Хвороби ярих культур

Авторadmin

Хвороби ярих культур

Система захисту ярих культур від шкідників та хвороб

В умовах сучасної ринкової економіки, коли ціни на сільськогосподарську продукцію нестримно зростають, перед аграріями гостро постає проблема необхідності збільшення виробництва продукції та підвищення її якості. Багаторічним досвідом передових господарств та науково-дослідних установ підтверджено, що досягти високого рівня урожайності та якості сільськогосподарської продукції можливо лише за умови інтенсифікації виробництва, ключовою ланкою якого є застосування інтегрованого захисту посівів від хвороб, шкідників та бур’янів.

Обов’язковим заходом захисту ярих культур від шкідників та хвороб є протруювання насіння. Цей захід дає змогу знищити зовнішню та внутрішню насіннєву інфекцію, захищає проростки та сходи від ураження патогенами при застосуванні препаратів фунгіцидної дії та від пошкодження шкідниками у разі використання інсектицидів. Протруюють тільки кондиційне за всіма показниками насіння, попередньо очищене від домішок, пилу, який може утримувати значну кількість препаратів і тим самим зменшити ефективність їх застосування.

Сучасні препарати досить ефективні проти комплексу хвороб. Передусім йдеться про ті, які насамперед використовують на насіннєвих посівах та на посівах при вирощуванні за інтенсивною технологією. Вибір протруйника залежить від призначення посіву, характеру і ступеня ураження насіннєвого матеріалу, а також від матеріально-технічного стану конкретного господарства.

В умовах поточного року особливу увагу необхідно приділити захисту сходів ярих культур від шкідливих організмів. Передусім це стосується ярих зернових, цукрових буряків, соняшнику, ріпаку та кукурудзи. Отже, для сівби треба використовувати лише насіння, протруєне такими препаратами, як Круізер, Семафор, Космос, Табу та інші. Обробку насіння проводять на спеціальних машинах випуску попередніх років ПС-10, Мобітокс, ПСШ-5 або на більш досконалих марок – ПК-20, ПНШ-5 та ПНШ-3 тощо. При цьому потрібно дотримуватися рекомендованих норм витрати препаратів і контролювати рівномірність їх розподілу на насінні.

вітавакс 200 ФФ (3,0 л/г), вінцит (2,0 л/т), кінто дуо (2,0-2,5 л/т), Віал ТТ (0,4 л/т), максим стар (1,5-2,0 л/т), ламардор (0,2 л/т).

препарати фунгіцидної дії – максим XL 035 FS (1,0 л/т), вітавакс 200 ФФ (2,5-3,0 л/т), роялфло (2,5-3,0 л/т).

препарати інсектицидної дії – круїзер (6-9 л/т), семафор 20 ST (2,0-2,5 л/т), космос 250 (4,0 л/т).

препарати фунгіцидної дії – апрон XL 350FS (3,0 л/т), максим XL 035 FS (6,0 л/т), роялфло (2,5-3,0 л/т)

препарати інсектицидної дії – круїзер (6-10 л/т), космос 250 (4,0 л/т), семафор 20 ST (2,0-2,5 л/т)
препарати фунгіцидної дії – максим XL 035 FS (5,0 л/т), роялфло (5,0 л/т)
препарати інсектицидної дії – табу (6-8 л/т), круїзер (4,0 л/т), космос 250 (8,0 л/т).

Із наведених зернових культур тритикале яре, зокрема, сорти харківської селекції Аіст, Хлібодар, Жайворонок, Соловей, Коровай тощо, мають підвищену стійкість до ураження хворобами, тому застосування препаратів фунгіцидної дії на його посівах повинно носити обмежений характер.

У ранньовесняний період сходам ярих колосових культур – ячменю, пшениці, тритикале значної шкоди завдають злакові мухи, а також смугаста та стеблові блішки. За наявності мух і стеблових блішок більш ніж 3-4 шт/м 2 , а смугастих блішок більш як 6 шт/м 2 проводять крайові обробки поля препаратами Бі-58 новий, карате зеон, сумі-альфа, штефесін та іншими.

Посіви ячменю ярого та пшениці ярої у фазі кущіння захищають від ушкоджень дорослим клопом-черепашкою, за наявності на 1 м 2 більш як 2-3 шт/м 2 , пшениці ярої у фазі молочної стиглості зерна – від ушкоджень личинками цього шкідника за наявності на 1 м 2 більш ніж 4-6 шт. на 1 м 2 . Проти клопа черепашки, пшеничного трипса, злакових попелиць та інших шкідників застосовують Бі-58 новий або його аналоги, децис, карате зеон, сумі-альфа, фастак, шерпа тощо.

Посіви пшениці ярої у період формування останнього листка-початку колосіння проти комплексу хвороб обприскують одним із фунгіцидів: амістад екстра, альто супер, імпакт, тілт, фолікур БТ тощо.

Проти хлібних жуків у фазі молочної стиглості зерна найбільш ефективним є застосування препарату нурел Д.

Сходи зернобобових культур – гороху та сої проти бульбочкових довгоносиків (10-15 жуків/м 2 ) обприскують препаратами карате зеон, сумі-альфа, штефесін.

Посіви гороху проти попелиць та горохового зерноїда, за чисельності відповідно більш ніж 300 екз. та 20-30 екз. на 100 помахів сачка, наприкінці бутонізації обприскують Бі-58 новим, карате зеоном, сумі-альфа, штефесіном.

За розвитку аскохітозу або інших хвороб більше 5% в робочу рідину з інсектицидами додають фунгіцид рекс Т (0,5-1,0 л/га).

Посіви сої перед цвітінням проти акацієвої вогнівки та інших лускокрилих, а також комплексу клопів обробляють тими ж препаратами, що і горох.

Сходи ріпаку ярого та гірчиці ярої проти капустяних блішок (більш ніж 5 жуків на 1 м 2 ) обприскують децис профі, сумі-альфа, штефесін тощо.

У фазі утворення розетки проти ріпакового пильщика, біланів та прихованохоботників (2-3 личинки або гусениці на 1 м 2 ) посіви обробляють препаратами бульдок, золон, карате зеон, сумі-альфа, штефесін тощо.

У фазі росту стебел та бутонізації проти ріпакових квіткоїда, пильщика, клопа, прихованохоботників, біланів та совок (2-3 личинки або гусениці на 1 м 2 ) посіви обприскують тими ж препаратами.

Насамкінець зауважимо, що лише за умови комплексного, науково обґрунтованого підходу до прогнозування, виявлення та застосування системи захисту посівів від шкідників та хвороб можна досягти високої рентабельності рослинницької галузі сільського господарства.

До 5% насіння ярих культур уражено патогенами — дані Держпродспоживслужби

Збудниками хвороб уражено 0,5-5% насіння ярих культур, зокрема, пшениці, ячменю, вівса, гречки та сої.

Такі дані оприлюднили в Держпродспоживслужбі.

Так, за даними фітопатологічної експертизи зерна серед виявлених патогенів на насінні сільгоспкультур домінують збудники альтернаріозу, бактеріози, ринхоспоріозу, гельмінтоспоріозу, фузаріозу, плісняви тощо, найбільша концентрація яких була виявлена у Полтавській і Тернопільській областях.

Читайте також: Хвороби насіння сої: на що звертати увагу та як запобігти?

«Це свідчить про потребу обов’язкового оздоровлення насіннєвого матеріалу ярих зернових та зернобобових культур через протруювання препаратами відповідного спектру фунгітоксичної дії та рівня захисної спроможності стосовно комплексу хвороб», — наголошують фахівці.

Додатково зазначають, що озимі культури та багаторічні трави знаходяться у стані зимового спокою.

Підтримайте наші агромедіа

Будь-яка сума допоможе працювати на інформаційному аграрному фронті для вас

Дізнавайтесь першими найсвіжіші агрономічні новини України на нашій сторінці в Facebook, Telegram, а також підписуйтесь на Instagram СуперАгронома.

Про автора

admin administrator