Рослинність України. Які рослини ростуть на території нашої країни?

Рослинний і тваринний світ України формувався протягом тривалих геологічних епох і пройшов багато етапів розвитку до того, як набув сучасного вигляду.

Розвиток рослинного світу України

У палеоцені, і особливо у еоцені, країни переважала тропічна і субтропічна флора. На території України виростали пальми ( Sabal ucrainica , Nipa burtini sive ucrainica та інші види), касія ( Cinnamonum ucrainicum ), інжир, лавр, евкаліпт, підокарп, берези, секвої та інші дерева.

У середині олігоцену середземноморські рослини почали поступово поширюватися на Україну, зокрема олеандр, гранат, бук, клен та тополь. У міоцені рослинний світ переважно складався з широколистяних та хвойних порід дерев з переважанням листяних форм, таких як бук, дуб та волоський горіх. Поряд із цими видами росли тюльпани, болотяний кипарис, секвоя та сосна. Лавр продовжував процвітати у південних регіонах країни.

Поступово флора змінилася помірною теплолюбною рослинністю. У пліоцені більша частина сучасної України була вкрита лісом. Серед вічнозелених домінували сосни, з домішкою боліголова, ялини, ялиці, болотного кипарису та інших, а серед листяних дерев найчастіше зустрічалися береза, дуб, граб, клен, каштан, волоський горіх та магнолія. Південний регіон був покритий степовими травами та гірчицею. Наприкінці пліоцену лісова рослинність стала збідненою та нагадувала флору раннього антропогенного періоду (хоча збереглася невелика кількість болотного кипарису).

У міру того, як у плейстоцені клімат ставав все холоднішим, по північній Україні поширювалися соснові ліси. Злидні листяні ліси відступили в райони, придатні для їх розвитку і вільні від льодовиків (правий берег річки Донець, Дністровська низовина, південні схили Криму та Кавказ). У більш теплі міжльодовикові періоди широколистяні види були розкидані і утворили великі листяні ліси в лісостеповому поясі. У деяких районах болота та луки були заселені тундровими видами флори .

На початку голоцену переважали соснові та сосново-березові ліси. У середині голоцену широколистяні види з центральної та південної Європи – липи, в’яз, фундук, дуб – поширилися в Україні, а до кінця голоцену почали витісняти граб та бук. Степова рослинність у Південній Україні збагатилася ксерофітними мігрантами зі сходу, Арало-Каспійського флористичного центру, Кавказу та Балкан. З розвитком сприятливого клімату та вимиванням солей з лісового надра листяні ліси перемістилися у вологий степ України. Вони досягли своєї максимальної площі близько 5000 років тому. Ліси завжди були поширені на Правобережній Україні, особливо в районах розсіченого рельєфу, що перешкоджало розвитку сільськогосподарських рослин. На Лівобережній Україні ліси поширені головним чином уздовж берегів рік Сула, Псол, Ворскла,

Сільськогосподарська діяльність людини сильно змінила первинну рослинність України. Майже весь степ перебуває у стадії культивування та зайнятий сільськогосподарськими видами. Великі площі лісового поясу також було перетворено на сільськогосподарське угіддя. Інтенсивна тривала вирубка в Карпатах зменшила захисний вплив лісів, що призвело до частих повеней та збільшення ерозії. У період із 1814 по 1914 рік площа лісів в Україні зменшилася на 30,5%. Лише кілька стародавніх ділянок залишаються недоторканими людьми, оскільки перебувають під захистом держави.

Сучасна рослинність України

Нинішня флора України включає досить велику кількість реліктів третинного і льодовикового періодів. До неї входять також мігруючі види: північ (хвойні ліси, болотна рослинність); захід (листяні дерева); південь (деякі листяні дерева та степові рослини); південний захід і південний схід (степова рослинність).

Серед більш ніж 16 000 видів рослин, що нині зустрічаються в Україні, налічується понад 4400 видів вищих рослин, 800 видів мохоподібних, 1000 видів лишайників, близько 7 000 видів грибів та цвілі, понад 3000 видів континентальних водоростей та 600 видів морських водоростей. Також були введені багато не місцеві рослини ( декоративні та культурні трави ).

Тісний зв’язок між флорою та кліматом, рельєфом, вологістю, а також ґрунтом проявляється в організації рослинного світу України у широкі меридіональні пояси, що тягнуться з південного заходу на північний схід. У міру руху з півночі на південь пояси рослинності змінюються в наступній послідовності: лісова, лісостепова, степова та середземноморська. У гірських районах рослинний світ варіюється в залежності від областей висотної поясності .

Лісовий пояс

Лісовий пояс простягається через північну та західну Україну. Його південний кордон із лісостепом проходить вздовж лінії Львів-Кременець-Житомир-Київ-Ніжин-Глухів. Ця лінія також розділяє підзолисті ґрунти Полісся та глинисті чорноземи лісостепу. У межах лісового поясу розташований великий острів лісостепу, обмежений приблизно по лінії Холм-Луцьк-Рівне-Межирич-Кривін-Острих-Стоянов-Белз. Лісовий пояс можна поділити на західну частину, або пояс середньоєвропейських листяних лісів, і північну – пояс змішаних лісів Полісся.

Центрально-європейські листяні ліси займають західну частину Поділля, Сієнську низовину, Підкарпаття та Тиську низовину. Тут ліси містять більшу різноманітність дерев, ніж будь-де в Україні. Бук найбільш характерний для Західної України, де розташований східний кордон його ареалу. Він росте у великій кількості на Закарпатті та заповіднику Розточія. У цьому поясі також зустрічається ялиця біла. Вона широко поширена в Карпатах та деяких районах Підкарпаття та Розточії (зазвичай на північних схилах) та рідше на низинах. Також не рідкісні дуб, липа, в’яз, береза, клен, сосна та ялина. Рідше зустрічається модрина і тис ягідний.

Ліси Полісся відносяться до поясу змішаних лісів Східної Європи. У минулому Поліссі сформувало суцільний лісовий болотяний ландшафт, але безрозсудна вирубка дерев значно зменшила їхню площу. Сьогодні ліси покривають близько 30 відсотків території Полісся. Розподіл рослинності залежить від типу ґрунту та рельєфу. Тут росте безліч північних видів, особливо на кордоні з Білоруссю, а також деякі степові рослини (ковила, адоніс).

Природна рослинність зустрічається у лісах, на луках та болотах. Основними лісовими породами дерев є сосна (57,4% площі лісів), дуб (21%), береза ​​(10%), чорна вільха (6%), європейська осика (2%) та граб (2%). Широко поширені соснові ліси (бори). Вони ростуть на слабко та помірно опідзолених ґрунтах, що покривають глибокі піски. Місцями серед сосен з’являються берізки, а підліску немає. Ці ліси не вимогливі до рельєфу, вологості та ґрунту.

Великі масиви вкриті дубово-сосновими лісами, що виростають у піщаних, злегка опідзолених ґрунтах з багатим покровом папороті ( Pteridium aquilinum ). Грабово-дубово-соснові ліси процвітають на опідзолених піщаних ґрунтах, що підстилаються глиною. Трав’янисте покриття різноманітне і містить папороть, ожину, чорницю та інші рослини. У східному Поліссі переважають липа-дубово-соснові ліси. У північній частині Чернігівської області рясніють ялинові ліси, а в південній ростуть численні березові гаї.

На Лівобережній Україні зустрічаються дубово-клиново-листяні ліси. На торф’яних болотно-глеєвих ґрунтах з’являються вільхові гаї, іноді з домішкою берези. Сосна з домішкою берези домінує менш болотистих районах. Лісові масиви розбиті сухими луками, що розвинулися на ділянках, де вирубувалися дерева. Рослинність лук різна: ковила, осока, трава хохлатка і т.д. Потоплені луки вздовж річкових долин багаті на різноманітність і дають високі врожаї якісного сіна.

Бульденеж красиво цветет и долго живет

Бульденеж. Такое красивое название калины, которое переводится как «снежный ком», принадлежит французу. Европа познакомилась с этим кустарником более четырех столетий тому назад. В России бульденеж появился при Екатерине Второй. «Снежный шар», или «снежник», в то время выращивали при дворце, в садах и парках имений богатых помещиков. В XVIII веке были известны сады, в которых рос только бульденеж. Садовники, мастера своего дела, удивляли Европу красотой штамбовых форм Снежного шара.

Снежные шары соцветий бульденежа

Описание бульденежа

Бульденеж — это декоративная форма калины обыкновенной. Высота раскидистого кустарника — от 2 до 3,5 метров. Я видела кусты, которые были немного выше. В конце весны — начале лета на кусте появляются белоснежные шары соцветий. Их диаметр — 7 – 15 см. Соцветия состоят из бесплодных цветков, которые не имеют запаха. По мере взросления куста соцветий становится больше: за ними даже листьев не видно. Эти шары держатся на кусте в течение 20 – 30 дней.

Уход за бульденежем

Место. Лучше всего выращивать калину бульденеж в легкой полутени. На солнечном месте цветение будет менее продолжительным. В тени – совсем слабым, с мелкими неплотными соцветиями. Да и вредители там замучают. Случается, что вроде бы и место подходящее, и почва соответствует всем стандартам, а кустарник никак не хочет ни расти, ни цвести. В этом случае, нужно срочно поискать калине другое место. Нужно помнить, что бульденеж высаживается на несколько десятилетий, поэтому выбор места — ответственное дело. Отдельные кустарники продолжают цвести даже в возрасте 60 лет.

Почва. Калина бульденеж прекрасно растет на рыхлой, питательной, умеренно влажной почве. Очень важно подготовить для нее хорошую посадочную яму размером не менее 50 см х 60 см. Наполнить ее почвосмесью с большим запасом питательных веществ. Например, смешать несколько ведер компоста, торф и песок. К ним добавляют древесную золу (не менее 3 стаканов) и нитрофоску или гранулы удобрений (количество согласно инструкции). Это очень важно для успешного выращивания бульденежа. Тяжелую глинистую почву нужно окультурить, добавив в нее перегной, торф и песок.

Зимостойкость. Снежный шар — достаточно зимостойкая культура, которую не нужно укрывать на зиму. Однако в первые годы жизни желательно подстраховаться и в конце осени утеплять перегноем корни. Эта несложная работа не только защитит их от вымерзания в суровые малоснежные зимы, но и подкормит растение. Если посеять под кустом бульденежа газонные травы или сохранить при посадке уже имеющийся газон, то плотный дерн станет надежной защитой при любой погоде. В слишком морозные и малоснежные зимы бульденеж может подмерзать. Но он быстро обрастает абсолютно здоровыми побегами.

Полив. Снежный шар поливают часто и обильно. Это ведь калина. Каждую осень перед наступлением холодов важно хорошо пролить почву под кустом, что предупреждает обезвоживание тканей в зимний период, защищая растение от вымерзания.

Подкормки. Хорошая подкормка идет кустарнику на пользу. Это может быть древесная зола или раствор комплексных удобрений. Любит калина и хорошо перепревшую органику. Особенно весной. Летом можно иногда использовать для подкормки бульденежа разбавленный водой настой травы, который успел перебродить. С середины августа все подкормки прекращают.

Вредители. Калина — лакомство для тли и листоеда. Ни на каких других растениях я не видела такой жирной и раскормленной тли, как на бульденеже. Тля появляется рано, в самом начале цветения. Хуже всего то, что она заселяет не только верхушки молодых побегов, но и шары соцветий. На стволе и ветках прокладываются муравьиные тропы с насекомыми, спешащими «подоить» тлю. Справиться с тлей помогает опрыскивания раствором ИНТА-ВИРа или Искры (разведенные согласно инструкции). Достаточно двух — трех обработок с интервалом в 10 дней, чтобы тля на некоторое время пропала. От тли помогает и отвар табака, к которому нужно добавить около 40 г зеленого мыла на ведро отвара. Экстренный способ — сильная струя воды из шланга, которая сбивает тлю, облепившую побеги. Струя должна быть такой мощности, чтобы вымыть вредителя из соцветий, но не портить форму белоснежных шаров.

Другим вредителем калины бульденеж является калиновый листоед. От его присутствия на бульденеже (и других калинах) избавляют профилактические меры. Лучшее время для уничтожения зимующих кладок калинового листоеда на верхушках побегов – поздняя осень и ранняя весна. Весной крепкий наст позволяет встать на сугробы, чтобы рассмотреть верхние кончики ветвей. Если обнаружатся характерные темные бугорки яйцекладки, то нужно обязательно срезать и уничтожить эти части побегов. Весной опрыскивают «химией» (Фуфанон, Карбофос и др.)

Обрезка. Бульденеж без обрезки вскоре загущается, что сказывается на ухудшении его цветения. Весной, до начала цветения, обрезают поврежденные и засохшие ветви. Не нужно оставлять слабые побеги, растущие в центре куста. Они обречены из-за недостатка света и питания. А вот для тли это настоящий рай. После окончания цветения прореживают центральную часть и укорачиваю отдельные боковые побеги. Это подходящее время для того, чтобы уменьшить габариты куста. Такую обрезку растение переносит безболезненно. С конца августа куст не трогают, дают ему возможность окрепнуть и подготовиться к зиме.

Бульденеж — с каждым годом соцветий становится все больше

Размножение бульденежа

Цветки бульденежа стерильны, в соцветиях собраны лишь бесплодные цветки. Поэтому и нет плодов с семенами. Возможно только вегетативное размножение Снежного шара отводками, черенками (особенно зелеными) и делением куста.

Отводками бульденеж чаще размножают в конце весны — в начале лета. Самый гарантированный вариант — отогнуть гибкие однолетние побеги и пришпилить их в неглубокие (10 — 12 см) канавки. Сверху присыпают почвой или хорошо разложившимся компостом и поливают. Придется увлажнять почву регулярно, чтобы она все время находилась во влажном состоянии. Укоренившуюся часть побега отделяют секатором от куста. Саженец оставляют еще некоторое время рядом с материнским кустом или пересаживают в школку для доращивания. Первое цветение наступает через два — три года.

Черенки можно получить во время летней обрезки куста. Чаще для черенкования используют побеги текущего года, на которых оставляют две пары почек. Нижние листья срезают, а верхние уменьшают наполовину. Черенок готовят по всем правилам: верхний срез должен быть прямым, а нижний косым. Гетероауксин или корневин ускоряют процесс корнеобразования. Глубина посадки — примерно 2 см. Черенки успеют не только укорениться за лето, но и даже дать молодые побеги. Хорошо укореняются и черенки с прошлогодних побегов. Их срезают в июне. Если создать все необходимые условия (сделать грядку с рыхлой почвой, натянуть полиэтиленовую пленку на невысокие дуги, притенить и выровнять температуру воздуха лутрасилом, регулярно опрыскивать теплой водой и т.п.), то черенки быстрее станут крепкими саженцами. Многие садоводы-любители укореняют черенки под колпаками, в которые превращают пятилитровые бутыли из-под питьевой воды, если у них отрезать дно. Укорененные черенки доращивают в школке.

При посадке саженцев корневую шейку немного (на 3 — 4 см) заглубляют. Сначала происходит наращивание корневой системы. В это время кажется, что саженец бульденежа растет медленно. Но вскоре его побеги начинают заметно увеличиваться в размерах. Куст в возрасте 3 — 4 лет может быть уже полутораметровой высоты.

Гибкие ветви бульденежа склонились под тяжестью снега

Декоративность и цветение куста бульденежа

Бульденеж хорошо смотрится в любое время года. Зимой достаточно высокий куст рельефно выделяется на фоне белого снега. В начале весны под его ветвями расцветают подснежники, крокусы, печеночница, калужница и другие раннецветущие растения.

В конце мая – начале июня наступает звездный час Снежного шара. Сначала появляются зеленовато-белые соцветия, вскоре они становятся ослепительно белыми. Становится ясно, почему эту декоративную калину назвали Снежным шаром. Создается впечатление, что весь куст закидан снежками. Листва все лето сохраняет свежесть, а осенью куст с окрашенными листьями выглядит не менее живописно.

Снежный шар замечательно смотрится отдельно растущим кустом (солитером). Его не портит и соседство с другими растениями. Романтично смотрится калина рядом с водой.

Штамбовое деревце бульденежа очаровывает. Для того, чтобы его получить, оставляют только самый прямой побег. Он станет основой штамба высотой 100 — 120 см. Кроне лучше придать шарообразную форму. И поправлять ее по мере надобности.

Статьи по теме:

• Хеномелес (японская айва) — идеальное растение для «ленивого дачника»
• Керрия японская в Подмосковье. Выращивание на участке и дома. Сорта и садовые формы
• Калина обыкновенная украсит участок и даст урожай целебных ягод
• Использование плодов и семенное размножение лимонника китайского
• Формирование и выращивание черёмухи обыкновенной
• Как размножить и сформировать кусты дерена белого
• Берёза на участке: ограничение в росте и варианты формирования кроны
• Китайский сад: принципы формирования деревьев и кустарников
• Размножаем лиственницу семенами в домашних условиях
• Как и когда проводить обрезку куста сирени? Можно ли ломать цветущие ветки?

© Сайт «Подмосковье», 2012-2021. Копирование текстов и фотографий с сайта pоdmoskоvje.cоm запрещено. Все права защищены.