Як перевестись до іншого вишу або на іншу спеціальність

Чим врегульований порядок переведення? Як дізнатися якою є процедура переведення у конкретному ЗВО? На якому році навчання дозволяється переводитись? На які спеціальності можна перевестися? Який розмір академічної різниці допустимий для переведення? Як розраховується академічна різниця? На яку форму навчання зараховують студента? Якою є процедура переведення? Які документи потрібні для переведення?

Чим врегульований порядок переведення?

Порядок переведення студентів ЗВО врегульований ст.46 Закону України «Про вищу освіту» та Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів закладів вищої освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти України від № 245 від 15.07.96 р.

Окрім цього, ЗВО можуть приймати свої внутрішні нормативні документи, які деталізують порядок переведення. Наприклад, такий документ є в НУ «Львівська політехніка» (ЛП), ВНЗ «Український католицький університет» (УКУ), КНУ імені Тараса Шевченка (КНУ) та ін.

Як дізнатися якою є процедура переведення у конкретному виші?

Інформацію про порядок переведення можна знайти на сайті ЗВО, якщо ж там інформація відсутня або не точна, то можна звернутися до приймальної комісії або деканату відповідного факультету. Процедура переведення у різних ЗВО може мати певні відмінності, тож якщо студент має намір перевестись в інший заклад, то саме туди він повинен звернутися за консультацією.

На якому році навчання дозволяється переводитись?

Згідно з Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів закладів вищої освіти, забороняється переведення студентів бакалаврату на перший курс. Тож якщо першокурсник прийшов до висновку, що спеціальність йому не цікава або вирішив змінити ЗВО, то перевестись він зможе лише після завершення першого курсу.

Переведення студентів магістратури як в межах одного навчального закладу, так й в інший заклад вищої освіти допускається лише на іншу спеціалізацію в межах однієї спеціальності.

Нормативними документами навчального закладу можуть встановлюватись додаткові обмеження. Так, наприклад, у КНУ забороняється переведення студентів бакалаврату та магістратури в останньому (випускному) семестрі, а у ЛП забороняється переведення студентів бакалаврату, які навчаються на випускному курсі.

На які спеціальності можна перевестися?

При обранні спеціальності слід враховувати, що для зарахування за новим місцем навчання потрібно ліквідувати академічну різницю, тобто скласти заліки та іспити з тих навчальних дисциплін, які студент не вивчав за попереднім місцем навчання. Якщо попередня та нова спеціальності подібні, то перевестися буде нескладно. Однак, якщо студент обирає спеціальність, яка кардинально відрізняється від попередньої (наприклад, навчався на гуманітарній, а хоче перевестися на природничу) – розмір академічної різниці може бути занадто великий і у переведенні відмовлять.

Який розмір академічної різниці допустимий для переведення?

Згідно з Методичними рекомендаціями МОН, розмір академічної різниці на рік не може перевищувати 20 кредитів (приблизно 6-7 предметів по три кредити). Тобто, якщо студент переводиться після завершення другого курсу, то академічна різниця не може бути більшою ніж 40 кредитів (20 за 1-й курс і 20 за 2-й курс). Деякі ЗВО встановлюють інші граничні розміри, наприклад у КНУ – 12 дисциплін та/або 36 кредитів, в УКУ – 30 кредитів.

Як розраховується академічна різниця?

Для розрахунку академічної різниці студентові, який переводиться на інший факультет або в інший заклад вищої освіти, потрібна академічна довідка з інформацією про складені предмети. Її можна отримати в деканаті факультету, на якому студент навчається. З цією довідкою потрібно звернутись у деканат факультету, на який студент бажає перевестися. Її порівняють з навчальним планом і визначать, які предмети можна зарахувати, а які потрібно скласти.

На яку форму навчання зараховують студента, який переводиться на іншу спеціальність/факультет чи в інший ЗВО?

Студенти, які навчались на бюджеті мають пріоритетне право бути переведеними на бюджет, однак лише за умови наявності вакантних (вільних) місць. Якщо таких місць немає, то можна перевестись на контракт. Тому перед прийняттям рішення про переведення потрібно з’ясувати чи є вакантні бюджетні місця та якою буде вартість навчання у разі переведення на навчання за контрактом.

Студент, який навчається на контрактній формі навчання, може спробувати перевестися на бюджет. Наприклад, у деяких навчальних закладах таке переведення можливе на конкурсних засадах за рейтингом на підставі рішення спеціальної комісії. При прийнятті рішення додатково враховуються: показники успішності студента, його наукові та творчі досягнення, участь у громадському житті університету, відгук органів студентського самоврядування та характеристика від куратора групи.

Якою є процедура переведення?

Переведення студентів здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул та може зайняти кілька тижнів. Тому заяву про переведення варто подавати завчасно. Деякі заклади вищої освіти встановлюють строки для подання такої заяви, наприклад у КНУ заява має бути подана за місяць до дати початку навчання.

Для переведення на іншу спеціальність (факультет) в межах одного навчального закладу студент повинен звернутися із заявою до ректора (директора). Протягом двох тижнів заява повинна бути розглянута, а заявнику – повідомлені умови переведення, а якщо в переведенні відмовлено – причини відмови.

Порядок переведення в інший заклад вищої освіти складніший, оскільки потрібна згода двох ректорів (директорів). Спочатку заява про переведення підписується в ректора того закладу освіти, у якому студент навчається, а потім – подається ректорові закладу, до якого студент має бажання перевестись.

У разі одержання згоди на переведення, студент повинен отримати в деканаті за новим місцем навчання довідку із переліком предметів, які потрібно скласти щоб ліквідувати академічну різницю. Як правило, ліквідувати (скласти) академічну різницю потрібно до початку навчальних занять. Окремі заклади вищої освіти можуть встановлювати інші терміни. Наприклад, в УКУ дозволяється скласти її протягом академічного року після зарахування. Якщо ж студент її не складає – його відраховують.

Які документи потрібні для переведення?

У Положенні про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих навчальних закладів згадуються лише два документи: академічна довідка та заява про переведення. Однак, заклади вищої освіти можуть уточнювати перелік необхідних документів. Так, у деяких навчальних закладах потрібно подати: заяву зі згодою ректора та печаткою закладу вищої освіти, в якому особа навчається; копію навчальної картки студента з обов’язковим зазначенням назв дисциплін, кількості кредитів (годин), передбачених на їх вивчення, та форм контролю; копію паспорта та довідки про ідентифікаційний код; копію угоди про навчання (якщо така укладалась).

Для отримання оперативної інформації про проведення вступної кампанії приєднуйтесь до каналу Вступ.ОСВІТА.UA в Telegram або сторінок Абітурієнт і Освіта.ua у Facebook.

Чи можна після 1-го курса перейти на інший факультет чи на іншу спеціальність на своєму ж факультеті?

Чи можна після 1-го курса перейти на інший факультет чи на іншу спеціальність на своєму ж факультеті?

Так, після першого курсу можна переводитися з:

• одного ВНЗ до іншого;
• одного напряму підготовки на інший напрям підготовки в межах однієї галузі знань;
• однієї спеціальності на іншу спеціальність в межах одного напряму підготовки (http://kpi.ua/document_trans_student).

Перевестися з однієї спеціальності на іншу можливо за умови згоди деканату та склавши академрізницю. Академічна різниця – це перелік дисциплін навчального плану за попередні семестри, які студент чи особа, що прагне здобути освіту, не вивчала. Ліквідація академічної різниці здійснюється, як правило, до початку навчальних занять. У разі необхідності декан (директор) може визначити студенту індивідуальний графік ліквідації академічної різниці до початку найближчої екзаменаційної сесії.

Консультація в деканаті підрозділу, в який Ви плануєте перейти.

Поновлення на навчання у закладі вищої освіти

Чим врегульований порядок поновлення? Куди звертатися щодо поновлення? Яким є порядок поновлення? Які документи потрібні для поновлення? Які існують обмеження щодо поновлення? Чи можна поновитися на бюджет? Чи можна поновитися до іншого ЗВО? Чи можна поновитися на іншу спеціальність?

Чим врегульований порядок поновлення?

Порядок поновлення на навчання врегульований ст.46 Закону України «Про вищу освіту» та Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти України № 245 від 15.07.96 р.

Окрім цього, порядок поновлення може деталізуватись у внутрішніх правових актах закладу вищої освіти. Такі документи є в багатьох університетах, наприклад в ЛНУ імені Івана Франка, НУ «Львівська політехніка», КНУ імені Тараса Шевченка, КПІ імені Сікорського та інших.

Куди звертатися щодо поновлення?

Зразок заяви, інформацію про перелік необхідних документів та про особливості процедури поновлення зазвичай можна отримати в одному з двох підрозділів закладу вищої освіти – приймальній комісії або в деканаті.

Яким є порядок поновлення?

Поновлення на навчання здійснюється, як правило, під час літніх або зимових канікул. Заяву про поновлення потрібно подавати завчасно. Наприклад, у Київському національному університеті – за місяць до початку навчання, у Львівській політехніці – за два тижні.

Заява про поновлення повинна бути розглянута протягом двох тижнів, а особі, що поновлюється повідомлені умови зарахування на навчання або причина відмови.

Наказ про поновлення до складу студентів видає ректор (директор) закладу вищої освіти, тож заява про поновлення пишеться на його ім’я. Спочатку вона розглядається приймальною комісією або деканатом, які приймають рішення про поновлення та повідомляють про нього ректора.

Зарахування здійснюється після ліквідації (складання) академічної різниці. Тобто, спочатку потрібно скласти заліки та іспити з тих дисциплін, які студент не склав до відрахування чи академічної відпустки і які потрібно скласти для продовження навчання. Розмір академічної різниці визначає деканат факультету/інституту, до якого особа поновлюється на навчання, порівнюючи академічну довідку чи навчальну картку з навчальним планом.

При цьому слід мати на увазі, що згідно з Методичними рекомендаціями МОН, розмір академічної різниці на рік не може перевищувати 20 кредитів (приблизно 6-7 предметів по три кредити). Якщо розмір академічної різниці є більшим, то особу можуть поновити на курс нижче, ніж той з якого її відрахували.

Які документи потрібні для поновлення?

Згідно з Положенням про порядок переведення, відрахування та поновлення студентів вищих закладів освіти, для поновлення будуть потрібні заява на ім’я ректора (директора) та академічна довідка, яка видається студентові після відрахування. Однак, заклади вищої освіти у своїх внутрішніх документах деталізують перелік документів.

Так, у деяких вишах для поновлення, окрім згаданих заяви та академічної довідки, потрібно подати: витяг з наказу про відрахування; довідку про академічну різницю (видається в деканаті факультету, куди поновлюється студент); копію угоди про навчання (якщо така укладалась); копію паспорта та довідки про присвоєння ідентифікаційного номера тощо.

Які існують обмеження щодо поновлення?

Поновлення здійснюється незалежно від тривалості перерви в навчанні, причини відрахування, трудового стажу та форми навчання.

Однак, забороняється поновлення на перший курс. Тож, якщо студент відрахований на першому курсі, то поновитися на навчання він не зможе. Ректор (директор) закладу вищої освіти має право поновити його одразу на другий курс, за умови, що він складе академічну заборгованість до початку навчальних занять.

Так, наприклад, у ЛНУ на другий курс може бути поновлений студент, який був відрахований у другому (літньому семестрі), але його зарахують лише на наступний календарний рік після відрахування. Подібне правило діє й в інших закладах вищої освіти, однак деякі з них встановлюють додаткове обмеження щодо розміру академічної заборгованості, яка зазвичай не може бути більшою двох-трьох навчальних дисциплін обсягом не більш ніж 10-15 кредитів ЄКТС.

Чи можна поновитися на бюджет?

Особи, які навчалися на бюджеті мають пріоритетне право поновитися на бюджет, однак лише у разі наявності вільних місць. Якщо на час поновлення такого місця немає, то доведеться поновлюватись на контракт, або шукати вільні бюджетні місця в інших закладах вищої освіти, де є така ж спеціальність.

Деякі навчальні заклади, вирішуючи питання про поновлення студента на бюджет, враховують причину відрахування. Тож, якщо студент був відрахований за невиконання індивідуального навчального плану (тобто через академічну неуспішність), то він поновлюються, як правило, на умовах контракту. Перевагу при поновленні на бюджет буде мати той студент, який отримав академічну відпустку за станом здоров’я, у зв’язку з навчанням у закордонних закладах вищої освіти тощо.

Чи можна поновитися до іншого вишу?

Поновитися на навчання можна як у той самий заклад вищої освіти, так і в інший. Однак, не мають право на поновлення до державних закладів вищої освіти, які навчались в неакредитованих недержавних вищих закладах освіти (тобто таких, що не відповідають вимогам, які затверджує МОН).

Чи можна поновитися на іншу спеціальність?

Студенти магістратури можуть поновлюватись лише на ту ж саму спеціальність на якій вони перервали навчання. Що стосується поновлення студентів бакалаврату на іншу спеціальність, то оскільки законодавство встановлює обмеження щодо розміру академічної різниці, заклади вищої освіти здебільшого дозволяють поновлюватись студентам тільки на ту саму або споріднену спеціальність в межах однієї галузі знань.