Помічники суддів

На відміну від судді, секретаря судового засідання, судового розпорядника, посада помічника судді не передбачена в Кодексі адміністративного судочинства України. А все тому, що помічник судді безпосередньо не бере участі в розгляді справи. Проте він відіграє важливу роль у здійсненні правосуддя.

Відомо, що саме суди від імені держави Україна здійснюють реалізацію захисту прав громадян і їхніх гарантій від будь-яких посягань і порушень. Судова влада є самостійною й незалежною сферою публічної влади. Тому слід зазначити, що таку діяльність, зокрема доступність судової влади і справедливість правосуддя, забезпечують разом із суддями й їхні помічники.

Інститут помічника судді був уведеним Законом України «Про судоустрій України» ще в 2002 році, однак фактично почав запроваджуватися лише в 2005-му.

Необхідність його введення зумовлена великим навантаженням у роботі судді, якого потрібно було звільнити саме від виконання рутинної технічної роботи під час підготовки й розгляду судових справ.

Основним завданням помічника судді є підготовка судових справ до розгляду. Помічник судді апеляційного суду, отримавши судові справи, перевіряє відповідність апеляційної скарги вимогам закону, встановлює, чи є перешкоди для розгляду справи, чи можуть такі перешкоди бути усуненими особою, яка подала апеляційну скаргу, чи в прийнятті апеляційної скарги до розгляду слід відмовити. Також помічник судді вивчає матеріали судових справ, встановлює, якими нормами закону слід керуватися під час їх розгляду, вивчає судову практику вирішення аналогічних спорів.

Про результати такої роботи над підготовкою судових справ до розгляду помічник повідомляє суддю, обговорює з ним проблемні питання й вносить свої пропозиції щодо шляхів їх вирішення. За дорученням судді помічник готує проєкти судових рішень. Якщо ж він встановить, що наявних у справі матеріалів недостатньо, оформлює проєкти запитів про надання додаткових доказів.

З метою якісного виконання покладених завдань помічник судді постійно слідкує за змінами в законодавстві, тенденціями судової практики, публікаціями в засобах масової інформації з питань судочинства.

Важливою частиною роботи помічника судді є контроль за дотриманням строків розгляду справ і вчинення процесуальних дій, а також за виконанням ухвал суду про залишення апеляційної скарги без руху, про витребування додаткових доказів, призначення експертизи тощо.

Після завершення розгляду справ помічник судді готує копії судових рішень і стежить, щоб вони були своєчасно направлені особам, які брали участь у справі.

У своїй роботі помічник судді тісно взаємодіє з секретарем судового засідання, контролює й координує його роботу, словом і ділом допомагає у виконанні покладених завдань. Також підбиває підсумки роботи, яка була виконана маленьким колективом: суддею, помічником судді і секретарем – складає статистичні довідки про кількість судових справ, які були отримані, стан їх розгляду й результати вирішення. Крім того, важливим елементом ефективної роботи помічника судді є вміння спілкуватися з людьми, залишаючись водночас стійким до різного виду стресових ситуацій або негативного ставлення громадян, для яких часто відвідування суду вже є неабияким випробуванням.

За теперішніх часів обсяг обов’язків і прав помічника судді набагато розширився, враховуючи історичні зміни в законодавстві, темпи й специфіку роботи судді. Тепер помічник судді – це не просто клерк, який виконує одноманітну, технічну роботу судді, а й висококваліфікований, юридично обізнаний, самовідданий, наполегливий і передусім практикуючий право працівник. Вказаний перелік не є вичерпним. Це лише основні критерії.

Вимоги до помічника судді мають бути не просто високі, а надвисокі. Адже в майбутньому він матиме найбільшу винагороду серед усіх професій і посад у сфері права – неоціненні знання й досвід, передані суддею своєму помічникові. Їх, у прямому розумінні цих слів, можна розцінювати як інвестицію в особисте професійне майбутнє правника.

Зателефонувати до суду • 044 254 21 99 • 097 517 67 65 •

Стаття 157. Помічники суддів

1. Кожний суддя має помічника (помічників), статус і умови діяльності якого (яких) визначаються цим Законом та Положенням про помічника судді, затвердженим Радою суддів України.

2. Помічником судді може бути громадянин України, який має вищу юридичну освіту і вільно володіє державною мовою. Помічники суддів Верховного Суду повинні також мати стаж професійної діяльності у сфері права не менше трьох років.

3. Судді самостійно здійснюють добір помічників. Помічник судді призначається на посаду та звільняється з посади керівником апарату відповідного суду за поданням судді.

4. Помічники суддів з питань підготовки справ до розгляду підзвітні лише відповідному судді.

• Стаття 1. Судова влада
• Стаття 2. Завдання суду
• Стаття 3. Судова система України
• Стаття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів
• Стаття 5. Здійснення правосуддя
• Стаття 6. Незалежність судів
• Стаття 7. Право на справедливий суд
• Стаття 8. Право на повноважний суд
• Стаття 9. Рівність перед законом і судом
• Стаття 10. Правова допомога при реалізації права на справедливий суд
• Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу
• Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах
• Стаття 13. Обов’язковість судових рішень
• Стаття 14. Право на оскарження судового рішення
• Стаття 15. Склад суду та його визначення
• Стаття 16. Символи судової влади
• Стаття 17. Система судів загальної юрисдикції
• Стаття 18. Спеціалізація судів загальної юрисдикції
• Стаття 19. Порядок утворення і ліквідації судів загальної юрисдикції
• Стаття 20. Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад
• Стаття 21. Види і склад місцевих судів
• Стаття 22. Повноваження місцевого суду
• Стаття 23. Суддя місцевого суду
• Стаття 24. Голова місцевого суду
• Стаття 25. Заступник голови місцевого суду
• Стаття 26. Види і склад апеляційних судів
• Стаття 27. Повноваження апеляційного суду
• Стаття 28. Суддя апеляційного суду
• Стаття 29. Голова апеляційного суду
• Стаття 30. Заступник голови апеляційного суду
• Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
• Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду
• Стаття 33. Суддя вищого спеціалізованого суду
• Стаття 34. Голова вищого спеціалізованого суду
• Стаття 35. Заступник голови вищого спеціалізованого суду
• Стаття 36. Пленум вищого спеціалізованого суду
• Стаття 37. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган вищого спеціалізованого суду
• Стаття 38. Верховний Суд України-найвищий судовий орган у системі судів загальної юрисдикції
• Стаття 39. Склад Верховного Суду України
• Стаття 40. Суддя Верховного Суду України
• Стаття 41. Голова Верховного Суду України
• Стаття 42. Порядок обрання Голови Верховного Суду України
• Стаття 43. Порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду України
• Стаття 44. Заступник Голови Верховного Суду України
• Стаття 45. Судові палати Верховного Суду України
• Стаття 46. Пленум Верховного Суду України
• Стаття 47. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду України
• Стаття 48. Незалежність судді
• Стаття 49. Недоторканність судді
• Стаття 50. Відповідальність за неповагу до суду чи судді
• Стаття 51. Посвідчення судді
• Стаття 52. Статус судді
• Стаття 53. Незмінюваність судді
• Стаття 54. Вимоги щодо несумісності
• Стаття 55. Права та обов’язки судді
• Стаття 56. Присяга судді
• Стаття 57. Етика судді
• Стаття 58. Статус народного засідателя та присяжного
• Стаття 59. Список народних засідателів
• Стаття 60. Список присяжних
• Стаття 61. Вимоги до народного засідателя, присяжного
• Стаття 62. Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків народного засідателя та присяжного
• Стаття 63. Залучення народних засідателів, присяжних до виконання обов’язків у суді
• Стаття 64. Гарантії прав народних засідателів і присяжних
• Стаття 65. Вимоги до кандидатів на посаду судді
• Стаття 66. Порядок призначення на посаду судді вперше
• Стаття 67. Подання кандидатом на посаду судді документів до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 68. Порядок проведення добору кандидатів на посаду судді
• Стаття 69. Відбірковий іспит
• Стаття 70. Проведення спеціальної перевірки щодо кандидата на посаду судді
• Стаття 71. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді
• Стаття 72. Кваліфікаційний іспит
• Стаття 73. Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді
• Стаття 74. Призначення на посаду судді
• Стаття 75. Переведення судді до іншого суду у межах п’ятирічного строку
• Стаття 76. Порядок обрання на посаду судді безстроково
• Стаття 77. Звернення кандидата на посаду судді безстроково до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 78. Порядок розгляду Вищою кваліфікаційною комісією суддів України питання про обрання кандидата на посаду судді безстроково
• Стаття 79. Прийняття рішення про рекомендування чи відмову у рекомендуванні кандидата для обрання на посаду судді безстроково
• Стаття 80. Подання про обрання кандидата на посаду судді безстроково
• Стаття 81. Розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рішення про обрання кандидата на посаду судді безстроково
• Стаття 82. Переведення судді, обраного безстроково, до іншого суду
• Стаття 83. Завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 84. Проведення кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 85. Етапи кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 86. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 87. Підготовка судді для підтримання його кваліфікації
• Стаття 88. Завдання та порядок регулярного оцінювання судді
• Стаття 89. Значення результатів регулярного оцінювання
• Стаття 90. Статус і структура Національної школи суддів України
• Стаття 91. Завдання Національної школи суддів України
• Стаття 92. Підстави дисциплінарної відповідальності судді
• Стаття 93. Дисциплінарне провадження щодо судді
• Стаття 94. Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді
• Стаття 95. Порядок здійснення дисциплінарного провадження щодо судді
• Стаття 96. Рішення у дисциплінарній справі стосовно судді
• Стаття 97. Дисциплінарне стягнення стосовно судді
• Стаття 98. Погашення дисциплінарного стягнення
• Стаття 99. Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді
• Стаття 100. Статус Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 101. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 102. Склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 103. Порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 104. Припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 105. Організація роботи та засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 106. Права члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 107. Відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 108. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 109. Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 110. Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 111. Загальні умови звільнення судді з посади
• Стаття 112. Звільнення судді з посади у разі закінчення строку, на який його призначено
• Стаття 113. Звільнення судді з посади за віком
• Стаття 114. Звільнення судді з посади за станом здоров’я
• Стаття 115. Звільнення судді з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності
• Стаття 116. Звільнення судді з посади у разі порушення ним присяги
• Стаття 117. Звільнення судді з посади у разі набрання законної сили обвинувальним вироком щодо нього
• Стаття 118. Звільнення судді з посади у разі припинення його громадянства
• Стаття 119. Звільнення судді з посади у разі визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим
• Стаття 120. Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням
• Стаття 121. Вимоги до подання про звільнення судді з посади
• Стаття 122. Розгляд питання та прийняття Верховною Радою України рішення про звільнення з посади судді, обраного безстроково
• Стаття 123. Припинення повноважень судді
• Стаття 124. Завдання суддівського самоврядування
• Стаття 125. Організаційні форми суддівського самоврядування
• Стаття 126. Збори суддів
• Стаття 127. З’їзд суддів України
• Стаття 128. Порядок скликання з’їзду суддів України
• Стаття 129. Обрання делегатів на з’їзд суддів України
• Стаття 130. Порядок проведення з’їзду суддів України
• Стаття 131. Рада суддів України
• Стаття 132. Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування
• Стаття 133. Суддівська винагорода
• Стаття 134. Відпустка
• Стаття 135. Стаж роботи судді
• Стаття 136. Забезпечення житлових умов судді
• Стаття 137. Забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю
• Стаття 138. Державний захист суддів та членів їхніх сімей
• Стаття 139. Соціальне страхування судді
• Стаття 140. Медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів та членів їхніх сімей
• Стаття 141. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці
• Стаття 142. Припинення відставки судді
• Стаття 143. Особливості забезпечення функціонування судової влади
• Стаття 144. Система забезпечення функціонування судової влади
• Стаття 145. Засади фінансування судів
• Стаття 146. Порядок фінансування судів
• Стаття 147. Матеріальне, побутове забезпечення та соціальний захист працівників судової системи
• Стаття 148. Статус Державної судової адміністрації України
• Стаття 149. Повноваження Державної судової адміністрації України
• Стаття 150. Голова Державної судової адміністрації України
• Стаття 151. Територіальні органи Державної судової адміністрації України
• Стаття 152. Апарат суду
• Стаття 153. Особливості апаратів Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів
• Стаття 154. Помічники суддів судів загальної юрисдикції
• Стаття 155. Бібліотека суду
• Стаття 156. Служба судових розпорядників
• Стаття 157. Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах
• Стаття 1. Судова влада
• Стаття 2. Завдання суду
• Стаття 3. Система судоустрою України
• Стаття 4. Законодавство про судоустрій і статус суддів
• Стаття 5. Здійснення правосуддя
• Стаття 6. Незалежність судів
• Стаття 7. Право на справедливий суд
• Стаття 8. Право на повноважний суд
• Стаття 9. Рівність перед законом і судом
• Стаття 10. Професійна правнича допомога при реалізації права на справедливий суд
• Стаття 11. Гласність і відкритість судового процесу
• Стаття 12. Мова судочинства і діловодства в судах
• Стаття 13. Обов’язковість судових рішень
• Стаття 14. Право на перегляд справи та оскарження судового рішення
• Стаття 15. Склад суду та його визначення
• Стаття 15-1. Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система
• Стаття 16. Символи судової влади
• Стаття 17. Система судоустрою
• Стаття 18. Спеціалізація судів
• Стаття 19. Порядок утворення, реорганізації, ліквідації суду, визначення кількості суддів у суді
• Стаття 20. Порядок обрання суддів на адміністративні посади та звільнення з цих посад
• Стаття 21. Види і склад місцевих судів
• Стаття 22. Повноваження місцевого суду
• Стаття 23. Суддя місцевого суду
• Стаття 24. Голова місцевого суду
• Стаття 25. Заступник голови місцевого суду
• Стаття 26. Види і склад апеляційних судів
• Стаття 27. Повноваження апеляційного суду
• Стаття 28. Суддя апеляційного суду
• Стаття 29. Голова апеляційного суду
• Стаття 30. Заступник голови апеляційного суду
• Стаття 31. Види і склад вищих спеціалізованих судів
• Стаття 32. Повноваження вищого спеціалізованого суду
• Стаття 33. Суддя вищого спеціалізованого суду
• Стаття 34. Голова вищого спеціалізованого суду
• Стаття 35. Заступник голови вищого спеціалізованого суду
• Стаття 36. Верховний Суд-найвищий суд у системі судоустрою України
• Стаття 37. Склад та структура Верховного Суду
• Стаття 38. Суддя Верховного Суду
• Стаття 39. Голова Верховного Суду
• Стаття 40. Порядок обрання Голови Верховного Суду
• Стаття 41. Порядок дострокового звільнення з посади Голови Верховного Суду
• Стаття 42. Голова касаційного суду
• Стаття 43. Заступник Голови Верховного Суду, заступник голови касаційного суду
• Стаття 44. Судові палати касаційного суду
• Стаття 45. Велика Палата Верховного Суду
• Стаття 46. Пленум Верховного Суду
• Стаття 47. Науково-консультативна рада та офіційний друкований орган Верховного Суду
• Стаття 48. Незалежність судді
• Стаття 49. Недоторканність та імунітет судді
• Стаття 50. Відповідальність за неповагу до суду чи судді
• Стаття 51. Посвідчення судді
• Стаття 52. Статус судді
• Стаття 53. Незмінюваність судді
• Стаття 54. Вимоги щодо несумісності
• Стаття 55. Відрядження як тимчасове переведення судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації
• Стаття 56. Права та обов’язки судді
• Стаття 57. Присяга судді
• Стаття 58. Етика судді
• Стаття 59. Моніторинг способу життя судді
• Стаття 60. Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
• Стаття 61. Декларація родинних зв’язків судді
• Стаття 62. Декларація доброчесності судді
• Стаття 63. Статус присяжного
• Стаття 64. Список присяжних
• Стаття 65. Вимоги до присяжного
• Стаття 66. Підстави і порядок увільнення від виконання обов’язків присяжного
• Стаття 67. Залучення присяжних до виконання обов’язків у суді
• Стаття 68. Гарантії прав присяжних
• Стаття 69. Вимоги до кандидатів на посаду судді
• Стаття 70. Порядок добору та призначення на посаду судді
• Стаття 71. Заява кандидата на посаду судді до Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 72. Порядок проведення добору кандидатів на посаду судді
• Стаття 73. Відбірковий іспит
• Стаття 74. Проведення спеціальної перевірки щодо кандидата на посаду судді
• Стаття 75. Повна перевірка декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданої кандидатом на посаду судді
• Стаття 76. Декларація родинних зв’язків кандидата на посаду судді
• Стаття 77. Спеціальна підготовка кандидата на посаду судді
• Стаття 78. Кваліфікаційний іспит
• Стаття 79. Проведення конкурсу на зайняття вакантної посади судді
• Стаття 80. Призначення на посаду судді
• Стаття 81. Порядок призначення на посаду судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду або Верховного Суду за спеціальною процедурою
• Стаття 82. Переведення судді до іншого суду
• Стаття 83. Завдання та підстави кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 84. Проведення кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 85. Етапи кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 86. Отримання інформації під час проведення кваліфікаційного оцінювання
• Стаття 87. Громадська рада доброчесності
• Стаття 88. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 89. Підготовка судді для підтримання його кваліфікації
• Стаття 90. Завдання та порядок регулярного оцінювання судді
• Стаття 91. Значення результатів регулярного оцінювання
• Стаття 92. Статус та склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 93. Повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 94. Вимоги до члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 95. Порядок проведення конкурсу та призначення на посаду члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 95-1. Конкурсна комісія
• Стаття 96. Звільнення члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України з посади
• Стаття 97. Припинення повноважень члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 98. Організація роботи та засідання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 99. Права члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 100. Відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 101. Рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 102. Забезпечення діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 103. Служба інспекторів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
• Стаття 104. Статус і структура Національної школи суддів України
• Стаття 105. Завдання Національної школи суддів України
• Стаття 106. Підстави дисциплінарної відповідальності судді
• Стаття 107. Звернення з дисциплінарною скаргою щодо судді
• Стаття 108. Орган, що здійснює дисциплінарне провадження щодо судді
• Стаття 109. Дисциплінарне стягнення стосовно судді
• Стаття 110. Погашення дисциплінарного стягнення
• Стаття 111. Оскарження рішення у дисциплінарній справі стосовно судді
• Стаття 112. Загальні умови звільнення судді з посади
• Стаття 113. Звільнення судді з посади за станом здоров’я
• Стаття 114. Звільнення судді з посади у разі порушення ним вимог щодо несумісності
• Стаття 115. Звільнення судді з посади у разі вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубого чи систематичного нехтування обов’язками
• Стаття 116. Звільнення судді з посади за його заявою про відставку або про звільнення з посади за власним бажанням
• Стаття 117. Звільнення судді з посади у зв’язку з незгодою на переведення до іншого суду у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду
• Стаття 118. Звільнення судді з посади у зв’язку з порушенням обов’язку підтвердити законність джерела походження майна
• Стаття 119. Припинення повноважень судді
• Стаття 120. Припинення повноважень судді у зв’язку з досягненням суддею шістдесяти п’яти років
• Стаття 121. Припинення повноважень судді у зв’язку з припиненням громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави
• Стаття 122. Припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним
• Стаття 122-1. Припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили рішенням суду про визнання активів судді необґрунтованими та їх стягнення в дохід держави
• Стаття 123. Припинення повноважень судді у зв’язку зі смертю судді
• Стаття 124. Припинення повноважень судді у зв’язку з набранням законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину
• Стаття 125. Припинення трудових відносин із суддею внаслідок припинення повноважень
• Стаття 126. Завдання суддівського самоврядування
• Стаття 127. Організаційні форми суддівського самоврядування
• Стаття 128. Збори суддів
• Стаття 129. З’їзд суддів України
• Стаття 130. Порядок скликання з’їзду суддів України
• Стаття 131. Обрання делегатів на з’їзд суддів України
• Стаття 132. Порядок проведення з’їзду суддів України
• Стаття 133. Рада суддів України
• Стаття 134. Забезпечення діяльності органів суддівського самоврядування
• Стаття 135. Суддівська винагорода
• Стаття 136. Відпустка
• Стаття 137. Стаж роботи судді
• Стаття 138. Забезпечення житлових умов судді
• Стаття 139. Забезпечення потреб судді, пов’язаних з його діяльністю
• Стаття 140. Державний захист суддів та членів їхніх сімей
• Стаття 141. Соціальне страхування судді
• Стаття 142. Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці
• Стаття 143. Вихідна допомога судді у зв’язку з відставкою
• Стаття 144. Медичне обслуговування та санаторно-курортне лікування суддів та членів їхніх сімей
• Стаття 145. Припинення відставки судді
• Стаття 146. Особливості забезпечення функціонування судової влади
• Стаття 147. Система забезпечення функціонування судової влади
• Стаття 148. Засади фінансування судів
• Стаття 149. Порядок фінансування судів
• Стаття 150. Державна служба в системі правосуддя, оплата праці та соціальні гарантії
• Стаття 151. Статус Державної судової адміністрації України
• Стаття 152. Повноваження Державної судової адміністрації України
• Стаття 153. Голова Державної судової адміністрації України
• Стаття 154. Територіальні органи Державної судової адміністрації України
• Стаття 155. Апарат суду
• Стаття 156. Особливості апарату Верховного Суду
• Стаття 157. Помічники суддів
• Стаття 158. Бібліотека суду
• Стаття 159. Служба судових розпорядників
• Стаття 160. Забезпечення охорони та підтримання громадського порядку в судах
• Стаття 161. Статус Служби судової охорони
• Стаття 162. Повноваження Служби судової охорони
• Стаття 162-1. Правовий статус працівників Служби судової охорони
• Стаття 163. Проходження служби у Службі судової охорони
• Стаття 164. Спеціальні звання співробітників Служби судової охорони
• Стаття 165. Соціальний захист співробітників Служби судової охорони

Користуйтеся нашими сервісами для отримання юридичних послуг:

Безкоштовна консультація Швидку відповідь на Ваш юридичний питання допоможе зорієнтуватися в подальших діях.

Оголосіть власний тендер Та отримаєте вигідну пропозицію від більш ніж 5000 юристів з усієї України.

Відео-консультація Для юриста це сучасне і ефективне рішення для отримання необхідної інформації

Каталог юристів України Це ефективний спосіб знайти надійного і професійного виконавця для Вашої юридичної мети

Новели Положення про помічника судді

Майже 90% поданих спільнотою помічників суддів пропозицій імплементовано у текст нової редакції Положення.

Ольга Примак-Березовська,

голова Асоціації помічників суддів України

Сьогодні судова гілка влади перебуває у стані трансформації та реформування, саме тому важливо бути на хвилі розвитку законотворчих подій в державі та брати безпосередню участь у формуванні свого професійного майбутнього, зміцнюючи позиції як всередині системи, так і зовні. Асоціація помічників суддів України є стражем захисту прав та інтересів помічників та завжди тримає руку на пульсі у питаннях, що стосуються професії.

Надаючи аналіз ухваленого Положення про помічника, затвердженого рішенням РСУ від 18.05.18 (далі — Положення), хотілося б розпочати з позитивних моментів, що так жваво сьогодні обговорюються у нашій спільноті. Слід визнати, що, порівняно з попередньою редакцією, нове Положення набагато більш збалансоване, враховує інтереси власне помічників суддів. Тому маємо надію, що правовий стан професії в судовій системі майбутнього буде лише покращуватися.

Головним є, звісно, те, що вперше за усю історію існування професії помічника судді Положення розроблене з врахуванням пропозицій та зауважень самих помічників суддів з усієї України. Це стало можливим за допомогою ефективної комунікації між представниками професії та РСУ. Ми розпочали діалог, де Асоціація виступила адвокасі-провайдером цих взаємовідносин, а представники РСУ були прикладом того, як у цивілізованому світі працюють демократичні засади впливу громадськості на орган, що формує їх професійне майбутнє.

Звісно, не все ідеально, але майже 90% поданих спільнотою помічників пропозицій імплементовані у текст нової редакції Положення. На мою думку, це є перемогою усіх сторін даних трудових відносин, оскільки від цього залежить ефективність роботи судової системи в цілому.

Положення містить 25 пунктів, ключовими з яких є позиції щодо: права судді мати додаткового помічника (п. 11); порядку нарахування премій, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень (п. 15, 16, 17); права на додаткову відпустку за особливий характер праці (п. 18); порядку заміщення секретаря судового засідання помічником судді (п. 20) тощо.

Усі ці позиції є безперечно позитивною новелою в питаннях прав та обов’язків помічників, проте містять багато питань, які потребують більш детального тлумачення.

Так, аналізуючи впровадження інституту «додаткового помічника», слід виділити основні питання, пов’язані з цим. По-перше, чи є рівним статус основного та додаткового помічника? Якщо так, як саме розподілятимуться посадові обов’язки та навантаження, в залежності від «паритетного» та/або «первинного» — «другорядного» статусу? В залежності в цього, як буде здійснюватись порядок оплати праці? Крім того, у разі визначення «найбільш поточного навантаження» на того чи іншого суддю, слід передбачити взаємозв’язок між оцінкою цього навантаження та показниками статистичних даних, що ведуться в судах. На нашу думку, це буде об’єктивним критерієм і убезпечить від зловживань.

Розглядаючи п. 12 Положення, поряд з пунктом 11, хотілося б звернути увагу на необхідність передбачити в тексті застереження щодо звільнення у разі неможливості заміщення посади додаткового помічника. Тобто надати певні гарантії помічникам суддів, що опинилися в ситуації можливого звільнення (переведення судді, припинення повноважень судді тощо), не залишитись на вулиці.

Також у розрізі п. 12, а саме в його останньому абзаці, кидається в очі теза про «…дотримання гарантій у разі звільнення помічника, передбачених законодавством». На жаль, на сьогодні жодних соціальних і трудових гарантій в українському законодавстві не існує. Саме тому більшість помічників суддів, які стурбовані своїм професійним майбутнім, вкрай скептично ставляться до виведення їх у патронатну службу. Ми сьогодні не знаємо, як буде розраховуватися стаж у разі неповернення на державну службу, чому при звільненні помічнику не забезпечується державна гарантія щодо виплати середньомісячного заробітку, і наприкінці найболючіше — як саме оскаржити своє незаконне звільнення? Адже на сьогодні фактично таке оскарження не можливе в законодавчому та процедурному сенсі. Усе це порушує принцип «юридичної визначеності», задекларований в численних рішеннях ЄСПЛ, а тому ми маємо удосконалювати ці правові позиції.

Питання соціального захисту при звільненні сьогодні щодо помічників є дискримінаційним порівняно з державними службовцями, що є неприпустимим. Ми впевненні, що держава має бути зацікавленою у збереженні кадрового потенціалу в судах за рахунок кваліфікованих представників професії. Щодо преференцій навіть в питаннях доступу до професії судді, що передбачені ЗУ «Про судоустрій і статус суддів», хотілося б також бачити застосування аналогічних преференцій і у разі вступу на держслужбу, за умови якщо працівник раніше мав такий статус. Тобто фактичного повернення, а не вступу на держслужбу. Це зміцнило б авторитет професії та безперечно позитивно вплинуло б на доступ до публічної служби усіх представників держапарату.

Щодо п.п. 15, 16 та 17 в частині нарахування премій, застосування заохочень та дисциплінарних стягнень. Ця тема викликає найбільше баталій серед нашого вузького професійного середовища, адже юридична природа патронатної служби покликана забезпечувати організацію роботи певного окремого «патрона», тобто судді. Тому, виходячи з характеру посадових обов’язків, помічники суддів у більшості випадків незадоволені тим, коли преміювання здійснюється керівником апарату відповідного суду. Ми переконані, що преміювання є видом певного заохочення й оцінки якості роботи помічника, тому таку оцінку може здійснювати виключно суддя. Незважаючи на те, що п. 15 містить позицію щодо «…обов’язковості подання безпосереднього керівника» в частині повноважень керівника апарату нараховувати надбавки, премії та матеріальну допомогу, хотілося б щоб усі суди України перейняли досвід Верховного Суду, в якому без погодження із суддею жодна матеріальна дотація не застосовується і не обмежується відповідно. Те саме стосується й порядку заохочень та дисциплінарних стягнень.

Врай приємним пунктом положення для помічників є п. 18, який стосується надання відпусток. Нарешті саме в Положенні окремо надано право помічникам мати додаткову відпустку за особливий характер праці в розмірі до 4 календарних днів. На нашу думку, це є справедливо, адже багато помічників, колишніх держслужбовців, з переведенням на патронатну службу були обмежені строком щорічної основної відпустки, лише у 24 дні, при тому що мали по 35 днів і більше.

Таке обмеження законодавця, на моє глибоке переконання, є грубим порушенням Конституції України, а саме ст. 22 щодо недопущення при прийнятті нових законів звуження існуючих прав і свобод громадянина, але наразі мова не про це. Йдеться про те, яким чином визначати «особливий характер праці» за роботу на персональному комп’ютері? І як саме обліковувати тривалість такого виду відпустки? Ці питання потребують безумовного чіткого та зрозумілого роз’яснення у найкоротші строки з подальшим направленням на адреси усіх судів України. Зараз власне триває відпускний період і ці 4 дні для працівників є важливими.

Крім того, ми вважаємо, що тривалість відпустки так само має збільшуватись в залежності від вислуги років у державному органі, аналогічно виплаті надбавок. Це убезпечило б від плинності кадрів та слугувало б певним мотиваційним важелем для працівників.

Нарешті, порядок заміщення помічником судді секретаря судового засідання. Дану позицію в Положення вбудовано на підставі набуття чинності новими процесуальними кодексами від 15.12.2018, помічникові судді надано статус «іншого учасника судового процесу» та делеговано повноваження секретаря судового засідання. Ми неодноразово виступали з критикою законодавця стосовно цих норм кодексів, однак поки перемовини ще тривають.

Спільнота помічників виступає опонентом такої законодавчої позиції, оскільки вбачає у цьому безліч ризиків, пов’язаних з тим, що ми не є державними службовцями, тобто не забезпечені повноваженнями виконання функцій держави, не складаємо присяги і наголошуємо, що патронатна служба має зовсім іншу юридичну природу. Саме тому ми наполягали, щоб в Положенні було застереження про те, що дане заміщення можливе лише у разі відсутності можливості заміни іншим секретарем судового засідання відповідного суду. Таке застереження надає можливість помічнику убезпечити себе від зловживань з боку керівництва та уникнути відповідальності у разі виникнення законодавчих колізій, пов’язаних з квазі-статусом. Тобто у разі дійсної необхідності заміни секретаря судового засідання помічник зможе послатися на п. 20 Положення та заміщати секретаря судового засідання у вкрай поодиноких випадках, а саме у разі реальної неможливості заміни іншим секретарем.

Більше того, у випадку все ж таки здійснення повноважень секретаря судового засідання, помічникові має бути компенсовано матеріальну винагороду за суміщення посад.

Поряд з пунктом 20 виникають питання до п. 22 Положення, а саме у частині заборони здійснення дій процесуального характеру (ведення журналу судового засідання, надіслання судових повісток-повідомлень, телефонограм, складення довідок тощо).

П. 20 Положення також містить вказівку на те, що помічник судді здійснює перевірку і контроль своєчасності оформлення протоколів судових засідань, передачі до канцелярії суду та/або архіву секретарем судового засідання судових справ.

Тобто фактично тут йдеться про вид певного контролю секретаря судового засідання, який є державним службовцем і на якого розповсюджується дія Закону України «Про державну службу». Разом з тим ст. 9 цього Закону визначено, що під час виконання своїх обов’язків державний службовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби. В даному випадку виникає питання, як помічник судді може виконувати вимогу Положення щодо контролю секретаря, який може відмовитись виконувати таке доручення на підставі Закону?

Ще одним цікавим пунктом Положення є позиція, що міститься в абз. 3 п. 23, щодо обов’язку запобігти виникненню конфлікту інтересів. Дана теза є не окресленою у правовому полі, оскільки поняття «конфлікт інтересів» регламентований Законом України «Про запобігання корупції», який на працівників патронатної служби не розповсюджується.

Звісно, усіх цих питань можливо було б уникнути, у разі прийняття профільного ЗУ «Про патронатну службу», і ми сподіваємося, що законодавець зрозуміє нагальну необхідність найближчим часом розпочати підготовку даної законодавчої ініціативи.

А на разі з прийняттям нового Положення розпочалася нова історія нашого професійного майбутнього, і в свою чергу хочеться додати, що Асоціація помічників суддів України докладе усіх зусиль, щоб розширити права та гарантій представників професії, зміцнити її позиції на ринку праці та підвищити авторитет і статус як всередині судової системи, так й в суспільстві зокрема.