Люпин: посадка й догляд у саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 24 листопада 2023 Опубліковано: 15 лютого 2019 Перша редакція: 15 січня 2015 🕒 8 хвилин 👀 72982 рази 💬 0 коментарів

• Прослухати статтю
• Посадка й догляд за люпином
• Квітка люпин – опис
• Вирощування люпину з насіння
  • Посів насіння люпину
  • Розсада люпину
  • Коли садити люпин
  • Як посадити люпин
  • Як доглядати за люпином
  • Удобрення люпинів
  • Шкідники та хвороби люпину
  • Коли збирати насіння люпину
  • Люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius), або синій
  • Люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus)
  • Люпин жовтий (Lupinus luteus)
  • Люпин білий (Lupinus albus)
  • Коментарі

  Чи знаєте ви, що люпин – не тільки гарна, але і дуже корисна рослина? Люпинове масло за якістю не поступається оливковому, але при цьому не містить в собі речовин, що уповільнюють травлення.

  Люпин одночасно і декоративна, і сидеральна, і лікарська культура. Коренева система цієї рослини здатна накопичувати і перетворювати азот в легшу для засвоєння рослинами форму.

  Культивувати люпин почали близько чотирьох тисячоліть тому.

  Якщо вам цікава ця культура, то з нашої статті ви дізнаєтеся:

  • Коли і як сіяти люпин;
  • Як доглядати за декоративним люпином;
  • Які види і сорти люпину частіше за інших вирощують у культурі.

  Прослухати статтю

  Посадка й догляд за люпином

  • Посадка: посів насіння на розсаду – на початку березня, висадка сіянців у ґрунт – на стадії розвитку 2-3 листків. Посів насіння безпосередньо в ґрунт – під зиму або в квітні.
  • Цвітіння: у перебігу трьох тижнів із кінця травня або з початку червня.
  • Освітлення: яскраве сонячне світло.
  • Ґрунт: будь-який, але краще суглинний із реакцією від слабколужної до слабкокислої.
  • Полив: навесні рясний, у решту часу помірний.
  • Підживлення: з весни другого року один раз на сезон мінеральними комплексами, що не містять азоту.
  • Розмноження: насіннєве.
  • Шкідники: попелиця, личинки росткової мухи, бульбочкові довгоносики.
  • Хвороби: коренева та сіра гнилі, фузаріозне в’янення, фомопсис, іржа, плямистості, вірусна мозаїка.

  Люпин (лат. Lupinus) – рід родини Бобові, представлений як однорічними, так і багаторічними трав’янистими рослинами, чагарниками, напівчагарниками і напівчагарничками. У перекладі з латини «Lupus» означає «вовк», а саму рослину в народі називають іноді «вовчі боби». У природі квіти люпин поширені у двох регіонах: у середземноморсько-африканському зростає 11 однорічних і 1 багаторічний вид люпину, а в західній півкулі, на території від Патагонії до Аляски і від Атлантичного до Тихого океану, росте близько 200 видів. Окультуреними ж з американських видів є лише люпин мінливий, розведенням якого займалися ще інки, і люпин багатолистий. Рослина люпин вирізняється посухостійкістю, тому деякі його види ростуть у пустелях Аризони, Каліфорнії, Техасу, Перу та Чилі, і навіть у Сахарі. У 1911 році англійський селекціонер Джордж Рассел створив високодекоративні види люпину, які отримали назву «гібриди Рассела» і відтоді є найпопулярнішою прикрасою садів і квітників.

  Квітка люпин – опис

  Коренева система у люпинів стрижнева, йде вглиб іноді на 2 метри. Коріння вкрите невеликими здуттями, що поглинають з повітря азот і збагачують ґрунт під рослиною. Стебла дерев’янисті або трав’янисті, гілки сланкі, відстовбурчені або прямостоячі. Листя люпину чергове, на довгих ніжках, пальчасто-складне, з’єднане зі стеблом листовою подушкою з довгим прилистком. Суцвіття – верхівкова китиця, на якій велика кількість квіток розташовується мільчасто, напівмільчасто або почергово. Розміри китиці у деяких видів досягають одного метра, забарвлення квіток різноманітне – трапляються жовті, білі, червоні, рожеві, кремові і лілові люпини, а також усіх відтінків фіолетового кольору. Насіння люпину різних видів відрізняється і за формою, і за розмірами, і за забарвленням. Боби люпину середземноморських видів більші, ніж в американських. Висихаючи, боби розтріскуються і розкидають навколо себе насіння – дуже дрібні зерна люпину. Люпин не тільки прикрашає клумби, його вирощують і як сидерат: перегнилі в землі стебла і листя люпину стають чудовим добривом. Крім того, вирощують люпин кормовий.

  Вирощування люпину з насіння

  Посів насіння люпину

  Висівають насіння люпину на розсаду в пухку ґрунтосуміш для пророщування насіння, що складається з торфу (одна частина), дернової землі (одна частина) і піску (півчастини). Перед посівом насіння змішують із потовченими на порошок бульбами коренів старих люпинів, аби прискорити зростання азотопоглинаючих бактерій. Сходи з’являться за тиждень-другий, а якщо ви хочете, щоб усе насіння зійшло одночасно, потрібно накрити посіви вологою марлею і тримати їх у теплі.

  Розсада люпину

  Слід нагадати, що насіннєве розмноження не гарантує успадкування молодими люпинами забарвлення та інших ознак материнських рослин. Люпин з насіння вирощується зазвичай з метою селекційного експерименту. Фіолетовий і рожевий кольори домінують, тому можуть і зберегтися в наступному поколінні, а білий колір при насіннєвому розмноженні найімовірніше загубиться. Після появи 2-3 справжніх листочків сходи висаджують на постійне місце – не затягуйте з пересадкою, оскільки стрижнева коренева система стане вам значною перешкодою.

  Посадка люпину

  Коли садити люпин

  Якщо ви використовуєте розсадний спосіб насіннєвого розмноження, здійсніть посів насіння ранньою весною, на початку березня. Якщо ви вирішили сіяти навесні просто в ґрунт, то посів люпину здійснюють у квітні, після того, як зійде сніг, проте ділянка має бути готовою ще з осені. Чимало квітникарів вважають за краще сіяти люпин під зиму, в кінці жовтня. В осінньому посіві багато переваг і майже немає протипоказань: насіння не встигне прорости до зими, оскільки дозріватиме в землі у дуже комфортних умовах. Закладається насіння у ґрунт на глибину 2 см, потім ділянку мульчують торфом, навесні люпин дружно зійде і зацвіте до серпня. Якщо ви вирощуєте люпин розсадним способом, то, як уже мовилося, посадка люпину здійснюється, коли у сіянців з’являться 2-3 листки, і не затягуйте, щоб не було проблем з пересадкою.

  Як посадити люпин

  Найбільше люпину підійде слабкокислий або слабколужний суглинний або супіщаний ґрунт на сонячній ділянці. Щоб підготувати ділянку до весняної висадки розсади люпину, восени кислий ґрунт вапнують доломітовим або вапняним борошном з розрахунку 5 кг на 1 м², і цього вистачить на 3-4 роки. Занадто лужний ґрунт перекопують з торфом із тим самим розрахунком – 5 кг на 1 м². Навесні пророслі і зміцнілі сіянці висаджують у підготовлений з осені ґрунт на відстані 30-50 см один від одного.

  Догляд за люпином

  Як доглядати за люпином

  Догляд за люпином складності не становить. Якщо ви вирощуєте люпин багаторічний, перший рік вам доведеться періодично розпушувати ґрунт на ділянці і видаляти бур’яни в міру їх появи. З часом дорослі рослини потрібно буде підгортати, оскільки у них поступово оголюється коренева шийка, а бічні розетки відокремлюються. Після п’яти-шести років зростання старі кущі доведеться видалити, оскільки відмирає середня частина куща і якість цвітіння помітно погіршується. Подбайте про підпорки для високорослих люпинів, щоб їх стебла не ламалися від вітру. Якщо ви хочете, щоб люпини цвіли до самих холодів, обрізайте зів’ялі суцвіття, не дозволяючи їм засихати. Після такої маніпуляції багаторічні види здатні цвісти двічі за сезон. Поливати люпин потрібно помірно, але навесні поливання має бути рясним.

  Удобрення люпинів

  Підживлення люпинів здійснюється навесні, на другий рік росту, мінеральними добривами, що не містять азоту: на 1 м² площі вносять до 20 г суперфосфату і 5 г хлористого кальцію. Підживлення здійснюють щовесни, поки не прийде пора висаджувати нові люпини.

  Шкідники та хвороби люпину

  У період бутонізації люпин може уражатися попелицею, пізніше – личинками росткової мухи і бульбочковими довгоносиками. Боротися з ними доведеться обприскуванням рослин інсектицидами. Із захворювань небезпечні для люпину гнилі (сіра і коренева), фузаріозне в’янення, плямистості та мозаїки, фомопсис та іржа. Боротися з хворобами і шкідниками не доведеться, якщо дотримуватися агротехнічних вимог для люпину, і в першу чергу – правила сівозміни: розміщення люпину повторно на ділянці може відбутися тільки за три роки. Найкращим попередником для люпину є злакові.

  Як зібрати насіння люпину

  Коли збирати насіння люпину

  Як тільки плід люпину дозріває, він розтріскується, а насіння розлітається навсібіч. Щоб не допустити цього, потрібно збирати насіння, коли боби пожовтіють і тільки-тільки почнуть сохнути. Робити це доведеться вибірково в кілька прийомів.

  Люпин після цвітіння

  Коли люпини відцвітуть, приблизно на початку жовтня, потрібно зрізати квітконоси і листя, зібрати насіння, якщо є така необхідність. Кущі багаторічних люпинів слід підгорнути, щоби прикрити ґрунтом оголену кореневу шийку, а потім густо засипати на зиму тирсою – люпини дуже мерзнуть узимку.

  Види і сорти люпинів

  Представимо вам декілька найбільш відомих у природі видів люпинів.

  Люпин вузьколистий (Lupinus angustifolius), або синій

  – трав’яниста рослина заввишки від 80 до 150 см із негустоопушеним прямостоячим стеблом. Листя пальчасто-роздільне, також опушене знизу. Квітки без запаху, білого, рожевого або фіолетового кольору, який чомусь вважали синім, тому й назвали вид «синім люпином»;

  Люпин багатолистий (Lupinus polyphyllus)

  родом з північного заходу Північної Америки. Він зимостійкий, тому чудово росте в наших широтах. Заввишки від 80 до 120 см, стебла прямі і майже голі, лист люпину багатолистого – пальчастий, на довгій ніжці, опушений знизу. Суцвіття 30-35 см завдовжки складаються з безлічі синіх квіток. Цвіте близько трьох тижнів у червні, при своєчасному видаленні зів’ялих суцвіть цвіте вдруге в кінці літа;

  Люпин жовтий (Lupinus luteus)

  – однорічник з малооблистяним опушеним стеблом, такими ж опушеними листками на довгих ніжках, що складаються з 5-9 лопатей. Жовті квіти з ароматом, що нагадує резеду, зібрані в мільчасту китицю;

  Люпин білий (Lupinus albus)

  росте до 150 см у висоту. Стебло у нього прямостояче, розгалужене у верхній частині. Листя пальчасте, густоопушене знизу таким чином, що ворсинки утворюють навколо листя сріблястий обідок. Верхня сторона листя гладка. Квітки без запаху, білі, блідо-рожеві або світло-блакитні, розташовуються у суцвітті по спіралі.

  Крім цих видів, привертають увагу й такі: люпин мінливий, люпин багаторічний, люпин дрібнолистий, люпин карликовий, люпин нутканський, люпин деревоподібний та інші.

  У культурі найчастіше вирощуються гібридні сорти люпину багатолистого, такі як:

  • Принцеса Юліана – до 110 см заввишки, квітки біло-рожеві, зібрані в китиці довжиною до 40 см, цвіте до 40 днів з червня;
  • Апрікот – висотою до 90 см, квітки помаранчеві, суцвіття до 40 см завдовжки, цвіте з середини червня 30-35 днів.

  Але найкрасивіші і найулюбленіші квітникарями сорти вивів селекціонер Рассел: Бург Фройлін – з чисто білим забарвленням, Майн Шлосс – із червоно-цегельним відтінком, серія низькорослих яскравих гібридів Мінарет або Сплендід – сортогрупу однотонних гібридів і сортів з вітрилом білого або контрастного кольору.

  Культура люпин (особливості вирощування та зберігання)

  Люпин використовують як кормову і сидеральну культуру.
  На кормові цілі люпин почали вирощувати з 30-х років XX ст. після виведення солодких безалкалоїдних сортів, які містять у насінні не більше 0,0025% алкалоїдів (люпиніну, люпаніну, спартеїну та ін.). Обмежене кормове значення мають мало алкалоїдні сорти люпину із вмістом алкалоїдів до 0 , 1 – 0 , 2 % ) .
  Кормова цінність люпину визначається хімічним складом насіння і зеленої маси. У насінні міститься 33-50% білка, 25-40% без азотистих екстрактивних речовин, 4,5-9,5% жиру, 3,5-4,2% золи. В 100 кг зерна міститься понад 100 корм. од. і 290-367 г перетравного протеїну на одну кормову одиницю. За вмістом білка 1 зерна люпину прирівнюється до 4 , 5 ц зерна ячменю або 5 – 6 ц кукурудзи, що є свідченням високої цінності насіння люпину як компонента при виробництві збалансованих за протеїном концентрованих комбікормів.
  Зелену масу люпину використовують на корм у вигляді зеленого корму, силосу, сіна, трав’яного борошна. Зелена маса багата на білок (до 15%), вітаміни А, С і мінеральні речовини. 100 кг зеленої маси відповідає 14-15 кормовим одиницям із вмістом на 1 корм. од. 150-160 г перетравного протеїну.
  Винятково важливе значення люпину як однієї з найкращих сидеральних культур. Він відіграє важливу роль у покращанні родючості дерново-підзолистих, піщаних та супіщаних ґрунтів Полісся. Переваги люпину, як культури на зелене добриво, визначаються його високою азотофіксуючою здатністю. При заорюванні 350 ц/га зеленої маси, як зеленого добрива, ґрунт збагачується на 180-200 кг/га біологічного азоту та на 35-40 т/га органічної речовини, що рівноцінно 45-48 т/га гною. Крім того, маючи добре розвинену Кореневу систему, яка глибоко проникає в ґрунт, люпин має здатність засвоювати з ґрунту важкорозчинні сполуки елементів живлення, особливо фосфорні.
  Використовують люпин і як сировину для переробної промисловості. Із насіння одержують білкові концентрати, які застосовують для виготовлення штучного волокна, клею, пластмас та ін.
  Культура люпину відома з глибокої давнини. Білий люпин вирощувався 4-6 тис. років тому в Єгипті, Греції, давньому Римі. Жовтий і синій люпини походять з країн Середземномор’я, але введені в культуру лише в XIX ст. З XIX ст. почав вирощуватись також і багаторічний люпин, який походить із Північної Америки. У Росії люпин, як сидеральну культуру, почали вирощувати наприкінці XIX ст. Пропагував цю культуру на зелене добриво видатний вчений – агрохімік Д.М. Прянішніков. З ім’ям Д.М. Прянішнікова пов’язані наукові дослідження по виведенню і впровадженню у виробництво безалкалоїдних і малоалкалоїдних сортів люпинів.

  Поширення в Україні.
  Люпин в Україні в основному вирощується в зоні Полісся. Сорти жовтого кормового та синього вузьколистого люпинів поширені в Чернігівській, Житомирській, Київській, Рівненській та Волинській областях. Білий люпин вирощують у районах Лісостепу і Закарпаття. Посівна площа кормового люпину на зерно становить 55-65 тис. га. Середня врожайність зерна кормових люпинів порівняно невисока: жовтого 8 – 10, білого 16-18 ц/га. При високій агротехніці, за інтенсивної технології вирощування, врожайність зерна може бути 25-28 ц/га та зеленої маси 450-500 ц/га.
  У нашій країні вирощується три види однорічного люпину: синій або вузьколистий, жовтий і білий та один вид багаторічного люпину, вирощуються переважно сорти жовтого та білого кормового люпину.

  Вимоги до температури.
  Найменш вибагливий до тепла люпин синій (вузьколистий). Насіння його проростає при температурі 2-4°С, а сходи витримують заморозки до мінус 6-8°С. Значно більш вимогливий до тепла люпин білий, насіння якого проростає при температурі 4-6°С, а сходи витримують зниження температури до мінус 3-4°С. Люпин жовтий за вимогливістю до тепла займає проміжне положення між синім та білим.

  Вимоги до вологи.
  Всі види люпинів вимогливі до вологи, тому і вирощуються в районах достатнього зволоження. Насіння при проростанні поглинає в 2-3 рази більше води, ніж насіння зернових культур. Транспіраційний коефіцієнт, залежно від виду люпину, 600-700. Найбільш вибагливий люпин до вологи від фази бутонізації до зав’язування бобів.

  Вимоги до грунту.
  До ґрунтів люпин найменш вимоглива рослина, здатна засвоювати із ґрунту важкорозчинні мінеральні сполуки. Серед зернових бобових культур люпин має найвищу азотофіксуючу здатність, добре росте на дерново-підзолистих та інших малородючих ґрунтах. Непридатні для люпину важкі ущільнені глинисті ґрунти схильні до заболочування. Люпини, крім білого, витримують значну кислотність ґрунту (рН 5) і негативно реагують на перевапновані ґрунти. Більш родючих ґрунтів з реакцією близькою до нейтральної вимагає білий люпин.

  Вимоги до світла.
  Люпини – світлолюбні рослини довгого дня. На початку вегетації рослини люпину ростуть повільно і посіви швидко заростають бур’янами. Вегетаційний період залежно від виду, сорту та умов вирощування 120-160 днів.

  У сівозміні люпин вирощують на зерно як основну культуру, а також післяукісно, післяжнивно і в сумішах. На зелений корм і силос люпин вирощується в паровому полі, яке використовується під посів озимих зернових. На зерно люпин висівають після озимих і ярих зернових культур та після просапних – картоплі, кукурудзи, цукрових буряків. Не рекомендується висівати люпин після інших бобових культур, а також повертати його на попереднє поле раніше як через 4-5 років.
  Люпин на зелене добриво вирощують у паровому полі. Післяукісні та післяжнивні посіви на зелений корм та зелене добриво розміщують після збирання озимого жита, ячменю та ін. на зелений корм або на зерно. Все ширше запроваджуються змішані посіви люпину з кукурудзою, ярою викою, вівсом, горохом, які забезпечують вищий і більш якісний урожай зеленої маси.

  Під люпин вносять, як правило, фосфорно-калійні добрива, які сприяють не тільки забезпеченню рослин поживними речовинами, але й підвищують їх стійкість до фузаріозу та активізують азотофіксуючу діяльність бульбочкових бактерій. На дерново-підзолистих ґрунтах при вирощуванні жовтого люпину під зяблеву оранку вносять 60 кг/га фосфору і 90 кг/га калію. Під білий люпин дозу фосфорних добрив збільшують до 90-120 кг/га. Люпин добре засвоює фосфор із важкорозчинних сполук. Тому для нього одним з кращих добрив є фосфоритна мука. При сівбі в рядки вносять по 50 кг/га суперфосфату.

  Обробіток ґрунту під люпин такий же, як і під ранні ярі зернові та зернобобові культури. Залежно від забур’янення поля і видового складу бур’янів проводять одне або два лущення та зяблеву оранку плугами з передплужниками ПЛН-5-35, ПЛН-6-35. Дерново-підзолисті ґрунти орють на глибину орного шару, чорноземи (для білого люпину) – на 25-27 см. Рано навесні ґрунт боронують і культивують. Нещільні ґрунти перед сівбою ущільнюють кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6.

  Для сівби використовують очищене, відсортоване насіння схожістю не менше 87%, чистотою 97-98%. Проти фузаріозу, антракнозу та інших хвороб насіння завчасно або за два тижні до сівби протруюють фундазолом (3 кг/т) або тигамом (4-6 кг/т). Перед сівбою насіння обробляють ризоторфіном.

  Строки, способи сівби.
  Сіють люпин одночасно з ранніми зерновими культурами звичайним рядковим способом, а на забур’янених полях – стрічковим за схемою 45+15 см.

  Норма висіву насіння жовтого люпину близько 1,2 – 1,3 млн насінин на 1га (140-160 кг/га), вузьколистого – 1,1 – 1,2 млн (180-220 кг/га), білого – 0,9-1 млн (230-260 кг/га). За стрічкової сівби норму висіву насіння зменшують на 50%. При вузькорядній сівбі люпину на зелене добриво або зелений корм норму висіву порівняно зі звичайним рядковим способом збільшують на 20-25%.

  Глибина посіву.
  У зв’язку з тим, що насіння люпину при проростанні насіння виносить на поверхню сім’ядолі, дружні сходи його з’являються при неглибокому загортанні, але у вологий шар ґрунту. Загортають насіння на глибину 3 – 4 см, а на важких ґрунтах – на 2 – 3 см.

  Під передпосівну культивацію для боротьби з бур’янами вносять гербіциди трефлан 480 (2,0-5 кг/га) або трифлурекс (4,0-5,0 кг/га) з негайним загортанням.
  Після сівби люпину при сухій погоді поле коткують гладкими котками в агрегаті з легкими боронами. Для знищення бур’янів у фазі білої ниточки проводять досходове боронування, яке особливо ефективне в холодну весну, коли поява сходів затягується. У фазі 2 – 4 справжніх листків, коли рослини добре вкореняться, застосовують післясходове боронування в полуденні години, коли спадає тургор рослин.
  На широкорядних і стрічкових посівах 2-3 рази за вегетацію розпушують міжряддя. Перший міжрядний обробіток проводять після боронування по сходах на глибину 10 – 12 см, другий – через 12 – 15 днів на глибину 5 – 6 см, третій – у фазі бутонізації на глибину 6 – 8 см.
  У фазі бутонізації для захисту рослин від кореневих гнилей і люпинового довгоносика посіви люпину обробляють інсектофунгіцидною сумішшю.

  Люпин на зерно дозріває нерівномірно – спочатку на центральних, пізніше на бічних китицях. Боби після дозрівання розтріскуються і можуть бути значні втрати насіння внаслідок його обсипання. Люпин синій обсипається менше, ніж жовтий. Для прискорення достигання на посівах люпину застосовують десикацію.
  Посіви, на яких проводилась десикація збирають прямим комбайнуванням. Роздільним способом збирають забур’янені посіви, на яких не проводилась десикація при побурінні на рослинах 70-75% бобів. Люпин скошують жатками ЖБР-4,2А, ЖБС-5 у валки, після підсихання яких підбирають і обмолочують зерновими комбайнами з частотою обертів барабана 700-800 об/хв при вологості стулок бобів 13-16% і 800-1100 об./хв при вологості їх 16-19%.
  Насіння очищають на машинах ОСВ-25, ЗВС-20А, підсушують на зерносушарках при температурі 20-25°С до вологості 14-15% і засипають на зберігання в засіки шаром не більше 1,5 м.

  ТЕХНОЛОГІЯ ВИРОЩУВАННЯ ЛЮПИНУ НА 2024

  Технологія вирощування люпину ✅ в Україні ⭐практичними рекомендаціями для ваших полів від АГРОЕКСПЕРТ-Трейд ✅ читайте докладніше на сайті або телефонуйте ☎ 098-101-20-80 ☎ 095-515-41-66!

  Агроексперт-Трейд рекомендує:

  Сорт люпину Кристал (період вегетації на зелену масу 50-60 днів; на насіння – 96-104 днів). При дотриманні технології вирощування та сприятливих погодно-кліматичних умов ви можете розраховувати на дуже гідний урожай в 2024.

  Рекомендації вирощування люпину:

  Люпин сорту Кристал має швидкий початковий ріст, дозріває дружно, характеризується високою стійкістю до розтріскування і осипання. Способи основного та передпосівного обробітку ґрунту залежать від попередника та типу ґрунту. У сівозміні люпин висівають по зайнятому пару переважно після зернових культур. Рекомендуємо зробити агрохімічний аналіз ґрунту і за результатами агрохімічних показників, більш детально корегувати внесення добрив.

  Основний обробіток ґрунту після зернових включає 1-2 лущення та зяблеву оранку. Проводять боронування, коткування з метою вирівняти поле. Необхідно якомога скоротити розрив між передпосівним обробітком ґрунту та сівбою. На легких піщаних та супіщаних ґрунтах проводять одно-, дворазове боронування важкими боронами. На більш зв’язних ґрунтах, крім боронування, проводять передпосівну культивацію на глибину 7-8 см.

  Люпин має розвинену кореневу систему, повністю забезпечує себе азотом, а фосфор та калій доцільно вносити в основне внесення. На піщаних та супіщаних ґрунтах, в першу чергу, вносять калійні добрива в нормі 60-80 кг/га діючої речовини (каїніт, калійна сіль, фосфоритне борошно, суперфосфат). Необхідно використовувати хелатні мікродобрива ( LF – Бобові, LF – Біобор, LF -Біомолібден).

  Передпосівна підготовка посівного матеріалу . Використовуємо наступний комплекс: ультрафіолет, який вбудований у насіннєві машини + протруйник + стимулятор росту (Гумат Калію 1л/т).

  Люпин добре реагує на обробку насіння мікродобривами, які містять молібден, бор та цинк (Біобор, Біомолібден, Біоцинк), які впливають на симбіотичну азотфіксацію. Біомолібден і Біобор покращують надходження азоту в рослини гороху, Біоцинк сприяє засвоєнню рослинами калію і магнію. Підвищують врожайність люпину також мідь, кобальт та ін.

  Норма висіву люпину Кристал на зерно – 0,8-1,0 млн. (140-145 кг/га), на зелену масу – 1,2-1,4 млн. схожих насінин на 1 га (200-240 кг/га).

  Сходи люпину переносять весняні приморозки до мінус 3-4 °С. Кращий строк сівби люпину – на 5 днів пізніше ніж початок сівби ранніх зернових, щоб температура ґрунту була від +5 °С. Тоді ви зможете отримати дружні, вирівняні сходи, які будуть оптимально використовувати ґрунтову вологу.

  Першим заходом догляду за люпином у посушливу весну і на пізніших посівах є післяпосівне коткування ґрунту кільчато-шпоровими котками. Вигідно одночасно з коткуванням провести боронування посівними боронами. Утворюється неглибокий мульчуючий шар ґрунту, який запобігає випаровуванню води і утворенню кірки.

  У наступному догляді за посівами важливого значення набуває боротьба з бур’янами. Досходове боронування проводять у фазі білої ниточки бур’янів на 4-5 день після сівби посівними, або легкими боронами. У сприятливих умовах може знищуватися майже 80 % бур’янів у фазі білої ниточки. У фазі 2-4 справжніх листків, коли рослини добре вкореняться, застосовують післясходове боронування. Найвищої ефективності у боротьбі з бур’янами досягають при поєднанні агротехнічного і хімічного способу.