Водяна блоха: опис виду, середовище існування, особливості харчування, шкоду для людини, лікування, відео

Дафнії багатьом відомі під назвою «водяні блохи»Дафнії або Daphnia досить багатьом відомі під назвою «водяні блохи» з роду планктонних ракоподібних. Це сімейство відноситься до надотряду гіллястоусих або Cladocera. Водяна блоха є дуже дрібним комахам з довжиною тіла не більше шести міліметрів. Багато обивателі досить часто приписують цим ракоподібним укуси, які зовні схожі на блошині, але такими не є.

• • Опис виду
  • Середовище існування
  • Особливості харчування
  • Дафнія під мікроскопом (відео)
  • Шкоду для людини
  • Як розмножуються водяні блохи (відео)

  Опис виду

  Водяні блохи мають дуже цікаві особливості будови. Все тіло їх одягнене в шкірясту, двухстворочную оболонку, яка закінчується двома гачками специфічного рогового типу. Один сферичний очей відрізняється значною рухливістю і складається з великої кількості маленьких глазочков. На численних фото, зроблених при спостереженні за цими живими істотами через мікроскоп, можна розглянути всі особливості такого очі.

  Водяна блоха належить до виду типових планктонних рачків, які значну частину свого життя проводять у водяній товщі. Ставки і калюжі, розташовані в середній смузі Росії, є домом для найбільш поширених видів цих рачків.

  Дафнія магна в період новонародженості має мікроскопічні розміри

  • Дафнія магна. На фото добре помітні самка, з довжиною тіла не більше шести міліметрів, і самець, який має довжину всього два міліметри. Особини в період новонародженості мають мікроскопічні розміри. Період дозрівання триває два тижні. Стандартна кладка складається з трьох десятків яєць, які відкладаються самками кожні два тижні. Середня тривалість життєдіяльності особин не перевищує трьох місяців.
  • Дафнія пулекс. Самки цього виду володіють тілом з довжиною не більше чотирьох міліметрів. Тіло самців в два рази менше. Цей вид неймовірно плідний, а кладка відбувається кожні п’ять днів і складається з п’ятнадцяти яєць. Середній термін життя може тривати півтора місяці.

  Крім того, на фото можна побачити водяних бліх виду cucullata, galeata і cristata, які відносяться до частим гостям озер помірного євразійського клімату.

  Середовище існування

  Рід водяних бліх має всесветным поширенням. Незважаючи на відмінності в фауну всіх континентів, дафнії зустрічаються практично повсюдно, а особливого поширення відноситься відразу до декількох материках.

  Самки дафнії пулекс надзвичайно плідні, а кладка відбувається кожні п’ять днів і складається з п’ятнадцяти яєць

  Найменше ці ракоподібні зустрічаються в екваторіальних районах. До найбільш населяемым дафніями районів відносяться субтропіки і помірні широти. У теперішній час спостерігається значне розширення середовища проживання водяних бліх, що обумовлено життєдіяльністю людини.

  Особливості харчування

  Ракоподібні дуже ненажерливі. Основна їжа дафній представлена бактеріями і одноклітинними водоростями. Для видів, що переживають зимовий період в стані неспання, місцем харчування є придонні шари і глибокі непромерзающие водойми. В таких умовах основну їжу для водяних бліх являє детрит.

  Способом живлення слугує фільтрація. Важливе значення має здатність створювати водяні струми за допомогою ритмічних рухів, які виконуються грудними ніжками. Для фільтрування їжі використовуються спеціальні віяла, розташовані на щетинках фільтруючого типу. Такий орган знаходиться на ділянках эндоподитов з числа третьої і четвертої пари грудних кінцівок.

  При попаданні великих частинок, які застряють в апараті для фільтрації, спрацьовує спеціальний орган, представлений постабдоменом і його кігтиками. Фільтруючі віяла служать передавальною ланкою їжі до черевному харчового жолоб, з якого переміщується в максилламы і мандибулы. Остаточним місцем для засвоєння харчових елементів служить стравохід.

  Дафнія під мікроскопом (відео)

  На фото можна розгледіти досить велику верхню губу, яка прикриває ротовий отвір водяних бліх. Будь-які органи, якими можуть наноситися укуси, у дафній відсутні. Губа забезпечена слинними залозами, до складу яких входять гігантські поліплоїдні клітини. Секретом слинних проводиться склеювання харчових частинок в єдиний клубок. За добу доросла особина споживає майже шістсот відсотків від власної ваги.

  Вас може зацікавити стаття про лосиных бліх.

  Шкоду для людини

  Нижчий тип двостулкових ракоподібних, до яких належать водяні блохи, не кусаються. Будь укуси, які списуються на дафній, не мають до них ніякого відношення. Однак Daphnia дійсно здатна завдати певної шкоди людині, що пов’язано з високим ступенем аллергичности цих ракоподібних.

  Любителі-акваріумісти досить часто використовують сухий корм з дафній, який є потужним алергеном для чверті населення землі. Таку високу ступінь аллергичности пов’язують з пилоподібним суспензією, яка утворюється в результаті висушування рачків.

  Шкода від дафній – не укуси, а алергія, яка найчастіше проявляється сльозотечею

  Шкода від дафній – не укуси, а алергія, яка найчастіше проявляється наступними симптомами:

  • сльозотеча;
  • кон’юнктивіт;
  • сухість;
  • закладеність пазух носа з явищами ускладнене дихання;
  • нежить;
  • мимовільне чхання.

  На наступній стадії може проявитися кропив’янка та екзема, які помилково і приймають за укуси. Крім того, трохи схожі на блошині укуси значні шкірні ущільнення, які також є одним із симптомів алергії і здатні спровокувати виникнення сильного свербежу.

  Діагностика алергії на водяну блоху базується на проведенні шкірної проби. Фото алергічної кропив’янки та екземи досить сильно нагадують укуси бліх, і людина, далека від медицини, повинен обов’язково проконсультуватися з фахівцями, які дозволять уточнити діагноз і виробити схему ефективного лікування.

  На наступній стадії може проявитися кропив’янка, які помилково і приймають за укуси

  Незважаючи на те що укуси водяних бліх, як такі відсутні, лікування алергічних проявів запускати не можна. Перші прояви алергії можна усунути застосуванням таких препаратів:

  • антигістамінні;
  • інгаляційний тип сучасних кортикостероїдів;
  • лікарські засоби антилейкотриенового типу.

  Якщо алергія переходить у важку і запущену стадію, то лікар може призначити бронходилататори, гормональні глюкокортикоїди, системні стероїдні гормони.

  Ми також пропонуємо вам прочитати статтю про види бліх у тварин і способи позбавлення від них.

  Як розмножуються водяні блохи (відео)

  Укуси дафній є не більш ніж фантазією більшості обивателів. Дрібні рачки, безумовно, здатні завдати певної шкоди, проте в більшості випадків достатньо усунути причину алергії і вчасно зняти первинні прояви цього неприємного захворювання.

  Велика дафнія

  Велика дафнія (лат. Daphnia magna) – невелике планктонне ракоподібне, що належить до родини Дафнієві (Daphnidae) з підкласу Листоногих (Phyllopoda) і класу Зяброногих раків (Branchiopoda).

  Її називають також прісноводною або водяною блохою і часто використовують як корм для акваріумних рибок.

  Вона постійно фільтрує велику кількість води та дуже чуйно реагує на будь-які забруднення. З 1980-х років вона використовується для визначення токсичності хімічних речовин та їх наявності у водному середовищі.

  Для експрес-тесту прісноводних бліх поміщають в посудину з пробою води. Якщо в ній є токсини, рухова активність тварин різко знижується або зовсім припиняється. Подібні експрес-тести були розроблені ще у 1930-ті роки для швидкого виявлення забруднень. Наочний результат можна отримати вже протягом 15-30 секунд.

  Великі дафнії є піддослідними тваринами для досліджень в різних областях біології та медицини уже з XVIII століття. Їх використання показало високу ефективність в екотоксикології, популяційній генетиці та екофізіології.

  Розповсюдження

  Ареал проживання знаходиться в Європі, Азії, Північній Америці та Африці. Найбільші популяції існують в Голарктичній області північної півкулі.

  Великі дафнії селяться в прісних і солонуватих водоймах. Вони витримують більш високу солоність води в порівнянні з іншими представниками роду Daphnia. Ці ракоподібні зустрічаються переважно там, де є багато плаваючих водоростей, бактерій і мертвої органічної речовини (детриту).

  Вони можуть жити в місцях скупчення мікроорганізмів та інших примітивних водних мешканців, що живуть на дні або будь-якому іншому твердому субстраті (перифітоні). Великі дафнії вирізняються високою толерантністю до коливань температури води, тому виживають в найрізноманітніших кліматичних зонах.

  Поведінка

  Ідеальним місцем для існування дафнії вважаються сільські ставки, де багато гною та води з низьким вмістом кисню. Представники цього виду стійкі до зміни концентрації кисню в воді, бо вони здатні самостійно синтезувати гемоглобін.

  При низькій концентрації кисню рівень гемоглобіну в організмі великих дафній підвищується. Їх забарвлення набуває яскраво-червоного відтінку, а інтенсивність розмноження збільшується. При нормальному вмісті кисню ракоподібні забарвлені в жовто-рожевий колір.

  Великі дафнії населяють різні типи водойм, надаючи явну перевагу мілководним озерам, придорожнім канавам і калюжам, де температура води близька до температури повітря.

  Багато з них пересуваються по дну або листям водяних рослин, а деякі плавають по поверхні, час від часу махаючи своїми антенами. Їх пересування у водному середовищі нагадує стрибки бліх. Спочатку йде підйом, а за ним спуск.

  Міграція в горизонтальному й вертикальному напрямку спостерігається значно рідше в порівнянні з іншими спорідненими видами. Щодоби вночі велика дафнія піднімається в верхні шари, а вдень опускається ближче до дна. Так їй вдається уникнути контактів з хижаками, що полюють у світлий час доби.

  Розмноження

  Велика дафнія розмножується за допомогою циклічного партеногенезу. Ця форма розмноження характеризується почерговою появою безстатевого, одностатевого та роздільностатевого потомства залежно від умов навколишнього середовища.

  Самки відкладають гаплоїдні яйця, які необхідно запліднити, і диплоїдні яйця, які не вимагають запліднення. В одній кладці буває кілька десятків диплоїдних яєць. За несприятливих умов з них зазвичай розвиваються самці.

  У разі замерзання або пересихання водойми гаплоїдні яйця запліднюються самцями та покриваються захисною оболонкою. Вони можуть перебувати в стані діапаузи дуже тривалий час. Їх розвиток починається під впливом оптимальних значень вологості та температури. Зі сплячих (латентних) яєць розвиваються виключно самки.

  Частина великих дафній виробляє тільки гомозиготне потомство жіночої статі. Переважання такого механізму розмноження може призвести до поступового виродження окремо взятої колонії.

  Розмноження водяних бліх супроводжується процесом гетерогонії. За сприятливих умов після дощу та заповнення всіх западин прісною водою з запліднених яєць виходять лише самки. За тиждень вони стають статевозрілими й самі починають розмножуватися.

  У виводковій камері самки розміщуються до 100 яєць. Чим вище температура води, тим швидше проходить їх розвиток. Молоді дафнії народжуються у виводковій камері.

  Потім самка линяє та відкладає ще одну порцію яєць. За тиждень молоде покоління вже здатне до розмноження. За цей час воно зазнає до 6 линьок.

  За 2 місяці вода в калюжі вже переповнена великими дафніями. Таке перенаселення нерідко призводить до масової загибелі прісноводних бліх. Ті самки, що вижили, знову відкладають яйця, з яких розвиваються тварини різної статі.

  Запліднені яйця покриваються зверху хітиновою оболонкою та розміщуються в виводковій камері у своєрідні капсули (ефіппій). Вони забезпечені підвищеним запасом поживних речовин і зовні більші за звичайні яйця.

  Захисна оболонка допомагає пережити їм тривалу посуху або морозну зиму, залишаючись протягом декількох місяців замороженими в брилах льоду.

  Такі яйця легко прилипають до шерсті ссавців, пір’я птахів або до водних комах. За їх допомогою вони переміщуються в інші водойми, що сприяє швидкому поширенню водяних бліх.

  Вони розмножуються в геометричній прогресії. Якби потомство однієї самки повністю виживало та продовжувало розмноження, то за один сезон поголів’я цих ракоподібних досягло чисельності понад 30 млн особин.

  Великі дафнії вважаються основним кормом для багатьох видів риб і личинок, що розвиваються у водному середовищі. З цієї причини збільшення їх чисельності ефективно стримується різними хижаками.

  Опис

  Довжина тіла самок 4-6 мм, а самців близько 2 мм. Тіло овальної форми. Воно захищене напівпрозорим двостулковим панциром з хітину і прозорих полісахаридів. Воно має вентральний отвір і 5 пар грудних кінцівок, використовуваних для процесу фільтрації.

  На кожній кінцівці розташований епіподит (дихальний придаток). На третій і четвертій парі знаходяться віяла фільтрувальних щетинок.

  Задню частину панцира захищають кілька рядів шипів. Кишечник має гачкоподібну форму та дві травні сліпі кишки.

  На голові розташовані 2 пари антен, ростральний виріст (рострум) і велике складне око. Перші антени у самців довші, ніж у самок.

  При температурі близько 20°С і достатній кількості корму велика дафнія здатна прожити до 3 місяців.