Межування земель: поняття, порядок здійснення та юридичне значення

Семантика слова”межування” означає ділити межею, позначати рубежі, діли­ти та відводити землі згідно з межовим ми­стецтвом; проводити межі земельних ДІЛЯ­нок, володінь; бути територіально суміжним, мати спільний державний кордон; бути близьким до чого-небудь, доходити до чогось.

У Законі України “Про землеустрій” поняття “межування земель” вживається в значенні комплексу робіт з установлення чи віднов­лення в натурі (на місцевості) меж адміністративно-територіальних утворень, меж земельних ділянок власників, землекористувачів, у тому числі орендарів, із закріпленням їх межовими знаками встано­вленого зразка.

Визначення меж земельної ділянки включає проектування, устано­влення, відновлення, зміну меж певного земельного простору.

Крім визначення (проектування, установлення, зміни, відновлен­ня) меж земельної ділянки до поняття “межування земель” включа­ють поняття “погодження”, “посвідчення” та “закріплення” меж земе­льної ділянки.

Погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами відповідно до п. б ч. 2 ст. 198 ЗК України, є складовою кадастрової зйомки, яка здійснюється для визначення та відновлення меж земельної ділянки. При цьому, виходячи із змісту п. 5.5.1 наказу Держкомзему, Мінфіну, Мінекономіки України №97/298/124 від 15 червня 2001 р. “Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг”, дії, що опосередкову­ють установлення (відновлення) меж земельної ділянки, не включають дії, пов’язані з погодженням меж земельної ділянки. Опис і погоджен­ня меж земельної ділянки є окремими видом земельно-межових робіт, продовженням дій, пов’язаних із визначенням меж земельної ділянки (п. 5.2 наказу № 97/298/124 від 15 червня 2001 р.).

Погодження меж земельної ділянки із суміжними власникам та зе­млекористувачами не є тим видом дій, який притаманний всім спо­собам визначення меж земельної ділянки.

Враховуючи послідовність дій, які здійснюються при проведенні кадастрової зйомки (ч. 2 ст. 198 ЗК України), а також той факт, що встановлення та відновлення меж земельної ділянки не можуть здійс­нюватись одночасно, оскільки є способами визначення меж земельної ділянки, вважаємо, що опис і погодження меж земельної ділянки із суміжними власниками та землекористувачами здійснюється при встановленні меж земельної ділянки.

Така послідовність дій (установлення та погодження меж) є харак­терною для процесу формування земельної ділянки, оскільки здійс­нювати погодження меж при відновленні меж земельної ділянки, яка вже існувала, тобто була сформованою, немає потреби.

Якщо в процесі відновлення меж земельної ділянки буде виявлено межовий спір і виникне необхідність в уточненні межі земельної діля­нки, опис і погодженім меж земельної ділянки необхідно буде здійс­нювати обов’язково (п. 5.1. наказу № 97/298/124 від 15 червня 2001 р.), оскільки в даному випадку межі земельної ділянки будуть визначатися шляхом її зміни. При цьому зміна межі є тотожною про­цедурі її встановлення.

Посвідчення меж земельної ділянки передбачено ч. 1 ст. 176 ЗК України, відповідно до якої межі адміністративно-територіальних утворень посвідчуються державним актом України. Виходячи з аналі­зу норм земельного законодавства, державний акт України, яким посвічуються межі адміністративно-територіальних утворень, є відмін­ним від державних актів на право власності на земельну ділянку чи право постійного користування земельної ділянки, оскільки ним до­кументально має підтверджуватися лінія проходження межі села, се­лища, міста, району в місті чи району, і тим самим визначатися тери­торіальна межа дії повноважень відповідного органу місцевого само­врядування чи органу виконавчої влади щодо управління землями. Посвідчення державного акта на межу передбачено тільки щодо ад­міністративно-територіальних утворень.

Межування інших видів земельного простору передбачає їхнє за­кріплення межовими знаками встановленого зразка, оскільки без цьо­го межа земельної ділянки не може бути фактично встановленою, зміненою чи відновленою.

Межування земель необхідно розглядати як діяльність відповідних суб’єктів щодо визначення (проектування, установлення, зміни, від­новлення) та оформлення (у тому числі погодження, посвідчення) меж земельного простору з метою досягнення стану територіальної обме­женості, його зміни та відновлення.

Установлення, відновлення та зміна меж земельного простору є са­мостійними різновидами земельно-межових робіт, кожне з яких супро­воджується відносно самостійним елементом межування – оформлен­ням меж земельного простору. Оформлення меж земельного простору є самостійним видом діяльності, але завжди похідним від первісного ви­ду земельно-межової діяльності – визначення меж земельної ділянки.

Що стосується проектування меж земельної ділянки, то дана стадія притаманна всім способам визначення меж земельної ділянки, з єди­ною відмінністю: при відновленні меж земельної ділянки нові межі земельної ділянки не формуються, оскільки вони вже існують.

Визначення та оформлення меж земельного простору є стадійним процесом, оскільки його не можна реалізувати однією дією. У процесі землеустрою можна виділити три види земельно-межового процесу: 1) проектування, установлення та оформлення меж земельного просто­ру; 2) проектування, зміна та оформлення меж земельного простору; 3) проектування, відновлення та оформлення меж земельного простору.

Відповідно до Закону України “Про землеустрій” межування зе­мель додільно розглядати як врегульовану нормами права діяльність з визначення (проектування, установлення, зміни, відновлення) та оформлення меж земельного простору (меж території держави, меж адміністративно-територіальних утворень, меж територій зі спеціа­льним режимом використання, меж земельних ділянок власників, землекористувачів).

Порядок здійснення межування земель передбачає такі стадії його реалізації: а) проектування меж певного земельного простору; б) пе­ренесення проекту визначення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість); в) оформлення визначених меж земельної ділянки шляхом складання та підписання акта встановлення (відновлення) меж земе­льної ділянки в натурі (на місцевості), акта про передачу на зберіган­ня межових знаків.

Матеріальним вираженням зазначених стадій здійснення межу­вання земель на сучасному етапі розвитку земельних правовідносин є такі види документації: а) проекти землеустрою щодо встановлення і зміни меж адміністративно-територіальних утворень; б) проекти зем­леустрою щодо організації й установлення меж територій природне,- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздо­ровчого, рекреаційного та історико-культурного; в) проекти землеуст­рою щодо формування земель комунальної власності територіальних громад і проекти розмежування земель державної та комунальної власності населених пунктів; г) проекти землеустрою щодо відведен­ня земельних ділянок; ґ) проекти землеустрою щодо створення нових і впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань; д) про­екти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів; е) технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж зе­мельної ділянки на місцевості (у натурі); є) технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

За юридичним значенням межування земель є однією з умов ви­никнення та складовою реалізації земельних титульних правовідно­син, елементом земельно-правового порядку суспільства в цілому, оскільки впорядковує діяльність суб’єктів у земельній сфері. Пору­шення правопорядку у сфері межування земель призводить до немо­жливості реалізації суб’єктивних прав на землю і заподіює шкоду сус­пільству і державі.

Що означає межування

СЛОВНИК.ua містить тлумачний словник української мови – понад 130 000 тлумачень із СУМ* та понад 21 000 тлумачень, доданих командою та користувачами СЛОВНИК.ua. Словоформи (орфографічний словник української мови) для більше ніж 260 000 слів. Сервіс звертання містить понад 2600 імен та по батькові. Сервіс транслітерації містить офіційну “паспортну” (КМУ 2010) транслітерацію онлайн. СЛОВНИК.ua містить Помічника, який допоможе вам уникнути суржику та підкаже правильне слово. База “антисуржика” містить понад 700 слів та виразів. Також на нашому сайті розміщено зручний новий правопис Української мови 2019 онлайн з пошуком. А ще у нас є сервіс “Наголоси”, що розставляє наголоси в українських текстах.

* СУМ – Словник української мови в 11 томах. Дозвіл на використання люб’язно надано Інститутом Мовознавства ім. О.О.Потебні.