Опис та характеристика рослини Помідор їстівний

Lycopersicon lycopersicum (L.) Karst. ex.Farw., Solanum lycopersicum L., Lycopersicum esculentum Mill..

Помідор (лат. Solánum lycopérsicum) – однорічна або багаторічна трав’яниста рослина, вид роду Пасльон (Solanum) сімейства Пасльонові (Solanaceae). Вирощується як овочева культура; вирощується для їстівних плодів – соковитих багатогніздних ягід різної форми та забарвлення, також званих томатами або помідорами.

Походить із Південної Америки, де його вирощували туземці задовго до відкриття континенту європейцями. Овоч був відомий у V ст. до зв. е. жителям Болівії, Перу, Чилі, Еквадору. Дикі та напівкультурні форми цієї рослини досі зустрічаються в Перу, на Галапагоських островах та інших місцях. У Південній Америці томат ріс у вигляді трав’янистої рослини, чагарнику і навіть дерева заввишки до 5 м. У давнину томат зі своєї батьківщини потрапив до Мексики, де, можливо, і був одомашнений.

У Європу ця рослина завезена у XVI столітті іспанськими та португальськими мореплавцями з Перу. До Північної Америки томат потрапив з Європи. З Північної Америки він знову повернувся до Південної настільки зміненим, що місцеві жителі його не впізнали і ставилися до нього вороже, як до всього європейського. Таке формоутворення відбулося за один-два сторіччя. На природну еволюцію знадобилося б принаймні кілька мільйонів років, а то й більше.

З середини того ж століття томат починає поширюватися як декоративна рослина спочатку у Португалії, Іспанії, Італії, а потім у Данії та Англії. Пізніше, вже у XVII столітті, томат потрапив до Франції, у XVIII столітті до Німеччини та наприкінці XVIII століття з’явився у Росії та Україні.

Мовою народів, що населяли території Мексики та Перу (ацтеків, інків, індіанців), ця рослина називалася “томатль” – “велика ягода”, “перуанське золоте яблуко”. Звідси і походить російська назва «томат». Італійці, яким томат дуже сподобався, вперше у 1554—1556 рр. назвали його інакше: “pomidoro” – “золоте яблуко”, “золотий плід”. Чому золоте? Мабуть, їм потрапили плоди не червоні, а жовті або світло-жовтогарячі. У Франції йому чомусь одразу дали назву «pomme d’amour» — «яблука кохання», «любовний плід».

Помідор їстівний займає 2-е місце серед овочевих культур. У нас в країні його щорічно вирощують на 240 тис. га, що становить 23% загальної площі під овочевими культурами. Він широко використовується в їжу в свіжому і переробленому вигляді. Багато томата переробляють в консервній промисловості. Широко використовують при солінні, маринуванні, отриманні томат-пюре, пасти соку і соусів. Рекомендована норма споживання томата на одну людину в рік складає 17 кг. Плоди мають дуже високі поживні та дієтичні властивості. Вони володіють прекрасними смаковими якостями завдяки вмісту цукру 4-5%, білків 0,5-1,5, органічних кислот, клітковини, мінеральних солей і різних вітамінів. Томати широко практикуються і при домашньому консервуванні.

У народній медицині томати застосовують мало. Пояснюється це тим, що поширення їх як овочевого продукту відбулося порівняно недавно. Наукова ж медицина оцінила чудові якості плодів. Томати широко використовують у лікувальному харчуванні як додаткове джерело поповнення організму вітамінами та мінеральними солями. Помідори хороший засіб профілактики авітамінозів та покращення травлення. Низька енергетична цінність (калорійність) і ніжна клітковина дозволяють включати томати в раціон особам, які страждають на ожиріння.

Ніжна клітковина та пектинові речовини м’якоті томатів стимулюють травлення, посилюють перистальтику кишечника та виділення шлункового соку, пов’язують та виводять речовини, що потрапляють з їжею або утворюються внаслідок порушення травлення. Завдяки наявності яблучної та лимонної кислот томати збуджують апетит, активізують процес травлення, надають пригнічуючу дію на хвороботворну кишкову мікрофлору та паразитів.

Сік з томатів корисний усім, особливо страждаючим захворюваннями органів травлення. Таким хворим на стадії загострення сирі овочі нерідко забороняють, а соки їх пити можна. Сік стимулює діяльність травних залоз та жовчовиділення, значно покращується засвоєння їжі.

Як дієтичний продукт, багатий на калій, свіжі томати та сік призначають при серцево-судинних захворюваннях (стенокардія, атеросклероз, після інфаркту міокарда), особливо при порушеннях серцевого ритму. Регулярне вживання на добу 300-400 г томатів або 1 склянка томатного соку з м’якоттю доставляє серцю необхідну кількість калію.

Томатний сік корисний при гіпертонічній хворобі, оскільки має гіпотензивну дію, тобто знижує артеріальний тиск. При ревматизмі, коли виключають із харчового раціону м’ясо та жири, а також знижують споживання продуктів з високим вмістом крохмалю, корисні свіжі томати. Великий вміст пектинових речовин у томатах активно знижує рівень холестерину в крові. Використання томатної олії особливо знижує рівень холестерину хворих на атеросклероз. Тому цілющі плоди та їх сік рекомендують включати в меню людей середнього та старшого віку.

За сприятливих температурних умов та наявності вологи насіння томату проростає на 3— 4 доби після висіву; при нестачі тепла, особливо при висіві у відкритий ґрунт — через 2—3 тижні. У насіння після набухання спочатку з’являється корінець, потім починає рости підсім’ядольне коліно, яке згинається у вигляді петельки, пробиває ґрунт і в міру зростання виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту. Після сходи випрямляється і розкривається сім’ядольне листя, подальше зростання рослини йде за рахунок точки зростання стебла.

У томатної рослини за сприятливих умов у перші 2-3 тижні після сходів переважає ріст кореневої системи, сім’ядольне листя збільшується повільно. При безрозсадному вирощуванні, і навіть при знижених температурах в розсадних спорудах цей період триваліший. Перший справжній лист утворюється через 6-10 діб.

Наступне листя утворюється через 5-6 діб, а далі швидше – через кожні 3-5 діб. У місячному віці рослини томату мають 4-5 листків. Одночасно зі зростанням листя йде зростання стебел і коріння.

Над 7-9-м справжнім листком у ранньостиглих сортів і над 12-14-м листком у пізньостиглих, приблизно через 30-40 діб після появи сходів закладаються квіткові кисті. З цього часу процес утворення бутонів та вегетативне зростання йдуть паралельно, не припиняючись практично протягом усього вегетаційного періоду та плодоношення, фаза бутонізації триває близько 15-20 діб. Тривалість періоду від появи сходів до початку цвітіння коливається у великих межах: у ранньостиглих через 40-50 діб, середньостиглих – 51-70, пізньостиглих 71-90 діб.

Цвітіння починається з першої кисті та йде знизу вгору. Друга кисть у цей час перебуває в стадії бутонізації і зацвітає лише через 6-15 діб. Третя кисть цвіте приблизно через тиждень після другої, четверта – через тиждень після третьої і т. д. У кожному пензлі першими розкриваються нижні 2 квітки, за ними попарно розкриваються ті, що сидять вище. Від початку до масового цвітіння кисті (75% квіток, що розкрилися) проходить від 2 до 6 діб.

Від початку цвітіння до дозрівання перших плодів ранньостиглих сортів проходить 35-45 діб, для середньостиглих – 46-65 діб і пізньостиглих сортів цей період збільшується до 66-85 діб.

Тривалість вегетаційного періоду сортів томату може значно змінюватись залежно від погодних умов ґрунтово-кліматичної зони, способів та технології вирощування. Ця відмінність може досягати 20-30 діб. Вегетаційний період (від появи сходів до дозрівання плодів) у різних сортів сильно змінюється і становить: у ультраскоростиглих сортів – 85-90 діб, ранньостиглих – 91-105, середньоранніх – 106-110, середньостиглих – 111-115, середньопізніх – 116-120, пізньостиглих – понад 120 діб. При вирощуванні одного і того ж сорту на півдні та на півночі вегетаційний період у першому випадку коротше через кращу теплозабезпеченість.

Залежно від сорту та способу посадки помідор цвіте з кінця травня – середини червня і до заморозків.

Помідори розмножуються насінням та вегетативно (пасинками).

Через скільки днів після цвітіння дозрівають помідори

Вирощуючи помідори на ділянці, городник проводить контроль розвитку, орієнтуючись на терміни появи сходів, розвитку куща, цвітіння і дозрівання помідорів. Знаючи, через скільки днів після цвітіння дозрівають помідори, можна коригувати основний догляд, доповнюючи його процедурами для прискорення або посилення плодоношення у відкритому грунті.

Через скільки днів після цвітіння дозрівають помідори?

Сорти помідор, використовувані для посадки на дачній ділянці, можна розділити на наступні:

Кожен з типів помідор дозріває в свої терміни за умови, що були дотримані основні агротехнічні прийоми посадки. Варто також відзначити, що додаткова стимуляція, наприклад, рання прищипка, підгодівля і інші, впливає на розвиток помідор у відкритому грунті, прискорюючи її.

На замітку городника. після ранньої прищіпки помідор (верхівковий пагін) в IV фазі утворюються потужні стебла.

На дозрівання після цвітіння помідор також впливає вибіркове видалення пагонів і суцвіть – залишають лише сильні, здатні швидко сформуватися і перетворитися в зав’язі. Як визначити сильні пагони? Найчастіше, пагони визначаються стандартна, результат з історії плодоношення, орієнтуючись на зону куща, найбільш плодоносить в минулому сезоні.

Через скільки днів після цвітіння дозрівають помідори:

• Перші кисті суцвіть з’являються, коли на розсаді є до 8 аркушів.
• Наступні (друга і третя) – після посадки у відкритий грунт.
• Від числа листів на кущі залежить швидкість і обсяги плодоношення.
• Квіткова кисть з’являються через 1 тиждень після цвітіння останньої.
• Плодоношення настає в залежності від сорту, біологічних ознак і погодних умов.
• Від початку цвітіння до появи і наливу плодів помідорів проходить від 40 до 55 днів.

На замітку городника. один і той же сорт може плодоносити в різний час. Терміни достигання помідорів у відкритому грунті, в такому випадку, залежать від сприятливих умов вирощування, в які входять погодні умови, обробка помідор на стадії розсади, догляд за помідорами у відкритому грунті.

Чому помідори цвітуть, але не плодоносять?

Поширеною проблемою серед городників при вирощуванні помідорів у відкритому грунті – чому помідори цвітуть, але не плодоносять?

Причини, чому помідори не плодоносять:

• Недостатній обсяг освітлення;
• Брак поживних речовин (мінерали, мікроелементи, органіка);
• Недостатній полив;
• Запустіння посадок;
• хвороби;
• паразити;

Що допоможе прискорити розвиток плодів помідорів у відкритому грунті?

Для того, щоб прискорити дозрівання помідорів у відкритому грунті, можна використовувати ефективні кореневі і позакореневе підживлення у відкритому грунті. Кореневі підживлення грунтуються на внесення мінеральних добрив і мікроелементів.

Позакореневе підживлення помідорів для плодоношення в грунті:

• Обприскувати витяжкою суперфосфату (0,5%) – приготувати за 1 день до використання;
• Обробляти розчином: 50 грам суперфосфату + 10 л гарячої води – кілька разів перемішати, настояти 12-24 годин.

Після здійснення процедур, стежити за реакцією, продовжувати помірно поливати. При необхідності повторити обприскування.

(Поки немає оцінок. Будьте першим!)
Завантаження.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

Схожі статті