Дзвіночки: вирощування з насіння, посадка й догляд

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 02 серпня 2023 Опубліковано: 27 лютого 2019 Перша редакція: 27 вересня 2016 🕒 14 хвилин 👀 46940 разів 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за дзвіночками
• Квіти дзвіночки – опис
• Вирощування дзвіночків із насіння
  • Посів дзвіночків
  • Розсада дзвіночків
  • Коли висаджувати дзвіночки в ґрунт
  • Як садити дзвіночки в ґрунт
  • Як доглядати за дзвіночками
  • Розмноження дзвіночків
  • Шкідники і хвороби дзвіночка
  • Як і коли збирати насіння дзвіночків
  • Підготовка дзвіночків до зими
  • Дзвіночок однорічний
  • Дворічні дзвіночки
  • Низькорослі види багаторічних дзвіночків
  • Багаторічні дзвіночки середньої висоти
  • Дзвіночок Комарова
  • Дзвіночок точковий
  • Дзвіночок Сарастро
  • До високорослих видів дзвіночків належать
  • Дзвіночок молочноквітковий
  • Коментарі

  Квіти дзвіночки (лат. Campanula) належать до роду трав’янистих рослин родини Дзвоникові, яка налічує понад триста видів, що ростуть у місцях із помірним кліматом – на Кавказі, в Передній і Середній Азії, у Європі, у Сибіру, а також у Північній Америці. Воліють дзвіночки степи, луки, ліси, пустельні ділянки та скелі. Багато видів цих квітів ростуть в альпійських і субальпійських поясах гір.

  Латинська назва так і перекладається – дзвіночок. У народі ці квіти називають сказитник, скучень, скучник, страхополох, збанята і курятина.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за дзвіночками

  • Посадка: посів насіння у відкритий ґрунт – у жовтні або в травні. Посів насіння на розсаду – у березні, висадка сіянців у відкритий ґрунт – у кінці травня або на початку червня.
  • Цвітіння: у різні терміни – залежно від виду та сорту.
  • Освітлення: як правило, яскраве сонячне світло. У роду є всього кілька тіньолюбних видів.
  • Ґрунт: будь-який, навіть кам’янистий і вапняний, але найкраще дренований суглинок нейтральної або слабколужної реакції.
  • Полив: помірний і тільки в посушливу пору.
  • Підв’язування: високорослі сорти вимагають опори.
  • Підживлення: по талому снігу – азотним добривом, у період бутонізації – повним мінеральним комплексом.
  • Розмноження: однорічні – тільки насінням, дворічні – насінням і весняними живцями. Багаторічники можна розмножувати частинами кореневища, кореневими живцями, столонами, поділом куща, але при насіннєвому розмноженні вони не зберігають сортових ознак.
  • Шкідники: слиняві пінниці, слимаки.
  • Хвороби: фузаріоз, ботритис, склеротініоз.

  Квіти дзвіночки – опис

  Найчастіше зустрічаються багаторічні дзвіночки, рідше – дворічні й однорічні. Листя у дзвіночків чергове, дзвіночки за формою квітки блакитного, білого й різних відтінків фіолетового кольору зібрані в гроноподібні або волотисті суцвіття. Іноді зустрічаються поодинокі квітки. Плід є коробочкою з 4-6 щілиноподібними отворами. Рослина дзвіночок може бути низькорослою, середньорослою й високорослою.

  Вирощування дзвіночків із насіння

  Посів дзвіночків

  Насіння дзвіночків не вимагає попередньої підготовки перед посівом. Його можна сіяти просто в ґрунт у травні або під зиму в жовтні. Але якщо ви хочете, щоб вони зацвіли вже в цьому році, посійте їх у березні на розсаду. Оскільки насіння дуже дрібне, його розкладають по поверхні легкого, пухкого, водопроникного субстрату, попередньо добре зволоженого й складеного з перегнійної, дернової землі й грубозернистого піску в пропорції 3:6:1. Вносити у субстрат добрива не потрібно. Насіння злегка притискають до ґрунту, обприскують водою з розпилювача, після чого накривають посудину плівкою. Містять посіви при температурі 18-20 ºC. Сходи можуть з’явитися тижні за два-три.

  Розсада дзвіночків

  Тільки-но насіння почне проростати, перенесіть посудину в світле місце, захищене від прямих сонячних променів, зніміть плівку й доглядайте за сіянцями дзвіночків, як за будь-якою іншою квітковою розсадою: поливайте, коли підсохне верхній шар субстрату, розпушуйте навколо сіянців ґрунт, а коли їм виповниться три тижні й у них розвинеться перше листя, спікіруйте сіянці у велику посудину на відстані 10 см один від одного. Через два тижні після пікірування підживіть сіянці рідким комплексним добривом слабкої концентрації.

  Посадка дзвіночків у відкритий ґрунт

  Коли висаджувати дзвіночки в ґрунт

  У відкритий ґрунт розсада дзвіночків висаджується в кінці травня або на початку червня. Більшість різновидів дзвіночків світлолюбні, тіньолюбних видів, вирощуваних у культурі, буквально одиниці, і їх можна впізнати по темно-зеленому забарвленню листя. Не любить дзвіночок протягів.

  Що стосується ґрунту, то деякі види прекрасно ростуть на кам’янистому ґрунті, деякі на вапняному, проте значна частина видів віддає перевагу нейтральним або слабколужним добре дренованим суглинним ґрунтам. Посадка дзвіночків у ґрунт здійснюється після їх попередньої підготовки: під глибоке перекопування в важкі ґрунти вносять пісок і перегній, а в бідні – дернову землю й добрива. Не вносьте тільки свіжий гній і торф, оскільки це збільшує ризик ураження рослин грибковими хворобами.

  Як садити дзвіночки в ґрунт

  Садять дзвіночки на відкритих місцях, далеко від кущів і дерев, щоб їхнє коріння могло отримувати необхідну кількість вологи і живлення. Низькорослі дзвіночки висаджують на відстані 10-15 см один від одного, дзвіночки середньої висоти на дистанції 20-30 см, а високорослі – з інтервалом 40-50 см. Після посадки ґрунт навколо квітів притоптують і добре поливають.

  Догляд за дзвіночками в саду

  Як доглядати за дзвіночками

  Вирощування дзвіночків нічим не відрізняється від вирощування будь-яких інших садових квітів – дзвіночки невибагливі. Поливають їх, тільки коли встановлюється затяжна спека й посуха. Після поливання зручно розпушувати навколо квітів ґрунт і видаляти бур’яни. Високорослі дзвіночки в міру необхідності підв’язують до опори. Підживлюють дзвіночки вперше навесні, по талому снігу, азотним добривом. Друге підживлення комплексним добривом здійснюють у першій половині літа, на початку бутонізації. Щоб продовжити цвітіння дзвіночків, своєчасно видаляйте зів’ялі квіти.

  Розмноження дзвіночків

  Розмножуються однорічні дзвіночки насінням, дворічні – насінням і весняними живцями. Багаторічні дзвіночки можна розмножувати кореневими живцями, частинами кореневища, поділом куща і вегетативним способом , оскільки при насінному розмноженні вони не завжди зберігають сортові ознаки. Махрові різновиди дзвіночків не зав’язують насіння, тому їх розмножують виключно вегетативними способами.

  Багаторічні види дзвіночків із мичкуватою або стрижневою кореневою системою розглядаються як вегетативно нерухомі й розмножуються насінням. Ті види, у яких коротке кореневище, вважаються вегетативно малорухомими – їх розмножують поділом і живцюванням. Вегетативно рухливими вважаються види з довгими повзучими кореневищами, які розмножуються як насінням, поділом і живцюванням, так і відрізками кореневища й кореневими пагонами.

  Насіннєвий розсадний спосіб розмноження ми вам описували, але можна посіяти насіння в середині жовтня просто в ґрунт, де воно впродовж зимових місяців пройдуть природну стратифікацію й навесні дружно зійдуть, а вам залишиться тільки розсадити сіянці. Можна сіяти насіння в ґрунт у травні, але тоді їх потрібно стратифікувати впродовж двох місяців в овочевому ящику холодильника, а оскільки однорічні дзвіночки прекрасно розмножуються самосівом, чи варто ускладнювати собі життя, займаючись стратифікацією насіння?

  Живці дзвіночків заготовляють навесні, у березні-квітні їх нарізають із молодих стеблових або прикореневих пагонів, висаджують у легкий пухкий субстрат і поміщають під баню з плівки для створення високої вологості повітря. Найкраще використовувати для цієї мети теплицю й спеціальний прилад для розпилення туману. Відростання коренів у живців відбувається упродовж трьох-чотирьох тижнів.

  Поділ куща проводять на третій-п’ятий рік життя рослини, але деякі види можна ділити вже на другий рік. На початку травня або в кінці літа великі кущі викопують і, обрізавши стебла, ділять гострим стерильним ножем на частини, у кожній з яких мають бути розвинені коріння й бруньки відновлення, після чого обробляють зрізи товченим вугіллям і негайно висаджують діленки на постійне місце.

  При розмноженні частинами кореневища викопують повзучий корінь рослини, ділять його на частини так, щоб у кожному відрізку були бруньки відновлення, і висаджують у ґрунт таким чином, щоби бруньки виявилися на рівні поверхні ґрунту.

  Кореневі пагони потрібно відокремити від материнської рослини й відразу відсадити на постійне місце.

  Шкідники і хвороби дзвіночка

  Квітучі дзвіночки виглядають дуже мило, але це не єдина перевага квітів. Вони настільки невибагливі, що посадка і догляд за дзвіночком дають насолоду й не вимагають витрат часу й зусиль. До хвороб і шкідників дзвіночки несприйнятливі й уражаються ними дуже рідко, проте при багаторічному вирощуванні квітів на одному місці в ґрунті накопичуються патогенні мікроорганізми – фузаріум, склеротинія або ботритис – які можуть призвести до загибелі рослини. Щоб цього не відбувалося, двічі за сезон, навесні та восени, обробляйте дзвіночки 0,2-відсотковим розчином Фундазолу.

  У вологу погоду на дзвіночках може з’явитися слинява пінниця, яку виганяють настоєм часнику. Низькорослі дзвіночки можуть пошкоджувати слимаки, від яких рослини обприскують відваром гіркого перцю і розсипають під квітами гранули суперфосфату.

  Багаторічні дзвіночки після цвітіння

  Як і коли збирати насіння дзвіночків

  Якщо ви хочете отримати насіння улюблених видів, то не чекайте, коли коробочки розкриються, зріжте залишені на насіння суцвіття заздалегідь, тільки-но коробочки набудуть бурого відтінку, і дозарте їх у провітрюваному сухому приміщенні.

  Підготовка дзвіночків до зими

  Посадка і догляд за багаторічними дзвіночками нічим не відрізняються від вирощування однорічних або дворічних видів, за винятком того, що їх необхідно підготувати до зими. У кінці вересня або на початку жовтня стебла всіх дзвіночків зрізують під корінь. На цьому догляд за однорічними квітами закінчено. Що стосується дворічних і багаторічних видів, багато з них зимують без укриття, але південні види потрібно засипати сухим листям або закривати ялиновим гіллям. Високорослі дзвіночки засипають шаром перегною або сухого торфу заввишки 15-20 см. Аби багаторічні дзвіночки пережили зиму, цього буде достатньо.

  Види і сорти дзвіночків

  Однорічні види дзвіночків походять із південних районів, тому в місцевості з помірним або прохолодним кліматом їх вирощують нечасто. Найбільш відомі з них:

  Дзвіночок однорічний

  Низькоросла (до 10 см) рослина родом із Кавказу, Балкан, Середземномор’я і Малої Азії з яскраво-блакитним трубчастим віночком. Цвіте з травня до початку осені. Використовується для бордюрів і альпінаріїв;

  Дзвіночок дихотомічний, або вильчатий із Західного Кавказу. У висоту він сягає 15-20 см, має численні світло-фіолетові квіти й широкояйцеподібне листя;

  Дзвіночок кашмірський зростає в Гімалаях і на Памірі, сягаючи у висоту всього 6-8 см. Квітки у нього фіолетові, дрібні, до 1,5 см завдовжки, але їх багато й вони мають здатність довго цвісти;

  Дзвіночок довгостовпчиковий – кавказький ендемік, що росте на щебенистому ґрунті й у тріщинах скель. У висоту ця рослина, що сильно гілкується, сягає півметра, цвіте в травні-липні волотистими суцвіттями, що складаються з 50-60 глечико-дзвонових фіолетових квіток діаметром до 4 см із роздутою основою й чашкою з відхиленими гострими зубцями;

  Дзвіночок Дзеркало Венери родом із середземноморських гір, із Великої Британії та Голландії. У культурі цей вид відомий із кінця XVI століття. У висоту цей дзвіночок, або легузія, сягає від 15 до 30 см. Блюдцеподібні, сині з бузковим відтінком і білою серединою квітки діаметром до 2 см зібрані в волотисте суцвіття, квітуче з початку літа до вересня. У цього виду є сорти з білими квітками.

  Дворічні дзвіночки

  Представлені такими видами:

  Дзвіночок бородатий – зростає в природі в субальпійському поясі Середземномор’я. Сягає у висоту від 4 до 30 см. Квітки у нього пониклі, бокальчато-дзвіночкові, блідо-блакитні, завдовжки до 3 см. Цвіте цей вид у червні-липні. У культурі з 1752 року;

  Дзвіночок Хоффмана – з Балкан і Адріатики. Сильно гілкується, заввишки від 30 до 50 см із великою кількістю великих поникаючих квіток білого або кремового кольору, що розкриваються в червні-липні;

  Дзвіночок тирсоподібний і дзвіночок колосистий – рослини з колосоподібними суцвіттями з лійчастих квіток світло-жовтого кольору у дзвіночка тирсоподібного і яскраво-фіолетових у дзвіночка колосистого;

  Дзвіночок великоколосий зростає в природі на Балканах, у Європі й Малій Азії. У висоту рослина сягає від 70 до 120 см. Його квітки з трубчастими блідо-фіолетовими віночками, зібрані в кільця по 6-7 штук, розкриваються в червні-липні;

  Дзвіночок середній у природі виростає в Південно-Західній Європі та в Азії. У культурі цей дворічник іноді вирощують як однорічну рослину. У нього прямостояче стебло заввишки від 50 до 100 см і бокальчато-дзвіночкові білі, блакитні або рожеві квітки, прості або махрові, завдовжки до 7 см, зібрані в пірамідальні суцвіття. У культурі вид із 1578;

  Дзвіночок жорстковолосий родом з Європи й Сибіру. Це густоопушена рослина заввишки від 70 до 100 см із дрібними блакитними сидячими квітками, зібраними в майже головчасте вгорі і кільчасте донизу суцвіття.

  Окрім описаних, відомі такі дворічні дзвіночки, як мезійський, сибірський, розхідний, розлогий, пірамідальний, лавроподібний, Форманека, лопатчастий, Сарторі й орфанідеа.

  Усі інші види належать до багаторічних дзвіночків, які своєю чергою поділяються на низькорослі, середні й високорослі.

  Низькорослі види багаторічних дзвіночків

  Дзвіночок карпатський – найпоширеніший у культурі вид родом із Карпат і гір Середньої Європи. Це багаторічна рослина заввишки до 30 см з облистяними стеблами, прикореневою розеткою з яйцеподібним листям на довгих черешках і яйцеподібним короткочерешковим стебловим листям. Квітки у рослин цього виду поодинокі, лійкоподібно-дзвіночкові, блакитні, фіолетові або білі, до 5 см у діаметрі. Цвітуть вони з червня упродовж двох із гаком місяців. У культурі вид із 1770 року. Найвідоміші садові форми дзвіночка карпатського:

  • Альба й Уайт Стар – сорти з білими квітками;
  • Целестіна і Ізабель – небесно-блакитні дзвіночки;
  • Чентон Джой, Ріверслея, Блаумейзе – сорти з синіми квітками;
  • Карпатенкроне – форма з фіолетовими квітками;
  • Кліп – мініатюрна рослина заввишки до 20 см із квітками до 5 см у діаметрі. Можна вирощувати як у відкритому ґрунті, так і в кімнатній культурі;

  Дзвіночок гарганський – багаторічна рослина заввишки до 15 см із крихкими повзучими догори стеблами, округлими тризубчастим листям і синіми зірчастими квітками до 4 см у діаметрі. У культурі з 1832 року. Найкращими сортами виду вважаються:

  • Майор – сорт із блідо-синіми квітками;
  • W.H. Paine – квітки світло-лавандового відтінку з білим вічком;

  Дзвіночок спіральнолистий, або ложечницелистий у природі росте в Карпатах і Альпах. Рослина мініатюрна, заввишки до 15 см. Стебла сланкі. Пониклі квітки синього, блакитного або білого забарвлення до 1 см у діаметрі зібрані в невеликі суцвіття. У культурі з 1783 року. Найвідоміші сорти:

  • Альба – білий дзвіночок;
  • Лодер – сорт із махровими квітками блакитного кольору;
  • Міс Уїлмотт – сорт із синіми квітками;

  Дзвіночок Шамісо – мініатюрна рослина з Далекого Сходу з поодинокими фіолетово-блакитними квітками діаметром до 3 і довжиною до 4 см із волохатим по краю віночком. Є білоквіткова форма.

  Окрім описаних, відомі такі низькорослі види багаторічних дзвіночків, як березоволистий, волосистоплідний, дернистий, ломикамінь, Кемулярій, маргаритколистий, одноквітковий, Оше, Ортана, повійничковий, прикордонний, Радде, Райнера, війчастий, темний, темнуватий, тризубий і Уємура.

  Багаторічні дзвіночки середньої висоти

  Представлені такими видами:

  Дзвіночок Такесіма в природі виростає в Кореї й на Іранському нагір’ї. Це багаторічна рослина, що сягає у висоту 60 см і утворює групи прикореневих розеток. Численні стебла цього виду сланкі, повзучі догори. Прості або махрові квітки блакитного, білого або рожевого забарвлення зацвітають на початку літа. Найкращі сорти:

  • Бьютіфул Траст – сорт із великими білими квітками павукоподібної форми;
  • Веддінг Белз – сорт із махровими білими дзвоновими квітками;

  Дзвіночок Комарова

  Кавказький ендемік дивовижної краси заввишки до 45 см із в’юнким стеблом і численними великими квітками яскравого світло-фіолетового відтінку завдовжки до 3 см із гострими відвернутими частками;

  Дзвіночок точковий

  Зростає на Далекому Сході й у Сибіру. Його тонке волокнисте стебло сягає у висоту 50 см. Численні волосисті листки в прикореневій зоні на червонуватих черешках, яйцеподібної форми, ланцетні або гострі. Великі пониклі опушені бокальчато-дзвонові квітки на довгих квітконіжках брудно-білого кольору вкриті й зовні, і зсередини пурпуровими цятками. Найкращі сорти:

  • Рубра – сорт із яскравими квітками;
  • Альба нана – сорт із білими квітками заввишки всього до 20 см;

  Дзвіночок Сарастро

  Гібридний вид дзвіночка точкового з дуже яскравими фіолетовими квітками до 7 см завдовжки. Висота куща сягає 60 см, діаметр – 45 см.

  Окрім описаних, до середньорослих видів належать дзвіночки татрський, поліморфний, ромбоїдальний, моравський, льонолистий, іспанський, чудовий, карника, Мархесетті, круглолистий, продірявлений, пагорбковий, Турчанінова, сарматський, часничницелистий, Гроссека, блідо-вохряний і гібриди Кент Бель і Пінк Октупус.

  До високорослих видів дзвіночків належать

  Дзвіночок широколистий, який у природі росте на Кавказі, у Південній і Середній Європі, у Сибіру, Малій Азії, в європейській частині Росії та в Україні в широколистяних, темнохвойних і змішаних лісах та по берегах річок. У нього пряме голе стебло заввишки понад 1 м, голе двояко-пилчасте листя завдовжки до 12 і завширшки до 6 см та великі пазушні квітки, що утворюють рідкісноквіткове вузьке колосовидне гроно. Лійкоподібні квіти до 6 см завдовжки синього, білого або блакитного кольору з трохи загнутими лопатями цвітуть у червні-серпні. У культурі цей вид із 1576 року. Найбільш відомі сорти:

  • Альба – з білими квітками;
  • Брантвуд – сорт із фіолетовими квітками;
  • Макранта – сорт із темно-фіолетовими великими квітками;

  Дзвіночок персиколистий зростає на Кавказі, в Західному Сибіру, європейській частині Росії, в Україні й Західній Європі. Ця рослина заввишки від 50 до 100 см із прямостоячими облистяними стеблами, гладким і зубчастим по краях листям, схожими на листя персика, і широкодзвінчастими великими квітками завдовжки до 5 см білого, синього або бузково-блакитного відтінку, зібраними по кілька штук у волоть. У цього виду є корончаті й махрові форми. Цвітіння починається у другій половині червня й триває понад місяць. У культурі дзвіночок персиколистий з 1554 року. Найвідоміші сорти виду:

  • Берніс – сорт із блакитними махровими квітками;
  • Тетам Б’юті – сорт із ясно-блакитними квітками великого розміру;
  • Ексмаус – сорт із пилясто -синіми махровими квітками;
  • Сноудріфт – рослина з білими дзвіночками;
  • сортосуміш Нью Джайнт Хайбрідз – рослини заввишки до 75 см із великими квітками білого й усіх відтінків синього кольору;

  Дзвіночок молочноквітковий

  У природі виростає в Малій Азії та на Кавказі. Ця рослина заввишки від 50 до 150 см зі стрижневим коренем, що дає йому змогу добре рости у важкому суглинистому ґрунті. Дзвонові квітки молочно-білого кольору до 4 см у діаметрі зібрані в гроноподібні суцвіття. Розкриваються вони в червні й цвітуть до кінця літа. У культурі вид із 1814 року. Основні сорти цього виду:

  • Церулея – сорт із квітками блакитного відтінку;
  • Альба – рослина з білими квітками;
  • Прічард Верайеті – рослина заввишки до 150 см із квітками лавандово-блакитного відтінку.

  Окрім описаних, відомі такі високорослі види дзвіночків, як рапунцелеподібний, скупчений, болонський, шляхетно-великоквітковий і кропиволистий.

  Дзвіночок: опис і різновиди, посадка і догляд

  Така квітка, як дзвіночок, кожному відома з дитинства. Але мало хто знає, що існує великий безліч різновидів і сортів цієї рослини. Дзвіночок можна зустріти на лісовій галявині або в полі, а можна виростити самостійно. Познайомимося ближче з описом цієї дивовижної культури і правилами її агротехніки.

  • Особливості
  • Види і сорти
  • Крапіволістний
  • Молочноквітковий
  • Персиколиста
  • Нудний
  • Широколистий
  • Волзький
  • Карпатська
  • Гарганська
  • Дзвіночок Пожарського
  • Точковий
  • Рівнолистий
  • Тонкощі висадки у відкритий ґрунт
  • Оптимальні терміни
  • Вибір місця
  • Як посадити
  • Як правильно доглядати
  • Полив.

  Особливості

  Ще одна назва рослини сімейства дзвіночних – кампанула. Таке ім’я дзвіночок отримав через форму квітки – в перекладі з латинської воно означає «дзвін». Перші екземпляри з’явилися в середземноморському регіоні. Квітка воліє розвиватися в помірному кліматі, зустрічається в лісах, субальпійських горах і лугах Європи, степах Азії і скелястих пустелях Північної Америки.

  Ці квіти вважаються символом сімейного щастя, і їх навіть називають «нареченим» і «нареченою». Раніше дзвіночки вручалися молодим на весілля – вважалося, що букет подарує їм любов і сімейне благополуччя.

  В основному це багаторічники, але існують одно- і дворічні види.

  Рослина характеризується прямими, довгими, слабоопушеними вгорі, стелючими або повзучими стеблями, які прикрашені акуратними листочками, у деяких видів вони можуть бути покриті ворсинками.

  Квітки мають форму дзвону з пелюстками білого, блакитного, фіолетового, бузкового або синього кольору. Квітки сформовані в кистевидні або заметільчасті суцвіття, хоча попадаються і одиночні екземпляри. Плід являє собою коробочку, куди заховані 4-6 дрібних насіння.

  Сам чагарник може бути низько-, середньо- і високорослим.

  У висоту деякі різновиди досягають 1,5 м, а карликові види не доростають і до 10 см. Цвітіння зазвичай починається на початку літа і триває до пізньої осені. Насіння дзвіночка, що утворюється після цвітіння, зберігає всхожість кілька років.

  Види і сорти

  Бувають багаторічні, дворічні та однорічні дзвіночки, в основному садівники віддають перевагу багаторічним сортам. А також рослину можна класифікувати на високорослі і низькорослі різновиди. Високорослі культури мають висоту стебля від 40 см, до них належать кілька видів.

  Крапіволістний

  Висота одиночного стебля – 60-80 см, листя трохи ворсисте, за структурою схожа на крапиву. Пелюстки відрізняються блакитним відтінком з легким бузковим відливом. Бувають і білі сорти. Частіше зустрічається в Європі або Сибіру, характеризується непривередливістю до умов утримання.

  Молочноквітковий

  У висоту сягає 110-130 см. Під час цвітіння рослина прикрашена безліччю білих або блакитних квітків. Батьківщиною виду вважаються гірські райони Кавказу.

  Персиколиста

  Ця гарна рослина має витончений, елегантний, але дуже стійкий стебель. Доростає до 1 м. Листя відрізняється витягнутою формою, квітки – великі, білого або небесного відтінку. Сорти привертають увагу своїм рясним і тривалим цвітінням. Рослина любить піщані ґрунти, а в природному середовищі частіше зустрічається в борах. Найбільш популярні сорти персиколистих різновидів – білий «Альба», блакитний «Целестіна», синій «Персі піпер».

  Нудний

  У довжину цей вид досягає 80 см, хоча попадаються і низькі форми, зріст яких не перевищує 30 см. На верхівці формуються пучки з синіми і фіолетовими квітками. Відрізняється невибагливістю у відході. Найпоширеніші сорти – бузковий «Кароліна» і фіолетовий «Суперба».

  Широколистий

  Найвищий вигляд, величина якого може становити 150 см. Квітки – великі, щільні, пелюстки володіють синім або фіолетовим забарвленням. У дикій природі воліє рости на Кавказі або Алтаї. Рослину представлено сортами «Макранта» і «Брандвуд».

  Волзький

  Трав’янистий кістекореневий багаторічник, занесений до Червоної книги Чуваської Республіки. Відноситься швидше до середньошарового вигляду, оскільки максимальна висота – 50 см. Має кутові стебли.

  Досвідчені садівники найчастіше віддають перевагу деяким низькорослим видам.

  Карпатська

  Любить рости на кам’янистій місцевості в ґрунті, збагаченому звісткою. Чагарник добре розростається, а у висоту становить близько 20-40 см. Квітки – великі, пофарбовані в білий або блакитний відтінок. Відрізняється повзучим і чіпким кореневищем. Серед популярних сортів садівники виділяють «Гном».

  Гарганська

  Цей вид представляє собою щільну подушку з стеблями, величина яких не перевищує 15 см. Блакитні квітки – дрібні, але їх велика кількість.

  Дзвіночок Пожарського

  Розмір цього екземпляра – до 20 см. Чагарник пишно розростається, особливої уваги заслуговують ніжно-блакитні квіточки у формі зірок. Цей вид любить селитися на кам’янистому ґрунті.

  Точковий

  Культура досягає висоти 30 см і відрізняється масивними темно-рожевими злегка опущеними квітками. Вид поширений на Далекому Сході, а більш популярні сорти – «Отелло» і «Кент Белл».

  Рівнолистий

  Цей різновид призначений для вирощування в домашніх умовах, особливо часто квітникарі вибирають гібриди «наречений» і «наречена». Це мініатюрна ампельна рослина з втечами довжиною до 30 см. Сюди ж відноситься і сорт «Гет мі» висотою до 10 см, він може бути представлений блакитними, синіми або білими кольорами.

  Тонкощі висадки у відкритий ґрунт

  Посадка кампанули передбачає дотримання деяких умов.

  Оптимальні терміни

  У відкритий ґрунт вуличні види висаджують у той час, коли вже немає загрози весняних заморозків. У південному кліматі посадку можна здійснювати наприкінці квітня або на початку травня, в прохолодних регіонах краще починати процедуру наприкінці травня або на початку червня. У теплій південній області допускається висаджування на зиму. У такому разі посадка проводиться до першої половини жовтня. Перед зимівлею клумбу мульчують.

  Вибір місця

  Культура воліє рости в добре освітленому місці, хоча зрідка попадаються і тенелюбні сорти, але їх вкрай мало – такі види відрізняються темно-зеленим забарвленням листя. Протяги рослина не виносить, що слід врахувати при виборі посадкової ділянки.

  Більшість різновидів віддають перевагу нейтральним або слабощілковим, добре дренованим суглиністим грунтам. Перед посадкою грунт готують. Якщо він занадто важкий, то потрібно додати пісок і перегний; якщо це збіднений тип ґрунту, то можна розбавити його дерновою землею і добривами.

  Важливо відмовитися від внесення свіжого гною і торфу – ці склади провокують поширення на землі грибків.

  Як посадити

  Щоб квіти завжди відчували достатню кількість вологи і корисних речовин, їх краще висаджувати якомога далі від високих кущів і дерев. При висадці низькорослих сортів дистанція між примірниками повинна становити 10-15 см; при посадці середньорослих видів ця відстань має бути 20-30 см; рекомендований проміжок для високорослих дзвіночків – 40-50 см. Після посадки землю добре зволожують і утрамбовують.

  Як правильно доглядати

  Дзвіночок – рослина непривередлива, однак вимагає дотримання певних правил догляду.

  Полив.

  Зволоження ця культура майже не потребує, влаштовувати для квітів поливи треба тільки в посушливий час. У звичайні дні потрібно стежити за станом ґрунту, не допускаючи його перезволоження або пересихання.

  Якщо опадів немає, то достатньо поливати рослину 1-2 рази на тиждень, щоб вона не засохла.

  При цьому слід використовувати м’яку відстійну воду, підійдуть дощова або тала.

  50 фото різних видів та сортів ? квітки дзвіночок, посадка та догляд

  Квітка дзвіночок є трав’янистою рослиною і відноситься до сімейства дзвіночкових. Цей рід поєднує у собі понад 400 видів польових та садових квітів, які ростуть у країнах з помірним кліматом. Квітка дзвіночок, фото якого представлені нижче, відома кожному квітникару, в тому числі любителю, завдяки ніжному красивому зовнішньому вигляду та невибагливості. Багато видів цієї рослини зустрічаються в дикій природі, але деякі сорти чудово прижилися на присадибних ділянках. Давайте розберемося, як виглядають дзвіночки квіти, як їх посадити в домашніх умовах, і як правильно їх доглядати, щоб виростити дуже елегантну і розкішну квітку.

  Дзвіночки багаторічні: посадка та догляд, види та сорти з фото

  Дзвіночки багаторічні, посадка та догляд за якими докладно описані в нашій статті, не вимогливі до умов вирощування. Але щоб досягти довгострокового цвітіння необхідно правильно вибрати та підготувати місце посадки, та забезпечити рослини всім необхідним.
  Дзвіночки садові багаторічні (лат. Campanula) мають просту форму квітки, не перевантаженої складними комбінаціями пелюсток і тичинок. Вони популярні серед садівників завдяки яскравому та довгостроковому цвітінню. Дзвіночки нагадують церковні дзвони, звідки і отримали назву, також у народі їх називають квітами віри та надії.

  Лобелія

  З червня до вересня тішить нас своїм цвітінням лобелія. Посадка та догляд не складні. Фото, зроблені на дачних садових ділянках, показують, що ця ніжна квітка доречно виглядатиме скрізь, де б ви її не посадили. Квіткові феєрверки лобелії мають різну гаму відтінків: білі, червоні, бордові, фіолетові, сині, блакитні. Вона використовується для оформлення клумб, садових доріжок, бордюрів, міксбордерів, квіткових «струмків» або килимків.

  Лобелія належить до сімейства дзвіночкових, відноситься до рослин типу, що стелиться. Кущики відрізняються рясним цвітінням, так як маленькі віялоподібні квітки розпускаються практично одночасно, кількість їх величезна.

  Найпоширеніші сорти лобелії починають цвісти після закінчення приблизно 70-80 діб після засіву насіння. Якщо ви хочете підгадати появу квіток до початку літа, то починати сіяти на розсаду потрібно в березні. Втім, ці терміни не критичні, можуть бути трохи зрушені як у бік лютого, так і ближче до квітня. Якщо засів буде проводитися в кінці лютого, то без допомоги підсвічування вам не обійтися (люмінесцентні, галогенні, світлодіодні лампи). Схожість паростків лобелії можна спостерігати вже на десятий чи дванадцятий день після висіву.

  Дзвіночки вражає своєю кількістю сортів за допомогою яких, можна прикрасити свій сад. І при цьому за ним потрібен абсолютно не складний догляд.

  Види дзвіночків та їх назви

  У світі налічують приблизно 300 видів дзвіночків. Розглянемо найпопулярніші серед садівників сорти.

  Дзвінчик широколистий (лат. Campanula latifolia)

  Один з найвищих видів дзвіночків, стебла якого досягають півтора метра заввишки. Великі пильчасті листя нерівномірно розподілені по стеблах, в їх пазухах розташовуються кисті дзвіночків синього, білого або лілового кольорів довжиною до 6 см.

  Дзвіночок широколистий сорту Alba

  Віддає перевагу сирим грунтам і півтіні, зустрічається в дикій природі. Пересадку дорослої рослини переносить погано. У садах можна зустріти махрові форми квітки. У України її найбільш поширені сорти Alba, Brantwood.

  Дзвіночок молочноквітковий (лат. Campanula lactiflorа)

  Високоросла рослина (до 150 см), зустрічається в горах Кавказу та Азії. Стебло потужне, сильно розгалужене у своїй верхній частині. Квітки білі або лілові по 3-4 см у діаметрі, зібрані у великі суцвіття.

  Дзвіночок молочноквітковий Loddon Anne

  Віддає перевагу сонячним місцям, розмножується посівом насіння. Найбільш популярні сорти Coerulea та Loddon Anne.

  Дзвіночок кропив’яний (лат. Campanula trachelium)

  Стебло червоного кольору висотою до одного метра, покрите волосками. Поодинокі квітки білого, блакитного або фіолетового кольору розташовуються в пазухах верхнього листя на коротких квітконіжках.

  Кропивистий дзвіночок багаторічний, фото

  Рослина воліє тінисті сирі ґрунти лісів та ярів. Сорт невимогливий до складу ґрунту, зимостійкий, вологолюбний. Не переносить пересадку, але легко розмножується самосівом.

  Дзвіночок карпатський (лат. Campanula carpatica)

  Отримав свою назву від гір, біля підніжжя яких часто трапляється в природі. Висота рослини 30-35 см; розгалужені, трав’янисті стебла і великі, до 5см квітки відрізняють цей вид.

  Карпатський дзвіночок багаторічний сорту White Star, фото

  Найпростіший спосіб розмножити дзвіночок карпатський – вирощування з насіння, але можна також використовувати живцювання та поділ куща. Найбільш популярний сорт White Star.

  Дзвіночок точковий (лат. Campanula punctata)

  (6. дзвіночок точковий Elizabeth)

  У нашій країні зустрічається у природі на берегах лісових річок, Далекому Сході. Компактна рослина, що гілкується, до 50 см заввишки з великими (5-6 см) білими, блакитними, бузковими квітами. Віночок квітки опушений, покритий крапками бордового кольору.

  Дзвіночок точковий, фото сорту Елізабет

  Дзвіночок точковий, посадка та догляд за яким не вимагають особливих зусиль, чудово підійде для альпійських гірок та квітників у природному стилі.

  Фото популярних квітів синього кольору для саду

  Печіночниця це перша квітка синього кольору. Первоцвіт. На порожній клумбі він першим починає нас тішити після довгої зими.

  Сурфінія. Квітка з синього відтінків. Однорічна рослина.

  Частий гість на наших квіткарках – ірис.

  Садова герань синього кольору елегантний квітка. Приваблює бджіл.

  Просто і чудово – синій дзвіночок.

  Флокс шиловидний в оточенні кульбаб росте на сонячній галявині.

  Жовтянка, сентябринка, астра багаторічна. Вибирайте будь-яку назву.

  Знову печіночниця, молодша ніж на першому фото. Різниця за один рік.

  Незабудка – сині квіти.

  Сентябринки дуже подобаються своїм пишним цвітінням. Сині квіти багаторічної айстри.

  Традесканція. Синя квітка невеликого розміру.

  Ірис у краплях ранкової роси.

  Ніжно блакитний ірис. Грація та краса.

  Зимовий сад

  Взимку куточком тепла та затишку у вашому будинку стане зимовий сад. Зимовий сад може бути у вашому будинку найпривабливішим приміщенням – сонячною кімнатою з різноманітними екзотичними рослинами. Про зимові сади було…

  Дицентра

  Кореневищний багаторічник. Стебла прямі, гіллясті, м’ясисті, до 100 см заввишки. Листя велике, черешкові, перисто-роздільні, переважно прикореневі, зверху зелені, знизу сизуваті, голі. Квітки рожеві, плоскі, серцеподібні із загнутими пелюстками, досить великі, до 100%.

  Вибір місця та посадка дзвіночків

  Справжньою окрасою саду в пейзажному стилі можуть стати багаторічні дзвіночки, сорти, фото та опис яких представлені в нашому матеріалі, є найбільш підходящими для вирощування на території України – невибагливими, і не потребують особливого догляду. Докладно розглянемо їх посадку у відкритий ґрунт насіннєвим та розсадним способами.

  Міксбордер з дзвіночками у садовому дизайні

  Вибір місця посадки та ґрунту

  Численні види дзвіночків схожі у своїх уподобаннях до ґрунту: пухкі, дреновані ділянки з легкою півтінню. На відкритому сонці цвітіння буде короткочасним. Рослини погано переносять застій вологи, тому заболочені ділянки їм не підійдуть.

  Низькорослі види дзвіночків на альпійській гірці

  Розмноження дзвіночків насінням

  Дзвіночки добре розмножуються насінням, а дикорослі види слід обмежувати через активну самосів. Насіння дзвіночків садять у жовтні в ґрунт, перекопаний на глибину 30-40 см і очищений від бур’янів.

  У важкі суглинні грунти бажано додати пісок, торф та компост. Відстань між сіянцями витримують 2 см, не заглиблюючи їх, лише злегка присипавши землею. При такому способі насіння сходить через три тижні після танення снігу. Через 2-3 місяці рослини пересаджують на постійне місце.

  Можна розмножити дзвіночки розсадним способом, посіявши їх у березні у ящики. Зверху їх закривають склом або поліетиленом, періодично провітрюючи та обприскуючи сходи з пульверизатора. За кілька тижнів укриття можна буде прибрати, а сходи пікірувати. На початку червня можна висаджувати розсаду на клумби.

  Сходи розсади багаторічних дзвіночків

  Розмноження дзвіночків поділом кореня

  Розмноження дзвіночків шляхом розподілу кореня зазвичай проводять у серпні, після того, як зрізана наземна частина рослини після цвітіння. Кущ викопують, кореневища розрізають лопатою на частини і розсаджують ділянки на постійне місце, на відстані не менше 50 см один від одного.

  Квітка блакитного кольору узамбарська фіалка

  Узамбарська фіалка або сенполія (SAINTPAULIA) цвіте дуже рясно. Головна перевага цієї кімнатної квітки з блакитними квітами полягає в компактних розмірах та здатності виробляти кілька хвиль цвітіння щороку. Рослинам необхідне стабільне тепло, правильний полив, гарне освітлення, висока вологість повітря та регулярні підживлення. Відразу видаляйте зів’ялі квіти та листя.

  Існують тисячі сортів гібридної сенполії (Saintpaulia hybrida) розміром від 8 см до 40 см і більше. Квітки бувають прості, махрові, гофровані, двокольорові та зірчасті.

  Температура: Помірна – мінімум 16 ° C в зимовий період.

  Світло: Яскраве світло: вікно східної чи південної орієнтації взимку – вікно західної орієнтації влітку. Притініть від сонця.

  Полив: Тримайте грунт у вологому стані, використовуючи теплу воду.

  Вологість повітря: Вологе повітря необхідне.

  Пересаджування: Пересаджуйте, якщо необхідно, навесні.

  Розмноження: Листовими живцями навесні.

  Догляд за дзвіночками багаторічними

  Полив дзвіночків слід здійснювати в міру висихання ґрунту; у дощову погоду його взагалі не проводять, щоб уникнути застою вологи.

  Підживлення дзвіночків багаторічних

  Дзвіночки не потребують складних схем добрива; достатньо підгодувати їх азотними добривами у квітні, а перед цвітінням (у середині липня) додати комплексні мінеральні добрива. Добре підійде нітрофоска, з розрахунку 70 г на 1 кв. м гряди. Після цвітіння можна заповнити склад ґрунту суперфосфатом.

  Підв’язка та обрізка

  Високорослі види дзвіночків потребують підв’язки або опори, так як рясне цвітіння і зелена маса сприяють виляганню рослини. Під час цвітіння старі квітконоси бажано видаляти, якщо не потрібно збору насіння.

  Опора для високорослих дзвіночків

  Збирання суцвіть збереже сили рослини і продовжить загальний термін цвітіння. Після того, як дзвіночки відцвіли, кущ втрачає декоративний вигляд і повністю його обрізають. У холодну пору року в регіонах з особливо суворою зимою дзвіночки вкривають лапником; за його відсутності обрізаний кущ присипають компостом.

  Кодонопсис – різноманітність та вишуканість

  Квітка кодонопсис є багаторічною трав’янистою рослиною, яка входить у сімейство Кампанула (дзвіночки). Ця рослина активно використовується багатьма дизайнерами для озеленення садових ділянок. Подібна особливість пов’язана з тим, що культура не відрізняється особливістю у догляді, а також має величезну кількість різних сортів, що дозволяє створити дійсно незвичайну комбінацію різних форм і відтінків.

  Квіти багаторічного дзвіночка мають густе розташування, як і саме листя. Однак, щоб досягти неперевершеного декоративного вигляду, потрібно посадити рослину на ділянці, яка більшу частину доби знаходиться в тіні. Лише в цьому випадку кодонопсис зможе зрости до півметра завдовжки. А ось щодо морозостійкості можете не переживати, адже дана декоративна культура здатна легко переносити навіть найсуворіші кліматичні умови.

  Корисні властивості багаторічних дзвіночків

  Через певний проміжок часу дзвіночки почали висаджувати у своїх палісадниках сільські жителі, але використовували вони ці квіти не лише як прикрасу, а й для лікування певних недуг. Вважалося, що ці скромні квіти допомагають впоратися з виразками, ангінами, бешиховими запаленнями, маститами та епілепсією.

  Крім того, існує багато видів дзвіночків, а серед яких зустрічаються їстівні та медоносні рослини, коріння та листя яких використовувати можна в кулінарії для засолювання, гасіння, приготування супів, салатів.

  Як вирощувати дзвіночки на садовій ділянці. Загальні правила посадки та догляду.

  Місце для посадки потрібно вибирати сонячне або легку півтінь. Грунт підійде будь-який, добре дренований.

  Не можна садити садові дзвіночки:

  • на ділянки, де застоюється вода;
  • у низини з суглинним або глинистим ґрунтом;
  • місця, що заливаються водою.

  У будь-яких інших місцях можна вирощувати дзвіночки і вони чудово почуватимуться. У тому випадку, якщо грунтові води розташовані близько до поверхні, можна зробити високий, піднятий квітник і зробити хороший дренаж.

  Аденофора

  Аденофора – близький родич дзвіночка, про що неважко здогадатися за його народною назвою – бубонець.

  Свіжі статті про сад і город

  Як вибрати найкращі сорти туї для своєї ділянки, фото з 20 сортів
  Особливості вибору електричного секатора для обрізки дерев

  Картопля гала: як виростити, доглядати та зберігати

  Цей трав’янистий багаторічник невибагливий, може рости як на сонці, так і в півтіні, невимогливий до типу ґрунту, не вимагає укриття на зиму. Враховуйте, що аденофора потребує хорошого дренажу ґрунту та погано росте на закислених ґрунтах.

  Цвіте бубонець більшу частину літа. Легко розмножується насінням. При цьому краще підзимовий посів. Якщо ви не встигли посіяти бубонець пізньої осені і плануєте проводити посів навесні, місяць їх бажано стратифікувати (тримати в холодильнику).

  Як посадити дзвіночок садовий багаторічний.

  Грунт для посадки повинен бути пухким, з достатньою кількістю поживних речовин. Для цього у важкі ґрунти (суглинок або глинистий ґрунт) потрібно додати торф, перегній, дернову землю.

  Найкраще дзвіночки розмножуються кущами. Можна також виростити розсаду дзвіночків з насіння.

  Час, коли садити дзвіночок садовий дуже зручний. Це можна зробити двічі за сезон восени та навесні. А саме:

  • багаторічні дзвіночки для альпінарію (до них відноситься дзвіночок карпатський, ложечнилистий, настінний, Пожарський, гарганський) розмножують розподілом кущів і гнізд навесні;
  • ці ж низькорослі дзвіночки для альпінарію садять живцями для розмноження в неопалюваний парник на початку літа;
  • клумбові дзвіночки, які вирощують як дворічники, садять насінням у травні — червні, розсаду садять на постійне місце восени. Вирощування з насіння дзвіночків – дуже просте заняття, під силу навіть садівникові-початківцю.

  Садять квіти в лунки, які перед посадкою рясно поливають. Укладають кущ, розправляють коріння та присипають землею. Посадку квітів восени потрібно зробити, так щоб вони укоренилися до початку морозів.

  Галантус

  Галантус – це добре знайомий нам пролісок, перший вісник весни. Залежно від погоди та кліматичних умов він зацвітає у лютому-березні.

  Галантус дуже легко розмножується насіннєвим способом, проте сіянці зацвітуть не раніше ніж через 5-6 років. Чи хтось із садівників-аматорів погодиться чекати так довго. Саме тому найпопулярніший спосіб розмноження проліска – дочірніми цибулинами.

  За сезон на цибулини утворюється одна-дві дітки, завдяки чому квітка з року в рік розростається, займаючи все більшу площу. Бажано не втручатися у цей процес, оскільки галантус не дуже любить пересадки. Тим не менш, пересаджувати його можна, якщо правильно дотримуватися агротехніки:

  Коли та як пересаджувати галантуси? Щоб пересадити проліски, необов’язково чекати на осінь!

  Розмноження багаторічних садових дзвіночків

  1. Вирощування із насіння. Більшість видів цих квітів можна розмножувати насінням, вони повторюють властивості батьківських рослин. Лише деякі сорти, наприклад махрові, можуть відрізнятись від батьківських. І тут їх розмножують вегетативно.

  Насіння дзвіночків дуже дрібне, тому їх розкладають на ґрунті і присипають тонким піщаним шаром.

  Коли садити дзвіночки насінням? У 2-й половині жовтня чи травні насіння висівають у грунт. Через розсаду будинку садять насінням квітів на розсаду, починаючи з березня.

  Перші сходи з’являються через 2 тижні після посадки. При появі 3 справжніх листків, сіянці пікірують через 10 см. Пересаджують квітів у клумби та квітники на початку червня. Зацвітають садові дзвіночки за рік.

  2. Розмноження живцями. Молоді пагони нарізають на живці і садять у парник, що не опалюється.

  Дзвіночки квіти багаторічні – популярні сорти та види.

  Квіти дзвіночки давно вже культивовані, але деякі садівники вважають за краще прикрашати свої сади дикорослими видами, тому що бачать у них родзинку та витонченість.

  У більшості випадків у приватних садах висаджують культурні сорти, спеціально виведені селекціонерами.

  Зараз налічується понад чотириста різних сортів таких рослин, причому, квітки на багатьох з них давно вже не мають традиційного блакитного або синюватого забарвлення. Так, у садах зустріти можна дзвіночки фіолетового, світло-бузкового, ніжно рожевого, охряно-жовтого, палевого і білого забарвлення віночка. Природно, всі сорти один від одного відрізняються не тільки забарвленням, але й терміном цвітіння, а також розміром листя.

  Наперстянка – краса та простота у догляді

  Багаторічна наперстянка є трав’яниста рослина з сімейства Подорожникових. У перекладі з латинської найменування цієї культури означає «наперсток». Таку назву квітка отримала завдяки незвичайній формі віночків. Однак не варто забувати, що рід налічує близько 35 різних різновидів, які відрізняються не лише відтінками та формою суцвіть, а й особливостями догляду.

  У природі можна знайти рослини у вигляді чагарників та напівчагарників, розмір яких становить від 30 до 150 сантиметрів. Відмінною рисою цієї культури є її дуже жорстке (для трави) стебло із загостреними верхівками, завдяки яким рослина може витримувати вагу від величезної кількості квітів у вигляді дзвіночків. Більшість сортів, що вирощуються в України, мають білий або рожевий відтінок.

  Дзвіночок карпатський

  Найпопулярніший вид. Карпатський дзвіночок активно використовують для створення альпійських гірок та рокаріїв. У природі він росте в горах, тому чудово виглядає серед каміння, дуже швидко утворюючи велику пухнасту кулю квітів з маленьких сіянців.

  Дзвонові або зірчасті квітки бувають білими або блакитними. Висота рослини 25 см. Цвітіння тривале з червня до вересня. Належить до багаторічних квітів, що квітнуть все літо. Це невибаглива рослина. Навесні необхідно вберегти рослину від слимаків. У посуху регулярно поливати.

  Ботанічний опис

  Природний ареал платикодону – вся Східна частина нашої країни, включаючи Скандинавія та Далекий Схід. Зустрічається рослина і на території Китаю, Японії та Кореї . Віддає перевагу квітці кам’янисті схили, лісові галявини і галявини.

  Висота рослини може коливатися від 20 до 80 см. Пагони прямі, вертикально орієнтовані, прості, голі, характеризуються сизувато-зеленим забарвленням, на них розташовуються листові пластини витягнутої овальної форми з гострим кінчиком.

  Довжина листя від 2,5 до 7 см, а ширина не перевищує 3 см. Кромка листа дрібнозубчаста або крупнопилчаста.

  Корінь платикодону є щільним, м’ясистим, схожим на редьку освіту. Якщо корінь надрізати, він випускає сік.

  Квітка може бути одиничною, що вінчає стебло, але їх може бути і кілька. Зазвичай кількість віночків на рослині від 1 до 10 штук, вони зібрані у верхівкове суцвіття .

  Будова бутона проста: п’ять гострих пелюсток формують широко розкритий бутон, діаметр деяких кольорів може досягати 80 мм. Поверхня пелюсток платикодону насичено-блакитна, чітко проглядається сітка з темніших прожилок.

  Завдяки зусиллям селекціонерів були виведені різновиди рослини з напівмахровими пелюстками та яскравими незвичайними забарвленнями , серед яких фіолетовий, білий і навіть рожевий.

  Цвітіння платикодону тривале – аж до двох місяців і трохи більше.

  Хоча культивують широкодзвін з кінця XIX століття, популярність у садівників він набув ближче до кінця XX століття.

  Дзвіночок точковий

  Отримав свою назву від малинових цяток на білому пелюсті, помітних зсередини квітки. Особливість форми квітки в тому, що вона схожа на дуту діжку і звужується до лопатей-пелюсток. Неймовірно красивий. Буде чудовим прикраса вашої заміської ділянки.

  • рожеві
  • блакитні
  • бордові
  • білі
  • насичено сині
  1. Наприклад, сорт «Otello» багатий кольоровими пігментами. Тому в нього забарвлені навіть листи. Їм властиве буре забарвлення. У «Kent Bell» дуже великі яскраво-сині квіти, а стебло росте понад 70 сантиметрів.
  2. Останнім часом дуже затребуваний сорт «Cherry Bells» з молочними кінчиками пелюсток, рожевою основою та безліччю цяток червоного кольору по всій квітці. Він невисокий, лише близько півметра. Селекціонери обіцяють незабаром випустити махрові варіації цього гатунку.
  3. Багатьом садівникам подобається дзвіночок точковий махровий, так званий подвійний. У цієї форми додаткові пелюстки утворюються з тичинок.

  Характеристика

  Опис дзвіночка точкового характеризує його як невибаглива, красива рослина, що досягає у висоту до півметра. Виведені змішані сорти можуть досягати росту до 70 см. Макушка дзвіночка має циліндричну форму з метельчато-розгалуженою будовою. Зелені листочки, волосисті на дотик, мають біля основи пагона овальну форму бордового відтінку. Максимальна їхня довжина 8 см, ширина 4 см.

  Квітки розміром 4 см, що поникають, зібрані в суцвіття. На одній рослині налічується до 10 квіток. На сортовому чагарнику може бути до 30 штук. Вони бувають різних відтінків: фіолетові, бордові, блакитні, білі, чорнильні.

  Дзвіночок персиколистний.

  Належить до бордюрних багаторічників. Дзвіночок персиколистний посадка і догляд можлива в садових клумбах і квітника. Висота рослини 75 см. Колір квіток – білі або блакитний. Квітки філіжанки, великі Дуже популярна рослина серед садівників.

  Посадка дзвіночка персиколистного на піщані, глинисті або суглинні грунти можливе з дренажем і великою кількістю гумусу. Квітка не бояться тіні, любить грунт із нейтральною чи слабокислою реакцією.

  Багато додавати добрив не слід, тому що це негативно вплине на стійкість рослин взимку і призведе до їхнього швидкого старіння.

  Розмножується дзвіночок персиколистний насінням. Їх висівають у невеликі парники, починаючи з середини весни. Самостійно збирати насіння дзвіночка персиколистного не варто – воно не успадковує батьківські ознаки. У липні розсаду пікірують, а у серпні висаджують на постійне місце. На зиму рослину прикривають торфом або шаром сухого листя в 15-20 см. При відповідному догляді наступного року дзвіночок може зацвісти. Якщо затриматися з посадкою чи пікіруванням, бутони з’являться лише на третій рік.

  Персиколисті види є довговічними рослинами, хоча це дзвіночки багаторічні. Посадка та догляд при розмноженні розподілом дають можливість успадкувати батьківські ознаки. Пересадка робиться на початку або наприкінці літа, при цьому коріння має бути прикрите грудками землі. Живцювання також часто застосовується, і його виробляють у піску. Для ефективного цвітіння потрібно періодично підгодовувати дзвіночок. Вирощування буде ефективним, якщо правильно вносити добрива. Навесні застосовують азот, а перед цвітінням – різні комплексні мінеральні добрива. Крім того, пагони, що відцвіли, обрізають, щоб око довше радували квітучі дзвіночки.

  Цвітіння тривале, з червня до серпня. Видалення зів’ялих квіток продовжує цвітіння.

  Використовувати дзвіночки різних кольорів і видів можна не тільки в групових, а й поодиноких посадках, причому такі композиції зовсім не здаватимуться нудними.

  Дурман

  Дурман звичайний (фото представлено нижче) складно сплутати з іншими рослинами. Він великий, навіть величезний. Кущ може вирости до метра заввишки. Листя красиво прорізане. Вони виглядають потужними, свіжими, привабливими (для тих, хто харчується травою). Тільки тварини не стануть ними ласувати. Їх відштовхує дивний, навіть неприємний запах. Дурман рослина у великих кількостях можна зустріти у будь-якій місцевості. Зазвичай для свого проживання дурман вибирає такі території: пустирі, узбіччя доріг та городи. Квіти дурман-трави настільки чудові, що ця рослина привернула увагу ландшафтних дизайнерів. Його можна побачити на клумбах та газонах. Рослина використовується як декоративна. Тим більше, що має досить тривалий період цвітіння: практично все літо (залежно від кліматичних умов) радує глядачів величезними чашами білих квітів. Тільки треба враховувати, що рослина отруйна. Квіти можуть одурманити (звідси й назва) лише запахом. У спеку за відсутності вітру він концентрується навколо рослини. Не бажано засаджувати таким «декором» територію біля дитячих майданчиків, установ, кафе тощо. Малята можуть не збагнути, що слід бігти від нудотного аромату. Результат – лікарня.

  Особливості рослини

  У природній природі ці рослини поширені практично повсюдно: єдине місце, яке не підкорилося їм – Це Центральна Африка. У всіх інших частинах земної кулі ці рослини чудово почуваються і їм нічого не загрожує. Основне розмаїття видів посідає Європу, як Західну, і Східну.

  Ці рослини можуть бути як однорічниками так і дворічниками або багаторічниками. Найчастіше в садах та на клумбах їх вирощують саме як багаторічники. Цей вибір далеко не випадковий. Справа в тому, що у всіх багаторічників немає одна неприємна риса: з точки зору яскравості та привабливості їх квітки, як правило, менш яскраві та яскраві, ніж у однорічників.

  З іншого боку, тривалість цвітіння багаторічників також завжди задовольняє багатьох садівників. Тому в деяких випадках від багаторічників відмовляються, щороку оновлюючи асортимент рослин на клумбах, засіваючи щороку на ті самі площі різних тимчасових мешканців.

  Дзвіночки подібних недоліків позбавлені. Їхнє цвітіння завжди яскраве і запам’ятовується. Воно триває, як правило, не менше 1.5 місяців, а квіти дзвіночка за своїми декоративними властивостями практично не поступаються (якщо не перевершують) багато однорічних культур.

  Шкідники та хвороби

  У комфортних умовах тропічна квітка хворіє рідко. Густе опушення відштовхує більшість шкідливих комах. Але колерия може заразитися з інших рослин чи болісно відреагувати порушення правил догляду.

  Основні захворювання – таблиця

  1. Уражене коріння видаляють.
  2. Пересаджують у новий ґрунт.
  3. Обробляють біопрепаратом Фітоспорін.
  1. Вручну видаляють яйця та комах.
  2. Проливають ґрунт часниковим настоєм (часник заливають водою 1:1, витримують 5 днів, проціджують).
  3. Поливають під корінь розчином Актари.
  4. Замінюють ґрунт.
  1. Знищують уражене листя та бутони.
  2. Застосовують цибульний настій (2 склянки лушпиння залити 1 л гарячої води і залишити на добу, процідити, розвести водою 1:2).
  3. Обробляють Актелліком (1 г/л).
  4. Рослина ізолюють до одужання.
  1. Паразитів збирають вручну та знищують.
  2. Обробляють настоєм чистотілу (150 г сухої трави залити 1 л гарячої води, настояти добу) тричі з інтервалом 7 днів.
  3. Обробляють Інта-віром.

  Фотогалерея – хвороби та шкідники колерії

  Про те, що на рослині оселилася білокрилка, свідчить наліт на листі

  Тля, харчуючись соком рослин, викликає засихання пагонів. Перезволоження ґрунту призводить до кореневих гнилив.

  При ураженні цикламеновим кліщем бутони в’януть і опадають

  Посів дзвіночків

  Насіння цієї рослини має фантастичну схожість і зберігає її протягом декількох років . Вони не вимагають жодної підготовки перед сівбою. Їх не слід обробляти марганцівкою чи фунгіцидами. Нічого цього дзвіночку не потрібно, його імунітет чудово справляється з цими проблемами без допомоги людини.

  Якщо нікуди не поспішати, то можна просто посадити насіння безпосередньо у відкритий грунт у жовтні або наступного року в травні . Але, якщо ставиться за мету отримати цвітіння вже цього року, можна скористатися розсадним способом вирощування.

  Насіння на розсади висаджується наприкінці лютого – на початку березня. Насіння дзвіночка дуже дрібне, тому його необхідно рівномірно розподілити по поверхні субстрату, злегка притиснути в ґрунт і полити з пульверизатора. Після чого отримана конструкція накривається плівкою.

  Насіння півонії (ліворуч) та дзвіночка (праворуч) у порівнянні з шпильковою головкою

  Тепер розглянемо докладніше цю конструкцію: для розсади дзвіночка потрібен ящик глибиною близько 4-5 см, в який потрібно засипати будь-який субстрат для розсади квітки.

  Якщо такого ґрунту немає під рукою, його можна легко зробити за наступним рецептом:

  • перегній або компост – 3 частини
  • дернова земля – 6 частин
  • великий річковий пісок – 1 частина

  Догляд після цвітіння

  Після того як період цвітіння закінчено, клопіт садівника зазвичай не припиняється.

  Збір насіння

  Приблизно до середини вересня насіннєва коробочка, що утворилася після закінчення цвітіння, починають тріскати.

  Це означає, що насіння платикодону готове до збирання. Сигналом до початку збору насіння стане усихання квітконіжки .

  Підготовка до зимівлі

  Широкодзвіночок відмінно зимує в грунті . Вся підготовка зводиться до обрізки надземної частини рослини близько до ґрунту та рясного мульчування приствольного кола листовим опадом, тирсою або перегноєм.

  Догляд за розсадою

  Після укриття плівкою ящик із розсадою встановлюється в тепле та сонячне місце з температурою не менше +18°С. Протягом 15-20 днів з’являться перші сходи. Як тільки зійде 75% сівби, плівку необхідно зняти. Дзвіночки відрізняються своєрідною «дисциплінованістю»: зазвичай, це відбувається на другий день після появи перших паростків.

  Необхідно утримувати ящик із проростаючою розсадою на південному вікні будинку, забезпечивши молоді рослини розсіяним сонячним світлом. Якщо розсіювачі відсутні, можна використовувати часткове затінення за допомогою штор, тюлю або інших рослин. Слід пам’ятати, що як дорослі дзвіночки, так і їхня розсада не люблять прямих сонячних променів.

  Поливи необхідно здійснювати з висихання верхнього шару субстрату. Щоб не вимити рослини з ґрунту, необхідно скористатися лійкою з дуже тонким носиком, практично на кшталт маслянки, або поливати рослини за допомогою того ж пульверизатора. Однак таку процедуру бажано робити або ввечері, або в похмурий день.

  У жодному разі не слід допускати попадання молодої розсади під протяги. Дорослим дзвіночкам або розсаді на відкритому повітрі не страшні вітри, проте контраст температур у приміщенні може занапастити молоді саджанці.

  Приблизно на 20 день після сходів у рослин з’являється достатньо листя і їх можна пікірувати. Пікірування проводиться в будь-яку тару. Можна використовувати індивідуальну, але багато хто воліє використовувати ящики розміром більше. Зазвичай пікірування проводиться з кроком близько 10 см між саджанцями.

  Пікування розсади в індивідуальні горщики

  Квіти з білими квітами: гарденія

  На жаль, гарденії (GARDENIA) є надзвичайно вимогливими рослинами. Щоб сформувалися квіткові бутони, температура вночі повинна бути 16-18 ° C, а протягом дня приблизно на 6 ° С вище. Щоб запобігти опаду бутонів, потрібна постійна температура та ретельний полив.

  Домашня біла квітка гардіння жасминоподібна (Gardeniajasminoides) цвіте напівмахровими або махровими суцвіттями з восковими пелюстками. Рослина досягає висоти близько 45 см; є кілька різновидів.

  Leave a Comment Отменить ответ

  Для отправки комментария вам необходимо авторизоваться.