Розповідь про ліс

Природне угрупування “Ліс” – це дивна різноманітна екосистема, яка включає в себе велику кількість видів тварин і рослин. Ліс можна порівняти з живим організмом з дуже складною будовою, який живе за своїми правилами. Кожен з членів цієї спільноти пов’язаний з іншими найтіснішим чином.

Характеристика лісової спільноти

Ліс – це одна з найважливіших складових біосфери, основний продукт природи. Ліси широко поширені по всій земній кулі, і їх можна знайти на всіх континентах, за винятком одного – Антарктиди. Вони займають близько 30% всієї суші, і їх площа становить понад 4 000 млн. Гектарів. Більшу частину всіх лісів на Землі займають тропічні і субтропічні джунглі.

Лісове угрупування – одне з найбільш древніх на планеті, і його формування почалося багато мільйонів років тому. Протягом цього часу лісу піддавалися різним сильним впливам, завдяки яким набули сучасного вигляду.

Існує кілька видів лісів:

• Незаймані ліси – ділянки природи, куди ще не ступала нога людини. На Землі таких лісів з кожним роком залишається все менше.
• Стихійно-природні ліси – створюються природою, але остаточне їх формування відбувається під впливом природних стихій і людини.
• Природні ліси – частково регулюються людиною. На їх території може відбуватися вирубка підліску, полювання.
• Штучні ліси – повністю створюються руками людини. На великій ділянці землі висаджуються певні види дерев, які потрібні в господарстві або необхідні для збільшення чисельності якогось виду тварин.

Характерною особливістю будь-якого лісового угрупування є ярусність. Самий верхній ярус займають великі і високі дерева. Під їх густими кронами формується особливе середовище, яку не зустрінеш на відкритих просторах.

Всі дерева намагаються якомога більше витягнутися вгору, щоб отримати більше сонячного світла. Їх гілки починаються високо від землі, стовбури сильно витягнуті, а крони – досить вузькі. Відмінною рисою лісу є жорстка конкуренція між деревами.

Під високими деревами розташовується середній ярус: чагарники (підлісок). Потім слід нижній ярус: різні трави, мохи.

Флора і фауна лісу

Залежно від природної зони лісу можуть бути хвойними, змішаними, широколистяними, тропічними і субтропічними. Від цього залежить і видовий склад рослинності. У лісах можуть рости найрізноманітніші дерева: сосна, ялиця, ялина, береза, кедр, дуб, липа, верба і багато інших. З чагарників широко поширений шипшина, смородина, малина, жимолость, ожина. До невисоким лісовим рослинам ставляться папороті, суниця, журавлина, чорниця. Також в лісі росте багато мохів та грибів.

Якщо говорити про тварин природного угрупування “Ліс”, то слід згадати ведмедя, тигра, вовка, рись, росомаху – це великі лісові хижаки. До великих травоїдних тварин ставляться лось, олень, козуля, кабан. У лісах дуже багато великих і дрібних гризунів, різних птахів. Але найбільше поширені в лісі різноманітні комахи.

Що ми дізналися?

При вивченні доповіді на тему «Ліс – природне угрупування» за програмою 3 класу навколишнього світу ми дізналися, що собою являє ліс, які види його зустрічаються в природі, яке значення він має для біосфери. Ми з’ясували, яким різноманітним і багатим є рослинний і тваринний світ лісового угрупування.

Один мільярд нових дерев від Зеленського. Чи це реально і де рости цим лісам

Лісами вкрито близько 16% української території, але цей показник не враховує самосійні ліси. Навіть разом із ними в Україні росте вдвічі-втричі менше лісів, ніж у багатьох країнах ЄС. А масштаб незаконних рубок більший

Відновлення згорілих лісів, протидія незаконним рубкам, облік лісових фондів, гідна оплата праці лісників та захист біорізноманіття – з жодним із цих завдань Україна досі не впоралася. Але президент Володимир Зеленський ставить ще одне – посадити за три роки мільярд дерев та заліснити впродовж десятиліття мільйон гектарів.

ЄС, маючи значно більше ресурсів та можливостей, за цей же час планує висадити на території 27 країн щонайменше три мільярди дерев. Про це йдеться в Стратегії з біорізноманіття ЄС, розрахованій на період до 2030 року.

На що спираються українські президент та уряд, ставлячи такі амбітні цілі, на які не наважуються у решті країн Європи?

Діяти при цьому обіцяють швидко. У серпні цьогоріч від Кабміну чекають проєкт програми “Масштабне залісення України” з детальним описом усіх заходів із розведення та відновлення лісів. Під першим мається на увазі саджання нових дерев. Під другим – відродження лісу там, де його зрубали чи де він згорів.

ВВС News Україна розбиралася, за яких умов нові ліси пішли б Україні на користь.

Тривога за біорізноманіття

Попри те, що загалом ідею збереження і збільшення площ лісів підтримують всі, але науковців непокоїть доля деяких можливих ареалів заліснення.

Це, перш за все, стосується степів, де необдумані кроки можуть навіть нашкодити.

“Степова кліматична зона охоплює 40% території України. Але природний степ зберігся лише на 3%. Коли урядовці кажуть, що саджатимуть нові ліси на деградованих малопродуктивних землях ріллі й не чіпатимуть степ, мене це не заспокоює. Адже землі в степовій зоні – це і є деградована рілля”, – пояснює еколог Олексій Василюк з “Української природоохоронної групи”.

Упродовж років він власноруч складав карти українських степів та вивчав їхню рослинність.

Експерти вказують, що у степових ґрунтах завдяки густому мереживу коріння багаторічних рослин упродовж тисячоліть накопичувався вуглець.

Якщо засадити їх лісами, то він частково може потрапити в атмосферу. Адже висадка дерев може порушити цілісність цих ґрунтів. А самі дерева мають вирости, щоб поглинати великі обсяги вуглецю. На це підуть десятки років. Крім того, зникнуть деякі степові види рослин, чиє коріння поглинало вуглець.

Йдучи крізь змішаний ліс під Києвом на території Клавдієвського лісгоспу, еколог помічає тендітну дику орхідею білого кольору. Вона самотньо росте обабіч стежини.

“В Україні налічується 69 видів диких орхідей. Є такі, що ростуть лише в степу. Якщо зруйнувати його природну екосистему, то й такі квіти у нас зникнуть. Природний степ має надзвичайно багату рослинність”, – пояснює науковець.

Автор фото, Saw San Teo / EyeEm/GettyImages

В українських степах росте дика орхідея

Думки науковців щодо залісення розділилися. Експерти з біорізноманіття б’ють на сполох: нові ліси можуть порушити природні екосистеми з їхнім унікальним біорізноманіттям. Насамперед може йтися про степи, луки та болота, якщо дерева саджатимуть саме там.

Ці перестороги небезпідставні в країні, де 70 % земель розорені під сільськогосподарські угіддя, ще близько 16% уже зайняті лісами. Якийсь відсоток української території вкривають самосійні ліси, але юридично вони такими не визнані й рахуються як сільгоспугіддя. Їхня легалізація мала б стати частиною “зеленої програми” Зеленського.

“Це найкращі, найцінніші ліси, бо вони мають природне походження”, – наголошує міністр захисту навколишнього середовища та природних ресурсів Роман Абрамовський в інтерв’ю ВВС. І додає, що його відомство вже розв’язує проблему їхнього статусу.

В таких країнах, як, приміром, Франція, Німеччина чи Іспанія лісів вдвічі-втричі більше, ніж в Україні.

Експерти з управління лісами президентську ініціативу переважно підтримують, адже вона дасть поштовх розвитку лісового господарства. Крім того, дерева поглинають вуглець. Саме його викиди в атмосферу спричинюють глобальні зміни клімату.

“Я 30 років говорив про те, що потрібно збільшувати кількість лісів в Україні. У нас дуже довго нічого не робили в цьому напрямку. Лісники в Україні опинилися просто на дні”, – каже Сергій Зібцев, професор Національного університету біоресурсів та природокористування.

Автор фото, Instagram/@sluga95

Президент обіцяє посадити мільярд дерев за три роки. Фото з серіалу “Слуга народу”

“Плануємо висаджувати дерева на деградованих малопродуктивних землях ріллі. А також на колишніх промислових землях, які потребують рекультивації, та в містах”, ­ – пояснює Роман Абрамовський.

Під залісенням міст мається на увазі “паркова” ініціатива. Український президент запропонував посадити по новому парку в кожній з 1551 місцевих громад України.

Міністр запевняє, що в природних екосистемах степів дерева точно не будуть саджати.

“У нас є 100 тисяч гектарів у Держлісагентстві, які не враховані в матеріалах лісовпорядкування. Там давно нічого не висаджували. Тому саджання на цих територіях сіянців – це лісорозведення. Але частково десь це буде збереження лісів, буде їхній підсів”, – розповідає Роман Абрамовський.

З 10,4 млн гектарів лісового фонду України фактично лісами вкриті 9,6 млн гектарів.

Планують відновлювати корінні ліси й змішувати при цьому різні види дерев. Змішані ліси витриваліші та стійкіші. Вони не вигорають так сильно, як монокультурні під час пожеж. І загалом спроможні краще адаптуватися до безсніжної зими й спекотнішого, тривалішого літа. А саме так виглядатимуть зміни клімату на українських теренах, як прогнозують науковці.

Ця стаття містить контент, наданий Google YouTube. Ми питаємо про ваш дозвіл перед завантаженням, тому що сайт може використовувати файли cookie та інші технології. Ви можете ознайомитися з політикою щодо файлів cookie Google YouTube i політикою конфіденційності, перш ніж надати дозвіл. Щоб переглянути цей контент, виберіть “Прийняти та продовжити”.

Прийняти та продовжити

Кінець YouTube допису, 1

Що й де будуть саджати?

• На Поліссі саджатимуть сосну, березу та дуб.
• У лісостепах – дуб, ясен та липу.
• У Карпатах та Прикарпатті – бук і ялицю.

Джерело: Міністерство захисту навколишнього середовища та природних ресурсів України.

А що з незаконними рубками?

Збереження біорізноманіття вже наявних природних екосистем, скільки б нових лісів не вирішили посадити, – це лише один із викликів.

А що, власне, відбувається з тими державними та комунальними лісами, які вже існують? Чи можна переходити до нового, не вирішивши задавнені проблеми?

“В умовах кліматичної кризи маємо насамперед захищати ті природні зрілі ліси, які вже існують, а не кидати всі сили на саджання нових. Нові дерева мають ще вирости перш ніж почати поглинати велику кількість вуглецю. На це підуть десятки років”, – пояснює Кшиштоф Чибор, експерт із біорізноманіття польського відділення Greenpeace.

За його словами, обіцянки посадити мільярди нових дерев – це своєрідний популістський тренд сьогодення. Його охоче підхоплюють та розвивають політики. Надто коли вони не готові визнати невдачі у розв’язанні реальних проблем.

Мине від 60 до 160 років перш ніж посаджене сьогодні дерево досягне піку своєї спроможності поглинати вуглець, пояснює Дмитро Карабчук, голова правління ГО “Лісові ініціативи і суспільство”, кандидат сільськогосподарських наук.

За прогнозами кліматологів, за пів століття на більшій частині території України буде степова кліматична зона. Й наскільки сильно зміниться клімат у майбутньому, залежить від того, що відбуватиметься саме з нинішніми лісами. Від цього залежить і те, чи виживуть майбутні ліси.

Відновлення згорілих лісів та протидія незаконним рубкам – саме це мало б бути пріоритетами в Україні, вважають Олексій Василюк та його колеги з “Української природоохоронної групи”.

Автор фото, Barcroft Media/GettyImages

Пожежа в лісах на Луганщині в жовтні 2020 року. Внаслідок лиха загинули 11 людей, десятки отримали опіки

“Від 20% до 30% деревини, отриманої внаслідок рубок в українських лісах, можуть перебувати в тіні“, – пояснює Дмитро Карабчук. Для її вирубки отримують лісорубні квитки, у документах вказують правдиву кількість повалених дерев, але при цьому занижують у них об’єм деревини. Тобто дерева мають більший діаметр, довжину. По факту на продаж іде більше сировини, ніж значиться офіційно.

За оцінками громадської організації Earthsight, у 2018-му близько 40% деревини державні лісгоспи отримали внаслідок незаконних рубок. Їх часто вдається проводити завдяки шпаринам у законодавстві. Те нечітко прописує критерії та умови для санітарних рубок.

Дмитро Карабчук визнає, що за останні два роки він спостерігає зміни на краще.

Хоча до розв’язання проблеми масових незаконних рубок далеко. Так, прогулюючись державним лісом під Києвом, екологи з “Української природоохоронної групи” бачать ознаки свіжої вибіркової санітарної рубки, яку провели під час періоду тиші з 1 квітня до 15 червня.

В цей час тварини в лісі розмножуються й такі рубки заборонені. Загалом вони виявили подібне щонайменше в 45 лісгоспах.

Автор фото, Dronarium Україна

Типова “лисина” в Українських Карпатах. Масові незаконні вирубки гірських лісів науковці вважають однією з причин руйнівних повеней останніх десятиліть

Зрештою, навіть якщо уявити, що Україна успішно врегулює описані вище проблеми, потрібно буде мотивувати лісників, місцеві громади та фермерів. Амбітні заяви про мільярди дерев не змусять людей відмовитися від власної ріллі на користь вирощування лісу.

Інші країни вже платять за екосистемні послуги фермерам та громадам. Тобто ті отримують від держави, приміром, субсидії на купівлю саджанців, отримують фіксовану платню за залісення кожного гектару.

Крім того, вони можуть заробляти власні кошти з продажу деревини, яку держава дозволяє заготовляти за умови збереження екосистеми.

Завдяки таким підходам Коста-Рика, приміром, зупинили масові вирубки. А також відродила дощові ліси, що вкривають нині близько 60% території цієї центральноамериканської країни.

У Китаї завдяки державним субсидіям заліснили в 1999-2002 роках 7,7 мільйона гектарів територій. Активну роль зіграли саме фермери.

Кабмін поки що лише розробляє державну програму, яка б мала дати відповідь на питання, як це робитиме саме Україна.

Можна, звісно, використовувати директивні методи озеленення країни.

Лісгоспи отримуватимуть рознарядки згори, скільки й чого посадити. Поміж іншого, виникатиме спокуса видавати фактичне відновлення лісів за саджання нових. Саме цього побоюються експерти, обізнані з реаліями українського лісового господарства.

Інший шлях – довший, але ефективніший. На ньому ключова роль мала б належати науці. А мільярди дерев виросли б завдяки економічним стимулам для громад, фермерів та лісників.

Хочете отримувати найважливіші новини в месенджер? Підписуйтеся на наш Telegram або Viber.

Як зникають ліси в Карпатах та у світі: вид із супутників

За даними Всесвітнього фонду природи, за останні 30 років площа лісів планети зменшилася на 178 млн гектарів – це майже втричі більше території України. Темпи зникнення лісів у самій Україні, зокрема, в Карпатах – теж тема для занепокоєння. Як виглядає із супутників вирубування лісів у Карпатах та інших частинах світу – на відео «Слово і діло».

Знищення лісів Карпат та світу: вид із супутників Слово і діло

На перших супутникових знімках видно, скільки було дерев у Карпатах вище 5 метрів на початку 2000-х років. На наступних знімках – які зміни відбулися за наступні роки: червоні точки – зниклі дерева, сині – приріст лісу за 2000-2012 роки.

Частина масиву лісу була втрачена в результаті розширення міст, розширення сільськогосподарських угідь, частина – в результаті пожеж і лісових хвороб. А частину дерев зрубали на продаж, і не завжди ці рубки були законними.

Одне з найпоширеніших дерев у Карпатах – бук. Його використовують для виготовлення меблів, в будівництві, промисловості та хімії. Такий попит на бук, звичайно, породжує його безжальну рубку. При цьому «чорні лісоруби» спилюють дерева навіть в національних парках і заповідниках.

Масові рубки лісу небезпечні ще тим, що підсилюють паводки. Адже дерева утримують і вбирають воду під час дощів і танення снігу. Деякі екологи пов’язують останні масштабні повені на Західній Україні і з цим фактором теж (хоча він не головний).

Загалом за останні 20 років втрати лісу в українських Карпатах становлять близько 170 тисяч гектарів, а всього по країні – більше мільйона гектарів. Для порівняння: в сусідній Польщі загальні втрати лісів за цей же термін становлять 1 млн 150 тисяч гектарів, у Франції – більше 1,2 млн гектарів, в Португалії – близько 1,1 млн гектарів.

Так що порівняно з іншими європейськими країнами ситуація зі знелісненням Карпат не виглядає такою катастрофічною. Але негативна динаміка, безумовно, є.

Ліси в Україні: скільки грошей витрачали на відновлення останні 10 років Скільки грошей витрачали на лісове господарство в Україні та яку площу лісів вдалося відновити – на інфографіці. 15 червня 2021, 11:05

Президент Володимир Зеленський недавно дав яскраву обіцянку – висадити мільярд дерев за три роки. Це буде коштувати бюджету, за попередньою оцінкою, мінімум 2 млрд грн.

Але ці кошти можна використовувати не тільки для висаджування нових дерев, а й для збереження лісів, які є. Адже є досить багато способів, як захистити ліси від незаконних рубок. Найбільш очевидний – відстежувати скорочення площі зелених насаджень із супутників.

У сусідів можна повчитися більш інноваційним способам. У Румунії для боротьби з «лісовою мафією» використовують систему, яка відстежує номери вантажівок, перевіряє наявність дозволу на перевезення деревини та може продавати сигнал тривоги. Ще одна розробка – «дерева, що кричать»: на верхівках дерев чіпляють прилади, які відправляють смс лісникам при звуці бензопили або ударів сокири.

А ось в деяких частинах світу справжня катастрофа з лісами. Тропічні ліси Амазонії виробляють 20% кисню на землі, в них живе близько половини біорізноманіття планети. Але з 70-х років минулого століття знищено близько 20% амазонського лісу або 80 млн гектарів. На думку вчених, після знищення 25% лісу буде досягнута критична точка – він вже не зможе підтримувати себе і «помре». Амазонський ліс же активно вирубують у Бразилії.

Але рекордсмен зі знищення своїх лісів – Росія. Частина лісу там втрачена в результаті видобутку ресурсів, частина в результаті пожеж і масштабних рубок. Щорічно в Росії знищується близько 4 млн гектарів лісів.

Також на відео можна подивитися, як змінилися Донбас і Крим з приходом Росії.

Нагадаємо, міністр охорони довкілля Роман Абрамовський в інтерв’ю «Слово і діло» заявив, що обсяг незаконних рубок лісу в Україні зменшився вдвічі.

На інфографіці – скільки коштів виділяли на охорону і захист українських лісів в останні роки, а також яку площу лісів вдалося відновити.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps