Обєкт і субєкт – що це таке і яка між ними різниця в обществознании

У суспільному житті об’єкт і суб’єкт — це дуже важливі поняття. Якщо неправильно розмежовувати їх, можна зіткнутися з небажаними наслідками для учасників цих відносин. Ще в античні часи вчені розрізняли активні і пасивні ролі в суспільстві. Детальніше про них розповімо у статті.

Поняття

Суб’єкт діяльності — одна людина або кілька, які здійснюють активні дії. Особливості даної категорії залежать від сфери досліджень. Важливою відмітною особливістю є цілеспрямовані і усвідомлені дії осіб.

Об’єкти і суб’єкти

Об’єкт діяльності – те, на що безпосередньо спрямовується дія суб’єкта.Вони здійснюють взаємодію між собою. Взаємодія може бути реальним або теоретичним. Перше зустрічається на практиці. Друге може бути закріплено на папері у вигляді обов’язків і прав. Так чи інакше, це завжди реальна категорія, що володіє певними ознаками.

Важливо вміти дати конкретне визначення понять і знати їх відмінності. А це можна зробити, лише звернувшись до якої-небудь конкретної області.

Ось що розуміють під суб’єктом у різних видах суспільних відносин:

• У правовій сфері відносини складаються навколо об’єкта. Під суб’єктом тут мається на увазі особа, що володіє певними правомочностями й обов’язками. Такі особи самі визначають розвиток взаємин з об’єктом і між собою.
• У трудовому праві це особа, яка бере участь в трудових відносинах. Наприклад, інженер, вчений, робочий. А об’єктом буде продукт, створюваний ними: техніка, косметична продукція, меблі, харчова продукція і т. д.
• У філософії це людина, що пізнає світ навколо і змінює його.

Дивіться також: Короткий зміст Мертві Душі глав: про що написана поема і хто її головні герої

Об’єктом може бути як живу істоту, так і неживий предмет:

• Наприклад, у філософії це сам предмет для вивчення і різних перетворень. Причому якщо особистість пізнає сама себе — суб’єкт і об’єкт тут збігаються.
• У логіці це сама розумова діяльність людини.
• В юриспруденції — матеріальні і суспільні блага, у зв’язку з якими у суспільстві складаються майнові чи немайнові відносини.

Важливо! Можна зробити висновок, що головна відмінність між категоріями полягає у напрямку їх дії. Суб’єкти здатні змінювати об’єктивну реальність, підлаштовуючи її під себе. Об’єкти зробити цього не можуть.

Об’єкт дослідження

Об’єкт дослідження — в науці: зв’язна сукупність елементів дійсності (як явищного так і предметного порядку), вивчення якої становить практичний інтерес для дослідника і науки в цілому. В одній науці (науковому напрямку) може бути кілька об’єктів досліджень, які складають логічно пов’язані сутності й мету досліджень у цій науці (науковому напрямку).

Таким об’єктом стає будь-яке непізнане явище, невідоме раніше науці, або його частина, яку передбачає дослідити ця наука. Часто використовується попередній поділ чого-небудь невідомого (непізнаного) на логічно обґрунтовані частини явища. Це використовується як цілком самостійний науковий метод, якщо такий поділ можливий виходячи з апріорі видимих ​​ознак даного явища.

Подібний розподіл згідно з передбачуваними сферами застосування своєї науки або кількох наук, виведений попередньо логічним шляхом, і використовується щодо сфер дії тих чи інших законів, за якими живе ця наука чи декілька наук (при комплексних дослідженнях), допомагає вченим легше впоратися з труднощами, що часто виникають при дослідженні складного явища.

Першорядним по значенню є спостереження за об’єктом дослідження. Якщо дозволяє поточний рівень розвитку (стан) даної науки і якщо це дозволяє сам об’єкт, другим найважливішим способом вивчення об’єкта дослідження є експеримент. Зв’язки між ними спостерігаються, а відомі та експериментальні дані з допомогою наукової логіки в сполученні з уже відомими науковими даними, особливими правилами, дозволяють вивести гіпотезу. Останнє, по суті, є індуктивним (прогнозним) методом дослідження.

Однак в дослідженні корисно використовувати також дедуктивний (тобто, ретроспективний) метод, який популярний у дослідників, особливо в математиці (і в практиці криміналістики).

Зробити правильні наукові висновки і побудувати коректні наукові теорії допомагає давно відпрацьований науковий метод.

Див. також

Посилання

• Лабіринти методології, доктор педагогічних наук, професор М. Я. Віленський, Московський педагогічний університет