Горобина звичайна в саду — посадка і вирощування

Зірка наливок горобина звичайна — надзвичайно цінне дерево, відоме не лише лікарськими властивостями своїх ягід. Це одне з найелегантніших, ошатних дерев, справжня мереживна красуня, приваблива в будь-яку пору року. Зникнення горобин з міських ландшафтів прямо відображає погану адаптивність горобини до змін клімату та забруднення повітря. Як вирощувати горобину звичайну в саду, чому її ягоди корисні та як ефектно використати це дерево в ландшафті, поговоримо в статті.

Горобина звичайна в саду — посадка і вирощування

Горобина звичайна, або червона (Sorbus aucuparia) — одне з найстаріших плодових дерев, шановане за магічні «захисні» властивості ще слов’янами та кельтами. При висоті до 12 м горобина здається акуратною завдяки округлій кроні, непарноперистому листю, дуже яскравому восени.

Лікарські властивості горобини

Лікарські властивості кори, листя та плодів горобини звичайної доведені їх тисячолітнім використанням у медицині. Ця рослина володіє надзвичайно сильними кровоспинними, судинозміцнювальними, ранозагоювальними, заспокійливими властивостями. Ягоди горобини омолоджують організм, відбілюють шкіру, мають жовчо-, сечо- та потогінний ефект.

Плоди відзначаються високим вмістом рутину, вітамінів групи B, С та К, каротину, антоціанів, катехінів, дубильних речовин, флавоноїдів, фенолів, кислот, природних цукрів. Їх вживання сприяє зміцненню імунітету, допомагає позбутися кашлю, знизити тиск, розширити судини, зняти спазми, вивести токсини, поліпшити травлення. Горобину звичайну вважають одним з природних засобів для профілактики онкологічних захворювань та діабету.

Гілки та листя горобини володіють унікальними антисептичними властивостями. Горобина досі залишається джерелом цінної твердої породи дерева та барвника для тканин.

Вибираємо найкраще місце для горобини

Для цього дерева потрібне максимально яскраве освітлення. Обираючи сонячні ділянки, зверніть увагу на рельєф: горобина не виживає в низинах, любить рости на рівній місцевості. Відразу відкиньте всі варіанти з перезволоженим ґрунтом.

Горобину потрібно захистити від задимленості, загазованості, близькості від проїжджих частин. Це не найкращий вибір для зони з мангалом чи вогнищем. Тінь від дерева ажурна, легка, та все ж значна висота горобини вимагає обов’язкового врахування впливу на сусідні зони.

Земля для горобини підійде лише не занадто щільна. Горобина чудово росте в суглинках, особливо легких за текстурою. Дренованість та вміст якісної органіки — ключ до гарного росту, здоров’я та врожайності, хоча прижитися горобина може й на бідному ґрунті. За будь-якого ризику затримки вологи закладіть дренаж.

Горобини не родять нормально поодинці: для гарного врожаю потрібно висаджувати декілька сортів на дистанції близько 5 м одне від одного або щеплювати 2-3 живці на одну рослину.

Горобина звичайна, або червона (Sorbus aucuparia)

Посадка горобини звичайної

Це плодове дерево потрібно саджати в період спокою, тому терміни для висадки у саду обмежені періодом від прогрівання ґрунту до початку сокоруху або періодом від початку опадання листя до заморозків. Лунки бажано підготувати заздалегідь, з осені чи хоча б за місяць.

Пересихання коріння, як і його травми у горобин майже гарантовано гублять дерево. Краще обирати контейнерні саджанці горобини, так ризики пересихання і травм будуть мінімальними. При купівлі горобини з відкритими коренями потрібно ретельно оглянути рослину, переконатися в «свіжості» корінців, а перед посадкою обрізати всі пошкоджені ділянки та обробити корені в глиняній бовтанці.

Від дерева до сусідніх будівель, дерев чи композицій потрібно залишати дистанцію в 4-6 м, орієнтуючись в першу чергу на висоту обраного сорту.

Для горобини підготуйте великі посадкові лунки глибиною та діаметром у 80 см. На дно ям закладіть дренаж за потреби. Землю покращують, вносячи добрива — декілька кілограмів компосту чи перегною, склянку попелу і 200 г суперфосфату. Текстуру землі підкорегуйте компостом, торфом, піском або використайте родючий легкий субстрат.

Встановлюйте саджанці рівно, з кореневою шийкою на 2-3 см нижче лінії ґрунту (після осідання землі рівень понизиться до оптимальних 6-8 см). Землю ущільнюйте обережно, але ретельно, не забудьте про глибокий полив і мульчування. Шар соломи, торфу, компосту або навіть тирси з травою захистить горобину від різких температурних змін та допоможе дереву швидше прижитися. Завершіть посадку вкороченням центрального пагона.

Читайте також наші статті про інші декоративні дерева для саду з корисними плодами — глід і обліпиха.

Горобина звичайна — догляд

Молоді горобини вимагають захисту від нестачі вологи, регулярного поливу при підсиханні землі. Дорослі дерева — стійкі до посух, та в певні періоди розвитку потребують поливів. Доступ до вологи напряму впливає на кількість листя та врожайність, а тому горобину поливають додатково:

• для підтримання легкої, але постійної вологості на початку вегетації,
• кілька тижнів до збору врожаю,
• через 2 тижні після нього («вологозарядка»).

Горобину поливайте рясно, по 3 відра на дерево.

Поливи обов’язково доповнюйте розпушуванням землі та прополюванням. Якщо підтримувати мульчу, розпушувати землю можна лише декілька разів, обов’язково — напровесні та після збору врожаю.

Добрива для горобини почніть вносити через 2-3 роки після висадження. Зручно використовувати універсальну схему підживлень для плодових — азотні або комплексні добрива навесні, калійно-фосфорні — на початку плодоношення та восени. Можна використовувати і органіку (перегній, компост, пташиний послід, попіл) або мінеральні добрива (нітроамофоска, аміачна селітра, калійна сіль, суперфосфат — 45-50 г добрив навесні, по 25 г влітку та 20 г восени).

Формування і обрізка

Обрізайте горобину напровесні, до початку сокоруху. У щойно посаджених дерев наступної весни обов’язково вкоротіть всі бічні гілки, надалі перейдіть на звичайне формування, пам’ятаючи про ламкість дерева і необхідність створення скелетної основи з гілок, що ростуть під прямим та тупим, а не гострим кутом. Потрібно видаляти не лише пошкоджені і сухі гілочки, а й пагони, що надто загущують крону.

Всю поросль, що росте нижче місця прищепи, обов’язково зрізайте «на кільце». Дуже довгі пагони прищипуйте до крайньої зовнішньої бруньки. Плодоносні гілки вкорочуйте, враховуючи рекомендації для конкретного сорту. Періодично горобину потрібно омолоджувати, зрізаючи на двох- або трирічну деревину.

Всі горобини морозостійкі, захисту не потребують навіть в перші роки.

Шкідники та захворювання горобини

Горобина — не надто стійка культура. Вона в несприятливих умовах і за відсутності догляду швидко вражається некрозами, іржею, плямистостями, моніліозом, септоріозом, мозаїками, борошнистою росою. Дуже страждають дерева від яблуневих шкідників — зеленої попелиці, плодових пильщиків, та трапляються на горобинах й інші шкідники від довгоносиків до короїдів, щитівок та горобинових галових кліщів.

Зазвичай на горобині «працюють» прості засоби — мідний купорос, настій попелу, біопрепарати. Лише при сильних ураженнях є сенс застосовувати хімічні інсектициди та пестициди, надаючи перевагу препаратам системної дії.

Коли збирати врожай горобини звичайної?

Гіркоту плоди горобини втрачають з першими морозами. Єдине строге правило у зборі врожаю — плоди потрібно збирати з плодоніжками та повністю дозрілими. Можна зібрати ягоди до настання холодів, у жовтні-листопаді, коли вони наллються кольором і масою, а можна почекати заморозку чи залишити супліддя на зиму.

Горобина в дизайні саду

Одиничні горобини — одні з найкращих дерев для ролі яскравого соліста. Горобину можна використати і в групах, і в фонових посадках, комбінуючи з листопадними, хвойними та чагарниками. Горобина цікаво контрастує з вербами, барбарисами, спіреями, кленами, шипшиною, жимолостю, ялинами. У великих садибах цікаво виглядають алеї з горобини.

ЗЕЛЕНА САДИБА.

Горобинник: вирощування в саду, види і сорти

Автор і редактор: Олена Н. https://floristics.info/ua/index.php?option=com_contact&view=contact&id=21 Правки: 10 серпня 2023 Опубліковано: 22 лютого 2019 Перша редакція: 22 червня 2017 🕒 7 хвилин 👀 14528 разів 💬 0 коментарів

• Посадка й догляд за горобинником
• Чагарник горобинник – опис
• Посадка горобинника у відкритому ґрунті
  • Коли садити горобинник у ґрунт
  • Як садити горобинник
  • Як виростити горобинник
  • Пересадка горобинника в саду
  • Розмноження горобинника
  • Шкідники і хвороби горобинника
  • Горобинник повстяний (Sorbaria tomentosa)
  • Горобинник деревовидний (Sorbaria arborea)
  • Горобинник Палласа (Sorbaria pallasii)
  • Горобинник горобинолистий (Sorbaria sorbifolia)
  • Коментарі

  Горобинник (лат. Sorbaria) – рід рослин родини Розові, представники якого в природних умовах ростуть в Азії. В роду 10 видів. Наукова назва роду походить від латинського Sorbus, що означає «горобина», і дана рослинам цього роду за схожість їхніх листків із листям горобини звичайної.

  Як декоративні рослини горобинники вирощуються з середини XVIII століття.

  Посадка й догляд за горобинником

  • Цвітіння: у червні, близько місяця.
  • Посадка: восени, у кінці падолисту, або навесні, до початку сокоруху.
  • Освітлення: яскраве світло, притінок або затінок.
  • Ґрунт: будь-який, навіть глинистий і вологий.
  • Полив: рясний, особливо в посуху.
  • Підживлення: два-три за сезон органічними добривами: торфом, перегноєм, компостом. Іноді можна внести й мінеральний комплекс.
  • Обрізування: напровесні роблять санітарне прочищення, проріджування й омолоджування чагарнику, а також видаляють кореневу парость.
  • Розмноження: відсадками, здеревілими живцями, поділом куща, рідше – насіннєвим способом.
  • Шкідники: павутинний кліщ, зелена попелиця.
  • Хвороби: вірусна мозаїка.

  Чагарник горобинник – опис

  Рослина горобинник є листопадним чагарником заввишки до 3 м, який, завдяки своїй здатності давати велику кількість корененащадків, утворює ефектні густі зарості. Пагони у горобинника колінчасто-звивисті, жовтувато-сірі, листя складне, непарноперисте, складається з 9-13 пар пильчастих або двічі пильчастих листочків. Численні дрібні білі або кремуваті квітки зібрані в пірамідальні волоті. Плоди горобинника – листянки.

  Горобинник у ландшафтному дизайні використовують для одиночних і групових посадок, а також для живоплоту, зміцнення схилів і оформлення водойм.

  Посадка горобинника у відкритому ґрунті

  Коли садити горобинник у ґрунт

  У відкритий ґрунт декоративний горобинник садять навесні, до початку сокоруху, або восени, після падолисту.

  Тіньовитривалість рослини дозволяє розміщувати її під великими деревами. Нормально зростає чагарник горобинник і на щільних глинистих ґрунтах, і в ґрунті з надлишковою вологістю.

  Як садити горобинник

  Розміри посадкової ями для горобинника мають бути приблизно 70х70 см, а глибина – не більше півметра. У груповій посадці відстань між рослинами дотримується не менше 1 м. Оскільки горобинник, як і терен, схильний до безконтрольного розростання, сторони ями бажано обкласти металевими або шиферними листками. На дно ями укладають шар дренажного матеріалу, потім поміщають шар ґрунту, змішаного з компостом або перегноєм, після чого в яму опускають кореневу систему саджанця і заповнюють вільний простір ґрунтом, змішаним із органікою. Після посадки коренева шийка саджанця повинна опинитися на 2-3 см вище поверхні ділянки. Вилийте під саджанець 2 відра води, почекайте, поки вона вбереться, і замульчуйте поверхню навколо рослини.

  Догляд за горобинником у саду

  Як виростити горобинник

  Посадка горобинника і догляд за ним не завдасть вам клопоту. Підтримуйте ґрунт навколо кущів у пухкому і злегка вологому стані, видаляйте бур’яни і прикореневу парость, підживлюйте чагарник, якщо він росте в убогому ґрунті, і формуйте кущі обрізуванням, якщо в цьому є потреба.

  Поливають горобинник рясно, особливо в посушливу погоду. Підживлюють рослину невеликими порціями не менше двох разів за сезон, вносячи добрива поверхнево або закладаючи їх неглибоко. Як добриво використовують торф, компост або перегній, але іноді можна застосувати і мінеральні комплекси.

  Зів’ялі суцвіття горобинника слід видаляти, оскільки вони помітно знижують декоративність чагарника. З санітарною метою горобинник напровесні обрізають: видаляють пошкоджені, сухі, загущаючі кущ або уражені шкідниками і хворобами гілки. Якщо горобинник не проріджувати, це призведе до утворення слабких, тонких і швидко старіючих пагонів. Стрижку горобинник зносить добре, зокрема й радикальну змолоджуючу. Не забувайте регулярно видаляти прикореневу парость.

  Пересадка горобинника в саду

  Пересадка горобиннику шкоди не завдасть. Цю процедуру можна поєднати з поділом куща. Навесні або восени викопайте заздалегідь для рослини нову яму, помістіть у неї дренаж і підготуйте родючий ґрунт, змішавши вийнятий з ями ґрунт із перегноєм або компостом. Потім викопайте горобинник, якщо потрібно, розділіть його на частини таким чином, щоб у кожній були розвинені корені і міцні пагони, обробіть зрізи товченим вугіллям і розсадіть діленки на призначені їм місця. Якщо кущ ділити не потрібно, просто пересадіть його в підготовлену яму, заповніть простір ґрунтосумішшю, ущільніть поверхню навколо куща і рясно полийте рослину.

  Розмноження горобинника

  Розмножують горобинник поділом куща, який ми щойно описали. При насіннєвому розмноженні горобинника ймовірність отримати сходи наближається до нуля, набагато надійнішими способами є вегетативні – розмноження відсадками і здеревілими живцями.

  Чудові результати дає розмноження горобинника відсадками. Навесні нахиліть до землі красивий довгий пагін і пришпильте його до землі, щоб із ґрунтом стикалося кілька бруньок. Присипте пагін землею, залишивши його верхівку на поверхні. Поливайте відсадок усе літо. Коріння з’явиться вже за кілька тижнів, і ближче до осені ви зможете відокремити відсадок від материнського куща і висадити на постійне місце.

  Для розмноження живцюванням наріжте зі здерев’янілих пагонів верхівкові відрізки завдовжки 20-30 см і посадіть їх у ящик із ґрунтосумішшю. Підтримуйте субстрат у злегка вологому стані, а верхівки живців, що рушили в ріст, будуть вам сигналом про те, що живцювання пройшло успішно.

  Шкідники і хвороби горобинника

  Маючи високі фітонцидні властивості, горобинник дуже стійкий до хвороб і шкідників, проте іноді його можуть вразити павутинний кліщ або зелена попелиця. І кліщі, і попелиці харчуються клітинним соком рослини, від чого воно занепадає, його листя жовтіє, а пагони деформуються. Крім того, сисні шкідники можуть бути переносниками невиліковного захворювання вірусна мозаїка, і тоді вам залишиться тільки викопати кущ і спалити його. Знищують шкідників розчином препаратів Мітак або Фітоверм.

  Горобинник: догляд після цвітіння

  Після того, як горобинник відцвіте, зріжте зів’ялі суцвіття, а після падолисту згребіть і спаліть опале листя. Завдяки своїй зимостійкості горобинник не потребує укриття навіть у сильні морози.

  Види і сорти горобинника

  У культурі можна зустріти тільки чотири види горобинника.

  Горобинник повстяний (Sorbaria tomentosa)

  Чагарник заввишки до 6 м зі східної Азії. Зростає він переважно по схилах гір, не цвіте і погано зносить холоди.

  Горобинник деревовидний (Sorbaria arborea)

  Родом із тих же країв і сягає тієї ж висоти. Цвіте цей вид із липня по серпень, має морозостійкість, але дуже повільно росте.

  Горобинник Палласа (Sorbaria pallasii)

  Вид, що зустрічається на кам’янистих схилах Далекого Сходу і Забайкалля. Це дуже гарний чагарник заввишки до 120 см. Молоді пагони цього горобинника бурого кольору, голі або тонко опушені жовтуватими розгалуженими волосинками, на старих пагонах кора відшаровується. Листя непарно-перисте, зазвичай опушене рудими волосинками, лінійно-ланцетне, завдовжки до 15 см. Квітки кремуваті або білі, діаметром до 15 мм, зібрані в невеликі верхівкові волоті. Плоди горобинника Палласа – опушені листянки. Рослина вирізняється морозостійкістю.

  Горобинник горобинолистий (Sorbaria sorbifolia)

  Це найпопулярніший у культурі вид, у природі утворює зарості на узліссях лісів і по берегах річок Сибіру, Далекого Сходу, Китаю, Кореї та Японії. Ця рослина заввишки до 2 м із сіро-бурими прямими пагонами і непарноперистим гостропильчастим листям завдовжки до 20 см із загостреною верхівкою. У момент розпускання листя має рожево-помаранчевий відтінок, улітку воно світло-зелене, а восени листя стає жовтим або шарлатово-червоним. Кремові запашні квітки горобинника горобинолистого зібрані в пірамідальні волотисті суцвіття завдовжки до 30 см. Через довгі тичинки суцвіття здаються пухнастими. Плоди горобинника горобинолистого – глечиковидні зрощені листянки.

  Особливої уваги заслуговує високодекоративний горобинник Сем – компактна рослина заввишки до 120 см з округлою кроною, зеленувато-жовтими пагонами і листям із червонуватим або мідним відтінком. Білі квітки зібрані в волотисте суцвіття. Цьому сорту для збереження забарвлення листя необхідне освітлення яскравіше, ніж для початкового виду.