Але повернемося до їх мешканців. Шпаки – одні з перших серед перелітних птахів повертаються навесні (у березні) на гніздування. Не випадково поява шпака після зимівлі у багатьох асоціюється з настанням справжньої весни. Спочатку вони тримаються зграями, але не забувають про пошук місця для вирощування потомства.
Вони прилітають ранньою весною. Якщо весна видається рання і тепла, як цього року, то шпаків можна побачити вже з кінця лютого.
Вони традиційно відлітають в теплі краї десь у жовтні, а повертаються навесні, як прогріється земля. Як виявляється, зимувати шпаки почали в наших краях, відтоді як встановились теплі зими, без тривалих морозів та сталого снігового покрову.
Восени мешканці північно-східної Європи, здебільшого, перелітають на південний захід Європи та у південно-західну Азію. Шпаки можуть також перелітати аж до Піренеїв та північної Африки, однак, там вони не розмножуються. Шпаків також було завезено до Австралії, Нової Зеландії, Північної Америки та Південної Африки.
Зовнішній вигляд Розміром з чорного дрозда. Довжина тіла становить 22—27 см, розмах крил — 42—47 см, вага складає 60—100 г. У забарвленні переважають чорні й білі тони, які в поєднанні з яскраво-червоним (у окремих підвидів — рожевим) підхвістям надають птахові строкатого вигляду.
Шпак звичайний. Біноміальна назва. Sturnus vulgaris. Linnaeus, 1758. Природний ареал: гніздовий, перелітний осілий райони зимівель. Поширення в місцях інтродукції: гніздовий, перелітний осілий. Посилання …
Про автора