Зміст:
Що означає
Морфосинтаксичні ознаки ред.
Вимова ред.
Семантичні властивості ред.
Значення ред.
I чого́, знах. в. що, а після прийм. за, про, через та ін. також віщо, займ.
- також із підсил. част.ж, б, то, пит. Означає загальне питанняпропредмет, явище, дію і т. ін.
◆ Знаєш що? — уживається при поясненні чого-небудь, пропонуванні можливого виходу з якого-небудь становища і т. ін. у знач.: ось що.
◆ Що-що, а . — уживається при виділенні, підкресленні винятковості предмета, явища, події і т. ін. - пит. Уживається в функції прислівникау знач.чому?, з якої причини?
◆ За ві́що?; За що?; За що? Про що? — чому?, навіщо?
◆ Незнатичого (чому́) — невідомонащо. - пит. Уживається у функції прислівника мети у знач.для чого?, навіщо?, з якою метою? (у риторичному питанні – із знач.нічого).
◆ Заради чого — навіщо, нащо.
◆ Нема чого (що) з інфін. — уживається для заперечення яких-небудь дій, думок і т. ін.; не варто, не потрібно. - пит., тільки в наз. в. Уживається у функції присудка, відповідаючи знач.як?, який?, в якому стані перебуває хто-, що-небудь?
◆ Що за хто, що — уживається при запитанні про якості, властивості предметів, осіб і т. ін. у знач. який. - пит., розм. Виражає питанняпрокількість чого-небудь, відповідаючи знач.скільки?, яку суму? ◆ немає прикладів застосування.
- відносний. Приєднує підрядні речення: а) додаткові; б) підметові; в) (у сполуч. з часткою не) допустові.
◆ Що ж до кого, чого, то… — коли стосується кого-, чого-небудь, то… - відносний. Приєднує підрядне означальне речення, відповідаючи знач. відносного займ.який. ◆ немає прикладів застосування.
- відносний. Приєднує підрядні речення: а) які вказують на наступність іншої дії, що доповнює попередню; б) які виражають наслідкові відношення, у знач. а це, і це. ◆ немає прикладів застосування.
- відносний. Уживається при зіставленні кількох підрядних підметових речень або членів речення з повторюванням займенника. ◆ немає прикладів застосування.
- відносний. Уживається у сполуч. з ім. та числ. у знач.кожний, всякий. ◆ немає прикладів застосування.
- також із співвідносним словом то. Уживається для приєднання підрядного речення або підрядної конструкції простого речення. ◆ немає прикладів застосування.
- відносний, перев. з інфін. Уживається в середині простого речення у функції додатка.
◆ Хоч би що́ кому — зовсім байдуже, однаково, не хвилює кого-небудь щось.
◆ Хоч ти йому́ що — не слухає, не сприймає нічого, залишається байдужим до всього хто-небудь. - неознач. Уживається в знач. що-небудь, щось. скільки-небудь, дещо. ◆ немає прикладів застосування.
- означ., також у сполуч. з част.вже, то. Уживається в окличних реченнях у знач.дуже багато, велика кількість. ◆ немає прикладів застосування.
- Указує на ступінь вияву чого-небудь у знач.дуже, сильно, як, який. ◆ немає прикладів застосування.
- означ., розм. Уживається в риторичних питаннях і окликах при вираженні емоційної оцінки предмета, явища і т. ін. у знач. дуже великою, вищою мірою. ◆ немає прикладів застосування.
- вказ., у сполуч. з част.ось, от, он. Уживається для уточнення, роз’яснення висловлювання: а) перед повідомленням, переліком; б) у функції узагальнюючого слова, що вказує на здогад про щось, розгадку чого-небудь. ◆ немає прикладів застосування.
- перев. з част. не. Уживається в окличних і питальних реченнях, а також у різних словосполученнях у знач. все, все без винятку, все підряд, всяке, різне.
◆ Хоч що — усе без винятку, будь-що. - Уживається в риторичних питаннях і окликах у знач. запереч. займ.ніщо, нічого, а також іменників, що позначають негативні якості, властивості. ◆ немає прикладів застосування.
- Уживається в складі фразових сполучень із запереч. част.
◆ Що не що, а… — хай там що, а…; хоч там як, а…
- з’ясувальний. Уживається для зв’язку підрядного додаткового з присудком або іншим членом головного речення. ◆ немає прикладів застосування.
- з’ясувальний. Приєднує підрядні додаткові речення, в яких з’ясовується причина, привід, мотиви якоїсь дії. ◆ немає прикладів застосування.
- з’ясувальний. Приєднує підрядні підметові речення. ◆ немає прикладів застосування.
- Приєднує підметові речення до головних, в яких підмет відсутній. ◆ немає прикладів застосування.
- з’ясувальний. Приєднує підрядні присудкові речення. ◆ немає прикладів застосування.
- з’ясувальний. Приєднує підрядні речення означальні. ◆ немає прикладів застосування.
- з’ясувальний. Приєднує підрядні речення способу дії. ◆ немає прикладів застосування.
- Приєднує підрядні речення, які характеризують ступінь вияву дії, стану або ознаки. ◆ немає прикладів застосування.
- з’ясувальний. Приєднує підрядні речення причини. ◆ немає прикладів застосування.
- розділ. Уживається при зіставленні членів речення або речень для посилення роздільності в чергуванні фактів, у знач.хоч, чи. ◆ немає прикладів застосування.
- відносний. Уживається для введення приєднувальних підрядних конструкцій, які доповнюють або розкривають зміст попередніх речень. ◆ немає прикладів застосування.
- часовий. Приєднує підрядні умовні речення із супровідними часовими значеннями; близький за знач. до спол. як тільки. ◆ немає прикладів застосування.
- умовний. Уживається для введення умовно-зіставних підрядних речень або зворотів до складного речення при співвідносному слові то в головному реченні, відповідаючи за знач. сл. наскільки, в якій мірі. ◆ немає прикладів застосування.
- порівняльний, нар.-поет.Приєднує підрядні порівняльні речення, виступаючи у знач. мов, немов, як. ◆ немає прикладів застосування.
- Приєднує порівняльний зворот у середині простого речення. ◆ немає прикладів застосування.
- приєднувальний, нар.-поет. Те саме, що «а» (див.а II 3)). ◆ немає прикладів застосування.
- Входить до складу підрядних сполучників: а) причинових: тому́ що, через те́ що, у зв’язку́ з тим, що, розм. зати́м що, тим що; б) часових: ті́льки що, розм. ті́лько що; в) допустових: хіба́ що, дарма́ що; г) наслідкового: так що; ґ) обмежувально-протиставних: так (та) що ж, ті́льки що, розм. що ті́льки; д) приєднувальних: не ті́льки що, розм. опрі́ч (окрі́м) то́го, що. ◆ немає прикладів застосування.
- пит. Уживається на початку питального або окличного речення для вираження здивування, вагання, докору. || Уживається на початку питальних і окличних речень, які передбачають негативну відповідь.
◆ [А] що, коли́ (як); Що, якби́ — уживається для припущення можливості чого-небудь.
◆ Що ти (ви)! — виражає здивування чиїмись вчинками або словами. - підсил. Уживається перев. на початку питального речення для наголошення на чому-небудь у знач., близькому до як? || Уживається для вирізнення, увиразнення чого-небудь.
◆ А що?; Ну що? — уживається в питальних реченнях для спонукання співрозмовника до відповіді у знач. як?, як там?, як справи?
◆ Та́к що — отже, з цього випливає.
◆ Ну [й] що ж; Так що́ — уживається перев. при звертанні у знач. ну як, отже.
◆ Що хо́чете, а . — уживається при відвертій констатації чого-небудь. - пит. Уживається в діалозі у функції слова-речення як відгук, відповідь на поставлене питання в знач., близькому до що таке?, що треба? || Уживається в діалозі як питальне слово-речення, що виражає подив із приводу почутого, заперечення чого-небудь несподіваного для когось або прохання повторити недочуте, незрозуміле.
◆ А [хіба́] що? — уживається як питальне слово-речення в діалозі при з’ясуванні мотивів, якими зумовлене запитання співрозмовника. - підсил. Уживається разом з іншою часткою або вставним словом для заповнення паузи.
- підсил., нар.-поет. Уживається при зачинах у народних казках, а також піснях і творах, стилізованих під народну творчість.
- Уживається у складі фразових часток.
◆ Ось щовказівна част. — уживається для уточнення, роз’яснення чого-небудь у знач. знаєш, знаєте.
◆ Чи щомодальна част. — уживається як вставне слово для вираження непевності, припущення у знач.: а) може, можливо; б) здається, точно не відомо; в) невже, хіба; г) мабуть, так буде краще.
◆ Що бмодальна част. — уживається в окличних реченнях для вираження побажання у знач. хай, добре було б.
◆ Що жмодальна част. — уживається: а) в розповіді про що-небудь або переході до наступної події, картини і т. ін.; б) у діалозі для спонукання співрозмовника до відповіді на питання, до пояснення чого-небудь або виявлення свого ставлення до чогось; в) для вираження вимушеної згоди, примирення з чим-небудь, схвалення чогось.
◆ [[Що [ж] за]] оклично-підсил. част. — уживається в окличних або питальних реченнях для вираження: а) захоплення ким-, чим-небудь; б) здивування від чого-небудь несподіваного, неочікуваного; в) невдоволення ким-, чим-небудь. - підсил. Уживається як складовий компонент у формах прикметників і прислівників найвищого ступеня порівняння з префіксом най… для виділення, підсилення найвищої міри якості, відповідаючи за знач. сл. самий, найбільш, напр.: щонайактивніший, щонайвірніший, щонайдовше, щонайлегший, щонайпізніше тощо.
Приклади типового розмовного використання:
Додаток : Список фразеологізмів української мови
Усі на сім світі —
І царята, і старчата —
Адамові діти.
Б
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| бабця надвоє сказала, бабця надвоє ворожила (або вмре, або буде жила діал. ) | невідомо, що трапиться | |
| багатіти думкою (думками) | потішати себе намірами, задумами, уявленнями | |
| багато (забагато) води сплило (спливло, упливло, утекло) | минуло багато часу з якоїсь пори, після якоїсь події; сталися значні зміни за якийсь час | |
| багато (забагато) честі | ірон. хто-небудь не гідний кого-, чого-небудь | |
| баглаї напали (вкинулися) | хто-небудь не хоче працювати; став лінивим, млявим | |
| Ба де то! | уживається для вираження повного заперечення; ні | |
| байдики бити | нічого не робити, лінуватися | |
| баламутити голову | несхв. зваблювати, спокушати; підбурювати на погані вчинки, бунтувати | |
| баламутити світом | жити за своїми нормами, правилами; порушувати звичайний уклад життя; тривожити, бентежити | |
| баляндраси (ляси) точити | вести пусті розмови, розповідати що-небудь нецікаве, вигадане | |
| бачити смаленого вовка | потрапляти в небезпечні ситуації, бути досвідченим | |
| баш на баш | Здійснювати рівноцінний обмін; одне на одне. | баш — тюрк. голова. Початково йшлося про обмін великої рогатої худоби “голова на голову” |
| берегти як зіницю ока | пильно оберігати, старанно доглядати, охороняти що-небудь або кого-небудь | |
| бити лихом об землю | не зважати на сумні обставини, не журитися | |
| бити у хвіст і в гриву | активно діяти | |
| битися як горлиця | тужити, побиватися, переживати | |
| битися як птах у клітці | жити в скрутних (матеріальних) умовах | |
| бісики в очах грають | про веселий, грайливий настрій у когось | |
| бісики пускати | дивитися на когось грайливо, залицятися | |
| блудити словами | говорити без потреби, говорити нісенітниці | |
| блукати потемки | збитися з правильного життєвого шляху | |
| брати бика за роги | діяти рішуче, енергійно | |
| брати на кпини | глузувати, кепкувати, насміхатись з когось | |
| бути на коні | мати успіх | |
| бути на сьомому небі | радіти, бути задоволеним |
В
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| вавилонське стовпотворіння | метушня, безладдя, сум’яття, галас | |
| ввести в оману | обдурити | |
| ведмежа послуга | дуже сумнівна,безглузда послуга | |
| веремію закрутити | затіяти щось неприємне, зчинити сум’яття | |
| взяти на баса | насміхатися, глузувати з кого-небудь | |
| вибивати з голови | позбутись якоїсь нав’язливої думки, перестати думати про кого-, що-небудь; примусити кого-небудь відмовитись від чогось | |
| вибити з колії | порушувати узвичаєний хід чого-небудь, чийсь спосіб життя; робити кого-небудь непрацездатним, неспроможним виконувати щось | |
| вивести на чисту воду | викрити кого-небудь у нечесних діях | |
| викинути з голови | забути, не згадувати | |
| вилами по воді писано | невідомо, як буде | |
| вискочити як голий (козак, Кузьма, Пилип) з маку (конопель) | зневажл. недоречно, невчасно, зненацька сказати що-небудь або виступити з чимсь | |
| витрішки продавати | дивитися на когось (щось) із надмірною цікавістю | |
| від букви до букви | від початку до кінця, дуже уважно | |
| віддати пальму першості | визнати чиюсь перевагу в чомусь | |
| вітер у голові | несерйозний, легковажний | |
| вмочити в молоці | посивіти | |
| воду решетом носити | даремно витрачати сили | |
| ворон воронові око не виклює | кажуть про людей, що об’єднані спільним походженням та інтересами і тому покривають одне одного, а отже, ніколи не завдадуть шкоди один одному. | |
| воскреснути як Фенікс з попелу | воскреснути з мертвих | |
| впадати (упадати) в око | зацікавлювати, подобатись | |
| вставляти палиці в колеса | перешкоджати, заважати кому-небудь у здійсненні чогось | |
| втерти маку (часнику) | побити, суворо покарати кого-небудь | |
| вхопити шилом патоки | зазнати невдачі |
Г
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| годувати жданиками | обіцяти кому-небудь щось зробити, але не виконувати обіцяного | |
| гордіїв вузол | складне переплетіння різних обставин; заплутані питання; заплутана справа із несподівано простим розв’язком | |
| горобина ніч | темна, дуже буряна ніч із дощем, градом, блискавицями | |
| грати очима | кокетувати | |
| грати чуба | виконувати важку роботу, докладати великих зусиль |
Д
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| давати відкоша | виявляти рішучу протидію, гостро заперечувати, різко відповідати | |
| дай Боже ноги, а чорт колеса | втекти | |
| дамоклів меч | постійна небезпека, неприємність | |
| дати гарбуза | відмовити під час сватання | |
| дати лад | впорядкувати, розібратись | |
| де Макар телят не пас | далеко | |
| десята вода на киселі | про дуже далеку рідню | |
| десята спиця в колесі | той, хто відіграє незначну роль у чомусь | |
| дивитися вовком | дивитися неприязно, сердитися | |
| ділити шкуру невбитого крокодила | розподіляти те, чого ще немає; розпоряджатися ще не досягнутим | |
| дірка без бублика | нічого | |
| до гробу; до самої смерті | до кінця | |
| до живця проймає | дуже хвилює, турбує, дошкуляє | |
| до певної міри (якоїсь, деякої) | частково; трохи; все-таки | |
| дрижаки хапати | мерзнути; перебувати в стані нервового збудження | |
| дрож сіпає | хто-небудь тремтить від холоду, страху, хвилювання, нервового напруження тощо | |
| дуля з маком | уживається для вираження заперечення, незгоди і т. ін.; не буде так, зовсім ні | |
| думки колесом заходили | заплутатися | |
| душа в душу | жити дружно |
З
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| забивати баки | розмовами, балачками відвертати чиюсь увагу від кого-, чого-небудь | |
| забивати голову | обтяжувати себе піклуванням, турботою про когось-щось; перевантажувати думки, пам’ять, свідомість чимось зайвим, непотрібним | |
| забивати дух | заважати вільно дихати (про вітер, запахи); спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан) | |
| забивати козла | грати в доміно | |
| забивати памороки | позбавляти кого-небудь здатності нормально мислити або сприймати щось, вводити в оману; док. , безос. хто-небудь втрачає здатність нормально мислити або сприймати щось; завдаючи ударів, побоїв, позбавляти кого-небудь розуму, притомності | |
| задати перцю з маком | Дуже лаяти, сварити кого-небудь, дошкуляти критикою. Розправлятися з ким-небудь. Завдавати клопоту. | |
| з дорогою душею | із задоволенням | |
| за мить (За якусь (одну, коротку) мить) | дуже швидко; Через короткий відрізок часу, відразу після чого-небудь, щойно; безпосередньо перед чим-небудь | |
| з ма́ком і з та́ком | і краще, і гірше; всіляко, по-різному | |
| закрутилося колесо | розпочалося що-небудь (про справу, діяльність і т. ін.) | |
| зупинити колесо історії | зупинити закономірний хід історичного розвитку, вернутися до минулого | |
| за милу душу | охоче зробити | |
| заварити кашу | затіяти щось дуже складне, клопітне, що загрожує неприємними наслідками | |
| збирати скрині | ||
| згущувати фарби | надзвичайно перебільшувати що-небудь | |
| зробити великі очі | здивуватися | |
| за холодну воду не братися | ||
| змором брати |
К
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| кульгати на обидві ноги | мати багато недоліків (про справу, роботу і т. ін.) |
Л
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| лиха доля | невдача | |
| лебедя рубати | верзти дурниці, робити щось дурне | |
| ловити ґав | байдикувати, бути неуважним, марно витрачати час, втрачати слушну нагоду |
М
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| мати голову на плечах | Розважливо, розсудливо міркувати і діяти; бути розумним, кмітливим. | |
| мастити салом п’яти | Готуватися до втечі або втікати звідки-небудь. Відступатися від чогось задуманого, організованого і т. ін.; боятися. | |
| мастити словами | Говорити ( перев. нещиро) приємні речі; улещувати. | |
| мозолити очі | Набридати | |
| мухи в носі | мати мухи в носі — бути неврівноваженим, вередливим і т. ін.; мухи в носі грають — хтоcь гордовитий, пихатий, задерикуватий і т. ін. |
Н
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| на всі заставки | Зі всіх боків | |
| на руку ковінька | Пощастило | |
| на свою голову | Мати проблеми | |
| не з маком | Тяжко, погано, сутужно і т. ін. | |
| не кує, не меле | Не реагувати, ні. чого не робити, не піддаватися на провокації [1] | |
| накивати п’ятами | Втекти швидко, поспішно | |
| недремне око | ||
| невсипуще око | ||
| нехтує добром | нехтує-зневажати,не надавати значення,iгнорувати | |
| нитка Аріадни | спосіб, що допомагає розв’язати якесь важке питання, вийти зі скрутного становища; порятунок | |
| ні за цапову душу | Даремно, марно | |
| ні одвіту, ні привіту | Ніякої відповіді, жодної реакції з боку когось на що-небудь; нічого | |
| ніде голці впасти | немає місця | |
| нема(немає) клепки в голові | Бути дуркуватим, несповна розуму. |
О
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| облизати макогона | Зазнати невдачі; мовчки зносити образу | |
| обіймати поглядом | Дивитися на когось, на щось, виявляючи почуття симпатії. Бачити щось на широкому просторі | |
| облизати макогона | Зазнати невдачі; мовчки зносити образу | |
| Очей у Сірка позичати | втратити почуття сорому, власної гідності. Про того, хто не має совісті, сорому. |
Прямий смисл — позичити у собаки очі, тобто своїми буде соромно дивитися.
П
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| пасти задніх | відставaти | |
| перегнути палицю | переборщити | |
| передати куті меду | переборщити | |
| про що мова, про що йдеться | Не варто подяки, дрібниця. | |
| порости травою (терном, биллям і т. ін.) | Давно перестати існувати; щезнути навіки, забутися | |
| пошитися (записатися, убратися) в дурні | Зазнати невдачі | |
| просто неба опинитися | Надворі | |
| прикусити язика | замовкнути | |
| пекти раків | червоніти | |
| п’яте через десяте | як-небудь |
Р
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| рука руку миє | див. ворон воронові око не виклює |
С
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| свіжа кров | нове або молоде (якщо мова про людей) поповнення | |
| сім п’ятниць на неділю | не має ні про що сталої думки |
Х
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| хоч вовк траву їсть | Дуже голодний | |
| хоч трава не рости | Абсолютно байдуже. | |
| хоч мак сій | 1. Зі сл. ти́ша. Надзвичайна, велика. 2. зі сл. ти́хо. Дуже. | |
| хоч греблю грести / хоч греблю гати | дуже багато |
Ц
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| цвіт папороті | міфол. Легендарна “квітка щастя”, яку шукають в ніч на Іван Купала. | |
| цирк на дроті | комічна, абсурдна ситуація або коментар до неї |
Щ
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| ще мак росте у голові | Хтось молодий, недосвідчений, нерозумний і т. ін. (=молоко на губах не висохло) дуже молодий |
Я
| Фразеологізм | Значення | Походження |
|---|---|---|
| як сніг на голову | несподівано, раптово | |
| як стій | Раптово. Негайно. | |
| як макогін на ночви | Зовсім не схожий | |
| як виросте трава на помості | Категоричне заперечення змісту зазначеного речення; ніколи. | |
| як трава | несмачний. | |
| як за гріш ма́ку | Дуже багато. | |
| як мак начетверо | Уживається для підсилення зазначеного слова. | |
| як мак процвітає | Гарний, вродливий, здоровий (про людину, людей). | |
| як ма́ку | Дуже багато. | |
| як після маку | Міцно, непробудно, дуже добре. | |
| як медом мастити | Говорити з кимсь улесливо, нещиро і т. ін. | |
| яблуку ніде впасти | Людно | |
| як по писаному | Не збиваючись | |
| як грім з ясного неба | Несподівано | |
| як у воду дивився / дивитися | Коли стається те, що передбачалося. Ніби знати наперед, заздалегідь. Передбачати що-небудь, пророкувати. | У давнину чаклуни, дивлячись на непочату воду, дізнавались, хто винен у зуроченні. Наші предки, вдивляючись у відображення на водяному плесі, вгадували свою долю, передбачали небезпеку, визначали правильність рішень. Дівчата, пускаючи вінки у купальську ніч ворожили на нареченого. |
| як в аптеці | Дуже точно. Дуже правильний, точний. Дуже велика (про точність і т. п.). | Від точного зважування компонентів для ліків у аптеках. |
Примітки
Посилання
- “Словники України” on-line. (Посилання Фразеологія)
- Словник фразеологізмів української мови. Київ. Наукова думка. 2003
- Словники он лайн on-line на www.rozum.org.ua (вибрати Словник фразеологічних синонімів)
- Фразеологізми на сайті Мова ДНК нації
- Фразеологізми та їх тлумачення
- Шкільна бібліотека / Фразеологізми
- Словник фразеологізмів
- Фразеологізми та їх тлумачення на сайті Горох
- Українські прислів’я, приказки, фрезеологізми
Яке походження слова “навзаєм”, і як правильно його вживати?
У відповідь на привітання зі святом чи побажання здоров’я завжди говорю взаємно (або дякую, взаємно). Останнім часом дуже рідко чую у відповідь взаємно, натомість вживають варіант навзаєм. Це слово є милозвучним, але абсолютно новим для мене. Яке походження слова навзаєм? Чи є воно коректним/правильним/рекомендованим у розмові? Чи була якась подія, яка стала каталізатором частішого використання цього слова останнім часом?
11.4k 8 8 gold badges 42 42 silver badges 87 87 bronze badges
7,286 9 9 gold badges 29 29 silver badges 79 79 bronze badges
2 Answers 2
Словник української мови позначає слово навзаєм як діалектне. Наголос на другому складі.
НАВЗА́ЄМ, присл., діал. Взаємно. Знов регіт розлігся, знов жарти навзаєм (Леонід Первомайський, II, 1958, 318); Зустрічаючись, іноки цілують навзаєм руки (Павло Загребельний, Диво, 1968, 255).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 5, 1974. — Стор. 29.
Дійсно, останнім часом вживається частіше, аніж взаємно. Напевне, щоб уникати можливих аналогій з російським взаимно (пересторога щодо калькування). А також, мабуть, тому, що співзвучно з іншими прислівниками, яких є багато, що починаються з на-: навмисне, наперекір, напоказ, навпочіпки, нашвидку, навколішки тощо.
15.6k 8 8 gold badges 69 69 silver badges 130 130 bronze badges
9,028 4 4 gold badges 39 39 silver badges 85 85 bronze badges
“Навзаєм” ще й вимовляти дещо простіше (мені, як мінімум), бо комбінаця “мн” у “взаємно” трохи незручна.
Новѣший Словник української мови [у 20 томах] вже не маїть позначки діалектне:
Доповненнє від себе, в котрому також зібрані «слушні» зауваги від відписів до видалених недовідповѣдѣв.
То правда, же ляська маїть nawzajem, але то не єʼ доводом проти взаємно через низка причин.
Перше і очевидне. Якшчо сусѣдня мова маїть такого ж слова, то не значить, же то слово відти.
Друге і останнє. За такими думками можна виступати і проти взаємно. Бо ляська цѣлком маїть такого кореня: wzajemny, wzajemność. І взагалі єʼ мовознавча думка від ЕСУМ-а, див. другий пункт:
- очевидно, результати лексикалізації виразу псл. *ѵъ zajьmъ, утвореного з прийменника ѵъ(n) та іменника zajьmъ, похідного від дієслова zajьmati (корінь jьm-/ję-, той самий, що і в дієсловах ма́ти, займа́ти, я́mu, йня́ти);
- можливо, що прикметник взаємний в українську мову, як і в чеську, запозичено з польської;
- р. взаи́мный, бр. узае́мны, п. wzajemny, ч. vzájemný, слц. vzájomný, вл. wzajomny, болг. взаи́мен, м. взаемен, заемен, схв. у́зајаман, слн. vzajémen;
Припускаю, причина тому єм. Тому декотрі чистомовцї взагалѣ можуть порадити слова як обопільно, обоюдно ітд. Але маю зауваги.
- Там слово можливо.
- Кореня jьm-, ję- самі по собі непрості, бо мають дуже-дуже багато різних похідних. Нагадаю також про -взаїм-, котрого тут не розглядали окремо.
І про всяк, слово навза*м не нове. Наприклад можна знайти як записане, а отже словно вже існувало, в:
- листѣ, 1893 року, Лесї Українки до Драгоманова;
Остаточно» (як кажуть галичани) я ніяк не можу постерегти логіки в поступуванні «січовиків» та й інших – то вони з тими попами навзаєм лаються і «собак вішають», то знов усякі гречності і прихильності строять для якихсь там клинів.
Взива́ючи себе́ навза́ем Христо́вим проти́вниками, обі́дві сто́роні хапа́ють за по́лу вся́кого зустрі́чного и попері́чного, оббрі́хують сво́іх антакгоні́стів и грубия́нськими и найделікатні́йшими вира́зами, лестя́ть и насміха́юцця, вгово́рюють и знуща́юцця, блага́ють и погро́жують, обма́нюють и тира́нять, підкупо́вують и вбива́ють на смерть, аби́ ті́лько поперетя́гувати люде́й иш чужо́і фа́брики суеві́рства у свою́ вла́сну.
…ітд. І тут згадані лише класіки.
Про автора