Стратегія захисту посівів ріпаку

Прогноз розвитку шкідників на озимому ріпаку та особливості їх контролю

Значне похолодання та рясні опади в ряді регіонів України вплинули на весняний розвиток озимих культур загалом та фітосанітарний стан посівів. Можна спрогнозувати, що приморозки можуть негативно вплинути на стан рослин, які активно почали вегетацію. Але, на жаль, така погода майже не вплине на розвиток шкідників, а тільки сприятиме перезараженню та розповсюдженню хвороб на посівах.

Проте, після відновлення стабільних позитивних температур, найбільше занепокоєння буде викликати ситуація із шкідниками на посівах озимого ріпаку. На сьогоднішній день, ми вже мали практично дворазовий вихід із місць зимівлі капустяного стеблового прихованохоботника та початок виходу із місць зимівлі оленки волохатої.

На ріпакових полях аграрії вже зробили один раз інсектицидну обробку контактними або ж контактно-системними препаратами у період потепління та масового виходу жуків. Але погодні умови складаються так, що похолодання припинило процес харчування комах та затримує в часі період їх виходу. Тому, скоріше за все, пік чисельності прихованохоботника і оленки волохатої припаде на фазу бутонізації, яке співпаде із традиційним заселенням полів квіткоїдом. Ріпакові білани, попелиця та пильщик приєднаються пізніше – орієнтовно з середини цвітіння (середина травня).

Таким чином, стратегію захисту посівів озимого ріпаку (вибір препарату та його норму застосування) слід орієнтувати на найбільш стійкий вид шкідника, присутній на полі, а також звертати особливу увагу на літ бджіл, що буде починатися в цей період, та підбір продуктів безпечних для корисної ентомфауни.

Не слід розраховувати, що контактний інсектицид буде мати успішну дію після значних коливань температури, а системний препарат, внесений до похолодання в першій декаді квітня, в таких умовах зможе довго «тримати». Вже з підняттям температури слід знову відновити моніторинг за допомогою жовтих пасток і при потраплянні більше 10 особин довгоносика – повторити обробки інсектицидами.

Не слід сподіватися, що плодючість самок жуків за негативних умов впаде, бо навіть незначне пошкодження личинками прихованохоботника може стати причиною зламу стебла або ж вилягання посівів від вітру. Сильне пошкодження призведе до недорозвинення квітконосів та загибелі суцвіть, що значно зменшить урожайність культури.

В портфоліо «Самміт-Агро Юкрейн» для контролю шкідників в посівах ріпаку є цілий ряд дієвих інсектицидів – це Іназума, Ф’юрі і, звичайно, Моспілан.

Інсектициди Іназума та Ф’юрі доцільно застосовувати на початку бутонізації, коли відбувається масове заселення посівів ріпаку шкідниками, а льоту бджіл ще немає.

Іназума, крім піретроїдного компоненту лямбда-цигалотрин, має в своєму складі системний компонент ацетаміприд. Завдяки такій комбінації препарат має потужний нокдаун ефект та тривалу системну дію – від 2-х до 3-х тижнів.

Завдяки цьому можна значно знизити інтенсивність та частоту обробок. Крім того, препарат Іназума ефективний в широкому діапазоні температур від +5°С, тому стабільний навіть за весняних перепадів температур. Норма застосування Іназума становить 0,24 кг/га. А от проти оленки волохатої слід застосувати підвищену норму препарату – 0,35-0,4 л/га.

Більш бюджетним рішенням є застосування інсектициду Ф’юрі з нормою 0,1-0,15 л/га. Діюча речовина зета-циперметрин має потужну контактно-шлункову дію проти квіткоїда та інших шкідників. Захисний ефект триває від 7 до 10 днів. Основним завданням при застосуванні Ф’юрі є якісне покриття та утримання робочого розчину на обробленій поверхні, навіть в умовах випадання опадів.

На кінець бутонізації-початок цвітіння та в цвітіння, коли на полях ріпаку спостерігається масовий літ бджіл, а загроза пошкодження рослин ріпаковим квіткоїдом лишається, доцільно застосувати оригінальний японський інсектицид Моспілан.

Моспілан – перевірений досвідом потужний та безпечний для комах-запилювачів інсектицид. Цей високоефективний оригінальний препарат на основі високосистемної діючої речовини ацетаміприд здатний контролювати комплекс шкідників, таких як: ріпаковий квіткоїд, попелиці, капустяний стручковий комарик, ріпаковий клоп, ріпаковий пильщик та інші. Норма застосування: 0,12 кг/га.

Відео «Захист ріпаку від шкідників у цвітіння»

Для підвищення стійкості до змивання опадами та зниження поверхневого натягу робочого розчину варто додати ад’ювант Вайс Про (0,1% розчин).

Оскільки урожай ріпаку буде напряму залежати від наявності і ступеню пошкодження шкідниками, то зневажати інсектицидними обробками, навіть за мінімальної технології захисту, не варто. Підходити до вибору препаратів слід виважено, враховуючи вимоги по забороні хлорпірифосу для експортної продукції в країни ЄС та видового складу шкідників на посівах, не застосовуючи інсектициди з однаковими діючими речовинами кілька разів поспіль та не беручи нижчі ніж рекомендовані норми застосування, щоб не викликати резистентність у комах.

Шкідники озимого ріпаку восени — поради щодо захисту посівів

Восени посівам ріпаку озимого значної шкоди завдає широкий спектр шкідників. Заселення фітофагами посівів восени цілком залежить від агрокліматичних умов. Про це Kurkul.com розповів менеджер з розвитку агротехнологій у Центральному регіоні LNZ Group Юрій Баранчук.

До основних завдань у цей період можна віднести формування оптимальної густоти та забезпечення зимостійкості рослин ріпаку озимого. На ці показники безпосередньо мають вплив шкідники які заселяють посіви ріпаку озимого. Так зрідженість сходів ріпаку озимого можуть спричинити багатоїдні шкідники, личинки (дротяники) смугастого і темного ковалика, особливо у посівах ріпаку, де попередником були багаторічні трави та забур’янені посіви.

Всі ці шкідники шкодять живучи в ґрунті.

«Для захисту посівів ріпаку озимого від ґрунтовоживучих шкідників необхідно дотримуватись сівозмін, що істотно обмежує чисельність цих шкідників. Провести глибоку оранку, що дасть можливість пошкодити шкідників, що знаходяться в ґрунті. Знищити бур’яни, з метою позбавлення їх кормової бази. Після збирання зернового попередника відразу провести лущення стерні, якщо поле після багаторічних трав або забур’янене, то провести лущення у два-три сліди на глибину 8-10 см. Сіяти в оптимальні строки насінням обробленим системними інсектицидами», — пояснив фахівець.

Як зазначили в LNZ Group, ефективно проконтролювати ґрунтових шкідників за допомогою доробки насіння можна використовуючи препарати від бренду DEFENDA такі як Метакса (тіаметоксам, 350 г/л) 4 л/т та Латіна (клотіанідин, 600 г/л) 7-10 л/т.

Шкідники ріпаку, які поширені у всіх регіонах України та завдають шкоди рослинам восени:

• Ріпакова блішка (Psylliodes chrysocephalus L.) завдає шкоди озимому ріпаку восени під час сходів. Знижує активність лише за низьких температур (близько 6°C тепла). На молодих листках ріпаку жуки вигризають отвори. Личинки живляться у черешках та стеблах молодих рослин, що призводить до відставання у рості, зниження зимостійкості, сприяє ураженню хворобами.
• Совка-гамма (Autographa gamma). Основної шкоди ріпаку озимому завдають гусениці, які в даний період живляться листям, обгризають з країв, прогризають дірки. Може масово мігрувати з одного поля на інше.
• Білан ріпаковий (Pieris rapae) озимому ріпаку шкоду завдають гусениці другої генерації, які з’являються у вересні. Вони ведуть поодинокий спосіб життя: спочатку живляться на листках із нижнього боку, згодом переміщуються на верхній бік листків та об’їдають їх. Дорослі гусениці з’їдають листкову пластинку повністю, у тому числі й товсті жилки.
• Ріпаковий пильщик (Athalia rosae L.) масово з’являється із настанням прохолодної погоди, особливо за високої вологості. В кінці серпня — на початку вересня на листках ріпаку можна помітити яйця шкідника. Це починають працювати самиці пильщика другої генерації. Через деякий час на листках з‘являються личинки, так звані несправжньогусениці, цієї ж генерації, саме вони є найбільшою загрозою молодим рослинам ріпаку і майбутньому врожаю. Пошкодження личинками рослин може призвести до повної загибелі посівів.
• Міль капустяна (Plutella maculipennis Curt.) ріпаку озимому шкодять гусениці, що вилуплюються через 3-7 діб, вгризаються в паренхіму листків і роблять у них короткі ходи. Через 3-4 доби гусениці залишають міни й розміщуються переважно з нижнього боку листка, утворюючи тонкі павутинні гнізда, в яких відбувається перша линька. Надалі гусениці вигризають невеликі ділянки листкової тканини, не чіпаючи верхню кутикулу. Такі пошкодження мають вигляд «віконець». Гусениці дуже рухливі; потурбовані, вони швидко звиваються і падають з листка, звисаючи на павутинці.
• Тютюновий трипс(Thrips tabaci) особливо активний в суху та спекотну погоду, шкодять в основному личинки, висмоктуючи сік з клітин покривних тканин, що своєю чергою спричиняє знебарвлення тканин, сприяє підвищеному випаровуванню вологи з листків, пригнічує ріст рослин. Одночасно трипси поширюють вірус мозаїки.
• Капустяна попелиця (Вrevicorynе brassісае). Дорослі попелиці й личинки висмоктують сік із листя, стебел, черешків, які внаслідок цього відстають у рості, викривляються, передчасно жовтіють. Капустяна попелиця є переносником вірусних хвороб.
• Білокрилки (Trialeurodes vaporariorum) — шкоди завдають личинки, німфи та імаго, живлячись соком рослин; при цьому вони виділяють липку солодку масу, на якій розмножуються сажкові гриби. Грибний наліт ускладнює асиміляцію листками вуглекислого газу та призводить до загального пригнічення рослин. Пошкоджені листки скручуються і засихають. Також саме ця комаха є переносником багатьох вірусних захворювань.

За словами Юрія Баранчука, менеджмент визначення необхідності інсектицидного захисту озимого ріпаку розпочинається з аналізу наявних шкідників за сезон вирощування попередника, якщо були всеїдні шкідники, то вони будуть і цього сезону, їх кількість буде залежати від того наскільки ви проконтролювали їх чисельність раніше.

Наступним етапом менеджменту є аналіз полів поряд і не лише своїх, а й сусідів. Якщо попереднього виробничого сезону поряд були посіви культури, яку ви висіваєте і цього сезону, або культури з одної родини, то ймовірність появи специфічних шкідників для цієї культури дуже велика. Тому лише за результатами аналізу можна планувати інсектицидний захист.

«Наступним етапом в контролі чисельності шкідників ріпаку озимого є сівба насінням яке обов’язково повинно мати в доробці окрім фунгіцидів ще й інсектицид. Дія інсектицидного протруйника припиняється до 3-4 справжніх листків культури. А подальший захист від шкідників я об’єднав би з захистом від хвороб, рістрегуляцією і живленням. Таких заходів в осінній період може бути від одного до трьох. Перший захід починається з 4-5 листків ріпаку озимого, другий 8-9 листків і третій 12 і більше оскільки при вирощуванні ріпаку озимого першочергово стоїть завдання не допустити пошкодження то з кожним з цих внесень до бакової суміші необхідно додавати як системні, так і контактні інсектициди», — пояснив фахівець.

В бренду DEFENDA є готові суміші які дають можливість ефективно контролювати чисельність шкідників, які шкодять в цей період:

• Октант Турбо (тіаметоксам, 141г/л + лямбда-цигалотрин, 106 г/л) в нормі (0,20-0,25 л/га);
• Бомбардир Дуо (імідаклоприд, 300 г/л + лямбда-цигалотрин, 100 г/л) в нормі (0,15-0,25 л/га);
• Престо (клотіанідин, 200 г/л + лямбда-цигалотрин, 50 г/л) в нормі (0,3-0,4 л/га).

Також є однокомпонентні:

• Атік (ацетаміприд, 200 г/кг) в нормі (0,1-0,12 кг/га);
• Циркуль (лямбда-цигалотрин, 50 г/л) в нормі (0,15-0,20 л/га);
• Кайрос (флубендіамід, 480 г/л) в нормі (0,1-0,15 л/га).

Для контролю ґрунтових шкідників, зокрема проти совки та личинки травневого жука, можна використовувати в осінній період препарати які містять фосфорорганічні сполуки, для застосування підходить препарат бренду DEFENDA Твікс (хлорпірифос, 500 г/л + циперметрин, 50 г/л) в нормі (1,0-1,1 л/га). Препарати бренду можна придбати на LNZ web.

«Для того аби зберегти потенціал поля необхідно вчасно виконувати всі операції в тому числі і запобігати пошкодження рослин фітофагами. Якщо ігнорувати захист від шкідників, то втрати врожаю можуть сягати до 50%. Подекуди невчасно зроблений захист може коштувати втратою всього врожаю», — підсумував фахівець LNZ Group.

ТОП шкідників на озимому ріпаку

Основної шкоди завдає її гусінь. Гусінь багатоїдна й живиться різними рослинами.

Для посівів озимого ріпаку більш шкідливою є друга її генерація.

Літ метеликів другої генерації розпочинається з середини липня та триває до середини вересня, кладка яєць відбувається на бур’яни та падалицю. Гусінь совки у своєму розвитку проходить VI віків.

Найбільш шкодочинна – гусінь ІІІ віку, оскільки вони живуть у ґрунті і підгризають рослини на рівні ґрунту.

Гусінь перших трьох віків землисто-сірі або сірувато-рудуваті, матові до 50 мм, останніх віків – вздовж спини темна вузька смуга.

Живляться ввечері та вночі, а вдень ховаються в поверхневому шарі ґрунту або під листками рослин. Розвиток гусені і пошкодження триває 24–26 днів, після чого вони роблять у ґрунті на глибині 6 см комірку, в якій заляльковуються. Тобто, до початку жовтня проходить пошкодження совкою посівів не тільки озимого ріпаку а й озимої пшениці.

Одна личинка підгризаючої совки може пошкодити до 10 рослин за добу.

ЕПШ 1-2 гусениці/м 2 .

Щоб знайти гусениць, необхідно методом розкопок лопаткою на глибину до 7 см оглядати грунт або ж виявляти ушкодженні рослини.

пошкодження на межі поверхня ґрунту

Заходи захисту:

Найкращий ефект ‑ застосування суміші фосфорорганічних препаратів з піретроїдами, Ріфос – 0,6 до 1,0 л/га, що має ще, фуміганту властивість.

Обприскування посівів слід проводити під час виходу личинок із землі для живлення, починаючи з періоду сутінок (20-21 год) і до опівночі.

Хрестоцвіті блішки – Phyllotreta crusiferae

Жук досить шкодочинний, завдовжки від 1,5 до 3 мм з овально-довгастим тілом.

За допомогою задніх ніг блішки стрибають і досить швидко мігрують. Види блішок відрізняються забарвленням надкрила – вони можуть бути чорними, смугастими або з металевим відблиском. Найбільш шкідливими є хвиляста, синя й чорна блішки. Пошкоджують сім’ядольні і першу пару справжніх листків ріпаку. На листках блішки вишкрібають маленькі виразки та ямки, можуть також знищувати точку росту.

У разі значного об’їдання листки засихають, часто спостерігається масова загибель рослин. Особливо активні й шкодочинні жуки в теплу та суху погоду.

ЕПШ 5 особин на м 2 у фазу розвитку озимого ріпаку – сходи – 2-4 листки.

Заходи захисту: проведення обробки інсектицидами у фазу сходи – 2-4 листки: Альтекс 0,15 л/га або препаратом з широким спектром контролю гризучих і сисних шкідників Ріфос 0,6 до 1,0 л/га.

Капустяна міль – Plutella maculipennis Curt.

Личинка капустяної молі Міна, яку прокладає личинка

Капустяна міль має 2 – 3 генерації, на півдні 4 – 5. Шкідник відкладає яйця на нижню сторону листка вздовж жилок, або на черешки. В одній кладці до 5 штук яєць. Ембріональний розвиток триває 4-7 днів.

Гусениці молі спочатку мають жовтувате забарвлення, а потім стають зеленими, завдовжки 12 мм. Відразу вони вгризаються вздовж основних жилок та роблять овальну міну. Через 3 – 4 доби гусениці живляться відкрито, виїдаючи у листку ділянку, не зачіпаючи шкірки з верхнього боку, що є характерною особливістю пошкодження капустяної молі. Гусінь розвивається 9-15 діб і заляльковуються. ЕПШ (2-5 гусениць на одну рослину)

Заходи захисту: обробіток варто проводити при ЕПШ (2-5 гусениць на одну рослину) двокомпонентними інсектицидами Дестрой в нормі 0,15л/га або Ріфос – 0,6 до 1,0 л/га.

Ріпаковий пильщик (трач) – Athalia rosae L

Масова поява шкідника спостерігається з настанням прохолодної погоди і особливо в умовах високої вологості повітря. В кінці серпня — на початку вересня на листках ріпаку можна помітити яйця шкідника. Це починають працювати самиці пильщика другої генерації. Самки пильчастим яйцекладом надпилюють шкірку жилок з нижньої сторони листа та відкладають по 1 або по 2 яйця.

Яйця овальні, світло-жовті. Через 5-12 днів з яєць виходять личинки, які об’їдають молоде листя.

Личинка пильщика брудно-зелена майже чорна, довжина 17-18 мм, яка зимує в ґрунті всередині щільного кокона. Також варто зазначити, що за сухої та теплої погоди, шкідник активізує свою шкодочинність, самиці відкладають більше яєць, а личинки ще активніше поїдають листя. Гусениці старших віків витривалі до холодів і навіть заморозків. Зауважте, що за температури повітря -1 0 С вночі та +7 0 С вдень вони не перестануть знищувати посіви ріпак.

ЕПШ 1 гусениця на рослину.

Заходи захисту: – Застосування інсектицидів: Дестрой 0,15 л/га, або бакова суміш Ін Сет 0,07 кг/га + Альтекс 0,1 л/га або Ріфос – 0,6 до 1,0 л/га.

Чорний стебловий капустяний прихованохоботник – Ceutorhynchus picitarsis.

Жук, личинки якого живуть у стеблах ріпаку. Він заселяє ріпак вже восени ‑ на початку вересня.

Жуки завдовжки 2-3 мм чорного кольору з металевим блиском, лапки рудуваті. Відкладають яйця у кількості 3-12 штук у тканину пазух листків орієнтовно у жовтні. З яєць розвиваються личинки, які живляться у кореневій шийці, нижній частині стебла, листках. Личинки завдовжки 4-5 мм, голова яких спочатку темно-вишнева, пізніше ясно-жовта, просвердлюють стебло та вигризають його до рівня нижче точки росту рослини та зимують в порожнині.

Тому уражені рослини частіше вимерзають, ніж неуражені. Навесні посилено продовжується харчування личинок, на стеблі біля місць проколів з’являється коричневий порошок що виштовхується з порожнини стебла. В більшості випадків під час ушкодження гине центральне стебло рослини і утворюється багато бічних пагонів.

Боротися із шкідником навесні, коли найчастіше виявляється ураження, просто немає сенсу, оскільки від діючих речовин інсектицидів личинки добре захищені порожнинами стебел рослин.

Заходи захисту:

Для контролю за появою та ступенем заселення посівів ріпаку чорним стебловим капустяним прихованохоботником у вересні на ріпаку розставляють жовті чашки-пастки.

ЕПШ 10 жуків впродовж трьох діб на одну жовту чашку.

Обробка інсектицидами посівів, проведена до середини жовтня, може знищити багато жуків до моменту відкладення яєць. У якості засобів захисту рослин можна порекомендувати піретроїди або їх суміші фосфороорганікою або ж неонікотиноїдами ‑ Альтекс 0,15 л/га, або Ріфос 0,6 до 1,0 л/га, або Дестрой 0,15 л/га.

Білан ріпний – Pieris rapae L..

Поширений в Україні повсюдно. Метелики вилітають рано навесні й невдовзі приступають до відкладання яєць. І за рік білан ріпний дає два покоління, на півдні — чотири.

Тому даного шкідника можна побачити у вересні на посівах ріпаку. Метелик, подібний до білана капустяного, але менших розмірів; у самки на передніх крилах по дві чорні плями, у самця — по одній. Яйце жовте, ребристе, пляшкоподібне. Гусениця завдовжки 30 – 35 мм, оксамитовозелена, з жовтою смугою на спинному боці.

Зимує у фазі лялечки. Яйця відкладають по одному переважно на нижній бік листків. Плодючість — 200 – 400 яєць. Через 7 – 10 діб вилуплюються гусениці й прогризають у листках невеликі неправильної форми отвори, у старшому віці вони знищують листок цілком, у тому числі й товсті жилки.

ЕПШ заселення шкідником 10 % рослин із середньою щільністю 3 – 5 гусениць на одну рослину

Використання хімічних препаратів Альтекс 0,15 л/га, або Ріфос 0,6 до 1,0 л/га.