ХВОРОБИ ОСНОВИ ШКІРИ КОПИТЕЦЬ

Асептичний вогнищевий пододерматит (наминкам) виникає в результаті механічної травми, частіше з боку підошовної поверхні копитець. Характеризується крововиливами в основі шкіри і розвитком реактивного асептичного запалення.

Етіологія. Привертає до пододерматиту наступне: м’який еластичний ріг внаслідок порушення процесу кератинізації (недолік сірки, цинку, кальцію, фосфору, мікроелементів, вітамінів); надмірне насичення роги вологою, що різко знижує його механічну стійкість; неправильна постановка кінцівок, що призводить до перерозподілу навантаження на окремі ділянки опорної поверхні копитець; деформація копитець (тупоугольние і гострокутні копитця); зміст тварин на щілинних підлогах; надмірне стирання рогу при утриманні тварин на бетонних підлогах.

Безпосередньою причиною закритого механічного пошкодження основи шкіри служить вплив на ріг підошовної поверхні позамежної механічного навантаження, що виникає внаслідок нерівностей підлоги або грунту, особливо при тривалих перегонах тварин.

У великої рогатої худоби це захворювання може виникнути як на грудних, так і на тазових кінцівках.

Дуже часто наминкам набувають масового характеру (уражається до 50% поголів’я) у бичків на відгодівлі, що містяться на щілинних підлогах, ширина планок і щілин яких не відповідає зоогигиеническим параметрам. При цьому частіше уражаються тазові кінцівки (до 80% загального числа хворих), що пов’язано з надмірним навантаженням на подошвенную поверхню копитець.

Патогенез. При надмірному тиску або забитті порушується цілісність кровоносних судин, в основі шкіри з’являються крововиливи, і розвивається серозне запалення. При цьому вилилася кров і накопичився серозний ексудат просочують ріг підошви, в результаті чого він забарвлюється в червоний, жовтий або темний колір. При сприятливому перебігу (невелика травма) процес купірується, ексудат розсмоктується, і тварина видужує. При більш сильних, і особливо повторних, травмах в результаті скупчення ексудату роговий шар епідермісу відшаровується від сосочкового і утворюється порожнина, заповнена темною липкою масою. У випадках, коли здавлювання основи шкіри триває тривалий час (хворих тварин містять на твердому або щелевом підлозі), що скупчується ексудат може, поширюючись, відшаровуватися великі ділянки роги м’якушки, розкриваючись або по білій лінії, або по лінії облямівки на плантарной поверхні. У щілину потрапляє мікрофлора з навколишнього середовища, що може привести до розвитку гнійного пододерматиту.

Клінічні ознаки. При легких травмах і незначних крововиливах клінічні симптоми майже не проявляються (можна виявити лише зміна кольору роги під час розчищення). У разі значних пошкоджень виникає кульгавість опорного типу різного ступеня, на твердому грунті вона посилюється. Тварини більше лежать, неохоче встають, апетит і продуктивність знижуються. Пробними щипцями можна виявити осередок локалізації запального процесу. При розчищенні копит виявляють наявність темно-червоних, жовтих або темних плям роги,

іноді подвійну підошву.

У великої рогатої худоби на грудних кінцівках частіше уражаються внутрішні копитця, тварина при цьому варто, перехрестивши кінцівки (рис. 4.1), а на тазових – зовнішні копитця.

При своєчасному усуненні причин прогноз сприятливий. Ознаки захворювання зникають через 2 . 3 діб.

Діагностика. Діагноз ставлять на підставі клінічних ознак.

Лікування. Усувають дію причинного фактора і забезпечують рівномірний розподіл навантаження на копитця. Тваринам надають спокій, містять на м’якій підстилці. У перші 24 . 48 ч місцево застосовують холод (холодна глина, лід, проточна вода). Медикаментозного лікування не потрібно.

Мал. 4.1. Положення грудних кінцівок при асептичному по- додерматіте внутрішніх копитець

91. Для фолікулярного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизисто-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки

блефароспазм, наявність витьоків із внутрішнього кута ока які мають домішки слизу і пластівців, набряк кон’юнктиви, ін’єкція поверхневих судин, болючість ока та підвищення місцевої температури

блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин

= світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витьоки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини

92. Для фібринозного кон’юнктивіту характерні клінічні ознаки:

світлобоязнь, рясна сльозотеча, слизисто-гнійні витіки із внутрішнього кута ока, наявність сверблячки в ділянці ока, набряк третьої повіки, кон’юнктивіт, блефарит, випадіння вій, ентропіум, кератит, внутрішня поверхня третьої повіки нагадує ягоду малини

= світлобоязнь, рясна сльозотеча, чітко виражена ін’єкція поверхневих судин кон’юнктиви, набряк повік і кон’юнктиви, хемоз, наявність на кон’юнктиві плівок та некрозів буро-червоного кольору

блефароспазм, болючість та підвищення місцевої температури, світлобоязнь, ін’єкція поверхневих судин, хемоз, наявність слизово-гнійних виділень із внутрішнього кута ока, наявність некрозів слизової оболонки

блефароспазм, виразки рогівки, залишки некротизованих тканин

93. Форми поверхневого кон’юнктивіту:

фібринозний, гнійний, фолікулярний, симптоматичний

гострий, некротичний, гангренозний

дифтеритичний, крупозний, флегмонозний

= катаральний, фібринозний, гнійний

94. Масові кератокон’юнктивіти у великої рогатої худоби можуть викликати:

кишкова паличка, стрептококи, стафілококи, протей

= телязії, гіповітаміноз А, рикетсії, хламідії, мікоплазми, мораксели, ІРТ

лістерії, лептоспіри, гриби, шигели, мікрококи

мікобактерії, лістерії, кишкова паличка

95. Правильна послідовність стадій рикетсіозного кератокон’юнктивіту:

клітинної інфільтрації, серозно-катаральна, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

= серозно-катаральна, клітинної інфільтрації, ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

клітинної інфільтрації cерозно-катаральна,ерозії рогівки, абсцесу рогівки, виразки рогівки, рубця рогівки

дифтеритичний, крупозний, флегмонозний.

96. Катаракта, це:

катаральне запалення очного яблука

різке підвищення внутрішньоочного тиску

= помутніння кришталика та його капсули

помутніння рогівки і склоподібного тіла

97. Глаукома, це:

кома пов’язана з передозуванням глауберової солі

помутніння кришталика і склоподібного тіла

помутніння рогівки і склоподібного тіла

= підвищення внутрішньоочного тиску

98. Єктропіум, це:

зрощення країв повік

підвищення внутрішньоочного тиску

99. Блефароспазм, це:

спазм ретрактора очного яблука

підвищення внутрішньоочного тиску

100. Розчини очних крапель мають pH:

101. Засоби, що звужують зіницю, відносяться до:

102. Ентропіум, це:

зрощення країв повік

підвищення внутрішньоочного тиску

103.Блефарит, це:

104. Фімоз, це:

= неможливість виведення головки статевого члена через отвір препуція

неможливість вправлення головки статевого члена в препуціальну порожнину

запалення сечового міхура

запалення препуціального мішка

105. Крок тварини, це:

переміщення тіла тварини в просторі

= відстань між слідами однієї кінцівки

відстань між слідами суміжних кінцівок

відстань між грудною і тазовою кінцівкою

106. Прогенія, це:

= вроджене скорочення верхньої щелепи

запалення човникової бурси у ВРХ

защемлення головки статевого члена

запалення вісцеральної оболонки очеревини

107. Олігодантія, це:

зниження кількості сперматозоїдів

= зменшення нормальної кількості зубів

зниження апетиту тварини

108. Конвергенція зубів, це:

порушення цілісності зубної емалі

запалення пульпи зуба

= ненормальне зближення корнів зубів

109. Одонтогенний остеомієліт, це:

запалення твердої мозкової оболонки

некроз остистих відростків поперекових хребців

= некроз спонгіозної субстанції кісток щелепи

запалення головки великогомілкової кістки

110. Причина захворювання на флюороз:

відсутність у раціоні фосфору

= підвищена кількість у раціоні фтору

знижена кількість у раціоні фтору

111. Альвеолярний періодонтіт, це:

запалення альвеол легенів

запалення альвеол легенів і плеври

= запалення окістя між коренем зуба і стінкою альвеоли

112. Прогнатія, це:

= вкорочення нижньої щелепи

вкорочення верхньої щелепи

113. У коня віком 9 років після травми голови спостерігаються наступні клінічні ознаки: опущене праве вухо, птоз правої повіки, западання ніздрі – діагноз:

перелом скроневої кістки

= параліч лицевого нерва

параліч трійчастого нерва

запалення внутрішнього вуха

114. У тварини відмічається незначна краплинна кровотеча з лівої ніздрі. Встановіть причину кровотечі:

розпад новоутворення в носовій порожнині

= пошкодження судин слизової оболонки

кровотеча з придаткових порожнин

115. У тварини після травми голови спостерігаються такі клінічні ознаки: відвисання нижньої щелепи, зміщення різців вбік – діагноз:

перелом нижньощелепової кістки

параліч підочного нерва

однобічний параліч лицевого нерва

= параліч трійчастого нерва

116. Під час фурункульозу холки уражуються тканини:

серозна бурса холки

сосочковий шар шкіри

=волосяні мішочки шкіри

117. Внутрішній пневмоторакс виникає під час:

відкритого ушкодження грудної клітини

крововиливу в плевральну порожнину

= розриву бронхів та легенів

ушкодження парієтальної плеври

118. Тварини, що мають більш сприятливий перебіг пневмотораксу:

= велика рогата худоба

119. Гайморит – це запалення слизової обонки:

виличкової та слізної пазухи

120. У собаки з носових отворів витікає кров дрібно піниста, яскраво-червоного кольору, яка супроводжується кашлем – діагноз:

кровотеча із судин слизової оболонки носової порожнини

кровотеча із шлунка

кровотеча із зубних альвеол

= кровотеча із легень

121. У свині язик твердий, збільшений у розмірах і випадає із ротової порожнини. Під час дослідження на поверхні язика відмічаються дрібні абсцеси, нориці – діагноз:

122. У корови у ділянці привушної слинної залози з лівого боку виявлена нориця, через яку під час жуйки виділяється гнійний ексудат з домішками корму. Подібні ознаки виявляли ще у декількох тварин в господарстві. З анамнезу відомо, що в раціон корів входить ячмінна полова – діагноз:

123. Оперативне лікування гематоми вушної раковини виконують:

= на 3–5 день після виникнення

на 2-й день після виникнення

чекають до самостійного розсмоктування кров’яного згустку

124. Отит, це:

рана вушної раковини

перфорація барабанної перетинки

запалення привушної залози.

125. Під час розриву носової перетинки та носо-губного дзеркала у бика-плідника показано:

внутрішньовенне введення 0,5% розчину новокаїну

введення носового кільця в непошкоджену частину носової перетинки

126. У коня в ділянці потилиці виявлено гарячу, дифузну,болючу, флуктуючу припухлість – діагноз:

127. У коня в ділянці потилиці виявлено обмежену, холодну, малоболючу, флуктуючу припухлість, яка поступово збільшуються – діагноз:

128. Орхіт, це :

запалення загальної піхвової оболонки

129. У коня в ділянці холки діагностовано негарячу, щільну, неболючу припухлість, у разі натискання утворюється ямка, що повільно виповнюється – діагноз:

130. Причинами травматичного набряку холки є:

= стискання тканин холки хомутом чи сідлом

ускладнення рана в ділянці холки

ускладненна бурситу холки

гостро гнійне запалення шкіри.

131. Для лікування травматичного набряку холки застосовують:

розтин для зменшення тиску набряку

132. Пневмоторакс, це:

= накопичення повітря в грудній порожнині

накопичення ексудату в грудній порожнині

накопичення крові в грудній порожнині

травматичний дифузний набряк

133. Відкритий пневмоторакс. Повітря:

потрапляє в грудну порожнину під час поранення

= потрапляє підчас вдиху і видаляється під час видиху

потрапляє тільки під час вдиху

потрапляє під час видиху

134. Клапанний пневмоторакс. Повітря:

потрапляє в грудну порожнину під час поранення

потрапляє під час вдиху і видаляється під час видиху

= потрапляє тільки під час вдиху

потрапляє під час видиху

135. Гемоторакс, це:

накопичення повітря в грудній порожнині

накопичення ексудату в грудній порожнині

накопичення в грудній порожнині повітря та запального ексудату

= накопичення крові в грудній порожнині

136. Непроникна рана черевної стінки під час збереження цілісності:

= очеревини

137. Проникна рана черевної стінки під час пошкодження:

= парієнтального листка очеревини

вісцерального листка очеревини

138. Перитоніт, це запалення:

внутрішніх органів черевної порожнини

=серозних оболонок черевної порожнини

139. Постит, це:

звуження препуціального отвору

новоутворення на припуцію

запалення головки статевого члена

140. У биків акропостит перебігає в формі:

141. Неспроможність втягування статевого члена у припуціальний мішок називається:

142. Адгезивний баланопостит за клінічними ознаками нагадує:

143. Тварина відчуває біль під час опирання на кінцівку:

= кульгавість опірної кінцівки

кульгавість висячої кінцівки

144. Тварина відчуває біль під час виносу кінцівки:

кульгавість опірної кінцівки

= кульгавість висячої кінцівки

145. Тварина відчуває біль під час виносу та опирання на кінцівку:

кульгавість опірної кінцівки

кульгавість висячої кінцівки

146. Під час паралічу променевого нерва випадає функція:

= триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

м’язи-згиначі зап’ястя та пальців

двоголовий м’яз плеча

147. Під час паралічу ліктьового нерва випадає функція:

триголового м’яза плеча, розгиначів зап’ястя та пальців

= м’язи-згиначі зап’ястя та пальців

двоголовий м’яз плеча

148. Під час запалення бурси двоголового м’яза плеча у коня спостерігається кульгавість:

= висячої кінцівки

149. Запалення бурси ліктьового горба здебільшого зустрічається у:

= собак і коней

дрібної рогатої худоби та свиней

великої рогатої худоби

150. Прекарпальний бурсит здебільшого зустрічається у:

=великої рогатої худоби

дрібної рогатої худоби та свиней

151. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні відмічається овальне обмежене, з добре вираженою рухливістю, болюче, флюктуюче припухання. Порушення функції кінцівки мало виражене – діагноз:

тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

артрит зап’ясткового суглоба

остеосаркома кісток зап’ясткового суглоба

152. У ділянці зап’ясткового суглоба на дорсальній поверхні і в нижній ділянці передпліччя відмічається напружена, гаряча і болюча овально-довгаста припухлість. Під час руху проявляється кульгавість висячої кінцівки – діагноз:

= тендовагініт променевого розгинача зап’ястка

артрит зап’ясткового суглоба

глибокий гнійний пододерматит

153. Періостит − це запалення:

губчастої речовини кістки

усіх морфологічних складових кістки

154. Остеомієліт – це запалення:

усіх морфологічних структур кістки

155. Патогномонічною ознакою перелому кістки є:

гіперемія шкіри в ділянці патологічного осередку

набряк ділянки патологічного осередку

підшкірна гематома в ділянці патологічного осередку

156. Собака потрапила під автомобіль. Під час обстеження в ділянці стегна спостерігаються обширні садна, травмовані тканини просочені кров’ю, сильна больова реакція, функція кінцівки випадає. Виявлено рухомість стегнової кістки за межами суглобів. При цьому цілість шкіри збережена. Діагноз – ушиб ІІІ ступеня. Необхідно провести додаткове дослідження:

перкуторне дослідження місця пошкодження

= рентгенографію

дослідження пульсаціі артерій

біохімічне дослідження крові

157. Правильний метод лікування тварин у разі перелому лопатки:

накладання гіпсової пов’язки

накладання шинної пов’язки

158. Причина затримки зрощення кісток та відсутності репаративної консолідації:

гіперергічний тип запалення

невчасно проведений остеосинтез

159. Зрощення кісток у парнокопитних тварин відбувається за:

160. Артоз, це:

гнійне запалення суглобів

асептичне запалення суглобів

= хронічне захворювання суглобів незапального характеру

хронічне проліферативне запалення суглобів

161. Гіаліновий хрящ суглоба живиться:

дифузією з мікросудин власного мікроциркуляторного лоджа

дифузією з лімфатичного русла

дифузією з міжклітинної рідини

= дифузією із синовіальної рідини

162. Не спостерігають під час вивиху суглоба ознаку:

обмежена рухливість суглоба

= надмірна рухливість суглоба

порушення конфігурації суглоба

порушення функції кінцівки

163. У випадку, якщо після вправлення суглоба неможливо накласти імобілізуючу пов’язку, у тканини навколо суглоба рекомендують вводити:

164. Симптом, який не спостерігають у разі гнійного артриту:

підвищення загальної температури тіла

165 Переважають у разі розвитку грануломатозного артриту процеси:

166. Ревматичний артрит – це запалення походження:

167. Найшвидше розвивається контрактур суглоба:

167. Дисплазія суглобів, це:

= порушення розвитку кістково-зв’язкового компонентів суглоба

дегенеративні зміни зв’язкового компоненту суглобів

дегенеративні зміни гіалінового шару суглоба

дегенеративні зміни капсули суглобів

168. Міозит – це захворювання м’язів природи:

169. Осифікувальний міозит розвивається внаслідок:

заміщення дефекту м’язової тканини сполучно-тканинними елементами

= петрифікації сполучної тканини, яка заповнює дефект

інфікування вогнища ураження

лізисом новоутвореної сполучної тканини у мязах

170. М’язовий ревматизм характеризується:

= раптовим виникненням та гострим початком хвороби

асиметричним ураженням окремих груп м’язів

стабільною больовою реакцією

повною втратою сфункції скорочення уражених мязів

171. Міопатоз – це захворювання м’язів, яке зумовлене порушенням скорочувальної їх функції внаслідок:

172. Для лікування фасцикулярного міопатозу рекомендують введення в пошкоджені м’язи:

місцево подразнювальні засоби

173. Правильна послідовність процесу онкогенезу:

174. Доброякісну пухлину характеризує ознака:

= експансивний тип росту

інфільтративний тип росту

175. Злоякісна пухлина:

176. Доброякісна пухлина:

177. Пухлина, що має епітеліальне походження:

178. Пухлина, що має нейрогенне походження:

179. Eкзема супроводжується ураженням:

= усіх шарів шкіри

180. Живлення епідермісу здійснюється за рахунок:

власних кровоносних судин

= тканинної рідини міжклітинного простору

кровоносних та лімфатичних судин

181. Анатомічна структура, яка не є похідною шкіри:

копитний роговий башмак.

182. Термін, який не характеризує крововилив:

183. Шкірний висип, який не належить до вторинних:

184. Фолікуліт, це:

= гнійне запалення волосяного мішка

гнійне запалення сальної залози

гнійне запалення шкіри навколозовнішнього кінця волосяного мішка

гнійне запалення потової залози

185. Фурункул, це:

гнійне запалення волосяного мішка

= гнійне запалення волосяного мішка, сальної залози і навколишньої тканини

гнійне запалення сальної залози і навколишньої тканини

гнійне запалення навколишньої тканини

186. Під час деформації копитець у структурі пальців виникають деструктивні зміни:

= склеротичні процеси у періостальному шарі, в сосочковому шарі кайми та викривлення сосочків основи шкіри вінчика

гіпоплазія епітеліальних клітин продукуючого шару епідермісу

187. Види деформацій копитець у великої рогатої худоби:

= гострокуті, криві, тупокуті, торцеві

готроплазовані та тупоплазовані

188. Деформація копитець у великої рогатої худоби розвивається внаслідок захворювань:

= ламініту та остеотендиніту

виразкових процесів міжпальцевого склепіння

189. Ускладненням асептичного дифузного запалення основи шкіри стінки копитець є:

= гострокуті копитця та криві копитця

торцеві та гострокуті копитця

190. Деформація копитець – це є:

= порушення форми копитець

порушення структури копитець

191. Особливістю розчищення копитець у великої рогатої худоби є:

видалення рогу абаксіальної ділянки рогу

видалення аксіальної ділянки рогу

максимальне видалення м’якуша

= максимальне видалення зачепної ділянки та мінімальне видалення рогу мякуша та нашарованого рогу м’якуша на підошву

192. Особливістю розчищення кривих копитець є:

видалення підошовного рогу та видалення рогу м’якуша

видалення рогу м’якуша

= видалення рогу аксіальної ділянки рогу

= видалення рогу абаксіальної ділянки рогу

193. Виразка Рустергольца, це:

гнійний дифузний пододерматит

= специфічний осередковий пододерматит

гнійний абоксиальний ламініт

запалення облямівки та вінчика

194. Поверхневий гнійний пододерматит розвивається:

у листочковому шарі рогу стінки

у продукуючому шарі епідермісу кайми

у усіх шарах основи шкіри

= у сосочковому шарі основи шкіри підошви

195. Причини виникнення глибокого гнійного пододерматиту:

надмірна зволоженість у приміщенні

розшарування листочків у дорсальній стінці

= ускладнення обмеженого асептичного пододерматиту

196. Мікрофлора під час гнійного пододерматиту може розвиватись:

= безпосередньо після поранення, гематогенним шляхом, у разі ускладнення асептичного пододерматиту

у разі надмірного зволоження в місцях утримання

у разі утримання тварин на жорсткій підлозі

197. За глибокого гнійного пододерматиту запалення розвивається в першу чергу:

=у судинному шарі основи шкіри

у судинному та сосочковому шарі основи шкіри

у сосочковому шарі основи шкіри

у синовіальній мембрані та суглобовій капсулі

198. За розвитку поверхневого гнійного пододерматиту ексудат поширюється:

= під роговим чохлом, формуючи порожнину та утворюючи подвійну підошву

переходить у п’яткову частину копитця

просочує всі шари підошви, переходить у бік білої лінії

переходить у ділянку вінчика

199. Під час глибокого гнійного пододерматиту запальна реакція захоплює в першу чергу

= судинний шар дерми

судинний та сосочковий шари дерми

листочковий та судинний шари дерми

листочковий та сосочковий шар дерми

200. У разі глибокого гнійного пододерматиту може бути ускладнення:

= періостит копитцевої кістки

параартикулярна флегмона карпального суглоба

артроз путового та вінцевого суглоба

201. Операція, за якої виконується енергійне втручання з метою ліквідувати захворювання, повністю усунути причини і попередити його рецидиви, є:

202. Термін „резекція” означає:

=вирізування частини органа, який не має периферичного закінчення

видалення периферичної частини органа

203. Для розтину м’язової тканини застосовують:

=скальпель для черева

204. Тенотом використовують для розтину:

205. Для попередження росту рогів у телят потрібен:

206. Для видалення волосяного покриву під час підготовки операційного поля необхідні:

207. Для підготовки операційного поля послідовно виконують наступні етапи:

механічна підготовка, дублення, знезараження

механічна підготовка, депіляція, дублення, знезараження

=депіляція, механічна підготовка, знезараження, дублення

механічна підготовка, знезараження, дублення

208. Для знезараження рук використовують:

=1%-ний розчин дегміну

2%-й розчин калію марганцевокислого

5%-й розчин формаліну

3%-й розчин борної кислоти

209. Для знезараження операційного поля (шкіри) використовують:

=10%-й розчин калію перманганату

0,5%-й розчин аміаку

3%-й розчин борної кислоти

210. Вода, у якій можна стерилізувати інструмент кип’ятінням:

211. Використовують для стерилізації інструменту хімічним способом розчини антисептиків:

=2,5%-й спиртовий розчин гибітану

0,5%-й розчин калію марганцевокислого

5%-й спиртовий розчин йоду

2%-й розчин хлораміну Б

212. Шовний матеріал, який не можна стерилізувати кип’ятінням:

213. Накладають на шкіру шви:

214. Ситуаційні шви накладають у разі:

загрози випадання кишечнику

=клаптевих ран, які мають неправильну форму

завертання країв рани всередину

215. Знімають шви у разі загоєння рани за первинним натягом через днів:

216. Спеціальні шви, які накладають на кишки:

217. Глухі шви накладають на рани:

випадкові, після нанесення яких минуло дві доби

218. Шов, що з’єднує краї рани не за всією її довжиною, називається:

219. Первинні шви накладають на:

=асептичну операційну рану

свіжу випадкову рану, не пізніше 20 год після поранення

220. Шовний матеріал, який розсмоктується у тканинах:

221. З’єднувати краї рани кишечнику так:

щоб рівномірно стикалися між собою протилежні серозна, м’язова і слизова оболонки

щоб стикалися лише слизові оболонки

=щоб стикалися лише серозні оболонки

щоб серозні оболонки стикалися зі слизовими

222. Для фіксації голови коня застосовують:

=закрутку на верхню губу

закрутку на нижню губу

пружинні носові щипці

223. Cпособи повалу коней:

224. Які способи повалу застосовують для великої рогатої худоби:

225. Як зафіксувати щелепи собаці, щоб він вас не покусав:

захопити їх рукою і утримувати

=петлю з тасьми зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці

петлю з тасьми спочатку зав’язати одним вузлом під нижньою щелепою, а потім подвійним вузлом над верхньою

підвести під нижню щелепу тасьму, спочатку зав’язати її кінці одним вузлом над верхньою щелепою, а потім подвійним вузлом на потилиці

226. Ін’єкція великої кількості рідини самопливом або під тиском – це:

227. Внутрішньовенно вводять:

228. Перед виконанням гемотрансфузії кров слід перевірити на:

229. Артеріальна кровотеча характеризується витіканням:

=яскраво-червоного пульсуючого струменя крові

темно-червоного струменя крові

слабкого струменя крові

краплинами крові рівномірно на всій поверхні рани

230. У разі накладання кровоспинного джгута сила його тиснення вважається достатньою після:

послаблення пульсу нижче місця його накладання

=зникнення пульсу нижче місця його накладання

зникнення больової чутливості нижче місця його накладання

231. До механічних способів остаточної зупинки кровотечі належать:

припікання кровоточивої поверхні розпеченим залізом

= торзування кровоточивої судини

прикладання льоду безпосередньо до поверхні рани

місцеве застосування тромбіну

232. Тварині вводять одночасно одним і тим же шляхом суміші двох або кількох наркотичних речовин, то такий наркоз називають:

233. Тварині вводять кілька наркотичних речовин різними шляхами,

то такий наркоз називають:

234. Дія наркотичної речовини на організм проходить:

у трьох стадіях

= у чотирьох стадіях

235. Який із вказаних препаратів є наркотичним засобом:

236. Аналгезія, це:

втрата всіх видів чутливості

=втрата лише больової чутливості

втрата лише температурної й тактильної чутливості

втрата лише тактильної чутливості

237. Препарат, що є засобом для премедикації:

238. Препарат, що є засобом для нейролептаналгезії:

239. Застосовують новокаїн для провідникової анестезії в концентрації (%):

240. Застосовують новокаїн для виконання блокади в концентрації (%):

241. Під час виконання блокади грудних нутряних нервів та симпатичних пограничних стовбурів (за М.Ш. Шакуровим) у теляти голку вколюють:

у першому міжреберному проміжку, позаду і на 1 см нижче м’язового горба 1-го ребра до упору в тіло хребця

=за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця

за відведеної назад грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 5-го ребра, до упору в тіло хребця

за відведеної вперед грудної кінцівки, на місці перетину каудовентрального краю лопатки з переднім краєм 3-го ребра, до упору в тіло хребця