ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ [О], [Е], [І] У КОРЕНЯХ СЛІВ

на основі практичних вправ ознайомити учнів із чергуванням голосних у коренях спільнокореневих слів; закріплювати знання про будову слова; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; форму¬вати навички самостійної роботи з підручником; виховувати почуття поваги до старших.

ЧЕРГУВАННЯ ЗВУКІВ

[О], [Е], [І] У КОРЕНЯХ СЛІВ

Українська мова. 3-й клас

Мета: на основі практичних вправ ознайомити учнів із чергуванням голосних у коренях спільноко реневих слів; закріплювати знання про будову слова; розвивати вміння зіставляти, узагальнювати; форму ­ вати навички самостійної роботи з підручником; ви ­ ховувати почуття поваги до старших.

Обладнання: матеріал для і гор, таблиця.

I. Організація класу.

II . Актуалізація опорних знань.
Перевірка домашнього завдання.

Відповіді на запитання.

• Чи спільнокореневі виділені слова у домашній вправі?

• Що в них спільного?

• Прочитайте спільнокореневі слова, які ви ді ­ брали.

Комунікативна вправа – гра.

Завдання гри. Учні діляться на дві групи. Ведучий називає слово. Усі гравці добирають до нього спіль ­ нокореневі. Відповідають з одного ряду. Ведучий ро ­ бить помітку, скільки слів дібрано (стільки балів за ­ раховано). Якщо з другого ряду хтось іще може до ­ дати слово — він піднімає руку. За кожну правильну відповідь — 2 бали.

Матеріал для гри.

Казка (казочка, приказка, переказ, казати, роз ­ казати. ).

Вода (водяний, підводний, водиця, водник. ).

Мова (розмова, мовний, розмовляти, промо ­ вець. ).

Блиск (блискучий, блискотіти, блискавка. ).

Коса (косар, покоси, косити, косарка. ).

Літати (літак, політ, приліт, відлітати. ).

Гра «Сходинки слів» (6 варіантів).

Завдання гри. У вільні клітинки «сходинок» треба вписати букву так, щоб вийшло спільно кореневе сло ­ во або форма слова. Перший, хто виконає завдання, отримує 5 балів, другий — 4 і т.д. За помилку зніма ­ ється 2 бали.

Матеріал для гри.

Ліс — ліси, лісок, лісник, лісовик, лісовий, ліс ­ ничий.

Сад — сади, садок, садити, садочок, садівник.

Дуб — дуби, дубок, дубина, дубовий, дублений.

Світ — світи, світає, світлий, світанок, світловий.

Гриб — гриби, грибок, грибний, грибниця, гри ­ бовище.

Хліб — хліби, хлібом, хлібина, хлібороб, хлібо ­ роби.

Каліграфічна хвилинка.

Ш. Мотивація навчальної діяльності. Повідомлення теми й мети уроку.

— Сьогодні ми відкриємо ще одну таємницю на ­ шої солов’їної мови — навчимося впізнавати однакові корені зі зміною звуків. Попрацюємо самостійно.

Письмо з пам’яті.

Шкільний дзвінок уже лунає,

Дзвоник школярів скликає.

— Знайдіть у вірші споріднені слова.
Шкільний, школярів; дзвінок, дзвоник.

• Яку таємницю приховує українська мова? (Укорені [і] змінюється на [о].)
• Чи спільнокореневі ці слова? (Так.)
• Що відбувається у коренях цих слів? (Чергуван­ня голосних звуків.)

IV . Первинне сприймання й усвідомлення нового на ­ вчального матеріалу. Вибірковий диктант.

Впертий кіт

Дмитрик котика муштрує,

А кіт вдає, що не чує.

— Стрибни людям напоказ,
Стрибни, котику, хоч раз.
Дмитрик просить і чекає,

А кіт впертий не стрибає. (Котик — кіт; [о] — [і] .)

Ведмідь малює

Ведмідь малював картину:

Осику, березу, ялину

Й між ними — червону калину.

А поруч поставив пасіку

І вікна відкрив у поле,

А сам у кущі сховався,

Щоб не кусали бджоли.

Бо дуже хотілося меду

(Ведмідь — ведмедю, [і] — [е] .)

— Отже, звуки [о] — [і], [е] — [і] чергуються у ко ­ ренях спільнокореневих слів.

Диктант «Кого чи чого немає?».
Учитель диктує слова. Учні добирають «пару», змі ­ нюючи слово (для цього вони використовують слово «немає»). Наприклад, піч — (немає) печі. Утворені «пари» школярі записують у два стовпчики,
[і] – [е] [і] – [о]

Піч — печі; Ніч — ночі;

папір — паперу; лід — льоду;

осінь — осені; колір — кольору;

ведмідь — ведмедя; сіль — солі;

ніс — носа; корова — корів; Харків — Харкова; ворота — воріт; бджола — бджіл; ніж — ножа; коса — кіс; нога — ніг; захід — заходу; радість — радості; порода — порід; кіт — кота.

— Виділіть у поданих словах корені. Підкресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Фізкультхвилинка.

У бабусине віконечко

Ясно світить сонечко.

Вийшла бабуся на ґанок,

І до себе малесеньких Курчаток скликає:

І зернята біля г анку

Біжать квочка і курчата,

Ну, а півник у дворі

Півник чує ласку цю,

І за це усе бабусі

Робота в групах (диференційовано).

1-ша група — с. 79, впр. 184. 2-га група — с. 79, впр. 183.

• Що відбувається в коренях слів? (Чергування.)
• Чи ці слова спільнокореневі? Доведіть. (Так.Мають спільну звукову частину і одне й те саме смис­лове значення.)
• У якому складі пишемо і, а в якому о та є? (За­критому; відкритому.)

Хвилинка поезій Учитель читає вірші.

Я вірив, що краще всього

— Пісні, які знає дідусь.

Вмощусь на коліна до нього

І в очі йому дивлюсь.

А він вимовляє, виспівує

Гарячі прості слова

— І все давниною сивою

В очах моїх ожива.

. І плачу, було, й сміюся,

Як слухаю ті пісні.

Спасибі ж тобі, дідусю,

За те, що ти дав мені. (В. Симоненко)

Бабця спить

Ходить тиша в теплих капцях,

Задрімала в кріслі бабця.

А годинник цокотить:

Бабця спить, бабця спить.

Я навшпиньки вийду з хати,

Щоби їй не заважати.

Не скавчи, собачко, цить!

Бабця спить, Бабця спить.

• Які почуття викликають у вас ці вірші?
• Як ви допомагаєте своїм бабусям та дідусям?
• Пригадайте, які твори на цю тему ми опрацьо ­ вували на уроках читання.

V . Узагальнення і систематизація знань.
Робота з підручником.

Вибіркове списування — с. 80, впр. 186.

• Випишіть з тексту спільнокореневі слова, в яких змінюється голосний у корені.
• Усно зробіть звуко-буквений аналіз слова дзво­нить.

Вибірково-розподільний диктант.

— Виберіть і запишіть слова в дві колонки: у пер ­ шу — з орфограмою -е, у другу — з орфограмою -і.

Валом зайця не доженеш. Задер носа — й кочергою не дістанеш. Ліпше без вечері лягати та без боргів уста ­ вати. Хліб-сіль їж, правду ріж. (Приспів ‘я.)

Ось я чую, щось бринить, за медком бджола летить. Ко ­ тику сіренький, котику біленький. Міцний лід скував річку. Ми дзвіночки, лісові дзвіночки, славим день (П. Тичина).

• У кого ви запитаєте, що таке кочерга?
• Допишіть спільнокореневе слово. Назвіть звуки, які змінились. Виділіть корінь.

— У якому складі пишемо і, а в якому о та е?
Творчий диктант.

— З поданих пар слів утворіть словосполучення. Під ­ кресліть букви, що позначають звуки, які чергуються.

Яскраві (колір), напувати (кінь), книжка на (стіл), нагодувати (кіт), біля свого (поріг), стояти на (поріг).

— Що ви помітили в останній парі слів? (Чергуван ­ ня голосних і приголосних звуків: [і] — [о]; [г> — [з].)

VI . Підсумок уроку.
Хвилинка відпочинку.
Як чергуються голосні

В переливах слів ми раді

Відтінити тут одне;

Там де і в закритім складі,

У закритім складі кінь,

У відкритому — коня.

Поміркуй над цим, прикинь —

Не поїдем навмання.

У закритім складі гість,

У відкритім — гостя жди.

У закритім складі шість.

У відкритому — шести.

На кінець тут приклад дам:

Лебідь — лебедя; обід — обода,

Невід — невода, чобіт — чобота.

А є й виняток: хобот — хобота.

А й ще сучасніший: робот — робота.

Головко З.Л., Морська Я.Ф. Цікава граматика в по ­ чаткових класах. 2(1)—4(3). — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 1997. — С. 23.

• Чергування яких голосних звуків ми вчили на уроці?
• У якому складі — відкритому чи закритому — чується звук [і]? (Закритому.)
• У якому складі — відкритому чи закритому — чуються звуки [о], [е]? (Відкритому.)

Чергування голосних, приголосних звуків у коре ­ нях слів

— Вимовте слова, у коренях яких чергуються го ­ лосні та приголосні звуки:

стіл — стола ([і] — [о]);

ломити — ламати ([о] — [а]);

терти — витирати ([е] — [и]);

книга — в книзі — книжка ([г] — [з] — [ж]);

рука — на руці — ручка ([к] — [ц] — [ч]);

горох — у горосі — горошина ([х] — [с] — [ш]).

— Замініть слова або доберіть споріднені так, щоб у корені змінився голосний (приголосний) звук:

«Піжмурки з дзвіночком»

Мета: розвиток слухової уваги, орієнтації у просторі.

Обладнання: Дзвіночок, пов’язки на очі.

Варіант 1. Гравці сидять на стільчиках в одну лінію або півколом. На деякій відстані стоїть дитина із дзвіночком лицем до них.

Одному із гравців, котрого обирають лічилкою, зав’язують очі, і він намагається знайти дитину з дзвіночком і доторкнутися до нього.

Той же намагається відійти (але не бігти) від пошуковця і при цьому дзвонить.

Варіант 2. Декілька дітей із зав’язаними очима стоять у колі. Одному з дітей дають у руки дзвіночок, він бігає по колу і дзвонить. Діти із зав’язаними очима намагаються його піймати.

«Зустрічайте гостей!»

Мета: Розвиток слухової уваги.

Обладнання: Шапочка із дзвіночками для Петрушки, , шапочки з вушками для зайчика та ведмедика, різні озвучені іграшки ( брязкальце, дудочка , свисток і т.д.).

Для гри беруть три іграшки, наприклад зайчика, ведмедика і мавпочку, і добирають три іграшки, які можуть звучати (дзвіночок, свисток, брязкальце). Дорослий оголошує дітям, що до них зараз приїдуть гості. Попереджує, що зайчик приїде із брязкальцем, ведмедик — зі свистком, мавпочка — із дзвіночком. Діти відвертаються, дорослий створює іграшками звуки. Малюки за звуком відгадують, який гість їде.

Варіант 2. Педагог пояснює дітям, що до них зараз прийдуть гості. Він обирає трьох дітей, які заходять за ширму й переодягаються там. Петрушка отримує шапочку з дзвіночками, заєць – шапочку з довгими вушками, а ведмедик – з короткими. Педагог попереджує, що зайчик приїде із брязкальцем, ведмедик — зі свистком, зайчик — із дзвіночком.

Малюки за звуком відгадують, який гість іде.

Коли всі гості прийшли, діти стають у коло , а ведмедик, зайчик та Петрушка танцюють. Потім обирають нових гостей і гра повторюється.

Ігри на виокремлення звуку зі слова на слух

Перші ігри присвячені впізнаванню звуків: дорослий вимовляє спочатку окремі звуки, пізніше – слова, а дитина повинна встановити, є в названих словах заданий звук чи ні. Звичайно при наявності звуку дитина робить яку-небудь дію, наприклад, плескає в долоні або піднімає руку, прапорець тощо. Спочатку звук вимовляється інтоновано, більш довгостроково й з більшою гучністю. Для таких ігор доцільно використати спочатку слова, у яких заданий звук знаходиться в положенні на початку слова, пізніше – в різних позиціях. Можна пограти з дітьми в рухливі ігри.

«Дружні звуки»

Мета: навчити впізнавати інтоновані звуки, виділені силою та довжиною голосу ; розвивати слухову увагу, фонематичний слух.

Дорослий створює ігрову ситуацію наступною розповіддю: “Жили різні звуки в одному Звуковому царстві. Коли стали створюватися слова, довелося ним розійтися по своїх будинках-словах. І замість одного звуку А з’явилося багато таких же звуків А. Хочуть вони зібратися разом, тому що нудьгують один без одного.» Допоможіть звукам зібратися разом. Я буду вимовляти по два слова, а ви плескайте в долоні у тому випадку, якщо в словах виділені звуки однакові. Щоб легше було вам шукати друзів, я буду вимовляти звуки голосно, протяжно. Спочатку потрібно сказати, який звук я називаю голосно в першому слові, а потім – у другому слові. Після цього ми порівняємо звуки і якщо вони однакові, ляснемо в долоні.

Орієнтовний мовний матеріал для гри:

Мета: навчити знаходити в слові інтонований голосний звук, що вимовляється більш довгостроково й з більшою гучністю; розвивати слухову увагу, фонематичний слух.

Обладнання для гри: чотири ляльки, посилка, предметні малюнки або іграшкові речі.

У дітей кілька ляльок. Їхні імена – Аня, Оля, Уля, Емма. Ляльки пішли в ліс і заблукали. Який звук попросимо піти шукати Аню, який – Улю, який – Емму, який – Олю? Кожна дитина повинна знайти свою ляльку, тобто назвати той звук, що вимовляв ведучий з більшою силою (виділяються голосом ударні голосні).

2 варіант гри: Ляльки отримали посилку і просять дітей допомогти розібрати їхні речі. Ведучий називає предмети, інтонуючи певний голосний звук. Діти визначають інтонований звук, що вимовляється більш довгостроково й з більшою гучністю і кладуть цю річ перед лялькою, ім’я якої починається цим звуком.

Орієнтовний матеріал для гри:

Речі ляльки Алли: а-а-автомобіль, а-а-апельсин, а-а-ананас, ма-а-ак.

Для ляльки Олі: о-о-обруч, о-о-окуляри, сово-о-ок, відро-о-о.

Для ляльки Улі: у-у-указка, у-у-умивальник, ру-у-учка, ку-у-убик.

Для ляльки Емми: е-е-ескімо, е-е-едельвейс, ме-е-ед, пле-е-еєр.

Мета: Розвивати уміння помічати помилку у звучанні слова, розвивати слухову увагу, мислення.

Покажіть дитині іграшку, яку вона знає. Нехай вона її назве. Запропонуйте гру: якщо ви неправильно назвете іграшку, дитина підіймає руки вгору.

Наприклад, показуючи ляльку, ви називаєте ряд слів: малька, лялька, палька, талька тощо.

Потім завдання ускладнюється. Коли дорослий правильно називає іграшку, дитина підіймає зелений кружечок, коли неправильно — червоний.

Ігри на виокремлення звуків із власної промови

«Звукове лото»

У грі можуть брати участь від 2 до 10 дітей одночасно. Веде гру дорослий, котрий перед початком гри знайомить гравців із правилами.

У гру входить 20 великих карт, на яких зображені предмети. Перед початком гри 10 дублюючих карт розрізаються на 6 частин. Виходить 60 маленьких карток. Назви зображених предметів кожної великої карти підібрані з урахуванням певних звуків. Звук, на який треба звернути увагу, виділений буквою червоного кольору.

Ведучий роздає всім гравцям по одній або більше великих ігрових карт, малі картки залишаються у ведучого.

Ведучий бере по одній малій картці й запитує: “Що це?” або “Хто це?”, Відповідає на запитання той гравець, у кого на великій карті є зображення цього предмета. Якщо гравець відповів вірно, він одержує цю картку й закриває на великій карті відповідну картинку.

Ведучий перед початком гри роздає гравцям по одній великій карті. Кожен гравець називає картинки й визначає спільний звук у словах-назвах предметів, зображених на його карті. Цей звук і буде його звуком у грі. Ведучий бере по одній малій картці й називає предмет, зображений на ній.

Гравці визначають наявність «свого» звуку і отримують картинку за правильну відповідь. Виграє той, хто збере більшу кількість маленьких карток із спільним звуком.

Наприклад: На великій карті зображені: сніговик, сонце, сова, оса, ластівка, ананас. Спільний звук – С. Цей гравець збирає малюнки, у назві яких є звук С.

Ведучий перед початком гри роздає гравцям по одній або кілька великих карт і кладе стопку маленьких карток на стіл. Гравці по черзі беруть зі стопки по одній картці й складають речення з обраним словом. Наприклад, бере картку із зображенням сніговика й говорить: “Діти ліплять сніговика.” Після чого кладе картку на свою велику карту, а хід переходить до наступного гравця.

Лото «Назви картинку й знайди голосний звук»

Мета: навчити дітей знаходити заданий звук у слові на етапі визначення голосного в середині три звукового слова під час промовляння назви малюнка самою дитиною, розвивати фонематичний слух, слухову увагу.

У дітей – карти з намальованими картинками (по чотири на кожній карті). Ведучий називає будь-який голосний звук, діти вимовляють вголос назви своїх картинок і знаходять потрібну. Якщо картинка названа правильно, ведучий дозволяє закрити її фішкою. Виграє той, хто раніше всіх закриє свої картинки.

Дидактична гра «четвертий зайвий»

Мета: навчити виділяти заданий звук із слова на основі промовляння вголос, Розвивати слухову увагу, фонематичний слух.

Опис гри. Для гри треба підібрати по три предметні картинки, що містять у назві який-небудь спільний звук, і додати четверту картинку, що не має в назві даного звуку. В комплект також входять букви, що позначають спільний звук, і фішки для закривання картинок. Можна помістити картинки на одній великій карті, а посередині написати букву.

Кожен гравець одержує один комплект або одну велику карту й намагається знайти “зайву” картинку, тобто таку, у назві якої немає заданого звуку (заданий звук позначається буквою). При цьому він називає картинки вголос. “Зайву” картинку закриває фішкою. Ведучий перевіряє правильність виконання завдання й видає наступний комплект. Виграє той, хто зіграв з більшою кількістю комплектів за певний час. ) Гру можна використовувати на фронтальних заняттях з метою закріплення вивченого матеріалу.

Ігри на пошук слів із заданим звуком

Розвитку фонематичної уяви, тобто виділенню звуків у словах за уявою, сприяють ігри на пошук предметних картинок серед інших або на великій сюжетній картинці. Знаходити потрібні картинки дітям дуже подобається, особливо якщо картинки “грають із дітьми у хованки”, тобто намальовані в перемішку з іншими. Чим складніше знайти необхідну кількість заданих картинок, тим цікавіше грати дитині. На одній великій сюжетній картинці можна розташувати предметні картинки, що містять подібні за акустичними й артикуляційними ознаками звуки в назвах. Тоді робота над звуковим аналізом буде сполучатися з розрізненням звуків у вимові.

Дидактична гра «Зберемо повітряні кульки»

Мета: Вчити визначати наявність та місце заданого звука у слові.

Допоможи Єгору «зібрати» (намалюй ниточки) повітряні кульки, на яких зображені предмети, що мають у своїй назві звук «Р». Поміркуй і скажи, де ховається звук «Р» у цих словах: на початку, в середині чи в кінці слова?

Дидактична гра «Їжачок»

Мета: закріпити вміння виділяти заданий звук у слові за уявою, добирати слова із заданим звуком , розвивати фонематичний слух.

Обладнання: Ігрове пано «Іжачок» виготовляється таким чином, що об’ємні голочки замінюють кишеньки, у які вкладаються малюнки. Предметні малюнки, наклеєні на пласкі зображення яблук та груш.

Їжачок зголоднів і шукає поживу. Дітей спонукають допомогти йому в цьому. Але наш їжачок незвичайний, тож і їжа у нього незвична. Він збирає яблука та груші тільки якщо на них зображені малюнки із певним звуком (звук призначає ведучий).

Діти відшукують серед малюнків ті, у назві яких є заданий звук і складають у кошики.

Виграє той, хто подарував їжачкові найбільше плодів із заданим звуком.

Гра-перфокарта «Намалюй букву»

Мета: знаходження заданого звуку в словах на основі промовляння слова вголос, розвиток фонематичного слуху.

Для гри заготовляють папки-перфокарти: на картці намальовані картинки, а під кожною картинкою вирізаний отвір. У папку вставляється листок паперу. Картинки підібрані так, що частина з них містить у назвах заданий звук (звук позначений буквою, що розміщена в правому верхньому кутку перфокарти). Завдання граючого – знайти всі картинки, що мають у назві заданий звук, і зафарбувати отвір під цими картинками. Після цього листок виймається з перфокарти, всі позначки з’єднуються лініями. Якщо картинки визначені правильно, повинна вийти буква, що позначає заданий звук.

Ігри на визначення першого звуку у слові

Лото «Перший звук шукає домівку (голосний)»

Мета: навчити дітей знаходити заданий перший звук (голосний)

у слові на етапі вимови вголос слова самою дитиною.

Обладнання: Карти з намальованими картинками (по чотири на кожній карті), фішки.

Варіант 1: Дітям роздаються карти з намальованими картинками (по чотири на кожній карті). Ведучий називає будь-який голосний звук, діти вимовляють вголос назви своїх картинок і знаходять ту, чия назва починається із заданого голосного звуку. Якщо картинка названа правильно, ведучий дозволяє закрити її фішкою. Виграє той, хто раніше всіх закриє свої картинки.

Варіант 2: Дітям роздаються карти з намальованими картинками (по чотири на кожній карті). Ведучий показує будь-яку букву, що позначає голосний звук. Діти вимовляють вголос назви своїх картинок і знаходять ту, чия назва починається із заданого голосного звуку. Якщо картинка названа правильно, ведучий дозволяє закрити її відповідною буквою. Виграє той, хто раніше всіх закриє свої картинки.

Дидактична гра «Фонетична веселка»

Мета: Вчити дітей визначати 1-й звук у слові та співвідносити його з кольором. Закріпити назви кольорів. Впізнавати фігуру за силуетом. Добирати малюнки на певний звук. Розвивати фонематичний слух, мислення, дрібну моторику.

Дітей знайомлять з назвами малюнків. Малюнки викладають на столі лицевою стороною вгору. Діти беруть малюнки, визначають 1-й звук у слові назві малюнка, знаходять колір, що починається цим же звуком та прикріплюють малюнок на відповідний колір веселки.

2 варіант: гра „Знайди малюнок”

Малюнки викладають на столі лицевою стороною вгору. Дитина підходить до веселки, навмання обирає колір. Визначає 1-й звук у слові назві кольору та відшукує малюнок на цей звук.

3-й варіант: гра „Відгадай за силуетом”

Малюнки викладають на столі лицевою стороною вниз. Діти за силуетом визначають малюнок, визначають 1-й звук у слові та знаходять його місце на веселці.

Дидактична гра «Барвисті килимочки»

Мета: Вчити дітей визначати перший, останній звук у слові, відповідати повним реченням; закріпити назви кольорів, вміння класифікувати та узагальнювати; розвивати фонематичний слух, просторову орієнтацію, дрібну моторику пальців рук, зв’язне мовлення;

Кожна дитина отримує картку – ігрове поле.

– Подивіться, які барвисті килимочки. Давайте з вами погуляємо по них. Тільки будьте уважні і ставайте на ту клітинку, яку я вам назву.

Поставте „ходунок” (вказівний і середній пальці правої руки) на першу клітинку верхнього ряду.

– Якого вона кольору? ( Жовтого)

– Що на ній зображено? (Апельсин.)

– Назвіть перший звук цього слова. ( Перший звук А.)

– Назвіть останній звук цього слова. ( Останній звук Н.)

– Апельсин – це фрукт чи овоч? ( Апельсин – це фрукт.)

Зробіть два кроки вправо. Пам’ятайте, один крок – одна клітинка.

– Що на ній зображено? ( Помідор.)

– Назвіть перший звук цього слова. ( Перший звук П.) і т.д.

Дидактична гра «Барвисті скатертинки»

Мета: вчити визначати перший звук у слові, розвивати фонематичний слух, просторову орієнтацію, дрібну моторику пальців, зв’язне мовлення.

Кожна дитина отримує картку – ігрове поле.

– Подивіться, які барвисті скатертини на столах. Давайте по них покрокуємо. Тільки будьте уважні і ставайте на ту клітинку, яку я вам назву.

Поставте „ходунок” (вказівний і середній пальці правої руки) на першу клітинку верхнього ряду.

– Що на ній зображено? (Чашка.)

– Назвіть перший звук цього слова. ( Перший звук Ч.)

Зробіть два кроки вправо. Пам’ятайте, один крок – одна клітинка.

– Що на ній зображено? (Ложка.)

– Назвіть перший звук цього слова. ( Перший звук Л.) і т.д.

Дидактична гра «Склади слово»

Мета: Вчити дітей визначати перший звук у слові, закріпити вміння впізнавати графічне зображення букв та співвідносити їх з відповідним звуком. Розвивати навички читання, фонематичний слух, мислення.

Обладнання: Ігрові картки, букви в необхідній кількості .

Опис гри: Дітям старшого дошкільного віку, що починають читати, можна запропонувати гру “Склади слово”, у якій треба буде не тільки виділяти в словах перший звук, але й складати з отриманих звуків слова. У комплект гри входять і букви, які накладаються на картинки, а потім отримане слово прочитується. Спочатку застосовуються картки із трьох картинок, щоб складати слова із трьох букв, потім беруть картки-ребуси із чотирьох картинок і т.д.

1 варіант: У дітей по одній карті, у ведучого – букви. Він показує і називає букву, але не алфавітну її назву, а як звук ([м], [н]). Діти знаходять на своїх картах малюнок, назва якого починається з цього звуку і називають його. За правильну відповідь отримують від ведучого букви й накладають на відповідну картинку. Коли всі картинки будуть закриті, дитина із зібраних букв прочитує слово, що вийшло. Якщо вона не може сама прочитати слово, дорослий допомагає, і в такий спосіб навчає дитину читанню.

Букви, необхідні для гри повинні бути в потрібній кількості.

2 варіант: У дітей на столах каси букв і по одній ігровій карті. Діти визначають перший звук у слові-назві картинки, знаходять у касі букв відповідну букву і викладають під картинкою. Коли всі картинки будуть опрацьовані, дитина із зібраних букв повинна прочитати слово, що вийшло. При необхідності дорослий допомагає.

Виграє той, хто швидше впорається із завданням, або опрацює більшу кількість карток за певний час.

Дидактична гра «Телевізор»

Мета: Вчити дітей визначати перший звук у слові, закріпити вміння впізнавати графічне зображення букв та співвідносити їх з відповідним звуком. Розвивати навички читання, фонематичний слух, мислення.

Обладнання: «Телевізори», ігрові картки, каси букв, малюнки-відгадки .

Опис гри: Дітям старшого дошкільного віку, що починають читати, можна запропонувати гру “Телевізор”, у якій треба буде не тільки виділяти в словах перший звук, але й співвідносити його з буквою та складати з отриманих букв слова. У комплект гри входять «телевізори», виготовлені таким чином, щоб картинку-відгадку та завдання можна було легко замінити. Діти визначають перший звук у слові-назві картинки і на нижній смужці виставляють відповідну букву. Коли всі малюнки зашифрованого слова опрацьовані, отримане слово прочитується. Спочатку застосовуються картки із трьох картинок, щоб складати слова із трьох букв, потім беруть картки-ребуси із чотирьох картинок і т.д.

У дітей на столах каси букв і по одній ігровій карті. Діти визначають перший звук у слові-назві картинки, знаходять у касі букв відповідну букву і викладають під картинкою. Коли всі картинки будуть опрацьовані, дитина із зібраних букв повинна прочитати слово, що вийшло. При необхідності дорослий допомагає.

Виграє той, хто швидше впорається із завданням, або опрацює більшу кількість карток за певний час.

ІГРИ НА ВИОКРЕМЛЕННЯ ПЕРШОГО Й ОСТАННЬОГО ЗВУКУ ІЗ СЛОВА

Для ігор на виділення першого й останнього звуку в слові потрібно відбирати картинки, у назвах яких не повинно бути дзвінких приголосних наприкінці слова. Найчастіше на даному етапі грають в ігри типу «Ланцюжок слів».

«Ланцюжок слів»

Мета: Вчити визначати останній звук у слові та добирати слово на заданий звук, розвивати фонематичний слух, мислення, слухову увагу, збагачувати словниковий запас дітей.

Діти стають кружка, відгадують загадку. Слово-відгадка і буде початком ланцюжка, першим словом у грі.

До першого слова підбирається друге, що починається з того звуку, яким закінчується перше слово, третє слово повинно починатися з останнього звуку другого слова й так далі. Ігри можуть бути усні, з перекиданням м’яча, з утворенням живого паровозика, у якому діти виконують роль вагончиків і т.д., а можна виготовити настільну гру з картинками й практикувати дітей у викладанні ланцюжка без попереднього голосного промовляння, тільки за уявою.

Дидактична гра «Звуковий паровозик»

1. Вчити дітей визначати останній звук у слові.

2. Добирати слово на заданий звук.

3. Закріпити використання прийменників за, перед, між та іменників в Орудному відмінку однини.

4. Вчити ставити запитання „Хто?”, „Що?” та класифікувати предмети на живі та неживі.

5. Вчити відповідати повним реченням, контролювати своє мовлення.

6. Розвивати фонематичний слух, просторову орієнтацію, мислення, зв’язне мовлення.

У дітей в конвертах паровозики з вагончиками. Треба з’єднати вагончики спільним звуком, тобто визначити останній звук у слові назві малюнка і віднайти малюнок, що починається з цього звука.

Виграє той, хто правильно збере свій паровозик та відповість на запитання: а) хто за ким їде?;

б) хто перед ким їде?;

в) між якими малюнками розташований заданий предмет;

г) знайти зайвий малюнок та пояснити свої міркування.

Жовтий паровозик: Слон – ( – ножиці – індик – кіт – тигр).

Синій паровозик: Лебідь – ( – дятел – ластівка – акула – аґрус – снігур – риба).

Рожевий: Сом – ( – морж – жаба – автобус – снігур – рак – корова )

Блакитний : Метелик – ( – корова – апельсин – носоріг – гусак – кит – тигр).

Салатовий : Жук – ( – крокодил – лев – ведмідь – дятел – лампа – акула ).

Оранжевий: Лев – ( – вовк – кіт – тигр – рись – сова – акула).

Ігри на визначення місця звуку в слові (початок, середина, кінець)

Дидактична гра «Хто швидше прийде до фінішу?»

Мета: Автоматизація звука „Ш” у словах, розвиток фонематичного слуху, вчити визначати місце звука в слові та добирати слово до схеми, розрізняти живі й неживі предмети, узгоджувати займенник з іменником в роді.

Обладнання: Ігрове поле, кубик, фішки.

Розглянь малюнки. У назві всіх цих предметів сховався звук „Ш”? А тепер пограй з другом у гру „Хто першім дійде до фінішу?”. Гравці ставлять фішки на старті. Перший гравець кидає кубик і пересуває свою фішку на стільки клітинок, скільки крапочок на грані кубика, називає зображений предмет і визначає місце звука „Ш” у слові. Потрапивши на клітинку зі схемою, гравець повинен придумати слово зі звуком „Ш” у відповідності із зображеною схемою (на початку слова, в середині, в кінці).

Ускладнення: А тепер назви тільки ті предмети, у назві яких звук «Ш» зустрічається тільки на початку слова ( в середині, в кінці).

Про які предмети можна сказати МІЙ, МОЯ, МОЄ?

Постав запитання до кожного предмета ХТО або ЩО?

Дидактична гра «Равлик-павлик»

Мета: Автоматизувати свистячі звуки в словах та реченнях;

Збагачувати словниковий запас іменниками та прикметниками.

Вчити: – добирати ознаку до іменника, узгоджувати слова в роді,

– складати речення з даним словом; визначати – перший звук у слові;

– останній звук у слові;

– місце звука у слові;

– наголошений звук у слові

– голосні у слові.

Розвивати фонематичний слух, мислення, зв’язне мовлення , математичні здібності та дрібну моторику пальців.

Виховувати любов до природи та бережливе ставлення.

Обладнання: ігрове поле, кубик, фішки.

За допомогою рахівнички „Равлик – павлик” діти визначають черговість ходу, розбирають кольорові фішки.

Равлик-павлик в лісі жив,

Равлик ріжками водив,

Хатку на собі носив,

Равлик з дітками дружив.

Перша дитина кидає кубик та робить хід на стільки клітинок скільки крапок на верхній грані кубика. Називає картинку і виконує завдання. (див. вище) . За невиконане завдання повертається назад на одну клітинку. Потім ходить наступний учасник гри.

Виграє той, хто першим дійде до ананаса.

«Заселимо будиночок»

Мета: навчити визначати місце звуку в слові (початок, середина, кінець) за уявою, розвивати фонематичний слух.

У дітей на столах таблиці-будинки, що складаються із трьох «під′їздів» зі схемами слів (прямокутники, розділені впоперек на три частини, з розфарбованою першою частиною – початок слова, розфарбованою другою частиною – середина слова, розфарбованою третьою частиною – кінець слова).

Дятям пропонують «заселити» будиночок (розкласти малюнки), визначивши позицію заданого звуку у слові-назві малюнка.

Виграє той, хто першим безпомилково «заселить» всі квартири у своєму будиночку.

Перед грою кожен учасник вибирає собі букву із запропонованих ведучим. Ведучий показує картинки, а діти повинні попросити собі такі, які містять обраний ними звук, і покласти ці картинки до потрібної схеми. Виграє той, хто перший збере по три картинки до кожної схеми. Потім діти міняються буквами, і гра триває.

Ігри на диференціацію твердих і м’яких приголосних звуків

Виділяючи в словах звуки, діти почнуть відчувати різницю між м’яким і твердим звучанням парних по твердості-м’якості приголосних звуків: [М] і [М′] , [Р] і [Р′] і так далі. Якщо ж вони не звернуть уваги на дане розходження у звучанні, потрібно обов’язково його показати. Педагоги теж повинні диференціювати тверді й м’які звуки в різних іграх і не втомлюватися підкреслювати різницю: “У слові “віник” [В’] звучить м’яко, а в слові “вовк” звук [В] звучить твердо”. Щоб закріпити знання дітей про твердий і м’який приголосний звук, варто виготовити гру “Перевір по візерунку”.

Дидактична гра «Перевір за візерунком»

Мета: навчити розпізнавати в словах тверді й м’які приголосні звуки на етапі власного проговорювання слова вголос, розвивати фонематичний слух.

На кожній карті розміщені картинки, що містять у назвах яку-небудь пару твердих і м’яких приголосних звуків (задані звуки позначені буквами, які розміщені в правому верхньому кутку карти). Завдання граючого – визначити наявність твердого або м’якого звуку в назві кожної картинки й покласти відповідну фішку: на картинку із твердим звуком у назві – синю фішку, на картинку з м’яким звуком – зелену фішку. Після цього дитині дають ключ, на якому нанесений правильний візерунок, і вона має можливість перевірити правильність виконання завдання. Якщо малюк сам не зуміє перевірити, зробіть це разом і покажіть, як треба порівнювати візерунки.

Ускладнення: Гру можна виготовити у вигляді папки-перфокарти: на картці намальовані картинки, а під кожною картинкою вирізаний отвір. У папку вставляється листок паперу. Завдання граючого – визначити твердість чи м’якість заданого звука і намалювати відповідну позначку у віконці під малюнком:

Твердість звука позначаємо однією рисочкою, м’якість – двома.

Ігри на розрізнення слів-паронімів

Коли діти навчаться чітко виділяти звуки зі слів на слух, із власної голосної мови й за уявою, визначати перший і останній звуки в слові, знаходити місце заданого звуку, виходячи із трьох позицій: початок слова, середина, кінець, – тобто тоді, коли сформуються навички елементарного звукового аналізу, можна пред’являти завдання на пошук помилок у вживанні звуків у слові. Цікавіше давати не безглузді перекручування слів, а переплутанини, використовуючи слова-пароніми (слова, що відрізняються тільки одним звуком). У такому випадку діти побачать, як важливо правильно вживати слова, адже навіть один замінений у слові звук зовсім змінює зміст слова. Робота зі словами-паронімами розвиває фонематичний слух, тому що слова дуже схожі, і потрібно бути дуже уважним, щоб їх розрізнити.

«Збери пари»

Мета: навчити знаходити подібні звуковим оформленням слова, установлювати, чим вони відрізняються, розвивати фонематичний слух, слухову увагу, мислення.

Опис гри. Ігровий набір складається з парних предметних картинок, назви яких представляють із себе слова-пароніми: лак – рак, сом – сім, тачка – дачка, сова – софа, і т. д.

Весь набір картинок перемішується й розподіляється між гравцями порівну. Завдання граючих – швидше звільнитися від своїх картинок, підібравши до них парні. У кожен хід всі граючі викладають на стіл по одній картинці й називають їх. Парні картинки відкладаються убік , інші діти забирають собі. Гра триває доти , поки всі картинки не розподіляться по парах. Виграє той, хто раніше віддасть всі картинки. Під час гри діти повинні називати свої парні картинки й установлювати, якими звуками вони відрізняються.

ОРІЄНТОВНИЙ КАРТИНКОВИЙ МАТЕРИАЛ ДЛЯ ГРИ:

коса – коза кашка – каска тачка – дачка

чашки – шашки сазан – фазан зуб – дуб

рак – лак сова – софа, слива – злива

Із цим же набором грають у гру “Попроси парну картинку”.

“ЗНАЙДИ ПАРНУ КАРТИНКУ”

Мета: навчити підбирати слова-пароніми, замінюючи в слові один звук.

Хід гри. Всі картинки роздають гравцям порівну. Кожний спочатку розглядає свої картинки й відкладає парні, якщо вони в нього є. Потім по черзі діти повинні назвати свою будь-яку картинку й попросити собі парну до неї, назвавши потрібне слово, наприклад: “У мене є коса. Дайте мені козу”. Виграє той, хто раніше звільниться від своїх картинок.

ЛОТО «Паронім»

Мета: розвиток уміння розрізняти слова-пароніми на слух.

Опис гри. Гра складається з великих карт, на яких намальовано по кілька картинок, назви яких можуть скласти пари слів-паронімів, але парні картинки не перебувають на одній карті. У ведучого – маленькі картки з написаними словами.

Ведучий називає вголос слово. Та дитина, у якої

на карті зображений даний предмет, повинна підняти руку й вимовити назву своєї картинки. За правильну відповідь ведучий дозволяє йому закрити цю картинку фішкою або карткою – назвою даного слова (у такому випадку діти будуть вправлятися в глобальному читанні). Якщо він помилився, і насправді ведучим було названо парне слово, гравець одержує штрафне очко. Виграє той, хто швидше закриє свої картинки й менше одержить штрафних очків.

Ігри на самостійний підбір слів із заданим звуком

Найважчими завданнями в ході засвоєння навичок звукового аналізу є завдання на самостійний підбор слів з тим або іншим звуком.

Придумування слів може бути вільним, коли треба підібрати слова із заданим звуком, що перебуває в будь-якій позиції в слові, і обмеженим умовою, коли просять підібрати слова зі звуком, що стоїть на початку, у середині або наприкінці слова.

Щоб зацікавити дітей при виконанні цих, досить важких для них завдань, застосовують ігрові прийоми: перекидання м’яча, призначення балів за кожне назване слово. Цей вид завдань дуже зручно сполучати з роботою по збагаченню словникового запасу дітей, адже можна попросити не просто підбирати будь-які слова, що містять той або інший звук, а згадувати й називати яку-небудь групу предметів, наприклад, посуд або одяг, і так далі. Дітям легше зосередитися на окремій темі, і в той же час вони одержать можливість потренуватися в пригадуванні, що є найбільш корисною операцією для розвитку пам’яті. Існують вірші, що допомагають дітям освоїти цей вид роботи, наприклад, вірш Л. Кукліна

“От скільки на “К” я зумію сказати”.

– От скільки на “К” я зумію сказати:

Каструля і кавник, коробка і капці,

Корова, квартира, картина, килим,

Комора, коза, комод, коридор.

– Ой, досить! Звук також втомився!

А от що на “Т” ти зумієш назвати?

– Тюльпан, табуретка, тарілка й ложка.

– Ти, здається, щось наплутав трошки.

– Ну, добре, я більше збиватись не буду

Послухай, на “С” назву я посуду:

Склянка, сковорідка, сільничка й . кішка.

– А кішка тут звідки?

– Залізла в вікно!

Спитай краще кішку, звідки прийшла,

І чи посуд на кухні весь цілим знайшла.

«Слово за словом»

Мета: вчити підбирати слова із заданим звуком.

Грають двоє. Спочатку домовляються, з яким звуком будуть підбирати слова й на яку тему (іграшки, посуд, дерева й таке інше). Потім по черзі кидають один одному м’яч і називають слова. Найчастіше в таку гру грають, називаючи слова з першим заданим звуком.

«Не розірви ланцюжок»

Мета: закріплення вміння підбирати слова за останнім звуком попереднього слова, розвиток Фонематичного слуху, слухової уваги.

Діти утворюють коло. Ведучий називає будь-яке слово й кидає м’яч кому-небудь із дітей. Той повинен придумати слово, що починається з останнього звуку того слова, що вимовив ведучий, і кинути м’яч наступному гравцеві (наприклад: дім – міст . ). Хто не зуміє продовжити гру й “розірве ланцюжок слів”, виходить із кола. Виграє той, хто підбере більше слів і не вийде з кола до кінця гри. Ведучому потрібно стежити, щоб діти називали слова, у яких добре виділяється останній звук. Якщо названо слово зі звуком у слабкій позиції (із дзвінким приголосним на кінці слова, наприклад), ведучий орфографічно вимовляє слово й пояснює, що так слово пишеться. У цьому випадку діти будуть запам’ятовувати правопис слів на довільному рівні, без вивчення правил.

Ігри на встановлення точного місця голосного звуку в слові

Перші ігри, що формують навички повного звукового аналізу, присвячені встановленню точного місця голосного звуку в слові. Спочатку знаходять місце ударного голосного звуку, потім позначають місця всіх голосних звуків. Для відпрацьовування таких умінь застосовуються схеми із червоними фішками або виготовляються папки-перфокарти.

Виготовити перфокарти дуже просто: потрібно наклеїти підходящі картинки й за допомогою діркопробивача пробити потрібну кількість отворів. Послужить же даний посібник довгий час: протягом усього періоду навчання звуковому аналізу, а потім і звукобуквенному.

Варто враховувати головне правило при підборі картинок: у назвах повинна бути відповідність між звуками й буквами.

Дидактична гра «Де сховався звук?»

Мета: навчити встановлювати точне місце голосних звуків у словах різної звукобуквенної структури, розвивати мислення, фонематичний слух, навички звукового аналізу слова.

Гра складається з більших папок-перфокарт. На кожній перфокарті “сховався” один який-небудь заданий голосний звук, і потрібно відзначити точне його місце у всіх словах – назвах картинок: зафарбувати потрібний отвір під картинкою. Потім аркуш виймається з перфокарти, і по отриманому візерунку домальовується буква, що відповідає заданому звуку. Якщо місця звуків обрані неправильно, букву домалювати неможливо.

Дітям роздають папки-перфокарти.

У чарівній країні Звукляндії звук вирішив погратися у хованки і заховався у словах. (Заданий звук позначений буквою у правому верхньому кутку перфокарти.) Дітям пропонується відшукати у словах заданий звук і позначити його «домівки» , зафарбувавши червоним олівцем відповідні отвори під малюнками (місце даного звука у слові). Потім аркуш виймається з перфокарти, і по отриманому візерунку домальовується буква, що відповідає заданому звуку. Якщо місця звуків обрані неправильно, букву домалювати неможливо.

Виграє той , хто швидше і вірно впорається із завданням або опрацює більшу кількість перфокарт.

Ігри на послідовний звуковий аналіз з опорою на схему слова і фішки

Спочатку потрібно опиратися на допоміжні засоби й, у першу чергу, на схему слова, що являє собою прямокутник, розділений поперек на стільки частин, скільки звуків у слові. Звуковий склад слів дорівнює буквеному. Крім схем, застосовуються фішки, що позначають звуки. Дитина слухає вимовлене слово й викладає на схему послідовно фішки, рівні по кількості почутим звукам.

Для проведення ігор на даному етапі формування навичок звукового аналізу застосовується посібник “Будиночки для слів”. Посібник являє собою звукову схему слова, оформлену у вигляді будиночка, кожне віконечко якого – це місце звуку.

Створюючи для дітей різні ігрові ситуації, можна вчити дітей аналізувати звуковий склад різних слів, знаходити подібність і розходження в словах.

«Будівельники»

Мета: навчити визначати кількість звуків у словах, що сприймаються на слух, розвивати фонематичний слух, пам’ять.

У дітей по кілька будиночків з різною кількістю віконець. Ведучий створює ігрову ситуацію: “Уявіть, що ви – будівельники й зараз будете будувати для слів вулицю. Кожен будинок – для окремого слова. Але слова захочуть жити в таких будинках, у яких для кожного звуку буде окрема кімната з одним віконцем. Я зараз буду називати слова, це майбутні жителі нашої вулиці, а ви викладайте потрібні будиночки в один ряд зліва направо. Наприкінці гри хто-небудь згадає, яких мешканців ми чекаємо у свої будинки”. Потім ведучий вимовляє вголос слова, що складаються із трьох, чотирьох, п’яти й шести звуків, а діти викладають в один ряд будиночки. Після цього одна дитина називає по пам’яті слова, опираючись на схеми-будиночки. Можна запропонувати назвати інші слова з тією же кількістю звуків, тобто покликати на новосілля гостей.

Орієнтовний мовний матеріал для гри:

рак, собака, кішка, муха, корова, короп, сорока, віл, жираф.

«Новосілля у звірів»

Мета: навчити визначати кількість звуків у словах, вимовлених уголос самою дитиною, розвивати фонематичний слух.

У дітей – картинки різних тварин. Ведучий показує будиночки, а діти вибирають потрібні будиночки для своїх тварин. При цьому вони називають слово вголос, потім кожен звук – окремо, підраховують кількість звуків і просять собі будиночок з такою ж кількістю віконець.

«Кого покличуть у гості?»

Мета: навчити визначати кількість звуків у словах, вимовлених уголос самою дитиною, розвивати фонематичний слух, навички кількісного рахунку, мислення.

Грають четверо, у кожного граючого – який-небудь будиночок на визначення кількості звуків у слові. На столі розкладені предметні картинки із зображеннями різних тварин (по числу граючих), а також стопка карток зображеннями вниз.

Діти вибирають собі потрібні картинки з тих, що лежать зображеннями нагору, – “знаходять хазяїна будинку”, тобто тварину, у назві якої стільки ж звуків, скільки віконець у його будинку. Потім кожний по черзі бере по одній картці-картинці зі стопки, називає вголос слово й визначає, треба “покликати у свій будиночок у гості цю чи картинку ні”. Якщо в слові – назві картинки, відкритої дитиною, стільки ж звуків, скільки в слові-“хазяїні”, то в гості кликати потрібно, і тоді граючий одержує право на додаткові ходи доти , поки зустрінеться невідповідна картинка. Якщо кількість звуків інша, картинка підкладається в кінець стопки.

Виграє той, хто раніше скликав всіх своїх гостей. В один набір входить по чотири картинки з кожною кількістю звуків.

Орієнтовний картинний матеріал для гри:

картинки-“хазяї”: кіт, вовк, кабан, собака;

картинки-“гості”: три звуки – оса, сом, жук, рак;

чотири звуки – коза, сова, слон, кріт;

п’ять звуків – білка, жираф, бобер, свиня;

шість звуків – корова, сорока, борсук, ворона.

«Хто куди оселиться?»

Мета: навчити визначати кількість звуків за уявою, закріпити навички рахунку, розвивати фонематичний слух, мислення.

На столі розкладені будиночки в довільній послідовності у вигляді вулиці, а під ними в другому ряду – всі картинки для заселення будинків. Гравці по черзі кидають кубик і беруть відповідну за рахунком картинку. Цю картинку потрібно «заселити», тобто підкласти до будиночка з такою ж кількістю звуків, що й у слові – назві картинки. Гра закінчується, коли всі картинки виявляться у своїх будинках.

Для гри підбираються будиночки й картинки, що відповідають один одному по кількості звуків, і так, щоб усім гравцям вистачило будиночків, причому в кожному будиночку оселилася б одна картинка.

«Кому не підійде квартира?»

Мета: навчити визначати кількість звуків за уявою, закріпити навички рахунку, розвивати фонематичний слух, мислення.

Гра проводиться так само, як і попередня, тільки дана одна зайва картинка. Її знаходять під час гри або визначають відразу й відкладають убік. Невідповідну картинку потрібно міняти, щоб щораз зберігався інтерес до цього ігрового моменту.

Дидактична гра «Хмаринка-веселинка»

Мета: Вчити визначати місце звука в слові та робити повний звуковий аналіз трьох та чотирьох звукових слів. Удосконалювати вміння розрізняти голосні та приголосні звуки, тверді та м’які приголосні;

Записувати звукову схему слова фішками , що позначають голосні та приголосні звуки.

Викликати інтерес до занять, заохочувати дітей до навчання.

Розвивати фонематичний слух, моторику, мислення.

На столі перед дітьми викладаються малюнки лицевою стороною донизу. Діти по черзі витягають по одній картинці, аналізують слово по звуках і, пересовуючи мотузку, відшукують на крапельках потрібну позначку. Таким чином викладають схему слова. За вірно виконане завдання отримують фішку. Виграє той, хто набере більше фішок.

Ігри на формування навичок складового аналізу слів

У п’ятирічному віці діти починають усвідомлено ставитися до мови, зокрема , їм стає доступний складовий аналіз слова. Уміння вимовити слово по складах є вродженим, тому що вимова слова опирається на злиту артикуляцію приголосного й наступного за ним голосного звуку (відкритий склад) або на вимову голосного й наступного за ним приголосного (закритий склад). Опираючись на це неусвідомлене вміння, дорослі пропонують вимовити слово не цілісно, а по частинах . Практично всім дітям вдається безпомилково виконати дане завдання. Частина слова, що вимовляється за одне артикулювання, і називається склад. Діти отримують завдання довідатися, скільки складів у тім або іншому слові, про вимовляючи слово по складах й одночасно крокуючи або ляскаючи в долоні. Потім кроки або удари підраховуються, і робиться висновок про кількість складів у слові. Склади зі слів можна виділити.

Використовуються такі завдання: “Назви перший склад у слові. “; “Закінчи слово, додаючи останній склад”.

«Складовий ланцюжок»

Мета: навчити виділяти в словах перший і останній склади, підбирати слово на заданий склад; розвивати фонематичний слух.

Картки для гри роздають гравцям порівну, їх треба покласти перед кожним гравцем стовпчиком зверху вниз. Починається гра з картки, на якій ліва половинка порожня. Гравець виставляє цю картку, називає слово – назву картинки й виділяє останній склад у даній назві. Діти шукають на своїх картках серед малюнків розташованих ліворуч таку картинку, у якій перший склад збігається з даним складом, і викладають її поруч із першої. Потім аналізується права картинка другої картки, у ній виділяється останній склад. Таким чином, у назвах лівих картинок виділяється перший склад, а в назвах правих картинок – останній склад. Гра повинна завершитися, коли будуть викладені всі картинки. Остання картка – з порожньою правою половинкою.

«Розгадай ребус»

Мета: навчити виділяти перший склад із слова, складати слова зі складів.

Дітям дають картки, на яких зображені по дві картинки. На картці “сховалося” слово. Його треба розшифрувати, виділивши з кожного слова-назви перші склади, а потім з них скласти слово.

Діти ділять слова на склади, розшифровують слова , знаходять відповідний малюнок і накладають його на картку.

Наприклад: ромашка, сова – роса. Виграє той, хто складе більше слів.

ОРІЄНТОВНИЙ КАРТИНКОВИЙ МАТЕРІАЛ ДЛЯ ГРИ:

голуби, раки – гора;

Сорока, ваза – сова;

м’ячі, тарілка – м’ята;

шахи, фара – шафа;

вагон, заєць – ваза;

олівець, салат – оса;

лисички, салют – лиса;

сухарі, шахи – суша;

ромашка, тарілка – рота;

телефон, малина – тема;

банан, баран – баба;

колобок, марка – комар;

сачок , лопата – сало;

шуба, ракета – Шура.

Так само розгадують ребуси, що складаються із трьох картинок

(слова виходять із трьох складів)

гілочка, тарілка, ракета – гітара;

сови, лопата, машина – солома;

оса, синиця, капуста – осика;

огірок, сова, капуста – осока;

ворона, робот, тарілка – ворота;

банан, заєць, риба – базари;

сова, балалайка, капуста – собака.

«Зі складів – речення»

Мета: навчити виділяти перший склад із слова, складати зі складів слова,а з них – речення, розвивати фонематичний слух, пам’ять, збагачувати словниковий запас дітей.

Дитині дається картка-ребус, на якій зашифроване ціле речення. Кожне слово в даному реченні поміщено на окремому рядку. Дитина виділяє перші склади слова-назви кожної картинки, що відноситься до одного слова, складає із них слово й запам’ятовує його. Потім на наступному рядку аналізує іншу групу картинок, складає друге слово з перших складів і так далі, поки не розшифрує всі слова. Потім називає отримані слова одне за одним, утворюючи речення.

Урок-гра “Найрозумніший” з української мови у 2 класі.

Завдяки мовним іграм діти мають можливість застосовувати на практиці свої знання та вміння.

Цікаві вправи та ігри з мови використовуються на всіх етапах уроку. За їх допомогою можна перевірити, як учні виконали до­машнє завдання, полегшити розуміння нового матеріалу, його за­кріплення.

ІНТЕЛЕКТУАЛЬНА ГРА «НАЙРОЗУМНІШИЙ»

1. Скільки літер в українському алфавіті?

Правильна відповідь: 33.

2. Що називається коренем?

а) однакова частина споріднених слів;

б) спільна частина споріднених слів;

в) рівна частина споріднених слів;

г) велика частина споріднених слів.
Правильна відповідь: спільна частина спорідне ­ них слів.

3. О якій порі року відмічають свято Різдва?

Правильна відповідь: узимку.

4. Скільки звуків у слові Юра?

Правильна відповідь: чотири.

5. Що утворюють пов’язані за змістом речення?

Правильна відповідь: текст. .

6. Назвати головні слова в реченні.
– Земля вкрилася пухнастим снігом. (Земля вкри ­ лася.)
7. Оберіть серед поданих слова, що не перено ­ сяться: Рая, Іра, гаї, садок. (Рая, Іра, гаї)
8. Скільки голосних звуків в українській мові? (6)
9. До слова високий доберіть слово з протилеж ­ ним значенням. (Низький)
10. Перебудуйте речення «Діти повісили на деревах годівнички» на питальне. (Що повісили діти на деревах?)
11. Яке слово не є спорідненим: літо, літак, літеч ­ ко? (Літак)

ТВОРЧА РОБОТА В ГРУПАХ

1. група «Сонячні промінчики». Складають сен кан до слова жайворонок.
2. група «Зірочка». Складають діалог між Бджіл ­ кою і Медункою, інсценізують його.

1. група «Усмішка». Продовжують казку за початком, використовуючи слова з довідки.
2. група «Полум’я». Складають правила пове ­ дінки у весняному лісі за поданими графічними значками.

V група «Ялинка». Складають другий куплет пісні, поширюючи речення необхідними словами.

Правила роботи в групі

1. Розподілити ролі. Обрати командира, секундан ­ та, каліграфа, доповідача.
2. Уважно читати завдання-інструкції.
3. Дотримуватися правила піднятої руки.

4. Вислуховувати думки кожного члена групи. Не перебивати одне одного.

1. Обговорювати ідеї, а не особистості учнів.
2. Користуватися довідковою літературою.
3. Вкладатися у визначений час.
4. Працювати таким чином, щоб не заважати іншим.

Правила складання сенканів

Сенкан — це вірш, що складається з п’яти рядків

1. Слово, що позначає тему. Іменник.

1. Опис теми, що складається з двох прикметни ­ ків.

1. Три дієслова, що пов’язані з темою.

1. Фраза (речення), що висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного.
2. Синонім до першого слова, у якому висловлю ­ ються узагальнення, підсумок.

Наприклад

1. Криниця.
2. Чиста, прозора.
3. Напуває, виблискує, співає.
4. Хай ніколи вона не засохне!
5. Творіння природи.

Бджілка Медунка

– Доброго ранку, квіточко! 1 – Сядь на мене і впізнаєш!

– Як тебе звати? 2 – Доброго ранку, бджілко-

– Яке цікаве у тебе ім’я? 3 – Обов’язково! Але пам’ятай, що

найбільше нектару у квіточках

– Я здогадалась! Ти

пахнеш медом. 4 – Медунка.

– Медунко, чи можеш- – Так, так. Моє ім’я походить від

ти мене пригостити слова мед. Мед, медунка,

солодким нектаром? 5 медовий – це споріднені слова.

– Дякую, Медуночко, за – Прилітай ще. Була рада

За смачний сніданок ! 6 познайомитися.

– До побачення, солодка – До побачення , Бджілко-

квіточко! 7 трудівнице!

ЗАВДАННЯ ДЛЯ ДОПИТЛИВИХ

Де беруть сили ранньоквітучі рослини?

1. Прочитай слова Бджілки.
2. Прочитай слова Медунки.
3. Прочитай першу репліку Бджілки і знайди від ­ повідні слова Медунки.
4. З’єднай лінією ці два речення.
5. Познач цифрою 1 першу репліку Медунки.

1. Прочитай другу репліку Бджілки і знайди від ­ повідні слова Медунки.
2. З’єднай лінією ці два речення.
3. Познач цифрою 2 другу репліку Медунки.
4. Складай діалог далі.

10. Прочитай складений діалог.

СКЛАДІТЬ ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ У ВЕСНЯНОМУ ЛІСІ З ДЕФОРМОВАНИХ РЕЧЕНЬ.

1. лісі у галасуй не весняному
2. не квіти топчи і не зривай даремно
3. дерев пошкоджуй кору не
4. не метеликів лови
5. після себе сміття залишай не

СКЛАДІТЬ ДРУГИЙ КУПЛЕТ ПІСНІ, УСТАВЛЯЮЧИ ПРО ­ ПУЩЕНІ СЛОВА.

Вигляну з дому: чи сонце побачу?

Сонце сміється — щасливая мить.

Сонячні зайчики скачуть і скачуть.

Прудко літають, їх важко зловить.

Сонячні зайчики! Сонячні зайчики —

Світла далекого іскри червоні:

Ласки небесної теплі окрайчики,

Падайте людям у спраглі долоні.

(Кого?) (Що?) у небі дзвенить

Словом весну ми малюєм (Де?)

Творчі уроки (Яка?) мить!

( За кожну правильну відповідь 2 бали. Учень, який набрав найбільшу кількість балів — переможець вікторини).

1. Коли святкують Міжнародний день мови? (21 лютого)

1. Корінь у слові «верблюд». (Верблюд)
2. Назва третьої літери алфавіту. («Ве»)
3. Скільки коренів у слові «літакобудування»? (2)
4. Коли святкують День української писемності та мови? (9 листопада)

6. До якої частини мови належить слово «знахідка»? (Іменник)

1. Скільки складів у слові «переполох»? (4)
2. Яка мова є державною в Україні? (Українська)

9. Який знак ставимо на письмі в кінці розповідного речення? (Крапку)