Предметом психодіагностики є: властивості чи особливої поведінки. Методи, конкретні методики діагностування найбільш універсальних конструктів особистості, таких як: риси особистості, здібності, мотиви, свідомість та самосвідомість, міжособистісні взаємини.
Психодіагностика (грец. psyche – душа і diagnostikos – здатність розпізнавати) – галузь психологічної науки, що розробляє теорію, принципи, інструменти оцінювання і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, змінні соціального оточення, в якому здійснюється життєдіяльність особистості.
Психологічний діагноз – це кінцевий результат діяльності психолога з з'ясування сутності індивідуально-психологічних особливостей особистості, оцінці їх актуального стану і прогнозу подальшого розвитку.
Валідність критеріальна — Визначається кореляцією між результатами тестування й зовнішньою критеріальною змінною, зокрема показниками,отриманими шляхом незалежного оцінювання (експертні судження, результати інших тестів, валідність яких уже встановлена).
Психологічний тест — стандартизоване, часто обмежене у часі випробування, призначене для встановлення кількісних і якісних індивідуально-психологічних особливостей. Основне завдання тесту — передбачення на його основі майбутньої поведінки досліджуваного.
Основу психодіагностики складає психометрика, яка займається кількісним вимірюванням індивідуально-психологічних особливостей.
Про автора