Східний похід Александра Македонського та утворення його імперії

Александр Македонський (336-323 до н. е.) є однією з найпопулярніших постатей давнини. Масштаби його завоювань, що сягали від Егейського моря до басейну Інду і від Лівійської пустелі до Каспійського моря, і той короткий час, протягом якого їх було здійснено (близько 10 років), справили незабутнє враження на сучасників і зробили його героєм легенд і переказів.

Покінчивши зі своїми ворогами в Греції, Александр почав готуватися до задуманого його батьком перського походу.

Сили, з якими Александр у 334 р. до н. е. рушив до Азії, були загалом незначні (30 тис. піхоти, 5 тис. вершників і 160 кораблів). Але Персія за останніх Ахеменідів цілком виправдала порівняння її з колосом на глиняних ногах. Пригнічувані податками, військовою службою, сваволею правителів, підкорені Персією народи піднімали повстання, намагаючись визволитися від перського панування. Особливо значним визвольний рух був у Єгипті.

У 334 р. до н. е., зібравши в м. Амфіполі на Фракійському узбережжі всі сили, Александр рушив до Геллеспонту. В македонській армії Александра були і грецькі війська (близько 7 тис. воїнів). Переправившись через Геллеспонт, армія Александра розбила передові сили персів біля річки Гранік, що впадає в Пропонтиду. Після цієї перемоги Александр легко оволодів малоазійськими полісами: велика частина малоазійських міст здалася Александрові добровільно і зустріла його як визволителя.

Тільки Мілет і Галікарнас чинили опір, і їх було взято після запеклих боїв. Завойовані міста Александр закріплював за собою різноманітними засобами: в одних випадках залученням на свій бік демократичних верств, в інших – підтримкою жрецтва. У деяких випадках він встановлював родинні стосунки з колишніми правителями. Так, у Карії він домігся, щоб його усиновила цариця Ада.

Галікарнас (грец. Halikarnassos) – одне з найбільших культурних і торгових міст у південно-західній частині Малої Азії (суч. м. Водрум у Туреччині). У V cт. до н, е. входив до складу 1-го Афінського морського союзу, після Пелопоннеської війни перейшов під владу Персії. Розквіт Галікарнаса прийшовся на період правління Мавсола ІІ (377-355 рр. до н. е.). Гробниця царя Мавсола (Галікарнаський мавзолей) стала одним із “семи чудес світу”. В 334 р. до н. е. Галікарнас завоювали і зруйнували війська Александра Македонського, згодом він був поступово відбудований. У 129 р. до н. е. увійшов до складу римської провінції Азія. Під назвою Галікарнас місто було відоме до XV ст. У1402р. завойований орденом іоаннітів, пізніше – турками-османами. В Галікарнасі народилися історики Геродот (V cт. дo н. е.) і Діонісій (І ст. до н. е.).

У 333 р. до н. е. армія Александра вирушила на завоювання східного узбережжя Середземного моря – Сирії. Коли Александр зі своїм військом вступив у міжгір’я хребта Тавру, в так звані Ворота Сирії, в тил йому вийшла вся величезна перська армія на чолі з самим царем Дарієм III. Поблизу містечка leca Александрові вдалося могутнім натиском своєї фаланги і важкої кінноти викликати паніку в скупчених військах персів і здобути блискучу перемогу. Дарій утік, кинувши свій табір з усім майном, щит і колісницю. Сім’ю Дарія, яка супроводжувала його, було взято в полон.

Ця перемога Александра спонукала перського царя почати з ним переговори про мир. Александр відповів гордовитим посланням, у якому вимагав від Дарія беззаперечної здачі та іменував себе “володарем усієї Азії”.

Подальші успіхи армії Александра – захоплення Бібла, Сидона і, після шестимісячної облоги, міцно укріпленого Тира – зробили його володарем Фінікії.

Забезпечивши собі панування над усім східним берегом Середземного моря, Александр вирушив у Єгипет. Тут його дружньо зустріло місцеве населення як визволителя від перського ярма. Александра коронували як фараона і владаря Верхнього і Нижнього Єгипту, і він намагався насамперед заручитися прихильністю жрецтва. Почав виявляти особливу відданість єгипетським богам, навіть здійснив важку подорож по розпечених пісках безводної Лівійської пустелі до оракула Аммона, щоб закріпити свою владу в Єгипті санкцією самого бога. Жерці оракула слухняно визнали його сином Аммона (тобто царем Єгипту) і передрекли бути владикою Всесвіту.

Також для політики Александра на Сході характерне було прагнення еллінізувати захоплені області і так зміцнити свої завоювання. У Мемфісі він влаштував гімнастичні й музичні змагання, в яких брали участь викликані для цього греки. Дуже важливою подією було заснування в західній частині дельти Нілу міста Александра (330 до н. е.). Сам цар обрав для нього місце. Управління Єгиптом Александр поділив між багатьма особами, оскільки вважав небезпечним довірити його одній людині.

Так протягом цих трьох років Александр здійснював прагнення греко-македонської знаті оволодіти східним узбережжям Середземномор’я.

Спираючись на багатства Єгипту і свободу морських комунікацій з Елладою і Македонією, Александр у 331 р. до н. е. рушив через Сирію в Месопотамію. Там біля ассирійського селища Гавгамели на річці Тигр відбулася найбільша битва з усіх за час походу Александра. Перси мобілізували таке величезне військо, що сили греко-македонян порівняно з ними здавалися мізерними. Але брак згуртованості перського війська, а також розгубленість і боягузтво самого Дарія, який залишив своїх воїнів напризволяще в самий розпал битви, дали змогу армії Александра здобути перемогу. Під Гавгамелами перси втратили основну частину війська, і могутність Персії було остаточно зламано.

Далі Александр без будь-якого опору зайняв Вавилон. Тут його зустріли як визволителя від перського ярма. Подальше зайняття Суз, Персеполя, Екбатан – столиць перських царів, зробило його володарем величезних багатств із царських скарбниць (150 тис. талантів). У Персеполі, найдавнішій столиці Персії” як стверджують деякі джерела, він наказав спалити царський палац.

Загибель Дарія (він утік у напрямку до Каспійського моря і в Парфії його вбив бактрійський сатрап Бесс), що означала падіння династії Ахеменідів, стала для Александра приводом самому посісти місце перського царя. Відповідно змінилася і його політика щодо персів. Він почав наближати до себе перську знать, убрався у східний одяг, запровадив східний церемоніал і почав вимагати, щоб до нього зверталися не інакше як із земними поклонами.

Проте обставиною, яка ускладнила подальше просування Александра на схід, був опір місцевого населення. Особливо сильно він виявився у Бактрії і Согдіані. Сюди Александр у 329 р. до н. е. рушив під приводом помститися Бессу за вбивство Дарія. Бактрійці й согдійці, очолювані Спітаменом, соратником Бесса, обложили Маракандру (Самарканд) і винищили там цілий загін македонських солдатів кількістю 2 тис. осіб. До повстанців приєдналися сусідні племена степовиків – масагетів і саків. Проте Александр придушив повстання не стільки силою зброї, скільки спритною дипломатією, зближенням із місцевою знаттю; він одружився з дочкою одного з бактрійських володарів Роксаною, перетворивши весілля на справжню політичну демонстрацію. В багатьох стратегічно важливих пунктах було засновано міста-фортеці, які швидко зростали; і всі вони отримали назви Александра.

Із Согдіани і Бактрії Александр рушив до Індії. З великим військом македонян, греків і азійських народів, перейшовши через гірські перевали, він спустився в басейн Інду – Пенджаб. Труднощі переходу знищили тисячі людей і в’ючних тварин. На своєму шляху Александр продовжував засновувати поселення, які мали правити за опорні пункти. Завоювання Індії полегшувала безперестанна ворожнеча між індійськими династіями, якою Александр уміло скористався. Перейшовши річки Інд і Гідасп (притока Інду), він розбив могутнього царя Західної Індії Пора (у битві з ним македонські воїни вперше зіткнулися з бойовими індійськими слонами). Тут було засновано дві останні колонії – Нікею і Буцефалію (останню названо за ім’ям улюбленого коня Александра, що загинув у цих місцях). Потім він просунувся до Гіфасісу (східної притоки Інду). Александр прагнув рушити далі на завоювання долини Гангу, але його армія знемагала від тривалого виснажливого шляху. До того ж давно вже зростало невдоволення Александром у верхівці армії, яка не мирилися зі східною політикою та з його планами “кордонами царства зробити межі всієї землі”.

Проти Александра ще з 330 р. до н. е. почали виникати змови, як серед старих ветеранів-командирів, так і серед знатної македонської молоді – “пажів”. Александр найсуворішими заходами намагався придушити опозицію в армії. Для цього він не зупинявся перед знищенням найзаслуженіших і найближчих до нього людей.

У таборі на Гіфасісі військо разом з командирами відмовилося продовжувати завойовницький похід. Провівши три дні в цілковитій самотності у своєму наметі, Александр дав, нарешті, наказ будувати кораблі на березі Гідаспу, щоб перевезти свою армію до берега Індійського океану. Повернення почалося в 326 р. до н. е. і відбувалося в дуже важких умовах. Дійшовши до дельти Інду, Александр спорядив одну частину армії на чолі з Неархом ще маловідомим морським шляхом вздовж берега океану в Перську затоку, а з другою сам рушив суходолом через пекучі пустелі Гедрозії. Похід закінчився в 325 р. до н. е. у Вавилоні.

Під час Східного походу (334-324 до н. е.) і після закінчення його у 324 р. до н. е. Александр іноді дуже наївними способами намагався об’єднати греко-македонян з персами. Він заохочував своїх воїнів до шлюбів з персіянками і одного разу влаштував весілля 10 тис. пар відразу. Сам Александр, за звичаєм перських царів, одружився ще з двома перськими царівнами. В державному управлінні, при дворі, в армії посилився вплив східної знаті. Варто зазначити, що одночасно Александр еллінізував персів; 30 тис. перських хлопчиків навчалися військової техніки македонян, грецької мови і македонських звичаїв.

Проте опозиція до східної політики Александра посилювалась і поширювалась. В Опісі, на річці Тигр, у 324 р. до н. е. спалахнув справжній солдатський бунт. Александр жорстоко придушив його, стративши 13 призвідників, і став формувати армію, яка складалася переважно з персів. Але йому довелося піти й на деякі поступки, пообіцявши, що македоняни матимуть переваги над персами.

Столицею своєї величезної держави Александр зробив Вавилон. Тут він почав розгортати діяльність у справі подальшої організації цієї держави і підготовки нового походу на Захід. Раптова смерть від злоякісної малярії в 323 р. поклала край цій діяльності.

Еллінізм – епоха в історії Греції, Македонії, країн Східного Середземномор’я, Ірану, Середньої Азії та прилеглих до них регіонів. Хронологічні межі елінізму охоплюють періоді від кінця завойовницьких походів Александра Македонського (IV ст. до н. е.) до захоплення елліністичних держав Римом на заході та Парфією на сході. Кінець елліністичного періоду припадає на 30-ті роки до н. е. (падіння Єгипту – останньої незалежної елліністичної держави). Величезна рабовласницька держава – імперія від Волконського півострова до Індії, закладена Александром Македонським, розпалась після його смерті (323р. до н. е.). На її колишній території визначилися в 70-х роках III ст. до н. е.: Єгипет (царство Птолемеїв), царство Пергам, Віфінія, царство Селевкідів, Греко-Бактрійське царство (на території Середньої Азії), Македонія, Греція (Етолійський та Ахейський союзи), олігархічна держава на острові Родос, грецькі колонії в Італії” Класичний приклад елліністичної держави – царства Птолемеїв та Пергам – монархії, які взяли під свій вплив не тільки міста зі структурою грецького поліса, але й союзи місцевих племен, а також давньосхідні ремісничі й торговельні центри. Доба еллінізму позначена зростанням товарного виробництва, посиленням експлуатації рабів і різних залежних верств місцевого населення (селян-общинників), напруженою політичною ситуацією, поширенням масових повстань селян, ремісників і рабів; формуванням нових правових відносин, змінами у світогляді людей та соціально-психологічному обличчі суспільства. Термін “еллінізм” запропонував німецький історик И.Дройзен у 30-ті роки XIX ст. Представники різних наукових шкіл та напрямів трактують його по-різному. Еллінізм був конкретно-історичним етапом в історії зазначених вище країн, для нього характерна взаємодія грецьких та місцевих елементів у соціально-економічних відносинах, політичній організації та культурному розвитку в IV-І ст. до н. е.

Завоювання Перської держави мало дуже велике значення.

• o Воно сприяло зближенню економіки й культури Заходу і Сходу. Для встановлення більш органічного зв’язку між ними велике значення мало заснування кількох десятків міст (“Александрій”), які мали стати центрами об’єднання греків і македонян з місцевим населенням і взаємного обміну культурними досягненнями.
• o Водночас наслідком завоювання Сходу було не тільки знищення Перської держави, а й установлення нового панування, що ґрунтувалося на жорстокому поневоленні місцевого населення греко-македонянами.
• o Прогресивні зміни в результаті падіння Персії не означали поліпшення становища народних мас. Колишній гніт Перської держави змінився витонченою, значно тяжчою експлуатацією завойовників.

Проте неміцність і недовговічність держави Александра Македонського не перешкоджали тому, що на її величезній території виникли нові суспільно-політичні відносини, які були наступним етапом у розвитку античного рабовласницького суспільства. На руїнах держави Александра виник елліністичний світ.

Українські землі в XVI ст.

• Братства — громадські релігійні та культурно-просвітницькі організації міщанства, що створювалися на зразок ремісничих цехів при церковних парафіях (приходах) в Україні в XV—XVII ст.

• Великий Луг — заплава Дніпра, що простягається з обох його боків від острова Хортиця приблизно на 100 км при ширині від 3 до 25 км. Загальна площа — понад мільйон десятин землі. Нині майже вся територія Великого Лугу затоплена штучним Каховським морем.

• Вертеп — старовинний пересувний ляльковий театр, де ставилися релігійні та світські п’єси.

• Гравюра — вид графіки, у якому зображення є друкованим відбитком із малюнка, вирізьбленого або витравленого на спеціально підготовленій дошці або пластинці.

• Греко-католицька церква — назва церкви, яка виникла внаслідок проголошеного в 1596 р. на церковному соборі в Бересті об’єднання католицької та православної церков.

• Дике Поле — необжиті осілим населенням степи між Доном, Верхньою Окою й лівими протоками Десни та Дніпра.

• Дніпровський Низ — терени з обох боків Дніпра, розташовані за його порогами.

• Єзуїти — члени католицького чернечого ордену, заснованого 1534 р. для протидії поширенню протестантизму та зміцненню католицької церкви. Від середини XVI ст. єзуїти поширюють свою діяльність на українські землі.

• Запорожжя — землі в нижній течії Дніпра на південь від Дніпровських порогів.

• Запорозька Січ — організація українського козацтва, що сформувалася в першій половині XVI ст. за Дніпровськими порогами.

• Ієрархія — поділ на вищі та нижчі посади й відповідний порядок підлеглості нижчих за посадою осіб вищим.

• Інтермедія — коротенька сценка, переважно гумористично-комедійного характеру, що виконувалася в перервах між актами шкільної драми.

• Католицизм — один із головних, поряд із православ’ям і протестантизмом, напрямків у християнстві.

• Каторга — назва великого дерев’яного веслового військового судна в Османській імперії.

• Кіш — назва Запорозької Січі з її державно-політичним устроєм, а також запорозького військового товариства; польовий табір козаків під час походів та на самій Січі. У коші на Січі козацтво розподілялося на 38 куренів.

• Козацтво — від XV—XVI ст. збірна назва козаків в Україні та сусідніх державах. Слово «козак» тюркського походження, що означає «вільна людина», «страж», «конвоїр», «воїн-найманець», «шукач пригод» тощо. Спершу слово «козак» уживалося стосовно вільних людей, які населяли південноукраїнські степи. Унаслідок Національно-визвольної війни українського народу середини XVII ст. козацтво стало привілейованим станом.

• Козацька рада — загальні збори всіх козаків Війська Запорозького, що виконували роль законодавчо-розпорядчого органу. Козацька рада обирала гетьмана та військову старшину.

• Козацькі клейноди — спеціальні військові знаки, регалії та атрибути Війська Запорозького. До клейнодів українського козацтва в XVI—XVIII ст. належали прапор (корогва), печатка, булава, бунчук, литаври тощо.

• Контрреформація — церковно-політичний рух у Західній Європі середини XVI — середини XVII ст., організований католицькою церквою з метою протидії поширенню протестантизму та сприяння оновленню католицизму.

• Курінь — у XVI—XVIII ст. військово-адміністративна одиниця Запорозької Січі, що складалася з декількох сотень козаків.

• Низове козацтво — частина українського козацтва, що не була включена до складу реєстру й перебувала на Дніпровському Низі.

• Полемічна література — літературно-публіцистична творчість церковно-релігійного та національно-політичного змісту в Україні XVI—XVII ст. Автори творів полемічної літератури у формі дискусії заперечували богословські, політичні та інші погляди своїх противників.

• Православ’я — один із головних напрямків християнства, що остаточно оформився після розколу християнської церкви в 1054 р.

• Реєстрові козаки — частина українського козацтва, узятого на військову службу польсько-литовською владою в другій половині XVI—XVII ст. і внесена до спеціального списку — реєстру.

• Реформація — церковно-релігійні та соціально-політичні рухи, що виникли на початку XVI ст. в Німеччині та існували кілька століть у Західній Європі (звідки поширилися в Україну), спрямовані проти католицької церкви. Набула рис боротьби за духовне оновлення суспільства, привела до переосмислення деяких догматів християнства, та викликала розкол католицької церкви й виникнення протестантських церков, які не визнавали зверхність Папи Римського.

• Ставропігія — право, що надавалося братствам константинопольським патріархам. За ним вони могли контролювати місцеве церковне життя, духовенство та єпископат і підкорятися лише патріархові.

• Фільварок — хутір, маєток, велике шляхетське господарство, орієнтоване на ринок. Був багатопрофільним господарством, у якому вся земля належала панові та який базувався на праці селян, що відробляли тяглову службу або панщину.

• Шкільна драма — драматичні вистави релігійного змісту, побудовані у формі діалогу без авторської мови, що виконувалися учнями слов’яно-греко-латинських шкіл.

• Яничари — привілейована піхота в турецькій армії, що поповнювалася примусовим набором хлопчаків із підданих-християн, які виховувалися для військової служби.

• Ясир — бранці, яких захоплювали турки й татари під час нападів на польські, українські й російські землі.

Основні події

Дата

Подія

Загарбання західної частини Закарпаття австрійськими Габсбургами, східної — Трансільванським князівством

Прийняття Першого Литовського статуту

Спорудження Дмитром Вишневецьким оборонного замку на острові Мала Хортиця

Створення «Пересопницького Євангелія»

Прийняття «Устави на волоки»

Прийняття Другого Литовського статуту

Укладення Люблінської унії

Універсал польського короля Сиґізмунда II Авґуста про залучення на військову службу 300 запорозьких козаків. Початок формування реєстрового козацького війська

Видання І. Федоровим у Львові «Апостола» — першої друкованої книги та «Букваря» — першого друкованого шкільного підручника на українських землях

Похід запорозьких козаків, очолюваних Іваном Підковою, до Молдавії

«Козацька реформа» короля Стефана Баторія. Збільшення реєстру до 500 козаків

Заснування князем К.-В. Острозьким в Острозі друкарні й школи

Видання І. Федоровим в Острозі першого повного видання Біблії церковнослов’янською мовою

Заснування Львівського Успенського братства. Організація братської друкарні й школи

Видання в Острозі першого полемічного твору Г. Смотрицького «Ключ царства небесного»

Прийняття Третього Литовського статуту

Козацьке повстання під проводом Криштофа Косинського

Козацьке повстання під проводом Северина Наливайка

Берестейська церковна унія

Повстання запорожців на турецьких галерах, очолюване Самійлом Кішкою

ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНІЄЇ ПРАВИЛЬНОЇ ВІДПОВІДІ

1. У XVI ст. братства як громадські релігійні, культурно-просвітницькі організації міщан існували при:

А православних церквах

Б греко-католицьких церквах

В католицьких церквах

Г протестантських громадах

2. Основною рушійною силою повстань кінця XVI ст. під проводом К. Косинського і С. Наливайка були:

Г дрібна шляхта

3. Коли було створено «Пересопницьке Євангеліє»?

4. Якою була мета братського руху на українських землях в XVI—XVII ст.?

А захист і підтримка православної церкви

Б укладення унії між католицькою і православною церквами

В визнання станових привілеїв українського козацтва

Г ліквідація кріпосної залежності українського селянства

5. На яких українських землях фільварки наприкінці XVI — на початку XVII ст. набули найбільшого поширення?

А Галичина, Волинь, Північна Київщина

Б Східне Поділля, Південна Київщина, лівобережжя Дніпра

В землі Запорозької Січі

Г Слобідська Україна

6. У якому році, за словами сучасника, «. стараннями преподобних отців Іпатія Потія та Кирила Терлецького, узгодивши умови, необхідні Церкві нашій, приступили до святого з’єднання з Римською церквою»?

7. Люблінська унія 1569 р. — це угода:

А про династичний шлюб литовського князя та польської королеви на умовах прийняття Великим князівством Литовським католицизму

Б про припинення існування Великого князівства Литовського шляхом його включення до складу Польського королівства

В про спільні воєнні дії військ Великого князівства Литовського та Польського королівства проти Тевтонського ордену

Г про об’єднання Польського королівства й Великого князівства Литовського в єдину федеративну державу — Річ Посполиту

8. Берестейська церковна унія призвела до:

А розколу православної церкви на українських землях

Б поширення дій Ордену єзуїтів на українські землі

В вступу українського козацтва до Ліги християнської міліції

Г швидкого поширення серед українців протестантських учень

9. Що є основною причиною козацьких повстань кінця XVI ст.?

А формування козацтва як соціального стану, їх боротьба за права і привілеї

Б поширення фільваркового господарства, посилення визиску селянства

В укладення Берестейської унії, наступ католицької церкви на українські землі

Г посилення турецько-татарської експансії на українські землі

10. Одним із наслідків укладення Люблінської унії є:

А полонізація та денаціоналізація української шляхти

Б відновлення удільних князівств на українських землях

В ліквідація міського самоврядування на основі магдебурзького права

Г скасування Литовських статутів і впровадження польського судочинства

11. Який король Речі Посполитої у 1578 р. взяв на державну службу полк із 500 козаків, записавши їх у спеціальний реєстр і надавши їм права і привілеї?

А Сигізмунд II Август

Б Стефан Баторій

В Сигізмунд III Ваза

12. Які події пов’язані з діяльністю В.-К. Острозького?

А видання «Острозької Біблії», придушення повстання С. Наливайка

Б видання «Устави на волоки», заснування Запорозької Січі

В видання «Пересопницького Євангелія», Молдавські походи

Г видання «Ординації Війська Запорозького. », створення реєстрового козацтва

13. Кого з митрополитів греко-католицької церкви називали «батьком унії»?

14. Який князь близько 1555 р. спорудив оборонний замок у пониззі Дніпра на острові Мала Хортиця?

А Д. Вишневецький

15. Одним із наслідків укладення Люблінської унії стало:

А відновлення удільних князівств на українських землях

Б збереження литовського сейму та руської мови в діловодстві

В входження українських земель до складу Польського королівства

Г скасування Литовських статутів і впровадження польського судочинства

16. Унаслідок укладення Люблінської унії на приєднаних до Польського королівства українських землях було:

А заборонено українській шляхті обіймати місцеві урядові посади

Б збережено судочинство на основі Литовських статутів

В замінено руську мову в діловодстві польською

Г ліквідовано удільні князівства

17. Створення реєстрового козацтва в Речі Посполитій було обумовлено прагненням влади:

А встановити контроль за козацтвом, розколовши його

Б припинити масове покозачення українських селян і міщан

В створити регулярне військо замість шляхетського ополчення

Г підтримувати нестабільність на кордонах із Кримським ханством

18. Поштовхом до розгортання в XVI ст. братського руху на українських землях було:

А закріпачення українського селянства

Б поширення ідей Реформації та Контрреформації

В виникнення українського козацтва та Запорозької Січі

Г реформування православної церкви митрополитом П. Могилою

19. «Апостол» (1574 р.), «Буквар» (1574 р.), «Острозька Біблія» (1581 р.) є першими:

А друкованими на українських землях книгами, виданими І. Федоровим

Б рукописними книгами, створеними тогочасною українською мовою

В підручниками, надрукованими коштом православних братств

Г книгами, надрукованими коштом князя В.-К. Острозького

20. Поява полемічної літератури наприкінці XVI ст. пов’язана із:

А проблемами унії православної та католицької церков

Б визначенням місця в суспільстві українського козацтва

В осмисленням ролі книгодрукування в культурному розвитку

Г пошуком шляхів подолання залежності братств від магнатів і шляхти

21. Поширення якої форми господарювання в XVI ст. спонукало сучасника зробити висновок: «Братія шляхетська, побачивши перед собою родючі українські землі, думала не про татар та козаків, а про нову здобич для польського плуга»?

22. Поширення діяльності Ордену єзуїтів на українські землі відбулося після укладення:

А Кревської унії

Б Віденської унії

В Люблінської унії

Г Берестейської унії

23. Який стан українського суспільства після укладення Люблінської унії (1569 р.) найбільш швидко зазнав полонізації та окатоличення?

24. Яку назву мали великі адміністративно-територіальні одиниці, на які поділялися українські землі під польською владою у другій половині XVI ст.?

А удільні князівства

25. Клейноди — це:

А національно-культурні об’єднання

Б невеликі козацькі поселення

В військово-адміністративні одиниці

Г символи і відзнаки козацтва

26. У якому місті на спільному сеймі представників привілейованих станів відбулося об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в одну державу?

27. Яке православне церковне братство першим отримало право ставропігії?

28. Яка з названих подій мала вагомий вплив на активізацію українського національно-культурного руху наприкінці XVI — на початку XVII ст.?

А Люблінська унія

Б утворення реєстрового козацтва

В Берестейська церковна унія

Г Хотинська війна

29. У другій половині XVI ст. братства як громадські релігійні, культурно-просвітницькі організації міщан існували при:

А православних церквах

Б греко-католицьких церквах

В католицьких церквах

Г протестантських церквах

30. Яка подія відбулася у жовтні 1596 р. у місті Бересті?

А укладення унії про об’єднання Польського королівства і Великого князівства Литовського в єдину державу

Б відкриття церковного собору, що мав загалом схвалити об’єднання православної церкви з католицькою

В єрусалимський патріарх Феофан відновив православну ієрархію на українських та білоруських землях

Г король Речі Посполитої Владислав IV оголосив рішення про легалізацію православної церкви у своїй державі

31. У XVI ст. Київська православна митрополія за церковним каноном підпорядковувалася:

А Єрусалимському патріарху

Б Константинопольському патріарху

В Александрійському патріарх

Г Московському патріарху

32. Позначені на картосхемі штрихуванням українські землі в 1569 р. увійшли до складу:

А Великого князівства Литовського

Б Польського королівства

В Османської імперії

Г Московського царства

33. На фрагменті картосхеми позначено території:

А передані реєстровому козацтву польським королем у 1578 р.

Б що увійшли до складу польської корони згідно з рішенням Люблінського сейму 1569 р.

В на яких згідно з Берестейською унією 1596 р. діяла греко-католицька церква

Г які були спустошені постійними набігами кримських татар і турків

34. Які території заштриховано на картосхемі?

А українські землі, що увійшли до складу Польського королівства внаслідок Люблінської унії (1569 р.)

Б українські землі, на яких було відновлено удільний устрій у складі Речі Посполитої у другій половині XVII ст.

В українські землі, що втратило Велике князівство Литовське в ході московсько-литовських війн кінця XV — середини XVI ст.

Г українські землі, що передавалися Великому князівству Литовському за умовами Кревської унії

35. На картосхемі позначено напрямки походів козацько-селянського війська під час повстання:

Г К. Косинського

36. Яку подію відображає уривок джерела?

«. стараннями преподобних отців Іпатія Потія та Кирила Терлецького, узгодивши умови, необхідні Церкві нашій, приступили до святого з’єднання з Римською церквою».

А утворення греко-католицької церкви

Б легалізацію ієрархії православної церкви

В приєднання Київської митрополії до Московського патріархату

Г реформування православної церкви митрополитом П. Могилою

37. Про заснування якого навчального закладу йдеться в уривку з історичного джерела?

«Нововведенням, яке невдовзі тріумфально увійшло в практику української освіти, стало вивчення трьох мов — грецької, латинської та церковнослов’янської. Створення школи слов’яно-греко-латинського типу було справжньою революцією в освітній православній традиції, уперше поєднавши на порубіжні греко-слов’янського культурного ареалу і католицької Європи візантійський Схід із латинським Заходом».

А Лаврської школи

Б Острозької академії

В Львівського університету

Г Києво-Могилянського колегіуму

38. Яка подія передувала тій, що описана в уривку з джерела?

«У тому році козак Наливайко, зібравши військо козаків, перш за все об’явився був на Поділлі, у Волохах, вдерся був і в турецькі землі, потім, повертаючись до Польщі, сплюндрував маєтки пана Калиновського, мстячись за те, що колись, ще, здається, батько Калиновського, повішано було його, Наливайкового, батька. »

А повстання козаків під проводом К. Косинського

Б Берестейська церковна унія

В схвалення польським сеймом рішення про ліквідацію реєстрового козацтва

Г Хотинська війна

39. Про що свідчить наведений уривок із привілею кінця XVI ст. малярському цеху у Львові?

«Постановляємо, що всі братства і товариства художні, коли вони не створені згідно з приписами і в послухові католицькій церкві, треба розпустити. Бо хто ж не бачить, що товариства схизматиків порушують цеховий лад і підривають послух римському костьолу. »

А дискримінацію ремісників, що сповідували православ’я

Б встановлення державного контролю над цехами

В ліквідацію цехової системи в місті

Г прагнення католицької церкви вкладати кошти у виробництво

40. У якому році відбулася описана подія?

«Польське королівство і Велике князівство Литовське, згідно з попередньою інкорпорацією між ними, складають з обох вищезазначених народів одне, нерозрізнюване, неподільне тіло, одне зібрання, один народ, так що віднині у цього. неподільного народу. буде на вічні часи одна голова, не окремі государі, а один — король польський. »

41. Укажіть за фрагментами джерела, яку справу доручив Папа Римський польському королю.

«Найдорожчому во Христі сину нашому Сигізмунду III, славному королю польському, папа Климентій VIII посилає привіт. Думаю, що не треба пояснювати, як близько ми беремо до серця спасіння руського нарду. Зважаючи на важливість справи і нашу пасторську турботу ми доручаємо справу твоїй величності і посилаємо наше апостольське благословення».

А придушити повстання під проводом Б. Хмельницького

Б організувати хрестовий похід проти Османської імперії

В сприяти діяльності православних церковних братств

Г укладення унії між православною і католицькою церквами

42. Із якою подією пов’язане історичне джерело, уривок з якого наведено?

«Згадані два єпископи прийшли в грецькому одягові, що його носять у їхніх країнах, уклякнувши в просторі поміж лавами, вони за їхнім звичаєм поцілували землю, а згодом те саме зробили посередині цього вільного простору, а третій раз перед стопами Папи і їх. Наприкінці, з пошаною поцілували; а перший з них, що називався Іпатій, дав Папі листи. Тоді. вчинили ісповідь віри, і то перший, який знав латинську мову, відчитав її латиною, а другий, Кирило, що не знав латинської мови, вчинив її по-грецьки чи руськи, а згодом прочитав її й по-латинськи».

А укладенням Люблінської унії 1569 р.

Б укладенням Берестейської унії 1596 р.

В відновлення православної ієрархії 1620 р.

Г підпорядкуванням Київської митрополії Московському патріархатові 1686 р.

43. Про появу якого явища в театральному мистецтві йдеться в уривку історичного джерела?

«У братських школах, академіях учні писали вірші, промови, а потім виголошували їх. Виконавці виходили на сцену й декламували текст, об’єднаний спільною темою. Шкільні вистави присвячувалися християнським святам, впливовим особам, важливим подіям. Вистава тривала досить довго, тому глядачам давали перепочинок, пропонуючи їхній увазі в перервах між діями спектаклю театралізовані сценки народно-побутової тематики».

44. Кому з діячів, на думку вчених, «. випала доля “степового короля” — людини, яка надала перших організаційних форм козаччині, не підозрюючи, що через неповні сто літ його творіння захитало підвалини Речі Посполитої»?

А Д. Вишневецькому

Б П. Конашевичу-Сагайдачному

В В.-К. Острозькому

45. У якому році відбулася подія, описана в уривку з джерела?

«Київ був і залишається головою і головним містом Руської землі, а вся Руська земля з стародавніх часів, починаючи від предків наших королів польських, була приєднана разом з іншими частинами [Підляшшям, Волинню і Брацлавщиною] до польської корони».

46. У якому уривку з історичного джерела йдеться про укладення Люблінської унії?

А «. государ Ягайло, великий князь, з усіма своїми ще не хрещеними братами, ближніми, . жагуче бажає й просить прийняти їх у католицьку віру святої римської церкви. обіцяє свої литовські й руські землі навік приєднати до королівства Польського»

Б «Ми присягаємо той мир тримати твердо, без будь-якої хитрості. Королю держати сповна землю Львівську, а нам держати Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську та Берестейську. Мир тримати від покрови Богородиці два роки»

В «Отож ми, генеральна старшина, кошовий отаман і все Військо Запорозьке домовилися і постановили з гетьманом, . що із генеральними особами мають радитися гетьман про. всілякі публічні справи, нічого без їхнього дозволу не починаючи. »

Г «Ми, Сигізмунд Август, даною грамотою оголошуємо таке: на скликаному цьому сеймі закінчити справу [об’єднання] між князівством Литовським та королівством Польським в братерській любові і за згодою обох народів. »

47. Зображений на ілюстрації замок був резиденцією:

А Д. Вишневецького

Б В.-К. Острозького

48. Яка подія пов’язана із зображеним на ілюстрації історичним діячем?

А створення перших православних церковних братств

Б заснування першої в Україні слов’яно-греко-латинської школи

В відновлення вищої церковної православної ієрархії в Речі Посполитій

Г об’єднання Київської братської і Лаврської шкіл у колегіум

49. На якій ілюстрації зображено замок князів Острозьких?

50. Яка подія пов’язана із зображеним на ілюстрації діячем?

А здобуття запорозькими козаками турецької фортеці Кафа

Б зведення на острові Мала Хортиця першої відомої Січі-фортеці

В керівництво українськими козаками під час Хотинської війни

Г зруйнування запорозькими козаками польської фортеці Кодак

51. Хто із зображених історичних постатей вважається засновником Запорозької Січі?

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВІДПОВІДНОСТІ

52. Установіть відповідність між станами суспільства українських земель XV—XVII ст. та переліком історичних понять та термінів, які дають змогу їх охарактеризувати.

А Реєстр, полковник, клейноди

Б Братства, дума, магістрат, цех, магдебурзьке право

В Панщина, закріпачення, волок, покозачення

Г Фільварок, сейм, вето

Д Унія, ставропігія, полемічна література

53. Установіть відповідність між історичними постатями і подіями.

4 Д. Вишневецький

А Видав першодруки «Буквар» і «Апостол»

Б Заснував фортецю на острові Мала Хортиця

В Розгромив московське військо в битві під Оршею

Г Очолив найстаріший у Європі університет у Болоньї

Д Створив перший козацький реєстр

54. Установіть відповідність між історичними постатями і фактами їх біографії.

1 В.-К. Острозький

2 Д. Вишневецький

3 Г. Смотрицький

А Вважається українським першодрукарем

Б Заснував першу слов’яно-греко-латинську школу

В Автор першого друкованого твору української полемічної літератури

Г Ймовірний засновник першої Запорозької Січі

Д Перший митрополит греко-католицької церкви

ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ПРАВИЛЬНОЇ ПОСЛІДОВНОСТІ

55. Установіть послідовність подій суспільно-культурного життя XVI ст.

А Відкриття в Острозі слов’яно-греко-латинської школи

Б Створення Львівської братської школи

В Видання І. Федоровим у Львові «Апостола» і «Букваря»

Г Видання Острозької Біблії

56. Установіть послідовність подій.

А Укладення Люблінської унії

Б Укладення Кревської унії

В Заснування Запорозької Січі

Г Створення реєстрового козацтва

57. Установіть послідовність подій.

А Перехід Кримського ханства у васальну залежність від Османської імперії

Б Козацькі повстання під проводом К. Косинського і С. Наливайка

В Заснування князем Д. Вишневецьким на о. Мала Хортиця Запорозької Січі

Г Утворення Речі Посполитої

ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВІДПОВІДДЮ МНОЖИННОГО ВИБОРУ

Завдання з вибором трьох правильних відповідей із семи запропонованих варіантів відповіді.

58. Позначте події з історії України, що відбулися в XVI ст.

1 створення «Пересопницького Євангелія»

2 заснування Київського Богоявленського братства та його школи

3 вихід у світ «Острозької Біблії»

4 відновлення ієрархії православної церкви на українських землях

5 ліквідація Київського удільного князівства

6 козацьке повстання під проводом К. Косинського

7 заснування Києво-Могилянської академії

59. Які події стали проявом поширення на українські землі реформаційних і контрреформаційних рухів?

1 поширення діяльності православних церковних братств

2 Берестейська унія

3 Люблінська унія

4 створення «Пересопницького Євангелія»

5 заснування Запорозької Січі

6 остаточна ліквідація Київського князівства

7 початок Хотинської війни

60. Якими були основні наслідки «доби героїчних походів козацтва»?

1 кількісне зростання українського козацтва

2 перетворення Кримського ханства на васала Османської імперії

3 перетворення козацтва на вагомий чинник європейської політики і розвитку Речі Посполитої

4 загострення відносин між Річчю Посполитою і Московською державою

5 остаточна ліквідація Київського і Волинського удільних князівств

6 усвідомлення козацтвом своєї ролі в українському суспільстві

7 заснування Запорозької Січі

61. Що з указаного є прикладом культурного життя на українських землях у другій половині XVI ст.?

1 заснування Києво-Могилянського колегіуму

2 створення «Пересопницького Євангелія»

3 заснування Острозької слов’яно-греко-латинської ніколи

4 заснування Глухівської співочої ніколи

5 відновлення ієрархії православної церкви

6 видання у Львові І. Федоровим «Апостола» і «Букваря»

7 створення козацьких літописів

62. Яким був вплив Берестейської унії на розвиток церковного життя в Україні?

1 розгорнулась боротьба за відновлення православної ієрархії

2 відбувся розкол православної церкви

3 посилилась експансія католицької церкви на Схід

4 православному духовенству були надані нові привілеї

5 були ліквідовані громади протестантів

6 підпорядкування православної церкви московському патріарху

7 християнські церкви об’єдналися в єдину Українську православну церкву

63. Які соціальні зміни відбулися на українських землях у другій половині XVI ст.?

1 заборона шляхті сповідувати православ’я

2 завершилося формування шляхти як єдиного стану землевласників

3 закріпачення частини селянства

4 визнання запорозького козацтва привілейованим станом

5 поширення на всіх жителів міст магдебурзького права

6 створення реєстрового козацтва

7 виокремлення духовенства в окремий соціальний стан

​50 цікавих фактів про Бішкек

Це найбільший за чисельністю населення місто Киргизії.

1. Місто змінювало свою назву три рази. Спочатку він називався Пішпек, потім — Фрунзе, а потім, як і в даний час, Бішкек.
2. Місто Бішкек було побудоване на місці кокандської фортеці Пішпек, який був зруйнований з приходом царських військ. Тут стояв козачий пікет, потім базар. У 1868 році на цьому місці було утворено російське поселення, а 29 квітня 1878 року воно отримало статус міста Пішпек.
3. 12 травня 1926 року Пішпек був перейменований в місто Фрунзе на честь уродженця міста, радянського воєначальника Михайла Фрунзе.
4. А 1 лютого 1991 року, за рішенням Верховної Ради Киргизької РСР, місто було перейменоване в Бішкек.
5. На початку минулого століття населення Пішпека не перевищувало навіть 1000 чоловік, сьогодні ж населення Бішкека становить трохи більше 1 мільйона чоловік (на 01.01.2020 року — 1 053 900 чоловік). А за рахунок безперервної внутрішньої міграції число городян постійно збільшується.
6. Бішкек єдине в Киргизії місто, чисельність населення якого перевищує 1 мільйон чоловік.

1. Росіяни тут є другою (після киргизів) етнічною групою за чисельністю. У Бішкеку на них припадає близько 16% населення.
2. Велика частина населення Бішкека – мусульмани. Мечетей в місті більше п’ятдесяти.

1. Бішкек не тільки інтернаціональне місто. Його можна вважати і багато релігійним містом. Не дивлячись на те, що більшість жителів Бішкека мусульмани, в місті діє 4 храми Православної церкви.
2. Первісні люди жили на території сучасного Бішкека ще 6000-7000 років тому.
3. На момент присвоєння йому статусу міста в кінці XIX століття тут було 752 будинки і близько сотні юрт.
4. У середині XX століття близько 80% бішкекського населення складалося з представників європейських народів. Потім співвідношення змінилося за рахунок більш високої народжуваності у киргизів, відтоку частини населення після розпаду СРСР та інших природних процесів.
5. Перші кінотеатри з’явилися в Бішкеку в 1911 році.
6. Перший автомобіль на бішкекських вулицях з’явився в 1912 році.

1. Прямо під головною площею Ала-Тоо знаходиться підземний бункер. Його побудували ще в період СРСР.
2. Кожен третій громадянин міста має у власності автомобіль.
3. Це одне з небагатьох міст колишнього СРСР, в якому досі збереглася успішно функціонуюча Тролейбусна система.

1. У 1991 році з’явився знайомий всім нам герб із зображенням Білого барса і гір на тлі вежі. Ініціатива створення сучасного герба міста Бішкек належала колишньому меру міста Феліксу Кулову. Був обраний варіант, наданий графіком м. Асаналієвим і кандидатом філософських наук С.Іптаровим.
2. Площа Бішкека – 127 квадратних кілометрів. Але зате Бішкек майже в 2 рази більше знаменитого Манхеттена.
3. Бішкек оточений горами, а всі пори року тут приходять вчасно.
4. Температурні рекорди тут складають -34 °C і +45 °C відповідно.
5. Бішкекчани заробляють більше всіх жителів країни.

1. Єдиний у всій країні цирк розташований саме в Бішкеку. Він був відкритий в 1962 році. Під час СРСР він входив до трійки кращих серед усіх союзних республік.
2. Бішкек ― єдина столиця країн Середньої Азії, де зберігся великий пам’ятник В. І. Леніну. Уряд Киргизії оголосив пам’ятник частиною історії країни і прийняв спеціальний закон по його охороні.
3. Пам’ятники радянського періоду можна також зустріти в інших містах Киргизстану. Крім того, в країні зберегли пам’ятники, поставлені учасникам Другої світової війни.
4. За версією міжнародної консалтингової компанії Mercer, Бішкек є одним з найгірших міст для проживання іноземців.
5. За даними дослідження, в 2017 році Бішкек зайняв 207-е місце з 231 міста, а в 2016 році Бішкек потрапив до рейтингу небезпечних міст і був на 21-му місці з 33.

1. Першим кінотеатром в Бішкеку вважається кінотеатр “Росія”, його побудували в 1963 році.
2. На фронтах Другої світової війни билося близько 370 тисяч киргизстанців. На майданчику, де мали побудувати стадіон «Спартак» у 1945 році проходив довгоочікуваний парад Перемоги. У параді брали участь курсанти Фрунзенського піхотного училища.
3. На дороги Бішкека щодня виїжджають близько 2400 мікроавтобусів, які курсують по 122 маршрутах міста. З урахуванням кількості населення міста на одну маршрутку щодня припадає 400 пасажирів.
4. Рівень забруднення повітря в Бішкеку взагалі досить високий.
5. Велика частина автомобілів, зареєстрованих в місті, відрізняється солідним віком, а тому вони сильно забруднюють повітря.

1. Дубовий парк в Бішкеку не набагато молодше самого міста. Він був закладений ще в 1890 році. У Дубовому парку Бішкека знаходиться музей скульптур. Вони розташовані там прямо під відкритим небом.
2. За різними даними, ще на початку минулого століття на території Бішкека можна було зустріти Туранського тигра, його ще називали очеретяним.
3. Вони мешкали також і на території сусідніх країн. Їх популяція різко скоротилося з приходом в Середню Азію царських військ, і приблизно до 1930 років вони були повністю винищені.

1. Бішкекський ринок “Дордой” є одним з найбільших у всій Середній Азії.
2. Бішкек — одне з найромантичніших міст світу за версією агентства «ТурСтат».
3. Народ в Бішкеку дуже доброзичливий, люди-добріше не буває. Тут з раннього ранку звучить “Азан”, а навпроти стоїть православна церква.
4. Серед усіх столиць Середньої Азії Бішкек є одним з наймолодших, і місто продовжує будуватися.
5. Сьогодні Бішкек продовжує жити своїм життям, а бішкекчани день за днем намагаються зробити його краще.