Що таке інвестиційна діяльність — 5 основних етапів + правове регулювання інвестиційної діяльності

Хто виступає об’єктами і суб’єктами інвестиційної діяльності? Як проводиться інвестиційний аналіз підприємства? З допомогою якого закону здійснюється правове інвестиційне регулювання?

Доброго часу доби всім читачам бізнес-журналу ! Вас вітає експерт проекту Ганна Медведєва. Тема сьогоднішньої розмови інвестиційна діяльність.

Вигідні та ефективні інвестиції серйозне питання для всіх, хто хоче працювати на себе і мати стабільне джерело доходів. Ви дізнаєтеся, як інвестувати грамотно і що собою представляє розгорнутий інвестиційний аналіз підприємства.

Читаємо статтю до кінця — у заключному розділі вас чекає важлива інформації щодо законодавчого аспекту інвестиційної діяльності.

1. Що таке інвестиційна діяльність повний огляд поняття
2. Класифікація інвестиційної діяльності ТОП-3 основних види
   • 1 Вид. Фінансове інвестування
   • Вигляд 2. Реальне інвестування
   • 3 Вид. Інноваційне інвестування
3. Як здійснюється інвестиційна діяльність — 5 основних етапів
   • Етап 1. Прийняття рішення про направлення коштів як інвестицій
   • Етап 2. Розробка і затвердження інвестиційного проекту
   • Етап 3. Створення об’єкта інвестиційної діяльності
   • Етап 4. Досягнення моменту окупності
   • Етап 5. Отримання прибутку від інвестиційної діяльності
4. Як і для чого проводиться інвестиційний аналіз підприємства?
   • Етап 1. Постановка задач та визначення цілей
   • Етап 2. Розробка плану дослідження
   • Етап 3. Збір інформації
   • Етап 4. Аналіз інформації
   • Етап 5. Підведення підсумків
5. Що регулює закон про інвестиційної діяльності?
6. Висновок

1. Що таке інвестиційна діяльність повний огляд поняття

Інвестиційна діяльність особлива різновид підприємництва. Для початку дамо наукове визначення терміну.

Інвестиційна діяльність — це вкладення капіталу в підприємство і здійснення практичних дій для досягнення поставлених цілей.

На відміну від класичного підприємництва, мета інвестиційної діяльності – це одержання не тільки прибутку, але і будь-якого іншого корисного ефекту.

В інвестиційній діяльності кожної фірми обов’язково задіяні суб’єкти і об’єкти.

Суб’єкти інвестиційного процесу — його учасники.

Це активний склад:

• інвестори (займаються вкладенням засобів, визначенням їх обсягу, мети і напряму інвестування);
• замовники (організують інвестиційну діяльність, не втручаючись в підприємницьку діяльність інших суб’єктів);
• підрядники (виконують практичну реалізацію проектів, маючи ліцензію на провадження виду своєї діяльності);
• користувачі (безпосередньо використовують об’єкти в їх інтересах і створюються проекти, часто ними є самі інвестори);
• постачальники (забезпечує постачання матеріальних ресурсів для реалізації проекту).

До суб’єктів також зараховуються особи, які здійснюють страхування, кредитування та інші функції в інвестиційному процесі.

Об’єкти інвестиційного процесу — це напрям вкладень коштів фірми.

Об’єкти виконують пасивну роль.

Вони поділяються на 2 види:

Реальні матеріальні засоби і нематеріальні активи (наприклад, об’єкти авторського права або промислової власності). Фінансові об’єднують цінні папери, фінансові інструменти і т. д.

Якщо ви ще не вкладали гроші в будь-які об’єкти і важко з вибором проекту, пропонуємо прочитати статтю “Інвестування для початківців“.

2. Класифікація інвестиційної діяльності ТОП-3 основних виду

інвестиційну діяльність можна Класифікувати по-різному: виходячи з мети, змісту, напряму або періоду інвестування, за джерелами фінансування, регіональною ознакою і т. д. Ми розглянемо основні види, які виділяються в залежності від об’єкта інвестування.

Вид 1. Фінансове інвестування

Головна мета фінансового інвестування отримання прибутку у вигляді відсотків або дивідендів. Як правило, вкладаються або грошові або інші засоби (наприклад, цінні папери). Інвестиціями можуть бути надані позики або кредити.

Фінансове інвестування доступно кожному. Щоб ним займатися, достатньо мати хоч якісь заощадження і грамотно їх вкласти. А для цього потрібно розібратися, як працюють інвестиційні інструменти.

Вигляд 2. Реальне інвестування

Гроші вкладаються у виробництво товарів, виконання робіт і надання послуг. Сюди ж належать інвестиції в товарно-матеріальні запаси, рухоме або нерухоме майно.

Особливість реального інвестування в тому, що інвестор виступає безпосереднім учасником управління та іншої діяльності підприємства. Для багатьох організацій воно виступає основним напрямком вкладень, так як дозволяє освоювати нові ринки.

3 Вид. Інноваційне інвестування

Напрямок, при якому об’єктом вкладення капіталу є принципово нові проекти та технології, науково-технічні відкриття та винаходи.

Інноваційне інвестування найчастіше є венчурним спряженим величезними ризиками (див. статтю «Венчурні інвестиції»). Нерідко їм займаються інвестори-одинаки бізнес-ангели, про их на сайті є окремий матеріал .

У сучасній чимало інноваційних проектів і винаходів. Тому для більш швидкого і максимально ефективного пошуку партнерів відкриваються спеціальні майданчики.

Приклад

«Ліга фінансових консультантів» , розробивши зручну систему і маючи велику базу даних, допомагає інвесторам знаходити вигідні проекти, а підприємцям – фінансування.

«Лабораторія інвестиційних проектів» спеціалізується не тільки на підтримці інноваційних розробок, але навіть проводить безкоштовний інвестиційний аналіз проекту.

Періодично влаштовуються спеціальні заходи зустрічі інвесторів і підприємців, на яких можна вигідно презентувати свій проект і обзавестися корисними знайомствами. Найближчим з таких подій StartUpStep-2016.

3. Як здійснюється інвестиційна діяльність — 5 основних етапів

У здійсненні інвестиційної діяльності виділяється декілька етапів. Подивимося, як протікає цей процес, починаючи з прийняття рішення про направлення капіталу і закінчуючи отриманням прибутку від проекту.

Етап 1. Прийняття рішення про направлення коштів як інвестицій

Спочатку визначаються цілі, потім напрям інвестування. Додатково потрібно провести державну експертизу, яка потрібна для отримання підтримки і гарантій з боку держави.

Якщо компанія обрала новий напрямок для своєї діяльності (наприклад, виробництво і просування нового товару), то проводяться маркетингові дослідження, розрахунки ефективності й окупності проекту, визначаються терміни, вартість і т. д. тобто, складається бізнес-план.

На цьому етапі інвестиційного процесу закладаються довгострокові відносини між партнерами, які будуть зберігатися аж до ліквідації юридичної особи.

Етап 2. Розробка і затвердження інвестиційного проекту

Інвестиційний проект представляє собою пакет документів.

У нього входять:

• обґрунтування економічної доцільності;
• проектно-кошторисна документація;
• бізнес-план.

Перший і другий етапи — це організаційна частина процесу. Всі питання вирішуються на установчих зборах і фіксуються документально. Закінчується ця частина процесу підписанням інвестиційного договору.

Далі слідують дії щодо здійснення практичної частини згідно договору.

Детальніше про те, що таке інвестиційний проект і як він складається, читайте в окремій публікації.

Етап 3. Створення об’єкта інвестиційної діяльності

Бізнес-план реалізується на практиці. Об’єктом інвестиційної діяльності може стати будівництво і запуск будь-якого виробництва, виконання будь-яких видів робіт, придбання обладнання і т. д.

Один з елементів цього етапу складання календарного графіка, згідно якому і виконуються всі роботи.

Приклад календарного графіка:

Реалізація інвестиційного проекту багаторівневий процес. В ході його здійснення передбачається підписання різних додаткових договорів, спрямованих на виконання того чи іншого етапу в розвитку проекту.

Етап 4 . Досягнення моменту окупності

Тепер починається експлуатаційна частина процесу. Запускається виробництво, виконуються послуги, починає працювати система збуту і т. д. тобто, об’єкт починає функціонувати.

Терміном окупності інвестиційного проекту вважається весь період від початку фінансування до того моменту, коли розмір прибутку починає компенсувати обсяг вкладених коштів. Оптимальний термін окупності 2-5 років.

Етап 5. Отримання прибутку від інвестиційної діяльності

Коли момент окупності досягнутий, починається процес накопичення прибутку. Проводяться підрахунки та аналіз різниці між очікуваними і реальними термінами.

Прибуток може бути реінвестований у подальший розвиток підприємства, аналогічні проекти або інші об’єкти.

Про особливості вигідного інвестування в читайте в окремій статті нашого сайту.

4. Як і для чого проводиться інвестиційний аналіз підприємства?

Інвестиційна діяльність немислима без оцінки фінансового положення фірми, рентабельності інвестування та ступеня ризику. Тобто, без інвестиційного аналізу.

Функції інвестиційного аналізу:

• створювати структуру, яка займається збором даних і координуванням заходів;
• регулювати процес прийняття рішень;
• визначати соціальні, екологічні, технологічні, фінансові та організаційні проблеми, що виникають в ході формування проекту;
• сприяти в ухваленні рішення про доцільність інвестування.

Інвестиційний аналіз складається з 5 послідовних етапів.

Етап 1. Постановка задач та визначення цілей

Мета інвестиційного аналізу – визначити, наскільки вигідними будуть вкладення і чи варто взагалі починати проект. Завдання ж будуть виникати в процесі дослідження: їх виконання в сукупності приведе до досягнення головної мети.

Тут же висуваються гіпотези. Після завершення інвестиційного аналізу вони або підтверджуються або спростовуються .

Етап 2. Розробка плану дослідження

В плані розписуються всі дії і їх послідовність.

На цьому етапі будується стратегія підприємства і визначаються найбільш вигідні напрямки вкладень. Так формується загальна політика фірми.

Крім того, оцінюються і розподіляються кошти, витрачені на дослідження. Вони діляться на грошові і тимчасові.

Етап 3. Збір інформації

Суть будь-якого дослідження збір інформації, який виконується різними способами.

Це:

• польові дослідження (збирання первинної інформації);
• кабінетні дослідження (вивчення вторинних даних, на підставі яких робляться висновки).

Як правило, серйозне дослідження передбачає застосування обох способів збору інформації. Використовуваний метод також вказується у плані.

Етап 4. Аналіз інформації

Щоб проаналізувати всю зібрану інформацію, її потрібно систематизувати і представити у відповідному вигляді. Для цього використовуються таблиці, графіки, діаграми та інші допоміжні інструменти.

Не менш важливий момент перевірка даних на актуальність. Деякі дослідження займають досить багато часу. Перш ніж робити остаточні висновки, потрібно перевірити, чи актуальна представлена інформація на поточний момент.

Етап 5. Підбиття підсумків

Завершальний етап передбачає отримання відповіді на головні питання буде рентабельним інвестування, наскільки висока ступінь ризику і які проблеми доведеться вирішувати у ході формування проекту.

На підставі проведеного дослідження та зроблених висновків вносяться необхідні корективи в початковий план і приймаються рішення. Звичайно, інвестиційний аналіз не дає стовідсоткової гарантії успіху, але багато в чому допомагає оцінити ситуацію до запуску проекту.

Про специфіку оцінки інтелектуального капіталу та інших питаннях інвестиційної діяльності подивіться корисне відео.

5. Що регулює закон про інвестиційної діяльності?

Оскільки інвестиційна діяльність може здійснюватися у будь-яких сферах, то й федеральний закон, що її регулює, зачіпає норми різних галузей законодавства.

У тому числі:

• підприємницької;
• цивільної;
• бюджетній;
• податкової;
• адміністративної;
• митної;
• міжнародною.

Правове становище інвесторів забезпечується рівними правами і гарантіями. На всіх інвесторів покладається рівна відповідальність, незалежно від їх організаційно-правового статусу та форми власності.

Федеральний закон також визначає об’єкти та суб’єкти інвестиційної діяльності та регулює діяльність іноземних інвесторів в .

Яка роль держави в цій сфері? Воно є носієм владних повноважень, тому може виконувати правове регулювання в будь-яких галузях підприємницької діяльності.

6. Висновок

Дорогі друзі! Тепер ви маєте уявлення про особливості інвестиційної діяльності.

Будемо дуже раді, якщо інформація принесе вам користь! А також, якщо ви залишите коментарі та поділіться своїм досвідом. Бажаємо всім продуктивної роботи і успішного дня!

Інвестиційна діяльність: економічний зміст, мета та завдання. Реферат

Серед них слід насамперед відзначити Закон України “Про інвестиційну діяльність”, Закон України “Про іноземні інвестиції”, Закон України “Про державну програму заохочення іноземних інвестицій в Україні”, Закон України “Про цінні папери та фондову біржу”, які створюють правову основу інвестиційної діяльності.

Законодавство визначає, що всі суб’єкти інвестиційної діяльності незалежно від форм власності та господарювання мають рівні права в частині здійснення цієї діяльності; самостійно визначають цілі, напрямки, види та обсяги інвестицій; залучають для їх реалізації на договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числі шляхом організації конкурсів та торгів.

Об’єктами інвестиційної діяльності в Україні є:

• новоутворювані та ті, що реконструюються, основні фонди, а також обігові кошти в усіх галузях народного господарства;
• цінні папери (акції, облігації та ін.);
• цільові грошові внески;
• науково-технічна продукція та інші об’єкти власності; майнові права та права на інтелектуальну власність.

Аналогічні об’єкти має і діяльність зарубіжних інвесторів, якщо вона не суперечить законодавству України. Іноземні інвестори мають право здійснювати інвестування на території України шляхом:

• пайової участі спільно з юридичними та фізичними особами України у створенні підприємств;
• створення підприємств, цілком належних іноземним інвесторам, а також філіалів підприємств іноземних юридичних осіб;
• придбання підприємств, будівель, споруд, паїв, акцій, облігацій та інших цінних паперів, а також іншого майна, яке за законодавством України може належати іноземним інвесторам;
• придбання прав користування землею та іншими природними ресурсами;
• надання позик, кредитів, майна та майнових прав.

Суб’єктами інвестиційної діяльності є:

• інвестори (замовники);
• виконавці робіт (підрядники);
• користувачі об’єктів інвестиційної діяльності;
• постачальники товарно-матеріальних цінностей, обладнання та проектної продукції;
• юридичні особи (банківські, страхові та посередницькі організації, інвестиційні фонди та компанії та ін.);
• громадяни України;
• іноземні юридичні та фізичні особи, держави та міжнародні організації.

Інвесторові надане право володіти, користуватись та розпоряджатись об’єктами та результатами інвестиційної діяльності, у тому числі здійснювати торговельні операції та реінвестування. Інвестор може придбати необхідне йому майно за цінами та на умовах, що визначаються за домовленістю, без обмежень щодо обсягу та номенклатури, якщо такі угоди не суперечать законодавству України. Інвестор може передати за угодою (контрактом) свої права щодо інвестицій, їх результатів юридичним та фізичним особам, державним та муніципальним органам.

Учасники інвестиційної діяльності повинні мати у своєму розпорядженні ліцензію або сертифікат на право її здійснення.

Інвестиційна діяльність є найважливішою складовою частиною підприємницької діяльності компанії (фірми), підприємства.

Основною метою інвестиційної діяльності є забезпечення найбільш ефективних шляхів реалізації інвестиційної стратегії компанії (фірми), підприємства на окремих етапах їх розвитку.

У процесі реалізації цієї основної мети інвестиційна діяльність спрямована на вирішення таких найважливіших завдань розвитку економіки:

• Визначення шляхів прискорення реалізації інвестиційних програм та проектів. Вирішальна роль у реалізації інвестицій належить галузям інвестиційного комплексу, передусім будівництву. Тому основним завданням інвестиційної діяльності є визначення шляхів розвитку цих галузей. Розвинений інвестиційний комплекс дозволяє забезпечувати стійкі темпи зростання народного господарства, запроваджувати найновітніші досягнення технічного прогресу, реалізовувати великі соціально-економічні завдання.
• Забезпечення високих темпів економічного розвитку підприємства. Стратегія розвитку будь-якого підприємства від моменту їх створення передбачає постійне економічне зростання за рахунок збільшення обсягів результатів підприємницької діяльності, а також галузевої, асортиментної та регіональної диверсифікації цієї діяльності. Це економічне зростання забезпечується насамперед за рахунок інвестиційної діяльності, у процесі якої реалізуються довгострокові стратегічні цілі підприємства.
• Забезпечення максимізації доходів від інвестиційної діяльності, Прибуток є основним показником, що характеризує результати не тільки інвестиційної, але й усієї підприємницької діяльності підприємства.
• Забезпечення мінімізації інвестиційних ризиків. Сучасне ринкове середовище немислиме без ризику. За певних несприятливих умов ці ризики можуть викликати втрату не тільки прибутку та додаткового доходу від інвестицій, але й частини інвестованого капіталу. Ці обставини зумовлюють необхідність пошуку шляхів та способів зниження ризику при реалізації інвестиційних проектів.
• Забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Усі перелічені завдання інвестиційної діяльності тісно взаємопов’язані та взаємозумовлені. Забезпечення високих темпів розвитку підприємства може бути досягнуте за рахунок добору високоприбуткових інвестиційних проектів, та за рахунок прискорення реалізації інвестиційних програм, передбачених на тому чи іншому етапі її розвитку. У свою чергу максимізація прибутку.

Мінімізація інвестиційних ризиків є одночасно найважливішою умовою забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності компанії у процесі здійснення інвестиційної діяльності.

Виходячи з цього, серед розглянутих завдань інвестиційної діяльності пріоритетною є не максимізація доходу (прибутку) від інвестиційної діяльності, а забезпечення високих темпів економічного розвитку компаній (фірм) та підприємств при достатній їхній фінансовій стійкості.

Використана література

1. Омельченко “Іноземні інвестиції в Україні” довідник з правових питань Київ “Юрінком” 1997р.
2. Шевчук, Рогожин “Основи інвестиційної діяльності” Київ видавництво “Генеза” 1997.
3. Пересада “Інвестиційний процес в Україні” Київ “Лібра” 1998.
4. “Іноземні інвестиції та українські інвестиції за кордоном, міжнародні торги (тендери)” // “Фінансовая тема” № 9 сентябрь 1998.
5. Гаврилюк “Умови здійснення іноземного інвестування” // “Економіка України” № 8 серпень 1997.
6. Ландарь “Особливості залучення іноземних інвестицій в Україну”// “Економіка України” № 12 грудень 1998.

Інвестиції: поняття та види. Реферат

На розкритті цих понять насамперед і слід зупинитися.

Інвестиції в перекладі з англійської (іnvestments) означають капіталовкладення. У вітчизняному та зарубіжному законодавстві і літературі є декілька визначень інвестицій.

Ми зупинимося на двох – легальному за українським законодавством і одному з доктринальних.

У ст. 1 Закону України “Про інвестиційну діяльність” від 18 вересня 1991 р. дається таке визначення інвестицій:

“Інвестиціями є всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти підприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток (доход) або досягається соціальний ефект.

Такими цінностями можуть бути:

• кошти, цільові банківські вклади, паї, акції та інші цінні папери;
• рухоме та нерухоме майно (будинки, споруди, устаткування та інші матеріальні цінності);
• майнові права, що випливають з авторського права, досвіда та інші інтелектуальні цінності;
• сукупність технічних, технологічних, комерційних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків та виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (“ноу-хау”);
• права користування землею, водою, ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також іншими майнові права;
• інші цінності.

Інвестиції у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів здійснюються у формі капітальних вкладень”.

У п. 1.28 ст. 1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 липня 1997 р. дається дещо інше, вужче поняття інвестицій:

1.28. Інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання основних фондів нематеріальних активів, корпоративних прав та цінних паперів в обмін на кошти або майно. Інвестиції поділяються на капітальні, фінансові та реінвестиції.

1.28. 1. Під капітальною інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів та нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно з цим Законом.

1.28. 2. Під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Портфельна інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на фондовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов’язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

1.28. 3. Під реінвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

Поняття інвестиції тісно пов’язане з поняттям власності, оскільки включає також право володіння, користування та розпорядження рухомим і нерухомим майном, що вкладається в об’єкт інвестування і є результатом інвестиційної діяльності.

Інвестиції неоднорідні, а тому постає проблема їх класифікації.

Інвестиції можна класифікувати за різними ознаками.

1. Залежно від видів матеріальних та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти інвестиційної діяльності, розрізняють такі види інвестицій:

• інвестиції у вигляді грошових коштів у національній або іноземній валюті, що визнається конвертованою Національним банком України;
• інвестиції у вигляді цільових банківських вкладів;
• інвестиції у вигляді корпоративних прав (прав власності на частку (пай) у статутному фонді господарських товариств та інших господарських організацій корпоративного типу);
• інвестиції у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
• інвестиції у вигляді рухомого та нерухомого майна (будинків, споруд, устаткування та інших матеріальних цінностей) та пов’язаних з ним (цим майном) майнових прав;
• інвестиції у вигляді майнових прав, що випливають з авторського права, досвід та інші інтелектуальні цінності;
• інвестиції у вигляді сукупності технічних, технологічних та інших знань, оформлених у вигляді технічної документації, навиків і виробничого досвіду, необхідних для організації того чи іншого виду виробництва, але не запатентованих (“ноу-хау”);
• інвестиції у вигляді грошових вимог та права на вимоги виконання договірних зобов’язань, в т. ч. гарантовані першокласними банками та такі, що мають вартість у конвертованій валюті;
• інвестиції у вигляді прав на здійснення господарської діяльності, включаючи права на користування надрами та використання природних ресурсів, наданих відповідно до законодавства або договорів;
• інвестиції у вигляді інших цінностей відповідно до законодавства України.

2. Залежно від джерел інвестування (вітчизняні чи іноземні) розрізняють внутрішні (участь у яких беруть лише вітчизняні інвестори), зовнішні (іноземні) інвестиції (здійснюються виключно іноземними інвесторами), спільні інвестиції (за участі вітчизняних та іноземних інвесторів).

3. За методами господарювання розрізняють:

• реальні інвестиції, тобто спрямовані на збільшення реального капіталу та розширення матеріального виробництва;
• фінансові інвестиції – вкладення у фіктивний капітал, тобто витрати на купівлю цінних паперів.

Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” (п. 1.28 ст. 1) дає дещо інший поділ інвестицій на види в залежності від методів господарювання на:

Капітальна інвестиція – це господарська операція, яка передбачає придбання будинків, споруд, інших об’єктів нерухомої власності, інших основних фондів і нематеріальних активів, які підлягають амортизації згідно з названим Законом.

Фінансова інвестиція – це господарська операція, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів.

Фінансові інвестиції в свою чергу поділяються на прямі та портфельні.

Пряма інвестиція – господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

Портфельна інвестиція – господарська операція, яка передбачає придбання цінних паперів, деривативів та інших фінансових активів за кошти на біржовому ринку (за винятком операцій із скупівлі акцій як безпосередньо платником податку, так і пов’язаними з ним особами, в обсягах, що перевищують 50 відсотків загальної суми акцій, емітованих іншою юридичною особою, які належать до прямих інвестицій).

Під реінвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає здійснення капітальних або фінансових інвестицій за рахунок доходу (прибутку), отриманого від інвестиційних операцій.

4. Залежно від характеру участі інвестора в інвестуванні розрізняють:

• прямі інвестиції (здійснюються безпосередньо інвестором, що вимагає від нього відповідної підготовки та професійних навичок);
• непрямі інвестиції (здійснюється за посередництвом інших осіб – інвестиційних або фінансових посередників).

5. Залежно від періоду інвестування виділяють:

• короткострокові інвестиції (строк вкладення яких не перевищує одного року);
• довгострокові інвестиції (здійснення яких перевищує один рік).

6. Залежно від форм власності, на базі якої функціонує інвестор, та джерел інвестиційних коштів розрізняють:

• приватні інвестиції (здійснюються фізичними особами та юридичними особами, які не належать до державної та комунальної власності, за рахунок власних або позичкових коштів);
• державні інвестиції (здійснюються державними суб’єктами господарювання за рахунок державних або позичкових коштів);
• комунальні інвестиції (здійснюються органами місцевого самоврядування та створеними ними організаціями за рахунок коштів місцевих бюджетів та позичкових коштів);
• змішані інвестиції (здійснюються інвесторами, що функціонують на різних формах власності).

Здійснення інвестицій може відбуватися у різних формах, а саме у формі:

• часткової участі у підприємствах корпоративного типу, що створюються двома і більше фізичними та/або юридичними особами;
• створення підприємств, що повністю належать інвестору чи придбання останнім у власність діючих підприємств повністю;
• не забороненого законодавством України придбання рухомого та нерухомого майна шляхом прямого його одержання або у вигляді акцій, облігацій та інших цінних паперів;
• у формі капітальних вкладень, тобто вкладення коштів у відтворення основних фондів і на приріст матеріально-виробничих запасів;
• придбання самостійно інвестором (суб’єктом інвестиційної діяльності) чи за участю інших фізичних та/або юридичних осіб прав на користування землею та використання природних ресурсів;
• придбання інших майнових прав;
• в інших формах, не заборонених законами України.