Як давати флемоксин 250

І Н С Т Р У К Ц І Я

для медичного застосування препарату

діюча речовина: amoxicillin; амоксицилін;

1 таблетка містить амоксициліну (в формі амоксициліну три гідрату) – 125 мг, 250 мг, 500 мг, 1000 мг;

допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, целюлоза дисперсна, кросповідон, ванілін, ароматизатор мандариновий, ароматизатор лимонний, сахарин, магнію стеарат.

Лікарська форма. Таблетки, що диспергуються.

Фармакотерапевтична група. Протимікробні засоби для системного застосування.

Бета-лактамні антибіотики. Пеніциліни широкого спектра дії. Амоксицилін.

Код АТС J01CA04.

Показання. Інфекції, спричинені чутливими до лікарського засобу мікро організмами:

– органів сечостатевої системи;

– органів шлунко-кишкового тракту (ШКТ);

– шкіри та м’яких тканин.

Інфекційний мононуклеоз та лейкемоїдні реакції лімфатичного типу; підвищена чутливість до амоксицилінів та інших бета-лактамних антибіотиків, лікарських засобів пеніцилінового та цефалоспоринового ряду, а також до допоміжних речовин препарату.

Спосіб застосування та дози.

Спосіб застосування. Препарат призначають незалежно від прийому їжі (до їди, під час прийому їжі, після їди). Таблетку можна проковтнути цілою, розділити на частини або розжувати, запивши склянкою води; можна також розвести у воді (у 20 мл-½ склянки), з утворенням солодкуватої суспензії, що має лимонно-мандариновий смак.

Дозування. У випадку інфекційно-запальних захворювань легкого та середнього ступеня тяжкості рекомендується приймати:

– дорослим і дітям віком старше 10 років: внутрішньо 500-750 мг 2 рази на добу або

500 мг 3 рази на добу;

– дітям віком 3-10 років призначають у дозі 250 мг 3 рази на добу;

– дітям віком 1-3 роки – 250 мг 2 рази на добу або 125 мг 3 рази на добу.

Зазвичай добова доза препарату для дітей становить 30 мг/кг маси тіла, розподілена на 2-3 прийоми.

При лікуванні хронічних захворювань, рецидивах, інфекціях тяжкого перебігу, рекомендується прийом препарату 3 рази на добу.

При хронічних захворюваннях, рецидивах, інфекціях тяжкого перебігу доза препарату може бути збільшена: дорослим призначають по 750-1000 мг 3 рази на добу; дітям – до

60 мг/кг/добу (розподілених на 3 прийоми).

Тривалість застосування. У випадку інфекції легкого та середнього ступеня тяжкості препарат приймають протягом 5-7 днів. Однак у випадку інфекцій, спричинених стрептококом, тривалість лікування має становити не менше 10 днів.

При лікуванні хронічних захворювань, локальних інфекційних уражень, інфекцій тяжкого перебігу дози препарату мають визначатися клінічною картиною захворювання.

Прийом препарату треба продовжувати протягом 48 годин після зникнення симптомів захворювання.

Пацієнти з порушеннями функції нирок. Пацієнтам із порушеннями функції нирок при кліренсі креатині ну нижче 10 мл/хв дозу препарату зменшують на 15-50 %.

Пацієнти з порушеннями функції печінки.

Порушення функції печінки не впливає на період напів виведення препарату.

З боку травного тракту: діарея, нудота, свербіж у ділянці ануса.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: шкірні висипання.

З боку травного тракту: блювання.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: кропив’янка та свербіж.

З боку нирок та сечовидільної системи: розвиток інтерстиціального нефриту.

З боку травного тракту: псевдомембранозні коліти, геморагічні коліти.

З боку системи крові та лімфатичної системи: гемолітична анемія, тромбоцит опенія.

З боку травного тракту: кандидоз кишечнику, антибіотик асоційований коліт (включаючи псевдомембранозний коліт та геморагічний коліт) та поверхневе знебарвлення зубів.

З боку шкіри та підшкірної клітковини: мультиформна еритема, синдром Стівенса- Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, бульозний або ексфоліативний дерматити та гострий генералізований екзантематозний пустульоз.

З боку системи крові та лімфатичної системи: лейкопенія (включаючи тяжку нейтропенію та агранулоцит оз), а також подовження кровотечі та протромбі нового часу. Ці прояви є оборотними за умови припинення лікування.

З боку нирок та сечовидільної системи: інтерстиціальний нефрит, кристалурія.

З боку імунної системи: як для всіх антибіотиків – тяжкі алергічні реакції, включаючи ангіо невротичний набряк, анафілаксію, сироваткову хворобу та алергічний васкуліт.

З боку гепатобіліарної системи: гепатит, холестатична жовтяниця, помірне збільшення концентрації печінкових ферментів (АСТ, АЛТ).

З боку нервової системи: гіперактивність, запаморочення та судоми (у випадках порушеної функції нирок або у випадках передозування).

Інфекції та інвазії: кандидоз шкіри та слизових оболонок.

Симптоми: порушення функції травного тракту – нудота, блювання, діарея; наслідком блювання та діареї може бути порушення водно-електролітного балансу.

Повідомлялося про випадки кристалурії, що іноді призводили до ниркової недостатності.

Лікування: слід викликати блювання або провести промивання шлунка, після чого прийняти активоване вугілля та осмотичний послаблюючий засіб. Слід підтримувати водний та електролітичний баланс.

Застосування у період вагітності або годування груддю.

Згідно з відомими даними, препарат можна застосовувати у період вагітності та годування груддю дитини без загрози впливу на плід/дитину. Амоксицилін виводиться у незначній кількості у грудне молоко. Ризик для плоду є незначним, за винятком можливості сенсибілізації.

Зазвичай добова доза препарату для дітей становить 30 мг/кг маси тіла, розподілена на 2-3 прийоми. При лікуванні хронічних захворювань, рецидивах, інфекціях тяжкого перебігу, таких як гострий середній бактеріальний отит, рекомендується збільшити дозу препарату до 60 мг/кг/добу (розподілених на 3 прийоми).

Пацієнти з інфекційним мононуклеозом або лімфатичною лейкемією часто (у 60-100 %) реагують з виникненням екзантеми, яка не пов’язана з гіперчутливістю до пеніциліну. Ця форма еритродермії в анамнезі не є протипоказанням до застосування пеніциліні в.

Серйозні та іноді летальні випадки гіпер чутливості (анафілактична реакція) спостерігалися у хворих, що знаходилися на пеніцилін овій терапії. Такі реакції є частішими у хворих, з якими траплялися випадки гіпер чутливості. Лікування препаратом Флемоксин Солютаб ® необхідно припинити та замінити іншим відповідним лікуванням. Може бути необхідним лікування симптомів анафілактичної реакції, наприклад, негайне введення адреналіну, стероїдів (внутрішньо венно) та невідкладна терапія дихальної недостатності.

У пацієнтів із відомими тяжкими алергічними реакціями ймовірніше виникнення небажаних реакцій.

Може існувати перехресна гіпер чутливість та перехресна резистентність між пеніцилінами та цефалоспоринами.

Як і у випадку з іншими антибіотиками широкого спектра дії, можуть виникнути суперінфекції.

Виникнення тяжкої діареї, характерної для псевдомембранозних колітів, рекомендується вважати підставою для вживання відповідних заходів. Слід бути обережним із застосуванням препарату при виникненні геморагічних колітів або реакцій гіпер чутливості.

При застосуванні високих доз препарату необхідно вживати достатню кількість рідини для профілактики кристалурії , яка може бути викликана амоксициліном.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні авто транспортом або роботі з іншими механізмами.

Небажані ефекти, які впливають на здатність керувати транспортними засобами та використовувати іншу техніку не встановлені.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій.

Пробенецид, фенілбутазон, оксифенбутазон, меншою мірою – ацетил саліцилова кислота та сульфінпіразон пригнічують тубулярну секрецію препаратів пеніцилінового ряду, що призводить до збільшення періоду напів виведення та концентрації амоксициліну в плазмі крові.

Одночасне застосування амоксициліну та пероральних контрацептивів пов’язано з випадками кровотечі та зниженням ефективності контрацептивів.

Одночасне застосування з алопуринолом не збільшує частоту шкірних реакцій на відміну від сполучення алопуринолу з ампіциліном.

Препарати, що мають бактеріостатичну функцію (антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди, хлорамфенікол), можуть нейтралізувати бактерицидний ефект амоксициліну. Паралельне застосування аміноглікозидів є можливим (синергічний ефект).

Флемоксин Солютаб ® – антибіотик широкого спектра дії групи напівсинтетичних пеніциліні в. Діє бактерицидно.

Наступна таблиця ілюструє дані щодо чутливості іn vitro деяких клінічно значущих мікро організмів до амоксициліну.

Амоксицилін неактивний щодо мікро організмів, які виробляють бета-лактамази, наприклад, таких як Pseudomonas та штамів Enterobacter. Рівень резистентності чутливих мікро організмів може бути варіабельним на різних територіях.

Після перорального прийому таблеток «Флемоксин Солютаб ® » амоксицилін всмоктується швидко і практично повністю (85-90 %), препарат кислотостійкий. Прийом їжі практично не впливає на абсорбцію препарату. Максимальна концентрація активної речовини у плазмі крові при прийомі таблеток «Флемоксин Солютаб ® » досягається через 1-2 години. Після прийому внутрішньо 375 мг амоксициліну у плазмі крові реєструвалася максимальна концентрація активної речовини, яка становить 6 мкг/л. При подвоєнні (або зниженні у

2 рази) дози препарату максимальна концентрація у плазмі крові також варіюється (збільшується або зменшується) у 2 рази.

Приблизно 20 % амоксициліну зв’язується з білками плазми крові. Амоксицилін проникає у слизові оболонки, кісткову тканину та внутрішньо очну рідину, мокротиння у терапевтично ефективних концентраціях. Концентрація амоксициліну в жовчі перевищує її концентрацію у крові у 2-4 рази. В амніотичній рідині та пуповин них судинах концентрація амоксициліну становить 25-30 % від його рівня у плазмі крові вагітної жінки. Амоксицилін погано дифундує у спинномозкову рідину; однак при запаленні мозкових оболонок (наприклад при менінгітах) концентрація у спинномозковій рідині становить приблизно 20 % від концентрації у плазмі крові.

Амоксицилін частково метаболізується, більшість його метаболітів неактивна щодо мікро організмів.

Амоксицилін елімінується переважно нирками, приблизно 80 % – шляхом канальцевої екскреції, 20 % – шляхом клуб очкової екстракції. Приблизно 90 % амоксициліну елімінує через 8 годин, 60-70 % у незмінному стані нирками. При відсутності порушень функції нирок період напів виведення амоксициліну становить 1-1,5 години. У недоношених, новонароджених дітей та немовлят до 6 місяців – 3-4 години.

При порушенні функції нирок (кліренс креатині ну рівний або менше 15 мл/хв) період напів виведення амоксициліну збільшується і досягає при анурії 8,5 години.

Період напів виведення амоксициліну не змінюється при порушенні функції печінки.

Основні фізико-хімічні властивості: таблетки білого або майже білого кольору (при зберіганні можливий світло жовтий відтінок), довгастої форми з гравуванням «231» – для Флемоксину Солютабу ® 125 мг, «232» – для Флемоксину Солютабу ® 250 мг, «234» – для Флемоксину Солютабу ® 500 мг, «236» – для Флемоксину Солютабу ® 1000 мг, позначкою

на одному боці та рискою на іншому боку.

Термін придатності. 5 років.

Умови зберігання. Зберігати при температурі не вище 25 °С в оригінальній упаковці.

Зберігати у недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 5 таблеток у блістері, по 4 блістери у картонній коробці.

Категорія відпуску. За рецептом.

Астеллас Фарма Юроп Б. В., Нідерланди.

Представництво в Україні: 04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 13, кор. 5-А, оф. 41.

Флемоксин Солютаб ® (Flemoxin Solutab ® ) ATC-классификация

фармакодинамика. Флемоксин Солютаб — антибиотик широкого спектра действия группы полусинтетических пенициллинов. Действует бактерицидно. В таблице приведены данные относительно чувствительности іn vitro некоторых клинически значимых микроорганизмов к амоксициллину.

Амоксициллин неактивен в отношении микроорганизмов, продуцирующих β-лактамазы, таких как Pseudomonas , Klebsiella , индол-положительных штаммов Proteus и штаммов Enterobacter . Уровень резистентности чувствительных микроорганизмов может быть вариабельным на разных территориях.
Фармакокинетика. Всасывание. После перорального приема таблеток Флемоксин Солютаб амоксициллин всасывается быстро и практически полностью (85–90%), препарат кислотоустойчив. Прием пищи практически не влияет на абсорбцию препарата. C_max активного вещества в плазме крови при приеме таблеток Флемоксин Солютаб достигается через 1–2 ч. После приема внутрь 375 мг амоксициллина в плазме крови отмечена C_max активного вещества — 6 мкг/л. При удвоении (или снижении в 2 раза) дозы препарата C_max в плазме крови также варьирует (повышается или снижается) в 2 раза.
Распределение. Около 20% амоксициллина связывается с белками плазмы крови. Амоксициллин проникает в слизистую оболочку, костную ткань, внутриглазную жидкость, мокроту в терапевтически эффективных концентрациях. Концентрация амоксициллина в желчи превышает его концентрацию в плазме крови в 2–4 раза. В амниотической жидкости и пуповинных сосудах концентрация амоксициллина составляет 25–30% его уровня в плазме крови у беременной. Амоксициллин плохо диффундирует в СМЖ, однако при воспалении мозговых оболочек (например при менингите) концентрация в СМЖ составляет около 20% концентрации в плазме крови.
Метаболизм. Амоксициллин частично метаболизируется, большинство метаболитов неактивны относительно микроорганизмов.
Выведение. Амоксициллин элиминируется преимущественно почками, около 80% — путем канальцевой экскреции, 20% — путем клубочковой реабсорбции. Приблизительно 90% амоксициллина элиминируется через 8 ч, 60–70% — в неизмененном виде почками. При отсутствии нарушений функции почек T_½ амоксициллина составляет 1–1,5 ч. У недоношенных, новорожденных и детей грудного возраста до 6 мес — 3–4 ч.
При нарушении функции почек (клиренс креатинина ≤15 мл/мин) T_½ амоксициллина увеличивается и при анурии достигает 8,5 ч.
T_½ амоксициллина не изменяется при нарушении функции печени.

Показания Флемоксин Солютаб

инфекции, вызванные микроорганизмами, чувствительными к препарату: органов дыхания, мочеполовой системы и органов ЖКТ, кожи и мягких тканей.

Применение Флемоксин Солютаб

при инфекциях умеренной или средней степени тяжести рекомендованы следующие дозы:
Взрослые (включая пациентов пожилого возраста) : внутрь 500–750 мг 2 раза в сутки или 500 мг 3 раза в сутки.
Дети с массой тела Данные фармакокинетики и фармакодинамики показывают, что применение препарата 3 раза в сутки обладает лучшей эффективностью, чем при приеме 2 раза в сутки (рекомендуются, если дозы составляют верхнюю границу рекомендованных доз).
Детям с массой тела >40 кг следует применять в рекомендованных для взрослых дозах.
Специальные рекомендации
Тонзиллит : 50 мг/кг/сут, разделив на 2 приема.
Острый средний отит : в зоне высокой распространенности пневмококка с пониженной чувствительностью к пенициллину, режим дозирования должен соответствовать национальным/локальным рекомендациям.
Ранняя стадия болезни Лайма (изолированная эритема мигрантов): 50 мг/кг/сут, разделив на 3 приема в течение 14 дней — 21 дня.
Профилактика эндокардита : амоксициллин 50 мг/кг массы тела при приеме разовой дозы за 1 ч до плановой хирургической процедуры.
Гонорея (острая, неосложненная) : прием разовой дозы 3 г.
При лечении инфекций с труднодоступными очагами, например острый средний бактериальный отит, предпочтительным является трехкратный прием препарата. При лечении хронических заболеваний, при рецидивах, инфекциях тяжелого течения, рекомендуется прием препарата по 750–1000 мг 3 раза в сутки; детям — до 60 мг/кг/сут (разделенных на 3 приема).
Длительность применения . В случае инфекций легкой и средней степени тяжести препарат принимают в течение 5–7 дней. Однако в случае инфекций, вызванных стрептококком, продолжительность лечения должна составлять не менее 10 дней.
При лечении хронических заболеваний, локальных инфекционных поражений, инфекций тяжелого течения дозы препарата следует определять с учетом клинической картины заболевания.
Прием препарата необходимо продолжать в течение 48 ч после исчезновения симптомов заболевания.
Пациенты с нарушениями функции почек . Требуется снизить дозу препарата у пациентов с тяжелой почечной недостаточностью.
У пациентов с клиренсом креатинина Почечная недостаточность у взрослых пациентов (включая лиц пожилого возраста)

Гемодиализ: в конце процедуры гемодиализа необходимо принять 500 мг амоксициллина.
Почечная недостаточность у детей с массой тела

Пациенты с нарушениями функции печени . Нарушение функции печени не влияет на T_½ препарата.
Способ применения . Препарат назначают независимо от приема пищи (до еды, во время еды, после еды). Флемоксин Солютаб можно проглотить, запив стаканом воды; можно развести в воде (в 20 мл — ½ стакана), с образованием сладкой суспензии, имеет приятный лимонно-мандариновый вкус.

Противопоказания

повышенная чувствительность к амоксициллину и другим β-лактамным антибиотикам (пенициллина и цефалоспоринов), а также вспомогательным веществам препарата.

Побочные эффекты

инфекции и инвазии : кандидоз кожи и слизисой оболочки, чрезмерный рост нечувствительных микроорганизмов.
Со стороны крови : агранулоцитоз, гемолитическая анемия, тромбоцитопения, обратимая лейкопения включая нейтропению, увеличение времени кровотечения и протромбинового индекса.
Со стороны иммунной системы : тяжелые аллергические реакции, включая анафилактический шок, ангионевротический отек, анафилаксию, сывороточную болезнь, аллергический васкулит.
Со стороны пищеварительного тракта : тошнота, рвота, диарея, черный «волосатый» язык, изменение цвета зубов, антибиотикоассоциированный колит, включая псевдомембранозный и геморрагический колит.
Со стороны нервной системы : гиперактивность, головокружение, судороги (в случаях нарушения функции почек или при передозировке).
Со стороны печени и желчевыводящих путей : гепатит, холестатическая желтуха, умеренное повышение уровня печеночных ферментов (АсАТ, АлАТ).
Со стороны кожи : сыпь, крапивница, зуд, мультиформная эритема, синдром Стивенса — Джонсона, токсический эпидермальный некролиз, буллезный эксфолиативный дерматит, острый генерализованный экзантематозный пустулез.
Со стороны мочевыводящих путей : интерстициальный нефрит, кристаллурия (см. ПЕРЕДОЗИРОВКА).

Особые указания

гиперчувствительность . Перед началом лечения амоксициллином необходимо точно определить наличие в анамнезе реакций гиперчувствительности к пенициллинам, цефалоспоринам или другим аллергенам.
Серьезные, а порой даже летальные случаи гиперчувствительности (анафилактоидные реакции), отмечают у пациентов во время терапии пенициллином. Такие реакции вероятнее возникают у больных с гиперчувствительностью к пенициллинам в анамнезе или наличием гиперчувствительности к различным аллергенам. В случае возникновения аллергической реакции терапию амоксициллином следует прекратить и назначить соответствующее лечение.
Инфекционный мононуклеоз . У пациентов с инфекционным мононуклеозом или лейкемоидными реакциями лимфатического типа часто (в 60–100% случаев) отмечали экзантему, которая не является следствием гиперчувствительности к пенициллину. Таким образом, антибиотики класса ампициллина не следует применять у пациентов с мононуклеозом.
Амоксициллин не рекомендуется применять для лечения больных с острым лимфолейкозом из-за повышенного риска эритематозных высыпаний на коже.
Перекрестная резистентность . Может существовать перекрестная гиперчувствительность и перекрестная резистентность между пенициллинами и цефалоспоринами.
Резистентность . Длительное применение препарата может вызвать избыточный рост нечувствительной к препарату микрофлоры. Как и при применении других пенициллинов широкого спектра действия, могут возникать суперинфекции.
Псевдомембранозный колит . При применении практически всех антибактериальных препаратов, включая амоксициллин, сообщалось о развитии антибиотикоассоциированного колита от легкой степени до такого, который представляет угрозу жизни. При возникновении антибиотикоассоциированного колита, следует принять соответствующие меры. Следует также принять необходимые меры при возникновении геморрагического колита или реакций гиперчувствительности.
Почечная недостаточность . У пациентов с почечной недостаточностью выведение амоксициллина может снижаться в зависимости от степени почечной недостаточности. При тяжелой почечной недостаточности необходимо снизить дозу амоксициллина.
У пациентов с нарушением функции почек в редких случаях могут возникать судороги.
При применении препарата в высоких дозах необходимо употреблять достаточное количество жидкости для профилактики кристаллурии, которая может быть вызвана амоксициллином. Наличие высокой концентрации препарата в моче может вызвать выпадение осадка в мочевом катетере, поэтому его следует визуально проверять через определенные промежутки времени.
Появление в начале лечения генерализованной эритемы с лихорадкой, ассоциированной с пустулами, может быть симптомом острого генерализованного экзантематозного пустулеза. В таком случае необходимо прекратить терапию и в дальнейшем противопоказано применять амоксициллин.
При лечении в течение длительного времени рекомендуется периодически оценивать функцию систем организма, включая почечную, печеночную и гемопоэтические системы. Во время терапии высокими дозами следует регулярно контролировать показатели крови.
Предостережение для недоношенных детей и в неонатальный период: следует контролировать функцию почек, печени и крови.
Комбинированная терапия для эрадикации Helicobacter pylori : при применении препарата в составе комбинированной терапии для эрадикации Helicobacter pylori следует ознакомиться с инструкцией по применению других лекарственных средств, применяемых для комбинированной терапии.
Дети. Детям с массой тела Данные фармакокинетики/фармакодинамики показывают, что отмечается лучшая эффективность при приеме препарата 3 раза в сутки, поэтому прием 2 раза в сутки рекомендуется только, если применяется доза верхней рекомендуемой границы.
Детям с массой тела >40 кг следует применять препарат в дозах, рекомендованных для взрослых.
Период беременности и кормления грудью. Исследования амоксициллина на животных показали отсутствие тератогенного действия. Амоксициллин применяется в клинической практике с 1972 г., и его применение в период беременности подтверждено клиническими исследованиями. При необходимости назначения амоксициллина в период беременности необходимо провести оценку соотношения потенциального риска для плода и ожидаемой пользы для женщины. Амоксициллин в незначительном количестве проникает в грудное молоко. Применение в период кормления грудью возможно, риск для ребенка незначительный, за исключением возможной сенсибилизации. Кормление грудью следует прекратить, если у новорожденного желудочно-кишечные нарушения (диарея, кандидоз или высыпания на коже).
Способность влиять на скорость реакции при управлении транспортными средствами или работе с другими механизмами. Не проводили исследования влияния на способность управлять транспортом и другими механизмами. Однако могут возникать побочные реакции (например аллергические реакции, головокружение, судороги), которые могут влиять на способность управлять транспортом или другими механизмами (см. ПОБОЧНЫЕ ЭФФЕКТЫ).

Взаимодействия

при одновременном применении аллопуринола и амоксициллина может повышаться риск возникновения кожных аллергических реакций.
Описаны отдельные случаи повышения уровня международного нормализованного отношения (МНО) у пациентов, которые одновременно принимали амоксициллин и аценокумарол или варфарин. Если такое применение необходимо, следует тщательно контролировать протромбиновое время или МНО с добавлением или прекращением лечения амоксициллином. Кроме того, может потребоваться проведение коррекции дозы пероральных антикоагулянтов.
Пенициллины могут снижать выведение метотрексата, что может привести к росту токсичности последнего.
При лечении амоксициллином для определения уровня глюкозы в моче следует использовать неферментативные реакции с глюкозооксидазой, поскольку неферментные методы могут давать ложноположительные результаты.
Пробенецид, фенилбутазон, оксифенбутазон, в меньшей степени — ацетилсалициловая кислота и сульфинпиразон подавляют канальцевую секрецию препаратов пенициллинового ряда, что приводит к увеличению T_½ и концентрации препарата в плазме крови.
Как и другие антибиотики, амоксициллин может влиять на флору кишечника, что приводит к уменьшению реабсорбции эстрогенов и снижению эффективности комбинированных пероральных контрацептивов.
Препараты, обладающие бактериостатическим эффектом (антибиотики тетрациклинового ряда, макролиды, хлорамфеникол), могут нейтрализовать бактерицидный эффект амоксициллина. Одновременное применение аминогликозидов является возможным (синергический эффект).

Передозировка

симптомы: нарушение функции пищеварительного тракта — тошнота, рвота, диарея; следствием рвоты и диареи может быть нарушение водно-электролитного баланса. Есть данные о случаях развития кристаллурии, иногда приводящей к почечной недостаточности.
Лечение: следует вызвать рвоту или провести промывание желудка, после чего применяют активированный уголь, осмотические слабительные (сульфат натрия). Принимают меры для поддержания водно-электролитного баланса. Амоксициллин выводится из крови с помощью гемодиализа. Специфический антидот неизвестен.

Условия хранения

в оригинальной упаковке при температуре не выше 25 °С.
ALL/2017/0003/UA/Dec/2017/Morion/15000