Рецепти з використанням ячмінної крупи

Каша – це один з найпоширеніших гарнірів. До найрізноманітнішим м’ясних і рибних страв можна подавати кашу. Однією з поширених і знайомих нам всім каш є ячна кашка. Якщо ви хочете дізнатися, як приготувати ячну кашу на воді, то прочитайте цей рецепт. Якщо ви дотримуєтеся посту, то можете замінити вершкове масло на рослинну. Тоді кашу можна буде в.

Ячна каша на молоці

Якщо ви віддаєте перевагу готувати молочні каші, то варто звернути увагу на рецепт ячної каші на молоці, яка встигає разомлеть і розваритися, перш ніж її подадуть до столу – дуже смачно. Цей простий рецепт, як приготувати ячну кашу на молоці, не займе у господині багато часу. Ячна каша на молоці готується дуже легко і не вимагає фінансових витрат.

Ячмінна крупа – це дуже корисний та популярний продукт харчування. Це зернова крупа, яка виготовляється з ячменю, та має приємний смак та текстуру. Ячмінна крупа є чудовим додатком до багатьох страв, а також може бути основним інгредієнтом у багатьох рецептах.

Ця крупа є дуже корисною для здоров’я. Вона містить велику кількість клітковини та білка, а також вітамінів та мінералів. Крім того, вона містить багато антиоксидантів, які допомагають боротися зі стресом та запальними процесами в організмі.

Ячмінну крупу можна приготувати декількома способами.

• Один з найпростіших способів – це варити ячмінну крупу в воді. Це можна зробити, додавши воду та крупу у співвідношенні 2:1 і варити на помірному вогні протягом близько 25-30 хвилин. Якщо додати трохи солі та олії, то крупа стане ще більш смачною.
• Ячмінну крупу також можна використовувати для приготування салатів. Для цього потрібно додати варену ячмінну крупу до інших інгредієнтів, таких як свіжі овочі, зелень та заправки. Це додасть салату приємний смак та текстуру.
• Ще її можна використовувати для приготування супів та гарячих страв. Наприклад, варену крупу можна додати до рагу з м’яса або овочів. Крупа також добре поєднується зі свіжими травами, спеціями та іншими інгредієнт, які можуть підняти смак та аромат страви. Ще можна додати ячмінну крупу до грибного супу, додавши до нього гриби, цибулю та часник. А можна використовувати крупу для приготування плову з м’ясом, додавши до неї нарізані моркву, цибулю та смажене м’ясо.

Крім того, ця крупа є ідеальним інгредієнтом для приготування вегетаріанських та веганських страв. Це зерно добре поєднується з овочами та фасоллю, створюючи багато варіацій різних страв. Ячмінна крупа також може бути використана для створення здорових та поживних сніданків, додавши до неї молоко або йогурт, фрукти та горіхи.

Узагалі, ячмінна крупа є чудовим інгредієнтом для створення різних страв. Вона додає текстуру, смак та аромат до багатьох страв, а також містить багато поживних речовин, що корисні для здоров’я. Завдяки своїй універсальності та корисності, ячмінна крупа стане відмінним вибором для тих, хто прагне вести здоровий та збалансований спосіб життя.

На нашому сайті kuhari.com.ua у розділі Ячмінна крупа ви знайдете ще багато рецептів з використанням цієї корисної крупи.

Рецепт салату з шинкою і сиром

Захоплюєтеся здоровим харчуванням або шукаєте цікавий, оригінальний і корисний для організму рецепт салату? Тоді вам сподобається блюдо, як приготувати рецепт салату з шинкою і сиром. Салат готую на основі ячмінної крупи, що дуже відрізняє цей рецепт від подібних з використанням сиру і шинки. Такий салат відмінно замінить обід або вечерю, особлив.

Дріжджі Кодзі – особливості використання і рецепт браги

Досвідчені винокури знають, що в країнах Азії для приготування спиртних напоїв з крахмалосодержащего сировини (рису, ячменю, кукурудзи, пшениці) використовують спеціальні дріжджі на основі цвілевих грибків – «Кодзі», які осахаривают крохмаль (переробляють на цукор) без солоду і ферментів. Нещодавно дріжджі «Кодзі» китайського виробництва з`явилися в Росії, що викликало чималий ажіотаж серед самогонників. Прийшов час розібратися в перевагах і недоліках цього продукту, який позиціонується як більш проста альтернатива традиційним методам приготування браги.

Теорія. Справжні японські Кодзі (糀) – це рис або соєві боби, оброблені паром і зброджені грибком Aspergillus oryzae. Для успішного розмноження і переробки сировини грибкових спор створюють спеціальні умови:

1. Рис промивають і замочують.
2. Обробляють зерна парою, охолоджують і вносять суперечки, куплені у сертифікованих постачальників. В Японії тільки 10 компаній мають право торгувати Aspergillus oryzae.
3. «Заражений» грибком рис засипають в дерев`яну ємність і переносять в приміщення з контрольованою температурою.
4. В процесі оцукрювання рис періодично перемішують, контролюють температуру, охолоджуючи і нагріваючи зерна в міру необхідності.
5. Готовий рис покритий білими пластівцями і має солодкий смак. Сировина відразу ж надходить на переробку (бродіння, приготування соєвого соусу, маринаду для риби або інших страв), оскільки має незначний термін зберігання.

З цього випливає, що в кращому випадку можна придбати тільки суперечки Кодзі (Aspergillus oryzae), звані «стартером». Спочатку грибок потрібно буде активувати, а потім виростити і розмножити на пропареному рисі за певною технологією, дотримуючись температурний режим. Для переміщення спор цвілі через кордон потрібен спеціальний дозвіл фітосанітарних служб, тому законно купити Кодзі не вийде.

Тепер розберемося, що насправді продають через Інтернет під виглядом цвілеві грибки, наприклад, відома в Росії фірма «Angel». В основі китайських Кодзі концентрований субстрат, перероблений пліснявими бактеріями і містить комплекс амілолітичних ферментів, які розщеплюють крохмаль до простих цукрів. До слова, амілаза входить до складу дріжджів всіх більш-менш відомих виробників, навіть білоруських.

Простіше кажучи, китайські Кодзі – це суміш з висушеної барди рисової браги, штучних ферментів для холодного оцукрювання крахмалосодержащего сировини, звичайних дріжджів і поживних добавок, які сприяють бродінню. Сам пліснявий грибок небезпечний для здоров`я, тому активні суперечки вбивають задовго до фасування, виростити справжні Кодзі з такого складу не вийде.

Китайські Кодзі – ферменти для холодного оцукрювання, дріжджі та інші добавки. Ніякої живий цвілі!

Незважаючи на явну підміну понять, в деяких випадках використання китайських дріжджів виправдано. Далі по ходу статті під словом «Кодзі» будемо розуміти саме замінник з ферментами, а не справжній грибок Aspergillus oryzae.

Переваги дріжджів «Кодзі»:

• простота роботи з крохмалевмісні сировиною – не потрібно варити борошно, а потім осахаривать затор солодом або ферментами, все необхідне вже є в пакетику з дріжджами, досить додати воду;
• при правильній технології дистилят зберігає органолептичні властивості вихідної сировини, як і в разі застосування солоду;
• готова брага не пригорає при прямому нагріві перегінного куба (без парогенератора);
• практично весь крохмаль переробляється на цукор, що дозволяє отримати максимум самогону.

• середній час бродіння – 25 днів, що в кілька разів довше, ніж при традиційному осахаривании солодом;
• під час бродіння з`являється дуже неприємний, тухлий запах;
• ціна – вартість (включаючи доставку) китайських дріжджів з ферментами вище, ніж звичайних хлібопекарських і навіть спиртових.

Увага! Хоча активні спори грибка повинні бути знищені на заводі перед фасуванням, але для перестраховки від алергії, кандидозу і бронхіальної астми раджу дотримуватися техніки безпеки: працювати з дріжджами тільки в рукавичках і не допускати попадання порошкоподібного складу в легені, захищаючи органи дихання маскою або респіратором. Брагу можна пробувати на смак.

Універсальний рецепт браги на Кодзі

Складові:

• крахмалосодержащее сировину (будь-яка мука або крупа дрібного помелу) – 5 кг;
• вода – 20 літрів;
• кодзі – 45 грам.

Особливості. Замість крупи чи борошна можна використовувати чистий крохмаль. В інструкції до дріжджів зазначено, що співвідношення води до сировини повинно бути 3 до 1, але для зменшення тривалості бродіння краще зробити гідромодуль більше – 4: 1, зайва вода точно не погіршить брагу. Експериментальним шляхом встановлено, що на 1 кг крупи чи борошна потрібно 9 грам «Кодзі» (оптимальна кількість). Максимально можлива фортеця браги – 15% (вказано виробником дріжджів).

Вихід залежить від вмісту крохмалю в зерні. Теоретично можливі значення наведені в таблиці, на практиці вихід зазвичай нижче на 10-15%.

Технологія приготування браги

1. Дезінфікувати бродильно ємність: розвести аптечний йод в холодній воді (10 мл на 25 літрів), залити розчин в ємність з краю, залишити на 60 хвилин, потім злити засіб. Якщо дозволяє матеріал, замість йоду можна використовувати стерилізацію парою або будь-який інший метод.

Через повільне бродіння існує ризик зараження сусла патогенними мікроорганізмами, тому дезінфекція ємностей і сировини є обов`язковою процедурою і передбачена інструкцією до дріжджів.

2. Крупу (борошно) залити окропом і перемішати (теж з метою дезінфекції). Почекати, поки сусло охолоне до 30-32 ° C.

3. Внести дріжджі Кодзі. Перемішати, встановити водяний затвор (можна використовувати рукавичку з дірочкою в пальці).

Увага! В силу слабкої інтенсивності і розтягнутості бродіння в часі застосування гідрозатвори обов`язково, інакше брага скисне!

4. Перенести брагу в темне місце зі стабільною температурою 20-28 ° C (рекомендована – 25-26 ° C). Раз в 5 днів перемішувати, щоб ферменти розщеплює крохмаль на дні. Перші ознаки бродіння з`являються через 6-20 годин.

Брага з ячмінної крупи через пару годин після внесення дріжджів

Готова до перегонці брага на Кодзі стає світліше, на дні з`являється шар осаду, а інтенсивність виділення газу з гідрозатвори помітно зменшується (рукавичка здувається). Пробувати на смак не можна! Зазвичай при рекомендованої температурі бродіння триває 20-28 днів.

Готова брага набагато світліше, але колір залежить від сировини, різниця з початковим варіантом не завжди настільки помітна

Отримання самогону з кодзі

5. Хоча сусло не боїться прямого нагріву, для перестраховки перед дистиляцією краще профільтрувати брагу через марлю і добре віджати макуха.

6. Зробити першу перегонку на максимальній швидкості. Вибирати самогон до падіння фортеці в струмені нижче 35%. Залежно від сировини можлива поява специфічного запаху.

7. Визначити кількість чистого спирту в отриманому дистилляте (обсяг в літрах помножити на відсоток фортеці і розділити на 100).

8. Розбавити самогон водою до фортеці 18-20 градусів і перегнати повторно з поділом на фракції. Перші 15-18% від кількості чистого спирту зібрати окремо. Ця шкідлива фракція з неприємним запахом називається «голова» і підходить тільки для технічних потреб.

Зазвичай на «голови» доводиться 8-12% «перваку» від чистого спирту, але у випадку з Кодзі для підвищення якості краще зняти більше дистиляту.

9. Збирати основний продукт («тіло») до падіння фортеці в струмені нижче 50%, після чого закінчити перегонку або відбирати «хвости» окремо.

10. «Тіло» розбавити водою до бажаної міцності (зазвичай 40-45%), розлити в скляні ємності і герметично закрити. Залишити на 2-3 дня в темному місці для стабілізації смаку.

За смаком і запахом нічим не відрізняється від аналогічного дистиляту, Осахаренний солодом

Самогон з ячменю

Ячмінь – злакова культура, яка з давніх часів знаменита своїми цілющими якостями.

Відварами і настоями на основі пророщеного ячменю і ячмінних зерен в старовину лікували захворювання сечового міхура, нирок, шлунка, кишечника, молочних залоз, шкірних покривів.

Вважалося, що ячмінь – найкраще природні ліки для посилення імунітету після перенесених хвороб.

У складі зерна міститься велика кількість вітамінів (A, групи B, C, D, Е, PP), мікроелементів (фосфор, йод, кальцій і ін.).

Але повага до ячменю стягнула не тільки прихильників здорового способу життя, які віддають перевагу куштувати ячні і перлові каші, хліб і квас.

Рис знаменитий у виробництві пива, а любителі міцного спиртного женуть відмінний самогон з ячменю в домашніх умовах.

Любителі-самогоновари вважають, що саме зерновий дистилят (а особливо ячмінний) м’яко п’ється, має приємний запах вихідної сировини.

Розглянемо особливості приготування домашнього самогону з ячмінної крупи (зерен).

Що потрібно знати, перш ніж приступати до справи?

Щоб приготувати ячмінний самогон, доведеться виконати наступні кроки:

1. Виготовлення зернової закваски. Вважається, що найкращий дистилят, який не має неприємного запаху – той, у виробництві якого не були використані дріжджі (хлібопекарські сухі або пресовані). Щоб сусло заграло, доведеться сподіватися на дикі дріжджі, що живуть на поверхні зерен ячменю. Для цього і знадобиться приготування закваски;
2. Виготовлення солоду. Сахара в ячмені практично немає, зате є крохмаль, який доведеться піддати процесу оцукрювання – розщеплення крохмалю на цукор (глюкозу). Щоб ячмінне сусло почало бродити, частина зерен потрібно проростити, тобто зробити з них солод. Власне, без певної кількості ячмінного солоду сусло бродити не буде.
3. Важливо, щоб зерна ячменю були дозрілими, насичено-жовтого кольору, при розкусуванні борошнистими. Оскільки для виробництва самогону потрібно пророщувати ячмінь, важливо, щоб зерно було витриманим не менше 2 місяців і не більше року. В іншому випадку очікувати появи слабких паростків доведеться довго.
4. Щоб правильно проростити зерно ячменю для самогону, доведеться врахувати деякі моменти. Під час пророщування важливо підтримувати певну температуру в приміщенні. Вона повинна бути дорівнює 15-18 ° C. Якщо в кімнаті буде прохолодніше, ячмінь може не прорости. Якщо тепліше – загнити. Щоб не помилитися, доведеться обзавестися градусником.
5. Термін пророщування ячменю дещо більший, ніж у інших культур – 9-10 діб. Готовий для оцукрювання солод той, чиї паростки досягли довжини в 5-7 мм. Якщо розкусити таке зернятко, відчується солодко-гіркуватий присмак і слабкий аромат огірка. Термін зберігання так званого «зеленого» солоду – не більше 3 діб, тому з виготовленням сусла зволікати не варто;
6. Перетворення сухих зерен ячменю в борошно. У процесі приготування сусла доведеться об’єднати солод і зерна ячменю, які знадобиться подрібнити. Щоб не додавати собі клопоту, можна придбати готову ячмінну муку. Або ж перемолоти зернятка, наприклад, в зернодробарка. Обсяг борошна повинен в 4,5-5 разів перевищувати обсяг солоду, приготованого на попередньому етапі;
7. Оцукрювання. Як було сказано вище, зерна ячменю (як і будь-які інші) не братимуть бродити без внесення в сусло солоду (який був приготований раніше). Процес оцукрювання включатиме в себе об’єднання ячмінного борошна і солоду і їх прогрівання при певній температурі (не більше 70 ° C);
8. Бродіння. На даному етапі в сусло потрібно внести зернову закваску, інакше бродіння – процес перетворення цукру в спирт – не відбудеться. Зброджується брага з ячменю без дріжджів з закваскою досить швидко. Зазвичай вистачає тижня;
9. Фільтрація. Коли сусло відбродило (з’явиться осад на дні бродильної ємності, з гідрозатвору перестануть йти бульбашки, рідина освітлиться), доведеться злити готову брагу з осаду, інакше під час перегонки частинки ячменю пригорять, що зробить самогон з ячмінного солоду гірким і неприємним на смак;
10. Дистиляція. Цей момент, власне, і зробить з бражки якісний самогон з ячменю без дріжджів – напій, який за смаковими якостями анітрохи не поступатиметься хорошої магазинної горілки. Щоб насолодитися ячмінним дистилятом і не мати проблем зі здоров’ям, бажано зробити дві перегонки.
11. Під час першої не потрібно розділяти дистилят на фракції, а збір продовжувати, поки міцність спиртовмісної рідини не знизиться до 30-35%. А під час другої доведеться відібрати перші 10-15% дистиляту (це «голови» самогону, які будуть містити величезну кількість шкідливих речовин).

Як зробити самогон з ячменю?

Рецепт самогону з ячменю досить простий, потрібно тільки не відступати від представлених нижче порад.

Складові

Процес приготування

1. Перед тим, як зробити брагу з ячменю для самогону, потрібно приготувати закваску. Для цього від загальної кількості ячменю взяти 100 г, промити злаки двічі, видаливши весь спливший на поверхню води сміття: погані зернятка, травинки, бруд. Ячмінь скласти на дно ємності із пластику або металу шаром приблизно в 3 см і залити його водою так, щоб покривала злаки не більше ніж на 2-3 см;
2. Витримати в темряві (при кімнатній температурі) зерна ячменю з водою 1-2 дня, поки не з’являться паростки. Тару з ячменем і водою слід накрити, щоб не потрапили пил і комахи. Коли зерна проростуть, внести в закваску 50 г цукру і гарненько все перемішати. Якщо суміш буде надмірно густою, додати трохи води. Перев’язати горлечко тари з закваскою і прибрати в темне місце приблизно на тиждень. Коли з’явиться піна, будуть чутні звуки шипіння, відчуватися кислий запах, значить, закваска буде готова;
3. На даному етапі прийде пора робити солод. Для цього від загальної маси ячменю відсипати 0,8-1 кг зерен. Всипати їх в каструлю і залити водою, щоб покривала ячмінь приблизно на 5 см. Через 6 годин воду зі сплившого на поверхню сміттям і неякісними зернами злити і залити ячмінь заново. Дати настоятися зернам з водою ще 18-20 годин;
4. Коли час закінчиться, злити воду з ячменю. А зерна розкласти в зручній тарі рівним шаром близько 7-10 см. Зверху покласти вологу чисту тканину (наприклад, марлю). Унести ячмінь в приміщення з температурою від 15 до 18 ° C. Двічі на добу перемішувати зерно, а при необхідності трохи сприскувати водою. Почекати приблизно тиждень-десять днів. Коли з’являться паростки більше 4-5 мм, значить, сусло готове;
5. Отриманий солод перемолоти і змішати з теплою (близько 25-30 ° C) водою. З суміші змеленого солоду і води вийде солодове молочко;
6. Ячмінь, що залишився перемолоти якомога дрібніше. Всипати його в велику каструлю і обережно влити теплу воду (45-50 ° C), щоб не утворилися грудочки. Обсяг води повинен в 4 рази перевищувати обсяг ячмінного борошна;
7. Поставити каструлю з ячмінної борошном і водою на плиту і нагрівати до 60 ° C. «Тримати» температуру 15 хвилин, а потім збільшити її на 2-5 градусів (до 62-65 ° C). Підтримувати таку температуру ще 15 хвилин, а потім вміст каструлі закип’ятити і проварити 1,5-2 години, періодично помішуючи, щоб не підгоріло;
8. Зняти каструлю з вогню, охолодити вміст до 65 ° C. Влити до вареного зерна солодове молочко, помішуючи;
9. Каструлю знову поставити на вогонь, накривши кришкою. Температура при нагріванні сусла повинна досягти 63-65 ° C;
10. Температуру (60-65 ° C) доведеться підтримувати 2 години. Періодично (2-3 рази на годину) перемішувати сусло, щоб не пригоріло на дно каструлі;
11. Каструлю з суслом зняти з вогню і перенести в ванну з крижаною водою, щоб вміст швидко охоловся до 27-28 ° C;
12. З каструлі перелити сусло в ємність для бродіння, встановити гідрозатвор. Правильне місце для зброджування те, де темно і температура близько 20-28 ° C;
13. Коли бродіння закінчиться, злити брагу з осаду. А потім перегнати на самогонному апараті двічі. Готовий дистилят розбавити водою до бажаної міцності (зазвичай це 40-45%) і витримати в прохолоді пару днів.

У деяких випадках в сусло вносять цукор (близько 0,7-1 кг) і хлібопекарські дріжджі (50 г пресованих або 10 г сухих).

Ці компоненти дозволяють сусла активно бродити, збільшують вихід готового напою, але кілька нівелюють смакові якості ячмінного дистиляту.

Схожі записи: