запилюється іншими рано квітучими сортами.

Новітні сорти жимолості

Бакчарское жимолость славиться своїми дуже великими і смачними ягодами, ранньостиглих, високою врожайністю.

Садівники з різних регіонів України захоплюються сортами Бакчарскій велетень, Гордість Бакчарі, пам’яті Гідзюка, Бакчарское, Томічка, Сибирячка, Сільгінка, чулимська, Наримська. А селекціонери ФГУП «Бакчарское» (раніше — Бакчарскій опорний пункт північного садівництва) продовжують працювати над виведенням нових сортів.

. Робота з цією культурою, розпочата в 1964 р Іваном Карповичем Гідзюком, успішно продовжена його послідовниками. Сорти першого покоління з Бакчарі — Томічка і Бакчарское — з’явилися в Державному реєстрі в 1987 р З 1990 по 2003 р в Держреєстр включені ще п’ять сортів Бакчарской селекції — Камчадалка, Васюганська, Пам’яті Гідзюка, Наримська, Парабельская, створені в результаті дослідження селекційного фонду , зібраного Іваном Карповичем на Далекому Сході, Камчатці і Сахаліні.

Результатом синтетичної селекції, розпочатої в 1976 р, стало створення сортів другого покоління — Сибирячка, чулимська, Гордість Бакчарі, Бакчарскій велетень, Сільгінка, Бакчарское ювілейна. У 1987-1994 рр. проведена гібридизація за участю сортів і елітних форм другого і третього поколінь. В результаті серед сіянців третього і четвертого поколінь виділено ряд елітних, проведено їх конкурсне випробування і в останні роки в Держсортовипробування запропоновані великоплідні сорти Дочка Велетня і Югана. У 2012 р в ГСИ передані ще два нових сорти — Стрежевчанка і Восторг.

У сорту Югана кущ високий, середньо щільні, напівкулястий. Ягоди дуже великі (масою 1,4-1,8 г), в більшості кувшіновідние, з валиком у верхівки, часто овальні, з округлою верхівкою. Темно-фіолетові з сильним восковим нальотом, чому здаються сизими. Смак десертний, кисло-солодкий, ягоди дуже хороші при заморожуванні. Дозрівання середнє за термінами, в прохолодну погоду розтягнуте. Ягоди добре тримаються на гілках, при зборі легко відриваються. Врожайність від 3,5 до 6 кг з куща.

Стрежевчанка . Кущ сильнорослий, штамбовий, розріджене. Ягоди дуже великі (середня маса 1,8 г, максимальна 2,7 г), зі слабким восковим нальотом, чому здаються майже чорними, кисло-солодкого смаку. Шкірочка тонка. Транспортабельність середня. Завдяки прямим розрідженим гілкам ягоди зручно збирати, при цьому вони не обсипаються. Дозрівання раннє, дружне. Урожайність 2,5-4,5 кг з куща.

Зараз науковий відділ Бакчарское опорного пункту північного садівництва працює з сіянцями 3-5 поколінь 1998-2012 рр. посадки. Конкурсне вивчення проходять 174 сортообразца місцевої селекції і 21 інорайонного сорт.

Виділено ряд елітних і перспективних форм з дуже цікавими характеристиками, які незабаром поповнять перелік бакчарскіх сортів. Ось їх короткий опис.

4-10-24 . Кущ сильнорослий (до 1,9 м заввишки), подовжено-овальний, штамбовий, з прямими гілками. Ягоди великі (1,7-2,2 г), подовжено-овальні, слабо-горбисті, з сильним восковим нальотом. Смак кисло-солодкий, дуже хороший (4,9 бала). Дозрівання середнє по терміну, розтягнуте. Врожайність щорічно висока, в середньому 2,8 кг з куща, максимальна — 4,5 кг. Транспортабельність гарна.

4-11-54 . Кущ середньорослий, сільнораскідістий. Ягоди дуже великі (середня маса 2,3 г, максимальна — 2,9 г), бочонковідниє, з сильно вираженим валиком у верхівки, темно-сині з сильним восковим нальотом, чому здаються сизими. Смак кисло-солодкий, 4,8 бала. Шкірочка щільна, транспортабельність гарна. Дозрівання ягід середньопізні, розтягнуте. Ягоди не обсипаються. Сорт дуже великоплідний, хоча середня врожайність 2,1 кг з куща. У сприятливі за погодними умовами під час цвітіння роки врожайність досягає 3,7 кг з куща.

Н. Савінкова , старший науковий співробітник, А. Гагаркін , молодший науковий співробітник ФГУП «Бакчарское» Россельхозакадеміі, Томська область

(Присадибне господарство № 7, липень 2013)

Кращі сорти жимолості

Жимолость — чагарник, який з’явився в наших садах не так давно, всього 10-15 років тому. Сорти жимолості, виведені сучасними селекціонерами, настільки різноманітні, що дозволяють вирощувати цю садову культуру в різних кліматичних поясах. Слід зазначити, що жимолость була улюбленою ягодою І. В. Мічуріна, він є творцем багатьох її основних сортів.

Загальний опис рослини

Жимолость відноситься до багаторічних чагарникових рослин, висота дорослого куща коливається від 0,5 м до 3 м в залежності від сорту. Листя довгасті, гладенькі, зовні зелені, зсередини більш бліді. Цвіте звичайно в середині травня, ще до повного розпуску листочків, квітки біло-рожеві, зібрані в кисті. Чудовий аромат квітів привертає бджіл, це сприяє гарному запиленню.

Рослина невибаглива і морозостійко. Плодоносити починає на 3 рік життя і дає дуже непоганий урожай, від 2 до 4 кг ягід з куща. Ароматні кущі з яскравими ягодами здатні прикрасити будь-який сад.

Плоди дозрівають на початку літа, мають довгасту форму, розмір від 1 до 5 см, пофарбовані в синій колір з сизим напиленням. Смак у ягід досить вишуканий, солодкуватий з кислинкою. Ягоди жимолості містять велику кількість вітамінів і антиоксидантів, їх вживання сприяє профілактиці інфарктів та інсультів, очищенню жовчного міхура, корисні вони при отруєннях, застуді і запаленнях.

Ягоди заморожують, сушать, роблять з них повидло, джем, варення, компот, сік і навіть отримують надзвичайно смачне вино. Калорійність ягід невелика, всього лише 30 ккал на 100 гр. Вміст цукру не більше 9%.

Кущі жимолості висаджують або в кінці літа, або ранньою весною. Рослина потребує обпилювачів, і тому садять поруч відразу не менше двох сортів жимолості. Місця для посадки вибирають сонячні з добре удобреному землею. Кущі садять на відстані не менше 1,5 м один від одного. Догляд за жимолостю простий, обрізати треба тільки засохлі гілки.

Єдиним мінусом жимолості є занадто тонка і ніжна шкірка ягід і їх здатність одночасно обсипатися з куща. Щоб ягоди при падінні не розривалися, під кущами натягують марлю або інше м’яке сітчасте полотно. Але і цей недолік незабаром буде подолано. Сучасні селекціонери працюють над виведенням сортів жимолості з більш міцної шкіркою.

Кращі сорти жимолості для середньої смуги України

Альтаїр

Ранньостиглий сорт жимолості, стійкий до морозу, хвороб і шкідників. Висота куща до 1,4 м, ягоди достигають у середині червня, маса ягоди близько 1 гр. З куща можна зібрати до 2 кг врожаю.

Смачні та солодкі ягоди яскраво-блакитного кольору з восковим покриттям, відносно довго не опадають з куща, підходять для посадки на дачних ділянках. Запилювачами цього сорту є Мальвіна, Блакитне веретено, Морена.

Бакчарскій Велетень

Великоплідний сорт із середнім терміном дозрівання. Кущі висотою 2 м і шириною 1,3 м. Морозотривкий, мало схильний до хвороб і шкідників.

Плоди яскраво-синього кольору з сизим нальотом, довжиною до 5 см, масою 1,8-2,5 гр. дозрівають в кінці червня. З куща збирають 2-3 кг врожаю. Ягоди можна заготовлювати на зиму заморожуванням, робити з них вино, варення, желе, компот і сік. Кращі запилювачі сорту — Амфора, Лазурна, Пам’яті Гідзюка, Німфа, Гордість Бакчарі.

блакитне веретено

Ранньостигла жимолость, стійка до морозів, хвороб і шкідників. Висота куща досягає 1 метра. Ягоди великі, довжиною до 2,7 см, синього кольору з сизим нальотом, маса ягоди до 1,5 гр., Врожайність до 2,5 кг з куща.

М’якоть ягоди кисло-солодка, але якщо полив був недостатнім, то відчувається невелика гіркота, тому режим поливу дотримуватися обов’язково. До недоліків цього сорту відноситься тонка шкірка плоду і здатність до швидкого осипання з куща. Сорти запилювачі — Попелюшка, Синій птах, Томічка, Камчадалка, Лазурна, Пам’яті Гідзюка.

довгоплідних

Жимолость цього сорту дуже морозостійка, рано дозріває, до 10 червня. Кущ висотою 1 метр, врожайність досягає 3 кг.

Ягоди у вигляді довгастого циліндра довжиною 2,7 см, масою близько 2 гр. Шкірочка ягід ніжна, фіолетово-синя з білуватим нальотом, обсипальність середня. М’якоть кисло-солодка, гіркота відсутня.

Запилювачі — Синьоока, Морена, Родзинка, Смолінська, Черничка, челябінка.

Попелюшка

Кущі цього сорту невеликі, до 70 см у висоту. Ягоди мають форму циліндра, темно-синє забарвлення з блакитним нальотом і прекрасний кисло-солодкий смак з суничним ароматом. Дозрівають плоди до середини червня, маса ягоди до 1,4 гр.

Врожайність куща до 3 кг. Збирати ягоди незручно в силу низькорослості куща. Але рослина відрізняється морозостійкістю. Стійкістю до захворювань і шкідників. Ягоди також швидко обсипаються. Запилювачі цього сорту — Лазурна, Герда, Амфора, Камчадалка, Пам’яті Гідзюка, Ленінградський велетень, Парабельская.

Ленінградський велетень

Кущі цього сорту відрізняються своєю висотою — 2 м. Ягоди також великі до 3 см в довжину. Шкірочка щільна, темно-синя з сизуватим нальотом. Дозрівання плодів відбувається нерівномірно протягом місяця.

М’якоть кисло-солодка, волокниста, час дозрівання кінець червня — початок липня, маса ягоди до 4 гр. Врожайність куща доходить до 3,3 кг. Плоди розташовуються на кущі великими гронами, що значно полегшує їх збір. Кращі запилювачі цього сорту — Гжелка, Синій Птах, Старт, Мальвіна, Морена, Синє Веретено, Пам’яті Куминова.

Морена

Кущ цього сорту досягає висоти 1,7 м, ягоди достигають до середини червня. У ягід тонка, майже прозора шкірочка блакитного кольору з восковим нальотом. М’якоть приємного смаку, без гіркоти. Плоди довго не опадають з куща.

Врожайність досягає 2 кг з куща. Рослина морозостійка, стійка до хвороб і шкідників. Кращими запилювачами цього сорту є — Мальвіна, Синє Веретено, Амфора, Віола, Камчадалка, Старт, Пам’яті Куминова, Синій Птах.

німфа

Висота куща досягає 1,7 м. Рослина стійка до холодів, хвороб і шкідників. Ягоди довгі 3 см, вигнуті і горбисті. Плоди дозрівають в кінці червня.

М’якоть кисло-солодка з приємною гіркуватістю, шкірка голубовтая з сизим восковим нальотом. Маса ягоди до 3 гр. Врожайність куща досягає 2 кг.

Рослина зимостійке і рідко хворіє. Кращими запилювачами є — Лазурна, Павловська, Пам’яті Гідзюка, Амфора, Обраниця.

Синій птах

Кущі цього сорту рослі, досягають 1,8 м. Ягоди дозрівають в кінці червня. Шкірочка чорно-блакитна із сильним нальотом.

Смак м’якоті кисло-солодкий, нагадує смак чорниці. Довжина плодів середня, близько 2 см, маса до 1,2 гр. Врожайність досягає до 2 кг з куща.

Рослина стійка до холодів, хвороб і шкідників. Кращими запилювачами для цього сорту є — Синичка, Старт, Попелюшка, Синє веретено, Пам’яті Куминова, Мальвіна, Камчадалка.

Томічка

Висота куща цього сорту досягає 1 м, дозрівають плоди в другій половині червня. Ягоди масою до 2 гр. схожі на глечик з нерівною поверхнею і з шкіркою фіолетового кольору з блакитним нальотом.

М’якоть кисло-солодка, ягоди добре переносять транспортування. Рослина стійка до холодів і хвороб, але іноді уражається попелиць.

Врожайність досягає 3,2 кг з куща. Кращими запилювачами є — Блакитне Веретено Павловська, Дочка Велетня, Синій Птах, Бакчарское, Васюганська. Бакчарскій Велетень.

Сорти жимолості для північних районів України

В силу суворого північного клімату далеко не всі ягоди можна вирощувати в Скандинавії. Але жимолость настільки морозостійка, що вже на початку червня з’являються її перші ягоди. Селекціонерами отримані особливі сорти жимолості, придатні для посадки в північних областях.

Лазурна

Маса ягоди 1 гр. М’якоть кисло-солодка з гірчинкою. Урожайність до 2 кг. Можливо вторинне цвітіння, але це погано позначається на врожайності. Обсипальність плодів слабка.

вогненний опал

Маса ягоди до 1 гр. М’якоть кисло-солодка з гірчинкою. Урожайність висока — до 4 кг з куща. Практично не опадає. Найчастіше з ягід цього сорту роблять вино.

пам’яті Гідзюка

Кущ заввишки 1,8 метра. Ягоди грушоподібної форми масою до 1 гр. Врожайність досягає 2-3 кг з куща. Ягоди не обсипаються. Застосування велике.

Лаура

Ягоди масою 1,1 гр. М’якоть ніжна, смак солодкий, ароматна. Обсипальність середня Застосування в свіжому вигляді і для переробки.

Волхова

Кущ високий до 2 м. Ягоди подовженої форми із загостреною верхівкою, масою до 0,9 гр. Смак солодкий з відтінком суниці. Урожайність до 2 кг з куща. Опадають ягоди незначно. Застосування в якості десерту.

Ленарола

Ягоди вагою 1,2 гр. Смак кисло-солодкий, ароматна м’якоть, шкірка товста. Декоративні великі квіти. Середньостійка до попелиці, обсипальність середня. Застосування в десертах і свіжому вигляді. Урожайність до 2 кг з куща.

Також для посадки в районах Скандинавії придатні вищеописані сорти жимолості Томічка, Попелюшка і Бакчарскій Велетень.

До сортам південним відносяться Дельфін, Голубінка, Світанок, Зірниця. Їх краще не висаджувати в районах середньої смуги. Тому що в разі теплої осені вони можуть повторно зацвісти, що значно скоротить урожай і послабить рослина.

Жимолость травнева, опис сортів

жимолость Вітамінна

Встигає раніше всіх сортів в кінці травня. Кущ досягає висоти 1,5 м. Ягоди довжиною 1,5 см кисло-солодкі, з прекрасним ароматом, вагою близько 1,8 гр. Плоди не осипаються, кущ плодоносить близько 25 років.

жимолость Карина

Кущ висотою 1,5 м, встигають плоди в кінці травня. Ягоди довжиною 3 см, довгасті, темно-синього кольору. Смак кисло-солодкий. Цвіте дуже ароматними дрібними квітами. Період плодоношення протягом місяця.

Жимолость солодких сортів

• Альтаїр;
• Амфора;
• десертна;
• Лакомка;
• німфа;
• Павловська;
• Словник;
• Снігур;
• сувенір;

жимолость великоплідна

• бажовской;
• чарівниця;
• довгоплідних;
• Попелюшка;
• обраниця;
• Лазурна;
• німфа;
• Морена;
• Скандинавіяячка;

жимолость високоврожайна

• Попелюшка;
• Вогняний Опал;
• Блакитне веретено;
• довгоплідних;
• Скандинавіяячка;
• Морена;
• Катюша;
• капель;
• синичка;
• фіалка;
• Сіріус;

Раннеплодние сорти жимолості

• Попелюшка;
• Морена;
• Томічка;
• довгоплідних;
• Блакитне Веретено;
• Віола;
• чарівниця;
• Синій птах;
• Синьоока;

Сорти жимолості стійкі до осипання плодів

• Вогняний Опал;
• соловей;
• родзинка;
• Борель;
• Лазурна;
• Омега;
• Роксана;

Leave a Comment Отменить ответ

Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.