Люди не винні у вимиранні мамонтів – дослідження

Аналіз ДНК тварин показав, що їхня кількість почала зменшуватися раніше, ніж вважалося, одночасно зі змінами клімату Землі.

Крім того, вчені виявили, що в Європі існувала окрема популяція мамонтів, котра вимерла приблизно 30 тисяч років тому.

Результати дослідження опублікували у збірнику праць Королівського товариства біологічних наук.

Раніше багато дослідників вважали, що мамонти були витривалим, численним видом, котрий чудово почував себе на планеті.

Однак, каже керівник групи вчених Лове Дален зі Шведського музею природознавства, дослідження примушує переглянути цю точку зору.

Доктор Дален разом з лондонськими колегами досліджував 300 зразків ДНК мамонтів, зібраних як самими вченими, так і в рамках раніших досліджень.

За цими зразками науковці могли встановити чисельність популяції мамонтів у будь-який момент часу завдяки застосуванню закономірності: чим менша генетична різноманітність зразка, тим менша загальна чисельність мамонтів на землі.

Крім того, вчені могли відстежувати міграції тварин.

Роль людини недоведена

Дослідження показало, що мамонти як вид майже вимерли приблизно 120 тисяч років тому, коли на планеті на певний час дещо потеплішало. З кількох мільйонів їхня загальна чисельність зменшилася до десятків тисяч. Однак під час наступного льодовикового періоду чисельність популяції фактично відновилась.

Крім того, дослідники виявили, що зменшення популяції, котре у кінцевому підсумку призвело до остаточного вимирання цих тварин, почалося не 14 тисяч років тому, як вважалося раніше, а 20 тисяч років тому, у розпал льодовикового періоду.

У той час на Землі було так холодно, що трава, якою харчувалися тварини, стала рідкістю. Ще стрімкіше кількість мамонтів почала падати по закінченню льодовикового періоду – можливо, через те, що луги, на яких паслися тварини, перетворилися на ліси на півдні та тундру на півночі.

Раніше вважалося, що мамонтів винищили первісні мисливці

Безпосередня причина вимирання мамонтів довгий час була предметом серйозних наукових дискусій. Частина вчених доводили, що всіх мамонтів винищили первісні люди, інші – що основною причиною був чинник клімату.

Прихильникам кліматичної теорії закидали, що на Землі потеплішало задовго перед вимиранням тварин, тож зміна світової температури не могла призвести до їхнього зникнення.

Результати нового дослідження доводять, що мамонти опинилися на межі вимирання між льодовиковими періодами, тобто саме кліматичні зміни стали головною причиною їхнього зникнення

Звичайно, інші тварини, в тому числі й люди, після закінчення льодовикового періоду стали активнішими, тож міжвидова конкуренція та полювання теж могли стати чинниками, що призвели до вимирання мамонтів, однак вони явно були не головними, каже професор Адріан Лістер з лондонського Музею природознавства.

“Під час останнього льодовикового періоду, що тривав між 50 та 20 тисяч років тому, популяції мамонтів активно мігрували. Однак близько 20 тисяч років тому їхня популяція почала істотно зменшуватися, що, зрештою, призвело до повного вимирання. Близько 10 тисяч років тому мамонти зникли на материку, дещо пізніше- на віддалених арктичних островах. Видається, що це сталося через об’єктивні зміни клімату: роль людини у цьому процесі залишається недоведеною”, – вважає професор Лістер.

Чому вимерли мамонти?

Послід мамонтів виявився джерелом доісторичної інформації для науковців, які намагаються з’ясувати чому вони вимерли. Дослідження грибка, знайденого в доісторичному посліді, який зберігся на дні озера у США, допомогло відтворити події часів, коли на Землі жили мамонти.

Науковці вивчали екологічні наслідки вимирання мамонтів та роль у цьому людини.

Дослідження, результати якого оприлюднили в журналі «Наука», провели науковці з американського університету Вісконсіну, які вивчали спори грибка, виявленого на дні озера Аплман у штаті Індіана.

У лісах Північної Америки 20 тисяч років тому було багато великих ссавців, включно з мамонтами, мастодонтами та величезними кенгуру.

Науковці вивчали спори на дні озера Аплман в Індіані

Спори у посліді великих травоїдних тварин, які збереглися у шарах намули, можуть дозволити вирахувати популяцію мегафауни певного періоду.

Науковці підрахували пилок, вугілля та спори Sporormiella у тих шарах намули, слідкуючи за змінами у довкіллі.

Результати свідчать, що повільне падіння популяції мегафауни почалося 15 тисяч років тому і тривало приблизно тисячу років.

Таке відкриття виключає припущення, що мамонти вимерли в результаті падіння на Землю метеорита 13 тисяч років тому.

Вчені також помітили ознаки значних змін у довкіллі приблизно у той час, коли вимерли мамонти.

Також дослідження свідчить про зменшення популяції мамонтів за тисячу років то того, як люди навчилися робити кам’яні знаряддя для полювання на тварин.

Деякі науковці вважали, що мамонтів знищили люди.

Але професор Крістофер Джонсон з університету Квінсленд в Австралії каже, що дослідження підтримує гіпотезу про те, що людство несе головну відповідальність за зменшення популяції мамонтів.

Дослідники визнають, що вони не вирішили, що було головною причиною зникнення мамонтів – клімат чи людина.

Але вчені називають великих травоїдних тварин головними компонентами екосистеми.

Професор Джонсон сказав Бі-Бі-Сі, що «якщо ми хочемо зрозуміти історію екосистем планети, то нам треба зрозуміти вплив вимирання мегафауни».