Валентина Толкунова

Валентина Василівна Толкунова
Валентина Василівна Толкунова народилася 12 липня 1946 року в місті Армавірі Краснодарського краю, в родині залізничників. Валентині виповнився рік, коли батьки переїхали до Москви.

Інтерес до музики у дівчинки проявився з раннього дитинства. Ще школяркою Валентина Толкунова співала в Московському дитячому хорі, пізніше — в ансамблі Центрального Будинку залізничників, яким керував Ісаак Дунаєвський.

У 1964 році вона поступила в Московський державний інститут культури на диригентсько-хорове відділення. У 1966 році Валентина Толкунова за конкурсом пройшла в ВІО-66 (вокально-інструментальний оркестр під управлінням Юрія Саульського), де працювала 5 років солісткою-вокалісткою і співала джазову інструментальну музику.

У 1971 році закінчила музичне училище імені Гнесіних. У тому ж році Толкунова озвучила пісні у телефільмі «День за днем», які швидко стали популярними.

Сольний дебют співачки відбувся в 1972 році на творчому вечорі поета Льва Ошаніна, де вона заспівала пісню Володимира Шаїнського “Ах , Наташа». З 1973 року Валентина Толкунова — солістка Москонцерту.

У 1987 році співачка відкрила на державній основі свій театр — «Театр музичної драми і пісні творчого об’єднання АРТ», де стала художнім керівником. Театром були створені музичні спектаклі і програми: опера «Російські жінки» за поемою Некрасова, програми на вірші Пушкіна і Кольцова; спектакль «Очікування» (музика Успенського на вірші Різдвяного); спектакль «Бризки шампанського»; музичні пісенні спектаклі «Я не можу інакше »,«Не залишай мене, любов», присвячений 25-річчю творчої діяльності Толкунової,” Я росинка твоя, росіянка»,«Нова весна В. Толкунова»та інші. Всі спектаклі були поставлені на сцені Концертного залу «Росія».

Валентина Толкунова виконала десятки пісень, що полюбилися глядачам, серед яких: «Стою на полустанку», «Срібні весілля», «Поговори зі мною, мама» , «Носики-Курносики», «Де ти раніше був», «Старі слова», «Мій милий, якщо б не було війни», «Пісенька без кінця», «Я не можу інакше», «Я сільська», «Ми на човнику каталися»і багато інших. Тільки в музичних фільмах і театральних виставах нею виконано понад 300 пісень.

Співачка 23 рази ставала лауреатом телевізійного конкурсу “Пісня року”.

Валентина Толкунова — Народна артистка Росії, Заслужена артистка Калмикії, лауреат премії Ленінського Комсомолу, премії МВС Росії, почесний залізничник Росії, заслужений енергетик Росії. Має безліч державних і громадських нагород, в тому числі орден Дружби Народів та орден Пошани.

Валентина Василівна була одружена двічі. Першим її чоловіком був композитор, диригент вокально-інструментального оркестру Юрій Саульський. Другий її чоловік — Юрій Папоров, журналіст-міжнародник, письменник, автор книги «Хемінгуей на Кубі». У Толкунової — син Микола, який працює художником по світлу в Московському театрі музичної драми та пісні.

Валентина Василівна Толкунова померла 22 березня 2010 року від тяжкої хвороби.

Умерла певица Валентина Толкунова

Артистка скончалась в Боткинской больнице в Москве после тяжелой болезни. Похороны состоятся в среду на Троекуровском кладбище в российской столице, сообщил директор певицы Алексей Тирошвили.

Она была госпитализирована 16 февраля после концерта в белорусском городе Могилеве, после чего ее перевели на обследование в Боткинскую больницу.

“Уже будучи очень больной, она все равно выходила на сцену и никто из нас даже не предполагал, что у нее очень серьезный недуг”, – рассказала ИТАР-ТАСС певица Тамара Гвердцители.

Валентина Толкунова исполняла многие из популярных песен советского времени, в том числе “Стою на полустаночке”, “Поговори со мною, мама”, “Носики-курносики”, “Мой милый, если б не было войны”, “Я не могу иначе”.

Она была отмечена множеством почетных наград и званий, в том числе званиями народной и заслуженной артистки РСФСР. Президент России Дмитрий Медведев выразил соболезнования родным и близким певицы.

Почти полвека на сцене

Валентина Толкунова родилась 12 июля 1946 года в Армавире, через год ее семья переехала в Москву.