Зміни в системі: найважливіші реформи освіти за 30 років Незалежності

За останні 30 років в Україні відбулося багато зміни, які вплинули на освіту. Зараз якість освіти інша, аніж 1991 року, а саме з моменту проголошення Незалежності. Тому зараз навчання у школах відбувається дещо по-іншому.

До 30-річчя Дня Незалежності України Styler вирішив розповісти, як розвивалася українська освіта.

Закон “Про освіту”

Основою для реформи освіти наступних років став перший закон “Про освіту”. Прийнятий він був Верховною Радою 5 вересня 2017 року на заміну застарілому чинному закону про освіту. Зокрема, він відрізнився рядом нововведень — терміном освіти в 12 років, більшою автономією шкіл, збільшенням оплати вчителям, зміною правил атестації вчителів та правил підвищення їх кваліфікації.

У перший рік Незалежності в Україні діяли понад 20 тисяч шкіл. Однак, наразі їх близько 15 тисяч.

Новітня система оцінювання

Оцінювання учнів до 2000-х років відбувалося за 5-бальною шкалою, однак з часом вони почали отримувати й 12-ки за свої досягненням. Ця інновація різко скоротила кількість учнів, яких залишали навчатись на другий рік – з 40 тисяч до 5 тисяч дітей.

Окрім того, у МОН запропонували з 1 вересня 2021 року учнів 1-4 класів оцінювати за допомогою вербальної оцінки. Зокрема, у міністерстві розповідають, що відповідне оцінювання буде демонструвати ріст та вдосконалення дитини. Адже банальна оцінка тільки констатує наскільки школяр виконує план предмета.

Важливо, що оцінка учня є конфіденційною інформацією і має бути доступною лише для учня та його батьків.

Переваги вербального оцінювання учнів:

• знизиться рівень тривожності школяра;
• стимулюється активізація навчальної діяльності;
• закріплюється віра дитини у свої сили.

Реформа ЗНО

Вперше в Україні Зовнішнє незалежне оцінювання відбулося 2005 року з української мови, під керівництвом міністра освіти Івана Вакарчука. А вже з 2008 року відбувалося з української мови та літератури.

Дане тестування допомогло покращити якості шкільної освіти в України. Також це позитивно зобразилося у боротьбі з корупцією та в загальному покращився рівень освіченості школярів.

Наразі максимальна кількість екзаменів ЗНО, які можна скласти, збільшена до 5 . Зовнішнє незалежне оцінювання з української мови та літератури набуло деяких змін. На відміну від попередніх років, іспит складатиметься з двох рівнів: 1)українська мова, 2)українська мова та література.

Абітурієнт має змогу обрати один із двох, в залежності від потреб під час вступу до ВНЗ.

Реформа ЗНО в УКраїні (фото: УНІАН)

У ЗНО з математики також відбулися зміни. Відтепер іспит теж має два рівні: 1) стандарт, 2) поглиблений. Багато випускників шкіл, які плануватимуть вступати на гуманітарні спеціальності, де математика не є основним вступним предметом, зможуть скласти екзамен рівня стандарту.

Третій предмет (це має бути англійська мова або історія України, на вибір).

Болонська система освіти

Так, ця система передбачає нарахування кредитів – кількісної оцінки навчальних досягнень студента. Зокрема, щоб здобути диплом бакалавра, студент за всі роки навчання повинен отримати 180 або 240 кредитів, різниця залежить від терміну навчання і додаткових предметів на вибір.

До Болонської системи освіти Україна приєдналася у 2005 році. На основі цього вже введено незалежне тестування для школярів, спрощено систему рівнів випускників та запроваджено єдину систему оцінювання.

Окрім того, через ці зміни відбувся поділ вищої освіти на бакалаврат і магістратуру. Перший – це загальна вища освіта, яка тривала від трьох років. Друга – вища спеціалізована освіта.

Вища освіта в Україні

З кожним роком у освіті відбуваються реформи. Так, вищі навчальні заклади України набули права, які допомагають їм впроваджувати наукові та освітні програми. Окрім того, вони можуть вільно розпоряджатися власними доходами.

Також 1 липня 2014 році згідно з Законом “Про вищу освіту” відбулось скасування ступеня спеціаліст. У 2016 році виші України провели останні набір на цей рівень.

Відтепер є тільки п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів, а саме:

• молодший бакалавр,
• бакалавр,
• магістр,
• доктор філософії,
• доктор наук.

Реформа НУШ

Нова українська школа (НУШ) — реформа шкільництва Міністерства освіти та науки, яка передбачала створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, “у якій буде приємно навчатись і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті”.

Зокрема, з 2017—2018 навчального року 100 шкіл тестували новий стандарт, з 2018—2019 року усі перші класи навчаються за ним.

Ключові компоненти нової української школи включають:

• Спілкування державною (і рідною, у разі відмінності) мовами
• Спілкування іноземними мовами
• Математична компетентність
• Основні компетентності у природничих науках і технологіях
• Інформаційно-цифрова компетентність
• Уміння вчитися впродовж життя
• Ініціативність і підприємливість
• Соціальна та громадянська компетентності
• Обізнаність та самовираження у сфері культури
• Екологічна грамотність і здорове життя.

Нова українська школа (фото: Omar Marques/Getty Images)

Важливим аспектом є те, що навчання триватиме 12 років, як заведено в більшості розвинених країн. Початкова школа триває чотири роки і поділяється на два цикли (1-2 класи — адаптаційно-ігровий, 3-4 класи — основний).

Базова середня освіта — п’ять років і поділяється на два цикли (5-6 класи — адаптаційний, 7-9 класи — базове предметне навчання).

Закон про державну мову та новий правопис

З 3 червня 2019 року почав діяти новий Український правопис. Згідно з яким потрібно застосовувати норми і правила нової редакції правопису в усіх сферах суспільного життя.

Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською.

Також 3 вересня 2020 року усі школи почали навчання дітей тільки української мовою.

Окрім того, згідно з новим законом про державну мову, держслужбовці повинні скласти іспит з володіння українською мовою перед початком роботи. Після цього вони отримають сертифікат з відповідним рівнем.

Однак, шостий апеляційний адміністративний суд 11 травня 2021 року скасував рішення Окружного адміністративного суду про новий правопис української мови.

Шкільне харчування

Перша леді України Олена Зеленська та шеф-кухар Євген Клопотенко у 2019 році розпочали реформу системи шкільного харчування. Зокрема, вже затвердили оновлений Санітарний регламент і нові гігієнічні вимоги.

Наразі розроблено нове шкільне 4-тижневе меню для учнів, яке складається зі 160 страв, де включають популярні страви кухонь світу. У раціоні збільшилась кількість фруктів та м’яса.

Чим категорично заборонено годувати дітей у школах:

• м’ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва; гриби;
• молоко і молочні продукти, які непастеризовані;
• непастеризовані соки, газовані напої та кава;
• рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;
• продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі понад 0,12 грама на 100 грамів готового продукту або з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту;
• кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

Окрім того, всі школи повинні будуть:

• зменшити кількість цукру у 2 – 2,5 раза;
• зменшити кількість хліба на 1 приймання їжі з 60 – 80 грамів до 30 – 50 грамів;
• збільшити кількість м’яса в раціоні в залежності від віку учнів;
• кількість молочних продуктів в раціоні повинна зменшитися.

Нове меню в школах України (фото: facebook com UAMON)

Крім того, вартість шкільного меню дещо зросте. Адже раніше для приготування їжі за всіма вимогам потрібно було 14 гривень, то зараз це буде 14 гривень і 50 копійок. А для кращого харчування і якості продуктів – від 14 до 25 гривень.

Зарплати вчителів зросли

З 1 січня зарплати українських вчителів зросли на 20%. Наразі мінімальна заробітна плата вчителя становить 4 859 гривень. Стільки отримують освітяни-початківці, які не мають досвіду роботи.

У педагогів вищої категорії зарплати трохи вищі, на кілька тисяч — 6 або 6,5 тисяч гривень. Рішенням влади, уже з грудня 2021 року вчителям мають знову підняти зарплати на 8,3%

Також в концепцію зростання заробітних плат закладено можливість для вчителя заробити додаткові 20% до заробітної плати шляхом процедури сертифікації.

Зарплати вчителів зросли (фото: Maja Hitij/Getty Images)

Дистанційне навчання

Датою офіційного початку запровадження дистанційного навчання в Україні можна вважати 12 березня 2020 року. Тоді усі школи закрили на карантин у зв’язку з пандемією коронавірусної інфекції. Навчання відбувалося онлайн на онлайн-платформі ZOOM.

А вже у квітні відбувся перший і наймасштабніший національний проєкт із дистанційного навчання – “Всеукраїнська школа онлайн”.

Тоді уроки для школярів із 1 по 11 клас записували 40 учителів, зірки, ведучі, співаки, актори, акторки, блогери та спортсмени. Уроки можна дивитися на телеканалах або в YouTube.

Раніше ми повідомляли, що в Міносвіти дали чітку відповідь, як навчатимуться діти з 1 вересня.

Які зміни відбулись в освіті за 30 років Незалежності: головні реформи та події

За останні 30 років відбулися величезні реформи, які змінили освіту на краще. Тому зараз діти навчаються по-іншому, аніж в перші роки Незалежності. Як оновилася українська освіта – читайте у матеріалі.

Цікаво, що за останні 30 років змінилися 12 міністрів освіти і тепер МОН очолює Сергій Шкарлет. Раніше він працював ректором Чернігівського національного технологічного університету. Що відомо про Сергія Шкарлета – читайте за посиланням.

Які зміни та події відбулись в освіті за 30 років Незалежності

Перший український закон “Про освіту”

Після прийняття Незалежності ухвалили й перший закон “Про освіту”, який став основою для реформ наступних років. У перший рік Незалежності в Україні діяли понад 20 тисяч шкіл. Хоча наразі їх близько 15 тисяч.

Перші підручники та приватні школи

Тодішній міністр освіти Петро Таланчук особисто контролював зміст усіх нових підручників. У його кабінет напряму приносили всі нові примірники, де їх редагували та друкували заново.

Тоді ж з’явилися і перші приватні школи. Найстаршим вважається ліцей “Гранд”, який запрацював ще за радянських часів (у 1988 році). Вже в незалежній Україні з’явився ще один приватний заклад – Київський ліцей бізнесу. А наразі в Україні працюють понад 150 приватних шкіл.

Нова система оцінювання

До 2000-х років оцінювання навчальних досягнень учнів проводилося за 5-бальною шкалою. Але згодом вони отримали свободу використовувати інші системи. Після цього школярі почали отримувати 12-ки на уроках. Ця інновація різко скоротила кількість учнів, яких залишали навчатись на другий рік – з 40 тисяч до 5 тисяч дітей.

Але з 1 вересня 2021 року учнів 1 – 4 класів будуть оцінювати по-новому. У МОН пропонують використовувати вербальну оцінку замість звичайної бальної оцінки досягнень учнів з предмета. Очікують, що така оцінка буде формувати навички, демонструвати ріст та вдосконалення дитини, а не просто констатувати, наскільки учень виконує план вивчення предмета.

Болонська системи освіти

Україна у 2005 році приєдналася до Болонської системи освіти. На сьогодні в Україні вже закладені основи болонської системи. Наприклад, введено незалежне тестування для школярів, спрощено систему рівнів випускників та запроваджено єдину систему оцінювання.

Також через це відбувся поділ вищої освіти на бакалаврат і магістратуру. Перший – це загальна вища освіта, яка тривала від трьох років. Друга – вища спеціалізована освіта.

Реформа ЗНО у школах

Ще у 1993 році спробували створити тестування у школах, але воно виявилося невдалим. Тож згодом до цього повернулися знову. А вже на офіційному рівні ЗНО ввели лише у 2006 році під керівництвом міністра освіти Івана Вакарчука.

Впровадження ЗНО одразу принесло гарні результати щодо підвищення якості шкільної та вищої освіти в Україні, позитивно позначилося на загальному рівні освіченості та допомогло боротися з корупцією.

А зараз ще одним нововведенням є те, що відтепер після закінчення кожного рівня освіти відбуватиметься ДПА, яка проходитиме у вигляді зовнішнього незалежного оцінювання.

Реформування вищої освіти

Виші отримали право впроваджувати власні освітні та наукові програми, почали відкривати власні рахунки, брати кредити, розпоряджатися майном. А головне – навчальні заклади почали вільно розпоряджатися власними доходами.

У 2014 році скасували ступінь спеціаліста. Тож тепер в Україні п’ять освітньо-кваліфікаційних рівнів:

• молодший бакалавр,
• бакалавр,
• магістр,
• доктор філософії,
• доктор наук.

До слова, до рейтингу кращих університетів світу на 2022 рік QS World University Rankings потрапили вісім українських вишів. Це наразі останні дані щодо рейтингу закладів освіти. Загалом у списку 1300 університетів.

Українські університети, які потрапили до рейтингу кращих вишів світу / Інфографіка 24 каналу

Закон про інклюзивну освіту

Заклади освіти у 2019 році отримали право на освіту дітей з особливими потребами. Це дає їм можливість навчатися в усіх навчальних закладах.

А цього року уряд ухвалив постанову, яка вносить зміни в організації інклюзивного навчання. Зокрема, вчителі, які працюють в інклюзивно-ресурсних центрах, будуть працювати по 36 годин на тиждень та отримувати надбавки.

Перехід на 12-річне навчання та НУШ

З 2016 року середню освіту поділили на три рівні: початкова освіта (1 – 4 класи), базова середня освіта (5 – 9 класи) та профільна середня освіта (10 – 12 класи). Тоді ж школи перейшли на новий Державний стандарт початкової освіти під керівництвом тодішньої міністерки освіти Лілія Гриневич.

Реформа НУШ передбачає створення школи, де діти будуть навчатися через діяльність, у якій буде приємно навчатись, і яка даватиме учням не тільки знання, а й вміння застосовувати їх у житті.

Ключові компетентності, якими мають володіти учні НУШ / Фото “Нова українська школа”

Мова йде про переформатування шкіл – вони будуть поділені на три групи:

• початкова (1 – 4 класи),
• базова середня, яка називатиметься гімназією (5 – 9 класи),
• профільна середня школа, що матиме статус ліцею (10 – 12 класи).

Що відомо про НУШ в Україні

“Нова українська школа” – це головна реформа МОН під керівництвом колишньої міністерки Лілії Гриневич. Впроваджувати її почали з учнів перших класів. Так, у 2018 році нові стандарти тестували у 100 школах по всій країні, а в 2018/2019 навчальному році українські першокласники почали навчатися за новою системою.

Окрім того, МОН вже готується до запуску реформи “Нової української школи” у 5 – 9 класах. Проєкт розраховують провести протягом 2021 – 2027 років у три етапи.

Карантин та дистанційне навчання

Ще одна важлива подія за останні роки – дистанційне навчання. Так, 12 березня 2020 року всі школи України закрили на карантин. Тому вчителі почали заглиблюватися у тонкощі онлайн-освіти, випробовували освітні платформи та проводили уроки в ZOOM.

А в квітні стартував перший і наймасштабніший національний проєкт із дистанційного навчання – “Всеукраїнська школа онлайн”. Понад 100 вчителів взяли участь у фільмуванні телеуроків, які транслювалися на телебаченні.

Закон для дітей з окупованих територій

Нещодавно прийняли закон, що діти з окупованих територій Криму і Донбасу можуть вступати до закладів вищої освіти без складання ЗНО.

Вони подають документи через освітні центри “Донбас – Україна” та “Крим – Україна”. Так, через них абітурієнти зможуть пройти річне оцінювання та ДПА, отримати документ державного зразка про базову або повну середню освіту.

Новий правопис та закон про державну мову

Новий український правопис почав діяти 3 червня 2019 року. За словами розробників, це зробили заради того, аби українці користувались правописом, створеним на фундаменті української правописної традиції з урахуванням новітніх мовних явищ, що набувають поширення.

Що він змінить? Переважна кількість змін стосується слів іноземного походження – змінюється варіативність їхнього відтворення українською. Повний текст нової редакції Українського правопису можна прочитати тут.

Новий правопис: що змінилось / Інфографіка 24 каналу

Цікаво! Нову постанову про правопис хотіли скасувати в Окружному адмінсуді, начебто, через те, що Кабмін перевищив свої повноваження. Проте Апеляційний суд повернув новий український правопис. Деталі – читайте тут.

Додамо, що школи, де ще викладають предмети російською чи іншою мовою, з вересня 2020 року мали почати навчання дітей лише українською мовою. А мову нацменшин викладатимуть на відповідних уроках.

Окрім того, згідно з новим законом про державну мову, держслужбовці повинні скласти іспит з володіння українською мовою перед початком роботи. Після цього вони отримають сертифікат з відповідним рівнем.

Нове шкільне харчування

У 2019 році за ініціативи Олени Зеленської та шеф-кухаря Євгена Клопотенка розпочали реформування системи шкільного харчування. Зокрема, вже затвердили оновлений Санітарний регламент і нові гігієнічні вимоги.

Чим заборонено годувати дітей у школах:

• м’ясні і рибні продукти промислового і кулінарного виробництва; гриби;
• непастеризоване молоко і молочні продукти, виготовлені з непастеризованого молока;
• непастеризовані соки, газовані напої та кава;
• рибні, м’ясні, плодоовочеві та інші консерви промислового виробництва, крім пастеризованих соків без додавання цукру і підсолоджувачів;
• продукти (особливо чипси, сухарики) з вмістом солі понад 0,12 грама на 100 грамів готового продукту або з вмістом цукрів понад 10 грамів на 100 грамів готового продукту;
• також заборонено продавати кондитерські вироби та солодкі зернові продукти, вироби з кремом, морозиво, харчові концентрати.

Окрім того, всі школи повинні будуть:

• скоротити кількість цукру в 2 – 2,5 раза;
• зменшити кількість хліба на 1 прийом їжі з 60 – 80 грамів до 30 – 50 грамів;
• збільшити кількість м’яса в раціоні в залежності від віку учнів;
• збільшити кількість молочних продуктів в раціоні.

Експерти на чолі з Клопотенком вже розробили нове шкільне 4-тижневе меню для учнів, яке складається зі 160 страв. Шеф-кухар розповів, що дещо здорожчає нове шкільне меню. За його словами, якщо раніше для приготування їжі за всіма вимогам треба було 14 гривень, то зараз це буде 14 гривень і 50 копійок. А для кращого харчування і якості продуктів – від 14 до 25 гривень.

Підняття зарплат вчителів

Вчителям в Україні підняли зарплати на 20% у січні цього року. Друге підвищення проведуть у грудні, воно складе 9%. Тобто за 2021 рік вчителям підвищили зарплату майже на 30%.

Додамо, що, за словами Шкарлета, на 2022 рік очікується також підвищення на кінець року – приблизно на 10%.

Зарплата вчителів на 2021 рік / Дані МОН / Інфографіка 24 каналу

За останні 30 років освіта дуже змінилася. І сподіваємось, що вона буде змінюватися накраще і надалі. 24 канал стежить за усіма подіями в освіті та розповідатиме про все своїм читачам!