Землі загального користування садівницьких товариств: правове регулювання

Поняття «садове», «садівниче», «садівницьке» товариство («садовий кооператив») відоме всім ще з радянських часів. На той час це був чи не єдиний можливий варіант об’єднання громадян, які мали невеличкі наділи (вирощували на них якусь городину) та будиночки, де зберігався садовий інвентар. Наразі чинним законодавством чіткого визначення цим утворенням не надано, з огляду на що у різноманітних нормативно-правових актах зустрічаються всі із наведених вище назв. Вважаємо, що принципової змістовної різниці між наведеними назвами не існує, тому у цій статті застосовуватимемо для всіх цих юросіб поняття «садівницьке товариство» відповідно до приписів нині чинного Земельного кодексу України (стаття 35).

Земля членам таких товариств найчастіше надавалась у колективну власність. Траплялась і передача земель товариству у користування, також на підставі держакту. У подальшому члени садівницьких товариства приватизовували кожен свій наділ, зменшуючи тим самим площу, вказану в держактах. Тому наразі час від часу від садівницьких товариств лунають запитання щодо того, яка подальша доля земель загального користування, наданих для садівництва, та чи є чинним виданий у 90-х роках минулого століття держакт стосовно цих «залишків».

Статус садівницького товариства

На сьогодні відсутній чіткий правовий механізм, який регулює діяльність цих юросіб.

Водночас, згідно із статтею 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив – юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об’єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування; обслуговуючий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в своїх листах, зокрема № 6978 від 11.10.2004 і № 1339 від 21.02.2006, надавав роз’яснення щодо реєстрації, садівницького (садівничого, садового) товариства. Зокрема, роз’яснено, що ці товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Поряд із цим, згідно із ч. 3 ст. 1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи. Нормами цієї статті закріплено, що громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та/або юридичних осіб приватного права для здійснення і захисту прав і свобод та задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Тож Верховний Суд наразі виходить з того[1], що згідно з чинним законодавством України садівницьке товариство може створюватися у двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація. Від обраної організаційно-правової форми для садового товариства залежать порядок його державної реєстрації, а також порядок здійснення ним діяльності.

Основним правовим документом, що регулює діяльність садівницького товариства, є його статут. Тож від положень цього документу також багато залежить у вирішенні потенційного земельного спору. Відтак, рекомендуємо уважно вивчити зміст статуту садівницького товариства та за необхідності внести зміни до нього, привівши його заразом у відповідність до вимог чинного законодавства.

Необхідний екскурс в історію

У частинах 2, 4, 5, 8 ст. 5 ЗК 1990 року[2], який діяв на момент видачі аналізованих держактів, передбачалося, що суб’єктами права колективної власності на землю є, у тому числі, садівницькі товариства. У колективну власність можуть бути передані землі садівничих товариств за рішенням загальних зборів цих товариств.

До прийняття такого рішення провадиться передача земельних ділянок, розташованих у межах населених пунктів, до відання сільської, селищної, міської Ради народних депутатів. Земельні ділянки загального користування садівницьких товариств поділу не підлягають.

Стаття 2 ЗК 1990 року передбачала поділ всіх земель України на 7 категорій:

1) землі сільськогосподарського призначення;

2) землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів);

3) землі промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення;

4) землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;

5) землі лісового фонду;

6) землі водного фонду;

В цій же статті передбачалось, що віднесення земель України до категорій проводиться відповідно до їх цільового призначення.

Стаття 48 ЗК 1990 року фактично містила аналог видів цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, до яких відносились наступні:

• для ведення особистого підсобного господарства;
• для садівництва;
• для городництва;
• для сінокосіння і випасання худоби;
• для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
• для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду, для ведення сільського господарства;
• для ведення підсобного сільського господарства.

Таке ж значення мала і ст. 19 ЗК 1990 року, відповідно до якої сільські, селищні Ради народних депутатів надають земельні ділянки у користування для всіх потреб із земель сіл, селищ, а також за їх межами для будівництва шкіл, лікарень, підприємств торгівлі та інших об’єктів, пов’язаних з обслуговуванням населення (сфера послуг), сільськогосподарського використання, ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства, індивідуального житлового, дачного і гаражного будівництва, індивідуального і колективного садівництва, городництва, сінокосіння і випасання худоби, традиційних народних промислів.

Це слідує і з аналізу ст. 57 ЗК 1990 року, у якій передбачено, що для ведення колективного садівництва кооперативам громадян за рішенням сільської, селищної, міської, районної Ради народних депутатів передаються у власність земельні ділянки, розмір яких не повинен перевищувати 0,12 гектара на одного члена кооперативу.

Земельні ділянки для колективного садівництва складаються із земель загального користування, що перебувають у колективній власності кооперативу, та із земель, що перебувають у приватній власності членів кооперативу.

До земель загального користування належать земельні ділянки, зайняті охоронними зонами, шляхами, проїздами, спорудами та іншими об’єктами загального користування.

На землі загального користування сільською, селищною, міською, районною Радою народних депутатів садівницькому кооперативу видається державний акт на право власності на землю.

Отже, ЗК 1990 року до категорії «землі сільськогосподарського призначення» відносив, у тому числі, землі за цільовим призначенням «для колективного садівництва». Землі загального користування, що перебували у колективній власності суб’єктів садівництва, відносились до складу земель з цільовим призначенням «для колективного садівництва».

Чинність раніше наданих прав

Відповідно до п. 7 розділу Х «Перехідні положення» діючого наразі ЗКУ[3] громадяни та юридичні особи, що одержали у власність, у тимчасове користування, в тому числі на умовах оренди, земельні ділянки у розмірах, що були передбачені раніше діючим законодавством, тобто до 01.01.2002, зберігають права на ці ділянки.

А згідно з п. 10 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про ДЗК[4] документи, якими було посвідчено право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, видані до набрання чинності цим Законом, є дійсними.

Аналогічну позицію висловлював і Конституційний Суд України у рішенні від 22.09.2005 № 5-рп/2005 у справі № 1-17/2005: норми ЗКУ не обмежують і не скасовують право постійного користування земельними ділянками, набуте іншими особами в установлених законодавством випадках станом на 01.01.2002.

І хоча вказане рішення стосується права постійного користування, його висновки можна застосувати і в розглядуваному випадку.

Отже, оскільки державний акт на право колективної власності на землю чи користування землею ніким не скасований, він в силу вищенаведених законодавчих приписів є дійсним.

Можлива подальша доля земель загального користування

У ч. 4 ст. 35 ЗКУ передбачено, що до земель загального користування садівницького товариства належать земельні ділянки, зайняті захисними смугами, дорогами, проїздами, будівлями і спорудами загального користування. Землі загального користування садівницького товариства безоплатно передаються йому у власність за клопотанням вищого органу управління товариства до відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування на підставі документації із землеустрою, за якою здійснювалося формування земельних ділянок або технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

З наведеної норми слідує, що земельні ділянки загального користування можуть передаватися безоплатно у власність товариству як юридичній особі за його клопотанням, і за наслідками такої передачі за рахунок земельної ділянки, що передана раніше у колективну власність, може бути сформована нова земельна ділянка як об’єкт права власності садівницького товариства. При цьому безоплатна передача садівницькому товариству земельних ділянок загального користування у власність здійснюється лише за його волевиявленням.

Нагадаємо, що 28.04.2021 прийнято Закон № 1423[5], який набув чинності 27.05.2021.

Вказаним Законом розділ Х «Перехідні положення» ЗКУ було доповнено пунктом 24, згідно із яким з дня набрання чинності цим пунктом (тобто з 27.05.2021) землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім семи груп земель, які залишаються в державній власності.

Надані садівницьким товариствам (їхнім членам) земельні ділянки до цих винятків не відносяться, а отже, звертатися з клопотанням про безоплатну передачу у власність земель загального користування садівницькому товариству потрібно до відповідної місцевої ради – сільської селищної, міської за місцезнаходженням таких земель.

Керуючись ввідними даними, аналізована земельна ділянка, окрім коду 01.06: цільове призначення «для колективного садівництва» категорії «землі сільськогосподарського призначення», на перший погляд підпадає також під код 18.00: цільове призначення «землі загального користування», яким можуть бути землі будь-якої категорії, які використовуються як майдани, вулиці, проїзди, шляхи, громадські пасовища, сіножаті, набережні, пляжі, парки, зелені зони, сквери, бульвари, водні об’єкти загального користування, а також інші землі, якщо рішенням відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування їх віднесено до земель загального користування.

Однак, як свідчить практика застосування цієї норми (зокрема, місцевими радами), код 18.00 присвоюється виключно земельним ділянкам, про які йдеться у п. «а» ч. 4 ст. 83 ЗКУ, а саме – землям загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки, сквери, бульвари, кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

У відповідності до ч. 4 ст. 83 ЗКУ землі загального користування населених пунктів належать до земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність.

Натомість у ч. 4 ст. 35 ЗКУ прямо передбачено, що землі загального користування садівницького товариства передаються йому у власність (тобто, у приватну власність садівницького товариства).

Окрім того, як вже наголошувалось вище, землі загального користування садівницького товариства перебували у колективній власності, а не комунальній.

Отже, землі загального користування садівницького товариства не є тотожними землям загального користування населених пунктів. Відтак, при передачі у приватну власність садівницьким товариствам земельної ділянки, на яку видано державний акт, такій земельній ділянці не може бути визначене цільове призначення «землі загального користування» з присвоєнням коду 18.00 Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Держкомзему від 23.07.2010 № 548.

Тож при передачі у приватну власність садівницькому товариству вказаної земельної ділянки, у такої земельної ділянки залишиться цільове призначення «для колективного садівництва» категорії «землі сільськогосподарського призначення» (код 01.06 Класифікації видів цільового призначення земель).

Слід зауважити, що іноді в описі цільового призначення розробники документації з землеустрою/кадастрові реєстратори додають «землі загального користування».

Звертаємо увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 134 ЗКУ при передачі земель загального користування садівницькому товариству земельні торги не проводяться.

[2] Земельний кодекс УРСР від 18.12.1990 № 561-ХІІ.

[3] Земельний кодекс України від 25.10.2001 № 2768-III.

[4] Закон України «Про Державний земельний кадастр» від 07.07.2011 № 3613-VI.

[5] Закон України від 28.04.2021 № 1423-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин».

Шановний Відвідувачу мого сайту!

Мені дуже приємно, якщо ця стаття допомогла Вам знайти відповіді на Ваші запитання.

Водночас, кожна ситуація має свої нюанси, а врахувати їх всі в одній статті неможливо. Тож якщо Ви маєте додаткові запитання, в коментарі до цієї статті Ви можете їх написати, а відповідь я надам негайно після оплати Вами 230 грн (це вартість 6 хвилин моєї роботи та мінімальна оплачувана одиниця надання послуг у нашій Фірмі). У випадку, коли запитання виявляться надскладними і для відповіді мені знадобиться більше часу, я повідомлю Вам про це одразу після отримання Ваших запитань.

Порядок вступу та членство у садовому товаристві

Правова консультація не є офіційним роз’ясненням, носить інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку. Редакція затверджена Natalia.zaitseva.

Зміст

Нормативна база

Загальна інформація

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 30 грудня 2009 року № 1079-0-2-09-19 садові (або садівницькі) товариства можуть функціонувати у такій організаційно-правовій формі, як обслуговуючі кооперативи.

Обслуговуючий кооператив – це кооператив, який створюється шляхом об’єднання фізичних та/або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою провадження їх господарської діяльності (абзац п’ятий частини першої статті 2 Закону України “Про кооперацію”).

Чисельність членів садового товариства не може бути меншою ніж три особи (частина п’ята статті 7 Закону України “Про кооперацію”).

Відповідно до статті 35 Земельного кодексу України приватизація земельної ділянки громадянином – членом садівницького товариства здійснюється без згоди на те інших членів цього товариства. Громадяни України із земель державної і комунальної власності мають право набувати безоплатно у власність або на умовах оренди земельні ділянки для ведення індивідуального або колективного садівництва.

Вступ до садового товариства

Членом садового товариства можуть бути:

• фізичні особи, які досягли 16-річного віку і виявили бажання брати участь у діяльності садового товариства;
• громадяни України;
• іноземці;
• особи без громадянства;
• юридичні особи України та іноземних держав, що діють через своїх представників.

Вступ до садового товариства здійснюється на підставі письмової заяви та після вносення вступного внесску та паю у розмірах, визначених статутом товариства.

Рішення правління чи голови садового товариства про прийняття до кооперативу підлягає затвердженню загальними зборами його членів (статя 11 Закону України “Про кооперацію”).

Садове товариство зобов’язане вести облік своїх членів та видати кожному з них посвідчення про членство. У садовому товаристві допускається асоційоване членство для осіб, які визнають його статут та внесли пай.

Асоційований член – фізична чи юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в садовому товаристві. При ліквідації товариства асоційований член має переважне порівняно з членами товарситва право на одержання паю (частина друга статі 14 Закону України “Про кооперацію”).

Права та обов’язки члена садового товариства

• участь в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, право голосу на його загальних зборах, право обирати і бути обраним в органи управління;
• користування послугами кооперативу;
• одержання кооперативних виплат та виплат на паї;
• одержання паю у разі виходу з кооперативу в порядку і в строки, визначені його статутом;
• право вносити пропозиції щодо поліпшення роботи кооперативу, усунення недоліків у роботі його органів управління та посадових осіб;
• право звертатися до органів управління та органів контролю за діяльністю кооперативу, посадових осіб кооперативу із запитами, пов’язаними з членством у кооперативі, діяльністю кооперативу та його посадових осіб, одержувати письмові відповіді на свої запити

• додержання статуту кооперативу;
• виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу;
• виконання своїх зобов’язань перед кооперативом;
• сплата визначених статутом кооперативу внесків.

Припинення членства у садовому товаристві

Підстави припинення членства у садовому товаристві:

• добровільного виходу із членів;
• припинення трудової участі;
• несплати внесків у порядку, визначеному Статутом;
• смерті фізичної особи;
• ліквідації юридичної особи;
• припинення діяльності садового товариства

Виключення із членів садового товариства може бути оскаржене у судовому порядку.

Див. також

Садові товариства

Реєстрація садових товариств в Україні. Статут, права, обов’язки садового товариства

Путівник за статтею

Садові товариства: законодавство про створення

Садівництво традиційно є одним з улюблених занять українців.Можна, звичайно, займатися садівництвом і в індивідуальному порядку, але ефективніше – колективно.Принаймні, з питаннями газифікації, електрифікації та водопостачання ділянки краще розбиратися спільно.Для цієї мети і створюються садові товариства – для надання допомоги і сприяння його членам в питаннях садівництва.Тільки ось такої організаційно-правової форми як «садове товариство» в українському законодавстві не існує.В якій організаційно-правовій формі і в якому порядку можна зареєструвати садове товариство дізнавався Prostopravo.com.ua

Садові товариства як обслуговуючі кооперативи

За своєю суттю садове товариство є ні чим іншим, як обслуговуючим кооперативом .Принаймні, так роз’яснив Держкомпідприємництва у своєму листі № 6978 від 11 жовтня 2004 року та № 1339 від 21 лютого 2006 року.

Справді, цілі і завдання кооперації проголошені в статті 3 Закону України «Про кооперацію», схожі з цілями і завданнями, які переслідують члени садового товариства.

Так, метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.

До основних завдань кооперації відносять: підвищення життєвого рівня членів кооперативів, захист їх майнових інтересів і соціальних прав;створення системи економічної і соціальної самодопомоги населення та суб’єктів господарювання;залучення у виробництво товарів, робіт, послуг, додаткових трудових ресурсів, підвищення трудової і соціальної активності населення;створення і розвиток інфраструктури, необхідної для здійснення господарської та іншої діяльності кооперативів з метою зростання матеріального добробуту їх членів та задоволення потреб у товарах і послугах;сприяння сталому розвитку та становленню засад демократичного розвитку суспільства.

Перед реєстрацією обслуговуючого кооперативу потрібно провести установчі збори, на яких прийняти рішення про створення кооперативу, затвердити назву і призначити правління.Назва садового товариства буде виглядати так: Обслуговуючий кооператив «Садове товариство« Сонечко».

Рішення установчих зборів оформляється протоколом, який підписують головуючий та секретар зборів.У протоколі вказуються також особи, які брали участь в установчих зборах (прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані, підпис).

«Чисельність членів кооперативу не може бути менше трьох осіб.При створенні кооперативу складається список членів та асоційованих членів кооперативу, який затверджується загальними зборами. »- наголошує адвокат Андрій Осипов.

Згідно ст.14 Закону України «Про кооперацію» асоційований член кооперативу – фізична або юридична особа, яка внесла пайовий внесок і користується правом дорадчого голосу в кооперативі.При ліквідації кооперативу асоційований член кооперативу має переважне порівняно з членами кооперативу право на одержання паю.Порядок вступу в кооператив і участь асоційованого члена в його господарській та іншій діяльності, права та обов’язки такого члена, розміри паїв та виплат на паї визначаються статутом кооперативу.

Основним правовим документом, що регулює діяльність кооперативу, є його статут.Стаття 8 Закону України «Про кооперацію» визначає, які відомості повинен містити статут кооперативу:

• найменування кооперативу, його тип та місцезнаходження;
• мета створення кооперативу і вичерпний перелік видів його діяльності;
• склад його засновників;
• умови і порядок вступу в кооператив і виходу або виключення з нього;
• права і обов’язки членів та асоційованих членів кооперативу;
• порядок внесення змін до статуту кооперативу;
• порядок встановлення розмірів і сплати внесків та паїв членами кооперативу та відповідальність за порушення зобов’язань щодо їх сплати;
• форми участі членів кооперативу в його діяльності;
• порядок формування, склад і компетенція органів управління та органів контролю кооперативу, а також порядок прийняття ними рішень, в тому числі з питань, рішення з яких приймається одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів членів кооперативу, які беруть участь у загальних зборах;
• порядок формування, використання та розпорядження майном кооперативу;
• порядок розподілу його доходу та покриття збитків;
• порядок обліку і звітності в кооперативі;
• порядок реорганізації та ліквідації кооперативу та вирішення пов’язаних з цим майнових питань;
• порядок скликання загальних зборів;
• умови і порядок повернення паю.

Само собою, статут може містити й інші, пов’язані з особливостями діяльності кооперативу положення, що не суперечать законодавству.

Порядок реєстрації обслуговуючих кооперативів

Реєстрація обслуговуючих кооперативів проводиться відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців» державними реєстраторами.

Для проведення державної реєстрації юридичної особи засновник (засновники) або уповноважена ними особа повинні подати державному реєстратору (особисто, надіслати поштовим відправленням з описом вкладення або, в разі подання електронних документів, подати опис, що містить відомості про надіслані електронні документи, в електронній формі):

• заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи;
• примірник оригіналу (нотаріально завірену копію) рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи;
• оригінал установчих документів (у разі подання електронних документів – один примірник);
• документ, що засвідчує внесення адміністративного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

У разі подання електронних документів для проведення державної реєстрації юридичної особи підтвердженням внесення плати за проведення державної реєстрації юридичної особи є примірник електронного розрахункового документа, засвідченого електронним цифровим підписом.

Садові товариства як громадські організації

Багато нині діючих садових товариств були зареєстровані у формі громадських об’єднань.І хоча деякі експерти не згодні з такою організаційно-правовою формою для садових товариств, ми в цій статті все ж опишемо порядок її реєстрації.

Отже, як відомо 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про громадські об’єднання».Виходячи з його норм, до садових товариств можна застосувати таку організаційно-правову форму як громадська організація.

Громадська організація є громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.Громадська організація може здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи або без такого статусу.Громадське об’єднання зі статусом юридичної особи відноситься до непідприємницьких товариств, основною метою яких не є отримання прибутку.

Кількість засновників громадського об’єднання не може бути менше двох.Назва садового товариства у формі громадської організації буде виглядати так: Громадська організація «Садове товариство «Сонечко».

Освіта громадського об’єднання здійснюється на установчих зборах його засновників та оформлюється протоколом.

Статут громадського об’єднання повинен містити відомості про:

• найменуванні громадського об’єднання і за наявності – скорочене найменування;
• мети (цілі) і напрямки його діяльності;
• порядок набуття та припинення членства (участі) в громадському об’єднанні, права та обов’язки його членів (учасників);
• повноваження керівника, вищого органу управління, інших органів управління громадського об’єднання, порядок їх формування та зміни складу, термін повноважень, а також порядок визначення особи, уповноваженої представляти громадське об’єднання, і його заміни (для громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи);
• періодичності засідань і процедуру прийняття рішень керівними органами громадського об’єднання, в тому числі шляхом використання засобів зв’язку;
• порядок звітності керівних органів громадського об’єднання перед його членами (учасниками);
• порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності керівних органів громадського об’єднання та розгляду скарг;
• джерела надходження і порядок використання коштів та іншого майна громадського об’єднання;
• порядок створення, діяльності та припинення діяльності відокремлених підрозділів громадського об’єднання (у разі їх створення громадським об’єднанням, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи);
• порядок внесення змін до статуту;
• порядок прийняття рішення про саморозпуск або реорганізацію громадського об’єднання, а також по використанню його коштів та іншого майна, що залишилося після саморозпуску, – для громадського об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи.

Крім зазначених, в статуті громадського об’єднання можуть бути передбачені додаткові положення про створення, діяльність та розпуск або реорганізацію громадського об’єднання, що не суперечать закону.

Порядок реєстрації громадських організацій

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність зі статусом юридичної особи, підлягає реєстрації в порядку, визначеному Законом України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців”.

Реєстрація громадського об’єднання здійснюється безкоштовно органами виконавчої влади, на які відповідно до законодавства покладені повноваження по реєстрації громадських об’єднань, за місцезнаходженням громадського об’єднання.

«Починаючи з 01.01.2013 року органами, уповноваженими здійснювати державну реєстрацію громадських об’єднань, є відповідні районні управління юстиції».- пояснює Юлія Розуменко, адвокат Правової групи «Домініон».

Для реєстрації громадського об’єднання керівник або особа (особи), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій, протягом 60 днів з дня утворення громадського об’єднання подає (надсилає поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об’єднання заяву за формою , затвердженої Міністерством юстиції України, до якої додаються:

• примірник протоколу установчих зборів;
• статут (у двох примірниках);
• відомості про органи громадського об’єднання із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження керівника, членів інших керівних органів, посади в керівних органах, контактного номера телефону та інших засобів зв’язку, а також відомості про особу (осіб), яка має право представляти громадське об’єднання для здійснення реєстраційних дій;
• заповнену реєстраційну картку на проведення державної реєстрації юридичної особи.

Громадське об’єднання, яке має намір здійснювати діяльність без статусу юридичної особи, повідомляє про своє утворення уповноважений орган з питань реєстрації протягом 60 днів з дня його утворення.

Для повідомлення про створення громадського об’єднання його засновники або особа (особи), уповноважена представляти громадське об’єднання, подає (надсилає поштовим відправленням) до уповноваженого органу з питань реєстрації за місцезнаходженням громадського об’єднання заяву за формою, затвердженою Міністерством юстиції України, до якої додаються:

• примірник оригіналу або нотаріально завірена копія протоколу установчих зборів;
• відомості про засновників громадського об’єднання із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, адреси місця проживання;
• відомості про особу (осіб), уповноважених представляти громадське об’єднання, із зазначенням прізвища, імені, по батькові (за наявності), дати народження, контактного номера телефону та інших засобів зв’язку.

Заява підписується засновниками громадського об’єднання або особою, уповноваженою представляти громадське об’єднання, а справжність їх підписів засвідчується нотаріально.

«Реєстрація громадського об’єднання або повідомлення про утворення здійснюється протягом 60 днів з дня проведення установчих зборів.У разі неподання документів для реєстрації громадського об’єднання протягом 60 днів з дня утворення таке громадське об’єднання не вважається утвореним. »- зазначає адвокат Юлія Розуменко.

Думки адвокатів

Садові товариства не повинні реєструватися в формі громадських організацій

Андрій Осипов, адвокат, АТ «Присяжний повірений»:

Метою кооперації є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативних організацій на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, поділу між ними ризиків, витрат і доходів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю.У той час як метою громадського об’єднанняє здійснення і захист прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Незважаючи на зовнішню схожість цілей, і завдань кооперативу з громадською організацією, все-таки в кооперативі присутні витрати і доходи, тобто, присутня мета у вигляді отримання прибутку.А в громадській організації, згідно зі ст.3 ЗУ «Про громадські організації», передбачено відсутність майнового інтересу.Члени (учасники) громадського об’єднання не мають права на частку майна громадського об’єднання та не відповідають за його зобов’язаннями.Доходи або майно (активи) громадського об’єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об’єднання, його посадових осіб (крім оплати їх праці та відрахувань на соціальні заходи).

У зв’язку з цією важливою обставиною, вважаю, що кооперативи не повинні реєструватися під виглядом громадських організацій.Хоча можливість такої реєстрації залишається, в силу несумлінності окремих чиновників.Економічний інтерес, передбачений законом в цілях громадської організації, при реєстрації можна тлумачити широко, і за допомогою підміни понять цілком можливо завуалювати, отримання доходів у вигляді економічного інтересу.

Садове товариство згідно з чинним законодавством України може створюватися в двох організаційно-правових формах: як кооператив і як громадська організація

Юлія Розуменко, адвокат, Правова група «Домініон»:

Слід зазначити, що на сьогоднішній день відсутній чіткий правовий механізм, який би регулював діяльність садівничих (садових) товариств, як «окремої одиниці» господарювання.19 січня 2010 в Верховній Раді України був зареєстрований проект Закону України «Про садові товариства», який вніс народний депутат України Самойленко Ю. П. Однак, згідно з Постановою ВРУ від 5 квітня 2011 року № 3182-VI проект Закону був повернутий на доопрацювання.

Через обмежену кількість інформації часто виникають питання на кшталт: «До якої організаційно-правовій формі віднести садівницькі товариства?Як реєструвати такі товариства?”

Проаналізувавши ряд нормативних актів і роз’яснень компетентних органів можна зробити наступні висновки:

Садівниче товариство – юридична особа, є добровільним об’єднанням громадян-власників садівничих ділянок.

Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва в своїх листах, зокрема № 6978 від 11 жовтня 2004 року і № №1339 від 21 лютого 2006 року, надавав роз’яснення щодо реєстрації садівницького (садового) товариства.

Із зазначених листів видно, що садівничі товариства відносяться до обслуговуючих кооперативів.

Згідно ст.2 Закону України «Про кооперацію» обслуговуючий кооператив – кооператив, який утворюється шляхом об’єднання фізичних та / або юридичних осіб для надання послуг переважно членам кооперативу, а також іншим особам з метою здійснення ними господарської діяльності. Обслуговуючі кооперативи надають послуги іншим особам в обсягах, що не перевищують 20 відсотків загального обороту кооперативу.

Крім цього, згідно з нормами ч. 2 ст. 6 Закону України «Про кооперацію» за напрямками діяльності кооперативи можуть бути сільськогосподарськими, житлово-будівельними, садово-городніми, гаражними, торговельно-закупівельними, транспортними, освітніми, туристичними, медичними тощо ..

Листом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 21.10.2009 р N 12819 також роз’яснено, що садівничі товариства можуть створюватися як об’єднання громадян. Оскільки Закон України «Про об’єднання громадян» втратив чинність у зв’язку з введенням в дію з 01.01.2013 року Закону України «Про громадські об’єднання», то на сьогоднішній день для реєстрації садівничого товариства можна застосовувати таку організаційно-правову форму як громадська організація.

Згідно ч. 3 ст.1 Закону України «Про громадські об’єднання» громадська організація – це громадське об’єднання, засновниками та членами (учасниками) якого є фізичні особи.

Нормами цієї ж статті закріплено, що громадське об’єднання – це добровільне об’єднання фізичних осіб та / або юридичних осіб приватного права для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних та інших інтересів.

Від обраної організаційно-правової форми для садового товариства буде залежати порядок його державної реєстрації, а також подальший порядок здійснення ним своєї діяльності.

Читайте також:

• Дарування або спадкування? Договір дарування: поняття, предмет, форма, сторони, особливості розірвання
• Законні схеми фінансування будівництва житла: переваги та недоліки
• Кооперативи. Гаражні та дачні
• Оренда нерухомості
• Особливості посвідчення договору довічного утримання (догляду)
• Оформлення договору купівлі-продажу нерухомості
• Переселенців забезпечать соціальним житлом. Як отримати компенсацію за оренду житла і оплату житлово-комунальних послуг
• Приватизація
• Реєстрація права власності на нерухомість
• Як отримати довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно on-line
• Як узаконити самовільне будівництво в Україні та зареєструвати право власності на нього